CC BY
4ДО ПИТАННЯ ПРО ВИБ1Р ПРОФЕС1ЙНОГО СПРЯМУВАННЯ СТУДЕНТАМИ АГРАРНИХ ВНЗ
Ю.Юваенко, астрант,
Нащональний педутверситет м. М.П.Драгоманова,
м.Кшв, УКРА1НА
Питання соцгалгзацИ молодг досить складне г актуальне. Розглядаються деяк причини, що зумовлюють виб1р напрямку майбутньог профестног д1яльност1, зокрема увага зосереджена на студентах ВНЗ аграрного профшю.
Сучасний етап розвитку суспшьства характеризуемся активним проведенням реформ, як впливають на вс сфери i галузi дiяльностi, не винятком е i осв^а. 1х кiнцева мета - розвиток виробничих сил, прискорення науково-технiчного прогресу, що е необхiдною умовою ^еграци у свiтову систему господарства та визначення ролi i мiсця осв^и у суспiльному жигтi. Для досягнення мети обрано шлях - перегляд ролi особистостi у навчально-виховному процеа.
Оскшьки процес формування, розвитку та становлення особистостi, безпосе-редньо пов'язаний з навчальною дiяльнiс-тю i найбiльш ефективний у цей перюд, як вважають вченi психологи: О.Леонтьев, С.Рубшштейн, К.Ушинський, В.Су-хомлинський, Г.Костюк, 1.Кон, Ж.Пiаже, Р.Уейсон та ш., то особлива увага при-дiляеться середнiм та вищим закладам освiти, якi сьогоднi обрали в розбудовi освiтнього процесу "особистюно зорiен-тований курс". Послiдовнiсть i узгодже-тсть у педагогiчних тдходах осв^ньо" системи "школа-ВНЗ" - запорука результативности дш.
Система осв^и спрямована на передачу пщростаючому поколiнню суспiльного досвiду, який повинен стати мщним фундаментом професшних якостей майбутнiх фахiвцiв. 1х формування i становлення вiдбуваеться в процеа вивчення дисцип-лiн, визначених осв^ньо-професшною програмою пiдготовки фахiвцiв, вщповщ-но до осв^ньо-квашфшацшних характеристик кожно" спецiальностi.
Оскiльки освiта е основою сощаль-но-економiчного прогресу, то актуаль-ним у всi часи залишаеться питання соцiалiзацii студентсько" молодi, вклю-чення Г" у суспiльне життя. Розгляду та спробам його виршення присвятили роботи дослiдники минулого стшття: З.Ссарева, С.Мерзон, С.Степанова, Л.Л1-совський, А.Дмг^ев, В.Шубiн, Т.Сажен-кова, Б.Рубш, М.Смiрнов i т.д.; сьогоден-ня: 1.Гайванович, М.Дмитрiева, О.Балакь рева, О.Яременко, Б.Нагорний, М.Яко-венко, М.Мовчан, С.Сгорова, А.Яковен-ко, 1.Столярова i тлн.
Першим i одним iз найважливших кроюв у житгi молодо" людини е вибiр професи. Тому надзвичайно вщповщаль-ною е виваженiсть у виборi г" та закладу осв^и, який дозволяе Г" отримати.
Зупинимось окремо на питаннях, по-в'язаних iз пiдготовкою фахiвцiв в галузi АПК (Аграрно Промислового Комплексу). Сьогодш аграрний сектор краГни зна-ходиться у фазi пошуку шляхiв реформу-вання та активного впровадження евро-пейського досвiду, нових форм власносп, передових технологiй. Ефективнiсть такого процесу багато в чому залежить вщ перегляду освiтнiх пiдходiв пiд час тдго-товки майбутшх фахiвцiв АПК. Одним iз кроюв на шляху змiн е Наказ Мшютер-ства освiти та науки УкраГни №48 вiд 23.01.2004 "Про проведення педагопчно-го експерименту з кредитно-модульно" системи оргашзацп навчального процесу" у вищих навчальних закладах Ш-1У рiв-нiв акредитаци; методичнi рекомендаци
© Оуз1епко У.
засщання навчально-практичного семша-ру проректорiв iз навчально! роботи аграрних вищих навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитацй "Болонський процес та штегращя у европейський осв^нш проспр". Названi документи - офщшне свiдчення активного входження Украiни у Болонський процес. Його юнцевою метою е влиття у европейський осв^нш простiр. Осюльки у експерименп задiянi вищi навчальнi заклади Ш-^ рiвнiв акредитацй всiх профшв, то сама iдея рефор-ми полягае в пщвищенш ролi осв^и в суспiльствi та в поширенш 11 престижу серед молодi. Для ВНЗ аграрного профь лю питання введення сучасних форм та методiв пщготовки фахiвцiв актуальне i складне, оскшьки ця галузь знаходиться у сташ пошукiв та реформувань.
Рiвень професшно! пiдготовки ви-пускниюв професiйно-технiчних i вищих закладiв освiти свiдчить про те, що на сьогоднi вш не вiдповiдае технологiчному рiвню виробництва, що пов'язано iз прогресуючим вщставанням матерiально-техшчно! бази навчальних закладiв, не-яюсною органiзацiею виробничо! практики; неузгодженютю мiж ростом науково! i навчально! шформацй, яка викликае ряд протирiч, що виникають шж вимогами виробництва до фахiвця конкретного про-фiлю i швидким старшням знань, особливо спецiальних, мiж зростаючим обсягом шформацй i термшом навчання у вищiй школi [2, с. 110; 5].
Проблема пошуку шляхiв оптимiза-цп навчально-виховного процесу у ВНЗ тюно пов'язана, перш за все, з психоло-гiчною неоднорщшстю студентського контингенту. У значно! частини першо-курсникiв спостерiгаеться несформова-нють професiйного самовизначення та почуття вщповщальносп. Навчальний процес, особливо на першому курсi ВНЗ, мае академiчний характер. Ва види нав-чальноi дiяльностi студента узгодженi i скоординованi викладачем. Пiдготовка здiйснюеться в основному з дисциплш природничо-наукового циклу до перелшу яких включено вищу математику.
Для фахiвцiв аграрного профiлю математика е основою для засвоення спещальних дисциплiн. Математичнi ме-тоди спрямоваш на встановлення причин-но-наслiдкових зв'язюв процесiв i явищ природи, за 1х допомогою проводиться прогнозування, моделювання та передба-чення протшання виробничих процесiв. Успiшне вивчення та засвоення математики залежить вщ знань шкшьного курсу, що створюють фундамент для подаль-шого й вивчення. Як свiдчать данi прове-деного нами експерименту [6], студенти, як вступають до ВНЗ на факультети, де математика е профшюючою дисципль ною, мають вищий рiвень загально! шкшьно! пiдготовки, нiж т!, де цей предмет входить до перелшу дисциплiн науко-во-природничо! пiдготовки, але не е про-фiлюючим. Це нормальне явище, але пи-тання покращення математично! пщготовки спещалю^в аграрного профiлю, зокрема таких факульте^в як агрономiч-ний i технолопчний, де в силу суб'ектив-них причин немае вступного юпиту з математики i вона не вiдноситься до голов-них, базових дисциплiн, залишаеться вщ-критим. Оскiльки освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики фахiвцiв-аграрiiв включа-ють питання аналiзу, пошуку i оптимiза-цй в процес вирiшення виробничих зав-дань та прийнятп управлiнських рiшень, математична освта е необхiдною складо-вою формування фахiвцiв всiх профiлiв i напрямюв пiдготовки.
Кожна дiяльнiсть починаеться iз постановки мети та створення позитивно! мотивацй, яка б стимулювала особистють до й виконання, забезпечуючи устх, та розвиваючи iнтерес до й змiсту. Питан-ням формування тзнавально! мотивацй в процесi навчання займались вченi: А.Маслоу, О.Леонтьев, Б.Зейгарник, М.Чиксентмихал^ С.Занюк, С.Максимен-ко, В.Соловiенко, Г.Балл, Ю.Машбиць, А.Маркова, Г.Костюк, З.Решетова та ш. На !х думку мотиви мають рiзну природу, але для кожно! дiяльностi - це рушшш сили, якi е необхiдною умовою активь зацй i мобшзацй потенщалу особистостi.
Оскшьки формування позитивно" мо-тиваци у навчальнш дiяльносгi е запору-кою Г" ефективностi, то для визначення причин вступу, вибору спещальносп та ставлення студентiв до вивчення математики в аграрних закладах освiти, нами бу-ло проведене опитування першокурсниюв ряду ВНЗ УкраГни. Наведемо окремi ре-зультати такого експерименту. Перший етап опитування включав анонiмне анке-тування, збiр даних про респонденпв. Другий - систематизацiю, обробку, по-рiвняння та аналiз отриманих даних. Респонденти були умовно подшеш на групи:
1) студенти фiзико-математичного факультету, де математика е провщною навчальною дисциплшою, i при вступi складаеться обов'язковий юпит з шкшь-ного курсу алгебри та геометрп;
2) студенти вищих аграрних закладiв освiти фiнансово-економiчних факуль-тетiв, де математика не е профшюючою дисциплiною, але юпит iз ще" дисцип-лiни складають при встут;
3) студенти вищих аграрних закладiв освiти факультетiв технологи переробки продукцТ" тваринництва та агрономiчно-го, де математика належить до дисциплш природничо-наукового циклу, елементи знань яко" використовуються тд час вивчення спецiальних дисциплш, а вступний iспит - вщсутнш.
Третiй етап - аналiз результат опитування серед студентiв ВНЗ аграрного профшю щодо причин, яю зумовили ви-бiр майбутньо" професГ" та порiвняння "х iз даними схожих соцюлопчних дослвд-жень, проведених iншими дослiдниками.
Результати порiвняння привели до висновку, що проблеми минулого та сьогодення, незалежно вiд профшю ВНЗ подiбнi i в чомусь, навiть, iдентичнi. Головною причиною такого ствпадання е, на нашу думку, особливосп вшово" кате-гори студентсько'" молодi.
Психологи та фiзiологи характеризу-ють перiод юностi (17-25 роюв) певним перелiком iстотних особливостей i рядом протирiч. На думку Н.Волково", В.Сухом-
линського, Б.Ананьева та ш, юнiсть - за-вершальний етап фiзiологiчного розвитку iндивiда, статевого дозрiвання, що прояв-ляеться у тдвищент фiзичноi витрива-лостi i працездатностi органiзму. В юнацькому вiцi закрiплюються i вдоско-налюються псиичт властивостi особис-тостi. Водночас вщбуваються якiснi змiни всiх показникiв псиично'" дiяльностi, якi е основою становлення особистостi. Одним iз важливих аспекпв психiчного розвитку у юнацькому вщ е iнтенсивне iнтелекту-альне дозрiвання, провiдна роль в якому належить розвитку мислення.
Особливютю формування особистос-тi в такому вщ е надзвичайно велика кшьюсть iндивiдуальних вiдмiнностей. Якщо в середнш школi навчання i вихо-вання випереджае штелектуальний роз-виток учшв, то у вищих закладах осв^и, iнодi, розвиток студентiв випереджае навчання i виховання [2, с. 18-21].
Ю.Самарш вiдмiтив ряд характерних протирiч сощально-психолопчного характеру, як1 можна спостер^ати у розвитку студентсько" молодi. В цей перюд людина визначае свш життевий шлях, здобувае професiю i починае пробувати себе в рiзних сферах. У не" формуеться св^огляд, етичнi i естетичнi погляди, на основi синтезу вже накопичених знань, певного життевого досвiду, самост1йних роздумiв i дiй. Багато понять iз областi теоретичних уявлень переходять в сферу практичного здiйснення (кохання, одруження, сiм'я), що часто стае причиною рiзких змiн у поведiнцi молодi [3, с.36].
Таким чином, студентство мае всi оз-наки характерш як для доросло" людини, так i школяра, який 2-3 мiсяцi до початку навчального року у ВНЗ ще був учнем.
В учнiв старших клаав, на вiдмiну вiд молодших школярiв, формуеться нова мотивацiйна структура, коли домшуюче мiсце починають займати мотиви, пов'я-занi iз самовизначенням, пiдготовкою до майбутнього самостiйного життя та про-фесiйноi дiяльностi. Ц мотиви набувають особистiсного сенсу, стають дшовими, спостерiгаеться поява позитивного став-
лення до навчальних предметсв, що бу-дуть потрiбнi у подальшому життi (прак-тичний тдхщ до навчання) i з'являеться недостатня увага до всiх шших. Тому одним iз запитань анкети було: "Яким
предметам у школi Ви надавали перевагу?". На рис.1 добре видно студенти яких факульте^в найбiльше щкавились математикою у школь
70 65 60 55 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
Яким предметам у школi Ви надавали перевагу?
облку- економ- технологiчний фiз-матем агрономiя
фiнансiв менеджмент
вет. медицина
назва факультету
□ математика □ ншл предмети
Рис.1
Для факультепв: облжу та фшанав -математищ вщдали перевагу 30%-35% респондентiв, на другому мющ - iноземна мова (20%-25%); економжи та менеджменту - перевагу мали украшська мова, iсторiя, шоземна мова (15%-20%); технологи виробництва та переробки продукцд тваринництва - перше мюце займають бю-лопя, iсторiя, фiзкультура (20%-25%); фiзико-математичний - перевагу математищ надали 60%-65% респонденпв, на другою мiсцi - шоземна мова (0%-5%). Респонденти агрономiчного факультету вiддали перевагу бюлоги, шоземнш мовi, украшськш мовi, фiзичнiй культурi (20%-25%); ветеринарно! медицини - бюлоги, украшськш мовi, фiзкультурi (30%-35%). Поясненням того, що респонденти iз таких факультетiв як агрономiчний, технологи виробництва та переробки продукци тваринництва, ветеринарно! медицини не зазначили у перелку улюблених пред-
метiв шкшьного курсу математики е те, що цей предмет не "потрапив до списку потрiбних", i навпаки - бiологiя - один iз найулюблетших [1, с.233-259].
Цiкавим е факт, що на другому, третьому мюцях пiсля улюбленого предмету шкшьно! програми найчастiше спос-терiгаються: шоземна мова, украшська мова, фiзична культура. Поясненням такого феномену може бути перспектива проходження стажування за кордоном, яке практикуеться в остант роки в аграрних закладах осв^и або подальший кар'ерний рют - орiентацiя на працевлаш-тування у спiльних пiдприемствах, якi зв'язат з iноземними фiрмами. Щодо украшсько! мови та ютори, то це результата ефективносп громадянського i пат-рiотичного виховання, на яке з часу про-голошення незалежносп Укра!ни все бiльше звертаеться увага в закладах осв^и. Серед шших причин може бути
®
TaKo«, aBTopmer BHHTeniB, mi Hi npeg-MeTH BHKnaganu y mKoni, ix negaroriHHa MancTepHicTb, BMiHHa 3aHiKaBHTH cboi'm npegMeTOM, ctbophth Bci yMOBH gna Moro ycnimHoro 3acBO£HHH.
Bu6ip ^i3HHHoi KynbTypu Te« He e bh-nagKOBHM, ag«e 3a CBigHeHHaM $i3ionoriB, negaroriB Ta nCuxonoriB gna CTapmoro mKinbHoro BiKy xapaKTepHa noCuneHa yBa-ra go ocoGucToi 3OBHimHOCTi, nponopHiM-HOCTi ^irypu, BnpaBHocTi y CnopTHBHHx irpax, 36inbmeHHa M'a3oBoi ch.h i T.n. [1, c.238-235; 8, c.354-355 ].
Ha HacTynHe 3anuTaHHa: "Moe CTaB-neHHa go BHBHeHHa MaTeMaTHKH y BH3", 6y.no nepeg6aHeHo n'aTb BapiaHTiB BignoBigeM, nepmi gBa 3 aKHx CBigHHnu npo no3HTHBHy BHyTpimHro MoTHBaHiro CTygeHTiB go BHBHeHHa MaTeMaTHKH, a ocTaHHi - npo ^opManbHe CTaB.eHHa aK go MaTepiany, TaK i go caMoro npegMeTy. Cepeg pecnoHgeHTiB, aKi o6panu BapiaHTH BignoBigeM, ^o noB'a3aHi i3 ^opManbHHM CTaB.eHHaM go BHBHeHHa MaTeMaTHHHHx gHCHunniH ("BHBnaro, 6o цboгo BHMarae nporpaMa", "BHBHaro nume, ^o6 CKnacTH icnuT", "BHBnaro, ^o6 oTpuMaTH bh^hm cepegHiM 6an 3a pe3ynbTaTaMH cecii") HaMMeHma Ki.bKicTb cepeg npegcTaBHHKiB $i3HKo-MaTeMaTHHHoro ^aKynbTeTy (0%-5%); Ha gpyroMy мiсцi CTygeHTH $aKynb-TeTiB o6niKy Ta aygmy M eKoHoMiKH Ta MeHeg«MeHTy (5%-10%). HaM6inbma KinbKicTb BignoBigeM y aKHx Bigo6pa«eHe ^opManbHe CTaBneHHa go BHBHeHHa MaTeMaTHHHHx gHCHunniH cnocTepiranacb cepeg CTygeHTiB ^aKynbTeriB TexHonorii внpo6ннцтвa Ta nepepo6KH npogyKHii твapннннцтвa Ta arpoHoMiHHoro (10%-15%). YnacHHKH TecTyBaHHa 3 ^aKynbTery BeTepuHapHoi мegнцннн go yBaru He 6panuca, ocKinbKH BHBHeHHa gHCHunniHu "BH^a MaTeMaTHKa" nporpaMoro He nepeg6aneHe, xona eneMeHTH MaTeMaTHHHHx 3HaHb npucyTHi npu BHBHeHHi HHKniB gHCHunniH HayKoBo-npHpogHHHoi, ryMaHi-TapHoi, CoHianbHo-eKoHoMiHHoi, npo^etiM-Hoi Ta npaKTHHHoi nigroToBKH [7].
BapiaHTH BignoBigeM Ha 3anuTaHHa Horo Tpe6a BHBHaTH MaTeMaTHKy y
BH3?" nepeg6aHaroTb BH3HaHeHHa gyMKH, BigHomeHHa Ta CTaBneHHa CTygeHTiB, ^ogo BBegeHHa gep«aBHHM CTaHgapToM MaTeMaTHKH y bh^hx ocBiTHix 3aKnagax.
AHani3 BignoBigeM noKa3aB, ^o CTy-geHTH Bcix 6e3 BHHaTKy CneHianbHoCTeM po3yMiroTb, ^o BHBHeHHa MaTeMaTHKH -He nigroToBKa go oBonogiHHa MaM6yT-Hboro npo^eciero, ^o 3aBgaKH iM - Big6y-BaeTbca iHTeneKTyanbHuM po3bhtok oco-6ucTocTi, ^opMyeTbca HayKoBuM nigxig go po3B'a3yBaHHa npaKTHHHHx 3agaH.
Цe gae nigcraBH CTBepg«yBaTH, ^o CTy-geHTH npaBHnbHo po3yMiroTb мiсцe MaTeMaTHKH b iepapxii CneHianbHux i $yHga-MeHTanbHux gHCHHnniH. TaKHM hhhom Mae-Mo npoaB 3oBHimHboi MoTHBaHii.
3anuTaHHa "hh npuCyTHi eneMernu MaTeMaTHHHHx 3HaHb y BHBHeHHi BaMH Cne-HianbHux guCHHnniH?" CnpaMoBaHe Ha BH3HaHeHHa po3yMiHHa CTygeHTaMH
npuKnagHoro 3Miory guCHunniH npupog-HHHo-HayKoBoi nigroToBKH Ta ix 3aoroCy-BaHHa nig HaC BHBHeHHa hhkMb guCHunniH npo^etiMHoi Ta npaKTHHHoi nigroToBKH. OnHTyBaHHa noKa3ano po3yMiHHa CTygeHTaMH Toro, ^o BHKopHCraHHa MaTeMaTHHHHx 3HaHb He Ha 3aHaTTax 3 Hboro npegMeTy Big6yBaeTbCa y nepeBa«Hoi 6inbmoori "HaC Big HaCy (iHKonu)" a6o "noCTiMHo" (puC.2).
Ane Ha 3anuraHHa ".3k Bh BBa«aeTe, hh o6oB'a3KoBoro CTygeHTaM BCix CneHianb-HoCTeM BHBHaTH MaTeMaTHKy y BH3?", HaM6inbma KinbKiCTb BignoBigeM "o6oB'a3-kobo BCiM" Cepeg onuTyBaHHx ^aKynbTeTiB: o6niKy Ta $rnaHCiB, ^i3HKo-MaTeMaTHHHoro, arpoHoMiHHoro, HaMMeHma - BeTepuHapHoi MegHHHHH.
Цe CBigHHTb npo Te, ^o CTygeHTH 3i CniB BHKnagaHiB 3HaroTb npo Ba«nHBiCTb i npuKnagHy CnpaMoBaHiCTb KypCy MaTeMaTHKH, ane no-CnpaB«HboMy He po3yMiroTb ii i BHBHaTH He xoHyTb, BBa«aroHH, ^o 3HaHb mKinbHoro KypCy gooraTHbo gna ix MaM-6yTHboi npo^etiMHoi gianbHoCTi. npuHH-HaMH e: CKnagHiCTb MaTeMaTHHHHx MeTogiB, anropuTMiB, goBegeHb, nporanuHH y 3HaH-Hax, BigCyTHiCTb BHyrpimHboi MoTHBaHii aK go HaBHaHHa B3arani, TaK i go BHBHeHHa MaTeMaTHKH 3oKpeMa.
(I0>
.о
Чи присутж елементи математичних знань у вивченн Вами спец1альних дисципл1н?
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
- =пТ
ш га (О ± о "г.
ж:
т 5 К
1 е е т
5 т а о
о X £ 1_ о 1 I о
о л з ср
к е о 1_
е I ф а
е X
5 е
т
<Ц
т
<ц
Назва факультету
поспино
□ 1нколи
□ в1дсутн1
□ не можу вщповюти
Рис.2.
Одним iз першочергових завдань у штш е формування вмшня здобувати, опрацьовувати та застосовувати науко-ву iнформацiю. Завдання ВНЗ полягае у тому, щоб навчити вчитися самостшно, творчо тдходити до виршення профе-сiйних та виробничих проблем. Весь навчальний процес у вищш штш спря-мований на самостшну роботу студенев, пов'язану iз пошуком, опрацюван-ням, вiдтворенням та застосуванням на-уково! шформацп.
Вщповщ на наступнi два взаемопо-в'язаш запитання анкети: "Чи користуе-тесь Ви пщручниками i методичними по-сiбниками пщ час вивчення математики?", "Скшьки часу, вiдведеного для самостшно! роботи, Ви витрачаете на вивчення математики?" свщчать про несисте-матичне використання додаткових л^ера-турних джерел пiд час вивчення математики. Найбшьша юльюсть респондентiв, яю постiйно працюють iз пiдручниками та iншою науковою л^ературою, це пред-ставники фiзико-математичного факультету (33%); наступними е студенти фа-культетiв економiки та менеджменту (30%) й облку та фшанав(28%). Обме-жуються лише конспектом студенти фа-
культетiв: ТВППТ (28%), агрономiчного (16%), економiки та менеджменту (14%), фiзико-математичного (11%), облiку та фшанав (10%). Про нетривалiсть процесу пщготовки до занять свiдчать наступнi даш: до 30 хвилин на день готуеться най-чисельнiша група студенпв iз факуль-тетiв: агрономiчного (31%), облшу та фiнансiв(27%) й економши та менеджменту (27%). До 1 години на день витра-чають на вивчення математики бшьшють студенпв факультепв облiку та фшанав (40%), aгрономiчного (38%) та ТВППТ (36%). Бiльше 1 години на день працю-ють над вивченням математики студенти фiзико-мaтемaтичного факультету (37%), факультету економши та менеджменту (26%) i облiку та фiнaнсiв (22%); наймен-ша юльюсть предстaвникiв aгрономiч-ного (18%) та ТВППТ (19%) факультет.
Нaступнi запитання: "Звiдки Ви дiзнaлись про iснувaння майбутньо! професп?", "Що вiдiгрaло вирiшaльну роль у виборi Вашо! професп?" спрямо-ваш на з'ясування визначальних факто-рiв при виборi професп студентами. Як бачимо iз дiaгрaми (рис.3) для вах без винятку респондентiв, ам'я i авторитет бaтькiв (родичiв) е виршальними.
Звщки Ви дiзнались про ^нування майбутньо'Г професм?
□ вiд батькв (родичiв)
□ у школi вiд вчителiв
□ i3 3aco6iB масово'1' нформацп
_ вщ однолiткiв
1 вiд старших товаришшв, якi здобувають цю профlесiю
Рис.3
Неабияка заслуга у розв'язанш проблем профорiентацiйноi роботи належить i засобам масово" шформацп. Вщзна-чимо факт послаблення ролi ще"' роботи у школь Це свщчить про недостатнш зв'язок ВНЗ iз загальноосв^шми нав-чальними закладами.
Щкаво, що студенти фiзико-матема-тичного факультету педагогичного утвер-ситету iнформацiю про майбутню профе-сiю отримали здебiльшого вщ вчителiв у школi. Якщо враховувати попередт ре-зультати опитування, математика для них - улюблений предмет, рiвень знань найви-щий. Ймовiрно, особистiсть шкшьного вчителя, його майстертсть, професiйна компетентнiсть стали визначальними у виборi професи.
Розглянемо детальнiше фактори, яю вiдiграли вирiшальну роль у виборi професи. Для "модних" фiнансово-економiч-них - це престиж, батьки студенпв нащ-ленi на перспективу, зовшшня приваб-ливiсть. Щодо студентiв фiзико-матема-тичного факультету, на першому мiсцi -детальна шформащя про майбутню професiю, що зумовила усвщомлений ви-
6ip. Виходячи i3 вiдповiдей на цi запи-тання, iнформацiя, яку отримали старшо-класники вiд вчителiв - перейшла i3 зовнiшнього мотивуючого фактора у внутршнш. Якщо i3 випуску хоча 6 один учень обирае професiю, скориставшись порадами i особистим прикладом вчителя - це, на нашу думку, найбшьше визнання майстерностi навчання предмету, який вш викладае.
Ще одним щкавим фактом е (рис.3) те, що для респонденпв i3 факультетiв технологи виробництва та переробки продукци тваринництва й агрономiчного профорiентацiйна iнформацiя, одержана вщ старших товаришiв, яю здобувають цю професш, по значущостi займае другу та третю позици. Але професш 6iльшiсть представниюв цих факульте^в (25%-35%) "обрали випадково".
Отримат результати i висновки узгоджуються iз даними подi6них до-слiджень. Украшський соцiолог В.Под-шивалкiна стверджуе, що вибiр здш-снюеться на основi iнтересу до певних шкшьних дисциплш, яю не повною мiрою
С32>
© Ovsienko Y.
вщбивають специфшу рГзноматтних про-фесiй вищо'' квалГфГкаци. Даш опитувань 2001-2005 рокГв, свiдчать що основними мотивами вибору спецiальностi е: престиж 52,7% (данi за 2001 р.), 55,2% (дат за 2004 р.). Вщповщно перспектива високооплачу-ваноï' роботи за спецiальнiстю 50,1%; 42,6%; та поради батькГв 40%; 38%; мож-ливiсть у майбутньому займатись науко-вою працею 12,7% - найменша кГлькГсть [4, с.52-54].
Проведене нами анкетування дае пГдстави зробити загальш висновки:
- вибiр майбутньо'' професГ' студентами аграрних ВНЗ обумовлений великою кшькГстю випадкових факторiв, особливо це помiтно серед представникГв факультетiв технологи виробництва та переробки продукцГ' тваринництва й агрономiчного;
- бшьшють студентiв довiряють порадам батькгв, не маючи детально'' iнформацГï про особливост подальшо'' професiйноï дГяльносп;
- спостерГгаеться послаблення проф-орiенгацiйноï роботи у шкГльних закладах освГти. Що негативно впливае на процес формування позитивных мотивГв до вивчення предметГв циклу науково-природничо'' пГдготовки;
- навчаючи студенив-аграрив математики таких факультетГв, як ТВППТ та агрономТчного, слГд враховувати такГ важливi фактори:
1. мотиви вибору: навчального закладу, напрямку майбутньо'' професiйноï дГяльностГ, вивчення навчальних дисциплГн;
2. рГвень шкшьно'' пГдготовки;
3. piBeHb сформованостi самостiйностi при вивченнi та пвдготовщ до занять;
4. piBeHb вмшь та навичок працювати i3 науковою та методичною лiтературою.
Втрата iнтересу i формальнiсть у засвоенш знань студентами знижуе рiвень тдготовки фахiвцiв аграрного профiлю. Ця проблема не втрачае актуальностi, вимагаючи нових пiдходiв до ii вирiшення.
1. Втова та педагоггчна психолоая: Навчальний поабник/ О.В.Скрипченко, Л.В.До-линська, З.В.Огороднтчук та т. - К.: Просв1та, 2001. - 416 с.
2. ЕсареваЗ.Ф. Особенности деятельности преподавателя высшей школы. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1974. - 110с.
3. Литовський В.Т., ДмитриевА.В. Личность студента. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1974. -184 с.
4. Нагорний Б.Г., Яковенко М.Л., Яковен-коА.В. Студентство i сучастсть. - К.: Арктей, 2005. -164 с.
5. Нтолаенко С. Роль освти у формуванн та розвитку трудового потенщалу Украгни // Вища школа. - 2005. - №2. - С. 16-22.
6. Оваенко Ю.1. ДоЫдження рiвня знань з математики студентiв аграрних вищих навчальних закладiв // Наука i сучастсть: Зб. наук. ст. - К: НПУ, 2005. - Т. 52. - С. 66-80.
7. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика спещалкта за спе^альшстю 7.130501 "Ветеринарна медицина" напряму тдготовки 1305 "Ветеринарна медицина" МЫстерство освти i науки Украгни К - 2004. -113 с.
8. Сухомлинський В. О. Вибран твори в 5-ти томах. Т.1. - К. : Радянська школа, 1976. -654 с.
Резюме. Овсиенко Ю. К ВОПРОСУ О ВЫБОРЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЯ СТУДЕНТАМИ АГРАРНЫХ ВУЗ. Вопрос социализации молодёжи достаточно сложен и актуален. Рассматриваются причины, которые обуславливают выбор направления будущей профессиональной деятельности, в частности внимание акцентируется на высшие учебные заведения аграрного профиля.
Summary. Ovsienko Y. TO QUESTION ABOUT CHOICE OF PROFESSIONAL DIRECTION BY STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF AGRARIAN TYPE. The question of socialization of young people is difficult enough and actual. Reasons which are explained choice of direction of fUture professional activities are examined, in particular attention is accented on higher educational establishments of agrarian type.
Надйшла до редакцп 15.10.2006р.
