CC BY
6© МсИиЬоузка Ь.
СТРАТЕГ1Я I МЕНЕДЖМЕНТ МАТЕМАТИЧНО1 ОСВ1ТИ В ПРОФЕС1ЙН1Й ШДГОТОВЩ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В У ВНЗ
Л.1.Шчуговська, доктор педагог. наук, професор, Полтавський умверситет споживчог кооперацп Украти,
м. Полтава, УКРА1ША
У статтi розглядаються шляхи тдвищення якостi математичног освти в системi профестно'г тдготовки майбутмх економiстiв у ВНЗ за рахунок розробки та реалiзацu вiдnовiдно'г управлтсько'г стратеги.
Яюсть осв^и е загальновизнаним прюритетом змш у системi сучасно! професшно! тдготовки фахiвцiв у ВНЗ взагаш та економiчного профiлю зокрема. Водночас, яюсть професшноí пiдготовки - це штегративна характеристика випускника ВНЗ, яка значною мiрою забезпечуе його устшну житте-дiяльнiсть у глобашзованому i системно конкурентному свт. Але, саме глобаль зацiйний ринок орiентуеться не на додаток до диплому фахiвця, де чiтко зафшсовано перелiк навчальних дисциплiн iз вдаовщним оцiнюванням рiвня одержаних знань, вмшь та навичок, а на реальт результати його професiйноl дiяльностi. У результата чого виникае дисбаланс мiж попитом та пропозищею у сферi працевлаштування випускникiв, фахiвцiв з вищою освiтою, що тiсно пов'язано з яюстю надання освiтнiх послуг у системi професiйноl пiдготовки.
Вiдомо, що яюсть освiти у кожнiй державi можна характеризувати дина-мiкою 11 ВВП та рiзноманiтними показниками мiжнародних рейтингiв i дослiджень. При цьому, порiвняння держав за рiзними параметрами !х розвитку засвiдчуе, що чим вищий рiвень освiти в кра1т, тим iнтенсивнiше розвиваеться економiка, спадае рiвень безробiття, покращуеться якiсть життя. Це вщображаеться iндексом освiти, що використовуеться як один iз трьох найважливших показниюв Програми Розвитку ООН для Зв^у про людський розвиток. Крiм того, до цих показниюв належить також iндекс людського розвитку, шдекс економiчноl свободи та середня очшувана тривалiсть життя. Порiвняльна характеристика цих параметрiв найбiльш яскраво виражена для Канади та Укра!ни (див. табл. 1)
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика параметр1в_
Назва показникчв Група ,, високоосв1чених краш" Канада Украша
1ндекс освiти (ИБЯ 2006) 0,97 0,94 -0,03
1ндекс економiчноl свободи, 27,84 99 12 -87
(рейтинг 2006)
1ндекс людського розвитку, 2004 0,909 0,950 0,774 -0,176
Середня очшувана тривалiсть 76,6 80,2 66,1 -14,1
життя, у роках
Слщ тдкреслити, що зпдно iнформацГi, подано! у табл. 1 результати шдексу освии для Украши тiльки на 0,03 нижчий за вщповщний показник для Канади. Але порiвняльний анашз iнших показникiв засвiдчуe значне вщставання Украши, особливо щодо iндексу економiчноl свободи як вщобра-ження рiвня розвитку економiчноl системи нашо! держави.
Останне, в свою чергу, ще раз пiдтверджуe, що „ ... освиа е стовпом сучасно! „економши знань", бо тiльки освiчене i добре навчене населення здатне ефективно розробляти, впровад-жувати i використовувати новацп. Без освiти не втримаються не лише iнновацiйна спрямоватсть економiки, яку забезпечуе мережа утверситепв, лабораторiй, наукових центрiв, але й сучасна шформацшна iнфраструктура (засоби зв'язку, обмш даними) та соцiальний нормативний порядок, що дозволяють адаптувати новi технологи та ще! до потреб виробництва" [1,с. 44].
Важливим е урахування щодо зростання у цьому процес ролi матема-тично! тдготовки майбутнiх фахiвцiв як пщгрунтя 1х професшно! компетентностi.
Щодо рiвня професшно! компетент-ностi бакалавра з економши, то доцiльно нагадати, що в "Освггньо-професшнш програмi вищо! освiти за професшним спрямування бакалавра з економжи та тдприемництва" [3] ч1тко наголошуеть-ся, що "... компетенщя бакалавра з економжи i пiдприемництва визначаеться високим потенцiалом його фундаментально! освии i грунтовною п1дготовкою для планово-економiчноi, оргашзацшно-управлшсько!, анатгично! та дослщниць-ко! дiяльностi в галузi економiки та виробництва, у сферi послуг, в управлiннi та науково-дослщних установах..."[3, с. 11].
У зв'язку з вище викладеним виникае нагальтсть розробки стратеги та менеджменту математично! освГти на основГ трансформаций Г! теоретичних можливостей в реальт конструктивнГ
знання на 0CH0Bi формування життево! i технолоично! компетентностi та аналг-тично! культури мислення як невгд'ем-но! складово! i'x фахово! пiдготовки.
Адже, аналiз професшно-квалгфгка-цгйних вимог до кожно! з економiчниx спецiальностей дозволяе вичленити домiнуючi компоненти !х майбутньо! професшно! дiяльностi, а саме: органгза-цiйно-практичну, планово-проектуваль-ну, гнформащйно-теоретичну тощо. У той же час, доцгльно враховувати ту обставину, що iснуючi тенденци на ринку пращ дещо змгнюють компоненти професгйного розвитку студентгв у рамках сучасно! економгчно! освгти за рахунок розширення поняття "економгч-на дгяльтсть". Зггдно сучасних поглядгв на Г! змгст, вона не зосереджуеться тгльки на виробництвг продукци та аналгзг всгх стадгй цього процесу, а фокусуеться на гнформаци та нових технологгях. При цьому "... оргатзаци, де команди приймають ргшення, де комп'ютер е на кожному столг, де електронна пошта - це загальноприй-нята форма спглкування, де ргшення, прийнятг в гншгй крашг можуть вплинути на полгтику компани та робочг мгсця за декглька хвилин е нормою сьогоднгшнього бгзнесу" [4, с.110].
Отже, розглянутг вище тенденци ще раз засвгдчують необхгднгсть певно! модертзаци процесу навчання у вищих навчальних закладах шляхом цглеспря-мовано! його оргентаци на подальший розвиток аналгтичних здгбностей студентгв, 1х стратеггчного мислення, вмгн-ня синтезувати гнформацгю з позицгй системного аналгзу й використовувати математичнг структури для виргшення проблем, пов'язаних з бгзнес-дгяль-нгстю, застосовувати знання на практи-цг, працювати в командг та адаптуватись до змгн тощо.
Необхгдним при цьому е розумгння, що позитивну динамгку цього процесу значною мгрою зможе забезпечити змгна концептуальних пгдходгв до
управлшня системою професшно'1' пiдГOTOBKИ майбутнiх eKOHOMÏCTÏB у ВНЗ. Щодо математично'1' освiти як складово'1' фахово'1' пiдготовки майбутнiх економiстiв, то тдвищення ïï якостi потребують не лише виокреслення чинниюв, що певною мiрою гальмують ефективнiсть цього процесу, а й вщнаходження можливих шляхiв, що будуть сприяти позитивним змшам у цьому процесi. До цих чинниюв можна вiднести такi:
По-перше, це неузгодженiсть мiж традицiйною системою економiчноï пiдготовки, i математично'1' у тому числ^ та потребами споживачiв освiтнiх послуг (студентiв ВНЗ) щодо необхщно'1 системи знань, вмiнь та навичок тобто певного рiвня професшно'1' компетент-ностi для майбутньо'1 дшльноси в умовах мiнливого економiчного середовища.
По-друге, це iнерцiйнiсть системи професшно'1 пiдготовки, що виявляеться у впливi попередньо'1 якостi освiти на ïï сучасний стан, який обумовлюеться рiвнем фiнансування, суспiльною думкою щодо престижност освiти до вщповщно!' оплатою працi тощо.
По-трете, це вщмштсть у навчаль-них планах тдготовки фахiвцiв з рiзних галузей знань, порiвняно з аналогiчними планами у загальновизнаних (за рейтингом) утверситетах як у нашiй краМ, так i в системi европейського освинього простору.
По-четверте, це недостатня увага адмiнiстративних структур до сустль-но'1' думки щодо стратегй' майбутнього розвитку освии в контекстi тдвищення ïï якостi.
Для зменшення гальмiвного впливу вище означених чинникiв на яюсть професiйноï пiдготовки необхiдною е, на нашу думку, концептуальна розробка управлшсько!' стратегй' ï"ï розвитку.
Зокрема, щодо математично'1' тдготовки, то основт положення управлшсько'1' стратегй' базуються на адаптивнiй концепцп математично'1' освгги студентiв економiчних спецiальностей. Слщ
зазначити, що саме у цьому аспекта ефективнiсть '11 реалiзацГi вимагае ще й додаткових заходiв.
Зокрема, це проведення регюналь-них маркетингових дослщжень щодо динамiки потреб ринку пращ та розроб-ка бГльш чГтко'г' структури квашфГкацш-них вимог до певно! спецiальностi.
Щодо економiчних спецiальностей, то це знаходить свое реальне втiлення у комплексi спещальностей, якГ представ-ленi вищими закладами освГти еконо-мГчного спрямування. При цьому тдго-товка спецiалiстiв у вузах орiентована на отримання певних теоретичних, методичних та технолопчних знань, формування конкретних навичок, умшь згГдно ддочих квалiфiкацiйних вимог до певно! спецiальностi й обмежена конкретною функщею управлiння, яка направлена або на окремий вид дГяль-носп, або на певний фактор виробництва, або на певну стадГю виробництва. Наприклад, органiзацiя ро6Гт щодо серти-фгкацц продукцп, органiзацiя комерцшно! дГяльносп, маркетингове управлiння тощо.
1снуюча практика тдготовки фахГв-цГв зменшуе можливосп майбутнiх спецiалiстiв у розв'язуваннi прикладних задач, аналiзi проблемних ситуацiй г у прийняттГ оптимального рГшення в умовах невизначеностГ; у використаннГ структурно--лопчного аналГзу з метою виявлення найбГльш суттевих факторГв економГчного, фшансового, виробничо-го, управлГнського ризику; у дослщжен-нГ об'ектГв з позицш системною аналГзу, тобто виникае дещо парадоксальна ситуацГя, при якш ринок працГ нГби заповнений дипломованими спещашста-ми, але 1х конкурентоспроможтсть на досить низькому рГвнГ Г не в змозГ задовольнити потреби суспГльства в цГлому та його оргатзацшно-структур-них тдроздЫв, зокрема.
I в зв'язку з цим, кожному студенту в процесГ навчання необхщно допо-могти усвщомити та скорегувати згГдно з особистою мотивацГею та реальними
noTeH^HHHMH Mo®nHBocTaMH $yHKmO-HantHy KOMnoHeHTy ftoro MaH6ymtoi npo^eciftHoi giantHocTi, CaMe b ^oMy прoцeci Heo6xigHa oco6nHBa TBopHa iHTyi^ia BHKnagaHiB Burnpro HaBHantHoro 3aKnagy ocBiTH, aKi b cboih giantHocTi MaroTt nepeg6aHHTH Mo®nHBi 3MiHH Mi® THnaMH icHyroHHx y cycnintcTBi CTpyKTypHo-opram3amHHHx BigHocHH i pi3HoMaHiTHHx BHgiB giantHocTi, rn;o noTpe6yroTt BHcoKoKBani^iKoBaHHx
cnemanicriB, Ha Hamy gyMKy, цe Mo®yTt 6yTH TaKi HanpaMKH ^yHKmoHantHoi giantHocTi aK opram3amftHo-npaKTHHHa, nnaHoBo-npoeKTyBantHa, rn^opMamftHo-TeopeTHHHa Torno, BignoBigHo go aKHx 6ygyrt nigroTOBnem Heo6xigm $axiB^ HoBoro Tuny, a caMe: cnemanicT-aHani-thk, cnemanicT-cTpaTer, nnaHoBHK-cuHTe-thk, nnaHoBHK-^yHK^omcT, MogenicT-cHcTeMHHK Ta iH,
TaKe noegHaHHa KnacHHHHx eKoHoMinHux cnemantHocTeft 3 HeTpagumHHHMH 3Mo®e 3a6e3neHHTH noTpe6u 6ygt-aKoi cucTeMH ynpaBniHHa h thm caMHM nigBHfflHTH KoHKypeHTHo-3gaTHicTt Burnoro HaBHantHoro 3aKnagy ocBiTH Ta rapaHTyBaTH KoHKypeHTocnpo-Mo®HicTt MaftSyrmx ^axiB^B Ha pHHKy npam,
He MeHm Ba®nHBHM e nporHo3yBaHHa y noTpe6ax Ta Heo6xigHux KoMneTeHTHoc-Tax MaftSymix ^axiB^B 3 ypaxyBaHHaM „npuxoBaHux noTpe6" b KoHTeKcTi pi3Hux c^HapiiB eKoHoMiHHoro po3BHTKy KpaiHH,
^ o3Hanae, rn;o Heo6xigHo:
■ npoeKTyBaTH 3MicT MaTeMaTHHHoi ocBiTH Ha ocHoBi icHyroHHx i oniKyBaHux y nepcneKTHBi noTpe6 cycnintcTBa, 3aMoBHHKiB i 6e3nocepegmx cno®HBaHiB ocBiTaHctKHx nocnyr BignoBigHo go KoH^nm'i po3BHTKy BHrnpro HaBHantHoro 3aKnagy y c^epi aKocTi (cTpaTeria "BignoBigHocri npHxoBaHHM noTpe6aM");
■ 3a6e3neHHTH opram3amro 3MicTy HaBHantHoi giantHocTi, aKa Hagae cTygeHTaM "KpHTHHHy Macy" MaTeMaTHHHHx 3HaHt, HaBHHoK Ta
yMiHt Torno, ToMy rn;o пpoцec reHepam'i BnacHHx igeft Mo®nHBHH nHme 3a yMoBH HaKonHHeHHa neBHoro o6cary giftoBHx 3HaHt, to6to ix KpHTHHHoi MacH;
■ cTpyKTypyBaTH HaBHantHHH MaTepian b KoHTeKcTi HagaHHa cTygeHTaM cyKynHocTi 6a3oBHx 3HaHt 3 MaTeMaTHHHHx gнcцнпniн, Heo6xigHHx gna ycnimHoro oBonogiHHa MeTogonoriero MaTeMaTHHHoro MogenroBaHHa aK MeTogy HayKoBoro gocnig®eHHa Ta aK MeTogy HaBHaHHa;
■ B3aeMoy3rogHTH 3MicT MaTeMaTHHHHx
Ta npo^eciftHo-opieHToBaHHx guc-цнпniн y KoHTeKcTi noTpe6 ocTaHHix Ta ctbophth Ha mft ocHoBi Mo6intHi mTerpamftm KypcH (HanpHKnag, "MeTogH MaTeMaTHHHoro
nporHo3yBaHHa iHBecTHmftHoi
giantHocTi nignpueMcTB" Torno);
■ HagaBaTH cTygeHTaM Mo®nHBicTt 3giftcHroBaTH MiHi-gocnig®eHHa aK HeBig' eMHy cKnagoBy 3MicTy ix HaBHantHoi giantHocTi;
■ 3a6e3neHHTH aKicTt Bcix cKnagoBHx eneMeHTiB HaBHantHo-BHxoBHoro пpoцecy cTygeHTiB npH HaBHaHHi MaTeMaTHHHHM gнcцнпniнaм, Oco6nHBoi BarH b po3po6m ynpaB-
niHctKoi cTpaTerii Ha6yBae nocHneHHa iHTerpaTHBHoi ochobh opram3ami 3MicTy MaTeMaTHHHoi nigroToBKH b KoHTeKcTi ypaxyBaHHa eBponeftctKHx TeHgeH^ft,
B цtoмy acneKTi goцintнo 3a3HaHHTH, rn;o 3ycunt nume Ka^egpu BHrnoi MaTeMaTHKH Burnux HaBHantHHx 3aKnagiB aBHo HegocTaTHto, ag®e BHKnagaHi Ka^egpu - цe KBani^iKoBam $axiBm 3 MaTeMaTHHHHx gнcцнпniн, a He 3HaBm eKoHoMiHHHx, I ToMy, go ygocKoHaneHHa aK MeTogHHHHx cucTeM, TaK i TexHonorift HaBHaHHa MaTeMaTHHHHM gu^unnmaM cTygeHTiB eKoHoMiHHoro cnpaMyBaHHa
BH3 goцintнo 3anyHaTH eKcnepTiB 3
eKoHoMiHHHx KypciB Ta aHaniTHKiB-KoHcyntTaHTiB Kopnopamft ($ipM, nig-npueMcTB Torno),
CniBpo6iTHH^Bo TaKoro nnaHy Hagae Mo®nHBicTt:
^ одержати та оцшити зворотнш зв'язок про вщповщнГсть якосп й змГсту мате-матично'1 пщготовки майбутнГх фахГв-цГв вимогам сучасного виробництва; ^ ознайомити студенлв з реально Гсну-ючими, а не надуманими, проблемами 'Гх майбутньо'1 ддяльносп та створити на цш основГ банк вироб-ничих ситуацГй для використання Гх в навчальному процесГ; > посилити практичну спрямоватсть науково'1 дояльносл обдарованих студенлв, як форми творчого опануван-ня математичними дисциплшами вщповщно математично'1 постановки реально! економГчно'Г проблеми ГГ математико-статистичного аналГзу, та теоретичного обгрунтування одер-жаних рГшень; ^ розвинути взаемодГю мГж кафедрами, викладачами та експертами в галузГ проектування довготрива-лих тенденцГй розвитку бГзнес-дГяльностГ; ^ сформувати систему мобшьних штегрованих курсГв з математичних дисциплш для покриття Гснуючих та перспективних потреб вирГшення
проблем вщповщних напряму Г фаху.
Отже, запропонований тдхщ щодо стратеги Г менеджменту математично'1 освГти дають можливГсть не лише удосконалити органГзацГю процесу опа-нування математичними дисциплГнами студентГв економГчних спецГальностей ВНЗ, а й тдвищити якГсть професшно! пГдготовки майбутнГх фахГвщв для дГяльностГ в умовах ринково'1 економГки.
1. Клепко С.Ф. Фглософгя освти в европейсъкому контекстг. Монограф1я. -Полтава: ПОШПО, 2006. - 328 с.
2. Шчуговсъка Л.1. Математичне мо-делювання в систем! економгчног освти:
. - , 2003.
- 289с.
3. Освтнъо-професшна програма вищох освти за професптим спрячу ваш 1яч бакачавра з економти г тдприемництва. Нормативы обов 'язкового мшмуму змгсту та ргвня тдготовки бакачавра. - К.: КНЕУ, 1997. - 104 с.
4. Розбудова менеджмент-освти в Укра'т // Матергачи 4-ог щоргчног Мгжнар. конф. (5-7 грудня 2002 р., м. Кшв, У крата).
- Кшв, 2002. - 170с.
Резюме. Ничуговская Л.И. СТРАТЕГИЯ И МЕНЕДЖМЕНТ МАТЕМАТИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ. В статье рассматриваются пути повышения качества математического образования за счет разработки и реализации соответствующей управленческой стратегии.
Summary. Nichuhovska L. STRATEGY AND MANAGEMENT OF MATHEMATICAL EDUCATION IN FUTURE ECONOMISTS PROFESSIONAL TRAINING IN UNIVERSITIES. The ways of increasing math education quality of future economists in universities by means of development and realization management strategy are considered in the article.
Надшшла до редакци 28.01.2009р.
