CC BY
12ГОТОВН1СТЬ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
М.Ю.Бубнова, астрант,
Республжанський вищий навчальний заклад «Кримський гумамтарний умверситет» (м. Ялта),
АР Крим, УКРА1НА
Розглянута проблема готовноспп майбутшх учител1в математики до професшног д1я-лъноспй. Проаначгзовано змкт понять «тдготовка», «готовтстъ», «професшна тдготовка», та виявлено взаемозв 'язки мгж ними. Описано поняття «психологгчна готовтстъ» та наведе-ш и компоненти
Ключое'1 слова: тдготовка, готовтстъ, професшна тдготовка, вчителъ математики
Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку освгти Украши усвщом-леною стала потреба у новш стратеги тд-готовки майбутшх педагопв, яка вилилась у вимоги щодо змiни традицшно! системи. Система п1дготовки педагогiчних кадав повинна змшити цiлi освiти, и змiст та тех-нологii, щоб бути ефективною у сучасних умовах. Необхщною умовою ефективностi подготовки майбутшх учителiв е готов-н1сть студенпв педагогiчних навчальних закладав до професшно! дjяльностi [6].
Аналiз актуальних дослщжень. Проблема п1дготовки майбутнього педагога, його готовносл до здайснення профе-сшно-педагопчио! даяльносп привертала увагу багатьох учених, зокрема: Л.В.Артемово!, 1.Д.Беха, Г.В.Беленько!,
0.Л.Богттч, О.В.Глузмана, С.У.Гончаренка,
1.А.Зязюна, М.Я.1гаатенко, В.А.Семиченко, В.О.Сластьотна та ш.
Мета сгатп. Розкрити сутнсть проблеми готовносп майбутнх учтетв математики до професшно! даяльносп. Проаналiзувати змiст понять «тдготовка», «готовтсть», «професшна подготовка», виявити взае-мозв'язки, що iснують мж цими понятиями.
Виклад основного матерiалу. Сьогод-н1 у вищому навчальному заклада вщбу-ваються певнi позитивнi змши, пов'язанi з iнновацiйною даяльшстю в напрямках удосконалення оргатзацп навчального процесу, розробки та впровадження актив-них методав i сучасних iнформацiйних
технологш навчання. З ростом вимог до рiвня квалiфiкацil фахiвцiв виникае необ-хщтсть якiсно полiпшити систему 1х пщ-готовки [4].
Педагогiчнi працiвники мають стати основною рушiйною силою вщродження та створення якiсно ново! национально! системи освiти Украши. У зв'язку з цим головна увага мае бути зосереджена на «пщготовщ нового поколiння педагопч-них пращвниюв, пiдвищеннi загально! куль-тури, професшно! квалiфiкацil та сощаль-ного статусу педагога до рiвня, що вщпо-вiдае його ролi у суспшьствЬ». У законi Украши «Про вищу освiту» уточнюеться основна функцiя системи вищо! освiти -«вдаворення й передача новим поколш-ням досвщу минуло! та сучасно! культури, тдготовка гх до наступно! даяльносп, фор-мування у молода на гуматстичних засадах свгтоглядних принципiв».
Змгст поняття «пiдготовка» розгляда-еться як сукуптсть спецiальних знань, умiнь й навичок, якостей, трудового дос-вщу й норм поведанки, якi забезпечують можливiсть устшно! роботи з визначено! професп; як процес повiдомлення вщповщ-них знань та умiнь. За педагопчним словником «пiдготовка» - це формування та збагачення настанов, знань та умiнь, якi необхщт шдивщу для адекватного вико-нання специфiчних завдань. Енциклопедая професшно! освгти визначае «подготовку» як загальний термш стосовно прикладних
3aBgaHB ocbith, Konu nepeg6anaeTbca 3acBo-eHHa neBHoro couiantHoro gocBigy 3 MeToro ftoro nogantmoro 3acTocyBaHHa nig Hac bh-KOHaHHH cneuu^iHHHx 3aBgaHt npaKTHHHoro, ni3HaBantHoro hh HaBHantHoro xapaKTepy.
TaKi 3aBgaHHH Haftnacrime noB'a3am 3 neBHHM BugoM perynapHOi gjantHocri. CMHcn noHarra «nigroTOBKa» po3KpHBaeTt-ca y gBox ftoro 3HaneHHax: aK HaBHaHHa, to6to, aK geaKHft cneuiantHo 0pram30BaHnft пpоцec ^opMyBaHHa r0T0BH0cTi go bhko-HaHHa Maft6yTHix 3aBgaHt, Ta aK roTOBHicTt, nig hhm po3yMiroTt HaaBHicTt KOMneTeHuii, 3HaHt, yMiHt Ta HaBHHOK, Heo6xigHnx gna ycnimHoro BHKOHaHHa neBHOi cyKynHocTi 3aBgaHt [7]. 3rigHO 3 yKpaiHctKHM eHuHK-nonegHHHHM ctobhhkom «nigroTOBKa» bh-3HanaeTtca aK «3anac 3HaHt, oTpuMaHHft 6ygt-KHM». TaM ®e 3a3HaHaeTtca, mo ueft TepMiH noxogHTt Big cnoBa «nigroTyBam», cyTHicHHMH 3HaneHHHMH aKoro e «pe3yntTaT HaBHaHHa - aK npouec HagaHHa Heo6xigHnx 3HaHt gna Horoct» Ta «cyKynHicTt nonepeg-Hix gift, aKi nonermyroTt peani3auiro aKH-xoct nogantmux gift hh npoueciB».
nigroTOBKa cneuianicriB y BHmjft mKoni b TpaguuiftHOMy po3yMiHHi e npouecoM $op-MyBaHHa npo^eciftHoi KOMneTeHuii, aKa pa-3OM 3 npegMeTHHMH 3HaHHaMH BKnronae b ce6e ncnxonoriHHy Ta couiantHo-ncnxono-riHHy roTOBHicTt oco6hctoctl go Maft6yT-Htoi giantHocTi.
KiHueBHM pe3yntTaTOM nigroTOBKH (aK npouecy) e nigroTOBnemcTt hh roTOBHicTt go Horoct, 3OKpeMa, mogo ocBiTHix npoueciB BHKopucTOByroTtca TepMiHH ocBinemcTb (aK 6intm 3arantHHft) Ta HaBHeHicTt (aK 6intm KOHKpeTHHft, npegMeTHHft). roTOBmcTb bh-3HanaeTtca aK cTaH, Konu Bce 3po6neHo, Bce roTOBO gna peani3au;ii Horoct: gii, ^yHKuii, npouecy Tomo.
roTOBHicTt po3rnagaeTtca aK iHTerpant-He oco6ucTicHe aBHme, cucTeMa aKocTeft oco6hctocti, aKa 3a6e3neHye pe3yntTamB-HicTt giantHocTi cneuiamcra, BHKOHaHHa hhm BH3HaHeHHx ^yHKuift, a6o aK $yHKuio-HantHHft cTaH, aKHft BH3Hanae ycnimHicTt BHKOHaHHa npo^eciftHHx gift.
AHani3 BiTHH3HaHOi negaroriHHoi i ncu-xonoriHHoi niTepaTypu noKa3aB, mo npo6ne-
Ma r0T0BH0cTi go npo^eciftHoi giantHocTi mupoKO BHBHaeTtca b geKintKox HayKOBHx HanpaMax: negaroriHHOMy, ncuxonoriHHOMy, aKMeonoriHHOMy. y cynacmft Hayui aBHme r0T0BH0cTi go npo^eciftHoi giantHocTi goc-nig^yeTtca Ha pi3HHx piBHax.
Ha 0c06ucTicH0My piBHi
(K.O.A6yntxaHOBa-CnaBctKa, E.r.AHaH'eB [1], I.C.Koh, A.H.^eoHTteB, O.T.MnxaftniB, B.B.CToniH Ta iH.) roTOBHicTt po3rnagaeTtca aK npoaB iHgHBigyantHO-ocoGucTicHnx aKO-cTeft, aK npouec ^opMyBaHHa MopantHo-ncuxonoriHHHx aKocTeft oco6ucTocTi, mo BH3HanaroTb BigHomeHHa go npo^eciftHoi giantHocTi, 3a6e3nenyroTt ii ycnimHe 3giftc-HeHHa. MeTa ^opMyBaHHa r0T0BH0cTi nonarae b nonermeHHi npouecy aganTaui'i go giantHocTi, b oBonogiHHi onepauioHantHoro, eTHHHoro, ncuxiHHoro, opram3au;iftHoro ii cTopoHaMH. CTpyKTypa roTOBHocri Ha gaHo-My piBHi po3rnagaeTtca aK cHMnTOKOMnneKc O3HaK: BontoBi aKocri, cnpaMOBaHicTt iHTe-neKTyantHux npoueciB, cneuiani3OBaHa cno-cTepe^nuBicTt, TBopna yaBa, 3gi6mcTt go caMoperynauii Ta iH.
Ha ^yHKuioHantHOMy piBHi
A.B.^eoHOBa po3rnagae roTOBHicTt aK ageK-BaTHe Bigg3epKaneHHa cneuiantHocri, npo-^eciftHy MaftcTepHicTt, yMiHHa Mo6ini3yBaTH Heo6xigHi $i3HHHi i ncuxiHHi pecypcu gna peani3auii giantHocTi. Pag iHmnx BHeHHx (B.O.AnaTopueB, G.n.In'iH, H.^,.^eBiTOB Ta
iH.) po3yMiroTt roTOBHicTt Ha ^yHKuioHant-HOMy piBHi aK ii THMHacoBy roTOBHicTt i
npaue3gaTHicTb, cyTt ii bohh 6anaTt b ne-pegcTapTOBift aKTHBi3auii ncuxiHHHx ^yHK-uift.
npo^eciftHa roTOBHicTt aK KaTeropia Te-opii giantHocTi po3rnagaeTtca TaKHMH BHe-hhmh, aK B.T.MumKiHoft, B.^,.fflagpiKOBHM aK pe3yntTaT npouecy nigroTOBKH - «roTOB-HicTt . _ He TintKH aK po6ona Mo6ini3au:ia npo^eciftHnx Ta ncuxiHHHx Mo^nHBocreft, ane i aK Bumift npo$ecioHani3M».
Ha ocoGucTicHO-giantHicHOMy piBHi (A.O.^epKan [2], M.I.^'aneHKO, ^.O.KaHguSoBHH Ta iH.) npo^eciftHa roTOB-HicTt po3rnagaeTtca aK uinicHHft npoaB Bcix cTopiH oco6ucTocTi, aK cucTeMa mothblb, cTocyHKiB, ycTaHOBOK, puc oco6ucTocTi, Ha-
cn>
копичення знань, умшь, навичок, як за-безпечують можливгсть ефективно вико-нувати професiйнi функцп.
Аспектам психологiчноi готовностi до вчительсько! дояльносп присвяченi дослщ-ження £.М.1ваново'1, Л.А.Кандибовича, G.А.Клiмова, Н.В.Кузьмшо!, А.Г.Щербакова, Л.В.Кондрашово! [5], В.О.Моляко, М.Л.Смульсон, А.Ф.Линенко, М.Г.Шкшя, Д.Ф.Нiколаeнка та ш.
Змгст психолопчно! готовносп до педа-гопчио! дяльносп сташвлять штегральт характеристики особистосп, що включа-ють у себе штелектуальт, емоцшт, вольо-вi властивосл, професiйио-моральнi пере-конання, потреби, звички, педагогiчнi здб-носгi, знання, навички, вмiиия. Психолопч-на гоговнiсть до методично! дяльносп вчителя математики зумовлена, з одного боку, запасом методичних знань, умшь i навичок; з шшого - особисгiсиими якостя-ми: переконаннями, педагогiчиими здбнос-тями, методичними штересами, професш-ною пам'яттю, мисленням, увагою, волею, педаггопчною спрямоватстю думки, пра-цездаттстю, емоцштстю, моральными якостями особистостi.
Готовнiсгь до дiяльностi складаеться з трьох блокiв (Н.В.Кузьмiна, В.О.Моляко): сенсорна оргашзащя iндивiда; показники, що вщповщають рiзноманiгиим умовам виконання професшно! дiяльностi; психш-нi властивостi, стани й процеси суб'екта дiяльностi.
Н.В.Кузьмша, Л.В.Кондрашова [5] ви-дiляюгь компоненти: мотивацiйиий, орiе-нтацiйиий, пiзнавально-операцiйиий, емо-цшно-вольовий, оцшювальний.
Змiст мотивацшного компонента становлять професшт установки, штереси, прагнення займатися педагогiчиою дяль-тстю. Орiентацiйиий компонент - це цш-нiсно-професiйиi орiентацii, професшна етика, педагопчш iдеали, переконання, готовн1сть дшти в1дпов1дно до них.
До пiзнавально-операцiйного компонента психолопчно! готовносп входять професшна спрямоваиiсть уваги, уявлен-ня, сприймання, пам'ять, мислення. Особ-лив1стю уваги вчителя е и спроможшсть
до переключення, розпод1льност1, перемь щення з одного об'екта на шший. Ё харак-теризують достатня стшюсть, обсяг, концентрация.
Емоцшно-вольовий компонент психо-лопчно! готовност1 - почуття, вольов! процеси, що забезпечують устшний перебег i результативнiсть даяльносл педагога; емоцшний тонус, емоцшна сприйнятли-вгсть.
Оцiиювальний компонент передбачае самооцiику свое! професшно! п1дготовки й в1дпов1дн1сть процесу розв'язання профе-сшних завдань оптимальним педагогiчним зразкам.
Професшна подготовка у науково-пракгичиiй лiтературi також мае р!зт тлумачення. У Законi Украши «Про вищу осв1ту» професшна пщготовка визначаеть-ся як здобуття кватфжацп за вщповщним напрямом пiдгоговки або спещальшстю. Професшна пiдготовка також являе собою систему професшного навчання, метою яко! е прискорене набуття тими, хто на-вчаеться, навичок, необхiдиих для вико-нання визначено! роботи. Досить часто професшну п1дготовку розглядаюють як су-куптсть уже отриманих людиною спеща-льних знань, умшь та навичок, особистю-них якостей, власного досв1ду роботи та усвщомлених норм поведiики, що забезпечують можливгсть усттно! роботи з певно! професп; або, з шшого боку, як процес повщомлення тим, хто навчаеться вiдповiдиих знань та формування в них ум1нь та навичок.
На думку 1.А.Зязюна [3], зм1ст профе-сшно-педагопчно! тдготовки постае як динамiчие системне утворення, об'ем i глибина якого в основному визначаються iнформацiйиими потребами студента.
Всебiчний аиалiз професшно! пщгото-вки зроблено у працях В.А.Семиченко [7]. Вона розглядае !! у трьох аспектах: як процес, в ход! якого вщбуваеться профе-сшне становлення майбуттх спещалюпв, як мету i результат дяльносп вищого на-вчального закладу та як смисл включення студента у навчально-виховну д1яльн1сть. пров1дною цiииiстю системи професшно!
©
подготовки певного фахiвця iз застосуван-ням дiяльнiсного пiдходу е та дояльтсть, яка засвоюеться у процеа навчання, п змiст та функци. При цьому, iндивiд, осо-бистiсть розглядаються як вториннi фак-тори. На вiдмiну вiд зазначеного, в межах особистюного пiдходу суттево змшюють-ся педагогiчнi орiентири, оскшьки дяль-нiсть стае вже засобом розвитку людини. На думку В.А.Семиченко [7], реальна дiйснiсть вимагае гнучкого, адаптивного пiдходу до визначення ствводношення вiдповiдних прiоритетiв. Це подтверджу-еться тим, що система професшно! подготовки одночасно мае забезпечити i вико-нання державного замовлення на спещалтс-тiв, i стати етапом та засобом життевого самовизначення особистосл.
Таким чином, професiйна пiдготовка мае двогсте значення i мае розглядатися як процес (навчання) та як результат (готовтсть), визначаеться сукуптстю вимог, як висуваються до певного фашвця.
Висновки. Сучасний учитель математики мае бути психолопчно пiдготовле-ним до конкурентно! боротьби. В.Г.Кремень наголошуе, що фажвець повинен мати твердi життеш переконання, потребу зорiентовувати сво! до вiдповiдно до панiвних у довюлш духовних i мораль-них цшностей, бажання втiлити в життя сво! переконання й прагнення, а також чъ тко усвiдомлювати свою мiсiю.
Тому важливим аспектом успiху май-
бутнього вчителя математики у професш-нш даяльносп е його психолопчна готов-н1сть до вчительсько!! даяльносп, до вико-ристання й поповнення свое! бази методич-них знань i вмшь для устшно'! ор1ентацп в будь-яюй ситуацл протягом усього перю-ду активно! педагопчно'! даяльносп.
1. Ананьев Б.Г. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия / Б.Г.Ананьев, М.Д.Дворяшина Н.А.Кудрявцева. - М.: Просвещение, 1986. - 212 с
2. Деркач АЛ. Акмеологичекие основы развития профессионала /А.А.Деркач. - М.: Изд-во Моск. психол.-социол. Ин-та; Воронеж: МОДЭК, 2004. -752 с.
3. Зязюн I.A. Фтософт педагогЫноХ di'i: монографа / 1.А.Зязюн. - К.; Черкаси: Вид. eid ЧНУ ш. Б. Хмельницького, 2008. - 608 с.
4. . . -
// -
дактика математики: проблеми i доЫдження: Mi-жнар. зб. наук. po6im. - Bun 31. - Донецьк: Вид^о ДонНУ, 2009. - С. 41-48.
5. . . - -гинеская готовность студента к учительской
/ . . . - .: ,
1987. - 52 с.
6. . .
тдготовки майбутнього вчителя .математики / . ., . ., . . -Черкаси: Вид. eid. ЧНУ 1меш Богдана Хмельницького, 2009. - 320 с.
7. . . -
льностг. Навч. noci6. / В.А.Семиченко. - К.: Вища ., 2004. - 335 .
Резюме. Бубнова М.Ю. ГОТОВНОСТЬ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ МАТЕМАТИКИ К
.
будущих учителей математики к профессионачъной деятельности Проаначизировано содержание понятий «подготовка», «готовность», «профессионачъная подготовка» и выявлены взаимосвязи между ними. Описано понятие «психологическая готовность» и приведены ее компоненты.
: , , , -
.
Abstract. Bubnova M. PREPAREDNESS OF FUTURE MATHS TEACHERS TO PROFESSIONAL ACTIVITY. The problem of preparedness of future maths teachers to professional activity is considered in the article. The notions «training», «preparedness», «professional training» are analyzed and interaction between these notions are exposed. The notion «psychological preparedness» is described and its components are brought.
Key words: training, preparedness, professional training, teacher of the mathematics.
Стаття представлена професором М.Я.1гнатенком.
Надшшла до редакци 24.04.2010р.
