CC BY
7ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В БЮЛОГП ДО РЕАЛ1ЗАЦП ФУНКЦ1Й ОСВ1ТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ВИБ1Р МЕТОДОЛОГИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Коренева I. М., канд. пед. наук, доцент
Украгна, м. Глух1в, Глух1всъкий нацюналъний педагог1чний университет 1мен1 Олександра Довженка, кафедра теорИ' 7 методики викладання природничих дисципл1н, докторант
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/12072018/5999
ARTICLE INFO
Received: 08 May 2018 Accepted: 28 June 2018 Published: 12 July 2018
KEYWORDS
education for sustainable development,
preparation of teachers of biology, methodological approaches in pedagogical research, higher pedagogical education.
ABSTRACT
The article is devoted to the opus of such pedagogical approaches for the training of future teachers of biology to the realization functions of education for sustainable development: systemic, synergetic, competence, student-centered, personality-activity, functional, praxeological, acmeological, axiological. These methodological approaches allowed the establishment of worldview positions (the main ideas of the study) and to determine general pedagogical patterns as the basis for scientific research. The training of future biology teachers to implement the functions of education for sustainable development is considered an important part of their vocational training. It is a system that includes content, organizational forms and methods of teaching and education, means, technologies, stages, criteria, results, aimed at achieving the common goal of training. The purpose of preparing students for the implementation of the functions of education for sustainable development is to form their special competence - the ability to understand and implement the strategy of sustainable development.
Citation: Koreneva I. М. (2018) Pidhotovka Maibutnikh Vchyteliv Biolohii do Realizatsii Funktsii Osvity dlia Staloho Rozvytku: Vybir Metodolohii Doslidzhennia. World Science. 7(35), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/12072018/5999
Copyright: © 2018 Коренева I. М. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Загальновщомо, що освгга е виршальним фактором суспшьних змш. I сьогодш освга для сталого розвитку (ОСР) як сучасний тдхщ до оргашзацп навчального процесу проголошуе провщну роль осв^и у досягненш сталого майбутнього. Укра!на, серед шших кра!н, приедналась до вшх мiжнародних докумешгв, що тдтримують та просувають в сусшльсга концепщю сталого розвитку та осв^и для сталого розвитку, зокрема, включилась в реалiзацiю програми Десятатття осв^и для сталого розвитку [1] та Глобального плану дш з осв^и для сталого розвитку [2].
Освга для сталого розвитку набула значного поширення та переосмислення сут1 Сучасне И розумшня як властивост осв^и, особливого стилю осв^и вимагае трансформування нащональних прюрите^в системи освгги. Формування системи осв^и для сталого розвитку в кожнш краiнi мае iсторичний характер, а змют, форми, засоби професшно! пiдготовки вчителiв на засадах сталого розвитку зумовлеш нацiональними соцiально-економiчними, юторико-культурними чинниками, що узгоджуються iз свiтовими тенденцiями. Таким чином, професшна пiдготовка вчителiв е тiсно вплетеною у контекст розвитку загальноевропейсько! i свiтовоi освiти, а також вщображае особливостi внутрiшньодержавних соцiально-економiчних процесiв.
Профешя вчителя е однiею з найвщповщальшших та найвизначальнiших в сучасних умовах розвитку суспшьства. Адже саме з вчителя починаеться розвиток у складному ланцюзi процешв i подiй, що е взаемопов'язаними: навчання i виховання - яюсна професiйна освiта -
науково-техтчний прогрес - сталий розвиток сустльства. Кшцевий результат багато в чому залежить вiд потенцiалу першо1 ланки, вщ професiоналiзму вчителя, вiд його погщщв, цiнностей, активностi та громадянсько1 позици.
В Укра1т поступово поширюеться розумшня необхiдностi переходу до сталого розвитку сустльства та впровадження освiти для сталого розвитку. Метою освгги визнано розвиток особистосп для забезпечення сталого розвитку сустльства (Закон Украши «Про осв^у», 2017). Тому пiдготовка вчителiв на засадах сталого розвитку, готових здiйснювати управлiння сталим розвитком на рiвнi свое! професшно1 дiяльностi е актуальною.
Особливого значення в реалiзацil функцш освiти для сталого розвитку набувае професшна пiдготовка вчителiв бюлоги. Саме вони покликанi формувати в учтв природничо-наукову картину св^у, розкривати рiзноманiття причинно-наслiдкових зв'язкiв в системi «Природа-Суспшьство», виховувати молодь на екоетичних принципах, забезпечувати екологiчну освпу i виховання молодi, тощо. Вчителi бюлоги внаслiдок специфiки свое! професшно! пiдготовки та особливостей навчального предмету, що викладають, найкраще ознайомленi з концепщею сталого розвитку. А отже, вчителi бюлоги мають стати одними з перших агенпв суспiльних змш у напрямку до сталостi, забезпечити передумови коеволюцшного розвитку суспiльства та бюсфери шляхом пiдготовки молодого поколшня та реалiзацil функцiй освiти для сталого розвитку.
Оновлення професшно1 тдготовки вчителiв бюлоги потребуе перш за все визначення науково- методичного шструментарда дослщження. Адже теоретичнi основи дослщження не можливо визначити без обгрунтування особливостей методологи педагогiчного дослiдження [3]. Таким чином, методолопя педагогiки набувае нормативну спрямованiсть i И першорядним завданням стае розробка способiв методолопчного забезпечення педагогiчних дослiджень [4].
Метою статт е обгрунтування методолопчних пiдходiв до оргатзаци експериментального дослщження з пiдготовки майбутнiх вчителiв бюлоги до реалiзацil функцiй освiти для сталого розвитку.
В основу тдготовки вчителiв бюлоги до реалiзацil функцш осв^и для сталого розвитку покладено положення мiжнародних нормативних актiв, доповщей ООН, рiшень мiжнародних конференцiй та асамблей, шщшованих ООН та ЮНЕСКО. А саме: Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столотя", ухвалена конференцiею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рiо-де-Жанейро (1992 р.); Доповщь Мiжнародноl комюи ЮНЕСКО з осв^и для ХХ1 столотя (Доповiдь Делора) «Освгга: прихований скарб» (1996 р.); Декларащя Тисячолiття ООН, ухвалена Генеральною Асамблеею ООН (2000 р.); Стратепя СЕК ООН з освгги для сталого розвитку (2005 р.); «Майбутне, якого ми прагнем», пiдсумковий документ Конференцil ООН iз сталого розвитку (2012 р.); Глобальна програма дш з освiти для сталого розвитку, прийнята ЮНЕСКО (2014 р.); Програма дш «Перетворення нашого свiту: порядок денний у галузi сталого розвитку до 2030 року», прийнята Генеральною Асамблеею ООН (2015 р.); 1нчхонська декларащя i Рамкова програма дш «Освiта - 2030. Забезпечення шклюзивно1 i справедливо1 яюсно1 освiти протягом всього життя» (2016 р.) та ш.
Серед нацюнальних джерел, що дали можливiсть сформулювати головнi методологiчнi положення пiдготовки майбутшх вчителiв бiологil до реалiзацil функцш осв^и для сталого розвитку таю нормативш документи як: Концепцiя еколопчно1 освiти Укра1ни (2001 р.); Закон Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» (2001 р.); Нацюнальна доктрина розвитку осв^и Укра1ни у ХХ1 столiгтi (2002 р.); Галузева концепщя розвитку неперервно1 педагогiчноl освiти (2013 р.); Закони Украши «Про освиу» (2017 р.), «Про вищу освиу» (2014 р.); Стратегiя сталого розвитку «Украша - 2020»; Концепцiя «Нова украшська школа» (2017 р.); Нацюнальш цiлi сталого розвитку (2017 р.); Проект Стратеги сталого розвитку Украши до 2030 року (2017 р.) та ш
Пщготовка майбутшх вчителiв бюлоги до реалiзацil функцiй осв^и для сталого розвитку мае важливе значення, а саме:
- пол^ичне (полягае у формуваннi умiнь приймати ршення у складних невизначених умовах на основi цiнностей та принцитв сталого розвитку);
- культурологiчне (сприяе розвитковi матерiальноl i духовно1 культури сталого сустльства);
- сощальне (полягае у сприянт переходу до сталого розвитку сустльства, поступовш змiнi способу його життедiяльностi завдяки формуванню свщомосп та iндивiдуальних стилiв поведiнки громадян);
- npo^eciÖHe (nonarae y MopanbHoMy, iHTeneKTyanbHoMy, npo^eciÖHoMy po3BHTKy MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii, $opMyBaHHi y hhx cBigoMocTi , igeaniB, cTHnro ^Hira Ha nрннцнnах cTanoro po3BHTKy);
- oco6ucTicHe (cnpuae po3BHTKoBi 3gi6HocTeM Ta TBopHoro noTeH^any crygemiB -MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii).
nuTaHHa npo cyHacm MeTogonoriHHi nigxogu nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3aml' ^yH^iö ocBiTH gna cTanoro po3BHTKy e aKTyanbHHM y CBiTni MeTogonoriHHoro o6rpymyBaHHa BH3HaHeHoi negaroriHHoi' npo6neMH b yMoBax nepernagy npiopHTeTiB y cucTeMi npo^eciÖHoi negaroriHHoi' nigroToBKH. Heo6xigHicTb nepernagy npiopHTeTiB 3yMoBneHa TpaHc^opMa^HHHMH npoцecaмн b ocBiTi, nepeocMHcneHHaM poni BHHTena y TpeTboMy THcaHoniTTi, ^o npH3Benu go 3MiHH CTaHgapTiB negaroriHHoi' ocBiTH Ta HoBoro 3MicTy ocBiTH.
06rpyHTyBaHHa nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3auji ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy, BH3HaHeHHa MeTogonorii gocnig^eHHa, aHani3 BnacTHBocreM i ^yH^ioHanbHHx oco6nHBocTeö eneMeHTiB negaroriHHoi' CHCTeMH nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3aml' ^yH^iö ocBiTH gna cTanoro po3BHTKy 3giMcHroBanocb Ha ocHoBi ^yHgaMemanbHHx nono^eHb ncuxonorii, gugaKTHKH, rHoceonorii, ^inoco^il' ocBiTH, Teopii cucreM 3a gonoMororo peani3aml' TaKHx negaroriHHHx nigxogiB: cucTeMHoro, cHHepreTHHHoro, KoMneTeffraicHoro. cтygeнтoцeнтpoвaнoгo, oco6ucTicHo-gianbmcHoro, ^yH^ioHanbHoro, npaKceonoriHHoro, aKMeonoriHHoro, aKcionoriHHoro. ^ MeTogonoriHHi nigxogu go3Bonunu BcTaHoBHTH cBiTornagHi no3Huji (ronoBHi igei gocnig^eHHa) Ta BH3HaHHTH 3aranbHi negaroriHHi 3aKoHoMipHocTi aK nigrpyHTa HayKoBoro nomyKy. Po3KpueMo ix 3MicT i cyTb BHKopucTaHHa b po6oTi.
BuKopucTaHHa cucreMHoro nigxogy (Ta Moro acneKTiB: cucTeMHo-eneMeHraoro, cucTeMHo-cTpyKTypHoro, cucreMHo-^yHK^oHanbHoro, cHcTCMHo-KoMymKa^HHoro) nonarano y po3rnagi npoцecy nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3aml' ^yH^iö ocBiTH gna cTanoro po3BHTKy aK gHHaMiHHoi cucTeMH, ^o y cBoro Hepry e HacTHHo cucreMH npo^eciÖHoi nigroToBKH MaM6yraix 6ionoriB. BuKopucTaHHa cucreMHoro nigxogy gano Mo^nHBicTb po3po6uTH цinicнy Mogenb nigroToBKH, BHaBHTH ii eneMeHTH Ta i'xm 3B'a3KH, a TaKo^ BuginHTH ronoBHi cucreMoTiBprn ^aKTopu Ta yMoBH ^yH^ioHyBaHHa b gHHaMiHHHx o6cTaBHHax cepegoBH^a, 3giMcHroBaTH цinecnpaмoвaнe i cucTeMHe KopuryBaHHa. CucTeMHHÖ nigxig e ogHHM i3 ymBepcanbHHx y negaroriHHHx gocnig^eHHax, BiH go3BonHB ctbophth цinicнe, iHTerpoBaHe yaBneHHa npo gocnig^yBaHe aBH^e.
CuHepreTHHHHH nigxig y nigroTOB^ MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go3BonHB c^opMynroBaTH cTpaTeriHHi цini nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3auii ^yH^iö ocBiTH gna cTanoro po3BHTKy BignoBigHo go 3aBgaHb cycninbHoro po3BHTKy. B HamoMy gocnig^eHHi mh po3rnagaTH npo^c npo^eciMHoi nigroToBKH MaM6yraix BHHTeniB 6ionorii b mupoKoMy KoHTeKcTi npoцeciв cycninbHoro po3BHTKy. TaKHM hhhom, icropHHHHH po3bhtok cycninbcTBa 3yMoBHB TpaHc^opMa^ro Ta crpyKTypyBaHHa chctcmh ocBiTH, cnpuaB noaBi ocBiTH gna cTanoro po3BHTKy, cnpuaB ycBigoMneHHro ^yH^iö OCP Ta nomyKy mnaxiB ix peani3auji. BiH 3a6e3neHHB npo^cu caMoopram3a^i npo^eciÖHoi nigroToBKH BHHTeniB 6ionorii, opieHTyBaB HaBHanbHHÖ npoцec Ha nomyK цiннicннx ^HrreBHx ceHciB (cBigoMHÖ Bu6ip ^HireBHx mneö; ^opMyBaHHa uinicHoi KapTHHH cBiTy; po3bhtok BignoBiganbHocTi 3a ce6e Ta mmux, 3a goBKinna, 3a MaM6yrae, to^o). CHHepreTHHHHÖ nigxig y gocnig^eHHi gaB Mo^nHBicTb MeTogonoriHHo nigcunHTH npoцec ^opMyBaHHa oco6ucTocTi cTygeHTa aK cy6'eKTa HaBHanbHoi gianbHocTi, ^o BHaBnae aKTHBHicTb Ta TBopHicTb, nparHyHH go caMoBHaBneHHa Ta caMopeani3aml'. BignoBigHo go ^oro nigxogy b gocnig^eHHi mh mupoKo BHKopucTOByBanH MrnnpegMeray opram3a^ro 3MicTy nigroToBKH, ^o gano Mo^nHBicTb po3mupHTH Me^i cneцianbнocтi Ta bhmth 3a paMKH cyTo eKonoriHHoro cBiTo6aHeHHa npo6neMaTHKH cTanoro po3BHTKy, iHTerpyBaTH ryMaHiTapHy Ta npupogHHHo-HayKoBy cKnagoBy npo^eciMHoi nigroToBKH BHHTeniB 6ionorii. Ha ocHoBi cHHepreTHHHoro nigxogy b gocnig^eHHi HaBHaHHa Ta BHxoBaHHa po3rnaganucb aK egHHe цine eneMeHTH aKHx e Hepo3ginbHHMH. KpiM Toro, 6yno cTpyKTypoBaHo ocBiTHiö npoцec i 3giMcHeHo go6ip TaKHx MeTogiB BHKnagaHHa, ^o cnuparoTbca Ha caMocTiÖHy ni3HaBanbHy gianbHicTb (y ToMy HHcni KoneKTHBHy) ^o cnpuae aктнвiзaцil npoцeciв caMopo3BHTKy oco6ucTocTi, 3giMcHeHo geцeнтpaniзaцiro B3aeMHH m™ BHKnagaHeM Ta cTygeHToM (po36ygoBa cy6'eKT-cy6'eKTHHx cTocyHKiB). TaKHM hhhom, BpaxyBaHHa cuHepreTHHHHx npннцнniв caмoopraнiзaцil i po3rnag npo^cy nigroToBKH MaM6yTHix BHHTeniB 6ionorii aK BigKpHToi cucTeMH go3BonHB BHoKpeMHTH ^yH^ii' OCP Ta BnpoBagHTH cucTeMy ix peaniзaцil b nigroToBKy MaM6yTHix BHHTeniB 6ionorii.
KoMneTeHTHicHHÖ nigxig y gocnig^eHHi HaMH o6paHo Hepe3 Moro cnpaMoBaHicTb He cTinbKH Ha ^opMyBaHHa 3HaHb, cKinbKH Ha ^opMyBaHHa yMiHb 3acrocoByBaTH цi 3HaHHa Ha npaктнцi.
розвиток цшшсно-мотивацшно1', етично1', поведiнковоï сфер особистостi. KpiM того, на основ1 компетентнюного тдходу було видiлено системоутворювальну результативну складову процесу шдготовки майбутнiх вчитeлiв бюлоги до рeалiзацiï функцiй oсвiти для сталого розвитку. Застосування цього тдходу дозволило удосконалити осв^ню програму шдготовки майбутшх вчитeлiв бioлoгiï в частит видшення спeцiалних компетентностей, що пропонуються навчальним закладом. Таким чином, на oснoвi використання кoмпeтeнтнiснoгo пiдхoду у шдготовщ майбутнiх вчитeлiв бioлoгiï до реатзаци функцiй oсвiти для сталого розвитку було виявлено на сконструйовано систему знань, умшь, навичок, особистюних якостей студенев, що лягли в основу дiагнoстики та мoнiтoрингу рiвнiв пiдгoтoвки студeнтiв-бioлoгiв до рeалiзацiï функцш oсвiти для сталого розвитку.
Студентоцентрований шдхщ до навчання, в oснoвi якого лежить oрieнтацiя на студента та компетентшсна модель випускника, дозволив виокремити в дослщженш такi категори як результати пiдгoтoвки майбутнiх вчитeлiв до рeалiзацiï функцiй oсвiти для сталого розвитку, сформульованими на рiвнi осв^ньо1' програми як те, що студенти повинш знати, рoзумiти, бути здатними продемонструвати тсля навчання, та компетентности як oсoбистiснi динамiчнi утворення, що набуваються студентами. Виoкрeмлeнi результати шдготовки майбутшх вчитeлiв до реатзаци функцiй oсвiти для сталого розвитку та набут ними кoмпeтeнтнoстi лягли в основу розробки освггньо1' програми шдготовки майбутшх вчитeлiв спeцiальнoстi 014.05 Середня освта (Бioлoгiя).
З компетентнюним та студентоцентрованим пiдхoдами тiснo взаемозв'язаний oсoбистiснo-дiяльнiсний пiдхiд в цeнтрi якого - особистють учня, студента, його самобутшсть. iндивiдуальний дoсвiд, що формусться в прoцeсi рiзнoманiтнoï дiяльнoстi. Особливостями застосування нами особистюно^яльнюного пiдхoду е oрieнтацiя його на сoцiум. У нашому випадку сoцiальнo-oсoбистiснo-дiяльнiсний пiдхiд до навчання i виховання полягав у вщповщносп oсoбистiснoгo розвитку тeндeнцiям i перспективам суспшьного розвитку. Адже без наповнення сощальним змiстoм oсoбистiснo-дiяльнiсний тдхщ у професшнш шдготовщ. втрачае свою цшеспрямованють, а прoфeсiйна пiдгoтoвка - сощальне значення. В дoслiджeннi його було застосовано у тюному поеднанш його oсoбистiснo oрiентoванoгo та дiяльнiснoгo аспекту. Так, oсoбистiсний компонент особистюно^яльшсного пiдхoду передбачав врахування iндивiдуальнo-психoлoгiчних, вшових, статевих та iн. особливостей студенев пiд час вибору змiсту, мeтoдiв, форми навчальних завдань, темпу навчання. Орiентував oсвiтнiй процес на розвиток особистост студента, його якостей, ключових компетентностей, трансверсальних умiнь та навичок. Засобом такого розвитку та становлення особистосп в контекст особистюно-дiяльнiснoгo пiдхoду виступала дiяльнiсть студeнтiв. Таким чином, осв^нш процес характеризувався використанням активних мeтoдiв та прийoмiв навчання, oрiентуванням на розвиток умiнь самостшно1' пiзнавальнoï дiяльнoстi, здiйснeнням рефлексивного навчання (залученням до аналiзу свое1' дiяльнoстi, дiяльнoстi oднoгрупникiв, педагога), процес навчання здшснювався за такими етапами: мотивацшно-цшьовим, операцшно-функцюнальним. контрольно-рефлексивним. На концептуальному рiвнi використання oсoбистiснo-дiяльнiснoгo пiдхoду полягало у oрiентуваннi мети i завдань шдготовки майбутшх вчитeлiв бioлoгiï до рeалiзацiï функцiй oсвiти для сталого розвитку на формування системи дiй i знань, що забезпечують цю систему, дiяльнiснoï форми кoмпeтeнтнoстi: не тшьки «знае та рoзумiе», але i «умiе та застосовуе».
Сутнiсть функцюнального пiдхoду у дoслiджeннi полягала у рoзглядi oсвiти для сталого розвитку тшьки з позицш зoвнiшньoгo середовища, що дало мoжливiсть з'ясувати взаемозв'язки ОСР з шшими системами (освггою, суспiльствoм тощо) та зoвнiшнiм середовищем. На пiдставi чого були виокремлена та схарактеризована iерархiя функцiй осв^и для сталого розвитку, що стала oрiентирoм у рoзрoбцi системи шдготовки майбутшх вчитeлiв бioлoгiï до 1'хньо1' рeалiзацiï.
Праксeoлoгiчний пiдхiд використано для визначення педагопчних умов рeалiзацiï системи шдготовки майбутшх вчитeлiв бioлoгiï до реатзаци функцiй oсвiти для сталого розвитку. Адже головним критeрiем вибору була ефектившсть (досягнення результату з найменшими ресурсними витратами) та результатившсть (вiдпoвiднiсть отриманих рeзультатiв пoставлeнiй меп) oсвiтньoгo процесу як пошук найрацюнальшшого варiанту дiяльнoстi. Вiн дав можливють виокремити та застосувати oптимальнi педагопчш тeхнoлoгiï (змiст, форми, методи, засоби) для реатзаци функцiй oсвiти для сталого розвитку, результативно планувати та виконувати професшну дiяльнiсть, сприяв напрацюванню рeкoмeндацiй щодо oптимiзацiï oсвiтньoгo процесу.
AKMeonoriHHHÖ nigxig opiemyBaB nigroTOBKy MaM6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^l ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy Ha opram3a^ro TBopHoi gianbHocTi, nocuneHHa MoTHBa^l HaBHaHHa тa npo^eciÖHoro CTaHoBneHHa, CTBopeHHi yMOB gna caMopeani3a^i тa caMoBgocKoHaneHHa 0C06HCT0CTi. Toöto, y прoцесi po3po6KH eKcnepHMeHTanbHoi CHCTeMH nigroTOBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii 3HaHHa yBara npuginanacb po3BHTKy tbophhx 3gi6HocTeö Ta oco6ucTicHHx aKocreM CTygeHTiB, ^o cnpuaroTb po3BHTKy iHgHBigyanbHHx aKocreM ko^hoi gHTHHH i e Ba^nHBHMH y 3a6e3neHeHHi aKOCTi npo^eciÖHoi nigroTOBKH.
BHKopHCTaHHa y gocnig^eHHi aKcionoriHHoro nigxogy 3yMoBneHo gBoMa npHHHHaMH: cпeцн$iкoro ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy, ^o e ^hmcho opieHTOBaHoro, Ta oco6nHBocraMH npo^eciÖHoi nigroTOBKH Maö6yTHix BHHTeniB, ^o Mae ^opMyBaTH gyxoBHo 6araTy iHgHBigyanbHicTb BHHTena, po3BHBaTH y Hboro 3gaTHicTb npuÖMaTH e^eKTHBHi pimeHHa, po6hth Bu6ip b MiHnHBHx yMoBax negaroriHHoro пpoцecy Ha ocHoBi cboix цiннicннх ycTaHoBoK. AKcionoriHHHÖ nigxig nepeg6aHae BHxoBaHHa CTygeHiB Ha ^HHocrax CTanoro po3BHTKy, a ixHe npHHHarra ko^hhm CTygeHToM e KpmepieM ryMam3a^i nigroToBKH BHHTeniB 6ionorii. BiH BHpimye CBiTornagHi npo6neMH npo^eciÖHoi nigroToBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii i e aKTyanbHHM ocKinbKH 3agae «CHCTeMy KoopgHHaT», ^o BH3HaHae noBegiHKy i e BHxigHoro y npHHHairi Ba^nHBHx pimeHb npo^eciÖHoi gianbHocTi.
OKpecneHi BH^e MeTogonoriHHi nigxogH go nigroToBKH MaH6yraix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy aBnaroTb co6oro cyKynHicTb cnoco6iB i npuöoMiB po3rnagy po3B'a3aHHa 3aBgaHb Hamoro gocnig^eHHa. Bohh gonoBHroroTb ogHH ogHoro, po3KpHBaroHH 6araToacneKTHy npo6neMy npo^eciÖHoi nigroToBKH BHHTena 6ionorii, Ta BH3HaHaroTb ronoBHi пpннцнпн nigroToBKH go peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy.
flna 3a6e3neHeHHa e^eKTHBHocri gocnig^eHHa Ba^nHBHM e BpaxyBaHHa criHKHx o6' eKTHBHHx i 3aranbHHx 3B'a3KiB m™ negaroriHHHMH пpoцecaмн i aBH^aMH Ta 3ane^HocTeM m™ i'xmMH KoMnoHeHTaMH, ^o BH3HaHaroTb xapaKTep po3BHTKy 6ygb-aKoro npo^cy. Bohh e Heo6xigHHMH 3aKoHoMipHocTaMH, goTpHMaHHa aKHx cnpuae gocarHeHHro pe3ynbTaTiB nigroToBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy.
Ha ocHoBi c^opMynboBaHHx nigxogiB BHoKpeMneHo ocHoBHi nono^eHHa, ^o Bigo6pa^aroTb oco6nHBocTi nigroToBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^M ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy b KoHTeKCTi gocnig^eHHa:
1) nigroToBKy MaM6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy mh po3rnagaeMo aK HacTHHy ixHboi npo^eciÖHoi nigroToBKH, aK o6' eKTHBHHÖ i ^necnpaMoBaHHH пpoцec, ^o nignopagKoByeTbca 3aKoHoMipHocTaM;
2) nigroToBKa Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy e CHCTeMoro, ^o CKnagaeTbca 3 eneMemiB, noB'a3aHHx Mm co6oro, i cnpaMoBaHa Ha BnpoBag^eHHa 6a3oBHx ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy oco6ucTicHoro piBHa (m3HaBanbHoi. bhxobhoi, TexHonoriHHoi). OyH^ioHyBaHHa uiei CHCTeMH nepeg6aHae CTBopeHHa yMoB gna po3BHTKy oco6ucTocTi MaM6yTHboro BHHTena 6ionorii Ha ocHoBi oBonogiHHa Heo6xigHHMH 3HaHHaMH, yMiHHaMH, HaBHKaMH, ^o 3a6e3neHyroTb e^eKTHBHicTb peani3a^i ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy;
3) pe3ynbTaToM nigroToBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3auii ^yH^iö ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy e ^opMyBaHHa TaKoi npo^eciÖHoi KoMneTeHTHocTi crygemiB 3 ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy aK «3damnicmb y npo^ci naenannH i euxoeanna ynnie po3yMimu ma pearn3oeyeamu сmрamегiw сmanогоpo3eumKy», BH3HaHeHoi y npoeKTi CTaHgapTy bh^oi ocBiTH cпeцianbнocтi 014.05 CepegHa ocBiTa (Eionoria) Ta b ocBiraiM nporpaMi nigroToBKH ^ei ^ cne^anbHocTi rnyxiBCbKoro Hny iM. O. floB^eHKa;
4) e^eKTHBHicTb nigroToBKH Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peani3a^i' ^yнкцiн ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy 3ane^HTb Big BnpoBag^eHHa hoboi кoнцeпцil Ta CHCTeMH nigroToBKH, a TaKo^ Big noBHoTH 3a6e3neHeHHa BCboro KoMnneKcy negaroriHHHx yMoB, Heo6xigHHx gna gocarHeHHa MeTH nigroToBKH;
5) nigroToBKa Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peaniзaцil $yHK^M ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy Mae Bigo6pa^aTH кoнцeптyanbнi nono^eHHa ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy Ta 6yTH cnpaMoBaHoro Ha 3a6e3neHeHHa gocarHeHHa цineн CTanoro po3BHTKy;
6) nigroToBKa Maö6yTHix BHHTeniB 6ionorii go peaniзaцil ^yнкцiн ocBiTH gna CTanoro po3BHTKy e cnpaMoBaHoro Ha ^opMyBaHHa oco6ucTocTi Maö6yTHboro BHHTena 6ionorii, öoro цiннicнo-мoтнвaцiнннx ycTaHoBoK Ta TpaHCBepcanbHHx yMiHb i HaBHHoK, ^o 3a6e3neHaTb BHnepeg^yBanbHHH xapaKTep nigroToBKH.
Висновки. Пщготовка майбуттх вчителiв бюлоги до реалiзацiй функцiй освiти для сталого розвитку е частиною 1хньо1 професiйноi тдготовки i розглядаеться нами як система, що динамiчно розвиваеться i складаеться i3 взаемопов'язаних та взаемозумовлених елеменив, що зазнають зовнiшнього впливу соцюкультурного середовища. Ця система передбачае оргатчну еднiсть завдань, змiсту, органiзацiйних форм та методiв навчання i виховання, засобiв. технологiй, етапiв, критерив, результат, спрямованих на досягнення спшьно! мети тдготовки. Метою тдготовки студенев до реалiзацii функцiй освiти для сталого розвитку е формування у них спещально! компетентносп - здатнiсть у процес навчання та виховання учтв розумiти й реалiзовувати стратегiю сталого розвитку людства засобами навчального предмету «Бюлопя».
Пiдготовка майбутнiх вчителiв бюлоги до реалiзацil функцiй освiти ля сталого розвитку повинна бути не окремим елементом професшно1 тдготовки, а виконувати штегративну роль у цш система Адже освiта для сталого розвитку - це сучасний трансверсальний тип освгги. спрямований на розкриття потенцiалу особистостi на всiх осв^тх рiвнях, що базуеться на цшностях та принципах сталого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Стратегия ЕЭК ООН для образования в интересах устойчивого развития. Адуктар, .№2 (5), 2005. С.30-35.
2. Roadmap for Implementing the Global Action Programme on Education for Sustainable Development. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002305/230514e.pdf (Last access: 17.03.18).
3. Краевский В.В. Методология педагогического исследования: Пособие для педагогаисследователя. Самара: Изд-во СамГПИ, 1994. С. 107-108.
4. Черншевський Д.В., Томчук М.1., Дубасенюк О.А., Антонова О.£., Захарченко В.П., Вознюк О.В., Сiранчук Н.З. Методолопя, методика i методи органiзацii науково-педагопчних дослiджень. Методологiя науковог diMMbnocmi : навч. noci6., вид. 3-те, переробл. / за ред. Д.В. Черншевського. Вшниця : Нiлан-ЛТД, 2012. С. 216-241.
