CC BY
16PEDAGOGY
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 14 July 2018 Accepted: 26 August 2018 Published: 30 August 2018
The article talks about the problem of student aesthetic education as a component of modern medical education. The survey of students at the Ivano-Frankivsk National Medical University illustrated the role students assign to the aesthetic education in their personal and professional growth as well as their estimate of pedagogical effect on the development of aesthetic culture.
KEYWORDS
aesthetics, aesthetic culture,
aesthetic education.
Citation: BoftnyK Bipa EorgamBHa. (2018) Aspekty Pedahohichnoho Estetychnoho Vykhovannia Studentiv Medychnoho Universytetu World Science. 8(36), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6070
Copyright: © 2018 BoflnyK Bipa EorgamBHa. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. У формуванш особистост людини, ii духовносп та внутршнього св^у основну роль вщграе естетичне виховання [1]. Культура поведшки, вихованють, тактовшсть- важлив1 компоненти у спшкування лшаря i пацieнта, що позитивно впливае на моральний та фiзичний стан хворого, що i можна назвати термшом духовно-естетична медицина [2,3].
На сьогодшшнш день методи ще! ново! медично! практики стрiмко розвиваються i пропонуються рiзнi технологи у виглядi музичних салонiв, косметичних кабшепв та груп психологiчного впливу [4,5]. Але не дивлячись на багатограннють наукових дослiджень та матерiалiв присвячених естетичному вихованню, зокрема стyдентiв медичних yнiверситетiв, ця тема потребуе постшного удосконалення та розвитку. Тому, для детальшшого вивчення та виявлення рiзних установок стyдентiв медичних вyзiв по 'хньому сприйняттю естетичного виховання та осв^и пропонуються опитування, диспути, анкетування та штерв'ювання [6].
Результати дослщження. З метою виявлення iнтересy студенев Iвано-Франкiвського нацiонального медичного yнiверситетy (1ФНМУ) до вивчення естетичних предметiв була розроблена анкета, опитано 150 студенев 1, 2 та 3 куршв 1ФНМУ та проведено вiдповiдний аналiз, де буди виявленi загальна культура, естетичш знання та навики, мотиващя естетично! дiяльностi, визначення самооцiнки та вмшня оцiнити хyдожнiй твiр.
Пщ час дослiдження студенти повиннi були визначити та сформувати власне бачення цш i завдання естетично! осв^и та виховання, аргументовано сформулювати та вщповюти про зв'язок естетично! та професшно! культури лiкаря, пояснити свою перевагу в питаннях мистецтва та культурного дозвшля. Пiд час проведених дослщжень визначався рiвень естетично! культури студенев та використання часу для сво! духовних потреб.
Так, проводити вiльний час в колi дрyзiв хочуть 62% стyдентiв, мyзицi, танцям, поезп та читанню надають 47% опитуваних, займатися спортом люблять 28%. Дуже великий вiдсоток
(69%) не вщвщують велик культурно-масовi заходи - концерти класично! музики, театральш вистави, художш виставки. 37 % вщвщують !х дуже рiдко, а 21 % вщверто заявили, що !м там не цiкаво. Першокурсники проявили бшьшу зацiкавленiсть, 81 % висловилися, що хотши б частiше вщвщувати подiбнi культурно-мистецькi заходи. На запитання чим являеться мистецтво в житп людини 33% студентiв вiдповiли, що це для розваги i вщпочинку. З допомогою мистецтва мрiють розширити свiй загальний рiвень, отримати рiзного роду iнформацiю хочуть 39 %. Вийти за межi буденностi за допомогою мистецтва бажають 28% 1 дуже мала кшьюсть (9 %) студенев вiдповiли, що мистецтво зi всiма його жанрами приносить !м естетичне задоволення. У сферi художшх iнтересiв студентiв домiнувало кiно (42%), музика (39%) була на другому мющ, поезiею та лiтературою захоплювалось 12% першокурсниюв. театром - 9%, а малярством та живописом тшьки 6 %.
При опитуваннi студенев на лiтературну тематику, в поле 1хньо! зацiкавленостi входили твори, в яких висвiтлюеться важливi соцiальнi та морально-психолопчш проблеми. В бiльшостi студенти згадували i називали iмена та твори тих письменниюв, яких вчили в школ! Лише 39 % опитуваних згадали про письменникiв нов^ньо! та зарубiжноl лiтератури. На запитання що вони прочитали за останнш мюяць 91 % вiдповiли, що це були навчальш посiбники та наукова лггература. Дослiдження також виявило, що загальна ерудицiя студентiв у сферi художньо! лiтератури дуже низька, орiентуеться в питаннях культури та мистецтва лише 22 % опитуваних. Про юнування всесв^ньо вiдомих творiв знають 19 %, художникiв з1 свiтовим визнанням згадали 34% студенев, художникiв середньовiччя- 24% i лише 12% студенев орiентувалися в творах мистецтва маловщомих авторiв.
Покращення ситуацп бажане i в питаннях естетики. Так, 87 % опитаних вважають, що категорн "моральне" i "естетичне" е синошмами, а 94 % що "спотворене" i "гротескне" не е естетичними поняттями. При аналiзi художньо! лiтератури, фiльмiв самим важливим являеться сюжет- назвали 39%. Характер та гру акторiв 18 %, вщображення моральних iдеалiв- 13%, переживання сильних емощ!-11% i лише 5% студенев назвали високу художшсть твору.
На завдання творчого характеру назвати свш любимий твiр мистецтва i пояснити його вибiр 20% не змогли дати вщповда, i 65% назвали вiдомi шкiльнi твори, але не змогли пояснити !х перевагу. Гарно, з поясненням любимих творiв, були не тiльки книги, фшьми, але 1 полотна художниюв, музичш твори композитор1в. Позитивну вщповщь по цих питаннях дали 33%. Приемно вщм^ити, що сво! вщповда студенти насичували розгорнутими поясненнями з елементами естетичного анал!зу, де вщчувались !хня щира захопленiсть цими творами \ наявнiсть таланту в естетичш оцшщ i 75 % визнають потребу в необхщносп естетичних смаюв у сферi культури та мистецтва. Для глибокого сприйняття i розумшня мистецтва 68% опитуваних переконанi, що оцшку i аналiз художнього твору може дати кожен, тому, що вони створеш для вс1х людей, для критиюв, знавцiв, професiоналiв.
В процес анкетування та опитування вияснилося, що художньо-естетичними навиками володдать багато студенпв, тому що до поступлення в ушверситет займалися та брали участь в музичних, художшх школах та р1зних гуртках та стущях. Вiдрадно те, що 87 % першокурсниюв хотши би продовжувати щ заняття, якби 1м дозволяв вшьний час.
До визначення свого естетичного р1вня розвитку студенти вiднеслись досить об'ективно, 77 % оцшюють його як середнш. Високу оцшку поставили со61 13 %, а вщзвались критично про свш рiвень розвитку загально! культури10 %. Рiвень власних естетичних смакiв високо оцшили 14 %. Середшм назвали 78% опитуваних, а низькими- 8%, але ус без вийнятку опитуваш студенти виявили бажання удосконалювати свш загальний культурно-естетичний рiвень.
Студентам першокурсникам було запропоновано дати свое пояснення взаемозв'язку професiйностi медика i його загально-культурного р1вня. На думку вах опитаних спещалют-медик повинен волод^и i керуватись високою культурою мислення i мови, ерудицiею у сферi мистецтва i розвинутим художшм смаком. Аналiзуючи це питання 79 % студенпв вiдзначили, що у лшаря все повинно бути на вщповщному високому р1вш, що лiкар- професюнал повинен бути всесторонньо розвинутим, що естетична культура шдвищуе престиж лшаря в очах пацiента.
Вкрай насторожуе, що жоден 1з опитуваних студенпв не придiляе уваги рол1 естетичного виховання в систсм! ушверситетсько! осв^и, 88% опитаних зводять цей процес до самоосв^и, а хтось вважае вщповщальними за нього школу i батькiв. У зв'язку з цим становить штерес реакцiя студентiв на питання про доцшьшсть введення в вуз1вську програму дисциплш. як1 матимуть на мет вдосконалення естетично! культури студенпв. 28 % опитуваних першокурсниюв висловили свое бажання вивчати такого роду навчальш предмети i вщм^или !х важливiсть для всебiчного розвитку людини. Про бажання розширити свш естетичний
Kpyro3ip b nepiog HaBHaHHa y BH^iM mKoni 3aaBHnu 6araro 3 onHTaHHx crygemiB, ane 6inbmicTb 3 hhx (75%) BucnoBHnuca npoTH 6ygb-aKHx gonoBHeHb go HaBnanbHoro nnaHy nepe3 gocuTb BHCOKy Hanpy^emcTb HaBnanbHoro пpoцeсy. Ha gyMKy ^ 18% onHTaHHx ocBiraiM npo^c y By3i noBHHeH o6Me^yBaraca ^opMyBaHHaM npo^eciMHHx 3HaHb i HaBHHoK.
Biichobkii. EcTeTHHHe BHxoBaHHa aBnae co6oro 6e3nepepBHuM пpoцeс oBonogiHHa iHgHBigoM ecTeTHHHoro gocBigy, 3HaHHa i HaBHHoK. Hegoo^HKa Moro 3HaneHHa gna oco6ucTicHoro ^opMyBaHHa MaM6yraix ^axiB^B, Hegocraraa yBara go Hboro 3 6oKy negaroriB, i goci goMrnyrona npaKTHKa b 6inbmocTi HaBHanbHHx 3aKnagiB noginy HaBHanbHHx npegMeTiB Ha «Ba^nHBi» i «HeBa^nHBi» npu3BogaTb go Toro, ^o 6araTo CTygeHTiB BHBogaTb ecTeTHHHe BHxoBaHHa 3a paMKH negarorinHoro Ta BHxoBHoro пpoцeciв.
OTpHMaHi b xogi gocnig^eHHa pe3ynbTaTH cBignaTb, ^o y 6inbmocTi nepmoKypcHHKiB e ycBigoMneHe nparHeHHa nigBH^yBara CBiM 3aranbHoKynbTypHHM piBeHb, peani3oByBaTH ecreTHHHi noTpe6u aK b cninKyBaHHi 3 мнcтeцтвoм, TaK i b TBopniM gianbHocTi. 3a BignoBigaMH Ha pag nuTaHb aHKeTH Mo^Ha cygHTH, ^o 6araTo xto 3 onmyBaHux CTygeHTiB HeBHcoKoi' gyMKH npo Mo^nHBocri negarorinHoro BnnuBy Ha npo^c ecTeTHHHoro BHxoBaHHa i noKnagaroTbca, ronoBHHM hhhom, Ha BnacHi CHnH. OgHaK, aKTHBHo caMoocBiToro 3aÖMaroTbca nHme 19% Big nucna onHTaHHx, pemTa ^ (81%) He 3HaxogaTb gna ^oro BinbHoro nacy. Спeцianiзoвaнa niTepaTypa 3 npo6neM мнcтeцтвa i ecTeTHKH BxogHTb b Kono HHTaHHa y 4% CTygeHTiB; «gy^e pigKo» go Hei 3BepTaroTbca 54%; a B3arani ii He HHTaroTb 42% onHTyBaHHx.
ronoBHHM bhchobkom npoBegeHoro gocnig^eHHa e BHaBneHHa HaaBHocTi y CTygeHTiB ^HBoro imepecy go ecTeTHHHoro CBiTy, 6a^aHHa 36aranyBaTH npug6aHuM ecTeTHHHHM gocBig, po3BHBaTH i BgocKoHanroBara ecTeTHHHHM CMaK i KynbTypy. Y nepeBa^Hoi 6inbmocTi CTygeHTiB (88%) nrogu 3 po3BHHeHHM ecTeTHHHHM CMaKoM BHKnuKaroTb nonyTTa noBarH. BaraTo nepmoKypcHHKiB (77%) ^anKyroTb, ^o He 3MornH oTpHMaTH noBHo^HHoi ecTeTHHHoi ocBiTH, a Ha nuTaHHa hh xoTinH 6 bohh gaTH Moro cboI'm MaM6yraiM giTaM - Bci bohh BignoBigaroTb cTBepgHo "TaK".
TaKHM hhhom, y 6inbmocri onmyBaHux cTygeHTiB gocuTb bhcokhm piBeHb cnpuMHarra ecTeTHHHoi' KynbTypu. Y 3B'a3Ky 3 цнм Heo6xigHo 3BepHyra oco6nHBy yBary BHKnaganiB Ha BupimeHHa npo6neMH ecTeTHHHoro BHxoBaHHa Ta ocBiTH, ctbophth negarorinm yMoBH, aKi go3BonaTb ctbophth cnpuaTnHBe cepegoBH^e gna po3BHTKy ecTeTHHHoi' cBigoMocTi cTygeHTiB, 6inbm iHTeHcuBHo BHKopucToByBaTH ecTeTHHHHM noTeH^an HaBHanbHHx npegMeTiB ryMamTapHoro цнкny.
^ITEPÄTyPÄ
1. ApaHoBcKaa H. B. nogroToBKa cпeцнanнcтa KaK coцнoкynbтypнaa npo6neMa // Bbicmee o6pa3oBaHue b Pocchh. 2002. № 4. C. 115-119.
2. ApoHoB B. Эcтeтннecкoe BocnrnaHue b cucTeMe Bbicmero o6pa3oBaHua Pocchh KaK cpegcTBo oптнмнзaцнн Kpocc-KynbTypHoro aKageMHHecKoro B3aHMogeMcTBua npenogaBareneM h cTygeHToB b xoge BonoHcKoro пpoцecca // 06pa3oBaHue h o6^ecTBo. 2013. № 2 (79). C. 28-30.
3. EanaxoHoB A. B. ®yнgaмeнтanнзaцнa Bbicmero мegнцннcкoro o6pa3oBaHHa // BecTHHK CaHKT-neTep6yprcKoro rocygapcTBeHHoro yHHBepcuTeTa. 2006. Cep. 11. Ban. 1. C. 136-141.
4. Bep6 M. A. Эcтeтннecкoe pa3BHTue ahhhocth b KoHTeKcTe KynbTypa // BecTHHK CeBepo-3anagHoro oTgeneHHa Pocchmckom aKageMHH o6pa3oBaHua. 2000. Ban. 5. C. 64-73.
5. Kna^eHKo H.H. Bonpoca ^opMHpoBaHHa cucreMbi эcтeтннecкoro BocnmaHHa. - M.: HcKyccTBo, 1971. -291 c.
6. ^peBa .H. M. OnaT npuMeHeHua HHTerpaTHBHoro nogxoga k opraHroaqHH эcтeтннecкoro BocnmaHua cTygeHToB b By3e // Coцнanbнo-экoнoмннecкaa э$$eктнвнocтb pe3ynbTaroB uccnegoBaHuM Monogax yneHbix b o6nacTH o6pa3oBaHHa. - M.: ^upeKT-Megua, 214. - C. 243-248.
