CC BY
75
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК:37.015.31:[17.023.36:82]-053.67
В. А. ПАПУШИНА
[email protected] кандидат фiлологiчних наук, доцент, Хмельницький нащональний унiверситет
ОСНОВН1 ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В ВНЗ
Задля успгшного формування естетично'1 культури студентгв запропоновано так етапи роботи: дгагностико-мотивацшний, когттивно-лтгвокультурний, особистгсно зор1ентований, дгяльнгсно-практичний. Розкрито методику вивчення базових естетичних знань та ¡нтересгв студентгв, ix актуалгзацгю та наступний цглеспрямований розвиток через практичну дгяльнгсть. Розглянуто особистгсно зоргентовану роботу, самостгйнг й творчг види дгяльностг, iнш1 новгтнг методи i методики формування лiнгвокультурниx та мистецтвознавчих знань у роботi з лiтературними текстами як в аудиторний, так i позааудиторний час, як дощльно використовувати на кожному з названих етапiв. Встановлено, що створенi в руслi акцентування на естетичнi знання поабник та методичш матерiали спрямовують дiяльнiсть студентiв, орiентують у вивченнi лiтератури в комплексi з iншими видами мистецтв.
Ключовi слова: естетична культура, дiагностико-мотивацiйний, когттивно-лтгвокультурний, особистiсно зорiентований, дiяльнiсно-практичний етапи.
В. А. ПАПУШИНА
[email protected] кандидат филологических наук, доцент, Хмельницкий национальный университет
ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ
СТУДЕНТОВ ВНЗ
Для успешного формирования эстетической культуры студентов предложены такие этапы работы: диагностико-мотивационный, когнитивно-лингвокультурный, личностно ориентированный, деятельно-практический. Раскрыто методику изучения базовых эстетических знаний и интересов студентов, их актуализацию и последующее целенаправленное развитие через практическую деятельность. Рассмотрены личностно ориентированная работа, самостоятельные и творческие виды деятельности и другие новаторские методы и методики формирования лингвокультурных и искусствоведческих знаний в работе с литературными текстами как в аудиторное, так и внеаудиторное время, которые целесообразно использовать на каждом из названных этапов. Отмечено, что созданные в русле акцентирования на эстетические знания пособие и методические материалы направляют деятельность студентов, ориентируют на изучение литературы в комплексе с другими видами искусства.
Ключевые слова: эстетическая культура, диагностико-мотивационный, когнитивно-лингвокультурный, личностно ориентированный, деятельно-практический этапы.
V. PAPUSHYNA
[email protected] PhD (Candidate of Philological Sciences), Associate Professor,
Khmelnytsky National University
THE MAJOR STAGES OF THE FORMATION OF STUDENTS'
AESTHETIC CULTURE
For successful formation of aesthetic culture of students, the author of the article suggests the following stages of work: diagnostic and motivational, cognitive linguocultural, personality-oriented, activity-practical. There have been shown the methods of studying the basic aesthetic knowledge and interests of students, their next task-oriented development in practice. The article deals with personality-oriented activities, self-inclusive and creative forms of activities and other innovative methods of the development of linguocultural and art knowledge while working with literary texts during class and extracurricular hours, their judicious usage at all above mentioned stages. It has beed determined that the textbook and methodical manuals created in the course of emphasis on aesthetic knowledge direct students' activity and give clues in studying literature together with other art forms.
Keywords: aesthetic culture, diagnostic and motivational, cognitive linguocultural, personality-oriented, activity-practical stages.
Формування естетично! культури студенпв вищих навчальних закладiв (ВНЗ) -складний, цшеспрямований i багатогранний процес, що повинен бути ч^ко структурованим i наповненим глибоким змютом. Цю складну педагопчну проблему виршували фахiвцi рiзних галузей науки: фшософп (Г. П. Васянович, А. А. Герасимчук, П. Ю. Саух та ш.), психологи (I. Д. Бех, Г. С. Костюк, В. О. Моляко, В. В. Рибалка та ш.), професшно! освгги (С. С. Вггвицька, О. А. Дубасенюк, С. В. Люова та ш.); естетичного виховання (В. Г. Бутенко, О. Н. Дем'янчук, Н. С. Миропольська, О. С. Падалка та ш.). Разом з тим аналiз науково! лтератури показав. що формуванню естетично! культури студенпв ВНЗ засобами художньо! лiтератури в них не придшено достатньо! уваги.
Нинi, коли молоде поколшня мало читае класичну лтературу, формуеться й реалiзуe себе у свт, в якому домiнуе масова культура та рiзнi види сучасного мистецтва, важливим для педагогiки вищо! школи е пошук шляхiв повернення iнтересу майбутнiх фахiвцiв до елггарних творiв художньо! лiтератури та формування професшних i читацьких навичок роботи з нею. Вважаемо естетичну сторону дiяльностi випускника ВНЗ запорукою його гармони зi свiтом, з об'ектами дiяльностi, з самим собою в процес самовираження i подальшого самовдосконалення, а художню лiтературу - важливим чинником цього.
Мета статт - визначити послiдовнi етапи формування естетично! культури студенев ВНЗ, показати !х дiяльнiсно-практичне наповнення, спрямоване на кшцевий результат, окреслити методичнi прийоми та засоби роботи на кожному з них.
Естетична освга - це систематична робота закладу, спрямована на формування естетичних знань, умшь, навичок, досвщу художньо-естетично! дiяльностi, на розвиток естетично! свщомосп особистостi, емоцiйно-цiннiсного ставлення до св^у, свого мiсця в ньому, до людини, до творiв мистецтва. Естетична культура е результатом певно! системи виховання, безпосередньо спрямовано! на «формування здатностi сприймати i перетворювати дiйснiсть за законами краси в ушх сферах дiяльностi людини» [8, с. 315].
Розроблеш та апробоваш нами в Хмельницькому нащональному унiверситетi (ХНУ) етапи формування естетично! культури студенпв е науково обгрунтованими i спрямованими на досягнення запланованого результату: виховання духовно!, з усвщомленням власного «я», естетично розвинено! особистосп, здатно! до творчо! реалiзацi! у сво!й професiйнiй дiяльностi. Плануючи етапи формування естетично! культури студенпв фшолопчних спецiальностей, враховуемо, що важливе мюце пiд час реалiзацi! кожного з них належить художнiй лiтературi, аналiзу естетичних поглядiв письменникiв, представникiв рiзних лiтературних епох та художнiх напрямiв, рiзних естетичних принципiв i форм !х втiлення у художньому творь
На шляху формування естетично! культури студенпв упроваджуемо такi етапи: дiагностико-мотивацiйний, когнiтивно-лiнгвокультурний, особистiсно зорiентований, дiяльнiсно-практичний.
Дiагностико-мотивацiйний етап включае комплекс завдань, яю потрiбно вирiшувати на початку навчально! дiяльностi студентiв в аудиторний i позаадуторний час. Вiн передбачае: розвиток естетичних смаюв та естетично! культури через розумшня цiннiсного складника лтературно! творчостi; створення умов для залучення студентiв до мистецько-естетично!
дiяльностi та художньо1 творчостц становлення прагнення до особистiсного зростання на OCHOBÎ самоусвiдомлення себе як представника штелектуально1 елiти. Цi умови створюються BCiM викладацьким складом ВНЗ, якому довiряe студент i авторитет якого е незаперечним, бо визнаний широким загалом студентства компетентним, творчим i таким, що володiе сучасними педагопчними технологiями. На цьому еташ першим кроком е вивчення i актуатзащя естетичних знань студентiв, створення ситуацiï вибору через запропонованi варiанти естетично1 дiяльностi, усвiдомлення вiдповiдальностi кожного за свш вибiр i за результат своеï роботи, з одного боку, а з шшого - надання можливостi випробувати себе в тш чи iншiй естетичнiй сферь Таким чином, через широке поле для самореатзаци та усвiдомлений вибiр студентiв створюються умови для ïx художньо-естетичного самовдосконалення.
Для вирiшення завдань цього етапу використовуеться сукупшсть методiв i методик: анкети, опитування, тести, мш>твори, iндивiдуальнi бесiди, методика незакiнченоï думки. За матерiалами цих вцщв робiт, якi якнайкраще демонструють самоаналiз i самооцiнку студентiв, розробляемо методику подальшоï дiяльностi з формування готовносп до наступних етапiв, що складуть систему. Отримаш результати ретельно вивчаемо та систематизуемо за розробленою схемою. Вони дають поштовх до подальшо1' конкретно!' роботи з розвитку естетичних знань як навчально1' групи загалом, так i кожного окремого студента.
Пюля ознайомлення студенев зi списком та сферою дiяльностi розмiщениx на сайт унiверситету гурткiв, клубiв, в^алень, товариств, театрiв, студiй пропонуемо вказати своï iнтереси i побажання як способи самореалiзацiï в рiзниx видах дiяльностi. Така багатопланова й кроштка робота дае плiднi результати. Якщо порiвняти данi анкетування першокурсникiв на початку навчального року й шсля залучення ix до сфери естетично-культурного життя ВНЗ, уже наприкiнцi першого семестру спостерiгаемо разючу вiдмiннiсть. Так, у вересневш анкетi № 1 «Готовшсть студента до формування естетичноï культури» кшьюсть негативних вiдповiдей на запитання була в середньому 30-40 %, а на кшець першого семестру - лише 10-15 %, що звузило простр для iндивiдуальноï роботи.
Набагато грунтовшшими стали вщповщ на анкету № 2 «Моï читацькi штереси». Вони засвiдчили розширення кола студентiв-читачiв i перелiку прочитаних ними кращих творiв свiтового письменства нишшнього i минулих столiть, прагнення першокурсниюв вiддавати вiльний час своему духовному розвитку. Зросла кшьюсть студенев, якi визначилися з участю в гуртках, клубах, наукових товариствах, студiяx, що функцiонують в ХНУ. Атмосфера доброзичливоси, псиxологiчного комфорту, увага до кожного студента сприяли швидкому входженню i в навчальний ритм, i в сферу позааудиторноï культурно-естетичноï дiяльностi, що стали взаемодоповненими.
Когнiтивно-лiнгвокультурний етап, тобто розвиток знань i тзнавальних iнтересiв, включае в себе, крiм iнформацiйноï спецiальноï пiдготовки студентiв, естетичну, закладену в досконалш, логiчно послiдовнiй та особистюно спрямованiй навчальнiй програмi. Вiн передбачае необхщшсть використання у навчаннi рiзноманiтниx специфiчниx форм дiяльностi, аудиторних i позааудиторних, у т. ч. колективних, групових, iндивiдуальниx. Вони потрiбнi у науково-пошуковш роботi в царинi лiтературознавчоï та ïH дотичних наук, адже залучення майбутнix фаxiвцiв до глибокоï самостiйноï дiяльностi через вмiння аналiзувати i синтезувати iнформацiю та знаходити оригшальш шляхи вирiшення поставленоï проблеми е ключовим.
Iнформацiя, як складник когштивного компонента xудожньо-естетичноï компетентностi, осмислюеться не тiльки розумово, а й через органи вщчуття, несе емоцшний елемент через радiсть творення шд час особистоï i колективноï дiяльностi, будуе вiдповiднi образи, зумовлюе штерес до поглиблення знань про св^ i цiннiснi стосунки з ним. Така дiяльнiсть розвивае мотивацiю до зростання власноï естетичноï культури через залучення до ïï носив xудожньоï лiтератури, музики, живопису, скульптури, архггектури тощо. Н. G. Миропольська наголошуе на необxiдностi повернути виховання й осв^у в контекст культури, яка е середовищем, що вирощуе i духовно збагачуе особистють [5, с. 13]. Крiм розумiння творiв мистецтва слова з ïx невичерпним джерелом щеалу Краси, осмислення яких переростае в потребу спшкування з високим мистецтвом, розширення мистецьких горизош!в вщбуваеться через спрямування студентiв на вщвщання картинноï галере1, театру та реалiзацiï власного творчого потенцiалу.
Важливою функщею мистецтва е здатнiсть бути генератором духовносп, правди життя, що дозволяе прогнозувати як майбутне суспiльства, так i долю окремоï людини на певному
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
eTani юторичного розвитку. Як стверджуе Ю. Пастухова, «естетичне, як одна i3 найвищих ознак людсько! духовностi, пронизуе вс сфери людського буття. Нaйтоншi одухотворен людськi переживання грунтуються на усвщомленш краси i вiдчуттi унiкaльностi кожно! митЬ> [7, с. 130]. Потреба в естетичних цшностях зростае i3 накопиченням студентами наукового багажу та розширенням кола ix iнтeлeктуaльних потреб.
У зв'язку з цим шд час лекцшних i практичних занять з куршв укра1нсько1 i зaрубiжноï лiтeрaтури, при обговорeннi рeзультaтiв та обмш враженнями вiд вiдвiдувaння виставок, спекта^в, музeïв, творчих зустрiчeй з митцями акцентуемо увагу на:
• розглядi теоретичного становлення естетичного як рiвня тзнання та оцiнки художньо].' творчостц
• оцiнцi естетичних категорш у субрiвняx зовнiшньоï i внутршньо'' форми твору мистецтва;
• штенцюнальнш (гeрмeнeвтичнiй) функцн, що дае можливють з естетичного погляду розглядати сьогодш змiст i значення xудожнix творiв тiеï чи iншоï епохи.
Науково-методичне пiдгрунтя тaкоï роботи на гумаштарно-педагопчному фaкультeтi ХНУ викладене нами в пошбнику до спецкурсу «Естeтичнi аспекти зaрубiжноï i укрaïнськоï лтератури», у мaтeрiaлax i методичних вкaзiвкax до практичних занять для студенпв напряму тдготовки «Фiлологiя. Украшська мова i лтература» з курсу «Iсторiя зaрубiжноï лтератури». В iнструктивниx мaтeрiaлax, яю отримують студенти для пiдготовки до практичних занять, закладена iдeя здобуття ними на основi опрацьованого програмового мaтeрiaлу eстeтичноï культури.
При цьому оперуемо такими лшгвокультурними концептами:
• естетична свщомють, пiд якою розумiеться спшьна для певного часу об'еднувальна думка на призначення мистецтва;
• естетичний рiвeнь художнього твору, що визначаеться сумою понять про вщтворення прекрасного як художшми засобами, так i св^оглядними позицiями автора;
• естетичш iдeaли, тобто вeршиннi прагнення у цaринi прекрасного;
• естетичш концепцп - узaгaльнeнi, сконцeнтровaнi iндивiдуaльнi погляди на окрeмi сторони вщтворення митцями прекрасного у життi i свщомосп людей;
• естетична оцшка - оцшка явищ мистецтва з позицн xудожньоï досконaлостi;
• естетичш цшносп - явища лiтeрaтури та шших видiв мистецтва, що несуть естетичш щеали через епохи, збагачуючи нaступнi поколiння;
• eстeтичнi категорп - судження, визначення eстeтичноï своерщносп вiдобрaжeння в мистецта дiйсностi (типове, xудожнiй образ, xудожнiй метод, жанр, школа, стиль, напрям й ш.).
Узагальнення, що лежить в основi глибини розумiння естетичних aспeктiв xудожньоï лiтeрaтури, «висувае мeтодологiю порiвняльного лтературознавства як важливий зaсiб вивчення давно сформованих i нових категорш» [4, с. 188]. Пропонуючи компаративне вивчення творiв укрaïнськоï i зaрубiжноï лтератури, дотичних за тематикою, свiтоглядними та естетичними позищями aвторiв, формуемо культурний просир для виявлення нaцiонaльноï xудожньоï свiдомостi та естетичних трaдицiй у втизнянш лiтeрaтурi, надаемо можливiсть побачити рiзномaнiтнi способи художньо-образного моделювання дшсност i рiвнопрaвний творчий дiaлог нaпрямiв, шкiл, тeчiй, стилiв у лтератур^ Як зауважуе Г. Яусс, «у дiaлозi культур понад часами стае можливим пiзнaння себе в досвщ iншого» [11, с.288]. Вважаемо, що за умови компаративного вивчення творiв лггератури естетичне вiдкривaе новi аспекти, чим посилюе грaнi людськоï життетворчосп, «зaчiпaючи внутрiшню супeрeчливiсть людськоï душ^ напружуючи ïï в дiaлогiчниx зв'язках зi свiтом» [6, с. 11].
Пщ час aудиторноï роботи над лшгвокультурною картиною свiту важливо залучати потeнцiaл рiзниx iнтeрaктивниx тexнологiй, використання яких зумовлено розробленою для кожноï групи тexнологiчною картою, запропонованою в методичних порадах. У такш картщ знайдено мiсцe для iндивiдуaльного вибору завдань за штересами та нахилами.
Найбшьш результативними для формування eстeтичноï культури, на нашу думку, е проектш тexнологiï рiзниx видiв: пошуково-дослщницью, творчi, лiтeрaтурно-критичнi, iгровi, iнформaцiйнi.
За формою проведення чaстiшe використовуемо монопроекти, мiжпрeдмeтнi (компaрaтивiстськi), культурологiчнi. Залежно вщ кiлькостi учaсникiв - iндивiдуaльнi, парш, груповi. За формою прeзeнтaцiï проекпв практикуемо:
• твоpчий звiт, пyблiчний зaxиcт, мyльтимедiйнy пpезентацiю, поpтфолiо, бpошypи, бyклети, колaжi, нayковi cтaттi, щоденники cпоcтеpежень, ayдiо- та вiдеозaпиcи, фотоcеciï подоpожей i екcкypciй;
• метод кейшв як педaгогiчний пpийом, що фоpмye оcобиcтicть з погляду зaгaльнолюдcькиx якоcтей: кyльтypи cпiлкyвaння, етичниx i еcтетичниx ноpм, вимогливоcтi до тебе та вiдповiдaльноcтi за cпiльнy cпpaвy;
• лiтеpaтypнi мaйcтеpнi, поетичнi студи, <œpyrai столи», диcкyciйнi клуби, що вщ^ивають cтyдентовi шляx до cпpийняття миcтецтвa, можливicть знайти влacне xyдожнe «я».
Когнiтивно-лiнгвокyльтypний етап в ^оцеш фоpмyвaння еcтетичноï кyльтypи плiдно pеaлiзyeтьcя пiд чac позaayдитоpноï дiяльноcтi, коли оотбистють pозкpивaeтьcя як твоpчa шдивщуальнють чеpез еcтетичнy компетентнicть, еcтетичний cмaк, еcтетичнy доcконaлicть в eдноcтi та виpобляe здaтнicть pозкpивaти, aнaлiзyвaти й активно викоpиcтовyвaти iнтелектyaльнi можливоcтi. Огудент нaбyвae доcвiдy оpгaнiзaтоpa колективно1' cпpaви, зaxодy, iнiцiaтоpa кpеaтивниx iдей, що, дae йому можливicть пiдвищити piвень cвоeï кyльтypи в мiжоcобиcтicниx cтоcyнкax. Залучаючи до оpгaнiзaцiï cвят, вечоpiв, фоpyмiв, квеcтiв, пpезентaцiй, виcтaвок, ми нaдaeмо cтyдентaм поштовx до зacвоeння велико1' кiлькоcтi необxiдниx для цього знань, нaвчaeмо оцiнювaти pоботy колективу i влacнy.
Cyттeвим шляxом естетичного виxовaння мaйбyтнix фaxiвцiв зacобaми xyдожньоï лiтеpaтypи ввaжaeмо зaxоди, що доводимо як еcтетичнy пpaктикy. Плaнyeмо отшьну pоботy викладача, кypaтоpa, узгоджуючи ïï з планом pоботи факультету. Зaxоди пеpедбaчaeмо також у cиcтемi вщповщно до cфоpмовaниx дyxовниx зaпитiв студеипв та piвня ïx еcтетичноï кyльтypи й cпpямовyeмо на ïï поглиблення та pозшиpення. Пpоводячи виxовнi зaxоди, зaлyчaeмо якомога бiльше yчacникiв задля caмовиpaження кожного на Гpyнтi о^ацювання того чи iншого зaпpопоновaного ^оек^.
Hеобxiднicть пеpcпективного планування позaayдитоpноï виxовноï pоботи, cиcтемaтичнi, а не ешзодичш виxовнi зaxоди cтaють тpaдицieю в ХНУ. ^и цьому cyттeвим ввaжaeмо не тiльки piзнобiчне змicтове наповнення зaxодy, а й pетельно офоpмленi пpимiщення, де вiдбyвaeтьcя дiйcтво: актова зала, ayдитоpiя, веcтибюль, миcтецькa в^альня тощо. Cтенди, фотовиcтaвки, вiдеоcyпpовiд, музика, оcвiтлення готyютьcя пpофеciйно, бо чутгевий контакт yчacникiв зaxодy з об Актами безпоcеpеднього cпоглядaння також фоpмye естетичш cмaки, пiдcилюe емоцiйне cпpийняття. Haйpезyльтaтивнiшими з позaaдyтоpниx зaxодiв, що rap^rara xyдожньо-еcтетичномy виxовaнню cтyдентiв, ввaжaeмо пеpфомaнc, наукову конфеpенцiю, твоpчий звiт Typi^, клyбiв i cтyдентcькиx теaтpiв, заодання поетичноï' вiтaльнi, лiтеpaтypнi квеcти, пpиypоченi до ювiлейниx дат, зycтpiчi з митцями, бpейн-pинги, нaцiонaльно-миcтецькi фоpyми.
У поeднaннi з участю в позaayдитоpниx зaxодax Гpyнтовнi фaxовi знання, о^имат cтyдентaми тд чac ayдитоpноï та caмоcтiйноï' pоботи, набувають глибини й змютовного наповнення.
Оcобиcтicно-зоpieнтовaний етап фоpмyвaння еcтетичноï кyльтypи мaйбyтнix фaxiвцiв вiдбyвaeтьcя з ypaxyвaнням оcновниx положень оcобиcтicно зоpieнтовaного навчання i виxовaння у вищш школi, поcтiйниx шляxiв вибоpy оптимaльниx фоpм i методiв для фоpмyвaння окpемоï оcобиcтоcтi. Кожен студент повинен ycвiдомити, що залучення до еcтетичноï кyльтypи cпpияe pозyмiнню дуговного cвiтy влacного та iншиx нapодiв i, вiдповiдно, збaгaчye його, дae цiннicнi оpieнтaцiï i фоpмye оcобиcтicнi якоcтi. У пpоцеci фоpмyвaння еcтетичноï кyльтypи вiн aнaлiзye влacний естетичний piвень i виpобляe пеpcпективи pозвиткy cвоïx твоpчиx здiбноcтей чеpез естетичш потфеби.
Для цього cпiльно зi cтyдентaми:
1) yзaгaльнюeмо й cиcтемaтизyeмо aнкетнi дaнi, мaтеpiaли з оcобиcтиx беciд, комплектyeмо гpyпи за iнтеpеcaми, зaлyчaeмо cтyдентiв до yнiвеpcитетcькиx клyбiв, гypткiв тощо;
2) визнaчaeмо види cпiвпpaцi cтyдентiв з облacними, мюькими науковими товapиcтвaми, теaтpaми, бiблiотекaми, кapтинними гaлеpеями тощо;
3) опpaцювaвши мaтеpiaли тaблицi iндивiдyaльниx cпоcтеpежень та анкетувань, cклaдaeмо оcобиcтicно зоpieнтовaнi плани pоботи cпiльно з кожним зaцiкaвленим студентом, визначивши конкpетнy cпpямовaнicть на pезyльтaтивнicть i доcягнення мети;
4) визнaчaeмо yчacть кожного cтyдентa в зaxодax yнiвеpcитетy, факультету, гpyпи, зaлyчaeмо студенев до ayдитоpноï дiяльноcтi, лекцiйниx i ^акт^н^ видiв pоботи;
5) за pезyльтaтaми еcтетичноï дiяльноcтi кpaщиx студенив оpгaнiзовyeмо оcобиcтi твоpчi звiти.
72 ^yrobi зaпиcки. Cеpiя: педaгогiкa. — 2016. — № 3.
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
Прикладом особистюно зорiентовaноï роботи з формування eстeтичноï культури мaйбутнix фiлологiв е доведет до кожного студента через штернет мaтeрiaли i мeтодичнi вкaзiвки до практичних занять з курсу «Iсторiя зaрубiжноï лiтeрaтури». Вони спрямовaнi на глибоке опрацювання курсу задля шдготовки фaxiвця-фiлологa - носiя iнтeлeктуaльниx, естетичних i лшгвокультурних цiнностeй. Ефeктивнiсть дiяльностi випускника ВНЗ залежить вiд рiвня його фaxовоï компeтeнтностi та оволодшня новими оргaнiзaцiйними формами нaвчaльноï дiяльностi, що можуть постiйно вдосконалюватися у подальшш сaмоосвiтнiй i прaктичнiй робота Лiтeрaтурa займае особливе мiсцe на цьому шляху, тому метою роботи студенев е ïï цiлiснe вивчення як скарбниц загальнолюдських духовних цшностей, вдосконалення вмiнь та навичок здшснювати лiтeрaтурознaвчий aнaлiз, залучення кожного студента до рiзниx видiв сaмостiйноï, нaуковоï та дослiдницькоï роботи, виховання духовно-цiннiсниx орiентирiв особистостi та ïï eстeтичноï культури.
Структура методичних вкaзiвок враховуе нeобxiднi складники для засвоення знань з дисциплiни як тд час домaшньоï роботи, так i iндивiдуaльноï на практичних заняттях i включае в себе:
• рекомендован лiтeрaтурнi тексти для обов'язкового прочитання й aнaлiзу;
• списки основноï та додaтковоï лггератури;
• ключовi лiтeрaтурознaвчi тeрмiни до кожноï iз запропонованих тем;
• перелш i змiст практичних занять;
• проблематику кожного практичного заняття, що передбачае творчий шдхщ, сприяе розвитку зaгaльноï eрудицiï фiлологa;
• домашш завдання iз рeкомeндaцiями до ïx виконання;
• додатки: схеми aнaлiзу eпiчного, лiричного, драматичного творiв, що передбачають виявлення eстeтичноï цшносп твору, а також схема aнaлiзу художнього образу-персонажа;
• рекомендовану тематику презентацш, рeфeрaтiв, наукових робiт, творчих розробок, тематичних eкскурсiй, мистецьких зустрiчeй, форумiв тощо;
• iнструкцiï до роботи за рiзними iнтeрaктивними технолопями.
Здiйснюючи комплексний пiдxiд у вивченш студентами курсу «Iсторiя зaрубiжноï лтератури», через мeтодичнi поради та особистюно зорiентовaну спрямовaнiсть дiяльностi оптимiзуемо навчальний процес. Так, вивчаючи тему «Роль мистецтва у формуванш людини постмодeрнiстськоï епохи (за романом М. Кундери «Невимовна лeгкiсть буття»), студенти виконують домашне завдання: готують уснi оповщ про пeрсонaжiв вiд пeршоï особи, шсценування eпiзодiв твору, огляди св^ових лiнгвокультурниx концeптiв, мистецьких шeдeврiв, якими оперуе автор у ромаш як засобами штертекстуальность Студенти готують публщистичш виступи на тему «Кiтч як штелектуальна хвороба сучaсностi», розкривають фшософську та мiфологiчну нaсичeнiсть твору через випереджувальш завдання, долучаються до «секреив» мaйстeрностi живописця та фотографа (картини Сабши, фотогрaфiï Терези).
Таким чином, через особистюно зорiентовaнe спрямування aудиторноï, гуртковоï, клубноï, сaмостiйноï домaшньоï роботи студенпв-фшолопв досягаемо постaвлeноï нaвчaльноï мети, бо «спрацьовуе» не нав'язане ззовш «мусиш зробити», а виникае внутршне бажання «мeнi це цiкaво i потрiбно», «я це зможу». Цей шлях найбшьш дiевий у шзнанш мистецтва особистiстю, котра прагне до eстeтичноï довeршeностi, але мае бути повсякчас керованим з боку як викладацького складу, курaторiв, так i кeрiвникiв гуртюв, клубiв тощо.
Дiяльнiсно-прaктичний етап. Формуючи естетичну культуру через навчальну дiяльнiсть, поеднуемо ïï з практичним втшенням i сaморeaлiзaцiею кожного студента. Так вщбуваеться нaйбiльшe накопичення досвщу, знань i умiнь, стимулюеться активнють особистостi, ïï прагнення до самовдосконалення. На цьому еташ послщовно рeaлiзуються пiдxоди: eстeтичнi потреби, мотиви, мета, завдання, дп i продукт дiяльностi. Приступаючи до будь-якого навчального проекту, педагог повинен спрямувати студенпв на досягнення мети в процес активного засвоення естетичних знань. Цей шлях умотивованого i цшеспрямованого ршення поеднуе особистюне та профeсiйнe становлення майбутнього фaxiвця. Дiяльнiсть у сфeрi формування eстeтичноï культури стимулюе розвиток творчих здiбностeй людини, е поштовхом до потреби у постiйному спшкуванш з мистецтвом i залучення до xудожньо-творчоï дiяльностi як одного iз шлях1в естетичного розвитку, дае особистосп досвiд спiлкувaння з iншими людьми в
yмовax еcтетичного оточення. У piзниx cфеpax cвоeï дiяльноcтi випycкник повинен мати cфоpмовaнi навички естетично1' оцiнки твоpiв мистецтва, зокpемa лiтеpaтypи, бути цiкaвим cпiвpозмовником, опонентом у диcпyтax i диcкyciяx тощо.
Цей етап фоpмyвaння еcтетичноï кyльтypи найбшьш повно pозкpивaeтьcя в оpгaнiзaцiï opa^i^^i' дiяльноcтi, що вiдбyвaeтьcя у тюнш cпiвпpaцi викладача i cтyдентa. Цьому пеpедye вiдповiдне методичне забезпечення, до якого вxодить пpогpaмa дiяльноcтi, ^облемш завдання, пcиxологiчнi настанови на ïx виконання, iндивiдyaльнi й гpyповi кожультацп та оцiнкa вкладу кожного студента. Фоpмyвaти естетичну кyльтypy cтyдентiв необxiдно у тicномy зв'язку з ^офе^йною компетентнicтю, яка втiлюeтьcя чеpез дiяльнiсть. Так вiдбyвaeтьcя обмiн доcвiдом, взaeмодiя, caмостiйне здобуття необxiдниx знань i умшь, пpодиктовaний необxiднicтю pеaлiзyвaти тебе в окpемомy видi дiяльностi, pозвивaютьcя бaгaтогpaннi iнтеpеcи оcобиcтостi, cтвоpюютьcя умови для задоволення ïï еcтетичниx потpеб, а в pезyльтaтi pеaлiзyeтьcя ïï потяг до естетичного caмовдоcконaлення [1, c. 73].
Cтyденти вдоcконaлюють здобут знання в пpоцеci активного зacвоeння новиx знань шляxом умотивованого i цiлеcпpямовaного виpiшення поcтaвлениx пеpед ними педaгогiчниx завдань i, отже, pеaлiзyють eднicть оcобистicного та пpофеciйного становлення. Haдиxae ïx на pозшиpення cфеpи дiяльностi pезyльтaтивнiсть вдaлиx здобyткiв, вио^емленж, вiдзнaчениx i опpилюднениx: це, зо^ема, нayковi доcлiдження, нayковi cтaттi, поетичш i пpозовi твоpи, cценapiï, зaпpопоновaнi для постановки cтyдентcьким лiтеpaтypним теафом чи aкaдемiчною гpyпою. У pезyльтaтi тaкоï дiяльноcтi фоpмyeтьcя неповтоpнicть оcобиcтостi, ïï пpaгнення вxодити у cвiт пpекpacного, ствоpений мaйcтpaми, запозичуючи ïx ^ащий доcвiд йти оpигiнaльним шляxом.
Цей етап бaзyeтьcя на пpинципax людиноцентpизмy, вiдповiдно до якого оотбистють, яка пiзнae оcнови науки i мистецтва, вивчae cвiт i ^бе, зaбезпечye влacний пpофеciйний caмоpозвиток [2, c. 329]. Наведемо ^иклади тaкоï естетичноï дiяльностi стyдентiв на шляxy оcобиcтicного i пpофеciйного становлення в ХНУ. ^шьт pоботa над cценapiями епiзодiв лiтеpaтypниx твоpiв, що вивчaютьcя, та ïx постановкою зaлyчae студенев як aктоpiв, пpaцiвникiв cцени, музикаш!в, костюмеpiв до pоботи в студентському лiтеpaтypномy теaтpi «Глоpiя». Постiйно ддача поетична вiтaльня «Per aspera - ad astra» збиpae не лльки yчacникiв лiтеpaтypного клубу «Роca», а й ycix зaцiкaвлениx, знaниx aвтоpiв i поетiв-почaткiвцiв. Зi cвоï'м твоpчим доpобком: вipшaми, cпiвaною поезieю, пpозовими твоpaми, пyблiциcтичними статтями студенти виxодять також на лiтеpaтypнi iнтеpнет-caйти.
Навички твоpчоï pоботи необxiднi у навчальнш, нayковiй, пpофеciйнiй дiяльностi, у становленш оcобиcтостi, здaтноï бpaти на тебе вiдповiдaльнiсть, знaxодити констpyктивнi piшення, виxiд iз кpизовоï cитyaцiï згiдно з етичними та естетичними ноpмaми. Тому в оpгaнiзaцiï виxовноï pоботи у ВНЗ викладач мae кеpyвaтиcя щеями пpищеплення естетичноï кyльтypи, шиpоко пpедстaвленими у клacичнiй педaгогiчнiй лiтеpaтypi та ^a^x cyчacниx доcлiдникiв. Я. А. Комежький cвого чacy пpийшов до вжновку, що кожен мae ^аво на таке навчання i вжовання, щоб у pyкax його була cпpaвa конкpетнa, а в головi - пpодyктивнa думка, а почутгева cфеpa мала можливicть пеpеживaти ^темт емоци [3, c. 203]. Ця думка не втpaтилa cвоeï актуальност! донинi. Такий пiдxiд викладача до емоцiйноï cклaдовоï навчання забезпечить найбшьшу пpодyктивнiсть caмостiйноï pоботи cyчacного студента.
Кpедитно-модyльнa cиcтемa навчання у ВНЗ pозpaxовaнa так, що бiльшa кшькють чacy вiдводитьcя на позaayдитоpнy навчальну дiяльнiсть. Cпiввiдношення чacy для ayдитоpноï й caмостiйноï pоботи в у^ому cвiтi становить 1:3,5, що cвiдчить пpо величезний дидактичний потенцiaл цього виду нaвчaльноï дiяльноcтi cтyдентiв [9, c. 35]. Тому з пеpшого ^pcy викладам вapто оcобливy увагу ^^^rnrc питанням оpгaнiзaцiï позaayдитоpноï pоботи стyдентiв. Для ïï ycпiшноï pеaлiзaцiï необxiднi планування i контpоль з боку виклaдaчiв, що забезпечило б у поeднaннi з ayдитоpною pоботою глибоке опpaцювaння навчального мaтеpiaлy з акцентом на його естетизащю. Результати дiяльностi окpемиx стyдентiв зaлyчaютьcя викладачем у cпiвaвтоpcтво до лекцiйниx вцщв pоботи, даючи 1м ще одну фоpмy твоpчоï caмоpеaлiзaцiï.
На pезyльтaтивнiсть оцiнки i подальшу знaчyщiсть стyдентcькоï дiяльноcтi будуть мати вплив шдготовлеш поpтфолiо, бpошypи, буклети, довiдники, колага, доcлiдження, cтaттi, щоденники, ayдiо- i вщеозапиет, фотоcеciï, твоpчi звiти ^о подоpожi та екcкypciï пам'ятними мюцями, пов'язaнi з життям i твоpчiстю aвтоpa твоpy, що вивчaeтьcя. Пеpiодичне yнiвеpcитетcьке видання - збipник нayковиx пpaць стyдентiв «Лiтеpaтypознaвчий вicник» -
включае велику кiлькiсть статей, що мають неабияку естетичну i наукову цiннiсть уже тепер. Пщготовщ таких публiкацiй передуе велика робота i як iндивiдуальна консультативна з боку викладача, так i студента, котрий опрацьовуе велику кiлькiсть додатково! лiтератури, а головне - шукае оригiнальний погляд на той чи шший лiтературний твiр чи наукову проблему, дае !м естетичну оцшку з точки зору сучасностi.
Розглянут як стратегiчнi етапи формування естетично! культури - дiагностико-мотивацiйний, когштивно-лшгвокультурний, особистiсно зорiентований, д!яльшсно-практичний - грунтуються на глибокому опануваннi профешйними знаннями, широкому спектрi позааудиторно! роботи. Вони включають у себе весь кращий арсенал сучасних тактичних форм !! реалiзацi!. 1х об'еднуе сшльна мета: випускник ХНУ мае бути естетично довершеною особистiстю, що будуе життя за щеалами прекрасного.
Перспективу подальших дослiджень ми вбачаемо в пошуку та розробцi оптимальних методiв i прийомiв естетичного виховання студенпв засобами художньо! лiтератури, наповнення ними розроблених етапiв на цьому шляху.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гарбузенко Л. Естетична культура особистосп вчителя в простор! культур / Л. В. Гарбузенко // Науков1 записки КДПУ. Сер1я: Педагопчш науки. - К1ровоград: КДПУ 1м. В. Винниченка, 2004. -Вип. 58. - С. 70-76.
2. Зязюн I. А. Фшософ1я педагопчно! ди: монограф1я / I. А. Зязюн. - К. ; Черкаси: Вид. вщдш ЧНУ 1м. Б.Хмельницького, 2008. - 608 с.
3. Коменский Я. А. Великая дидактика: избр. пед. сочинения в 2 т. / Я. А. Коменский. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 1. - 518 с.
4. Лексикон загального та пор1вняльного лггературознавства / за ред. А. Волкова та ш. - Чершвщ: Золот Литаври, 2001. - 636 с.
5. Миропольська Н. £. Формування художньо! культури учшв загальноосвггаьо! школи засобами мистецтва слова: дис. ... д. пед. наук: 13.00.01 / Н. £. Миропольська. - К., 2003. - 394 с.
6. Наконечна О. П. Естетичне як тип духовносп / О. П. Наконечна. - Ршне: Вид. УДУВГП, 2002. - 201 с.
7. Пастухова Ю. А. Естетичне виховання студентсько! молода засобами мистецтва / Ю. А. Пастухова // Духовтсть особистосп: методолопя, теорiя i практика. - Луганськ, 2006. - Вип. 4 (17). - С. 129-135.
8. Фщула М. Н. Педагопка: навч. поабник / М. Н. Ф1цула. - К.: Академвидав, 2007. - 660 с.
9. Шимко I. Проблеми оргашзацп самостшно! роботи у вищш школ1 / I. Шимко // Рвдна школа. -2005. - № 8. - С. 34-35.
10. Яусс Г. Р. Естетичний досввд i лиературна герменевтика: (фрагмента); пер. Ю. Прохаська / Г. Р. Яусс // Слово. Знак. Дискурс: антолопя свггово! критично! думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицько!. - Льв1в: Лиопис, 1996. - С. 278-308.
REFERENCES
1. Harbuzenko L. Estetychna kul'tura osobystosti vchytelya v prostori kul'tur [Aesthetic culture of teacher's personality in culture scope], Naukovi zapysky KDPU. Pedahohichni nauky, 2004, Edition 58, pp. 70-76.
2. Zyazyun I. A. Filosofiya pedahohichnoyi diyi [Philosophy of pedagogicalaction], Kiev, Cherkassy, publishing office ChNU by B. Khmelnitsky, 2008. 608 p.
3. Komenskij Ja. A. Velikaja didaktika [Great didactics], Moskow, Pedagogic, 1982, Vol. 1, 518 p.
4. Leksykon zahal'noho ta porivnyal'noho literaturoznavstva [Lexicon of general and comparative literary criticism], Chernivtsy, Zoloty Lytavri, 2001. 636 p.
5. Myropol's'ka N. Ye. Formuvannya khudozhn'oyi kul'tury uchniv zahal'noosvitn'oyi shkoly zasobamy mystetstva slova. Diss, dokt. ped. nauk [Forming of art culture of students of general school by facilities of word's art], Kiev, 2003. 394 p.
6. Nakonechna O. P. Estetychne yak typ dukhovnosti [Aesthetic as a type of spirituality], Ryvne, Publishing house UNUWEN, 2002. 2001 p.
7. Pastukhova Yu. A. Estetychne vykhovannya student-s'koyi molodi zasobamy mystetstva [Aesthetic education of young students by facilities of art], Dukhovnist' osobystosti. Metodolohiya, teoriya i praktyka, Lugansk, 2006, Edition 4 (17), pp. 129-135.
8. Fitsula M. N. Pedahohika [Pedagogic], Kyiv, Akademvidav, 2007. 660 p.
9. Shymko I. Problemy orhanizatsiyi samostiynoyi roboty u vyshchiy shkoli [Problems in organization of self-development in high school], Ridna shkola, 2005, № 8, pp. 34-35.
10. Yauss H. R. Estetychnyy dosvid i literaturna hermenevtyka [Aesthetical experience and literary hermeneutics], Word. Sight. Discourse. Anthology world critical thought XX century, Lviv, Lytopys, 1996, pp. 278-308.
