Естетичне виховання студентської молоді Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК 37.036

Красневич А.Я., к. б. н., доцент, Вигнан Д.С., к. б. н., доцент Макух С.М., к. б. н., доцент. Верес С.М., к. с-г. н. доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С.З. Гжицького

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1

У статт1 обгоеорюються форми I методи естетичного еихоеання студентськог молодг, формуеання духовног культури на основI музичних теор1е, лтератури, образотеорчого мистецтеа, архтектури, етики.

Ключо^^ слова: естетичне еихоеання,мистецтео

Естетичне виховання студенев - питання не нове, тому не можна претендувати на безсшрш поради. Звкно, необхщно звертати увагу на щ проблеми, що виникають у процес виховання. Одним iз важливих аспектiв е розвиток у студенев здатностi цiнувати прекрасне у мистецтв1 Це виявляеться в естетичних ощнках, якi молодь дае творам мистецтва. Ощночне ставлення, що е завершальним етапом художнього сприйняття, передбачае вмшня аргументовано пояснити свое враження вщ твору, усвiдомити i визначити його естетичну цiннiсть на основi вироблених поглядiв i уявлень про мистецтво.

Питання вивчення методiв естетично! ощнки, формування у людини И щншсних орiентацiй привертають увагу представникiв таких рiзних наук як фшософи i естетики, психологи i соцюлоги, мистецтвознавства i педагогiки.

1нтерес до дано! проблеми пояснюеться тим, що вмшня щнувати прекрасне е одним з найважливших факторiв розвитку людсько! особистоси. В естетичних оцiнках концентруеться весь запас духовно! культури людини, найповшше виявляються И свiтогляднi позици.

Завданням вузiвського колективу е формування у студенев естетичних смакiв, виховання у них почуття до прекрасного в житп, поведiнцi, працi, громадськiй дiяльностi. Наша молодь повинна iз знанням справи боротися з чужими нам щеалами, смаками, св^оглядом.

Естетичне виховання студенев у вузах здiйснюеться багатьма методами i формами. Найбiльш дiевими серед них е: лекци i бесiди на естетичнi теми, лекци - концерти, диспути, вiдвiдування музе!в, архiтектурних ансамблiв, картинних галерей, театрiв, перегляд кiнострiчок, органiзацiя лiтературних гуртюв i студiй, хорових колективiв, тематичш виставки художнiх творiв, квтв...

Куратори кафедри бiохiмil та бютехнологи часто використовують такi форми, як лекци, бесщи i диспути на естетичш теми, торкаючись питань -закошв краси i етикету. Студенти активно аналiзують першi правила поведiнки записаш ще за часiв Петра 1 у кодексах виданих у 1717 рощ «Домостро!» i

© Красневич А.Я., Вигнан Д.С., Макух е.М., Верес £.М., 2010

189

«Юност чесного зерцала». На заняттях тдкреслюеться, що основою европейського етикету е краса людських вiдносин. Все на свiтi прекрасне: i весна, i ключ журавлiв у бездонному небi, i народження ново! дитини..., однак без людини не iснуе естетично! краси. Прекрасне - це одне з людських вщносин. Вказуеться, що етикет складаеться з окремих ланок. Для запам'ятовування останшх радимо пригадати народне при^в'я «Всяк кулик до свого болота звик», де початковi букви кожного слова вщповщають однiй iз ланок етикету:

вибору, краси, дощльноств, свободи, безкорисност1, зачарування

Людина здатна вибирати навiть у безвихiдному становищi......

Прив'язаний до дерева Тарас Бульба гщно помирае ( а м^ би i проклинати ), стверджуючи тим самим свiдомий вибiр. З вiрою у свiтле майбутне Укра!ни йдуть на загибель геро! Крут, вояки УПА... Людська поведшка може бути гiдною лише тод^ коли людина вибирае. Вибираючи, людина вибирае красу. Краса це - найближчий шлях до доцшьность Образ свободи - краса ( Ф. Шшлер). Свобода - це безкорисш вщносини мiж людьми. «Усе вщдав -багатим став» говорить схщна мудрiсть. Лише безкорисна людина може зачаровано споглядати свiт. Поза мораллю етикет лише маска. Пiд час таких бесщ розглядаються сфери ди етикету: за роботою, у товариствi, за столом, у коханш

Закони краси можна прошюструвати на творi Антуана де Сент Екзюперi «Маленький принц»; тут вш дае модель краси. Бачить лише серце, бо самого головного не побачиш очима. Почуття краси не мае корисного аспекту.

Все прекрасне акумулюеться мистецтвом.. Свою щеолопчну функцiю мистецтво виконуе шляхом емоцшно-естетичного впливу. Ось чому так важливо, щоб у кожного студента виробилась глибина i сила естетичного чуття. Останне залежить вiд загально! культури, розвинутостi вiдчуттiв, вiд естетично! осв^и, вихованостi. Деякi студенти думають, що фiзика, математика. потребують спещальних знань, а мистецтво не потребуе. Молодь переважно бачить у мистецтвi лише споаб розваг, вiдпочинку. Можна зустр^и студентiв, якi навiть як би гордi тому, що не розумшть опери, балету, симфонi! чи малярства. Повноцiнне сприймання краси життя i мистецтва доступне людинi художньо освiченiй, естетично вихованiй. Багато студенев люблять легку, естрадну музику i байдужi до опери, балету чи симфони. Така одностороннiсть зрозумiла, бо класичш види мистецтва потребують бшьш серйозно! пiдготовки для !х сприйняття, бшьш тонкого розвитку естетичного вщчуття. Тiльки з часом приходить i любов i розумiння. Тому, наприклад, не варто протиставляти легку музику симфошчнш, вважаючи останню нудною.

В диспутах, розмовах ми часто говоримо знайомi слова «гарно», «негарно», причому одне i те ж явище викликае рiзну, iнколи, цiлком протилежну оцiнку. Одним це подобаеться , а другим - ш.

В тому, що смаки людей рiзноманiтнi i не спiвпадають, немае шчого поганого. Студенти - iндивiдуальнi, а справжня краса не терпить стандарту,

190

шаблону. Смаки n0Tpi6H0 виховувати i вдосконалювати у студенев на протязi ycix п'яти роюв навчання.

Чи значить це , що про смаки не дискутують? Hi, не значить - про смаки потрiбно дискутувати. Бо естетичний смак виражае нашу уяву про те, що е прекрасне, погане, комiчне...А ця уява у рiзних стyдентiв часто протилежна. В кшцевому випадку диспути про смак вщображають iдейнy позицiю людей, !х погляди на життя, мистецтво.

Естетичне виховання молодi потрiбно вести з врахуванням !х запитiв та штереав, все бiльше часу та уваги придшяти студентам у позаурочний час, пщ час вiдпочинкy. Hеобхiдно, щоб студент зрозyмiв, що вiльний час - це не святковий час. Нерозумна трата його - далеко не особиста справа, вшьний час -це не час вшьний ввд вщповщальност перед суспшьством. Вшьний час повинен духовно збагачувати людину, спiвдiяти !! iнтелектyальномy росту, допомагати розкривати усю повноту i красу життя.

Тшьки тривалий процес естетичного навчання спонукае молодь iндивiдyально сприймати та аналiзyвати твори мистецтва, вирiзняти i пояснювати тi компоненти, як викликають рiзнi асощаци, формуе у не! належний рiвень культури та штелекту. В цьому контекстi надихаючим прикладом для нас е особистост Вацлава Морачевського i Степана Гжицького, як вчених, знавщв i поцiновyвачiв поези, музики, образотворчого мистецтва, яю вмiли донести до широко! аудитора сво! естетичнi засади i розумшня прекрасного.

Л1тература

1. Перепелкин Г. // Исскуство смотреть и видеть. - 1982. - М. Просвещение.

2. Пономарев Я. А. // Психология творчества. - 1988.- М. Наука.

3. Капустин Ю. // Музыкант, исполнитель и публика. - 1985. - Л. Музыка.

4. Валентинов Н. // Недорисованный портрет. - 1993. М. Терра.

5. Чепига М.П., Чепига С.М. // Стимулящя здоров'я та штелекту. - 2006. -К. Знання.

6. Рудницька О. // Вчись щнувати прекрасне - 1983. К. Музична Укра!на.

7. Кабалевський Д. // К. Прекрасне пробуджуе добре. - 1978.

8. Семашко А. Н. // К. Художественные потребности и их развитие у молодежи. - 1977.

Summary

Krasnevych A. Ya., Vygnan D.S., Makukh Ye. M., Veres Ye. M. AESTHETIC EDUCATION OF STUDENTS YOUTH

The article deals with forms and methods of aesthetic education of students youths with. forming spiritual culture based on musical works,..literature, the fine arts, architecture, ethics

Key words: aesthetic education. arts.

Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010

191