CC BY
6
2. Vorontsova, V. G. (1997). Humanitarian and Axio-logical Bases of In-Service Teacher Education. Pskov: POY-PKRO Publishing House, 421.
3. Zharkova, E. N. (2011). Proektirovanie razvitija regional'noj sistemy povyshenija kvalifikacii rabotni-kov obrazovanija. Alma mater. Vestnik vysshej shkoly, 2, 55-60.
4. Ramazanov, S. K., Kryshtal, N. I., Velyhura, A. V. (2005). Development Management Matters of Regional Educational System in Terms of Economic Reform. The Crimea's Economy, 15, 68-72.
5. Glazyrina, A. V. (2006). Andragogical Approach to the Development of Teacher's Educational Activity in the process of Teacher Training. Yoshkar-Ola, 156.
6. Molokanova, A. (2003). The Development of Regional Educational System in the Village Society of the Republic of Mordovia. Saransk, 215.
7. Gamajunov V. G. (2010). Innovacijnyj potencial re-gional'noi' osvitn'oi' systemy: upravlins'kyj aspekt. Zbirnyk naukovyh prac' DDUU Tom HI Serija «Derzhavne upravlinn-ja», 151 «Problemy derzhavnogo upravlinnja rozvytkom promyslovogo potencialu regionu», 14-23.
8. Shevchuk, A. V. (2013). Regional Educational Systems: theory, methodology, Practice Innovation Development: Monograph. Lviv, 464.
9. Abramov, Yu. F., Zhuravleva, I. A., Kravchenko, T. V. (2002). Regional Educational Systems as a Social Institute: Organization, Management Development. Social and Economic Aspect. Irkutsk: Irkutsk University Press, 104.
10. Gavriluk, V. V. (1998). The Formation of the Educational System of the Region. Tyumen: Tyumen State University Publishing, 86.
11. Pasyukov, P. N. (2000). The Regional Educational System as a factor of Continuous Sustainable Development of Physical Training and Pedagogical Education. Chelyabinsk, 24.
12. Tsibirova, I. M. (2006). The Formation and Development of Professional Education Regional System. Vladikavkaz, 150.
13. Bilyk, N. I. (2011). Pedagogical Training Regional Educational System: Reality and Prospects. Education of Minschina, 6 (35), 29-31.
14. Bilyk, N. I. (2014). Regional Educational System as a Factor of Sustainable Teaching Staff's Training Development. Adult Education: Theory, Experience and Prospects: Coll. of Scientific Works, 1 (8), 76-84.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Гриньова М. В.
Дата надходження рукопису 25.11.2015
Бшик Наин 1вашвна, кандидат педагопчних наук, доцент, професор кафедри педагопчно! майстернос-Ti, Полтавський обласний шститут тслядипломно! педагопчно! освгга iM. М. В. Остроградського, вул. Жовтнева, 64-ж, м. Полтава, Укра!на, 36014 E-mail: nbilyk@ rambler.ru
УДК 374.7:373 (477) «197/198» DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56938
РОЗВИТОК П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1 (70-80-Ti роки ХХ стол1ття)
© А. В. Опольська
Розглянутi основш чинники, що зумовлюють необхгднгсть реформування та модертзаци п1слядипломно'1 педагог1чно'1 освти. Обтрунтована необхiднiсть доцшьнкть звернення до втчизняного вторичного до-свiду орган1зацИ пiслядипломноi освiти педагогiв. Визначет особливостi розвитку пклядипломно'1' педа-гогiчноi освiти юнця ХХ столття; доведено, що у 70-80т роки вона мала системний характер, що призвело до змiни функцш та подальшого iiрозвитку
Ключовi слова: псядипломна педагогiчна освiта; iнститут удосконалення вчителiв; курси пiдвищення квалiфiкацii; перетдготовка
The main factors which induce postgraduate pedagogical education to reformation and modernization are described in the article. The necessity of having resort to national historical experience of postgraduate teachers training is grounded. The peculiarities of development of postgraduate pedagogical education in the late of twentieth century are defined. The fact that postgraduate pedagogical education had strategic character in 7080 years of the twentieth century and it led to changes of its functions and further development is proved Keywords: postgraduate pedagogical education; institute of advanced training; refresher courses; retraining
1. Вступ
Одним Í3 насладив науково-техшчно! революци XXI ст. став прискорений процес застар1вання знань. Потреба фах1вщв у постшному поповненш знань через систему, яка б ввдповвдала запитам пращвниюв стае життевою необхвднютю. В Укра!ш такою системою е тслядипломна освгга, яка сприяе розвитку особистосп завдяки появ1 нових шформацшних технологш, нових
форм навчання, удосконаленню методик та ш. Особливого значення тслядипломна освгга набувае для педагопчних пращвниюв, яю виступають найб1льш щнним ресурсом кра!ни. Саме ввд них залежить ефек-тивтсть навчання i виховання шдростаючого поко-лшня, утшення в життя освггаьо! стратеги, яка покликана сприяти розвитку сустльства в цiлому та окремо! особистосп зокрема.
2. Постановка проблеми
Вщомо, що отримання спецiальностi вчителя в утверситеп - це лише перша сходинка на шляху до опанування професп. Важливу роль (якщо не вирь шальну) у професiйному становленнi вщграе шсля-дипломна педагогiчна освiта, яка е необх1дною для постiйного професшного розвитку фах1вця.
Концептуальш положення, як розкривають за-вдання тслядипломно! педаголчно! освiти, висвiтленi у низц1 документа та iнших законодавчих акпв, що рег-ламентують нормативну дiяльнiсть у сферi освiти Укра-!ни: Конститущя Укра!ни (1996 р.), Закони Укра!ни «Про освиу» (1991 р.), «Про вишу освиу» (2014 р.), «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» (1991 р.), «Про професшний розвиток пращвнишв» (2012 р.), Концепцiя розвитку неперервно! педаголчно! освiти (2013 р.), Проект положення «Про тслядипломну освь ту» (2015 р.). Метою тслядипломно! педагопчно! освь ти е забезпечення держави у квалiфiкованих кадрах високого ршня професiоналiзму та культури, здатних компетентно i ввдповвдально виконувати фаховi функ-цп, упроваджувати в свою професшну дiяльнiсть новi технологи, сприяти подальшому сощально-еконо-мiчному розвитку держави, а також задоволення щди-вщуальних потреб фах1вщв у особистюному i профе-сiйному зростаннi, тдвищення !х конкурентоспромож-ностi на ринку прац1 ввдповщно до суспiльних потреб.
Дослвдження заруб1жних та вiтчизняних учених довели, що устх розвитку освiти в кра!т залежить ввд якосп педагогiчних ка,^в та ефективносл кадрово! пол1тики. Специфта сучасно! освиньо! ситуаци поля-гае у тому, що ввдбуваеться змша рол1 вчителя, якому, окрiм високого рiвня професiоналiзму, необхiдно на-вчитися формувати в учнiв мiжпредметнi компетентности умiння застосовувати необхiднi знання у прак-тичнiй дiяльностi, виршувати життевi проблеми, ви-значатися iз життевим вибором, мати власну думку, стлкуватися, толерантно ставитися до проявiв шак-шостi, бути готовим до дiяльностi у новiй системi, що грунтуеться на застосуваннi метод1в i ресурсних мате-рiалiв у сферi iнформацiйних технологiй [1].
Цiлком зрозумшо, що для пiдготовки такого вчителя необхвдно здiйснити реформування та моде-рнiзацiю вичизняно! системи тслядипломно! педагопчно! освии. Для того, щоб вдало здшснити реформування, яке призведе до пвдвищення ефективностi тслядипломно! освiти, необхвдно використовувати не пльки позитивний досввд iнших кра!н, а й набува-ти свiй власний досвщ. Об'ективний аналiз вичизня-ного досвщу функцiонування пiслядипломно! педагопчно! освiти дозволить зрозумiти закономiрностi розвитку, виявити характернi особливостi та загальт тенденцi! нацiонально! системи пiслядипломно! освь ти вчителiв та вiднайти бшьш рацiональнi засоби пiдвишення !! ефективносп [2].
3. Мета статт
На основi анал1зу науково! ллератури та архь вних джерел визначити особливосл розвитку тсля-дипломно! педагопчно! освии в Укра!нi у 70-80-х роках ХХ столитя та чинники, що вплинули на !! подальший розвиток.
4. Огляд лiтератури
1стор1я становлення i розвитку тслядипломно! педагопчно! освiти е предметом дослГдження бага-тьох вичизняних учених. Серед них: О. Дубасенюк, I. Зязюн, С. Крисюк, А. Кузьмшський, В. Майборода, Н. Ничкало, В. Олiйник, Н. Протасова, Л. Огаева та iн.
Аналiз архiвних джерел та психолого-педа-гогiчно! лиератури сввдчить про те, що тслядиплом-на педагогiчна освiта пройшла у своему розвитку певний шлях вщ зародження, накопичення великого теоретичного i практичного досвiду до виокремлення в окрему галузь освiтньо! системи. Особливу щнтстъ для подальшого розвитку системи тслядипломно! педагогiчно! освiти Укра!ни мае вивчення та конс-труктивний аналiз функцiонування пiслядипломно! педагогiчно!' освiти шндя ХХ столiття, як перiоду активного розвитку та набуття систематичного характеру ще! освiти. «Перiод кшця 70-х - початку 80-х рр. ХХ столитя характеризувався значними зрушен-нями системоутворювального характеру в шдвищен-нi квалiфiкацi!' кадрiв Укра!ни, передуам педагопч-них. Упродовж 1971-1976 рр. шститути пiдвищення квалiфiкацi! (1ПК) вчителiв розпочали органiзацiю подготовки працiвникiв освгга з визначеною перюди-чнiстю: один раз на п'ять рошв. У 80-х рр. ХХ ст. бу-ло посилене науково-методичне кер1вництво Центрального шституту удосконалення вчителiв (Ц1УВ) щодо педагогiчних кадрiв закладiв i установ шслядиплом-но! освии...» [3]
5. Розвиток шслядипломноТ педагопчноТ освгги в Укрш'ш у 70-80-х роках ХХ столггтя
Вивчення архiвних докуменпв та матерiалiв дало змогу визначити, що вщмшною рисою функдю-нування тслядипломно! педагогiчно! освии початку 70-х рошв ХХ столитя було обов'язкове проходжен-ня перепiдготовки або тдвищення квалiфiкацi! уах педагогiчних працiвникiв освпи зпдно наказу мшс-тра освии УРСР вГд 14 квпня 1967 р. № 80 «Про тд-готовку та переподготовку педагогiчних кадрГв у зв'язку з переходом на новий навчальний план i про-грами» у п'ятирГчний термiн (1967-1971 р.) [4]. Цей документ мав велике юторичне значення: на державному рГвт вГдбувся остаточний перехщ з етзодично-го, безсистемного тдвищення квалiфiкацi! на плано-ву системну роботу з тдвищення квалiфiкацi!, що у свою чергу сприяло тдвищенню ефективностi робо-ти вчителiв за новими програмами у нових умовах.
На початок 70-х рошв ХХ ст. структура тслядипломно! педагопчно! освпи включала: Централь-ний шститут удосконалення вчителГв (Ц1УВ) як го-ловний науково-методичний центр Мiнiстерства освии УРСР з питань тслядипломно! педагопчно! освии, област шститути удосконалення вчителiв (1УВ), як1 виконували функщю науково-методичних центрiв в регiонах, та районш/шсьш методичнi кабь нети [5].
Аналiзуючи звпи обласних шститупв удосконалення вчителГв за радянськ часи, зазначимо, що в той час юнувала широка мережа рГзноманпних кур-ав (двотижневГ, мюячш, постшно дшчГ очно-заочш
KypcH, K0p0TK0TepMiH0Bi i nocrinHo gironi ceMrnapu, KypcH pe3epBiB gupeKTopiB mKin Ta iH.), aKa oxonnroBa-na pi3Hi KaTeropii' negaroriHHux npauiBHHKiB.
ApxiBHi g^epena cBignarb, ^o po6oTa iHCTmy-TiB ycix piBHiB nignopagKyBaHHa 6yna cnpaMoBaHa Ha BHpimeHHa HacTynHHx npo6neM:
- nigroTOBKy BHHTeniB go 3anpoBag®eHHa hobhx nporpaM i nigpyHHHKiB;
- igeHHo-naTpioTHHHoro BuxoBaHHa yHHiB;
- BHxoBaHHa b yHHiB iHTepecy go 3HaHb, $opMy-BaHHa Ha ypoKax i3 ochob HayK HayKoBoro cBirornagy;
- npo^ecinHoi opiemauii yHHiB;
- ygocKoHaneHHa MeToguKH npoBegeHHa ypoKy;
- 3anpoBag®eHHH y po6oTy BHHTena TexHiHHux 3aco6iB HaBHaHHa;
- 3anpoBag®eHHa y npaKTHKy po6oTH mKonu go-carHeHb cynacHoi negaroriHHoi HayKH;
- HayKoBoi opraHi3auii пpaцi BHHTena;
- noninmeHHa caMoocBira negaroriHHux npauiB-
HHKiB [6].
HaBHaHHa negaroriHHux пpaцiвннкiв 3gincHroBa-nocb 3rigHo HaBnanbHHx nnaHiB, aKi po3po6nanucb iH-cTHTyTaMH nigBH^eHHa KBani^iKauii BHHTeniB Ta 3arBep-g^yBanncb MiHicTepcTBoM ocBiTH YPCP. HaBHanbHi nnaHH Micrunu gBa 6noKu: cotycwbHo-nommmnuu Ta психомого-педагогiцниü. nepmun 6noK 6yB npucBane-hhh BHBHeHHro pimeHb i MarepianiB 3'i3giB KoMyHicTHH-hoi napTii, goKyMeHTiB Hapag npegcraBHHKiB KoMyHic-thhhhx i po6iTHHHHx napTin, neHiHcbKoMy пpннцнпy noegHaHHa HaBHaHHa 3 npogyKTHBHoro npauero yHHiB i npaKTHKoro KoMyHicTHHHoro 6ygiвннцтвa [7]. flpyrHH 6noK HauineHun Ha noninmeHHa cTaHy BHKnagaHHa ochob HayK, aKocri 3HaHb, yMiHb i HaBHHoK yHHiB, nogo-naHHro нeycпimнocтi i gpyropiHHHUTBa, Ha aKicHy nigro-ToBKy mKin i BHHTeniB go po6oTH 3 hobhmh пporpaмaмн, 3anpoBag®eHHa ^aKynbrarHBHHx 3aHaTb, BHBHeHHa i nomupeHHa nepegoBoro negaroriHHoro gocBigy, 3anpo-Bag^eHHa TexHiHHux 3aco6iB HaBHaHHa [8]. TaKHM hh-hom, HaBHanbHi nnaHH gna cnyxaniB Ha Kypcax nigBH-^eHHa KBani^iKauii 6ynu ym^iKoBam Ta nonirrooBaHi.
HaBHanbHa po6oTa KypciB пpoвogнnacb ho 6 roguH ^ogHa. KpiM тpagнцiнннх neKuin, npaKTHHHHx i ceMiHap-cbKHx 3aHaTb, cnyxaH o6ob'h3kobo BHKoHyBanu nucbMoBy po6oTy (pe^epar), cKnaganu 3aniKH 3 negaroriKH, ncuxo-norii Ta ochob BignoBigHoi cпeцianbнocтi. 3 nonarKy 70-x poKiB XX ct. nig Hac nigBH^eHHa KBani^iKauii negaroriH-hhx npaqiBHHKiB 6inbmy yBary nonanu npuginaTH negaro-riHHin пpaктнцi, npo ^o cBigwrb 36inbmeHHa KinbKocri roguH y HaBHanbHux nnaHax gna ii' npoxog^eHHa. TaKa HaBHanbHa gianbHicTb go3Bonana 6inbm e^eKTHBHo Bign-pauroByBara Ha6yri TeopeTHHHi 3HaHHa Ta BnpoBag^yBara i'x y npaKTHHHy gianbHicTb Ha npaKTuui. ffluporaoro po3no-Bcrog^eHHa Ha6ynu KoH^epeHuii 3 o6MiHy gocBigoM. Te-MaTHKa BH3Hananaca b 3age®Hocri Big KaTeropii cnyxaniB; Ha KoH^epeHuiro BHHocunoca He 6inbme 4-5 gonoBigen. Cnyxani, nig Hac onuTyBaHb, 3acBigHHnu, ^o go6pe nigro-ToBneHi кoн$epeнцü' e ogHHM i3 e^eKTHBHux MeTogiB Ha-BHanbHoi po6oTH, bohh npoxogaTb 3a aKTHBHoi ynacTi cny-xaniB i npuHocaTb BenuKy KopucTb.
ÄHani3 3BiTiB o6nacHux iHcTHTyTiB nigBH^eHHa KBani^iKaqii BHHTeniB cBigwrb, ^o Ha Kypcax BenuKoro 3HaneHHa HagaBanocb ygocKoHaneHHro caMocTiHHoi po6o-
th BHHTena: nigBH^eHHro 3aranbHoro HayKoBo-Teope-THHHoro piBHa, o3HaHoMneHHro 3 cynacHHMH gocaraeHHa-mh HayKH i TexHiKH, MHcre^rBa, KynbTypu; nonoBHeHHro cboix 3HaHb i3 negaroriKH i ncuxonorii, ygocKoHaneHHro negaroriHHoi MaHcTepHocTi; cucTeMaTUHHin po6oTi no 36araHeHHro i nornu6neHHro cBoro $axy, onpaqroBaHHro thx po3giniB i TeM, aKi BHeceHi b HoBi nporpaMH.
nopag i3 tum, aHani3 36epe®eHux b apxiBHux Ma-Tepianax aHKeT cnyxaniB KypciB nigBH^eHHa KBani^iKa-uii 70-x poKiB XX ct. gonoMir BcraHo bhth ocHoBHe Kono npo6neM, aKi BHHHKanu b hhx nig Hac HaBHaHHa, a caMe: 6araTonpegMeTHicTb HaBHanbHux nnaHiB, noBTopeHHa b oKpeMux TeopeTHHHux Kypcax (negaroriKH, ncuxonorii) nHTaHb By3iBcbKux KypciB, HegocTaTHe noB'a3aHHa Teo-peTHHHux KypciB 3 npaKTHKoro po6oTu; cnyxani BucnoB-nroBanu 6a®aHHa, ^o6 BHKnagani HHTanu cboi neKqii He b cyTo aKageMiHHoMy nnaHi, a 3aninanu nuTaHHa npaKTHH-Horo BHKopucTaHHa Marepiany y po6oTi [9].
nepenigroToBKoro a6o nigBH^eHHaM KBani^iKa-цii 6ynu oxonneHHi KepiBHHKH mKin, yHHTeni nonaTKo-bhx KnaciB, yHHTeni-npegMeTHHKH, yHHTeni, aKi BHKna-ganu ogHonacHo geKinbKa npegMeTiB, ynrneni, aKi npa-uroBanu y cinbcbKux mKonax. Oco6nuBy KaTeropiro BHHTeniB cKnaganu Ti, ^o He Manu BignoBigHoi ocBiru; gna hhx 6ynu opraHi3oBaHi oKpeMi Kypcu. ®opMyBaHHa rpyn cnyxaniB 3gincHTOBanacb i3 goTpuMaHHaM gu^epe-HuinoBaHoro npuHuuny: oKpeMo BHHTeni 8-piHHux mKin, cinbcbKux mKin, yHHTeni, aKi He Manu BignoBigHoi ocBiTH, HoBonpu3HaneHi gupeKTopu, gupeKTopu i3 3Ha-hhhm gocBigoM i t. g. [9].
BigoMo, ^o ocBiTa Bigo6pa^ae nogii, aKi Big6yBa-roTbca y cycninbcTBi. 3anoniTH3oBaHicTb ^urra pagaHcb-khx nrogeH He Morna He no3HaHHTuca Ha 3Micri nicnagun-noMHoi ocBiTH BHHreniB, ocKinbKH BBa^anocb, ^o BHHTe-ni - e aKTHBHi npoBigHHKu noniTHKu napTii Ha Micuax. y uboMy KoHTeKcri oKpeMoi yBaru 3acnyroBye opram3auia Ta 3MicT HaBHaHHa gBopiHHux oHHo-3aoHHux KypciB nigBH-^eHHa KBani^iKauii gupeKTopiB mKin. HaBHanbHHH nnaH uhx KypciB cKnagaBca 3 uuKny gucuunniH, npucBaneHHx noniriH^opMauii, Ta i3 uuKny cneuianbHHx gucuunniH, Heo6xigHHx gna e^eKTHBHoro KepiBHuuTBa mKonoro. 3a-ranbHa KinbKicTb roguH, BigBegeHa Ha gBa poKH HaBHaHHa cKnagana 1040 roguH. HaBHanbHHH nnaH MicTHB y co6i TaKi BHgu HaBHanbHoi gianbHocri: ornagoBi neKuii (50 ro-gHH); negaroriHHa npaKTHKa (160 roguH); cKnagaHHa 3ani-KiB (30 roguH); caMocTiHHa po6oTa (800 roguH).
BuBHeHHro MaTepianiB napTiHHux 3'i3giB Ta nu-TaHHaM MapKcucTcbKo-neHiHcbKoi Teopii BigBogunocb 90 roguH; aKTyanbHHM nuTaHHa cynacHoi gugaKTHKu Ta npaKTuui bhxobhoI po6oTH b mKoni 6yno BugineHo no 166 roguH HaBHanbHoro HaßaHTa^eHHa; HaH6inbmy KinbKicTb roguH y HaBHanbHoMy nnaHi 6yno BugineHo 3MicTy i MeToguui BHKnagaHHa mKinbHux KypciB ochob HayK - 492 roguHu; KepiBHuuTBy HaBHanbHoro Ta bhxo-BHoro po6oToro BigBogunocb 96 rog; BHBHeHHro ochob-hhx nuraHb TpygoBoro 3aKoHogaBcTBa - 20 roguH, a BHBHeHHro cTaTyTy cepegHboi ocBiTHboi mKonu -10 roguH to^o. y 3BiTi iHcTHTyTy 3a3HaneHo, ^o opra-Hi3aTopu KypciB TpuBanun Hac myKanu HanKpa^y $op-My npoBegeHHa 3aniKiB: bohh npoBogunucb nepcoHanb-ho, ix 3aMiHanu HanucaHHaM pe^epariB, npaKTHKyBanu KoneKTHBHy 3gany 3aniKiB (no 5-6 HonoBiK) i HapemTi
3ynuHHgucb Ha KogoKBiyMi (BigbHa 6eciga, aKa cKgaga-eTbca 3 nmaHb-BignoBigeä, nigTpuMKa gHcKycii, aKa noTpeöye goKa3iB, cyg^eHb). Цi Kypcu gga KepiBHHKiB mKig KopucryBagHcb BeguKoM nonygapmc™ [10].
ogmero 3 BigMiHHux puc po6oTH iHcTHTyTiB ni-gBH^eHHa KB&m$iKa^i thx HaciB 6ygo Te, ^o nopag i3 3anpomeHHaM go HHTaHHa geKqiö npoBigHux yHeHux y ragy3i negaroriKH, ncuxogorii Ta HapogHoro rocnogapcr-Ba, 3pocgu BHMoru i go KagpoBHx npaqiBHHKiB iHcTHTyTiB. Ha nocriHHy po6oTy 3anpomyBagu Haö6igbm gocBigHeHux ynuTegiB, aKi rapHo 3apeKoMeHgyBagu ce6e y npaKTHHHiH po6oTi. ,3ga BgocKoHageHHa negaroriHHoi mgroTOBKH Ta negaroriHHoi MaHcTepHocTi npaqiBHHKiB, npu iHcrHiyrax giaB HayKoBo-negaroriHHHH ceMiHap i3 npo6geM cynacHoi negaroriKH i ncuxogorii [10].
npaqiBHHKH iHcTHTyTiB ygocKoHageHHa BHHTegiB 3anpoBag®yBagu gocuTb 6araTo $opM HaBHaHHa gga BHHTegiB Ta KepiBHHx negaroriHHHx KagpiB: o6gacHi npo6geMHo-TeMaTHHHi Kypcu i ceMrnapu; o6gacHi Kypcu gga BHHTegiB cigbcbKux mKig; o6gacHi nocTiHHo gironi HayKoBo-negaroriHHi ceMiHapH; MicbKi BHHTegbcbKi Ky-pcH 6e3 BigpHBy Big po6oTH y mKogi; paHoHHi (MicbKi) TeMaTHHHi ceMiHapH npaKTHKyMH; oHHo-3aoHHi KypcH [10]. nonygapHHMH 6ygH gBopiHHi oHHo-3aoHHi KypcH gga gHpeKTopiB mKig Ta ix 3acTynHHKiB, пpaцiвннкiв BiggigiB ocBiTH, mgBH^eHHa KBagi^iKa^i BHHTegiB, aKi BHKgagagH gBa npegMeTH Ta BHHTegiB, aKi He MagH no-nepegHboi negaroriHHoi ocBiTH, ^o gago Mo^gHBicTb, He BigpHBaMHH ix 6e3nocepegHbo Big po6oTH, 3a6e3ne-hhth 3pocTaHHa ixHboi npo^ecifeoi KBagi^iKa^i [11].
6. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
Ha ocHoBi aHagi3y apxiBHHx g^epeg Mo^Ha cTBepg^yBaTH, ^o y 70-80-x poKax XX ct. nicgagun-goMHa negaroriHHa ocBiTH nepecTaga BHKoHyBaTH KoM-neHcaTopHy ^yH^iro (BunpaBgaTH HegogiKH nonepeg-Hboi ocBiTH), a cTaga Heo6xigHoro yMoBoro gga 6igbm e^eKTHBHoro BHKoHaHHa cboix npo^eciÖHHx o6oB'a3KiB He TigbKH Hepe3 3MiHy HaBHagbHoro ngaHy Ta nporpaM, a h 3a yMoB HayKoBo-TexHiHHoro po3BHTKy [12].
BegHKoro 3HaHeHHa y po6oTi BHHTega Ha6yBae HayKoBo-TeopeTHHHa Ta negaroriHHa nigroToBKa, 3a6e3-neHeHHa ygocKoHageHHa npo^eciÖHHx 3HaHb Ta 3agy-HeHHa y cbom giagbHicTb nepegoBoro negaroriHHoro gocBigy. Ba^guBHM Ha mgaxy po3BHTKy nicgagungoM-Hoi negaroriHHoi ocBiTH cTago BBegeHHa o6oB'a3KoBoro nigBH^eHHa KBagi^iKa^i negaroriHHHx npaqiBHHKiB Hepe3 Ko^rn n'aTb poKiB, ^o HagaBago mcgagungoMHift negaroriHHiö ocBiTH cucTeMaTHHHoro xapaKTepy.
7. Biiciiobkii
Kmeub XX ct. b ocBiri xapaKrepH3yerbca HaaB-mcrro cTpyHKoi cucreMH nepemgroroBKH Ta nigBH^eHHa KBagi^iKa^i negaroriHHHx npaqiBHHKiB, a oco6gHBocri opram3aqii i 3MicTy HaBHaHHa ocBiraH thx HaciB, xoh i MicTHgu y co6i 3HaHHy igeHHo-nogiTHHHy cKgagoBy, yce ® noKgagu noHaroK TpaHc^opMaqii cucreMH nicgagun-goMHoi ocBiTH BHHTegiB, aKa b cyHacHoMy cram po3rgagaeTbca aK ogHa 3 gaHoK 6e3nepepBHoi ocBiTH, ^o noKgHKaHa 3agoBogbHaTH ^urreBi norpe6u groguHH b oco6ucricHoMy i npo^eciÖHoMy po3BHTKy gga 3a6e3-neHeHHa KoHsypeHrocnpoMo^Hocri Ha puHKy npaqi.
3BicHO, ^o y 70-80-x poKax XX ct. mcgagungoMHa negaroriHHa ocBira ^e He BignoBigaga cyHacHHM ryMa-mcrnHHHM, geMOKparHHHHM Ta нaцioнagbннм пpннцнпaм npo$eciHHoro po3BHTKy negarora.
BBa^aeMo, ^o nocgigoBHe BHBHeHHa po3BHTKy mcgagungoMHoi' negaroriHHoi ocBira b YKpaiHi кiнцa XX ct. i go cborogeHHa gacrb 3Mory npoaHagi3yBam HaKonHHeHHH gocBig, no3HaHHTH HeBHpimeHi npo6geMH, noB'a3aHi 3 pe$opMyBaHHaM ocBiTH B3aragi Ta nicga-gnngoMHoi negaroriHHoi ocBiTH 3oKpeMa, go3BogHTb Mogepm3yBara CHCTeMy nicgagungoMHoi negaroriHHoi ocBiTH 3 ypaxyBaHHaM нaцioнagbннx Tpagwift i gocarHeHb b ocBiTi negaroriHHHx пpaцiвннкiв.
..iTepaTypa
1. EKcnepTHHH aHagi3 ЦОМ npoeKTy Ko^e^ii Hene-pepBHoi negaroriHHoi ocBiTH [EgeKTpoHHHft pecypc] - PernM gocTyny: http://www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print. php?id=2222 - 09.12.2015. - 3arg.3 eKpaHy
2. ETaHreft, C. B. CTaHgapTH3a^a b cncTeMi nicgagH-ngoMHoi negaroriHHoi ocBiTH aK npo6geMa negaroriKH [TeKcT] / C. B. mTaHreft // ScienceRise. - 2015. - T. 6, № 5 (11). -C. 32-36. doi: 10.15587/2313-8416.2015.44555
3. EHHKapeHKo, .H. I. TeHge^ii po3BHTKy ocBiTH go-pocgHx b YKpaiHi (1946-2007 pp.) [TeKcT]: aBTope^. gHc. KaHg. neg. HayK / H. I. EHHKapeHKo. - iHcTHTyT BH^oi ocBiTH HAnH YKpaiHH. - K., 2010. - 22 c.
4. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB bh^hx opraHiB BgagH Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦЦABО YKpaiHH. - $.166, on.15, cnp. 6427, apK. 96.
5. ^enypHa, H. M. HayKoBo-MeToguHHi 3acagu po3BHTKy cucTeMH nigBH^eHHa KBanii^iKauii negaroriHHHx пpaцiвннкiв YKpaiHH (1970-2004pp.) [TeKcT]: aBTope$. guc. . KaHg. neg. HayK / H. M. ^enypHa. - ^mpajibHHH iHcTHTyT nicgagungoMHoi negaroriHHoi ocBiTH AnH YKpaiHH. - K., 2005. - 23 c.
6. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB BHrnux opraHiB Bgagu Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦflABО YKpaiHH. - $.166, on.15, cnp. 8259, apK. 4.
7. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB BHrnux opraHiB Bgagu Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦflABО YKpaiHH. - $.5139, on.1, cnp. 38, 31 apK.
8. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB BHrnux opraHiB Bgagu Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦflABО YKpaiHH. - $.166, on.15, cnp. 6948, , 76 apK.
9. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB BHrnux opraHiB Bgagu Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦflABО YKpaiHH. - $.166, on.15, cnp. 6427, apK. 4 - 33.
10. ^rnpagbHHH gepxaBHHH apxiB BHrnux opraHiB Bgagu Ta ynpaBgiHHa YKpaiHH m. KhIb [TeKcT]. - ЦflABО YKpaiHH. - $.166, on.15, cnp. 8259, apK. 9 - 41.
11. KpucroK, C. B. GraHoBgeHHa Ta po3BHToK mcgagun-goMHoi ocBiTH negaroriHHHx KagpiB b YKpaiHi (1917-1995 pp.) [TeKcT]: aBTope$. guc. . g-p neg. HayK / C. B. KpucroK. - Kh-iBcbKHft yHiBepcHTeT iM. Tapaca EeBHeHKa. - K., 1996. - 48 c.
12. CiraeBa, H. G. HaBHaHHa gopocgux aK coцiagbнo-ncuxogoriHHHH npoцec [TeKcT]: 36. MaTepiagiB Mi^Hap. HayK.-npaKT. koh$. / H. G.CiraeBa // CyHacHi nigxogu Ta TexHogorii co^anbHo-ncHxogoriHHoi Ta кopegaцiннoi po6oTH 3 pi3HHMH BiKoBHMH rpynaMH HacegeHHa. - Ogeca: OgecbKHft нaцioнa-gbHHft yHiBepcHTeT iMeHi I. I. MeHHHKoBa, 2014. - C. 192-201.
References
1. Ekspertnyi analiz TsOM proektu Kontseptsii ne-perervnoi pedahohichnoi osvity. Available at: http://www.euro-osvita.net/prog/print.php/prog/print.php?id=2222
2. Shtanhei, S. V. (2015). Standardization in the system of postgraduate pedagogical education as a problem of peda-
gogy. ScienceRise, 6/5(11), 32-36. doi: 10.15587/23138416.2015.44555
3. Shynkarenko, L. I. (2010). Tendentsii rozvytku osvity doroslykh v Ukraini (1946-2007). Instytut vyshchoi osvity NAPN Ukrainy, 22.
4. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 166, op. 15, spr. 6427, ark. 96.
5. Chepurna, N. M. (2005). Naukovo-metodychni zasady rozvytku systemy pidvyshchennia kvalifikatsii pedaho-hichnykh pratsivnykiv Ukrainy (1970-2004). Tsentralnyi instytut pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity APN Ukrainy, 23.
6. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 166, op. 15, spr. 8259, ark 4.
7. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 5139, op. 1, spr. 38, ark 31.
8. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 166, op. 15, spr. 6948, ark 76.
9. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 166, op. 15, spr. 6427, ark 4-33.
10. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy Kyiv. TsDAVO Ukrainy, f. 166, op. 15, spr. 8259, ark 9-41.
11. Krysiuk, S. V. (1996). Stanovlennia ta rozvy-tok pisliadyplomnoi osvity pedahohichnykh kadriv v Ukraini (1917-1995). Kyiv. universytet im. Tarasa Shev-chenka, 48.
12. Sihaieva, L. Ie. (2014). Navchannia doroslykh yak sotsialno-psykholohichnyi protses. Suchasni pidkho-dy ta tekhnolohii sotsialno-psykholohichnoi ta koreliat-siinoi roboty z riznymy vikovymy hrupamy naselen-nia, 192-201.
Рекомендовано до публкаци д-р пед. наук, професор агаева Л. С.
Дата надходження рукопису 14.12.2015
Опольська Алевтина Володимирiвна, старший викладач, кафедра управлшня та мониторингу якосп освгга, ДВНЗ «Державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди», вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Укра!на, 08400 E-mail: opol.av@ukr.net
УДК 378:27
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56844
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ПОДГОТОВКИ МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИХ СТУДЕНТ1В © I. I. Полубоярина
До^джено методологiчнi засади проблеми професiйноi пiдготовки музично обдарованих студентiв вишiв. Встановлено, що на рiвнi загальнонауково'1' методологП проблема пiдготовки передбачае звернен-ня до синергетичного, системного, гуматстичного та дiяльнiсного пiдходiв. Вивчення проблеми на рiвнi конкретно науково'1' методологП здтснювалося на основi акмеологiчного, аксiологiчного, фасилтацтно-го i герменевтичного пiдходiв
Ключовi слова: обдароватсть, синергетичний, системний, гуматстичний, дiяльнiсний, акмеологiчний, аксiологiчний, фасилiтацiйний i герменевтичний тдходи
Methodological bases of problem of professional training of musically gifted students are investigated. It is established that at the level of general scientific methodology the problem of training involves an appeal to a synergistic, systemic, humanistic and active approaches. The study of the problem at the level of specifically scientific methodology was carried out on the basis of acmeological, axiological, facilitating and hermeneutical approaches
Keywords: gifts, synergetic, systemic, humanistic, active, acmeological, axiological, facilitating and hermeneuti-cal approaches
1. Вступ
У XXI столттп по-новому постае сощальна проблема значущосп обдаровано! особистостг сусш-льство i прогрес безпосередньо залежать ввд дiяльно-cri 5-10 ввдсотшв працездатного населення, а проблема обдаровано! молодi знаходиться в однш пло-щиш з проблемою виживання Укра!ни як незалежно! держави. Держава потребуе обдарованих фах1вщв iз високим рiвнем професюнатзму, художньо! майсте-рносп, спроможних здшснювати виконавську, музи-чно-педагопчну та музично-проcвiтницькi дiяльноc-
тi. Усе вищезазначене i зумовлюе актyальнicть досль джувано! проблеми, передбачае глибоке осмислення методологiчних засад профеciйно! пiдготовки музично обдарованих оаб.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Злам ХХ та XXI ст. вщзначаеться появою гло-балiзацiйних, штеграцшних, iнтернацiоналiзацiйних процеciв в економiчнiй, полтгичнш, кyльтyрнiй сферах, зокрема мистецтвг В епiцентрi цих подiй знахо-
