CC BY
50
3. Олшник, В. В. «Вщкрита тслядипломна педаго-пчна освгга i дистанцшне навчання в запитання i вщповь дях» [Текст] / В. В. Олшник. - НАПН Украши, Ун-т ме-недж. освiти. - К. : «А.С.К.», 2013. - 312 с.
4. Котлер, Ф. Стратепчний маркетинг для навчальних закладв [Текст] / Ф. Котлер, Карен Ф. А. Фокс; пер. с англ. -К.: УАМ, Вид. Хiмджест, 2011. - 580 с.
5. Рябова, З. В. Теоретико-методолопчш засади маркетингового управлшня навчальною дiяльmстю шстшупв тслядипломно1 педагопчно1 освгш [Електронний ресурс] / З. В. Рябова // Електронне наукове фахове видання «Теорiя та методика управлшня освггою». - 2012. - № 9. - Режим доступу: http://umo.edu.ua/katalog/692-elektronne-naukove-fahove-vydannja-qteorija-ta-metodyka-upravlinnja-osvitojuq-vypusk-9-2012
6. Братанiч, Б. В. Маркетинг в освт як предмет фшо-софського аналiзу [Текст]: автореф. дис. ... д-р фшос. наук / Б. В. Браташч. - К. : 1нститут вищо1 освiти АПН Украши, 2006. - 20 с.
References
1. Yel'nykova, G. V. (1999). Naukovi osnovy rozvytku upravlinnya zahal'noyu seredn'oyu osvitoyu v rehioni : monohrafiya. Kiev: DAKKO, 303.
2. Zahal'ni vidomosti pro pisliadyplomnu osvitu. Available at: http://mon.gov.ua/index.php/ua/116-vishcha/4396-zagalni-vidomosti-pro-pislyadiplomnu-osvitu-
3. Olijnyk, V. V. (2013). Vidkryta pisliadyplomna pedahohichna osvita i dystantsijne navchannia v zapytannia i vidpovidiakh. NAPN Ukrainy, Un-t menedzh. osvity. Kiev: «A.S.K.», 312.
4. Kotler, F., Foks, F. A. (2011). Stratehichnyy marketynh dlya navchal'nykh zakladiv. Kiev: UAM, Vyd. Khimdzhest, 580.
5. Ryabova, Z. V. (2012). Teoretyko-metodolohichni zasady marketynhovoho upravlinnia navchal'noiu diial'nistiu instytutiv pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. Elektronne naukove fakhove vydannia «Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu», 9. Available at: http://umo.edu.ua/katalog/692-elektronne-naukove-fahove-vydannja-qteorija-ta-metodyka-upravlinnj a-o svitoj uq-vypusk-9-2012
6. Bratanich, B. V. (2006). Marketynh v osviti iak predmet filosofs'koho analizu : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia doktora filosofs'kykh nauk. Kiev: Instytut vyschoi osvity APN Ukrainy, 20.
Дата надходження рукопису 25.03.15
Рябова Зоя Biiviopiiiiia. дoктop пeдaгoгiчниx ray^ пpoфeсop, кaфeдpa yпpaвлiння нaвчaльним зaклaдoм i пeдaгoгiки вищoï шкoли, ДВНЗ «Унiвepситeт мeнeджмeнтy oсвiти» НАПН Укpaïни, вул. Apтeмa. 52-А. м. Кшв, Укpaïнa. 04053 E-mail: Ryabova69@gmail.com
УДК 378.4
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41388
ОСОБЛ^ОСТ CTPATEriï IННОBAЦIЙНОГО УПРABЛIННЯ ОСBIТНЬОЮ СИСТЕМОЮ
© О. B. Aлейнiкoва
Акцентовано увагу на особливостях тновацшних процесiв i стратеги тновацшного менеджменту в освiтнiх перетвореннях. Наголошено на необхiдностi застосування соцiологiчного пiдходу, механiзмiв реал1зацИ' цтей тновацшного менеджменту у сферi освти. Наведено основт моделi реалiзацiï освiтнiх тновацш. Визначено шляхи впровадження оргатзацшних нововведень в сuстемi освти з метою пiдвu-щення конкурентоспроможностi навчальних закладiв i якостi освти
Ключовi слова: освiтня система, стратегiя тновацшного управлтня, освiтнi тновацшт проекти, тно-вацшний менеджмент
Attention is focused on the features of innovative processes and strategy of innovative management for educational transformation. It is marked the necessity of application of sociological approach, mechanisms of realization of aims of innovative management in the field of education. Basic models of the educational innovations are presented. The ways of implementing organizational innovations are certain in the system of education with the purpose of increase of competitiveness of educational institutions and quality of education Keywords: educational system, strategy of innovative management, educational innovation projects, innovation management
1. BcTyn
В yмoвax зpoстaння poлi iннoвaцiйнoгo yпpaв-лшня в piзниx сфepax людсьто1' дiяльнoстi згачга yвaгa ^ид^е^ся дoслiджeнням сoцiaльниx i era-нoмiчниx пpoблeм мeнeджмeнтy. Ак^льтою е шд-гoтoвкa фaxiвцiв з iннoвaцiйнoгo yпpaвлiння. щo вo-лoдiють мeтoдaми yпpaвлiння нayкoвими кoлeктивa-ми. дoслiджeннями i poзpoбкaми. a тaкoж здaтними aктивнo пpaцювaти нa pинкy нoвoввeдeнь.
Haйвaжливiшим чинникoм. щo впливae га ди-нaмiкy тeмпiв iннoвaцiйнoгo poзвиткy, мoжнa ввaжa-ти стyпiнь poзвиткy iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи. У зв'язку з цим. oдним з пpiopитeтниx нaпpямiв дepжa-внoï нayкoвo-тexнiчнoï пoлiтики ниш е iнтeгpaцiя oсвiти i rayra. Знaчнe мiсцe зaймaють питaння peaлi-зaцiï oсвiтнix пpoeктiв. мeтoю якж е ствopeння шта-вaцiйнoï oсвiтньoï систeми. щo включae шиpoкoмaс-штaбнi нayкoвi дoслiджeння. сyчaснi фopми i мeтoди
навчання з використанням дистанцшних технологш i активним впровадженням отриманих результалв в практику. Важлива роль в цьому напрямi выводиться розробцi освггшх програм i технологiй навчання, яш здатнi стати основою iнновацiйного розвитку освГт-нiх установ.
2. Постановка проблеми
Сучасна система управлшня сферою освети розвиваеться як державно-громадська. Вона мае вра-ховувати регiональнi особливосп, тенденцп до зрос-тання автономп навчальних закладiв, конкурентосп-роможностi осветшх послуг. Першочерговими за-вданнями е налагодження високопрофесiйного нау-кового, аналетичного, iнформацiйного супроводу управлiнських рiшень, подолання розрiзненостi адмь нiстративних даних [1].
Виникае необхвдшсть створення сприятливого середовища для шновацшно! дiяльностi, всiлякого облГку iнновацiйного потенцiалу усiх пiдроздiлiв на-вчального закладу, сприяючих розвитку шновацш-них процесiв. Зокрема, необхГдно видшити прiоритет належного використання усiх елеменпв шновацшно! iнфраструктури, у тому числГ i людського чинника.
3. Летературний огляд
У цiлому, iнновацiйна дiяльнiсть характеризу-еться як процес, спрямований на створення, розвиток i поширення iнновацiй. Вш розглядаеться як один з найважливших чинникiв в процесi соцiальних пере-творень, у тому числi i в системi освiти Укра!ни. Ба-гато аспектiв iнновацiйного управлiння в освт було вже дослiджено рашше.
Науковi працi С. Квятковського, О. Марущен-ко, О. Тягушево! [2], присвячеш дослiдженням становления шновацшно! освiти в Украíнi. Концептуа-льш пiдходи до формування та розвитку управлшсь-ко! елiти i кадрового потенщалу в освiтньому середо-вищi розглядалися видатними науковцями В. Олш-ником [3], £. Чернишовою [4].
Питання осветшх iнновацiй та управлшня на-вчально-виховним процесом як складово! частини управлiння навчальним закладом були ключовими в працях вiтчизняних науковщв В. Григораш, Л. Дани-ленко, Г. Дмитренко [5], Г. £льшково!, В. Маслова, О. Мармаза, Н. Радей, Г. Тимошко.
Державно-громадську модель управлшня як iнновацiйний пiдхiд в управлшш навчальним закладом розглядали так1 науковцi як Л. Гаевська, Н. Ла-лак та шшг
В той же час, необхГдно вiдмiтити факт, що деяк1 гострi проблеми ще! областi залишаються дос практично не дослГдженими i наветь не тематизова-ними. До останшх, вiдноситься проблема суб'ек-тивних критерив готовносп навчальних закладiв до шновацшного розвитку та забезпечення якостi освгга.
4. Стратепчш напрями шновацшного управлшня освггньою системою
Численнi реформи в освт тюно пов'язанi з су-спiльними запитами, зi швидким розвитком технологш, розвитком само! системи освгга. Усе це викликае
потребу швидкого реагування осветшх шституцш на змши. Значну роль в осветшх перетвореннях вщгра-ють iнновацiйнi процеси в освт. Оперативного оно-влення постшно вимагають так1 галузi освгга, як ор-ганiзацiйна структура закладу та управлшня, змют, форми i методи навчання та виховання. Проблемою залишаеться не ильки реагування держави на осветш шноваци, а й узагальнення позитивного досвщу та напрацювань iнновацiйних осветшх проектiв, !х ана-лГз i вiдтворення в проблемних сферах.
У науковому спiвтовариствi вважаеться, що одним з найбшьш значущих, але доки мало викорис-товуваних тдходГв е соцюлопчний шдхвд. Вш до-зволяе застосувати на практищ методику вимГру суб'ективно! готовносп вищого навчального закладу до шновацшного розвитку, а параметри ще! готовносп передбачаеться сшввщнести з вщповвдними кри-терГями готовносп навчального закладу до ефектив-ного шновацшного розвитку. До об'ективних показ-нишв можна вгднести [6]:
- ресурсне забезпечення осветнього процесу -доля професорсько-викладацького складу з вченим ступенем кандидапв i докторГв наук; доля професо-рГв i доценпв в загальнш чисельносп; доля професо-рГв i доценпв серед сшвробетнишв, що працюють у ВНЗ на повну ставку; число професорсько-викладацького складу (всього) на одного студента (тсля усГх форм навчання); площа навчальних при-мщень, що доводится на одного студента денно! форми навчання;
- мГра фшансово! результативносп дГяльнос-п - бюджетш кошти, що видГляються на одного студента очно! форми навчання; позабюджетш кошти на одного штатного викладача.
- шльшсне зростання - змша чисельносп сту-денпв очно! форми навчання; змша чисельносп сту-денпв усГх форм навчання; змша загально! чисельносп професорсько-викладацького складу, змша числа спещальностей i напрямГв тощо.
Чим вище ранг шновацш, тим бшьше вимоги до науково-обгрунтованого управлшня шновацшним процесом. Для повного i точного представлення спе-цифГки шновацшних процеав, що пропкають в су-часному осветньому простор^ в системГ освети можна видшити два типи навчальних закладГв: традицшш й так1, що розвиваються. Для осветшх систем тради-цшного типу характерне стабГльне функцюнування, яке спрямоване на тдтримку единоразово введено! шноваци. Для систем типу, що розвиваються, харак-терний пошук нових шляхГв розвитку в шновацшно-му процесг
У осветньому плаш визначаються три основш типи шноваци: шноваци в освггаьому законодавств-вГ - це найбшьш поширений тип масового впрова-дження шновацш у сферГ освети; структуроваш шно-вацй' - пов'язаш Гз змшами в плаш полетико- осветшх заходГв, як1 призводять до коршних змГн; педагогГчнГ шноваци - орГентоваш до як1сних аспекпв освГти: полГпшення ефективностГ у викладанш, полГпшення результатГв, працездатностГ та оперативносп. У сферГ управлГння ГнновацГя характеризуеться як процес. УправлГння, метою якого е визначення i впроваджен-
hh HOBOBBegeHb i ochobhhx HanpHMiB gnH 3MiHH i oho-BneHHH ocBiTHbo! giHnbHocri b CHCTeMi ocBiTH, BH3Ha-naeTbca hk iHHOBa^HHHH MeHeg®MeHT b ocBiTi.
3Micr ynpaBniHHH iHHOBaqinHoro giHnbHicTro y c$epi ocBiTH, BKnronae 3axogu 3: po3po6KH nporpaM iHHOBa^HHOi giHnbHocri; Komponro 3a po3po6Koro i BnpoBag®eHHHM iHHOBa^n; оцiнкн e^eKTHBHocri BnpoBag®eHHH iHHOBa^HHux TexHonorin; npoBegeHHH iHHOBa^HHoi noniTHKH; HagaHHH ^maHcoBux i MaTepia-nbHHx pecypciB; HagaHHH KBani^iKOBaHoro nepcoHany; CTBopeHHH nporpaMHHx i npoeKTHHx rpyn (KBani^iKO-BaHa KOMaHga npoeKTy e rapamiero ycnixy y BnpoBa-g®eHHi KOHKpeTHHx iHHOBa^n) [7].
^ni iHHOBa^HHoro MeHeg®Memy y c$epi ocBi-th peani3yroTbca b npaKTHHHOMy nnaHi, BHKopucTOByro-hh Tpu 0CH0BHi CTpaTerii:
- CTpaTeria «n0niTHK0-agMiHicTpaTHBH0r0 th-ny»: ocBiTHi iHHOBa^i po3po6nHroTbcH i 3gincHroroTbcH mnaxoM BHeceHHa nonpaBOK go 3aK0Hy npo ocBiTy;
- CTpaTeria, ^0 CTOcyeTbca nigBH^eHHH npo$e-ci0Hani3My BHKnaganiB Ta mmux negaroriHHux KagpiB mnaxoM nigBH^eHHH ix KBani^iKa^i;
- CTpaTeria, ^0 n0B'H3aHa 3 p03rnag0M HaBHanb-hhx 3aKnagiB hk aBTOhomhoi opraHi3a^i, ^0 3gincHroe iHHOBa^HHi 3MiHH - opram3a^HHa CTpaTeria.
Ha 0CH0Bi цнx iHHOBa^HHux cTparerin, gu^epe-H^noBaHO Tpu 0CH0BHi Mogeni peani3aqii ocBiTHix iH-HOBaqin:
nepma 3 hhx 0CH0BaHHa Ha nomupeHHi iHHOBa-^h i 3MiH Big цeнтpy go nepu^epii (iHHOBa^H BH^oro piBHa).
flpyra Mogenb 3acH0BaHa Ha cninbHin rpynoBin poöoTi Mi® ^axiBUHMH 3 ^mpanbHoro ynpaBniHHH i npegcTaBHHKaMH ogHoro a6o geKinbKOx HaBHanbHux 3aKnagiB (mnaxoM opram3aqiHHoro KOHcynbTyBaHHH i giarHOCTHKu).
TpeTH Mogenb 3acH0BaHa Ha iнiцiaтнвi i aKTHB-HOCTi K0HKpeTH0r0 HaBHanbHoro 3aKnagy (opram3aqiH 0gH0HacH0 ynpaBnae i 3MiHroe ce6e).
HoBa Mogenb cucTeMH ynpaBniHHH c^eporo 0CBi-th Mae 6yTH BigKpuToro i geMOKpaTHHHoro. y Hin ne-pegöanaeTbCH 3a6e3neneHHH gep®aBHoro ynpaBniHHH 3 ypaxyBaHHHM rpoMagcbKoi gyMKH, BHacnigoK Horo 3Mi-HroeTbCH HaBaHTa®eHHH, ^yHKqii, CTpyKTypa i crunb ^HrpanbHoro Ta perioHanbHoro ynpaBniHHH ocBiToro.
Моgepнiзaцiн ynpaBniHHH ocBiToro nepeg6anae [1]:
- оnтнмiзaцiro gep®aBHux ynpaBniHCbKux crpy-KTyp, geцeнтpaniзaцiro ynpaBniHHH;
- nepepo3nogin ^yHKqin Ta n0BH0Ba®eHb Mi® ^HrpanbHHMH i мicцeвнмн opraHaMH BHKOHaBHOi Bna-gu, opraHaMH Mic^Boro caMOBpHgyBaHHH Ta HaBHanb-hhmh 3acTaBaMu;
- nepexig go npоrpaмно-цinb0воrо ynpaBniHHH; noegHaHHH gep®aBHoro i rpoMagcbKoro Komponro;
- 3anpoBag®eHHH hoboi eTHKH ynpaBniHCbKOi gi-HnbHOCTi, ^0 6a3yeTbCH Ha пpннцнпax B3aeM0n0Baru, n03HTHBH0i мотнвaцii; npo3opicTb po3po6neHHH, eKC-nepTH3H, anpо6aцii Ta 3aTBepg®eHHH HopMaTHBHO-npaBOBux goKyMeHTiB;
- CTBopeHHH CHCTeM M0HiT0pHHry e^eKTHBHocri ynpaBniHCbKux pimeHb, ix BnnuBy Ha HKicTb ocBiTHix nocnyr Ha Bcix piBHHx;
- оpraнiзaцiro eKcnepuMeHTanbHOi nepeBipKH Ta eKcnepTH3H ocBiTHix iHHOBa^n;
- BnpoBag®eHHH HOBiTHix iH$0pMaTHBH0-ynpaB-niHcbKux i KOMn'roTepHux TexHonorin;
- geM0KpaTH3a^ro npоцegypн npu3HaneHHH Ke-piBHHKiB HaBHanbHux 3aKnagiB, ix arecTaqii; ygocKOHa-neHHH MexaHi3My n^eroyBaHHH, aтecтaцii Ta aKpeguTa-цii HaBHanbHux 3aKnagiB; nigBH^eHHH K0MneTeHTH0cTi ynpaвniнцiв ycix piBHiB;
- 6inbm mupoKe 3anyneHHH go ynpaBniHcbKoi gi-HnbHocTi TanaH0BHT0i Monogi, ®iH0K, a TaKO® BuxoBaH-hh nigepiB y c$epi ocBiTH.
iHTerpyroHucb b eBponencbKHH i cBiTOBHH ocBiT-Hin npocTip, yKpaiHa nparHe BpaxoByBaTH нanpaцro-BaHHH, xapaKTepHi gnH ynpaBniHHH rany33ro b iHmux KpaiHax. Ee3yM0BH0, TaKe BpaxyBaHHH He nepeg6anae cninoro KoniroBaHHH 3apy6i®Horo gocBigy, ogHaK M0®e HagaTH gonoMory b po3po6^ нaцiонanbноi cucTeMH ynpaBniHHH ocBiToro, 30KpeMa ^ogo nepexogy ii Ha gep®aßH0-rp0MagcbKHH piBeHb [8].
y 6araTbox 3apy6i®Hux KpaiHax Big6yBaroTbcH npоцecн geцeнтpaniзaцii ynpaBniHHH ocBiToro. Цe bh-HBnHeTbcH b TOMy, ^0 geHKi 3 $yнкцiн, HKi paHime bh-KOHyBana gep®aBa, yce HacTime nepegaroTbcH Ha piBeHb Mic^BHx opraHiB Bnagu, rpoMagcbKux opraHi3a^H i npuBaTHoro ceKTopy. Einbm cTanoro cTae тeнgeнцiн Ha6yTTH (Burpamy) npuBaTHHMH KOMnaHiHMH TeHgepiB Ha HagaHHH ynpaBniHcbKux nocnyr, nigr0T0BKy BHHTe-niB, opraHi3a^ro ocBiTHboro пpоцecy. 3pocTae ponb y ^h cnpaBi rpoMagcbKux оpraнiзaцiн, opraHiB мicцeво-ro caMOBpHgyBaHHH, acоцiaцiн 6aTbKiB Ta HaBHanbHux 3aKnagiB. y cynacHux yMOBax 0cH0BHi HanpHMH pe$op-MyBaHHH cucTeMH ynpaBniHHH ocBiToro B6anaroTbcH b: HiTKOMy BH3HaneHHi комneтeнцiн, n0BH0Ba®eHb i Big-noBiganbHocTi opraHiB ynpaBniHHH Bcix piBHiB, 3a6e3-neneHHi ixHboi B3aeM0gii; nepexogi Big po3nopHgnoro go perynroroHoro ynpaBniHHH cucTeMoro ocBiTH; po3BH-TKy gep®aBH0-rp0MagcbKHx $opM ynpaBniHHH ocBiToro.
OcHOBHi npo6neMH, ^0 n0B'H3aHi 3 peani3a^ero npоцeciв iнновaцiнноrо ynpaBniHHH b ocBiTi, цe: Heno-cnigoBHicTb noniTHKH b o6nacTi ocBiTH; TpygHO^i b eKOHOMiHHOMy nnaHi y 3B'H3Ky 3 rno6anbHoro Kpu30ro; nepeBa®He 3acTocyBaHHH «noniTHKO-agMiHicTpaTHBHoi» crpaTerii b 3gincHeHHi ocBiTHix iнновaцiн; BigcyTHicTb ageKBaTHoro BignoBigHoro HopMaTHBHoro 6a3ucy; cne-цн$iкa iнновaцiнноrо TucKy Ha ocBiTy - HaHBHicTb iнновaцiнноrо cepegoBH^a ycepeguHi i 30BHi; BigcTa-nicTb no BigHomeHHro go iHgeKcy e-learning; HegocraT-hh aBTOHOMiH. 3a ocTaHHi poKH пpоцec iнновaцiнноrо MeHeg®MeHTy b ocBiri n0B'H3aHHH 3 цinicноro 3MiH0ro noniTHKH b o6nacTi ocBiTH; BBegeHHH H0B0r0 3aK0H0-gaBcTBa, ygocKOHaneHHH cTpyKTypu ynpaBniHHH, 3MiHH b 3MicTi giHnbHocTi opraHiB ynpaBniHHH i ynpaBniHHH pecypcaMH i npo^caMH b cucTeMi ocBiTH, cnpHMOBaHO Ha nigBH^eHHH HKocTi ocBiTH. y pe3ynbTaTi цbоrо npo-цecy 3gincHroroTbcH HacTynHi cTpaTeriHHi (cTpyKTypHi) HOBOBBegeHHH b ynpaBniHHi ocBiToro: 30BHimHH оцiнкa, y TOMy Hucni gep®aBHHH icnuT; KBani^iKa^H BHKnaga-HiB; пpо$eciонaniзaцiн giHnbHocTi KepiBHH^Ba HaBHa-nbHux 3aKnagiB; BnpoBag®eHHH iHTerpoBaHoro HaBHaH-hh; npoeKTHe ^iHaHcyBaHHH; po3bhtok Kap'epHoro 3po-cTaHHH BHKnaganiB.
KpiM Toro, Ha 0CH0Bi peagi3aHii iHHoBaHiHHoro MeHeg®Memy, BHHHKae Heo6xigHicTb BnpoBag®eHHa opraHi3aHiHHHx HoBoBBegeHb [7]. Цe Mo®Ha 3giöcHHTH gBoMa cnoco6aMu:
- mgaxoM npoeKTHoro po3BHTKy HaBHagbHHx 3a-KgagiB Ha ocHoBi hobhx npoeKTHHx imepBeHHiH, y paM-Kax Mi®HapogHHx ocBiTHix nporpaM.
- mgaxoM Mi®HapogHHx npaKTHK, 3acHoBaHHx Ha BnpoBag®eHHi iHHoBaHiö.
Heo6xigHo po3po6uTH HoBi ocBiTHi nporpaMH, ^o cnpHHTHMyTb oHoBgeHHro 3MicTy nigroTOBKH ynpaB-giHCbKHx KagpiB go po6oTH b yMoBax geMoKpaiHHHoro ynpaBgiHHa ocBiioro. BogHoHac Ba®gHBo 3a6e3neHHTH aKicHHH piBeHb HaBHaHHa npegcTaBHHKiB rpoMagcbKHx CTpyKTyp go ynacTi b ynpaBgiHHi, gegeryBaTH noBHoBa-®eHHa TaKHM hhhom, ^o6 piBeHb cKgagHocii 3aBgaHb, ^o po3B'a3yroTbca hhmh, BignoBigaB piBHro ix ynpaB-giHCbKoi KygbTypu [8].
TaKHM hhhom, cTBoproroTbca yMoBH gga nigro-tobkh ^axiB^B, ^o Bogogiroib npo^eciÖHHMH i Hag-npo^eciHHHMH KoMneieHHiaMH [9]: ynpaBgiHHa iHHoBa-HiaMH, noieHHiagoM HayKoBoi TBopHocii i caMoocBiTH, npo^ecifeoro i coHiagbHoro Mo6igbHiciro, 3gaTHiciro go npo^ecifeoro i oco6oBoro caMoygocKoHageHHa, HaBHH-KaMH cipaieriHHoro ynpaBgiHCbKoro MucgeHHa, po6oTH b KoMaHgi i Mi®KygbTypHoMy cepegoBH^i.
ynpaBgiHHa iHHoBaHiaMH npunycKae B3aeMo-3B'a3oK Mi® iHHoBaqiHHoro aKTHBHiciro i KagpoBHM iH-HoBaqiHHHM noieHHiagoM. Ochobhhmh MexaHi3MaMH ynpaBgiHHa iHHoBaHiaMH BHCTynaroTb:
- cipaTeriHHe ynpaBgiHHa grogcbKHM KaniiagoM;
- iH^opMaHiHHo-aHagiTHHHi MexaHi3MH nigipu-mkh i Kompogro;
- MoTHBaqiHm MexaHi3MH, ^o go3Bogae po3rga-gaTH KagpoBHH MeHeg®MeHT b iHHoBaqiHHiH giagbHocii aK CTpaTerinHe ynpaBgiHHa piBHeM KagpoBoro iHHoBa-цiHнoro noтeнцiagy npu iH^opMaHiHHo-aHagiTHHHiä nigтpнмцi, ^o 6a3yeTbca Ha nepegoBHx iH^opMaqiHHHx TexHogoriax i мoтнвaцiHннx MexaHH3Max.
5. Anpoßaniii pe3ygtTaTiB goc^ig^eHt
OcHoBHi igei, bhchobkh, npono3HHii onpugrog-
HeHo y gonoBigax H BHCTynax aBTopa Ha Mi®HapogHHx HayKoBo-npaKTHHHHx KoH^epeHHiax Ta HayKoBo-npaKTHHHHx KoH^epeHHiax 3a Mi®HapogHoro yHaciro: y m. KueBi «ynpaBgiHHa npoцecoм KagpoBoro 3a6e3ne-HeHHa iHHoBaHiHHoro po3BHTKy bh^hx HaBHagbHHx 3aKgagiB yKpai'HH», 25-26 BepecHa 2014 poKy; «nigro-ToBKa ^axiBHiB y ragy3i 3HaHb «,3,ep®aBHe ynpaBgiHHa»: BHMorH go 3MicTy Ta BignoBigHicTb cynacHHM bh-KgHKaM», 6-7 gucTonaga 2014 poKy; m. Кomiцe (Cgo-BaMHHHa) «iHHoBaHiHHHH iH^opMaqiHHHH npocTip b ocBiTHiH i HayKoBiH giagbHocii: npo6geMH ciaHoBgeH-Ha, oco6gHBocTi opraHi3aHii, e^eKTHBHicTb Ta nepcneK-thbh po3BHTKy», 19-21 gucionaga 2014 poKy.
6. BHCHOBKH
y HigoMy, Mo®Ha CKa3aTH, ^o 3a ocTaHHi po-kh, b ocBiTi 3MiHroeTbca xapaKTep iннoвaцiHннx npo-цeciв i nigBH^yeTbca e^eKTHBHicTb ynpaBgiHHa iH-HoBaHiero. TaKHM hhhom, «nogiTHKo -agMiHicTpaTHBHi» CTpaTerii He e eguHHMH gga peagi-
3aHii ocBiTHix iннoвaцiH. 3acTocoByroTbca CTpaTerii', noB'a3aHi i3 3MiHoro cTaHy negaroriHHHx KagpiB, mgaxoM nigBH^eHHa ix KBagi^iKaHii. BegHKa yBara cnpaMoBaHa Ha nepeTBopeHHa opraHi3aHiHHoi cipaie-rii gga peagi3aHii iннoвaцiHннx 3MiH.
nocTynoBo 3MiHroeTbca Mogegb nomupeHHa iH-нoвaцiH: Big Mogegi nepmoro Tuny «Big HeHipy go ne-pu^epii» go Mogegi gpyroro Tuny, 3acHoBaHoi Ha cni-gbHiH gigoBiH po6oii Mi® eKcnepiaMH i go Mogegi Tpe-Tboro THny, 3acHoBaHoi Ha iнiцiaтнвi i aKTHBHocii koh-KpeTHoro HaßnagbHoro 3aKgagy. y 3B'a3Ky 3 цнм, nig-BH^yeTbca npoцec KpeaTHBHocii i TBopnocii b oKpeMHx HaßnagbHHx 3aKgagax, ^axoBoi nigroioBKH ynpaBgiH-цiв - po3po6HHKiB Ta peagi3aiopiB gep®aBHoi ocBiTHboi nogiTHKH, ^o e Heo6xigHoro yMoBoro ycnimHoro po3B'a3aHHa nHTaHb geмoкpaтнзaцil ynpaBgiHHa ocBi-Toro Ta nigBH^eHHa aKocii ocbith b yKpaiHi.
^iTepaTypa
1. npo Нaцioнagtнy goKTpHHy po3BHTKy ocBiTH npe-3HgeHT YKpaiHn; YKa3, floKTpnHa Big 17.04.2002 № 347/2002 [EgeKTpoHHHH pecypc] / Pe®HM gocTyny: http://zakon 4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
2. TarymeBa, O. fflgaxn B3aeMogil mKogn i BH^oro HaBHantHoro 3amagy b Me®ax HaBHantHo-HayKoBoro KoMnge-Kcy [TeKcT] / O. TarymeBa // PigHa mKoga. - 2003. - № 11. -C. 10-11.
3. OgiHHHK, B. B. KoH^myarnm nigxogu go ^opMy-BaHHa ^HmcHoi ynpaBgiHcbKol egiTH b ocBiTHboMy cepego-BH^i [TeKcT] / B. B. OgiHHHK. // Teopia i npaKTHKa ynpaBgiHHa coцiagtннмн cucieMaMH: ^inoco^ia, ncuxogoria, coцiogo-ria. - 2008. - № 2. - C. 45-51.
4. ^epHHmoBa, £. P. OopMyBaHHa HayKoBoro noтeнцi-agy BH3 y KoHTeKcTi peagiзaцil gнceмiнaцiнннx npo^ciB [EgeKTpoHHHH pecypc] / G. P. ^epHHmoBa. - Pe®HM gocTyny: http://tme.umo.edu.ua/docs/14/11.pdf
5. ^MHTpeHKo, r. A. EKoHoMiHHi Ta agMiHicTpaTHBHo-npaBoBi acneKTH e^eKTHBHoro ynpaBgiHHa nepcoHagoM [EgeKTpoHHHH pecypc] / r. A. ^MHTpeHKo, B. M. ^epegHHK // Eko-HoMiKa i ynpaBgiHHa. - 2010. - № 4. - C. 56-62. - Pe®HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econupr_2010_4_10.pdf
6. CipamoK, A. r. TeopeTHHecKHe ochobli pa3BHTHa HHHoBaHHoHHoH cpeg^i b cucieMe BHcmero npo^eccHoHanb-Horo o6pa3oBaHHa. CoHHanBHo-BKoHoMHHecKHe h ncuxogorH-HecKHe npo6geM^i ynpaBgeHHa [TeKcT] / A. r. CipamoK; nog o6^eft peg. M. r. KoBTyHoBHH // C6opHHK HayHH^ix ciaTeH no MaTepuagaM III BcepoccHHcKoH HayHHo-npaKTHHecKoH koh-^epeHHHH, npoxoguBmeH b Mockobckom ropogcKoM ncuxo-goro-negarorHHecKoM yHHBepcuTeie c 25 no 27 anpega 2012 roga. - M.: Mrnny, 2012. - C. 56-59.
7. ^okob, r. E. MHHoBaHHoHH^iH MeHeg®MeHT b 6og-rapcKoM mKogbHoM o6pa3oBaHHH. CoHHanBHo-BKoHoMHHecKHe h ncuxogorHHecKHe npo6geM^i ynpaBgeHHa [TeKcT] / r. E. Цo-kob; nog o6^eft peg. M. r. KoBTyHoBHH // C6opHHK HayHH^ix cTaieH no MaTepuagaM III BcepoccHHcKoH HayHHo-npaKTHHecKoH KoH^epeHHHH, npoxoguBmeH b Mockobckom ropogcKoM ncuxogoro-negarorHHecKoM yHHBepcuTeie c 25 no 27 anpega 2012 roga. - M.: Mrnny, 2012. - C. 66-69.
8. raeBcbKa, .H. A. ynpaBgiHHa ocBiioro: HoBi npiopu-TeTH [EgeKTpoHHHH pecypc] / H. A. raeBcbKa. - 2009. - C. 7379. - Pe®HM gocTyny: http://old.niss.gov.ua/book/Osvita/9.pdf
9. naHHHa, T. C. MHHoBaHHoHHLiH MeHeg®MeHT b cuc-TeMe npo^eccuoHanbHoro o6pa3oBaHHa KaK cpegcTBo экoнo-MHHecKoro pa3BHTHa peruoHa [TeKcT]: Maiep. Me®g. cHMn. / T. C. naHHHa // HoBtie HH^opMaHHoHHLie TexHogoruu h Me-Heg®MeHT KaHecTBa (NIT&MQ'2008). - Ory rHHH HTT «HH^opMHKa». - M.: ЭГPH, 2008. - C. 223-225.
References
1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), About the National doctrine of development of education President of Ukraine; Decree, Doctrine. Available at: http://zakon 4. rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (Last accessed: 26.02.2015).
2. Tiahusheva, O. (2003). Ways of co-operation of school and higher educational establishment are within the limits of educational-scientific complex, Ridna shkola, 11, 10-11.
3. Olijnyk, V. V. (2008). Conceptual approaches to the formation of value management elite in the educational environment, Teoriia I praktyka upravlinnia sotsial'nymy system-amy: filosofiia, psykholohiia, sotsiolohiia, 2, 45-51.
4. Chernyshova, Ye. R. (2011). Formation of the scientific potential of universities in the context of disseminated processes. Universytet menedzhmentu osvity. Available at: http://tme.umo.edu.ua/docs/14/11 .pdf
5. Dmytrenko, H. A., Cherednyk, V. M. (2010). Economic and legal and administrative aspects of effective human resource management. Ekonomika I upravlinnia, (4), 56-62. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econupr_2010_4_10.pdf
6. Strashok, A. G. (2012). Theoretical bases of development of innovative environment in the system of higher
professional education, Social'no-jekonomicheskie i psihologicheskie problemy upravlenija [Socio-economic and Psychological Problems of Management]. III Vserossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija [III All-Russian Scientifically Practical Conference]. Moscow Psychology-Pedagogical University, 56-59.
7. Cokov, G. B. (2012). An innovative management is in Bulgarian school education, Social'no-jekonomicheskie i psihologicheskie problemy upravlenija [Socio-economic and Psychological Problems of Management]. III Vserossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija [III All-Russian Scientifically Practical Conference]. Moscow: Psychological Pedagogical University, 66-69.
8. Haievs'ka, L. A. (2009). Management education: new priorities. Osvita. Available at: http://old.niss.gov.ua/ book/Osvita/9.pdf
9. Panina, T. S. (2008). Innovative management in the system of trade education as a mean of economic development of region. Novye informacionnye tehnologii i menedzhment kachestva [New information technologies and management of quality]. Mezhdunarodnyj simpozium [International Symposium]. Moscow, 223-225
Рекомендовано до публiкацiï д-р пед. наук, профетр Рябова З. В.
Дата надходженнярукопжу 27.03.2015
Алейшкова Олена Bолодимирiвна, дoктop наук з дepжaвнoгo yopaMmra, дoцeнт, кaфeдpa yopaMmra npoeraa^ тa зaгaльнoфaxoвиx дисциплш, ДВНУЗ «Унiвepситeт мeнeджмeнтy oсвiти» НАПН Укpaïни, вул. Apтeмa, 52-a, м. Кшв, Укpaïнa, 04053 E-mail: aleinikova_elena@ukr.net
УДК [34:378.018](477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41396
1ННОВАЦ1ЙН1 ПЕДАГОГ1ЧН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ nPABOBOÏ ОСВ1ТИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
© О. В. Лаба, Р. М. Кузнецов
Ми представляемо до^дження тновацшних педагогiчних напрямiв в розвитку правово'1 освти nid ку-том зору демократичноï трансформацИ' укра'тсъкого суспшъства. Головне завдання полягае у посттнш адаптацИ' змкту вищо'1 правово'1 освти через освiтнi та nрофесiйнi програми. В сучасних умовах розвитку правово'1 освти е необхiдним широке використання можливостi нових iнформацiйних i комутка-цшних технологш, реалiзацiя новаторсъких концепцш та методiв
Ключовi слова: iнновацiйнi технологи, правова освта, законодавчий процес, юридична професя, комп 'ютернi технолога
We present the research of innovation and pedagogical directions of legal education development in the context of democratic transformation of Ukrainian society. Main task is a constant adaptation of the content of higher legal education with help of educational and training programs. In modern conditions of legal education development it is necessary a wide use of the possibilities of new information and communication technologies, implementation of innovative concepts and methods
Keywords: innovative technology, legal education, legislative process, legal profession, computer technologies
1. Вступ
Систeмa oсвiти У^аши з пoчaткoм нoвoгo столитя пoдoлaлa б№шють rax вeликиx тpyднoщiв, яш виникли у тй в сepeдинi 1990-x po^ внаслдок poзпaдy виpoбничoгo cercropy i зникнeнням мюць npaqi для випускнишв пpoфeсiйнo-тexнiчнoï oсвiти i нaвiть для диплoмoвaниx oci6. Швий пoштoвx мoдe-pнiзaцiйним npoцeсaм нaдaлa участь Укpaïни у Бo-лoнськoмy npoцeсi, всe вищу пoзитивнy poль вiдiгpae
iнфopмaтизaцiя i зaстoсyвaння цифpoвиx зaсoбiв у нaвчaльнoмy npoцeсi та нayкoвo-дoслiднiй poбoтi. Пoзитивнa динaмiкa шсилюеться npaгнeнням бшь-шoстi мoлoдиx гpoмaдян Укpaïни oтpимaти нe лишe сepeдню спeцiaльнy, а й вищу oсвiтy. У пoлiтичнoмy aспeктi мoлoдь значш aктивiзyвaлaся пiсля peвoлю-цiйниx шдш к1нця 2013-2014 poRy, ввдчуваючи свoю вiдпoвiдaльнiсть за тe, якими будуть пoдaльшi змiни. Ринoк npaцi вте в бiльшoмy oбсязi пoтpeбye oci6 з
