CC BY
9НАУКОВО - МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 МОБ1ЛЬНОСТ1
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ
Кабур Л.М.
niedemoyKpamcbrnu нацiональний педагогiчний yuieepcumem шет К.Д. Ушинського викладач кафедри музично-тструментально пiдготовки
SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL APPROACHES TO FORMATION THE PROFESSIONAL
OF MOBILITY FUTURE MUSIC TEACHER
Kabur L.
South Ukrainian National Pedagogical University of Ushinsky Teacher of Department Musically Instrumental Preparation
Анотащя
У статп проаналiзованi сучасш науково - методолопчш шдходи до вивчення й анатзу формування професшно! моб№носп майбутнiх вчителiв музики. Виокремлено низку методологiчних пiдходiв як-от: системний, синергетичний, акмеологiчний, компетентнюний, культурологiчний, на якi доцiльно спиратися в процесi науково-теоретичного аналiзу дано! теми. Ц пiдходи виступають у якосп загальнофiлософських i загальнонаукових методолопчних орieнтирiв дослвдження формування професшно! мобшьносп май-бутнiх вчителiв музики.
Abstract
The article analyzes the modern scientific and methodological approaches to the study and analysis to the formation of professional mobility of the future music teachers. We consider that the study of professional mobility of the future music teacher, should focus on the following approaches: systemic, synergistic, acmeological, competence, cultural approach. These approaches may as general philosophical and general scientific methodological guidance research the formation of professional mobility of the future music teachers.
Ключов1 слова: професшна мобшьшсть, майбутнш вчитель музики, методолопчш шдходи.
Keywords: professional mobility, future music teacher, methodological approaches.
Постановка проблеми. В дослщженш про-блеми формування професшно! мобшьносп майбу-тнього учителя музики в сучасних умовах значне мюце займае питання розвитку особистосп педагога як ключово! фиури цшсного педагопчного процесу. Педагог сьогодення повинен вадповадати реалiям та вимогам сучасного життя, швидко реагу-вати на змши та бути позитивно налаштованим на сприйняття цих змiн, бути в постшному динамiч-ному розвитку в напрямi ефективного перетво-рення оточуючого професiйного та життевого сере-довища.
У цьому контекстi майбутньому учителю музики недостатньо просто мати грунтовш фаховi знання та володгги практичними вмiннями та нави-чками. Численнi iнновацiйнi процеси в системi освiти спрямованi на розвиток та удосконалення професiйно-особистiсних якостей майбутнього учителя, оскшьки саме учитель е головною дшчою особою будь-яких перетворень. Одним з актуаль-них напрямiв розвитку освiтнього процесу у ви-щому навчальному закладi е формування професшно! мобшьносп як важливо! особистiсно!' характеристики майбутнього фахiвця, результатом яко! е самореалiзацiя, адаптащя та конкурентоспромож-нiсть на ринку пращ. Готовшсть майбутнього вчи-теля музики до професшно! мобшьносп е вимогою часу та викликана трансформацшними змiнами сучасного суспiльства.
Анат останнiх досл1джень i публiкацiй. Рь знi аспекти проблеми формування професшно! мо-
бiльностi розглядалися в рядi економiчних (£. 1ван-ченко, С. Каплша, Н. Кожемякiна, С. Савицький), соцiологiчних (Ю. Биченко, Т. Заславська, Л. Лесо-хiна, А.В. Мудрик, П. Сорокш), та психолого-педа-гопчних дослiджень (Л. Горюнова, З. Курлянд, I. Нiкулiна, Л. Сушенцева). В контексп вирiшення задач музично-педагопчно! освiти формування про-фесiйноi мобшьносп фамвця знаходить свое вадо-браження в дослiдженнях ( £. Абдулш, Л. Арчажш-кова Л. Рапатська). Питання методологи та методолопчних пiдходiв вивчали Р.В. Войтович (загальнi поняття методологи), В.Д. Бакуменко, Б.В. Князев i Ю.П. Сурмiн (дослiджували основш поняття та пiдходи методологй), В.Химинець (дос-лiджувала компетентнiсний пiдхiд до професшного розвитку майбутнiх фахiвцiв).
Мета статть Визначити основнi науково-ме-тодолопчш пiдходи до усвiдомлення та аналiзу формування професiйноi мобiльностi майбутшх вчи-телiв музики.
Виклад основного MaTepi^y. Мiждисциплi-нарний характер проблеми професiйноi' мобшьно-стi зумовлюе складшсть та багатоаспектнiсть ана-лiзу, необхвдшсть систематизацй' iснуючих дослвд-ницьких пiдходiв, врахування !х конструктивних можливостей.
В методологи поняття «шдхвд» використову-ють для позначення одного з типiв норм дiяльностi. [2, с.220]. В контексп дослвдниць^' дiяльностi норма це сукупшсть правил та уявлень яш ввдобража-ють дй' дослiдника. В загальному розумiннi «пiд-
хвд» сшвввдноситься з поняттями «виб1р» та «ввд-межування». Для реал1заци практично! або дослвд-ницько! д1яльност1 науковець обирае той чи шший шдхщ тим самим вщмежовуе коло засоб1в чи аспе-кпв яш вш використовуе для розгляду предмету дь яльносп. Тобто, «пвдхщ» можемо розглядати як основу з позици яко! здшснюеться теоретична або практична д1яльшсть. [10, с.8].
В наукових дослвдженнях поняття "шдхвд" мае полюем1чну основу 1 трактуеться вченими як особ-ливий спос1б мислення та тзнання об'ективно! реальности що формуеться умовами дослвдження, ви-соким р1внем знань 1 професшно! подготовки та ць л1сним спрямуванням. Сутшсть дефшщи «шдх1д» у тлумачному укра!нському словнику представлено як сукупшсть способ1в, прийом1в розгляду чого-не-будь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь. [3,5,8].
В якосп методолопчного тдходу розум1еться сукупшсть щей, яка визначае свггоглядну позицш вченого, принципи 1 прийоми, як1 лежать в основ! дослщження. [7, с.9]. Тобто, методолопчний шдхщ можна визначити як дослвдницьку стратегш яка ба-зуеться на засадах положения певно! теорп та визначае напрям пошуку в проекци на предмет досл> дження. Ми розглядаемо методолопчш подходи як систему стратепчних принцитв 1 засоб1в, як1 пок-ладено в основу теоретичного 1 практичного напря-м1в дослщження феномену формування професшно! мобшьносп майбутшх учител1в музики. Мето-долопчну основу нашого дослвдження складають системний, синергетичний, акмеолопчний, компе-тентшсний 1 культуролопчний подходи. Розма!ття видшених 1 використаних нами у робот п1дход1в зумовлено складшстю 1 багатограншстю дослвджу-ваного феномена та викликае необхвдшсть !х комплексно! реал1зацп в процеа формування професш-но! мобшьносп.
Системний пiдхiд як основа вах системних пе-дагопчних дослщжень, дозволяе скласти цшсне, iнтегроваие уявлення про дослщжуваний об'ект, вможливлюе створення едино! модел1 об'екта як щ-лого, яка виконуе функцш засобу оргашзаци досль дження педагопчного процесу. Системний шдхвд передбачае видшення системи, структури, елеме-нта як на р1вш системи в цшому, так 1 кожно! !! т-дсистеми, з урахуванням такого кшцевого результату, якому пвдпорядковано функцiонувания системи. Методология системного тдходу представлена в працях А.Богданова, А.Леонтьева, Б.Ломова, В.Кузьмша, С.Сидорова, О.Яовенка.
Базовою категор1ею системного подходу е поняття «система», яке е загальнометодолопчним та визначаеться як множина взаемопов'язаних елеме-нтпв, що утворюють цшсшсть, стшку едшсть 1з се-редовищем, якш притаманш штегроваш властиво-сп та законом1рност1.
Основними ознаками системи е наявнють: структури як певно! внутршньо! оргашзаци системи; функцюнальних характеристик системи та !х окремих компонента; комушкативних властивос-тей системи, якими вважаеться взаемозалежшсть
системи 1з середовищем, шшими суб'ектами, яш проявляють сво! властивосл у процеа взаемоди.
Використання системного тдходу у вивченш р1зних аспекта процесу формування професшно! мобшьносп майбутшх вчител1в музики, забезпечуе дослвдження цього поняття, як специф1чно! та стру-ктуровано! педагопчно! системи, з багатокомпоне-нтною структурою взаемопов'язаних елеменпв. Системний пвдхш е основоположним методолопч-ним ор1ентиром у визначенш шлях1в формування професшно! мобшьносп майбутшх вчител1в музики, побудови !! структури та анал1зу функцюна-льних компонента, що запобтатиме одноб1чност1, статичносп, мехашчносп розумшня сутносп цього феномену.
Синергетичний пiдхiд. Ключовим у синергети-чному шдход! е поняття «синергетики» - « науки про взаемодш», яка вивчае основш закони самоор-гашзаци певно! системи (освпи), що складаеться з великого числа частин, компонент або тдсистем, взаемодшчих м1ж собою. Синергетика виникла як науковий мгждисциплшарний напрямок, тому синергетичний шдх1д може бути застосований 1 в пе-дагог1ки мистецтва. Питання синергетики у мисте-цтв1 представлено в працях Г.Фюктистова, Б.Пойз-нера, 1.£вша. В мистецьк1й педагог1ц1 синергетичн1 категорп «порядку та хаосу» зустр1чаються в досль дженнях Л.Мосол.
Ключовими поняттями синергетики е: "аттрактор", "б1фуркащя", "самооргашзац1я", "флуктац1я", "синергетичний ефект", а також основш принципи синергетики. Принципи на яких базуеться методо-лог1я синергетики це: самооргашзац1я, самострук-турування, резонансшсть управл1ння, багатовар1ан-тн1сть шлях1в еволюцп системи.
Педагог1чна синергетика, на думку В.Андреева, надае можлив1сть по-новому пщйти до розро-блення проблем розвитку педагог1чних систем, ро-зглядаючи !х на самперед 1з позици «вщкритосп», сп1втворчост1 й ор1ентац1! на саморозвиток. [1, с.568].
Фундаментальн1 положення синергетичного п1дходу в1дкривають як1сно нов1 можливост1 для розум1ння та виршення проблеми формування про-фес1йно! моб1льност1. Завдяки в1дкритост1, багато-р1вневост1, нелшшносп профес1йно! моб1льност1, як систем!, притаманш синергетичн1 властивост1, а отже процес формування !! виступае специф1чною формою самодетермшацп, самопроектування педагога як професюнала, що дае йому змогу виходити на як1сно нов1 р1вш власного профес1йного та осо-биспсного саморозвитку.
Одн1ею з актуальних проблем сучасносп е формування у фах1вщв зд1бностей 1 потреб у постш-ному оновленн1 профес1йних знань 1 умшь, у твор-чому саморозвитку, в спрямованост1 на досягнення висот профес1онал1зму. Одним з найбшьш ефекти-вних сучасних п1дход1в, що дозволяють ц1леспря-мовано комплексно вир1шувати зазначен1 завдання, е акмеологiчний пiдхiд.
Акмеолопчний п1дх1д ор1ентуе педагог1чний процес на творчо-вершинну, самоактуал!зац1йну,
caMopeagi3auinHy aKicTb oco6HcricHoro Ta npo^ecin-Horo CTaHOB^eHHH gwguHH, toöto Ha gocarHeHHa Be-pmHH y npoueci BceöinHoro po3BHTKy oco6HcTocri. [4, c.26]. ^h nigxig cnpaMoBye MaH6yTHix ynuregiB My3HKH Ha peagi3auiw BgacHoro noTeHuiagy, Ha gocarHeHHa aKMe-no3Huii y ^axoBin giagbHocri.
«AKMeogoria» (Big rpeubKoi «akme» - BepmuHa) BH3HanaeTbca aK HayKa, aKa BHBnae po3bhtok oco6uc-TocTi b gocarHeHHi ii HaHBH^oro piBHa, h ocoöncTicTb aK cyö'eKTa, ^o po3BHBaeTbca b npoueci giagbHocri. ^,oMiHaHTHHM nHTaHHaM aKMeogorii e BHBneHHa pi3-hhx acneKTiB po3BHTKy h ygocKoHageHHa 3gi6HocreH oCoÖHCToCTi.
AKMeogoriHHHH nigxig go npo6geM caMopo3BH-TKy ocoöucTocTi gae 3Mory oKpecguru HoBi nepcneK-thbh ryMaHi3auii bh^oi ocbith, 3 ypaxyBaHHaM aKHx Mo^e c^opMyBaTHca oHoBgeHa h nporpecuBHa cuc-TeMa nigroToBKH ManöyTHix ^axiBuiB y 6ygb-aKin ra-gy3i. KgMnoBHMH noHarraMH aKMeogorii' e: MaHcrep-HicTb, po3bhtok, 3pigicrb, o6gapoBaHicTb, 3gi6HocTi, BgocKoHageHHa, pe^geKcia, cBigoMicTb, oco6ucTicTb, iHguBigyagbHicTb. [6].
Cneuu^iKa BnpoBag^eHHa aKMeogoriHHoro no-xogy b My3HHHo-negaroriHHy ocBiTy nogarae b cnpa-MoBaHocTi ^opMyMHux BnguBiB Ha aKTyagi3auiw tbo-pnoro noTeHuiagy cTygeHTiB, nigBH^eHHa y hhx npo-^ecinHoi MoTHBauii i MoTHBauii gocarHeHHa ycnixy b giagbHocri, ^o nepeg6anae cTBopeHHa yMoB gga ocbo-eHHa HHMH nporpecuBHux, cynacHux MeToguK Ta Tex-Hogorin HaBHaHHa i BuxoBaHHa, caMoBuxoBaHHa i ca-Mopo3BHTKy. Meroro peagi3auii aKMeogorinHoro nig-xogy b cucreMi nigroToBKH negaroriB e 3gincHeHHa aKMeogoro-negaroriHHoro BnguBy Ha cTygeHTiB 3 thm, ^o6 c^opMyBaTH y hhx aKMeogorinHy cnpaMoBaHicTb oco6ucTocTi aK crpu^HeBy BgacruBicTb i HanBa^gu-BimuH noKa3HHK npo$ecioHagi3My.
OT^e, aKMeogorinHHH nigxig go3Bogae po3rga-gaTH npouec $opMyBaHHa npo^ecinHoi Mo6igbHocTi aK Heo6xigHoi nepegyMoBH caMoBgocKoHageHHa MaH-6yTHboro BHHTega My3HKH Ha mgaxy noro nogagbmoi caMopeagi3auii.
KoMnemenmmcHuu nidxid opieHToBaHHH Ha goc-gig^eHHa i gocarHeHHa neBHux pe3ygbTaTiB b npoueci Hag6aHHa 3Hany^ux KoMneTeHuin. KoMneTeHTHicHHH nigxig e ocHoBonogo^HHM y nigroTOBui MaH6yTHix ^axiBuiB, ocKigbKH aKueHrye yBary Ha 3gaTHocTi bh-KopucToByBaTH 3go6yTTi 3HaHHa, ^o crae rogoBHHM noKa3HHKoM piBHa ocBigneHocri. Peagi3auia TaKoro nigxogy nepeg6anae BHKopHcraHHa BignoBigHux ocBi-THix TexHogorin y HaBnaHHi, pe^geKciw cTygeHTiB, caMocTiHHicTb 3acTocyBaHHa y npaKTHHHin giagbHocTi npo^eciÖHux yMiHb i HaBHHoK, 3gaTHocTi nparcrHHHo giaTH i TBopno 3acTocoByBaTH Ha6yTi 3HaHHa i gocBig y pi3Hux cmyaqiax. 3acTocyBaHHa KoMneTeHTHicHoro nigxogy B MHcTeubKiH ocBiTi npegcTaBgeHo B npauax M. MuxacbKoBoi, H. BacugbeBoi, O. fflpgoKoBoi, O. OgeKcwK, H. TypagbHHK.
noHarra «KoMneTeHTHicHHH nigxig» B. Xhmh-Heub po3yMie aK cnpaMoBaHicTb ocBiTHboro npouecy Ha ^opMyBaHHa Ta po3bhtok KgronoBux (6a3oBux, oc-HoBHHx) i npegMeTHHx KoMneTeHTHocTeH oco6Hc-Tocri. KoMneTeHTHicHHH nigxig cKepoBye ocBiTy Ha ^opMyBaHHa uigoro Ha6opy KoMneTeHTHocTen
(3HaHb, yMiHb, HaBHHoK, cTaBgeHb to^o), aKHMH Ma-MTb oBogogiTH MaH6yTHi ^axiBui. [11, c.360].
KoMneTeHTHicHHH nigxig 3Mi^ye aKueHTH nig nac ^opMyBaHHa npo^eciÖHoi Mo6igbHocTi Man6yT-Hboro BHHTega My3HKH 3 npouecy HaxonuneHHa Hop-MaTHBHo BH3HaneHux 3HaHb, yMiHb i HaBH^oK b ngo-^HHy ^opMyBaHHa h po3BHTKy y Man6yTHix ynuTegiB My3HKH 3gaTHocTi npaKTHHHo giaTH i TBopno 3acToco-ByBaTH Ha6yTi 3HaHHa i gocBig y pi3Hux cuTyauiax.
Кумbтуроmгiцниü nidxid. 3 no3uuii KygbTypo-gorinHoro nigxogy 6ygb aKi aBH^a gocgig^yroTbca Ta BgocKoHagMMTbca y BHMipax couioKygbrypHoi c$epu. ^ocgig^eHHa negarorinHux npoueciB y c$epi My3HHHo-negaroriHHoi ocBiTH HeMo^guBe 6e3 3agy-neHHa igen KygbTypogorinHoro nigxogy, MeTogogoria aKoro noB'a3aHa 3 npuHuunoM KygbTypoBignoBigHo-cTi (TicHoro 3B'a3Ky ocBiTH i KygbTypu), cnpaMoBaHicTb ocBiTHboi giagbHocTi Ha gwguHy aK cy6'eKTa Ky-gbTypH, ycBigoMgeHHa npiopHTeTHocTi KygbTypoTBo-pnux ^yHKqin, opieHTauia Ha uigicHHH po3bhtok oco6ucTicHoi KygbTypu Man6yTHboro BHHTega. B mh-cTeubKin negaroriui KygbTypogorinHHH nigxig npeg-cTaBgeHHH b npauax i gocgig^eHHax H. KoHgpaubKoi, H. MuponogbcbKoi, r. nagagKH, O. PygHuubKoi, O. PocToBcbKoro, O. ^ogoKoBoi, iHmux HayKoBuiB.
3a TBepg^eHHaM £.B. EoHgapeBcbKoi, cborogHi cKgagaca Heo6xigHicTb nepexogy y negaroriui Big npocBiTHuubKoi napagurMH go KygbTypoTBopnoi, Big "gwguHH ocBineHoi" go gwguHH KygbTypu. KygbTy-pogorinHa napagurna peagi3yeTbca b paMKax npo$e-cinHoi oco6ucTicHo 3opieHToBaHoi ocBiTH, ochobhhm MeTogoM npoeKTyBaHHa aKoi cTae KygbTypogorinHHH nigxig, cnpaMoBaHHH Ha ''noBopoT ycix KoMnoHeHTiB ocBiTH go KygbTypu h gwguHH aK ii TBopua h cy6'eKTa, 3gaTHoro go KygbTypHoro caMopo3BHTKy''. [9, c.272].
TaKHM hhhom, gaHHH nigxig 3yMoBgwe Heo6xig-HicTb po3rgagy npo6geMH npo^eciÖHoi Mo6igbHocTi aK cKgagoBoi npo^eciÖHoro cTaHoBgeHHa Man6yT-Hboro BHHTega, a ^opMyBaHHa npo^eciÖHoi Mo6igb-HocTi po3rgagaTH b KoHTeKcTi 3aragbHoi npo^ecinHoi KygbTypH negarora.
Biiciiobkii. OT^e, 3aragbHo$igoco$cbKi h 3ara-gbHoHayKoBi MeTogogorinHi opieHTupu gocgig^eHHa npo^eciHHoi Mo6igbHocri Man6yTHix BHHTegiB My-3HKH B6anaeMo b opieHTauii Ha TaKi HayKoBi nigxogu aK-oT: cucmeMHuu nidxid, ^o 3a6e3nenye gocgi-g^eHHa npo^eciÖHoi Mo6igbHocTi Man6yTHboro bhh-Tega My3HKH aK 6araToacneKTHoro noHaTTa B3aeMo3a-ge^Hux i B3aeMonoB'a3aHux egeMeHTiB; синергетиц-huu nidxid, aKHH BucTynae nigcTaBow po3rgagaTH npo^eciÖHy Mo6igbHicTb MaH6yTHix BHHTegiB My3HKH aK 6araro-cTpyKTypoBaHy cucTeMy b ii nocTinHoMy po3BHTKy h caMopo3BHTKy BignoBigHo go yHiBepcagb-hhx 3aKoHoMipHocTen eBogwuii npupogu, cycnigbc-TBa h gwguHu; акмеоmгiцниü nidxid, go3Bogae po3r-gagaTH npouec $opMyBaHHa npo^eciÖHoi Mo6igbHo-cTi aK Heo6xigHoi nepegyMoBH caMoBgocKoHageHHa Man6yTHboro BHHTega My3HKH Ha mgaxy noro nogagbmoi caMopeagi3auii, KOMnemenmmcnuu nidxid, 3Mi-^ye aKqeHTH nig nac ^opMyBaHHa npo^eciÖHoi Mo6i-gbHocTi MaH6yTHboro BHHTega My3HKH 3 npouecy 3a-cBoeHHa BignoBigHux 3HaHb, yMiHb i HaBunoK b
площину формування й розвитку в студенпв здат-носп практично дiяти i творчо застосовувати набуп знання i досввд у рiзних ситуацiях; культурологiч-ний nidxid, дозволяе розглядати формування профе-сшно! мобшьносп в контекстi загально! професш-но! культури педагога-музиканта.
Список лiтератури
1. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития / В.И. Андреев. - Казань: Издан Казан-скогоун-та, 1996. - С.568
2. Анисимов О.С. Основы методологического мышления. - М., 1989. - 220с.
3. Вивицька С.С. Основи педагопки вищо! школи: тдруч. за модульно-рейтинговою системою навчання для студ. мапстр. / С.С. Вивицька. -К.: Центр навчально! лператури, 2006. - 401 с.
4. Дубасенюк О.А. Акмеолопчний шдхвд як стратепчний орОентир особиспсно-орОентовано! пе-дагопчно! освпи // Проблеми освгти: збОрник нау-кових праць. - Вип. 84. - Житомир-Кшв, 2015. - С. 25-30.
5. Зязюн I.A. ФшософОя поступу i прогнозу освггаьо! системи [текст] // Педагопчна майстер-тсть: проблеми, пошуки, перспективи: [моногра-фОя] / I.A. Зязюн. - К.; ГлухОв: РВВ ГДПУ, 2005. -С. 10-18.
6. Илюшина Г.А. Акмеологический поход в допрофессиональной подготовке учащихся [елект-ронний ресурс] www.kstu.ru/servlet/contentblob?id=17462
7. Н.В. Ипполитова. Взаимосвязь понятий «методология» и «методологический подход»// Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия Образование. Педагогические науки.
- № 13 (146). - 2009. - 80с. - с. с.9-15.
8. Реброва O.G. Методолопя i методи досль джень педагопки мистецтва. Навчально--методич-ний поабник для студенпв i мапстранпв шститу-пв мистецтв педагопчних утверситепв.-Одеса: ПНПУ Омет К.Д. Ушинського, 2011. - 27 с.
9. Соколов Э.В. Культурология (очерки теории культуры) / Э. В. Соколов. - М.: Мысль, 2010.
- 272 с.
10. Тпова О.В. «Проблемы выбора методологических подходов в педагогическом исследовании» Сибирский педагогический журнал №2 2017 с.8.
11. Химинець В.В. 1нновацшна освпня дОяль-шсть / В.В. Химинець. - Тернотль: МандрОвець, 2009. - 360с.
ORGANIZATIONAL AND SUBSTANTIVE FOUNDATIONS FOR THE TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS AT THE UNIVERSITIES OF AUSTRALIA
Ogienko O.,
Doctor of Science in Education, Professor of Department of Pedagogy of A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy, Ukraine
Kobiuk Yu.
PhD student,
Ivan Zyazyun Institute of Pedagogical and Adult Education NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Abstract
The article explores the Australian experience of organizing the training process of future primary school teachers at the universities. The components of the system of national vocational training of future primary school teachers are analyzed. The legislative documents governing the educational process in Australia are listed. The guidelines underlying the university training programs are identified.
Keywords: vocational training; primary school teacher; qualification; training program; standards; the quality of education.
Introduction, statement of the problem. The basis of social development and sustainable economic growth of the state that provides the growth of its competitiveness is largely determined by the level of education. In recent years, a number of actions have been taken in Ukraine to modernize the education system, improve its quality and accessibility. All the transformations that take place, lead to the emergence of the new approaches to the future teacher training, especially the primary school teacher, who is the initial link in the domestic educational system. Contradiction between the requirements of the society to the level of teacher training and the modern conditions of professional activity of primary school teachers motivate to identify the ways of updating the content and nature of
the future primary school teacher training, which, in turn, implies the study of the leading foreign experience. At the present stage, Australia is one of the safest and most stable countries in the world the culture and education of which meet the world standards. That is why the problem of teacher training in Australia is topical for educational practice and pedagogical science of Ukraine.
A brief overview of publications on the theme.
Analysis of the psychological and pedagogical literature showed that the problem of teacher training at the universities in Australia and Ukraine was the subject of the scientific search for Ukrainian researchers (I. Eam^Ka, T. EH^, O. EoHgapnyK, A. BomoBa, .H. To^y6, C. KupuneHKO, T. Ko3TOBa, C. KopemKOBa, I.
