CC BY
5
State University, 2008. - Available at: http://scholarworks. gsu.edu/msit_diss/34
References
1. Banks, J. (1995). A Handbook of Research on Multicultural Education. New York: MacMillan Publishing.
2. Nieto, S. (2010). Affirming diversity: the sociopolitical context of multicultural education. New York: Pearson Publishing.
3. Dervin, F. (2014). Towards post-intercultural teacher education: analysing "extreme" intercultural dialogue to reconstruct interculturality. European Journal of Teacher Education, 38 (1), 71-86. doi: 10.1080/02619768 .2014.902441
4. Aydin, K. (2013). British Multiculturalism: Diversity Issues and Development of Multicultural Education in Britain. Chap. 3. Academia, 58-91. Available at: https://www.aca-demia.edu/5445586/British_Multiculturalism_Diversity_Issues_ and_Development_of_Multicultural_Education_in_Britain
5. Luchtenberg, S. (2005). Multicultural Education: Challenges and Responses. JSSE, 1, 31-55. doi: 10.4119/ UNIBI/j sse-v4-i1-978
6. Trepptke, C. Multicultural Approaches in Education: A German Experience Multiculturalism in Early Childhood Programs. Turkish Children and Mothers Project (ECAP Collaborative). Available at: http://ecap.crc.illinois.edu/ eece-archive/books/multicul/trepptke.html
7. Aydin, H., Tonbuloglu, B. (2014). Graduate students perceptions on multicultural education: a qualitative case study. Journal of Educational Research, 14 (57). doi: 10.14689/ejer. 2014.57.3
8. Pukhovs'ka, L. P. (2000). Osobystisna model' pidhotovky vykladachiv na zakhodi [Personality model of teachers' training in the West]. Naukovi praci. Mykolaiv: Vyd-vo MF NaUKMA, 7, 20-22.
9. Miliutina, O. K. (2008). Polikul'turna osvita shkoliariv u Velykobrytanii [Polycultural education of schoolchildren in Great Britain]. Zhytomyr, 260.
10. Frolova, O. V. (2013). Etnichni stereotypy iak chynnyk strukturuvannia komunikatyvnoho polia osobystosti [Ehtnical stereotypes as a factor of structuralizing the communicative personality scope]. Kyiv, 208.
11. Arakelian, V. O. (2001). Polykul'turnoe obra-zovanye: suschnost' y soderzhanye [Polycultural education: essence and contents]. Moscow, 148.
12. Education and Training 2020 (2010). ETUCE Circular 1/2010. Brussel, 11. Available at: http://www.csee-etuce. org/images/attachments/ETUCECircular2010EN.pdf
13. Perotti, A. (1994). The case for intercultural education. Council of Europe press, 158.
14. Sinclair, M. (2004). Learning to live together: Building skills, Values and Attitudes for the twenty-first century. UNESCO: International Bureau of Education, Geneva, 167. Available at: http://s3.amazonaws.com/inee-assets/resources/ doc_1_48_Learning_to_Live_Together.pdf
15. Sierens, S. (Ed.) (2000). Us, Them, Ours. Points for attention in designing interculturallly sound learning materials. Centre for intercultural education. Ghent, Belgium.
16. Ozbarlas, Y. (2008). Perspective on Multicultural Education: Case Studies of a German and an American Female Minority Teacher. Dissertation, Georgia State University. Available at: http://scholarworks.gsu.edu/msit_diss/34
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Тернотльска В. I.
Дата надходження рукопису 14.01.2016
Ковалинська 1нна Володимирiвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра перекладу, Гу-маштарний шститут, Кшвський ушверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: [email protected]
УДК 37.013.83
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60499
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ ЦЕНТРУ ОСВ1ТН1Х 1ННОВАЦ1Й 1НСТИТУТУ П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© В. Ю. Лушна
У статт1 описано педагоггчний експеримент 1з перевгрки ефективностг розроблено1 автором модел1 ро-звитку творчого потенщалу вчителя в умовах Центру освтнгх тновацш тституту тслядипломног пе-дагоггчног освти. Розкрито особливостг кожного етапу експериментального досл1дження. Особлива увага придтяеться iнтерпретацИ отриманих результатгв та перевгрцг 1хньо1 статистичног значу-щостг
Ключовi слова: творчий потенщал учителя, педагогiчний експеримент, Центр освiтнiх тновацш, методична робота
In the article was described pedagogical experiment on the examination of effectiveness of the model of teacher creative potential development in educational innovation Center of the institute ofpedagogical postgraduate education.
Experimental study continued from September 2011 till October 2015. 500 teachers took part in it: 2 experimental groups (200 persons) and 3 control ones (300 persons) with almost equal qualitative and quantitative contingent.
The special features of methodical work for development of the creative possibilities of experimental group members within the approbation of the model elaborated in CHEI "Kharkiv academy of continuous education " were: continuity, systemic character, creation of educational trajectories of teachers on diagnostic base, long-term planning, orientation on gaining the system of knowledge and skills, thorough enrichment of creative activity experience.
The comparative analysis of the data about levels of creative potential revealed that during experiment the number of teachers who are characterized with sufficient and high levels of creative potential in experimental groups increased by 11 %, whereas in the control ones this index was only 4 %. The positive dynamics in experimental groups was observed in all components and criteria of teacher creative potential.
Examination of statistical significance of the received results was carried out using X criterion. In experimental groups index Tj^18,36 exceeds Tcr=7,81 so it is statistically significant. In the control groups Tj^1,096 is less than Tcr=7,81 so it is possible to assert that the changes in the levels of creative potential are not essential and could be caused by accidental factors.
Thus the results of experiments prove the correctness of initial hypothesis that an effectiveness of the teacher creative potential development grows owing to introducing the model of teacher creative potential development in the educational innovations Center of the institute ofpostgraduate pedagogical education Keywords: teacher creative potential, pedagogical experiment, educational innovations Center, methodical work
1. Вступ
Входження Укра!ни до европейського простору, реформування нащонально! системи освгга, модершзащя змюту, форм i методiв навчання шко-лярiв зумовлюють оновлення пiдходiв до про-фесшно! подготовки вчителя середньо! загально-освггаьо! школи. В сучасних соцiально-економiчних умовах педагог виступае ключовою ф^рою пере-творень, ввд яко! залежить i яшсть освгга, i все-бiчний розвиток школярiв. Забезпечити усшшне втвдення цих перетворень може вчитель, здатний творчо переосмислювати в сво!й професшнш дiяль-ностi класичш педагогiчнi цiнностi та сучаснi здо-бутки педагопчно! науки.
2. Постановка проблеми
Запити сустльства щодо тдготовки креатив-них педагогiв актуалiзують завдання щодо розвитку творчих можливостей учител1в протягом усього життя. Наразi активно розробляються змiст i форми методично! роботи, спрямовано! на зростання твор-чого потенцiалу вчителiв у системi тслядипломно! освiти. У ходi виконання дисертацiйного дослвд-ження нами було розроблено й теоретично обгрун-товано модель розвитку творчого потенщалу вчителя в умовах Центру освггшх шновацш iнституту тслядипломно! педагопчно! освгги [1]. Проте дой невисвiтленими залишалися результати педагопч-ного експерименту, пов'язаного з перевiркою ефек-тивностi розроблено! моделг
3. Мета дослiдження
Полягае в опий результапв експерименталь-ного дослвдження ефективностi модел1 розвитку творчого потенщалу вчителя в умовах Центру освишх шновацш шституту пiслядипломно! педа-гогiчно! освiти та обгрунтуваннi !хньо! статистично! значущостi.
4. Лiтературний огляд
Опис експериментально! перевiрки ефектив-носл рiзних моделей роботи щодо розвитку творчого
потенщалу у вищих навчальних закладах та шститу-тах тслядипломно! педагогiчно! освiти наведено в наукових працях В. 1ванченко [2], М. Кореця [3], С. Ковальово! [4], Н. Мартишино! [5], Н. Устиново! [6], О. Пирожково! [7], Т. Равлюк [8], Л. Чурбаново! [9]. Використанню методiв математично! статистики у психолого-педагопчних дослiдженнях присвячено роботи Я. Гончаренка [10], М. Грабаря, О. Краснян-сько! [11], В. Руденка [12], О. Сидоренко [13] та ш-ших досл1дник1в.
5. Експериментальна nepeBipKa ефектив-ностi моделi розвитку творчого потенщалу вчителя в умовах Центру освггшх шновацш шституту шслядипломноТ педагопчноТ освiти
У попередтх публiкацiях нами було представлено структурно-компонентну модель розвитку твор-чого потенщалу вчителя в умовах Центру освгттх шновацш шституту тслядипломно! педагопчно! освгга та обгрунтовано !! складов^ цiльовий, теоре-тико-методологiчний, змiстовий, дiяльнiсний, ре-флексивно-оцiнний, результативний [1].
У дослвджент, що тривало з вересня 2011 року по жовтень 2015 року, узяли участь 500 учител1в, як1 увiйшли до складу двох експериментальних (200 осiб) та трьох контрольних (300 осiб) груп iз приблизно однаковим к1льк1сно-як1сним складом.
Ввдповвдно до програми експериментального дослвдження проведено пвдготовчий, констатуваль-ний, формувальний, контрольно-оцiнний, узагаль-нювальний етапи дослвдження.
Шдготовчий етап передбачав створення програми експериментального дослвдження, формування груп, добiр валвдного iнструментарiю для вимь рювання дослiджувано! якостi (розробка опиту-вальника, тестових завдань, факторно-критерiаль-них моделей творчого вчителя, програми та нав-чальних матерiалiв тематичного спецкурсу «Твор-чють учителя - шлях до педагопчно! майстер-ностЬ>, модулiв методично! роботи за вектором «!нновацшна школа»; вiдбiр психологiчних тестiв
gna 3'acyBaHHa piBHa TBopnoro noTeH^any ynac-hhkIb gocnig®eHHa).
Ha KoncmamyeanbuoMy emani 3a gonoMororo KoMnneKcy giarHocTHHHHx iHCTpyMeHTiB 6yno npoBe-geHo BxigHe BHMiproBaHHa piBHa TBopnoro noTeH^any Ta piBHiB c^opMoBaHocTi noro oKpeMHx KoMnoHemiB y nnemB eKcnepHMeHTanbHHx i KoHTponbHHx rpyn. npoBegeHe giarHocTyBaHHa noKa3ano ^o 6inbmicTb ynacHHKiB gocnig®eHHa xapaKTeproyeTbca HH3bKHM i cepegHiM piBHaMH TBopnoro noTeH^any, HegocTaT-Hboro c^opMoBarncTro oKpeMHx noro KoMnoHeHTiB, cnaÖKoro MoTHBa^ero go BuaBneHHa TBopnocri y npo-^eciHHin gianbHocTi. npu цboмy po3nogin negaroriB b eKcnepHMeHTanbHHx i KoHTponbHHx rpynax 3a piBHaMH
TBopnoro noTeH^any cyTTeBo He Bigpi3HaBca, ^o 6yno
2
BcTaHoBneHo Ha nigcTaBi 3acrocyBaHHa KpuTepiro x , npH3HaneHoro gna nopiBHaHHa po3noginy o6'eKTiB 3a cTaHoM 6ygb-aKoi BnacTHBocTi y gBox He3ane®HHx Bu6ipKax.
OcHoBoro gna 3acTocyBaHHa Kprnepiro x2 6ynu Taxi gaHi:
1) icHye gBi He3ane®Hi Bu6ipKH pi3HHx cyKynHo-cren o6'gmom N1 Ta N2;
2) c^opMynboBaHo npuny^eHHa npo cTaH gocni-g^yBaHoi BnacTHBocTi;
3) o6paHo piBeHb gocToBipHocTi 95 % 3 a6conro-THoro noxu6Koro a=0,05, ^o e 3aranbHonpHHHaTHM y ncuxonoro-negarorinHux gocnig®eHHax [12].
CraTHcTHHHa o6po6xa pe3ynbTaTiB BxigHoro BHMiproBaHHa piBHiB TBopnoro пoтeнцiany negaroriB BHKoHyBanaca 3rigHo 3 $opMynoro (1) [11]:
ge Tc - 3HaneHHa craTHcTHHHoro Kpmepiro, ^o cno-cTepiraeTbca; N1 - KinbKicTb ynrneniB b eKcnepuMeH-TanbHHx rpynax Ha nonaTOK eKcnepuMemy; N2 - KinbKicTb negaroriB y KomponbHHx rpynax Ha nonaroK eKcnepHMeHTy; Q1t - KinbKicTb ynrneniB b eKcnepHMeHTanbHHx rpynax i-ro piBHa; Q2l - KinbKicTb negaroriB y KoHTponbHHx rpynax i-ro piBHa.
yHacnigoK npoBegeHHx o6nucneHb HaMH 6yno oTpHMaHo 3HaneHHa Tc~2,891. ^na o6paHoi KinbKocTi piBHiB (4) Ta HHcna cTyneHiB BinbHocTi v (v=4—1=3) KpHTHHHe 3HaneHHa KpuTepiro TKp cKnagae 7,81 [11]. TaKHM hhhom, TKp>Tc, a oT®e, po3nogin negaroriB b eKcnepHMeHTanbHHx i KoHTponbHHx rpynax 3a piBHaMH TBopnoro noTeH^any Ha KoHcTaTyBanbHoMy eTani icToTHo He Bigpi3HaBca. Цi gaHi cBignaTb npo Te, ^o BH3HaneHi piBHi TBopnoro noтeнцiany BignoBigaroTb KpHTepiaM BiporigHocTi Ta peanbHocTi npu 3icTaBneHHi pe3ynbTaTiB BHMiproBaHb b eKcnepuMeHTanbHHx i KoHTponbHHx rpynax y xogi eKcnepHMeHTanbHoro go-cnig^eHHa.
y xogi ^оpмуeaмbного emany nnemB eKcnepHMeHTanbHHx rpyn 3anyneHo go anpo6aцii Mogeni po-3BHTKy TBopnoro noтeнцiany BHHTena Ha 6a3i Цeнтpy
ocBiTHix iHHoBa^n KBH3 «XapKiBcbKa aKageMia HenepepBHoi ocBiTH» - cTpyKTypHoro nigpo3giny, go noBHoBa^eHb aKoro BigHeceHo aHani3, y3aranbHeHHa h nomHpeHHa nepcneKTHBHoro negarorinHoro gocBigy Ta negarorinHHx iHHoBa^n. Cnuparonucb Ha HayKoBi nornagH O. HoBaK [14], I. nignacoro [15], B. Cno6og-HHKoBa [16] Ta iHmHx yneHHx, mh BHxogHnH 3 Toro, ^o BHKoHaHHa 3a3HaneHHx ^yH^in HanTOHHime 3a-6e3nenye gocarHeHHa MeTH ^ogo po3BHTKy TBopnoro noтeнцiany BHHTena.
Oco6nHBocTaMH gianbHocTi ^ogo po3BHTKy TBopHHx Mo^nHBocTen negaroriB Ha цboмy eTani cTanu ii HenepepBHicTb, cucTeMHun xapaKTep, cTBopeHHa iHgHBigyanbHHx ocBiTHix TpaeKropin ynrneniB Ha giarHocTHHHin ocHoBi, goBrocTpoKoBe nnaHyBaHHa Me-TogHHHoi po6oTH, cnpaMoBaHicTb Ha onaHyBaHHa nega-roraMH cucTeMH 3HaHb i BMiHb, Bce6inHe 36araneHHa gocBigy ixHboi TBopnoi gianbHocTi (Ta6n. 1).
3MicT MeTogHHHoi po6oTH 6yB BH3HaneHHH 3a-3ganerigb Ha nigcTaBi aHani3y HayKoBoi niTepaTypu h eMnipHHHoro gocnig^eHHa piBHa TBopnoro noTeH-цiany BHHTeniB Ta oxonnroBaB mupoKHn cneKTp nu-TaHb 3 TeMH.
Ochobhhmh ^opMaMH o3HanoMneHHa negaroriB i3 cynacHHMH gocarHeHHaMH HayKH i npaKTHKH ^ogo 3gincHeHHa TBopnoi negarorinHoi gianbHocTi cTanu Te-MaTHHHHÖ cneuKypc, ceMiHapu, кoн$epeнцii, ^ATh, BucTaBKH, aBTopcbKi TBopni MancTepHi, ynacTb y po6oTi THMHacoBHx TBopnux KoneKTHBiB, iHgHBigyanbHi Ta rpynoBi кoнcynbтaцii, ^o BHMarano Big yHHTeniB nocTinHoro BHKopucTaHHa h oHoBneHHa oTpuMaHHx
3HaHb i BMiHb.
BuBneHHa npaKTHHHoi gianbHocTi ^mpy ocBiTHix iннoвaцiн KBH3 «XapKiBcbKa aKageMia HenepepBHoi ocBiTH» BuaBHno, ^o nneHH eKcnepuMeHTanb-hhx rpyn cTanu aKTHBHime 6paTH ynacTb b o6nacHin внcтaвцi-npeзeнтaцii negarorinHux igen Ta TexHo-norin i3 BnacHHMH HaBHanbHo-MeToguHHHMH po3po6-KaMH, nacTime 3BepTaTuca go 6a3 gaHHx e^eKTHBHoro negarorinHoro gocBigy Ta ocBiTHix iHHoBa^n, iHTeH-cuBHime npaцroвaтн Hag BnacHHM npo^ecinHHM 3poc-TaHHaM nepe3 ynacTb y mKinbHHx, panoHHHx (MicbKux) MeTogHHHHx o6'egHaHHax to^o. npo nigBH^eHHa мoтнвaцii negaroriB go TBopnoi gianbHocTi cBignaTb pe3ynbTaTH onHTyBaHb i ncuxonoro-negarorinHoro giarHocTyBaHHa.
nig nac конmpоnbно-оцiнного emany npoBe-geHo BuxigHe BHMiproBaHHa, aKe go3Bonuno BH3Hanu-th piBeHb BonogiHHa KoMnneKcoM 3HaHb, yMiHb i HaBHHoK, Heo6xigHHx gna TBopnoi negarorinHoi gianbHocTi, b eKcnepHMeHTanbHHx Ta KoHTponbHHx rpynax, BHaBHTH oco6нcтicнo-цiннicнe cTaBneHHa ynacHHKiB gocnig^eHHa go po3BHTKy BnacHoro TBop-noro noтeнцiany.
y Me^ax yзaгaмbнmeaмbного emany BHKoHaHo cTaTHcTHHHy o6po6Ky h iнтepnpeтaцiro oTpuMaHHx ga-hhx, a TaKo® 3gincHeHo y3aranbHeHHa pe3ynbTaTiB go-cnig^eHHa.
Ta6^HUH 1
Ocoo^HBOGTi оргaнiзaцií mctojhhhoi' po6qth b CKcnepuMCHTai-ibHux Ta KQHTponbHHx rpynax
№ 3/n napaMeTp EKcnepHMeHTa^bHi rpynn KöHTpOabHi rpynn
1 XapaKTcp 3anyncHHH negaroriB go MCTogHHHoi po6oTH, cnpaMoBaHoi Ha po3BHToK ixHboro TBopnoro noTCH^any HcnepepBHHH Eni3ogHHHHH
2 ctbopchhh rnghbigyanbhhx ocBiTHix TpaeKTopin 3gincHK>Banocfl cninbHo 3 MCTogucTa-mh ЦOI Ha giarHocTHHHin ocHoBi Ta 3 ypaxyBaHHHM noTpe6 negaroriB 3gincHroBanocH BignoBigHo go caMocTiHHo BH3HaHCHHX negaroraMH noTpe6
3 OcHoBHi 3aBgaHHH MCTogmHoi po6oTU OnaHyBaHHH negaroraMH chctcmh 3HaHb i BMiHb, Ha6yTTH hobhx npo-^ecinHHX KoMneTCHTHocTCH, 36araHCH-hh gocBigy ixHboi TBopnoi gianbHocri, po3BHToK TBopHoro noTCH^any AgpecHC ycyHCHHa kohkpcthhx npora^HH y 3HaHHHX i BMiHHHX negaroriB, Ha6yTTH hhmh npaK-THHHoro gocBigy 3 ncBHHX ac-ncKTiB TBopnoi npo^ecinHoi gianbHocTi
4 nnaHyBaHH« MCTogHHHoi po6oTH 3 negaroraMH ^oBrocTpoKoBC, Ha ocHoBi po3po6ncHoi Mogeni nepiogHHHC, Ha ocHoBi 3aaBoK Big negaroriB
5 3MicT MCTogHHHoi po6oTH Bn3HaHCHnn 3a3ganerigb Ha ocHoBi aHani3y HayKoBoi nrrepaTypn Ta CMnipHHHoro gocnigxcHHH piBHH TBopHoro noTCH^any BHHTcniB, oxonnroBaB mnpoKnn cncKTp nHTaHb 3anexaB Big ocBiTHix 3anHTiB Ta npo^ecinHHX noTpe6 yHHTCniB, BKnronaB o6mcxchc Kono nHTaHb KoHKpeTHoi TCMaTHKH
6 OopMH HaBHanbHo-MCTogHHHoi po6oTU ^ogo o3HanoMHCHHa negaroriB i3 cynacHHMH gocarHCH-hhmh HayKU i npaKTHKH, 3anyncH-hh go TBopnoi negarorinHoi gianb-HocTi TcMaTHHHHH cncцкypc, ynacTb y po-6oTi THMHacoBHX TBopnux KoncKTHBiB (TTK), aBTopcbKoi TBopnoi MancTcpm (ATM), ccMiHapu, TpcHrnra, koh^c-pcH^i, ^ATh, «Kpyrni ctohh», nega-rorinm HHTaHHH, ynacTb y BHcTaBKax negaroriHHoi TBopnocri, npo^ccinHHX KoHKypcax, rngHBigyanbHHX Ta rpyno-bhx KoHcynbTa^ax, ynacTb y po3po6^ MCTogHHHHX MaTcpianiB, 3anyncHHH go ynacri b ocBiTHix npocKTax, gocnigHo-CKcnepnMCHTanbHin po6oTi, BHKopu-cTaHHH 6a3 gaHHX npo c^ckthbhhh negaroriHHHH gocBig OKpcMi ^opMH po6oTH 3a bh6o-poM negaroriB
7 BnKopncTaHHH 3HaHb i BMiHb, ot-puMaHux negaroraMH b xogi B3aeMogii 3 ЦOI nonepegHbo oTpHMaHi 3HaHHH Ta BMiHHH 6ynn Heo6xigHi negaroraM hc TinbKH gna BHpimcHHH kohkpcthhx npo6ncMHnx nHTaHb, ane i npu ^nec-npaMoBaHoMy 3anyHCHHi ix go no-ganbmoi ynacTi b KoHKypcax, ccMiHapax, KoH^epcH^ax, BHcTaBKax OTpHMaHi 3HaHHa Ta BMiHHH npu-3HananHcH gna BHpimcHHH kohkpcthhx BHpo6hhhhx 3aBgaHb i3 npo^ecinHoi gianbHocTi
8 ynacTb negaroriB y MacoBHX 3a-xogax (ccMiHapu, KoH^epcH^i, BHcTaBKH to^o) Akthbho 3anyHannca go ynacTi b iH-mnx MacoBHX 3axogax, ^o BHMarano Big yHHTcniB nocTiHHoro BHKopucTaHHH H oHoBHCHHH oTpHMaHHX 3HaHb i BMiHb Bpanu ynacTb b iHmux MacoBHX 3axogax 3a 6axaHHHM
9 3anyHCHH« go ynacTi y npo^ecin-hhx KoHKypcax, npc3CHTa^HHHX 3axogax McTogucTaMH ЦOI aKTHBHo nponary-Banaca ynacTb y 3axogax cepeg thx negaroriB, HKi bhhbhhh iHTcpec go TBopnoi gianbHocTi b xogi ccMiHapiB, KoH^epcH^H, KoHcynbTa^H flo ynacTi 3anpomyBanucH Bci 6axaroni negaroru
10 OopMH y3aranbHCHH« pc3ynbTariB MCTogHHHoi po6oTH 3 negaroraMH Ctbopchhh 6aHKy gaHHX, y HKoMy 3a-3HaHCHo BigoMocTi npo npo^ccinm gocarHCHHa, npo6ncMHi nHTaHHH Ta pc3ynbTaTH giarHocTyBaHHa TBopnoro noтcнцiaпy negaroriB; 3BiTH npo npo-BegcHHH 3axogiB; xypHanu o6niKy koh-cyпbтaцiп 3BiTH npo npoBcgcHHH 3axogiB; xypHanu o6niKy кoнcyпbтaцiп
5. Результати дослвджень та Тхне обгово-
рення
Анал1з факторно-критер1альних моделей твор-чого вчителя й результапв тесту на визначення за-гального р1вня творчого потенщалу за М. Янцуром
[17] став основою для визначення р1вня творчого потенщалу кожного учасника експериментального дослвдження та подальшого зютавлення даних, отри-маних до початку формувального етапу i шсля його завершення (табл. 2).
Рiвнi творчого потенцiалу Експериментальнi групи, осiб Контрольш групи, ойб
Констатувальний Контрольно- Констатувальний Контрольно-
етап оцiнний етап етап оцiнний етап
Низький 47 33 78 75
Середнiй 87 79 109 100
Достатнш 43 56 69 78
Високий 23 32 44 47
Таблиця 2
Рiвнi творчого потенцiалу члешв експериментальних i контрольних груп на початку та в кшщ
експериментального дослщження
Результати проведених вимiрювань демон-струють, що к1льк1сть учителiв в експериментальних групах, як1 ввдзначаються достатшм i високим рiвня-ми творчого потенщалу, значно збiльшилася (на 22 особи) за час проведення експерименту порiвняно з аналогiчними показниками в контрольних групах (на 12 ойб). Прирют в експериментальних групах склав 11 %, а в контрольних групах - 4 %. При цьому шльшсно-яшсний склад обох вибiрок (вж, рiвень освiти, стаж педагопчно! дiяльностi, квалiфiкацiйна категорiя, мiсце роботи) та показники рiвня творчого потенщалу члешв груп на початку експерименту не мали суттевих вiдмiнностей.
Даш вимiрювань сввдчать про бiльш високу ефективнiсть розвитку творчого потенцiалу вчитетв в експериментальних групах, анiж у контрольних групах. Причинами цього можуть бути як дя випадкових факторiв (нульова гiпотеза Н0), так i впровадження в експериментальних групах розроблено! нами моделi розвитку творчого потенщалу вчителя (альтернативна гшотеза Н1). Для перевiрки цих гiпотез та визначення з-пом1ж них правильного й хибного припущення було виконано обробку результатiв вимiрювань за допомо-
гою методiв математично! статистики, що передбачало
2
застосування статистичного критерiю х .
Використання зазначеного критерiю дозволило з'ясувати, чи юнуе вщмшшсть у показниках, от-риманих на початку та в кшщ експериментального дослщження, а в разi И наявносп - встановити, якою саме вона е. При цьому ми виходили з того, що юнування суттево! вщмшносп в рiвнях творчого потенщалу педагопв експериментальних i контрольних груп (статистична значущiсть а<0,05) не може бути пояснена впливом випадкових факторiв, а е наслщ-ком цшеспрямовано! дiяльностi [12].
Нульова гшотеза Но, представлена у виглядi математичного виразу (Р1, Р2, Р3, Р4)=(Р1, Р2, Р3, Р4), передбачае, що ймовiрностi розподiлу вчителiв за високим, достатшм, середшм i низьким рiвнями творчого потенцiалу в експериментальних та контрольних групах на початку й наприкшщ експериментального дослщження е рiвними.
З метою обчислення статистики критерш х2 для експериментальних i контрольних груп нами бу-
ло визначено значения цього критерш Тс за формулою (2) [11]:
т _ 1 ^(NiQ2i-N2QJ2 с N^N2i-i Qu + Q2i '
де Nj - к1льк1сть учителiв в експериментальних групах на еташ шд номером i; Qj - шльшсть учителiв, як1 були ввднесеш за результатами вимiрювань на еташ шд номером i до вщповвдних рiвнiв творчого потенцiалу Pj; j - певний рiвень творчого потенщалу (для високого рiвня j=1; для достатнього рiвня j=2; для середнього рiвня j=3; для низького рiвня j=4); i -етап дослвдження, на якому проведено вимiрювання (для констатувального етапу i=1; для контрольно-оцiнного етапу i=2).
Для експериментальних груп Тс~18,36, що е бшьшим за Ткр =7,81 для обрано! кiлькостi рiвнiв (4) та числа ступешв вiльностi v (v=4-1=3) при рiвнi достовiрностi 95 % та абсолютнш похибцi а=0,05 [12]. Такий результат е пiдставою для вщхилення нульово! гiпотези Н0 про випадковють отриманих даних та прийняття альтернативно! гшотези Н1 про статистичну достовiрнiсть iснуючих вiдмiнностей у рiвнях творчого потенщалу члешв експериментальних груп.
Для контрольних груп Тс~1,096, що е меншим за Ткр=7,81. Таким чином, у цьому випадку немае п1дстав для вiдхилення нульово! гшотези Н0 про дiю випадкових факторiв та для прийняття альтернативно! гшотези Н1 про статистичну значущють вщмш-ностей у рiвнях творчого потенщалу вчителiв у контрольних групах. Можна стверджувати, що змши в рiвнях творчого потенцiалу члешв контрольних груп не е суттевими.
Щ данi дають можливiсть зробити висновок про те, що ефектившсть розвитку творчого потенщалу вчителiв в експериментальних групах обумо-влена саме введенням незалежно! змiнно! - моделi розвитку творчого потенщалу вчителя, яка репре-зентуе спещальним чином органiзовану систему методично! роботи з педагогами в Цен^ освгг-нiх iнновацiй закладу шслядипломно! педагогiчно! освiти.
6. Висновки
Результати експериментального дослiдження доводять, що впровадження моделi розвитку творчого потенцiалу вчителя в умовах Центру освгтшх шно-вацiй шституту тслядипломно!' педагопчно! освiти забезпечуе високу ефективнiсть цього процесу.
Порiвняльний аналiз отриманих даних проде-монстрував, що в результата впровадження розробле-но! моделi в експериментальних групах було досяг-нуто приросту в 11 % на високому й достатньому рiвнях творчого потенцiалу. Для педагогiв контроль-них груп, як1 не брали участ в апробацп моделi, при-рiст склав 4 %.
Отриман результати е статистично значущими i пiдтверджують правильнiсть вихвдно! гiпотези експериментального дослщження про те, що ефек-тивнiсть розвитку творчого потенцiалу вчителя зрос-татиме завдяки впровадженню модел^ яка передба-чае органiзацiю методично! роботи з педагогами в Центрi освгтшх iнновацiй iнституту тслядипломно! педагопчно! освiти.
Лiтература
1. Лунна, В. Ю. Моделювання розвитку творчого потенщалу вчителя на основi роботи Центру освгтшх шно-вацiй закладу тслядипломно! педагопчно! освiти [Текст] /
B. Ю. Лунна // Вiсник тслядипломно! освпи. - 2015. -Вип. 15. - С. 96-107.
2. Иванченко, В. Н. Развитие творческого потенциала педагога дополнительного образования в системе повышения квалификации [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / В. Н. Иванченко; Ростов. обл. ин-т повыш. квалиф. и переподг. раб. образования. - Ростов-на-Дону, 2010. - 210 с.
3. Корець, М. С. Теорiя i практика техтчно! тдго-товки вчителiв трудового навчання [Текст]: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / М. С. Корець; Нац. пед. ун-т ш. М. П. Драгоманова. - К., 2007. - 38 с.
4. Ковальова, С. В. Розвиток творчо! активност вчителгв музики в системi тдвищення кватфжацп [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. В. Ковальова; 1н-т пед. освгти i освгти дорослих АПН Укра!ни. - К., 2007. - 301 с.
5. Мартишина, Н. В. Становление и развитие творческого потенциала педагога в системе непрерывного педагогического образования [Текст]: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. В. Мартишина; Ряз. гос. ун-т им.
C. А. Есенина. - Рязань, 2009. - 168 с.
6. Устинова, Н. В. Розвиток творчого потенщалу вчителя в системi тслядипломно! педагопчно! освгти [Текст]: автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н. В. Устинова; Центр. ш-т тслядипл. пед. освгти АПН Украши. - К.: 2006. - 21 с.
7. Пирожкова, О. Б. Модель развития творческого потенциала учителей инновационных школ [Текст] / О. Б. Пирожкова // Омский научный вестник. - 2008. -Т. 66, № 2. - С. 123-126.
8. Равлюк, Т. А. Розвиток творчого потенщалу май-бутнх сощальних педагопв у процес сощально-педа-гопчно! практики [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. А. Равлюк; Терноп. нац. пед. ун-т ш. В. Гна-тюка. - Тернопшь, 2012. - 23 с.
9. Чурбанова, Л. К. Развитие творческого потенциала педагога дополнительного образования [Текст]: науч.-практ. конф. / Л. К. Чурбанова; ред. О. Н. Широков и др. -Психология и педагогика XXI века: теория, практика и
перспективы. - Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2014. - С. 14-16.
10. Гончаренко, Я. В. Математичт методи анатзу результапв педагопчного експерименту [Текст]: зб. наук. пр. / Я. В. Гончаренко. - К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2012. - С. 168-175.
11. Грабарь, М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях [Текст] / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. - М.: Педагогика, 1997. - 136 с.
12. Руденко, В. М. Математична статистика [Текст]: навч. пос. / В. М. Руденко. - К.: Центр учбово! лггератури, 2012. - 304 с.
13. Сидоренко, Е. В. Математические методы обработки в психологии [Текст] / Е. В. Сидоренко. - СПб.: ООО «Речь», 2000. - 350 с.
14. Новак, О. М. Особливост впровадження шнова-цшних технологш у практику роботи загальноосвгшгх на-вчальних закладiв. Вип. 51 [Текст]: зб. наук. праць /
0. М. Новак; гол. ред. Н. С. Побiрченко та ш. - Психолого-педагопчт проблеми сшьсько! школи. - Умань: ФОП Жо-втий О. О., 2014. - С. 80-87.
15. Шдласий, I. П. Педагопчт шновацц [Текст] /
1. П. Шдласий, А. I. Шдласий // Рдаа школа. - 1998. -№ 12. - С. 3-17.
16. Слободчиков, В. И. Проблемы становления и развития инновационного образования [Текст] / В. И. Слободчи-ков // Инновации в образовании. - 2003. - № 2. - С. 4-18.
17. Янцур, М. С. Професшна психодiагностика: практикум [Текст] / М. С. Янцур. - К.: МПУ ДЦЗ, МОУ РДП1, 1995. - 158 с.
References
1. Lunina, V. Yu. (2015). Model'uvann'a rozvytku tvorchogo potencialu vchytel'a na osnovi roboty Centra osvit-nih innovacij zakladu pisl'adyplomnoji pedagogichnoji osvity [Modelling of the teacher creative potential development based on work of the Educational Innovations Center of the institute of postgraduate pedagogical education]. The Postgraduate Education Digest, 15, 96-107.
2. Ivanchenko, V. N. (2010). Razvitie tvorcheskogo potenciala pedagoga dopolnitel'nogo obrazovanija v sisteme pov-yshenija kvalifikacii [The development of creative potential of the additional education trainer in system of postgraduate education]. Rostov-na-Donu, 210.
3. Korets', M. S. (2007). Teorija i praktyka tehnichnoji pidgotovky vchyteliv trudovogo navchann'a [Theory and practice of technical preparation of labor teachers]. Kyiv, 38.
4. Kovalyova, S. V. (2007). Rozvytok tvorchoji aktyv-nosti vchyteliv muzyky v systemi pidvyshchenn'a kvalifikaciji [The development of creative activity of music teachers in system of postgraduate education]. Kyiv, 301.
5. Martyshina, N. V. (2009). Stanovlenie i razvitie tvorcheskogo potenciala pedagoga v sisteme nepreryvnogo pedagogicheskogo obrazovanija [The formation and development of pedagogue creative potential in system of continuous pedagogical education]. Ryazan, 168.
6. Ustynova, N. V. (2006). Rozvitok tvorchogo potencialu vchytelya v systemi pisl'adyplomnoji pedagogichnoji osvity [The development of teacher creative potential in system of postgraduate pedagogical education]. Kyiv, 21.
7. Pirozhkova, O. B. (2008). Model' razvitija tvorcheskogo potenciala uchitelej innovacionnyh shkol [The model for the development of creative potential of teachers of innovative schools]. Omsk Scientific Digest, 66 (2), 123-126.
8. Ravl'uk, T. A. (2012). Rozvytok tvorchogo potencialu majbutnih social'nyh pedagogiv u procesi social'no-pedagogichnoji praktyky [The development of creative potential of future social pedagogues during their social-pedagogical training]. Ternopol, 23.
9. Churbanova, L. K. (2014). Razvitie tvorcheskogo potenciala pedagoga dopolnitel'nogo obrazovanija [The development of creative potential of the additional education trainer]. Psychology and pedagogy of XXI century: theory, practice, perspectives. Cheboksary: Center of Science Partnership "Interactive Plus", 14-16.
10. Honcharenko, Ya. V. (2012). Matematychni me-tody analizu rezul'tativ pedagogichnogo experimentu [Ma -thematical methods of analyzing the results of the pedagogical experiment]. Kyiv: NPU by M. P. Dragomanov, 168-175.
11. Grabar', M. I., Krasnyanskaja, K. A. (1997). Prime-nenie matematicheskoy statistiki v pedagogicheskih issledovan-ijah [Using mathematical statistic in pedagogical research]. Moscow: Pedagogy, 136.
12. Rudenko, V. M. (2012). Matematychna stat-ystyka [Mathematical statistic]. Kyiv: Educational Literature Center, 304.
13. Sydorenko, Ye. V. (2000). Matematicheskie metody obrabotki v psihologii [Mathematical methods of processing in psychology]. Sankt-Peterburg: Rech ltd, 350.
14. Novak, O. M. (2014). Osoblyvosti vprovadzhenn'a innovacijnyh tehnologij y praktyku roboty zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv. Issue 51 [The peculiarities of implementing the innovative technologies into functioning of secondary schools. Issue 51]. Uman' State Pedagogical Tychyna University. Uman: SEA Zhovtyj O. O., 80-87.
15. Pidlasyj, I. P., Pidlasij, A. I. (1998). Pedagogichni innovaciji [Pedagogical innovations]. Own school, 12, 3-17.
16. Slobodchikov, V. I. (2003). Problemy stanovlenija i razvitija innovacionnogo obrazovanija [The problems in formation and development of innovative education]. Innovations in education, 2, 4-18.
17. Yantsur, M. S. (1995). Profesiyna psyhodiagnos-tyka: praktykum [Professional psychological diagnostic: practical training]. Kyiv: MPU DCZ, MOU RDPI, 158.
вано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Рябова З. В.
Дата надходження рукопису 20.01.2016
Лунша Вiкторiя Юрй'вна, директор, Комунальний заклад «Харшвський центр дослвдницько-екс-периментально! дшльносп «Будинок учителя» Харшвсько! обласно! ради», вул. Скрипника, 14, м. Хар-kíb, Украша, 61057 E-mail: [email protected]
УДК 37.014.6
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60830
ТЕОРЕТИЧН1 AСПЕКТИ ДЕPЖAВНО-ГPОMAДСЬКОГО УПPAВЛIННЯ ЗAГAЛЬНООСВIТНIM НAВЧAЛЬНИM ЗAКЛAДОM
© О. К. M^a^K
У статтi здшснено огляд нормативно-правового забезпечення державно-громадського управлтня зага-льноосвiтнiм навчальним закладом. Проанал1зовано основш теоретичш положення державного, гро-мадського, державно-громадського управлтня загальноосвiтнiм навчальним закладом. Висвiтлено озна-ки та принципи реал1зацИ державно-громадського управлтня в галузi освiти. Представлено провiднi на-уковi досягнення з питань моделювання державно-громадського управлiння загальноосвiтнiм навчаль-ним закладом
Ключовi слова: загальноосвiтнiй навчальний заклад, управлiння, державно-громадське управлтня, дер-жавне управлiння
In the article was carried out the survey of the normative and legal support of the state-public management of the general educational institution. There were analyzed the main theoretical points of the state management of education, was grounded the role of public and public self-government authorities in the general educational institution, was defined its structure and was characterized the specificity of its activity. On the base of analysis of normativity it was established that the main authority of the public self-government is a general meeting (conference) of the stuff of general educational institution. The network of the self-government authorities especially the council of general educational institution, board of guardians, parents and pupils committees, teachers methodical associations, commissions, committees and so on form according to the decision of this conference. There were elucidated the signs and principles of realization of state-public management in educational sphere. There were separated the main grounds that define the state-public management of educational institution especially legality, publicity, cooperation and openness in making decisions, transparency in carrying out accepted decisions, voluntariness, equality, democracy. There were presented the leading scientific attainments concerning the problem of modeling the state-public management of general educational institution Keywords: general educational institution, management, state-public management, state management, public management
1. Bcryn BiTHboro npocTopy, CTaHOB^eHHH hobíthíx co^amHo-
CrpiMKHH PO3BHTOR ÍH$opMa^HHoro cycnimcT- eKOHOMWHHx Ta nomraHHux npo^cÍB BUMararoTb oho-Ba, imerpaqia go CBiTOBoro Ta eBponeücbKoro oc- b^hhh i 3míhh Tpagu^HHux nigxogiB go ynpaB^ÍHHa
