CC BY
41НТЕГРАЦШШ ЗВ'ЯЗКИ ДИСЦИПЛ1Н ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО ЦИКЛУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-АНАЛ1ТИЧНИХ УМ1НЬ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В
О.П.Кошова, астрант,
Утверситет споживчог кооперацп Украти,
м. Полтава, УКРА1НА
Розглядаютъся деят умови формування тформагрйно-тачттчних умть студенппв економгчних спегщчъностей вшцих навчальних закладю освтт.
Проблеми встановлення штеграцшних зв'язюв та Гх реал1защя у процей про-фесшно'Г тдготовки майбуттх фах1вщв з р1зних галузей знань була об'ектом дослщ-ження багатьох науковщв, а саме: Р.С.Гу-ревич, Д.1.Колом1ець, Т.В.Крилова, В.М.Максимова, С.М.Рибак, З.1.Слепкань, А.В.Усова та ш. Загальт аспекти щодо теоретико-методолопчних тдходов штеграцшних зв'язюв розглядалися в працях П.Р.Атуто-ва, 1.М.КозловськоГ, В.Р.1льченко, С.Ф.Клепко та ш. Зокрема, особлива увага в наукових дослщженнях придшяеться штеграцл природничо-наукових та професшно-тех-н1чних знань (Р.С.Гуревич, О.С.Дубинчук, В.М.Максимова, П.С.Самойленко та ш). Гнтеграцл в практищ вищоГ освгти присвя-чет пращ В.А.Семиченко, В.А.Козакова, Д.1.Колом1ець, С.М.Рибак, Д.В.Чернишев-ського, Ш.Яковлева та ш.
Зокрема, С.М.Рибак визначено основ-н1 умови реатзацл м1жпредметних зв'язюв природничо-математичних 1 спещальних дисциплш, серед яких:
- взаемне узгодження робочих програм р1зних дисциплш за часом 1 лопкою викладу навчального матер1алу;
- структурно-лопчний анал1з змюту навчальних дисциплш з метою видшен-ня м1жпредметних знань 1 узагальнених умшь;
- наступтсть у формувант м1жпред-метних знань 1 вмшь з метою посилення ГхньоГ шформацшно'Г емност1, поглиб-лення сутност та едност1 трактування;
- професшна спрямоватсть навчання;
- використання шновацшних техно-логш навчання [5].
Ми погоджуемося з думкою Д.1.Коло-м1ець, що для формування систематизо-ваних знань важливо навчити студенпв не тшьки здобувати знання, а й застосовувати ран1ше засвоет при вивченш шших предметв. При цьому вш стверджуе, що для здйснення штеграцл на заняттях з природничо-наукових дисциплш необхщио:
- формувати змют кожноГ навчальноГ дисциплши на основ1 максимальноГ ш-теграцп компонентов навчального матер1алу;
- створювати штегроват пщручникн, пойбннкн та методичт рекомендацл, як були б адекватт вимогам сучасного виробництва;
- ширше практикувати проведення м1жкафедральних науково-методичних семшар1в з метою здшснення наступносл, штеграцл, диференщацл навчальних предмепв, усунення невиправданого дублювання окремих тем, встановлення едност1 у формувант й тлумачент наукових понять та ш. [2].
Водночас проблема встановлення та реатзацл штеграцшних зв'язюв дисциплш природничо-наукового циклу та Гх роль у формувант шформацшно-анаттичних умшь студенпв економчних спецдальностей дослщжена не в повн1й тр1, що 1 зумо-вило актуальтсть нашого дослщження.
Згщио осв1тньо-квал1ф1кандйноГ характеристики бакалавра спещальносп 0501
„Економжа i пщприемнинтво" [3] вишд навчальш заклади повинн1 пщгогуватн випускникiв, якi здагнi не лише розв'язу-ваги гиповi завдання майбутньо! профе-сiйноi дiяльностi, шляхом опанування системою вщповщних умiнь та навичок, а й сформувати конкурентоспроможних фахiвцiв.
Проаналiзувавши виробнич1 функци, завдання ддяльносл фахiвця освггньо-ква-лiфiкацiйного рiвня „Бакалавр" та вмшня, якими вiн повинен володли виокреслимо тi гиповi завдання ддяльносл та вщповщш !м умшня, якi, в значи1й мiрi, залежать вiд наявносгi у майбутшх економшлв умiнь роботи з iнформацieю.
Типовi завдання дiяльностi Умiння
Розрахунок та аналiз окремих параметр1в дшльносп пщпри-емства та його пздроздшв, оцшювання огриманих резульга-гв Формувати й обробляти шформацшну базу аналiзу, установлюючи форми подання i способи опрацювання шформаци
Дiагностика конкурентного сере-довища пiдприемства 1. Формувати й обробляти необхщну шформацшну базу щодо конкурентного середовища пщприемства. 2. Опрацьовувати параметри становища пщприемства в порiвняннi з конкурентами, визначати конкурентт переваги
Аналiз ресурсiв, процесiв i результатiв дiяльностi пщпри-емства та його пщроздЫв 1. Аналiзувати використання ресурав 2. Оцiнювати результати господарськог дiяльностi пiдприемства, його пiдроздiлiв
Iнформацiйне забезпечення, розроблення сценарпв та прогно-з1в змiн зовнiшнього середови-ша пiдприемства 1. Стежити за явищами i процесами, з'ясовувати гх чинники. 2. Збирати шформащю щодо тенденцiй змiн зов-нiшнього середовища. 3. Формувати шформацшну базу для прогнозування ситуацш у зовтшньому середовишi
Iнформацiйно-аналiгична пщгрим-ка процейв розроблення загаль-них i функцюнальних страгегш п1дприемства 1. Здiйснювати ресурсне обгрунтування певних аспектiв реалiзацii стратеги пiдприемства. 2. Забезпечувати iнформацiйну тдтримку процесiв формування стратеги пiдроздiлiв пщприемства
Удосконалення системи плану-вання дiяльностi пiдприемства 1. Вивчати й аналiзувати досвщ та шноваци щодо методичного забезпечення планування. 2. Розробляти адекватт передбаченим цiлям пропо-зици щодо складу показникiв, методiв ix розрахун-ку та форм подання
Оргатзащя процеав управлшня, прийнягтя господарських ршень i контроль за гх виконанням 1. Формувати шформацшне забезпечення управлш-ня пiдприемством чи його пщроздшами. 2. Обгрунтовувати альтернативнi варiанти управлш-ських рiшень. 3. Готувати шформацшну базу щодо виконання управлшських ршень
Таблиця 1
Деяк типовi завдання дiяльностi та вмiння, якими повинен володгги фах1вець осв1тпьо-квал1ф1кац1йпого р1вня „Бакалавр" напряму шдготовки 0501
„Економжа i шдприемництво"
Зважаючи на дат, наведет в табл. 1, слщ зазначити, що здаттсть знаходити, накопичувати знания та використовувати 1х для розв'язання поставлених завдань набу-вае особливого значення для майбутнього фах1вця економ1чшго профшю 1 вимагае формування у них вщповщних шформа-цшно-анаттичних умшь, таких як:
- визначення можливих джерел шформаци та стратегий Гх пошуку;
- аналз отриманоГ шформаци, шляхом використання р1зноматших схем, таблиць для фксаци результатов тощо;
- оцшювання шформаци з точки зору и достов1рност1, корисносп для вир1шення проблеми (завдання);
- визначення потреби в додатковш шформаци, отримання 11, якщо це необхщно;
- використання результапв пошуку: отримання шформаци, и структуризандя, аналз та оцшка 11 актуальносп в контексл прийняття р1шень та ш
Доцшьно зазначити, що процес формування шформацшно-аналгтичних умшь студенпв як аналттичноГ складовоГ ГхньоГ профе^йноТ шдготовки у ВНЗ, вщбуваеть-ся не спонтанно, а поступово 1 систематично. Динамшу цього процесу можна коротко охарактеризувати вщповщними р1внями сформовашсп (див. табл. 2).
Таблиця 2
Рiвнi сформованост iнформацiйно-аналiтичних умiнь та 1х характеристика
Рiвнi сформованост шформацшно-аналгтичних умiпь Особливостi в1дпов1дних |нвшв
I - р1вень „передпрофесшних" умшь Студенти приступаючи до вир1шення проблеми, не усвщом-люють 11 як задачу, а дшть штугтивно, часто не вмшчи пояснити, чого прагнуть досягти
II - репродуктивний р1вень Студенти, розв'язуючи професшну задачу, не виходять за меж1 суворо регламентованих шструкцш 1 правил, надають перевагу робой за тдказкою, з опорою на юнуюч1 шаблони 1стандарти
III - репродуктивно-творчий р1вень Студенти задовшьно справляються з вир1шенням типових проблем, однак у складних 1 неочшуваних ситуащях вони ор1ентуються важко
IV - творчо-репродук-тивний р1вень Студенти мають достатньо сформовану систему знань, умшь та навичок, що надае 1м можливють в основному устшно опановувати досвщом розв'язування типових проблем, наближених до майбутньо! професшно! д1яльност1. Але, у змшених ситуащях вони, як правило, не шукають оригшальних способ1в розв'язання задач, що св1дчить про недостатньо розвинуту здаттсть до анал1зу та прогнозування динам1ки економ1чних чинниюв
V - творчий р1вень Студенти виявляють добре розвинуи професшт вмшня, як необхщт для виконання професшних функцш, 1м властивий пошук нових методик, засоб1в 1 прийом1в роботи
Ураховуючи, що тдгрунтя для формування конкурентоспроможноТ особистосл в цшому закладаеться у процей опануван-ня дисциплшами природничо-наукового циклу, важливим е урахування, що ефек-
тившсть цього процесу значною м1рою забезпечуеться вщповщними штеграцш-ними взаемозв'язками. У цьому аспекп виникае потреба у пошуку бшьш глибоких iнтеграцiйиих можливостей дисциплш
npupogHHHo-HayKoBoro цнкny tbkhx aK „EK0H0MiK0-MaTeMaTHHHe MogenroBaHHa", „EKOHOMinHa rn^opMaTHKa", „CraTHCTHKa", "MaTeMaTHKa gna eKoHoMicriB" Ta iHmi 3 gнcцнпniнaмн цнкny npo^ecifiHoi' nigroTOBKH.
npoBegeHHH nopiBHanBHHH aHani3 3HaHB Ta BignoBigHHx yMiHB ko®hoi i3 6a3OBHx gнcцнпniн npHpogHHHo-HayKoBoro цнкny CBigHHTB npo icHyBaHHa iHTerpamfiHoro noTeHmany, 3aKnageHoro b Ko®mH i3 hhx, mogo ^opMyBaHHa iн^opмaцiннo-aнaniтннннx yMiHB cTygeHTiB. ^omnBHo 3a3HaHHTH, mo gna ^opMyBaHHa caMe iH^opMaurnHux yMiHB 6intm cnpuarnHBi yMoBH cTBoproroTBca npu BHBHeHHi gu^KH^im „EKoHoMiHHa rn^op-MaTHKa". 3oKpeMa, BoHa Hagae 6intm mupoK Mo®nHBocri gna BHKoHaHHa o6HHcneHB eKoHoMinHoro xapaKTepy 3aco6aMH Ta6nHH-Horo npoцecopa MS Excel; po6orH b KoMn'ro-TepHHx Mepe®ax; crarHcrHHHoro Ta iHTeneKTyanB-Horo aHani3y gaHHx; BHKopHCTaHHa pi3HHx onepauiHHHx CHCTeM gna 3a6e3neneHHa po6o-TH ocHoBHHx npHKnagHHx nporpaMHHx 3aco-6iB i ^yHKmft caMHx onepauiHHHx CHCTeM; gocnig®eHHa Ta po3B'a3yBaHHa 3agaH eKoHo-MiHHoro xapaKTepy, BHKopHCToByroHH MS Excel; BHKopHcTaHHa Bcix ocHoBHHx nporpaMHHx 3aco6iB, mo BxogaTB go cKnagy naKeTy MS Office Ta iH. [4].
Bogponac, TinBKH npH gocTarmo bhco-KoMy piBHi c^opMoBaHocTi iH$opMamHHHx yMiHB Mo®Ha oHiKyBaTH BignoBigHoi c^opMo-BaHocTi aHaniTHHHHx. OcTaHHe, neBHoro Miporo, 3a6e3nenyeTbca iHmHMH gнcцнnniнa-mh npupogHHHo-HayKoBoro цнкny.
HanpuKnag, gнcцнnniнa „MaTeMaTHKa gna eKoHoMicriB" cnpuae ^opMyBaHHro nonaTKoBHx yMiHB po5oTH 3 iн^opмaцiero, aK Heo5xigHo'i KoMnoHeHTH aHaniTHHHHx yMiHB. y цвoмy acneKTi oco6nHBoi Baru Ha6yBae caMocTiHHe onpaцroвaннa MareMaTHHHoi niTe-parypu; npoBegeHHa MareMaTHHHoi o6po6KH cTaTHCTHHHHx gaHHx; caMocrifiHe po3mupeH-Ha cBo'ix 3HaHB, po3bhtok noriHHoro i anropuT-MiHHoro MHcneHHa; BKnroneHHa pe3ynBTaTiB gocnig®eHB y MareMaTHHHi Mogeni eKoHoMH-hhx 3agaH Ta iH.
Ane onaHyBaHHa nonaTKoBHMH yMiH-HaMH e ocHoBoro gna 6inBm BucoKoro
piBHa, mo Mo®e 6yTH gocarHyTo npu bhb-HeHHi iHmux gнcцнnniн npupogHHHo-HayKoBoro цнкny. ypaxoByroHH, mo eKo-HoMicTH noBHHHi gocKoHano Ta KoMnneKcHo BHKopucToByBaTH Bci HaaBHi g®epena cTaTHCTHHHo'i iн$opмaцГí gna npoBegeHHa aHani3y ^rnaHcoBoro cTaHy nignpueMCTBa, y npoцeci npo^eciHHoi nigroToBKH 3pocrae ponB gнcцнпniнн „EKoHoMiKo-MaTeMaTHHHe MogenroBaHHa". Ag®e y pe3ynBTaTi BHBHeHHa цieí gнcцнпniнн cTygeHTH Ha6yBaroTB yMiHB mogo MareMaTHHHHx MeTogiB gocnig®eHHa eKoHoMiHHHx noKa3HHKiB, 3acTocyBaHHa npuKnagHux nporpaM npu npoBegeHHi po3pa-xyHKiB Ha nEOM, po3po6m npaKTHHHHx peKoMeHgamft 3 npHHHaTTa pimeHB Ta iH.
He MeHm Ba®nHBHMH BMiHHaMH gna Maft6yTHBoi npo^eciflHoi gianBHocTi eKoHo-MicTiB e BMiHHa, mo Mo®yTB 6ym c^opMo-BaHHMH y npo^ci BHBHeHHa gнcцнпniнн „CTaTHCTHKa", BHBHeHHa aKoi o3HaHoMnroe cTygeHTiB i3 cTaTHcTHHHHMH MeTogaMH
mogo:
- 36upaHHa, nepeBipKH Ta omHroBaHHa phhkoboi iн^opмaцil (opram3ama pi3HHx BHgiB Bu6ipoK i3 cyKynHocTeft BHpo6HHKiB, cno®HBaHiB Ta eKcnepTiB puHKy i oцiнкa HMoBipHHx noMHnoK pi3HHx BHgiB Bu6ipoK, cTaTHCTHHHa o6po6Ka pe3ynBTaTiB onuTyBaHB eKcnepTiB);
- TexHiKH o6HHcneHHa y3aranBHroroHux cTaTHCTHHHHx noKa3HHKiB (a6conroTHHx, BigmocHux, cepegmix), mo xapaKTepH3yroTB HaaBHicTB, crpyKTypy Ta noBegiHKy BHpo6HH-KiB, npogaBmB Ta cno^HBaniB Ha KoHKpeTHo-My pHHKy, Ta ix eKoHoMiHHa iHTepnpeTama;
- BHBHeHHa gHHaMiKH nonuTy, npono-знцil i цiн, тeнgeнцiн Ta 3aKoHoMpHocTeH ix po3BHTKy;
- BHKopHCTaHHa cynacHoi cucTeMH noKa3HHKiB coцianвнol Ta eKoHoMiHHoi cTaTHcTHKH y npHKnagHHx cTaTHcTHHHHx gocnig^eHHax Ha pHHKy ToBapiB Ta nocnyr Ta iH. [4].
KpiM Toro, peaniзaцia iнтerpaцiнннx 3B'a3KiB Mi® цнкnoм npupogHHHo-HayKo-bhx gнcцнnniн Ta npo^eciftHo-opieHToBa-hhmh gнcцнnniнaмн TaKo® nepeg6anae KopuryBaHHa 3MicTy Ko®Horo HaBHanBHo-ro Mogyna BignoBigHHx gнcцнnniн npu-
© Koshova O.
родничо-наукового циклу шляхом уза-гальнення системи знань та вщповщних шформацшно-аналггичних умiнь. Останне знаходить свое вiдображення в процесi розв'язання навчальних проблем, як за змгстом наближенi до майбутньо'1 профе-сшно!' дiяльностi. У цьому контекстi доцшьним е розв'язання таких завдань (дисциплша „Економжо-математичне мо-делювання").
Пiдприемство виршило для полш-шення фiнансового стану налагодити випуск ново! конкурентоспроможно'1 на ринку товарiв i послуг продукци. Для переобладнання цеху (дiлянки) тд випуск цiеï продукци необхщно виконати:
1. Пiдготовку технiчноï будiвлi на переобладнання дiлянки (20 дн.)
2. Замовлення i доставку нового обладнання (50 дн.)
3. Замовлення i доставку нового електрообладнання (40 дн.)
4. Демонтаж старого i встановлення нового обладнання (80 дн.)
5. Демонтаж старого i встановлення нового електрообладнання (70 дн.)
6. Переобучування персоналу (20 дн.)
7. Випробування i здача в експлуата-щю обладнання для виготовлення продукцп (20 дн.).
Наведена задача дае можливють для реалiзацiï таких етатв аналiзу щодо пошуку ïï ршення. По-перше, це шфор-мацшний етап, як потреба в шформаци для щентифжаци типу проблеми, яка поставлена (проблема розв'язуеться методом сокового моделювання). Для цього студентам необхщно пригадати основнi поняття сiтковоï модели робота, подiя, шлях, критичний шлях, правила побудови сггково!' моделi, розрахунки параметрiв сiткового графiка, тобто все, що для дано'1 проблеми е базовою шфор-мацiею.
По-друге, тсля виявлення всiх шфор-мацiйних даних, необхщних для вирь шення завдання, постае потреба в реаль заци аналiтичних умiнь, тобто виникае необхщтсть у застосуваннi одержано'1 iнформацiï для побудови сокового
графiка та розподшу ресурсiв.
Зокрема, слiд зазначити, що побудо-ва сiткового графiка, як кшцевий результат застосування iнформацiйних умшь е тшьки необхiдною умовою для виконання аналiзу. Адже при розв'язан-нi такого типу задач студенти повинт усвiдомлювати важливiсть аналiтичного етапу розв'язання дано'1 проблеми. Останне обумовлено тим, що вони повиннi враховувати наявтсть ресурсiв, неможливiсть одночасного виконання деяких операцш через обмеження пов'я-занi з робочою силою, обладнанням та шшими видами ресурсiв, оцшювати повнi резерви часу для некритичних операцш та враховувати вартют факто-ри при реалiзацiï сiткового графша. Успiшна реалiзацiя аналiтичного етапу при розв'язанш подiбного типу проблем вже передбачае наявтсть у студенпв репродуктивно-творчого рiвня сформо-ваностi iнформацiйно-аналiтичних умшь.
Рацюнально пiдiбрана система про-фесiйно-орiентованих проблем з кожно'1 дисциплiни природничо-наукового циклу, на нашу думку, буде позитивно впли-вати на тдвищення ефективностi процесу формування iнформацiйно-аналiтичних умшь майбутшх економiстiв. Не менш важливим в цьому аспектi е впроваджен-ня iнновацiйних технологiй навчання, що базуються на розробцi мiжд:исциплiнар-них навчальних иор з використанням комп'ютерно'1 пiдтримки, тренiнгах, реалiзацiï методу проекив, створеннi мiжкафедральних навчальних посiбникiв та in, що не лише сприятиме розвитку економiчного мислення студентiв, а й зможе створити сприятливi умови щодо набуття досвiду використання шформа-цiйно-аналiтичних умiнь.
Пiдсумовуючи вище означене доцшьно зазначити, що саме такий тдхщ до процесу формування шформацшно-аналиичних умiнь зможе здшснити реальну iнтеграцiю вiдповiдних знань та вмшь дисциплiн природничо-наукового циклу, що сприятиме тдвищенню рiвня аналiтичноï складово'1 професiйноï ком-
петентност майбутнього економюта в процес фахово'1 пiдготовки.
1. Горячов А.В. О понятии „информационная грамотность " // Информация и образование. - № 8. - 2001. - C. 14-16.
2. Коломгецъ Д.1. 1нтегращя знань з
-
дисциплт у професшнш тдготовш учителя трудового навчання: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Д.1.Колом1ецъ; 1н-т педагоглки i психологи проф. oceimu АПН Укртни. - К, 2001. - 20 с.
3. - -
,
спецгалъностг "Економ1чна тбернетика"
напряму тдготовки 0501 - "Економта i ": :
Наукове видання. - К.:, 2004. - 55 с.
4. - -
,
напряму 0501-"Економта i тдприемництво":
Галузевий стандарт вищоХ oceimu: Офщйне видання: Наукове видання. - К.: КНЕУ, 2002. - 51 с.
5. Рибак СМ. Мгжпредметш зв'язки природничо-математичних i спецгалъних дисциплт у тдготовцг вчителя ф1зики: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С.М.Рибак; Втниц. держ. пед. ун-т гм. М.Коцюбинсъкого. - ВЫниця, 2006. -19 с.
6. Dabanovic R. Onelog - Save time and money with Single-Sign-On to Online, Intranet
and Internet // Библиотеки и ассоциации в :
: 9-
Междунар. конф. "Крым 2002": Материалы конф. - М., 2002. - Т. 1. - С. 162-164.
Network Society-E-technologies for All: Proceedings of the International Workshop (November 25-27, 2003). - Kyiv, Ukraine, 2003. -115 p.
Резюме. Кошевая О.П. ИНТЕГРАЦИОННЫЕ СВЯЗИ ДИСЦИПЛИН ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНОГО ЦИКЛА КАК ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ. В статье рассматриваются некоторые условия формирования информационно-антитических умений студентов экономических специальностей высших учебных заведений.
Summary. Koshova O. INTEGRATION CONNECTIONS NATURAL SCIENCES SUBJECTS AS BASIS OF FORMULATION INFORMATIC AND ANALYTIC SKILLS FUTURE ECONOMISTS. Some conditions offormulation informatic and analytic skills of higher schools students majoring in economic-related studies are considered in this article.
Надшшла до редакци 14.09.2008 р.
СУшш1
Ул^овтш 2009 року проводиться
мгжриродна паукрбо-мшо()тпа
w
'¿риапимпе тштнпя мстшатищ!,
у Юопецъкому шщоналъному унгверситетг. (ио участг запрошуються наущвщ, ви^ладачг, студенти.
Юодатк^ова тформащя:
hlï\)://v/mv. cfomiiL '¿chi, iui/vif/hmrisklc/пш& шп
<78>
