ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ МЕНЕДЖЕРІВ АГРАРІЇВ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ДОСЛДНИЦЬКА РОБОТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМ1НЬ МЕНЕДЖЕР1В АГРАРПВ

АВ.Антонець, канд. педагог. наук, Полтавська державна аграрна академш, м. Полтава, УКРА1НА

У дослгдженнг розглядаеться система економгко-математичних задач, спрямова-них на формування у студента-менеджера прогностичних ум1нь, що пропонуються йому для самосттного виконання в циклг дисциплин природничо-науковог та загальное-кономгчног подготовки.

Ключов1 слова: гндивгдуальнг навчально-дослгдницькг завдання.

Постановка проблеми. Сшьськогос-подарське виробництво погребуе мене-джерiв-аграрiiв високо! кватфшаци, здат-них приймаги ршення в нестандартных ситуащях, впевнених у !х правильносгi та результативности Суттеву роль у тдгото-вцi таких спещатспв ми вбачаемо у сфор-мованостi умiнь дослщницько-прогно-сгично! дiяльносгi, яю сприятимуть розви-тковi логичного мислення, помiркованостi в дiях, здатност передбачати економiчнi ситуаци та приймати правильт управлш-сью рiшення.

Навчальний процес майбутнiх мене-джерiв у бшьшосп вищих аграрних навча-льних закладах проходить у трьох формах - лекцГ!, практичнi заняття г самостiйна робота студентГв. В основу технологи формування прогностичних умшь ми покладаемо не тшьки традицГйнГ, ГнтерактивнГ та ГнформацГйно-комп'ютернГ технологи, а й викорисгання самосгшно! роботи май-бутнГх менеджерГв для формування у них бшьш глибоких прогностичних умшь Г навичок.

У процеа вивчення дисциплГн циклу природничо-науково! та загальноекономГч-но! пГдготовки у ВНЗ аграрного профшю студентам зазвичай пропонуеться три ви-ди самосгiйноi навчально! роботи:

- cамосгiйне опрацювання навчально-го матерГалу з дисциплГни;

- виконання Гндивщуальних навчально- дослщницьких завдань (1НДЗ);

- наукова робота.

Вивчення студентами дисциплГн циклу природничо-науково! та загальноеко-номГчно! пГдготовки в контекст нашого дослГдження передбачае пошук шляив реатзаци мГжпредмегних зв'язкГв, ефек-тивна реашзащя яких дасть змогу значно поглибиги необхГднГ студентам умГння Г навички [1]. Наукова робота студентГв та використання ГндивГдуальних навчально-дослщницьких завдань мають бути спря-моваш на формування прогностичних умГнь Г мають забезпечити реатзацш мГж-предметних зв'язкГв мГж дисциплГнами, що входять до складу прогностичних.

Ми подГляемо думку Н.Ф.Тализшо!, яка вважае, що умшня, якими повинен во-лодГги майбутнГй спецГалГст-професГонал, можна подГлиги на три групи:

- умГння, пов'язаш з пГдготовкою сгу-денга до дослщницько! дГяльносп;

- умГння, набут студентом пГд час оволодГння конкретною дисциплшою, що стануть у нагодГ спецГалГсту в його пода-льшш роботГ;

- сформованГ дослГдницькГ вмшня для устшно! професшно! дГяльносгГ [8, с. 8].

Зазначимо, що шдивщуальш навчаль-но-дослщницью завдання виникли як обов'язковий елемент навчально! дГяльно-

cri crygemiB mcna ^uegHaHHa YKpaiHu go EonoHcbKoro прoцecy ra BBegeHHa KpegHr-Ho-MogynbHoi cucreMH opram3a^i HaBHaH-Ha. AHani3yroHH HayKOBO-negarorinHi ra MerogHHHi gocnig«eHHa C.MPoHHapoBa [3, 4], niCkopcbKoro [5], M.O.CrenKO [7] ra mmux нayкoвцiв, Mo«Ha garu BH3HaHeHHa noHarra «iHgHBigyanbHe HaBHanbHo-gocnig-HH^Ke 3aBgaHHa», aK 3aBepmeHoi reoperH-hhoi hh npaKrHHHoi po6oru HaBHanbHo-gocnigHH^Koro hh npoeKrHo-KoHcrpyKrop-cbKoro xapaKrepy, ^o 3po6neHa b пpoцeci caMocriHHoi HaBHanbHo-m3HaBanbHoi gianb-Hocri crygeHra Ha ocHoBi BHBHeHHa HaBHanb-Horo Marepiany 3 ogrnei hh geKinbKox guc-цнпniнн. Ha gyMKy H.B.fflynbru, IHfl,3 - ^ gugaKruHHa cucreMa, ^o Bigo6pa«ae B3ae-Mogiro gBox eneMerniB: KepiBHoi gianbHocri BHKnagaHa ra KepoBaHoi gianbHocri crygeHra [10]. OgHaK y HayKoBo-MerogHHHm nire-parypi He onucaHo ^nicHoi cucreMH bhko-pucraHHa chctcmh iHguBigyanbHux gocnig-hh^khx 3agaH gna noeranHoro ^opMyBaH-Ha y crygeHriB nporHocrHHHHx yMiHb. ToMy b HamoMy gocnig«eHHi iHgHBigyanbHi Ha-BHanbHo-gocnigHH^ri 3aBgaHHa mh 6ygeMo po3rnagaru aK negaroriHHo o6rpyHTOBaHy, noriHHo opraHi3oBaHy cucreMy eKoHoMiKo-MareMarHHHHx 3agaH, ^o nponoHyrorbca Man6yrHboMy yпpaвniнцro gna iHgHBigya-nbHoro ra caMocriHHoro BHKoHaHHa neBHHx po3yMoBHx oropa^M i 3aBgaHb, ^o cnpaMo-BaHi Ha ^opMyBaHHa y Hboro nporHocrHHHHx yMiHb aK iHrerpoBaHoi cucreMH yMiHb i HaBHHoK, noB'a3aHHx Mi« co6oro neBHHMH npaBHnaMH ra B3aeMo3B'a3KaMH b цнкni gu-cцнпniн npupogHHHo-HayKoBoi ra 3aranbHo-eKoHoMiHHoi nigroroBKH.

MeToro crani e 3acrocyBaHHa cucreMH iHgHBigyanbHHx HaBHanbHo-gocnigHH^KHx 3aBgaHb y HaBHanbHo-m3HaBanbHm gianbHocri crygeHriB-MeHeg^epiB gna 3anyHeHHa ix go HayKoBo-gocnigHoi po6oru, cucreMaru-3a^i, nornu6neHHa, y3aranbHeHHa, 3aKpin-neHHa ra npaKruHHoro 3acrocyBaHHa npo-rHocrHHHHx yMiHb i HaBHHoK.

BHKiaa ocHOBHoro MaTepia^y gocm-gKeHHA. ^ocnigHMo crpyKrypy ra cyrHicrb iHgHBigyanbHHx HaBHanbHo-gocnigHH^Kux 3aBgaHb Mi^npegMerHoro xapaKrepy, ^o

cnpuarorb ^opMyBaHHro nporHocrHHHHx yMiHb. flna ix ^opMyBaHHa mh 6ygeMo bh-KopucroByBaru gocnigннцbкi 3agaHi 3 guc-цнпniн цнкny npHpogHHHo-HayKoBoi ra 3a-ranbHoeKoHoMiHHoi пigгoroвкн, aKi Marorb ^o^etime cпpaмyвaннa gna crygeHriB-arpapiiB. flna Цb0г0 Heo6xigHa po3po6Ka gocnigHH^KHx 3aBgaHb, ^o roegHyBanu 6 y co6i HaBHanbHHH Marepian 3 цнx gнcцнпniн.

пo6ygoвн raKoi chctcmh IH^3 go^nb-ho BBecru пpннцнп iHrerparuBHocri, ^o пonaгae b HaroBHeHHi HaBHanbHo-BuxoBHo-ro пpoцecy iHrerpoBaHHMH eneMeHraMH Ha-BHaHHa, ^o Micrarb y co6i cпopigнeнi, B3a-eмoпoв'aзaнi, взaeмogoпoвнroвanbнi ra B3aeMoo6yMoBneHi 3HaHHa [10, c. 85].

Ha ocHoBi aHani3y nireparypu gocnig-hhkIb gianbHicHoro пigxogy ^o^cy Ha-BHaHHa [6, 9, 10] OTpo6yeMo oxapaKrepu3y-Baru Hamy cucreMy IHfl,3, aKa cпpaмoвaнa Ha ^opMyBaHHa пpoгнocrннннx yMiHb MaM-6yrHix MeHeg«epiB. BoHa e:

- внyrpimнboцнкnoвoro - ro6ygoBaHoro Ha пoegнaннi 3aBgaHb Ha ocHoBi B3ae-Mo3B'a3KiB Mi« пpegмeraмн цнкny ^upog-HHHo-HayKoBHx ra 3aranbHoeKoHoMiHHux gнcцнпniн;

- ^o^eumo OTpaMoBaHoro - ro6ygo-BaHoro Ha пoegнaннi 3aBgaHb, cпpaмoвaннx Ha ^opMyBaHHa ^o^eumo 3HaHy^ux кoмпeтснцm, 3oKpeMa Ha ^opMyBaHHa ^o-rHocrHHHux yMiHb;

- reMaruHHoro - ro6ygoBaHoro Ha пoeg-HaHHi 3aBgaHb, ^o Micrarb 3HaHHa 3 oKpe-mhx reM, 6noKiB, MogyniB gнcцнпniн.

Y xogi po3B'a3yBaHHa iHgHBigyanbHo-gocnigHH^KHx 3agaH crygeHru пocryпoвo oBonogiBarorb нacтyпннмн eraпaмн gocni-g^eHHa: пocтaнoвкa ^o6neMH, пo6ygoвa гiпoreзн, пpoeкryвaннa ra ropeBipKa гiпo-re3H, cKnagaHHa пnaнy (anropmMy), пpoвe-geHHa gocnig^eHHa, o^opMneHHa Mora pe-3ynbrariB, ^opMynroBaHHa вigпoвigi [2].

MerogHHHa opгaнiзaцia iHrerpoBaHux iHgHBigyanbHHx HaBHanbHo-gocnigHH^KHx 3aBgaHb, cпpaмoвaннx Ha ^opMyBaHHa ^o-rHocrHHHux yMiHb, mnaxoM peaniзaцii Mi«-пpegмerннx 3B'a3KiB Mi« gнcцнпniнaмн цнкny пpнpogнннo-нayкoвoi ra 3aranbHo-eKoHoMiHHoi mgroroBKH пepeg6aнae:

C58>

- часове та лопчне узгодження тема-тичних плашв Г навчальних програм дисциплГн циклу;

- забезпечення единого мегодолопч-ного пГдходу до формування прогностичних умшь;

- ствпрацю викладачГв для вщпрацю-вання единих вимог до методичного забезпечення, диференщального тдходу Г перевГрки 1НДЗ;

- розроблет методичнГ рекомендацГ! щодо виконання 1НДЗ;

- розробленГ методичнГ рекомендацГ! щодо контролю самосгшно! роботи сгуде-нпв;

- оргашзащю консультативно! дГяльносп викладачГв.

Результати проведеного штерв'юван-ня серед сгуденгГв-менеджерГв на першо-му курсГ показали, що виконання шдивь дуальних навчально-дослГдних завдань викликае у 60 % опитуваних деяю труд-нощГ, а 23 % не можуть взагалГ самосгшно виконувати завдання. Тому для спрощення процесу усвщомлення Г розв'язання шди-вщуальних навчально-дослГдних задач по-трГбно навчиги студентГв правильно орга-нГзовувати процес самонавчання, будувати економГко-математичну модель Г обгрун-товувати розв'язок. У цьому контекст можна запропонувати таю правила розв'я-зування дослГдницьких завдань [9]:

- проанашзуйте навчальну шформа-цГю з рГзних джерел;

- дайте характеристику;

- побудуйте асощативш зв'язки;

- побудуйте алгоритм розв'язку;

- розв'яжГть задачу;

- розв'яжГть по можливост викорис-товуючи ТЗН;

- досшдГгь мГжпредметш зв'язки.

Ми погоджуемося з думкою Н.М.Гловин, що в процеа використання дослГдницьких задач у студентГв форму-ються таю дослщницью вмГння, використання яких е невщ'емною складовою про-цесу прогнозування:

- видГляти основну проблему в запро-понованш проблемнГй ситуаци;

- визначати мету розв'язування дослщ-ницько! задачГ;

- висувати Г формулювати кориснГ п-потези;

- визначати придатнГсть вибрано! для перевГрки ппотези;

- розмежовувати припущення Г дове-денГ положення;

- планувати експеримент для перевГр-ки гГпотез;

- проводити теоретичний аналГз запла-нованих дослГджень, вибирати найбГльш доцГльний Гз них;

- передбачати Г планувати результат;

- знаходити, пропонувати Г доводити шшГ можливГ шляхи Г способи розв'язування конкретно! управлшсько! пробле-ми;

- виявляги закономГрносгГ, узагальню-вати й систематизувати отриманГ резуль-тати дослГдження;

- визначати зв'язки отриманих даних з поставленою проблемою Г послГдовнГстю вивчення даних;

- сисгематизувати факги Г явища;

- Гнтерпретувати данГ, отриманГ в ходГ розв'язування задачу

- використовувати узагальнення й аб-страгування, методи аналГзу Г синтезу, Гн-дукцГ! Г дедукцГ!, принцип формалГзацГ! в ходГ дослГдження;

- встановлювати аналогГ! в можливих професГйних ситуацГях;

- формулювати визначення Г висновки на основГ теоретичних Г фактично прове-дених дослГджень;

- розв'язувати шшГ дослщницью задачГ в новГй професшнш ситуаци [2].

Таким чином, викладач вирГшуе низку важливих педагопчних завдань:

- розвиток навичок самостГйно! роботи та тзнавально! акгивносп студентГв;

- закрГплення нових знань Г вмГнь, якГ студенти викорисговуватимуть у сво!й майбутнГй професГйнГй дГяльностГ;

- формулювання у студентГв умГння творчо, нестандартно розв'язувати не лише навчальнГ завдання, а й практичнГ про-блеми у життевш Г професГйнГй ситуаци;

- виконання студентами дослГд-

(59)

ницьких завдань сгимулюе в них тзнава-льний ^ерес до предмета завдяки смис-ловому сприйняттю навколишнього свiгу га засвоенню норм i правил екологiчноi егики й можливосп засгосовуваги отри-манi знання для вирiшення конкрегних пракгичних завдань, пов'язаних iз вироб-ницгвом сшьськогосподарсь^' продукци, спричинюе позигивнi емоци вщ розумiння своiх iндивiдуальних можливосгей впли-ваги i позигивно змiнити цей свгг, свого значення га ролi у жигтi, 1'х належно'1' са-мооцiнки.

Наведемо приклади викорисгання 1НДЗ у процесi вивчення дисциплiн циклу природничо-науково'1' га загальноекономь чно'1' пщготовки. Так, пiд час вивчення ди-сциплiни «Вища математика» доцiльно включати дослiдницькi задач економiчно-го характеру в перелш завдань розрахун-ково-графiчних робiг, що можугь бути за-пропонованi студентам-менеджерам для самосгiйного виконання наприкiнцi кожного модуля.

Приклад 1. Дослщницьким шляхом встановлено функщю попиту на цукор

Qd =

9 + р 2 + р

та пропозици Qs = 1 р + 0,5,

де О, - кшьюсгь цукру, що бажають ку-пити за одиницю часу; О - кшьюсгь цук-ру, що пропонуеться на продаж за одини-цю часу; р - цша цукру. Знайти рiвнова-жну цiну, еластичнiсть попиту та пропозици, спрогнозувати, на скшьки змшиться дохiд при збшьшенш цiни на 1 % вщ рiв-новажно!

Приклад 2. Птахоферма повинна обрати один iз двох альтернативних варiантiв розвитку: 1) вкласти 6 млн грн у нове об-ладнання та одержувати 2 млн грн прибу-тку протягом шести роюв; 2) вкласги 9 млн грн., i отримувати 4 млн грн протягом чотирьох роюв. Який варiант треба обрати керiвнику фiрми, якщо номшальна щорiчна облiкова ставка становить 11%?

Приклад 3. Для виробницгва сшьгосп-продукци сгворено 3 фiрми, кожна з яких випускае один вид продукци. У таблицi задано коефщенти прямих витрат i кшь-

юсгь юнцево! продукци. Побудувати еко-номжо-математичну модель задачь Ви-значити коефщент повних витрат, вало-вий випуск для кожно! ф1рми, коефщент непрямих витрат.

Ф1рми 1 2 3 Юнцевий продукт

1 0,11 0,2 0,15 22,5

2 0,4 0,32 0 11,5

3 0,35 0,25 0,13 9,7

Приклад 4. Залежнють виробництва деяко! сшьгосппродукци Y вщ часу (року) X подана у таблищ, побудувати графiк даноi залежносп, знайти функцiю, яка ви-ражае дану залежнiсть, проаналiзувати отриманi даш.

X 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Y 73,7 73,9 74,2 74,5 74,0 74,1 73,9 74,1 74,6

Схожi задачi можна запропонувати студентам для самостшного виконання в ходi вивчення дисциплiни «1нформатика та комп'ютерна техшка». Для цього студентам потрiбно 1'х розв'язати, використо-вуючи комп'ютерно-орiентованi засоби навчання. У переважнш бiльшостi таю до-слiдницькi задачi легко розв'язуються за-собами табличного процесора MS Excel або шшими стандартними комп'ютерними програмами, що вивчаються майбутнiми менеджерами в даному кура.

Приклад 4. Спрогнозувати обсяг про-дукци, що буде вироблений aгрофiрмою за 7 роюв, якщо функщя Кобба-Дугласа мае

вигляд: r(t) — (4,3t + 37,2) • e5'lt.

Задача розв'язуеться методом прямо-кутниюв з кроком h = 0,1 у середовищi табличного процесора MS Excel.

Для бiльшоi ефективност дослщниць-ко'1' роботи студентам доцiльно провести деюлька консультацш, на яких ознайоми-ти 1'х з методикою наукового дослiдження та його етапами.

Висновки. Наукова робота та система вдивщуальних нaуково-дослiдницьких завдань як система проблемних, дослщни-цьких i експериментальних задач економь чного змюту забезпечуе ефективне фор-

© Antonets A.

мування прогностичних умшь майбуттх менеджерiв.

1. Антонець А.В. Роль дисциплин природ-ничо-наукового циклу в процеа формування прогностичних умть майбутшх менеджер1в в аграрних ВНЗ /А.В.Антонець //Дидактика математики: проблеми i досл1дження: м!жнар. зб. наук. робт. - Донецьк: Вид-во ДонНу, 2008. - Вип. 30. - С. 79-83.

2. Гловин Н.М. Формування дослГдницьких умть з дисциплт природничо-математичного циклу в студентiв агротехшчного iнституту в процеа фаховог тдготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорiя i методика профестног освг-ти» /Н.М.Гловин. - Тернотль, 2008. -19 с.

3. Гончаров С.М. Науково-методичне за-безпечення кредитно-модульног системи орга-шзацп навчального процесу: монографiя / СМ.Гончаров. - Рiвне: НУВГП, 2005. - 267 с.

4. Гончаров С.М. Студентськ науковi дошдження в кредитно-модульнШ системi оргашзаци навчального процесу: монографiя / С.М.Гончаров. - Рiвне: НУВГП, 2006.-127 с.

5. Скорський П.1. Кредитно-модульна технолоая навчання: навч. поаб. / П.Юкорський. - К.: Вид-во Свропейського уш-верситету, 2004. - 127 с.

6. Скафа Е.И. Эвристическое обучение

математике: теор!я, методика, технология / Е.И.Скафа. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2004. -439 с.

7. СтепкоМ.Ф. Болонський процес 7 навчання впродовж життя: монография / М.Ф.Степко, Б.В.Клименко, А.А.Товажнянський. - Х.: НТУ, ХЩ 2004. -112 с.

8. ТалызинаН.Ф. Профессия педагога в условиях НТР / Н. Ф. Талызина // Совершенствование педагогического мастерства преподавателей. - М. : Знание, 1986. -112 с.

9. ФедорецГ.Ф. Межпредметные связи педагоггки с психологией: учеб. пособие к спецкурсу /Г.Ф.Федорец. - Ленинград, 1988. - 90 с.

10. Шульга Н.В. Суть 7 структура ттегрованих тдив1дуальних навчально-дошдницьких завдань м1жпредметного характеру у навчанн математики студент1в ВНЗ економ1чного спрямування / Н.В.Шульга // Вс ник Черкаського ун1верситету: зб. наук. пр. -Черкаси: Вид. в1д ЧНУ ¡м. Б.Хмельницького, 2009. - Вип. 143. - С. 149-156. - (Сер1я: Педаго-ггчнг науки).

Резюме. Антонец А.В. ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКО-ПОИСКОВОЙ РАБОТЫ БУДУЩИХ МЕНЕДЖЕРОВ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОГНОСТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ. В исследовании рассматривается система экономико-математических задач направленных на формирование у студента-менеджера прогностических умений, которые предлагаются ему для самостоятельного выполнения в цикле дисциплин естественнонаучной и общеэкономической подготовки.

Ключевые слова: индивидуальные учебно-исследовательские задания.

Abstract. Antonets A. THE FEATURES OF USING THE RESEARCH AND SEARCHING WORK OF FUTURE MANAGERS IN THE PROCESS OF FORMING

THEIR PROGNOSTIC ABILITIES. The system of economic-mathematical tasks directed at the formation of student-manager prognostic abilities which are offered to him for self-fulfillment in a set of disciplines of natural-science and all-economic preparation has been considered in the research.

Key words: individual educational and research tasks.

Стаття представлена професором Л.1. Шчуговською.

На^йшла до редакци 28.02.2012р.

®