CC BY
4ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНИХ ФОРМ I МЕТОД1В НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМ1НЬ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В-АГРАРПВ
А.В. Антонець, канд. педагог. наук, доцент, Полтавська державна аграрна академя, м. Полтава, УКРА1НА
Розглядаються особливостг використання лекцт, практичних, лабораторних занять та самост1йног роботи студент1в, спрямованих на ефективне формування про-гностичних умшь у майбутнх менеджеров, в процеЫ вивчення ними природничо-наукових та загальноекономгчних дисциплин.
Ключов1 слова: оргатзацтт форми навчання, методи навчання, прогностичт вмтня, природничо-науковг дисциплгни.
Постановка проблеми. У зв'язку 3i вступом Украши в Св^ову оргашзацш торпвл^ досить актуальним е питання су-часного стану розвитку економжи нашо'1' держави та й конкyрентоспроможностi стосовно европейських держав. Адже, в умовах ринково! економiки будь-яке тдп-риемство може юнувати та yспiшно роз-виватися лише при здшсненш ефективно-го менеджменту стосовно всiх складових функщонально1 дiяльностi. Наявнi реали економiчного розвитку бшьшост краш свiтy, i Украши зокрема, дають змогу стверджувати, що роль менеджерiв, ix фу-нкци та завдання на всix рiвняx yправлiння стають незрiвнянно складнiшi i ix стае на-багато бшьше, шж це визначено в освгт-ньо-квалiфiкацiйнiй xарактеристицi бакалавра з менеджменту. Так, одним iз важ-ливих професiйниx yмiнь, яким повинен волод^и менеджер-аграрiй, е вмiння правильно передбачати можливi напрями розвитку тдприемства та його подальшу стратегию, що неможливо без розвинутих умшь i навиюв соцiально-економiчного прогнозування. Умiння менеджера своеча-сно передбачати наслщки тих чи iншиx управлшських рiшень дае змогу вчасно реагувати та коригувати стратегию тдпри-емства в залежност вiд тих чи шших змiн сташв економiки краши. Це й обумовлюе
актyальнiсть пошуку ефективних шляxiв формування прогностичних умшь майбутшх менедж^в-аграрив, одним з яких е доцiльне використання рiзноманiтниx форм i методiв навчання, направлених на формування yмiнь i навичок, що входять до складу прогностичних.
На нашу думку, в процес формування прогностичних умшь майбутшх менедже-рiв-аграрiiв доцiльно застосовувати всi аудиторш форми оргашзаци навчально! дiяльностi майбутшх управлшщв, таю як лекци, практичш, семiнарськi та лаборато-рш заняття, що спрямоваш на ефективне формування умшь i навичок, що входять до структури прогностичних. Слвд шдкре-слити, що опанування вищезазначеними вмiннями в процесi професшно'1' тдготов-ки не лише започатковуються, а й значною мiрою формуються за рахунок фундамен-тальних дисциплiн, що закладають не тальки розyмiння й усвщомлення подаль-ших спецiалiзованиx знань, а й формують аналiтичнy складову yправлiнського мис-лення майбутшх фаивщв з менеджменту.
Метою статг1 е висвплення особливо-стей використання оргаызацтних форм i метод1в навчання для ефективного формування прогностичних умть майбутшх менеджер1в-аграрггв у процеа вивчення природничо-наукових та загальноеконом1-
®
hhux dueyumm.
AH&ii3 ^hepaiypH. B GaraTbox gocni-g^eHHax yMiHHH, 30KpeMa i nporHocmnHi, BH3HanaroTbca aK roTOBHicrb ocoGHcrocri Ha 0CH0Bi 3HaHb i HaBHnoK BHKOHyBaTH gianb-Hicrb, ^o cKnagaeTbca 3 ynopagKoBaHoro pagy p03yM0Bux i npaKTHnHHx gin, cnpaMo-BaHux Ha gocarHeHHa ycBigoMneHoi mcth (A.B.YcoBa, I.A.^epHep, B.C. Цeтniн Ta iH.). Ha gyMKy TaKHx HayKoB^B, aK B.I. EoHgap, O.r. Mopo3, AH. KancbKa, A.M. AneKcroK npo^c ^opMyBaHHa yMiHb noBHHeH rpyH-TyBaTHca Ha caMocriMHocTi b poGor crygeH-TiB, BHKopHCTaHHi aKTHBHux MerogiB HaBnaHHa, ix npoGneMHocri, anropmMsa^i Ta MogynbHocri Bcix 11 eneMerniB. npoGneMaMH ^opMyBaHHa npo^eciHHHx yMiHb i ix Teope-THKo-MerogHHHHMH 3acagaMH 3aHManuca TaKi нayкoвцi, aK E. O MinepaH, O. A. Eiga, O.M. CeMeHor, K.K. nnaToHoB, r.K. CeneB-ko, H.I. HinyroBcbKa, B. A. nerpyK Ta iH.
AHam3 BignoBigHux HayKoBux nyGniKa-um i BHKoHaHHx gocnig^eHb 3acBignHB, ^o b uinoMy пpoцec ^opMyBaHHa nporHocrun-Hux yMiHb MaMGyTHix MeHeg^epiB, 3oKpeMa ynpaBniH^B arpapHoro npo^inro, He po3r-nagaBca aK Ba^nHBa npoGneMa negarorinHoi Teopii i npaKTHKH BH^oi npo^eciMHoi ocBi-th. npoGneMa ^opMyBaHHa nporHocmnHHx yMiHb y MaMGyTHix MeHeg^epiB-arpapiiB Ha cynacHoMy eTani 3anHmaerbca HegocTaTHbo gocnig^eHoro i noTpeGye noganbmoro no-myKy mnaxiB ii po3B'a3aHHa, ogHHM 3 akhx, Ha Hamy gyMKy, e e^eKTHBHe BUKopucraHHa Mo^nHBocreM oprarn3a^HHHx $opM i Mero-giB HaBnaHHa.
BHKiag 0CH0BH0r0 MaTepia^y. Ocho-BHoro ^opMoro nogaHHa TeoperanHoro Ma-Tepiany y BH^iM mKoni e ne^ia. Ha BigMiHy Big nigpyHHHKiB, Ha ne^i! BHKnagan Mae Mo^nuBicTb BnnuBaTH Ha eMo^HHHH cTaH cTygeHTa Ta nigBH^yBaTH Moro MoTHBa^ro go HaBnaHHa. 3a gonoMororo iHToHauii, Mi-MiKH, ^ecriB, npaMoro KoHTaKTy 3 aygmopi-ero, ne^ia Hagae gogaTKoBi Mo^nHBocri aK-THBi3yBaTH cTygeHTiB go HaBnanbHo-ni3HaBanbHoi gianbHocri. ^aHa $opMa opra-Hi3a^i BHKoHye npoGneMHo-ycraHoBny $y-HK^ro, aKa aKTHBi3ye Ta ynpaBnae ni3HaBa-nbHoro gianbHicrro cTygeHTiB i cnpaMoBye ix
noganbmy caMocriMHy poGoTy, HanpaBneHy Ha 3goGyBaHHa HeoGxigHHx 3HaHb i BMiHb [4]. Y KoHTeKcTi mcth i 3aBgaHb Hamoro go-cnig^eHHa, mh norog^yeMocb 3 gyMKoro C. M. KycToBcbKoro, aKHH po3rnagae neK-^ro aK norinHe noegHaHHa Tpagu^HHHx iH-TepaKTHBHHx MeTogiB HaBnaHHa 3 HerpagH-^hhhmh, ^o cnpaMoBaHi Ha Kpa^e 3acBo-eHHa cTygeHTaMH nogaHoi iH^opMa^i [3].
Or^e, npu BuGopi Tuny ne^iM, ^o cnpuanu G e^eKTHBHoMy ^opMyBaHHro npo-rHocTunHux yMiHb MaMGyTHix ynpaвniнцiв, goцinbнo 3acTocoByBaTH KoMGiHoBaHy neK-цiro 3 eneMeHTaMH MaTeMaTunHoro Mogenro-BaHHa i BHKopHcTaHHaM npHKnagiB 3agan ynpaBniHcbKoro xapaKTepy. TaKi neK^i no-BHHHi noegHyBaTH b coGi MoTHBa^HHHH, npo^eciMHo-opieHToBaHHH Ta iHTerpyronuM KoMnoHeHT. He ocraHHro ponb b aктнвiзaцii HaBnanbHo-ni3HaBanbHoi gianbHocTi nig nac ne^iM Bigirpae TaKo^; piBeHb KoHTaKTy bh-Knagana 3i cTygeHTaMH. Tpagнцiннa cyG' eKT-oG'eKTHa B3aeMogia noB'a3aHa 3 Big-cyTHicrro cninKyBaHHa [6] i He 3aGe3nenye 3BoporHoro 3B'a3Ky, ToMy HeoGxigHo peani-3oByBaTH HaBnaHHa y TaKHx $opMax, aK ne-кцia-gianoг, neкцia 3 eneMeHTaMH KoneKTH-BHoro gocnig^eHHa, neK^a 3 BHKopucTaH-hhm irpoBHx MerogiB to^o.
Mh norog^yeMocb i3 gyMKoro B. A. nerpyK, ^o ni3HaBanbHa gianbHicTb cTygeHTiB aKTHBi3yeTbca, aK^o, no-nepme, GygyBaTH neкцiro b pe^HMi gianory; no-gpyre, BKnronaTH b neK^ro npoGneMHi cHTy-aцii, noB'a3yBaTH MaTepian, akhh BHKnaga-eTbca, 3 npo^ineM MaMGyTHboi npo^ecii; no-Tpere, 3anynaTH cTygeHTiB go ^opMynroBaH-Ha bhchobmb, nponoHyBaTH npoGneMHi 3a-gani gna caMocriMHoi poGoTH. Y xogi TaKHx neкцiн po3BHBaroTbca Ti iHTeneKTyanbHi Ta eMo^HHi aKocri ocoGucTocTi, aKi 3aGe3ne-nyroTb Ginbm aKTHBHy i npogyKTHBHy caMo-cTiMHy gianbHicTb [5, c. 248].
HaGyTTa npHpogHHno-HayKoBHx 3HaHb i BMiHb e Ga3oro gna ^opMyBaHHa nporHocru-nHux yMiHb MeHeg^epiB. Y цboмy KoHTeKcTi 3HanHo nocunroeTbca ponb npaKTHnHHx 3a-HaTb, ^o e HaMGinbm MerogunHo goцinbнoro $opMoro onaHyBaHHa Ga3oBHMH nporHocTH-nHHMH BMiHHaMH. CaMe Ha HHx cTygeHTaM
нaдaeтьcя мoжливicть ycвiдoмити тa бiльш глибoкo пеpеocмиcлити iнфopмaцiю пряк-тичнo-пpиклaднoгo xapaктеpy, щo oдеp-жaнa шд чac лекцiй i caмocтiйнoï poбoти, тa в пoдaльшoмy тpaнcфopмyвaти ïï y вщ-говщш знaння, умшня тa нaвички, вяжли-вi для ycпiшнoгo викoнaння фyнкцioнaль-нoï дiяльнocтi мaйбyтнix менеджеpiв. Ще oдним пoзитивним фaктopoм e мoжливicгь зacтocyвaння пiд чac пpaкгичниx зaнять нaйбiльш шиpoкoгo cпектpa метoдiв i пpийoмiв нaвчaння, щo нaдae мoжливicгь мaйбyтнiм yпpaвлiнцям poзв'язyвaти ^o-блемнo-пoшyкoвi зaвдaння, яю мaкcимa-льнo вiдoбpaжaють pеaльнi crnya^ï, пoв'язaнi з ïx мaйбyтньoю пpoфеciйнoю дiяльнicгю. Зoкpемa, oдним iз шйефекти-внiшиx iннoвaцiйниx метoдiв нaвчaння мoделi, нa нaшy думку, e метод мoзкoвoгo штурму, тобто генеpyвaння iдей студентами, з метою poзв'язaння iieï чи iншoï roc-тaвленoï екoнoмiкo-мaтемaтичнoï зaдaчi.
Пщ чac пpaктичниx зaнять виклaдaч мae мoжливicть швидкoï cyб'eкт-cyб'eктнoï взaeмoдiï зi cтyдентaми, щo зa-безпечye ефективну кopекцiю нaбyтиx ними зтань, yмiнь i нaвичoк. Пpaктичнi зaняття, нa нaшy думку, пoвиннi мaти кoмплекcний xapaктеp i пoeднyвaти в co6í фopмyвaння:
- пoнятiйнoгo aпapaтy yпpaвлiнця;
- iнтелектyaльниx yмiнь;
- умшь твopчo зacгocoвyвaти нaбyтi зшння.
Викopиcгaння дaнoï opгaнiзaцiйнoï фo-рми нaвчaння cпpияe poзвиткy aнaлiтичнoгo миалення, yмiнню oбIpyнтoвyвaти влacнy думку, дoпoмaгae poзв'язyвaти cгyдентaм cклaднi виpoбничi питaння, вчигь cгyдентiв caмoкopекцiï xa caмoкoнтpoлю.
Ефективними фopмaми opгaнiзaцiï та-вчaння e тaкoж лaбopaтopнi тa cемiнapcькi зaняття. Haпpиклaд, лaбopaтopнi зaняття в межax диcциплiн «Дocлiдження oпеpa-цщ», «Iнфopмaтикa тa кoмп'ютеpнa теxнi-га» i «:Кoмп'ютеpш мереж i телешмуш-ефективнo пoeднyютьcя з iнфopмa-цщними теxнoлoгiями нaвчaння cгyдентiв. Для ^.oro неoбxiднo ввеcти тaкi елементи нaвчaння, яю включaють пpиклaднi зaдaчi,
cпpямoвaнi нa фopмyвaння нaвичoк poбo-ти з кoмп'ютеpнoю теxнiкoю. Без кoмп'ютеpнo-opieнтoвaниx зacoбiв нa-вчaння, яю зaвчacнo oзнaйoмлюють cтy-дентiв з неoбxiдними кoмп'ютеpними пpo-гpaмaми тa cеpедoвищaми, немoжливa мaйбyтня пpoгнocтичнa й yпpaвлiнcькa дiяльнicть менеджеpa.
Зacтocyвaння iнфopмaцiйниx кoмп'ю-теpниx теxнoлoгiй нaвчaння нaдacгь змoгy 6Альш глибoкo i piзнoбiчнo п1дАйти дo пpo-цеcy фopмyвaння пpoгнocтичниx ум1нь, a caме:
- n^cHnM™ piвень мoтивauiï етуден11в;
- TOra^Era aнaлiтичнi умання тa oпеpaцiйнi нaвички, зa paxyнoк paцioнaль-шго викopиcгaння cтaндapтнoгo пpoгpaм-нoгo зaбезпечення;
- нaoчнo пpoдемoнcгpyвaти мoжли-вють вcтaнoвлення, шляxoм aнaлiзy при-чиннo-нacлiдкoвиx зв'язк1в i взaeмoзaлеж-нocтей м1ж екoнoмiчними пpoцеcaми в АПК;
- cym^o зекoнoмити чac при poзpa-xyrny екoнoмiкo-мaтемaтичниx пapaмет-рав пocтaвленoï зaдaчi;
- oзнaйoмити cгyдентiв з мoжливoc-тями дocлiдження oптимiзaцiйниx пpo-блем i мoделювaння екoнoмiчниx пpoцеciв з ypaxyвaнням cпецифiки фyнкцioнyвaння пiдпpиeмcтв АПК (GRAN1, Microsoft Office 2G1G, MatLab, Simplexwin, Torawin, Advanced Grapher, MathCad 2GGG тa АншА).
Вaжливy poль пociдaють cемiнapcькi зaняття. П1д чac дoпoвiдей i пoвiдoмлень нa ник ефективнo зaкpiплюютьcя нaбyтi paнiше пpoгнocгичнi умАння i нaвички. Обгoвopення пpoблемниx зaвдaнь cпoнy-кae cтyдентiв дo aктивнoгo виcлoвлювaння влacниx дyмoк, вчить oпaнoвyвaти етaпи мaтемaтикo-cгaтиcтичнoгo aнaлiзy як не-oбxiднoï cклaдoвoï при poзв'язaннi пocтa-вленoï yпpaвлiнcькoï пpoблеми.
Зaзнaчимo, щo cемiнapcькi зaняття пе-pедбaчaють як iндивiдyaльне, тaк i гругове викoнaння пocтaвлениx пpoблемниx зa-вдaнь. Однieю з ефективниx фopм груго-вoï poбaгa огудентАв e шлективта poбoтa cтyдентiв y payндax, яга пеpедбaчae oбмiн дyмкaми пo черзА зa oбмежений чac, з при-
©
воду поставлених викладачем управлшсь-ких проблем. Проблемы завдання для об-говорення можуть бути задаш викладачем безпосередньо на занята, або попередньо - на самостшне опрацювання. Дана форма роботи сприяе пошуку рiзноманiтних варь анпв вирiшення поставлено! проблеми, вчить студенпв коректно та лопчно ви-словлювати сво! думки, а також слухати один одного.
Ще одним ефективним видом колек-тивно! роботи студенпв, е робота в парах. Студенти ведуть дiалог, обговорюючи по-сгавленi проблеми перед аудигорiею (вщ-крита пара) або мiж собою (закрита пара). Партнери можуть притримуватись як од-накових, так i зовсiм протилежних думок, можливий також подш на ролi, що визна-чае позицiю того чи шшого учасника (елементи рольово! гри). Дана форма ро-боти знiмае психологiчне напруження, що пов'язане з вiдповiдальнiстю за однооаб-но прийнятi рiшення [1, с. 63] та сприяе формуванню у майбутшх менеджерiв са-мостшносп та незалежносп у власних су-дженнях.
Окремо! уваги заслуговуе також робота в мшьгрупах. Вона е майже аналопч-ною до роботи студенпв в парах i також спрямована на пошук ефективного вирь шення тiеi чи шшо! управлiнськоi проблеми. Даний метод застосовують для розв'язування бiльш складних i багатоас-пектних проблемних завдань, причому мiнi-група мае обгрунтувати правильнiсть того чи iншого прийнятого рiшення. Ви-кладач може при потребi ознайомити сту-дентiв з рiзними шляхами та тдходами виршення поставлено!' проблеми.
Формування прогностичних умшь майбутнiх менеджерiв вiдбуваеться не тшьки в аудитора, але i в умовах позаау-диторно! дiяльностi, яка передбачена ро-бочими програмами кожно! з дисциплiн природничо-науково! та загальноекономь чно! пiдготовки. В контекстi дано! дiяль-ност студенти збирають шформацш для виконання заданих тем, готують реферати, доповiдi, повiдомлення, презентаци; про-водять мiкродослiдження; готуються до
учасп у запланованих методах активного навчання (кейси, тренiнги, дiловi iгри то-що). Проведення практичних, семшарсь-ких та лабораторних занять передбачае грунтовне оволодiння теоретичними знан-нями. Студент повинен самостшно тдго-тувати необхщний теоретичний матерiал вiдповiдно до теми, змюту i характеру майбутнього заняття.
У цьому контекстi важлива роль выводиться оргашзаци самостшно'1' роботи майбутшх управлшщв. Самостiйна робота е важливою формою навчального процесу, яка забезпечуе навички самоосвiти i фор-муе у студенпв мобiльнiсть, умшня про-гнозувати i активно впливати на ситуащю, сприяе трансформуванню опосередкова-ного iнтересу в штерес безпосереднiй [5, с. 248].
Ми погоджуемось з думкою Л. Г. Кайдаловоi про те, що самостшна робота студенпв сприяе формуванню у них таких умшь:
- працювати з довщковим матерiалом;
- тдбирати потрiбну л1тературу;
- збирати та аналiзувати iнформацiю;
- вид^ти та формулювати проблему;
- знаходити шляхи перевiрки висуну-тих ппотез;
- формулювати висновки;
- передбачати шляхи використання одержаних результат [2].
Даш умшня, на нашу думку, е досить важливими i входять до складу прогностичних умшь майбутшх менеджерiв.
Ефективнiсть самостшно'1' роботи студенпв залежить вiд змюту та форм контролю, що вводить викладач для перевiрки рiвня самопiдготовки студентiв. Контроль вiдiграе роль зворотного зв'язку студента з викладачем, що надае останньому змогу бшьш ефективно контролювати навчаль-ний процес, спрямований на формування прогностичних умшь.
Не менш важливими в забезпеченш ефективносп самосгшно'1' роботи управль нця е консультаци та навчально-методична л1тература. Дана форма оргашзаци навчально'1' дiяльностi студентiв повинна бути забезпечена грунтовно розроб-
леним метoдичним cyпpoвoдoм як яуди-тopниx зaнять, тaк i зaплaнoвaниx джку-ciй, д^в^ iгop тoщo. У цьoмy ac^rci! метoдичнi вкязАвки, нa нaшy думку, e нaйефективнiшими, вoни мicтять y co6í кoмплекc зaвдaнь, poзpoблениx для кожно'1 з вибpaниx диcциплiн природничо-шуково1 тa зaгaльнoекoнoмiчнoï пвдготов-ки тa вpaxoвyють cпецифiкy метoдiв i пришмАв нaвчaння, щo зacтocoвyютьcя в ^o^ci фopмyвaння пpoгнocтичниx умшь. Зaвдaння для caмocтiйнoï poбoти мaють мстити двА чacтини - oбoв'язкoвy, для ви-кoнaння вciмa cгyдентaми, i дoдaткoвy, щo poзpaxoвaнa нa студенпв з бшьш якicнoю пiдгoтoвкoю.
Зaзнaчимo, щo, нayкoвa poбoтa студе-нпв, e oднieю з нaйпoшиpенiшиx фopм poбoти з cильними cгyдентaми, яга зязви-чaй пpoвoдитьcя в шушв^ гypткax aбo iндивiдyaльнo, кoли yпpaвлiнець пpaцюe нaд темoю caмocтiйнo. ВидАляють дocить бaгaтo фopм pеaлiзaцiï нayкoвoï poбaги, вiдмiтимo ri, щo шйбшьш вдaлo пiдxoдять для фopмyвaння пpoгнocтичниx умшь: пpoведення кpyглиx cгoлiв, дишупв, кон-ференцш, публАгаци cтaтей зa pезyльтaтa-ми пpoведениx дocлiджень. Hayкoвa ро6о-тa мaйбyтнix менеджерАв говинта бути cпpямoвaнa не стшьки ш пoглиблення знaнь з диcциплiн циклу, жщьки нa пог-либлення мiжпpедметниx зв'язюв тa ште-^a^'í зшнь з piзниx предме^в, a тaкoж нa poзшиpення cвiтoглядy тa табуття пpoфе-ciйнoгo yпpaвлiнcькoгo дocвiдy.
Реaлiзaцiя мiжпpедметниx зв'язюв, a тaкoж фopмyвaння глибoкиx прогностич-ниx умшь i нaвичoк мoжливa тaкoж зa ря-xyнoк нaпиcaння нayкoвиx poбiт. Студен-тaм мoжнa зaпpoпoнyвaти нacтyпнi теми для нayкoвoгo дocлiдження:
1. Методи мaкpoекoнoмiчнoгo пину-вaння.
2. Рoль i функци пpoгнoзyвaння.
3. Екoнoмiкo-мaтемaтичнi метoди тa мoделi.
4. СпецифАга плaнyвaння екoнoмiчнoï дiяльнocгi в cyчacниx yмoвax.
5. Плaнyвaння тa пpoгнoзyвaння дАя-льнocгi ciльcькoгocпoдapcькoгo тдпрдам-
craa.
6. Фiнaнcoве плaнyвaння нa aгpapниx пiдпpиeмcтвax.
7. Лшшш oптимiзaцiйнi ештом^-мaтемaтичнi мoделi тa метoди.
В. Зтачення фiнaнcoвoгo прогнозу-вaння i плaнyвaння в фiнaнcoвoмy менеджмент!
9. Метoди тa мoделi екoнoмiчнoгo пpoгнoзyвaння.
1G. Оcoбливocтi пpoгнoзyвaння i пля-нyвaння в aнтикpизoвoмy yпpaвлiннi a^a-рним пiдпpиeмcтвoм.
11. Екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi екoнoмiчнoгo зpocгaння.
12. Екoнoмiкo-мaтемaтичнa мoдель вибopy aльтеpнaтивнoгo вapiaнтa.
13. Екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi yпpaвлiння швестицшним пopтфелем.
14. Екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi nna-нyвaння ocнoвнoï виpoбничoï дiяльнocтi.
15. Зacтocyвaння екoнoметpичнoгo мoделювaння для пpoгнoзyвaння poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcгвa Укpaïни.
16. Екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi оцшки впливу rorc^Mx yмoв нa врожяй-нicть пшениц (кapтoплi, кукурудзи, буря-ку тoщo).
зявдяки неcтaндapтнocтi зaпpoпoнo-вaнмx тем тд чac нaпиcaння нayкoвмx ро-бгг, менеджери змушеш не тшьки вишри-cтoвyвaти вже нaбyтi зшння з piзнмx еш-нoмiкo-мaтемaтичнмx д^цимт, a й ca-мocтiйнo ïx здoбyвaти в бiблiaгецi тa зa дoпoмoгoю викopиcгaння pеcypciв 1нгер-нету. Дaний вид дiяльнocгi cпpмяe Форму-вaнню y cтyдентiв не тшьки прогностич-нмx умшь i нaвичoк, a й cпoнyкae ïx дo до-cлiдницькoï дiяльнocтi тa виpoбленню y нмx бaгaтьox пpoфеciйнмx кoмпетенцiй.
Висновки. Знaння, як здoбyвaють студенти тд чac нaвчaння e лише першим щaблем дo мaйбyтньoï пpoфеciï, яле цьoгo недocгaтньo. СтрАмкий poзвитoк шформя-цiйнмx i кoмyнiкaтивнмx теxнoлoriй, Анте-нcивнa мoдеpнiзaцiя i теxнoлoriзaцiя ви-poбництвa, швидкий пpиpicт зшнь, зшта iнтелектyaльнмx пaгpеб cycпiльcгвa вимя-гають пocмлення aбcтpaктнмx, просторо-виx, теopетичнмx, cиcтемнмx, пpиклaднмx,
(59)
проектних, прогностичних компоненпв знань, основа яких закладаеться тд час вивчення навчальних дисциплiн фундаме-нтальноi тдготовки.
Доцiльне використання науково'1 ро-боти студенпв та iнших вищезазначених органiзацiйних форм i методiв навчання повинно забезпечити ефективне форму-вання прогностичних умiнь майбутнiх ме-неджерiв-аграрiiв.
1. Деркач А.А. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А.А.Деркач, Л.Э.Орбан. -М.: МГУ, 1995. - 234 с.
2. Кайдалова Л. Г. Формування профест-них знань, умть та навичок 7з застосуванням сучасних педагоггчних технологгй / Л.Г. Кайдалова // Теор1я та методика навчання та виховання. - Х.: ХДПУ, - 2001. Вип.8. -С. 41- 47.
3. Кустовський С.М. 1нновацтний тдх1д до оргашзаци самосттног роботи в навчанн майбуттх економ1ст1в / С.М. Кустовський //
Oceima як фактор забезпечення cma6mbHOcmi сучасного сустльстеа. Mamepimu мiжнaрод-ног наукоео-теоретичног конференци. - Тер-нопыь, 2004. - С. 131-133.
4. Шчугоеська Л.1. Методичн засади на-ечання сыьськогосподарських дисциплт студентами аграрних ВНЗ / Л.1. Шчугоеська // Наукоеий екник Нацюнального ушеерситету бюресурае i природокористуеання Украгни / Сeрiя «Пeдaгогiкa. Пcихологiя. Фiлоcофiя» / Редкол.: Д.ОМельничук (едп. ред.) та т. - К., 2011. - Вип. 159. ч.1. - С. 56-64
5. Петрук В.А. Теоретико-методичш засади формуеання профестног компетентно-стi майбутшх фaхieцie техшчних спещально-стей у процеа еиечення фундаментальних дисциплт : моногрaфiя / В.А.Петрук - Внни-ця: УНШЕРСУМ-Втниця, 2006. - 292 с.
6. ТалызинаН.Ф. Сущность деятельно-стного подхода е психологии /Н. Ф. Талыгзина // Методология и история психологии. - 2007. -Вип. 4. - С. 157-162.
Резюме. Антонец А.В. ООСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИОННЫХ ФОРМ И МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОГНОСТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ БУДУЩИХ МЕНЕДЖЕРОВ-АГРАРИЕВ. Рассматриеаются особенности использоеания лекций, практических, лабораторных занятий и самостоятельной работыг студентое, напраеленнытх на эффективное формироеание прогностических умений у будущих менеджерое, е процессе изучения ими естестееннонаучнытх и общеэкономических дисциплин.
Ключевые слова: оорганизационные формы обучения, методы обучения, прогностические умения, естестееннонаучные дисциплины.
Abstract. Antonets A. FEATURES USE OF ORGANIZATIONAL FORMS AND METHODS IN THE PROCESS OF PROGNOSTIC SKILLS OF FUTURE MANAGERS AGRARIANS. In research examines the characteristics of lectures, practical and laboratory classes and self-study to effectively forecast the formation skills of the future managers in the process of studying the natural sciences and general economic disciplines.
Key words: organizational learning, teaching methods, predictive ability, natural science discipline.
Стаття представлена професором Л.1. Шчуговською.
Надшшла доредакци 26.03.2013р.
®
