5PEDAGOGY
БАЗОВ1 НАУКОВ1 П1ДХОДИ ФОРМУВАННЯ KOMyHIKAraBHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В НЕМОВНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ АHГЛIЙСЬKOÏ МОВИ
1 К.пед.н. Ковальчук 1рина Сергивна,
2 Суховецька CeimiaHa Володимирiвна,
3 КолодШ-Загш ьська Олена Андривна
Украгна, м. Житомир, Державний университет Житомирська полгтехнгка;
1 Доцент кафедри теоретичног та прикладнойл1нгв1стики;
2 Старший викладач кафедри теоретичног та прикладнойл1нгв1стики;
3 Викладач кафедри теоретичног та прикладног лингвистики
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30092019/6670
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 12 July 2019 Accepted 20 September 2019 Published 30 September 2019
KEYWORDS
competence,
communicative competence, students,
English language, basic scientific approaches.
The study was aimed to outline basic scientific approaches to the formation of communicative competence of students of non-linguistic specialties by means of English language. Scientists consider communicative competence to be one of the most important qualities of a competent specialist. It implies the ability to function successfully in the system of interpersonal relationships. Based on the research, the author's definition of communicative competence is formed as a set of knowledge, skills and the ability of an individual to apply them as well as experience necessary for effective communication in certain communication situations. The main purpose of students' training of non-linguistic specialties is to develop communicative competence while studying English. Thus the basic scientific approaches are as following: competence, humanistic, communicative, cultural and systematic.
Citation: KoBarnnyK I. C., CyxoBe^Ka C. B., Ko^ogm-3ar№CbKa O. A. (2019) Bazovi Naukovi Pidkhody Formuvannia Komunikatyvnoi Kompetentnosti Studentiv Nemovnykh Spetsialnostei pid Chas Vyvchennia Anhliiskoi Movy. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 6(18). doi: 10.31435/rsglobal_ij itss/30092019/6670
Copyright: © 2019 KoB&^bHyK L C., CyxoBe^Ka C. B., Ko.rogiH-3arwBCfcKa O. A. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Процес модершзацп системи вищо1 освгга в Укрш'ш в умовах штенсивного розвитку ïï соцiально-економiчноï сшвпращ з шшими кранами зумовлюе актуалiзацiю проблем шдвищення якосп освгга, що передбачае здатшсть майбутшх спещатспв до виконання професiйноï дiяльностi в умовах шшомовного середовища [10, с. 86]. Отже, шшомовна шдготовка фах1вщв немовних спещальностей стала одшею i3 важливих складових сучасноï вищоï школи.
У результат штеграци Украши у европейський та св^овий осв^нш проспр та розширення мiжнародних, економiчних та культурних зв'язкiв виникло нове бачення основно1' мети, назрша необхiднiсть видiлення ефективних методик вивчення та навчання iноземних мов у закладах вищо1' освiти (ЗВО), що також являе собою необхщнють тдготовки майбутнiх квалiфiкованих фахiвцiв для бшьш консолiдованоï мiжкультурноï комунiкацiï [11, с. 102].
У програмi з англшсько1' мови для ЗВО зазначено, що метою навчання шоземно1" мови у ЗВО е: оволодшня iноземною мовою як засобом комунiкацiï (що сприяе розвитку у студенев
здатносп використовувати и як шструмент стлкування у дiалозi культур i цившзацш сучасного свiту); та набуття професшно-спрямовано1 шшомовно1 компетентностi. Мова розглядаеться як зашб мiжособиснсноl взаемоди в умовах багатонащонального i полiкультурного простору [10, с. 86].
Отже, метою навчання англшсько! мови у ЗВО е як оволодшня шоземною мовою як засобом комушкаци, так i набуття професшно спрямовано! шшомовно1 компетентностi для усшшного виконання подальшо! професшно1 дiяльностi, що у свою чергу вимагае окреслення рiзних наукових пiдходiв щодо формування комушкативно1 компетентностi у студеннв немовних спецiальностей iз рiзними базами знань та навичок [11, с. 102-103].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Аналiз наукових джерел свщчить, що сучаснi концепцп, теоретико-методологiчнi положення, принципи, методичш системи формування шшомовно1 комушкативно1 компетентностi стали сферою наукових штереив Н. Гальсково1, Г. Китайгородсько1, Ж. Марфшо1, Н. Микитенко, Л. Морсько1, Н. Мукан, В. Мусаево1, З. Никитенко, С. №колаево1, В. Петрусинського, I. Шехтер та ш. [15, с. 104].
Проблема формування шшомовних навичок у студентiв немовних спещальностей, зокрема, тих, якi навчаються у закладах вищо1 освiти, також привертала увагу дослiдникiв (Т. Аванесова, Р. Мшьруд, А. Самсонова) [10, с. 86].
Однак, питання про базовi науковi пiдходи формування комушкативно1 компетентностi студентiв немовних спецiальностей шд час вивчення англшсько1 мови не е достатньо дослщженим, а тому i актуальним.
Метою статтi е спроба окреслити базовi науковi шдходи формування комуткативно1 компетентностi студентiв немовних спещальностей шд час вивчення англшсько1 мови.
Виклад та аналiз основного матерiалу. Отже, однiею з найбшьш важливих якостей компетентного фахiвця науковщ вважають комушкативну компетентшсть, що передбачае здатшсть успiшно функцiонувати в системi мiжособистiсних стосункiв.
Н. Ашиток зауважуе, що комушкативну компетентнiсть у науковш лiтературi часто вiдносять до непрофесшних компетенцiй разом з iнформацiйною, сощальною, загальнокультурною та iншими видами компетенщй [1, с. 92].
Трактування цього поняття рiзними науковцями також розб^аються. У вузькому розумiннi пiд комушкативною компетентнiстю розумiють "здатшсть оргашзовувати гнформацШний процес мгжлюдьми як активними суб'ектами зурахуванням стосункгвм1ж ними" [11, с. 156].
Деяю вчеш тлумачать комушкативну компетентшсть як "засновану на знаннях та чуттевому досв1д1 здатшсть особистост1 ор1ентуватися в ситуащях стлкування, вшьно волод^и вербальними й невербальними засобами спшкуванням, причому наголошують, що така здатшсть передбачае сощально-психолопчне навчання, тобто подальшу можливiсть навчатися спшкуванню" (Ю. Емельянов) [6, с. 37]; систему внутршшх ресурав особистост1, потрiбних для ефективних комушкативних дш у широкому дiапазонi ситуацiй мiжособистiсноl взаемоди. Ц ресурси включають: когштивш можливостi людини щодо сприймання, оцiнювання та штерпретацп ситуащй; планування людиною И комунiкативних дш у спiлкуваннi з людьми; правила регуляцп комуткативно1 поведiнки й засоби И корекци (Е. Руденського) [17, с. 104]; "ум1ння ор1ентуватися в р1зних ситуащях стлкування, що базуеться на знаннях та чуттевому досвщ шдивща; здатшсть ефективно взаемодiяти з довкшлям, завдяки розумшню себе та шших, ураховуючи змiну психiчних сташв, мiжособистiсних стосункiв та умов сощального оточення" (С. Кузьмiна та В. Семенов) [12, с. 23]; певну ттегральну характеристику стлкування, у якш опосередковано виражаються морально-св^оглядш установки особистосн, И загальна та професiйна спрямованють, рiвень комунiкабельностi (М. Заброцький) [6, с. 23]; здатшсть установлювати й тдтримувати необх1дт контакти з людьми (Ю. Жуков, Л. Петровська, П. Растяншков) [7, с. 255]; реалгзувати комплекс особист1сних можливостей, а тому е одним iз показниюв психолопчно1 зршосн (О. Холоста) [18, с. 130]; ур1зномаштнювати стлкування, формулювати завдання, розв'язувати конфлшти, умшня взаемодiяти з представниками рiзних культур, наявностi здатносп вести переговори (О. Веретеннiкова) [4, с. 26].
Багато вчених видшяе рiзнi науковi пiдходи до розумшня сутностi комушкативно1 компетентностi [5, с. 56].
1нформацШний тдх1д (О. Добротвор, Р. Якобсон) спрямований на вивчення, переважно, психолопчних особливостей прийому та передавання шформаци, характеристик комушкатора та рецишеннв, засобiв спiлкування (як обмшу iнформацiею). Такий пiдхiд дае змогу стежити за
xogoM KOMymKaTHBHOi B3aeMogii', BigTBoproronu ii' cxeMy, ane He po3KpuBae ii' BHyTpimHboi' npupogu H xapaKTep y gBocTopoHHboi' aKTHBHOCTi KoMymKamiB [5, c. 56].
Mmeicmmnoso nidxid (O. Heorn-beB, r. nonen^B), y ^mpi yBaru aKoro - nepeBa^Ho c^epa MOBHOi gianbHocri nroguHH, to6to mobhhh aKT e ocHoBoro KOMymKa^i' [5, c. 57].
ffinnbnicnuü nidxid (O. Eo^obhh, B. KaH-KaniK, M. XaHgerrep) po3po6nae KOMyHiKaTHBHy KOMneTeHTHicTb TinbKH b gianbHocri, aKa 3yMoBnroe 3gaTHicTb iHgHBiga go po3B'a3aHHa npo6neM, go ^necnpaMOBaHOi npogyKTHBHoi gianbHocri Ta Koonepa^i' [5, c. 57].
flna nopiBHaHHa BH3HaneHb noHaTTa «KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb» pi3HHMH gocnigHHKaMH mh npoBenu KoHTeHT-aHani3. OcKinbKH He Bci aBTopn ogHo3HanHo TnyManaTb 3a3HaneHe noHaTTa, tohhhh ceMaHTHHHHH aHani3 He 3aB^gu e mo^hhbhm, TOMy mh noegHyeMo 6nu3bKi 3a 3MicTOM BH3HaneHHa aK CHHomMinm Ta nogaeMo ix 3a y3aranbHroBanbHoro Ha3Boro, onuparonucb Ha KoHTeKCT, y aKoMy bohh nogaHi b gocnigHHKiB.
EinbmicTb gocnigHHKiB BH3HanaroTb KoMyHiKaTHBHy KoMneTeHTHicTb nepe3 cyKynHicTb 3HaHb, yMiHb i HaBunoK, a TaKo^ po3rnagaroTb ii' aK 3gaTHicTb oco6Hcrocri 3giöcHroBaTH cninKyBaHHa aK CKnagHy 6araToKoMnoHeHTHy MoBneHHeBy gianbHicTb, Ha xapaKTep aKoi' BnnuBaroTb pi3HoMaHiTHi hhhhhkh. BapTo 3a3HanHTH, ^o Bci BH3HaneHHa B3aeMogonoBHroroTb oguH ogHororo. ToMy Mo^Ha BH3HanuTH KOMymKamueHy KOMnemeHmmcmb hk cyKynnicmb 3nanb, yMinb i naemoK, 3damnicmb ocoöucmocmi ix 3acmocoeyeannH ma doceid, neoöxidnuü dnn efyeKmuenoso cninKyeannn e neenux KOMyniKamuenux cumya^Hx.
Mh BBa^aeMo, ^o MeToro nigroTOBKH ciygemiB HeMoBHux cne^anbHocreö e ^opMyBaHHa KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi nig nac BHBneHHa aHrniHcbKoi' mobh, ToMy 6a3oBHMH HayKOBHMH nigxogaMH e KOMnemeHmmcHuü, ¿yMamcmuHHUü, KOMymKamueHO-diuvbmcHuü, Kynbmyponodwuü ma cucmeMHUü.
YKpaiHCbKa ocBiTa onepye noHaTTaM KoMneTeHTHicTb y 3HaneHm, 3anponoHoBaHoMy eBponeöcbKHMH KpaiHaMH. noHaTTa KoMneTeHTHocTi BH3HanaroTb aK 3gaTHicTb ycnimHo 3agoBonbHaTH iHgHBigyanbHi H co^antm noTpe6u, giaTH H BHKoHyBaTH nocraBnem 3aBgaHHa. KoMneTeHTHicTb rpyHTyeTbca Ha 3HaHHax, HaBHHKax i BMiHHax, ane hhmh He BunepnyeTbca, o6oB'a3KoBo oxonnroronu oco6ucricHe CTaBneHHa go hhx nroguHH, a TaKo^ ii' gocBig, aKuö gaB 3Mory цi 3HaHHa Bnnecra b Te, ^o BoHa B^e 3Hana, Ta ii' cnpoMo^mcrb 36arHyTH ^rnreBy cuiya^ro, y aKiö BoHa 3Mo^e ix 3acrocyBaTH [2, c. 340]. OT^e, Ko^Ha KoMneTeHTHicTb no6ygoBaHa Ha noegHaHHi 3HaHb, HaBunoK i BMiHb, a TaKo^ craBneHb, ^HHocreö, eMoujö, 3gi6Hocreö, noBegiHKoBux KoMnoHeHTiB, to6to BCboro Toro, ^o Mo^Ha Mo6ini3yBaTH gna aKTHBHoi gii'.
nepexig go компemeнmнiсного nidxidy o3Hanae nepeopiema^ro 3 npo^cy Ha pe3ynbTaT ocBiTH b gianbHicHoMy BHMipi, y 3Mi^eHHi aкцeнтy 3 HaKonunyBaHHa HopMaTHBHo BH3HaneHux 3HaHb, HaBHnoK i BMiHb Ha ^opMyBaHHa H po3bhtok y CTygeHTiB 3gaTHocTi npaKTHHHo giaTH, 3acTocoByBaTH gocBig ycnimHux giö y KoHKpeTHux cнтyaцiax, Ha opram3a^ro ocBiTHboro пpoцecy Ha ocHoBi BpaxyBaHHa 3aTpe6yBaHocTi HaBnanbHux gocarHeHb CTygeHTiB 3BO b cycninbcrai, 3a6e3neneHHa cnpoMo^Hocri BignoBigaTH peanbHHM 3anmaM mBugKo3MiHHroBaHux cmya^H CborogeHHa H MaTH c^opMoBaHuö пoтeнцian gna mBHgKoi' 6e36onicHoi' agaптaцil aK y Mafi6yTHiö npo^ecii', TaK i b coцianbнiн CTpyKTypi. nepcneKTHBHicTb KoMneTeHTHicHoro nigxogy nonarae b ToMy, ^o BiH nepeg6anae BHcoKy roToBHicTb BHnycKHHKiB 3BO go ycnimHoi gianbHocTi y npo^eciöHHx c^epax, 3oKpeMa ö BonogiHHa iHo3eMHHMH MoBaMH Ta KynbTypaMH [2, c. 340].
y гумaнiсmицному nidxodi noegHanuca Kpa^i тpagнцil BiTHH3HaHoi negarorinHoi' gyMKH (I. Eex, I. 3a3roH, H. Ky3bMiHa, A. MaKapeHKo, B. CyxoMnHHCbKHÖ, K. ymHHCbKuö) 3 gocarHeHHaMH 3apy6i^Hoi' ncuxonoro-negarorinHoi' npaKTHKH Ta HayKH (A. Macnoy, K. Po^gepc) [2, c. 590].
BignoBigHo go 3a3HaneHoro nigxogy ^opMyBaHHa пpoцecy KoMyHiKaTHBHoi' KoMneTeHTHocTi noTpi6Ho po3rnagaTH He aK BnnuB Ha oco6ucTicTb gna ^opMyBaHHa noTpi6Hux BHKnaganeBi Ta cycninbCTBy aKocTeö CTygeHTiB, a aK CTBopeHHa yMoB gna ix caMopo3BHTKy b пpoцeci HaBnaHHa, a TaKo^ peaniзaцil ixHix npupogHux cun i MaKCHManbHo Mo^nuBoi' caмopeaniзaцil. y цнx yMoBax BHKnagan 3BO noBHHeH He npocTo nepegaBaTH CTygeHTaM 3HaHHa Ta ^opMyBaTH BMiHHa Ta HaBHHKH, a npunynaTH go nporpecuBHoi KoMymKa^i'.
OgHaK y MeToguKax HaBnaHHa TyMawrapHux gнcцнпniн, 3oKpeMa aHrniHcbKoi mobh, gianbHicHHH nigxig iHTepnpeToBaHHö y paMKax комунiкamиeно-дiaмbнiсного nidxody go HaBnaHHa [2, 3, 14].
BignoBigHo go ^oro nigxogy HaBnaHHa aHrniHcbKoi' mobh noBHHHo MaTH gianbHicHHH xapaKTep, ocKinbKH peanbHe cninKyBaHHa Ha 3aHaTTax 3giöcHroeTbca nepe3 MoBneHHeBy gianbHicTb, 3a gonoMororo aKoro ynacHHKH HaMararoTbca BupimyBaTH peanbHi Ta yMoBHi 3aBgaHHa.
Комушкативно^яльшсний nidxid передбачае оргашчне поеднання свщомих i шдсвщомих компоненнв у процес навчання англiйськоï мови, тобто засвоення правил оперування комушкативними моделями вщбуваеться одночасно з опануванням ïx комушкативно-мовленневих функцiй.
Цей пiдxiд найбiльше вщображае специфiку гуманiтарниx дисциплiн як навчальних предметiв у ЗВО. Вiн визначаеться в результат методичного осмислення наукових досягнень у галузi лiнгвiстики - теори комунiкативноï лiнгвiстики, псиxологiï та методики навчання шоземних мов (О. Леонтьев, I. Зимняя, Ю. Пассов та шш^ [2, с. 82].
Реалiзацiя комунiкативно-дiяльнiсного пiдxоду в навчальному процесi означае, що формування шшомовних мовленневих умiнь вiдбуваеться завдяки здшсненню студентами iншомовноï мовленневоï дiяльностi. 1ншими словами, оволодiння засобами спiлкування спрямоване на ïx практичне застосування в процеа спiлкування в спецiально створених ситуацiяx.
Культурологхчний nidxid формування комушкативно1' компетентностi у процесi занять iз англiйськоï мови передбачае тiсну взаемодда мови й культури кран мови, яю вивчаються. Для цього шдходу xарактернi двi тенденцiï iнтерпретацiï факпв мови та культури в навчальних щлях: 1) вiд фактiв мови до факпв культури; 2) вщ фактiв культури до фактiв мови. У контекст першо1' тенденцiï викладач демонструе, як в одиницях мови вщбиваються особливостi культури та мислення носiïв мови, а культурознавча шформащя вилучаеться iз самих мовних одиниць [2, с. 85].
Формування комушкативно1' компетентносп з урахуванням культурологiчного шдходу представлено в чотирьох аспектах: практичному, осв^ньому, виховному та розвивальному.
Практичний аспект зводиться до формування одного з компоненнв шшомовно1' комунiкативноï компетентности соцiокультурноï компетентностi, яка дае змогу студентам здшснювати спiлкування [2, с. 86].
В освтньому аспектi основою навчання в межах названого шдходу е дiалог культур як зютавлення факпв iз галузi художньо1' творчостi та способу життя носив мови, чим студенти усшшно оволоддать на заняттях з англiйськоï мови [2, с. 84].
У виховному acneKmi при культуролопчному пiдxодi акцентовано увагу на виявленш загально-моральних орiентирiв до комунiкативного спiлкування рiдною та шоземною мовою та наявних мiж ними розбiжностей, що допомагае подолати бар'ери в мiжкультурному спiлкуваннi, сприяе вихованню толерантностi до iншиx культур [2, с. 83].
Основне завдання розвивального аспекту - формування стшко1" мотиваци до шзнання iншомовноï та власно1' культури в дiалозi з рщною мовою та культурою для можливосп наближення комунiкативного спiлкування до реальних умов [2, с. 82].
Застосування системного тдходу в рамках нашого дослщження дало пiдстави побудувати узагальнену модель системи за допомогою методiв системного аналiзу й моделювання.
Системний nidxid набув значного поширення в багатьох сучасних наукових розробках (I. Блауберг, В. Кузьмш, В. Садовський, Б. Украшцев, I. Фролов, Е. Юдш). У сучаснiй теори шзнання поняття «система» е загальнометодолопчним. Системний пiдxiд являе собою метод наукового шзнання. Принцип системности за твердженням В. Кузьмша, у загальному виглядi означае, що явище об'ективно1' дiйсностi, яке розглядають з позицш закономiрностей системного цiлого та взаемоди складових його частин, утворюе особливу гносеолопчну призму або особливе «вимiрювання» реальностi [8, с. 100].
У працях фiлософiв належно проаналiзовано рiзноманiтнi визначення поняття «система», розглянуто специфшу системного дослiдження та вимоги, яким це дослщження повинно вщповщати, представлено поняттевий апарат. У публiкацiяx iз цього питання яскраво виражено два напрями: загальнотеоретичний (методологiчний) i прикладний, який використовують у дослiдженняx конкретних галузей знань (М. Амосов, Б. Ананьев, П. Анохш, В. Кузьмш) [8, с. 100].
На думку Г. Кирилово1', розгляд заняття як цшюно1' системи дае змогу глибоко розкрити теорда та практику заняття в умовах розвивального навчання, оскшьки ïï компонентам властивi внутрiшнi зв'язки. Унаслщок цього виникае нова яюсть, не характерна для окремих ïï компоненнв. Наприклад, такою iнтегративною яюстю е вiльне володiння англiйською мовою, яке можна забезпечити тшьки вшею системою, а не окремими ïï компонентами. Отже, у певнш ^CT^i цiле не дорiвнюе сумi його частин [9, с. 37].
К. Плиско вважае, що системний шдхщ тюно пов'язаний iз моделюванням i сприяе створенню необxiдноï понятiйноï бази для опису об'екта, яка дае змогу за певних умов отримати новi знання про об'ект [15, с. 124].
За визначенням В. Штоффа, систему збагнути без моделювання неможливо, оскшьки моделювання, або модель, — "це така система, яка, вщображаючи i вiдтворюючи об'ект дослщження, здатна реалiзувати його так, що И вивчення дае нам нову шформащю про об'ект" [19, с. 301].
У методищ пропонують рiзнi пiдходи до моделювання. Важливо, щоб пiд час моделювання було забезпечено: 1) свщоме вивчення понять, визначень i правил при повному !х розумiннi; 2) реалiзацiю принципiв наступносп та перспективностi в навчаннi; 3) розгляд вивченого явища повно та всебiчно.
Отже, системний пiдхiд на заняттях iз англшсько1 мови забезпечуе усвщомлене розумiння фактiв та явищ у !х взаемозв'язках i цшснш системi, спонукае студентiв бути уважними у виборi мовних засобiв для передавання певного змюту, системи кожного блоку й цшсно1 системи роздшу та теми, що вивчаеться, формуе в студенпв умiння й навички вибирати з ряду сшввщносних, взаемозамшюваних граматичних форм i конструкцiй найдоцшьшш^ сприяе розумiнню логiки предмета, а також простежити не лише будову системи та И частин, а й 1хню змiну, взаемодда й розвиток.
Висновки. 1ншомовна комунiкативна компетентшсть як важливий компонент комушкативно1 культури, як вщомо, е невiд'емним складником тдготовки студентiв немовних ЗВО. Рiвень ефективностi комунiкативного процесу зумовлений рiвнем сформованостi шшомовно1 комушкативно1 компетентностi суб'екпв [13, с. 109].
Теоретичний аналiз проблеми дослiдження дозволяе стверджувати, що процес оволодшня iноземною мовою як засобом комушкаци вимагае окреслення наукових пiдходiв щодо формування комушкативно1 компетентносп у студентiв немовних спецiальностей iз рiзними базами знань та навичок.
Бшьшють дослiдникiв визначають комунiкативну компетентшсть через сукупшсть знань, умiнь i навичок, а також розглядають И як здатшсть особистостi здiйснювати спшкування як складну багатокомпонентну мовленневу дiяльнiсть, на характер яко! впливають рiзноманiтнi чинники. Варто зазначити, що вс визначення взаемодоповнюють один одного. На основi дослiджень сформовано авторське визначення комушкативно1 компетентностi, як сукупнiсть знань, умшь i навичок, здатнiсть особистосп !х застосовування та досвiд, необхщний для ефективного спiлкування в певних комушкативних ситуацiях.
Оскiльки метою тдготовки студенпв немовних спецiальностей е формування комуткативно1 компетентностi пiд час вивчення англшсько1 мови, тому базовими науковими тдходами визначено компетентнiсний, гуманiстичний, комуткативно^яльтсний, культурологiчний та системний. Узагальнюючи, зазначимо, що розглянун нами питання не вичерпують окреслено1 проблеми i потребують подальшого И дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашиток Н.1. Формування комушкативно1 компетенци як складово1 професшно1 тдготовки майбутшх сощальних педагопв // Молодь 1 ринок: щомюячний науково-педагопчний журнал. -2012. - № 4 (87). - С. 92-96.
2. Бпич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.Е. та ш. / за загальн. ред. С. Ю. №колаево1. Методика навчання шоземних мов 1 культур: теор1я 1 практика: тдручник для студ. класичних, педагог1чних 1 лшгвютичних ун1верситет1в. - К. : Ленвгг, 2013. - С. 340-350.
3. Борисенко В. В. Теоретичш засади категорп «компетенц1я» / В. В. Борисенко // Науков1 записки Нацюнального педагог1чного ун1верситету 1мен1 М. П. Драгоманова. Сер1я: Педагог1чн1 та юторичш науки. - К.: Вид-во НПУ 1м. М. П. Драгоманова, 2011. - Вип. 96. - С. 20-29.
4. Веретенникова А. Е. Развитие иноязычной письменной коммуникативной компетентности у студентов в соответствии с Болонским процессом [Текст] / А. Е. Веретенникова // Высшее образование сегодня. - 2008. - № 5. - С. 26-30.
5. Добротвор О. В. Комушкативна компетентшсть як предмет наукового дослщження / О. В. Добротвор // Педагопчний процес: теор1я 1 практика. - 2013. - Вип. 3. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_3_8 [Дата звернення 24 вересня 2019].
6. Заброцький М.М., Максименко С.Д. Комушкативна компетентшсть учителя: сутшсть 1 шляхи формування. - Кшв-Житомир: Волинь, 2000. - С.32-37.
7. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. - М.: Изд - во МГУ, 1990. - С. 255-256.
8. Калшш В.О. Педагопчна технолопя "даалог культур" як зас1б формування професшно1 компетентносп майбутнього вчителя шоземно1 мови: Монограф1я / За заг. ред. проф. О.А. Дубасенюк. — Житомир: Вид-во ЖДУ 1м. I. Франка, 2007. - С. 100-110.
9. KupunnoBa r.,3,. Teopua h npaKTHKa ypoKa b ycnoBHax pa3BHBaromero o6yneHua / r.^.KupunnoBa - M.: npocBe^eHue, 1980. - C. 24, 37-38.
10. KocTeHKo H. I. Oco6nuBocTi ^opMyBaHHa iHmoMoBHoi' KoMyHiKaTHBHoi' KoMneTeHTHocTi y CTygeHTiB BH3 He^inonoriHHux cпeцianbнocтeH / H. I. KocTeHKo // 36ipHHK HayKoBux npaqb Хмenbннцbкoro iHCTHTyTy coцianbннx TexHonoriö ymBepcmeTy "yKpaiHa". - 2012. - № 5. - C. 86-89. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2012_5_21[,3,aTa 3BepHeHHa 27 BepecHa 2019].
11. KpaTKHH ncuxonorunecKHÖ cnoBapb: cnoBapb / B. B. A6paMeHKoBa [h gp.]; coct. H. A. KapneHKo; nog o6m. peg.: A. B. neTpoBCKoro, M. r. 3pomeBCKoro. - MocKBa: nonmrogaT, 1985. - C.156.
12. Ky3bMHHa E.C., CeMeHoB B.E. KonneKTHB. HuHHocTb. O6meHue: cnoBapb coцнanbнo-пcнxonorннecкнx noHaTHH. HeHHHrpag: HeHH3gaT, peg. 1988. - C. 23-24.
13. HaripHHÖ H. 3. Oco6nuBocTi ^opMyBaHHa iHmoMoBHoi KoMyHiKaTHBHoi KoMneieHmi' CTygeHTiB / H. 3. HaripHuH // HayKoBuH ^ypHan ^epmBe^Koro yHiBepcHTeTy : aKiyanbHi npo6neMH poMaHo-repMaHCbKoi ^inonorii' Ta npuKnagHoi niHrBicTHKH. - ^epmBm : ^epmBeubKuH HauioHanbHHH ymBepcHiei, 2012. - Bun. 4. - C. 101-111.
14. HiKonaeHKo I. B. MmKynbTypHa кoмyнiкaцia i MoBa. [online] Pe^HM gociyny: http://www.rusnauka.com/13.DNl_2007/Philologia/21224.doc.htm. [^,aia 3BepHeHHa 26 BepecHa 2019].
15. nnucKo K. M. Пpннцнпн, Meiogu i $opMH HaBnaHHa yKpai'HCbKoi' mobh : TeopeTHHHHÖ acneKT / K. M. nnucKo. - X. : OcHoBa, 1995. - C. 124-125.
16. OBnapeHKo H. P. ®opMyBaHHa iHmoMoBHoi KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi ciygemiB HeMoBHux cnemanbHocieH / H. P. OBHapeHKo // npo^eciÖHa ocBiia: npo6neMH i nepcneKiuBH. - 2016. - Bun. 11. - C. 104-110. - Pe^HM gociyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Profos_2016_11_20 [^,aia 3BepHeHHa 20 BepecHa 2019].
17. ^epe3oBa I.O. KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb aK iHTerpanbHa aKicTb oco6ucTocTi / I.O. ^epe3oBa // HayKoBuH BicHHK XepcoHCbKoro gep^aBHoro yHiBepcuieiy. - №1. - 2014. - XepcoH, 2014. - C. 103108. - (Cepia «ncuxonorinm HayKH»).
18. TexHonoruu coцнanbнoH pa6ora: y^e6HHK nog o6m. peg. npo$. E. H. XonocioBoH. - M.: HH®PA-M, 2001. - C. 130-135.
19. B.A. MogenupoBaHue h $unoco$ua, M.-H., «HayKa», 1966. - C. 301-302.
