5Р1ВН1 1НШОМОВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ
Канд. пед. наук, Павелкв К. М.
Украгна, м. Р1вне, доцент кафедри тоземних мов Р1вненсъкого державного гуманитарного университету
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30112019/6820
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 15 September 2019 Accepted 19 November 2019 Published 30 November 2019
KEYWORDS
foreign language competence,
foreign language training,
future specialist of social
sphere,
reflexion,
self-assessment.
The article presents the results of experimental research of foreign language competence level of future social sphere specialist. The experimental data are compared with the results of students' under study self-assessment of their foreign language competence level. The article shows the results of the influence of methodological system of foreign language training of future social sphere specialist on the increase of the level of foreign language competence among participants of experimental groups. Creative, medium, satisfactory and unsatisfactory levels of foreign language competence of future social sphere specialist are characterized from the point of view students' reflexion. The research approves the effectiveness of pedagogical influences introduced at the forming stage of the experiment through approbation of the author's methodical system of foreign language training in the university.
Citation: naBemiB K. M. (2019) Rivni Inshomovnoi Kompetentnosti Maibutnikh Fakhivtsiv Sotsialnoi Sfery.
International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 8(20). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/30112019/6820
Copyright: © 2019 naBe^KiB K. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Актуальшсть вивчення змюту та результата шшомовно1 шдготовки майбутшх фах1вщв сощально1 сфери визначасться сощальним запитом щодо конкурентоспроможносп, квалiфiкованостi, фаховосп та продуктивносп випускникiв утверситета, рiвенъ компетентностi яких буде конгруентним до фахiвцiв iноземних закладiв вищо1 освiти. Очiкуeтъся, що у процес вивчення iноземноï мови майбутнi фахiвцi набудуть рiвня iншомовноï компетентностi, достатнъого i необх1дного для iншомовного профешйного спiлкування, фахового зростання й самореашзацл у соцiалънiй сферi вiдповiдно вимогам академiчноï i професiйноï мобiлъностi. Тому перед науково-педагогiчними працiвниками утверситета, якi забезпечують процес iншомовноï шдготовки, постае завдання оцiнки рiвня результативност змiсту, форм, методiв навчання шоземно1' мови.
1ншомовна компетентнiстъ як результат навчання шоземнш мовi в закладах освгги рiзного рiвня становить значний штерес для дослiдникiв. Зокрема, у лiтературi представлено методики та результата експериментальних дослiдженъ рiвня iншомовноï компетентносп студентiв рiзних спецiалъностей: педагогiв (Бегека Д.А., 2015 [1]), юристов (Демченко Д.1., 2014 [2]), технiкiв i економютов (Клочко В.1., Прадiвлянний М.Г., 2009 [3]; Паласюк М., 2014 [6]; Ставицька I., 2017 [7]), вшськовослужбовщв (Крикун В.Д., 2017 [4]) та ш. Однак, майбутт фахiвцi соцiалъноï сфери як суб'екти шшомовно1' пiдготовки в умовах навчання в ушверситето та, вiдповiдно, рiвенъ ix iншомовноï компетентностi ще не був представлений у науковiй лiтературi. Вщповщно, поза увагою науковцiв залишилися питання врахування змiсту професiйноï пiдготовки майбутшх фах1вщв соцiалъноï сфери при навчанш iноземнiй мовi, резулътативностi процесу шшомовно].' пiдготовки майбутнix фаxiвцiв соцiалъноï сфери; володшня iноземною мовою як професшно значущоï здатностi соцiалъниx працiвникiв i сощальних педагогiв.
Цш статп: пор1вняти результати самоощнки майбутшми фаивцями р1вня !х !ншомовно! компетентносп з результатами експериментального дослщження процесу !ншомовно! шдготовки в умовах ушверситету; виявити вплив авторсько! методично! системи шшомовно! шдготовки на р1вень шшомовно! компетентносп майбуттх фах1вщв сощально! сфери.
Результати дослщження. Упровадження створено! методично! системи шшомовно! шдготовки майбутшх фах1вщв сощально! сфери в умовах ушверситету вимагае повторно! д1агностики р1вня шшомовно! компетентносп учасниюв експерименту та пор1вняння результапв контрольних { експериментальних груп для формування висновюв щодо ефективност запропонованих педагопчних вплив1в. Повторна д1агностика майбутшх фаивщв сощально! сфери здшснювалася шсля формувального етапу експерименту згщно !з програмою дослщження. Виб1ркова сукупшсть дослщження: 572 майбутш фах1вщ сощально! сфери -студенти 1-1У куршв спещальностей «Сощальна педагопка», «Сощальна робота». Проанатзуемо одержан! результати експериментально! перев1рки.
Попередне обгрунтування критерпв !ншомовно! компетентносп майбутшх фаивщв сощально! сфери в умовах ушверситету [5] дозволило нам обгрунтувати творчий, середнш, достатнш { незадовшьний р1вш експериментального оцшювання результат !ншомовно! шдготовки. Зупинимося бшьш детально на самооцшщ дослщжуваними р1вня свое! шшомовно! компетентносп як вщображенш рефлексивного компоненту дослщжуваного процесу.
Творчий р1вень !ншомовно! компетентносп майбутшх фах1вщв сощально! сфери характеризуемся адекватшстю самоощнки р1вня власно! !ншомовно! компетентносп, !! сильних { слабких сторш; наявнють системи свщомих досяжних цшей професшного розвитку та особисто! самореал1зацн, а також мехашзм1в { ресурс1в для !х досягнення.
Середн1й р1вень !ншомовно! компетентносп майбутн1х фах1вщв сощально! сфери вщповщае невпевненосп та сумн1вам у самооцшщ р1вня власно! !ншомовно! компетентности зумовленими вщсутшстю анал1зу сильних { слабких сторш; цш професшного розвитку та особисто! самореашзаци студенпв почасти не обгрунтоваш механ1змами { ресурсами для !х досягнення.
Достатнш р1вень шшомовно! компетентносп майбутшх фах1вщв сощально! сфери характеризуешься тенденщею до вщсутносп самоощнки р1вня власно! !ншомовно! компетентности цш подальшого професшного розвитку та особисто! самореал1зацн не пов'язаш !з професшним навчанням, мехашзми { ресурси для !х досягнення не визначеш.
Незадовшьний !ншомовно! компетентносп майбутшх фах1вщв сощально! сфери вщповщае неадекватнш самооцшщ р1вня власно! !ншомовно! та професшно! компетентносп, вщсутнютю !нтересу до виявлення власних сильних { слабких сторш; вщсутнютю досяжних цшей професшного розвитку та особисто! самореашзаци.
Рефлексивний критерш шшомовно! шдготовки майбутшх фаивщв сощально! сфери сшввщноситься нами з результатами самоощнки дослщжуваними р1вня свое! !ншомовно! компетентносп за теоретичного обгрунтованими компонентами мотивацшно-аксюлопчним, когнпивним, д1яльнюно-поведшковим, рефлексивним); результати д1агностики до 1 шсля формувального етапу експерименту прошюстровано у табл. 1.
Таблиця 1. Самооцiнка р1вня сформованостi iншомовноi компетентносп студентiв, до i пiсля формувального етапу експерименту_
№ PiBHi сформованосп Експериментальш групи Контрольш групи
До Шсля Д о Пкля
А.в. % А.в. % А.в. % А.в. %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
I МотивацШно-аксгологгчний компонент
1 Творчий 24 9,49 57 22,53 32 10,03 33 10,34
2 Середнш 68 26,88 91 35,97 91 28,53 87 27,27
3 Достатнш 113 44,66 83 32,81 126 39,50 129 40,44
4 Незадовшьний 48 18,97 22 8,70 70 21,94 70 21,94
II Когнтивний компонент
1 Творчий 33 13,04 63 24,90 43 13,48 45 14,11
2 Середнш 74 29,25 102 40,32 93 29,15 91 28,53
3 Достатнш 82 32,41 74 29,25 105 32,92 108 33,86
4 Незадовшьний 64 25,30 14 5,53 78 24,45 75 23,51
Продовження таблиц 1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
III Д Щльтсно-поведгнковий компонент
1 Творчий 27 10,67 54 21,34 33 10,34 32 10,03
2 Середнш 54 21,34 101 39,92 67 21,00 70 21,94
3 Достатнш 121 47,83 85 33,60 149 46,71 144 45,14
4 Незадовшьний 51 20,16 13 5,14 70 21,94 73 22,88
IV Рефлексивний компонент
1 Творчий 33 13,04 58 22,92 41 12,85 42 13,17
2 Середнш 83 32,81 106 41,90 103 32,29 106 33,23
3 Достатнш 89 35,18 76 30,04 105 32,92 107 33,54
4 Незадовшьний 48 18,97 13 5,14 70 21,94 64 20,06
Загалом по виб1рц 253 100 253 100 319 100 319 100
Пюля формувального етапу експерименту з упровадження методично! системи результати самооцшки студентами рiвня шшомовно! компетентностi вiдрiзняються для експериментальних i контрольних груп. У експериментальних групах високо оцшюють сформованiсть окремих складових шшомовно! компетентностi на творчому рiвнi вiд 21,34% (дiяльнiсно-поведiнковий компонент) до 24,90% (когштивний компонент) студентiв. Натомють, у контрольних групах вiдповiднi оцшки творчого рiвня коливаються у межах 10,03% i 14,11% майбутнiх фахiвцiв. Тобто, результати самооцiнки в експериментальних групах вдвiчi вищi, нiж в контрольних, що може свiдчити про зростання впевненосто студентiв у власних силах, набуття ними досвiду шшомовно! комушкативно! взаeмодi!, усвiдомлення зростання рiвня iншомовних знань, умiнь, здатностей; високу оцшку ролi застосованих форм i методiв навчання для формування творчого рiвня iншомовно! компетентностi. Таке зростання результатов пiдтверджуe нашу гiпотезу щодо важливостi формування iншомовно! компетентностi майбутшх фахiвцiв соцiально! сфери та потреби у розробщ вiдповiдно! методично! системи забезпечення визначеного процесу.
Узагальнення рiвня прояву рефлексивного компоненту шшомовно! компетентносто студентiв до i пiсля формувального етапу експерименту висвтолено у табл. 2.
Таблиця 2. PiBHi рефлексii студентами власно! шшомовно! компетентносто, до i пiсля формувального етапу експерименту_
№ Рiвнi рефлексн Експериментальш групи Контрольш групи
До Пкля До Шсля
А.в. % А.в. % А.в. % А.в. %
1 Творчий 29 11,46 58 22,92 37 11,60 38 11,91
2 Середнш 70 27,67 100 39,53 89 27,90 89 27,90
3 Достатнш 101 39,92 80 31,62 121 37,93 122 38,24
4 Незадовшьний 53 20,95 15 5,93 72 22,57 70 21,94
Загалом по виб1рщ 253 100 253 100 319 100 319 100
Незадовшьний рiвень рефлексii студентами рiвня iншомовноi компетентносто в експериментальних групах знизився з 20,95% до 5,93% дослщжуваних, що свщчить про зростання у студентов впевненосто у власнш iншомовнiй компетентносто шсля упровадження методично! системи шшомовно! шдготовки в умовах унiверситету. У контрольних групах дослщжуваних, де навчання шоземнш мовi вiдбувалося без змш, вiдповiдний показник становить 21,94% молодь
Творчий i середнiй рiвнi рефлексн студентiв експериментальних груп виросли до 22,92% i 39,53% вiдповiдно (у контрольних групах щ показники становлять 11,91% i 27,90% респондентiв). Можна стверджувати, що за результатами самооцшки студентов у експериментальних групах зростае рiвень шшомовно! компетентносто майбутшх фахiвцiв сощально! сфери.
Одержанi емпiричнi дат за визначеними критерiями свiдчать про ефектившсть запропоновано! методично! системи формування шшомовно! компетентносто майбутшх фах1вщв сощально! сфери та штегруються у загальш рiвнi вихiдного поняття дослiдження (див. табл. 3).
TaönH^ 3. PiBHi iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi MaM6yraix ^axiB^B CO^anbHOi C^epH, go i mCna c|)opM\Ba.TbHoro eTany eKcnepHMeHTy_
№ PiBHi EKcnepHMeHTa^bHi rpynu KoHTpO^bHi rpynu
Ao nicra A o nic^a
A.b. % A.b. % A.b. % A.b. %
1 TBOpHHH 28 11,07 52 20,55 35 10,97 36 11,29
2 CepegHiM 61 24,10 92 36,36 77 24,14 77 24,14
3 ^OCTaTHiM 100 39,53 88 34,78 122 38,24 124 38,87
4 He3agoBinbHHÖ 64 25,30 21 8,31 85 26,65 82 25,70
Загаnом no euöipty 253 100 253 100 319 100 319 100
nicna ^opMyBanbHoro eTany eKcnepHMeHTy CnoCTepiraeTbCa no3HTHBHa gHHaMiKa 3poCTaHHa piBHa iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi CTygeHTiB eKCnepHMeHTanbHHx rpyn. TaK, tbophhM piBeHb iHmoMOBHOi KOMneTeHTHOCTi ynacHHKiB eKCnepHMemanbHHx rpyn nicna ^opMyBanbHoro eTany eKcnepHMeHTy 3pic 3 11,07% go 20,55% goCnig^yBaHHx (gna nopiBHaHHa y KomponbHHx rpynax BignOBigHi nOKa3HHKH CTaHOBnaTb 10,97% i 11,29% CTygeHTiB). CepegHiM piBeHb - 3 24,10% gO 36,36% CTygeHTiB eKCnepHMemanbHHx rpyn. MaM^e BTpuni 3MeHmunaca KinbKicTb CTygeHTiB i3 He3agOBinbHHM piBHeM iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi: 3 25,20% gO 8,31% ynacHHKiB eKcnepHMeHTanbHHx rpyn.
nopiBHaHHa pe3ynbTaTiB eKCnepuMeHTanbHHx rpyn i3 KomponbHHMH CBigHHTb npO BigCyraiCTb b OCTaHHix TaKOi ^ CTpiMKOi gHHaMiKH nigBH^eHHa piBHa iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi. Pi3HH^ 3HaneHb npoaBy OKpeMHx piBHiB iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi y KOHTpOnbHHx rpynax He nepeBH^ye 2%, ^o nigTBepg^ye rinOTe3y npO Heo6xigHiCTb CTBopeHHa Cne^anbHHx negaroriHHHx yMOB HaBnaHHa iHO3eMHOi mobh Ta BnpoBag^eHHa MeTogHHHoi' CHCTeMH, no6ygoBaHOi Ha BpaxyBaHHi CynaCHHx TeHgeH^M npo^etiMHOi nigrOTOBKH.
flna goCarHeHHa ^neM CTarri nopiBHaeMO pe3ynbTaTH 3OBHimHboi giarHOCTHKH piBHa
iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi CTygeHTiB i3 pe3ynbTaTaMH ix caмooцiнкн (Ta6n 4).
TaönH^ 4. nopiBHaHHa piBHiB iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi gOCnig^yBaHHx 3a pe3ynbTaTaMH caмooцiнкн Ta 3OBHimHbOrO MomTopHHry, y %_
№ PiBHi EKcnepHMeHT&nbm rpynu KoHTpo^bHi rpynu
Ao nicra A o nic^a
CaMOo^HKa 3OBHimHa giarHOCTHKa CaMOo^HKa 3OBHimHa giarHOCTHKa CaMOo^HKa 3OBHimHa giarHOCTHKa CaMOo^HKa 3OBHimHa giarHOCTHKa
1 TBOpHHH 11,46 11,07 22,92 20,55 11,60 10,97 11,91 11,29
2 CepegHiM 27,67 24,10 39,53 36,36 27,90 24,14 27,90 24,14
3 ^OCTaTHiM 39,92 39,53 31,62 34,78 37,93 38,24 38,24 38,87
4 He3agoB№HHM 20,95 25,30 5,93 8,31 22,57 26,65 21,94 25,70
3amnoM no euöip^ 100 100 100 100
nopiBHaHHa pe3ynbTaTiB eKCnepuMeHTanbHHx i KomponbHHx rpyn Ha o6ox eTanax eKCnepHMeHTy CBigHHTb npO He3HaHHe nepeBa^aHHa CaMOO^HKH CTygeHTaMH piBHa BnaCHOi iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi 3a tbophhm i CepegHiM piBHaMH. HaTOMiCTb, Ha gOCTaTHbOMy i He3agOB№HOMy piBHax npoaBy goCnig^yBaHoI aKOCTi eKCnepTHi eMnipHHHi gaHi MomTopHHry piBHa iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi nepeBa^aroTb pe3ynbTaTH CaMOO^HKH. BignOBigHO, npHHHHaMH O3HaneHoro aBH^a MO®e 6yra: 3aBH^eHHa CTygeHTaMH yaBneHb npO piBeHb BnaCHOi iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi a6O 3aHH^eHHa BHKnaganaMH oцiнoк CTygeHTiB BignOBigHO gO O6paHHx y gOCnig^eHHi KpHTepiiB. OgHaK, BHaBneHa po36mmCTb y o^HKax piBHa iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi He e 3Hany^oro i KonHBaeTbCa b Me^ax Big 0,39% go 3,76%. To6to, ogep^am gaHi garoTb HaM nigCTaBH CTBepg^yBaTH, ^o piBeHb iHmOMOBHOi KOMneTeHTHOCTi MaM6yraix ^axiB^B CO^anbHOi C^epu goCTaTHbo tohho MO^Ha BHMiproBaTH aK 3a gonoMororo CaMOO^HroBaHHa CTygeHTiB, TaK i 3a gonoMororo 3OBHimHboro o^HroBaHHa BHKnaganiB.
Висновки i перспективи. Порiвняння одержаних двома рiзними шляхами експериментальних даних свщчать, що рiвень iншомовноi компетентностi майбутшх фаивщв соцiальноi сфери достатньо точно можна вимiрювати як за допомогою самооцiнювання студентiв, так i за допомогою зовшшнього оцiнювання викладачiв. Виявлена розбiжнiсть у оцiнках рiвня iншомовноi компетентностi не е значущою i коливаеться в межах вiд 0,39% до 3,76%.
Повторна дiагностика рiвня iншомовноi компетентностi пiдтверджуе ефективнiсть упроваджених на формувальному етапi експерименту педагопчних впливiв, опосередкованих апробацiею авторсько! методично! системи шшомовно! шдготовки в умовах ушверситету. Пюля формувального етапу експерименту спостернаеться позитивна динамiка зростання рiвня iншомовноi компетентностi студентiв експериментальних груп. Творчий рiвень iншомовноi компетентностi учасниюв експериментальних груп пiсля формувального етапу експерименту зрю з 11,07% до 20,55% дослщжуваних (у контрольних групах вщповщш показники становлять 10,97% i 11,29% студенпв). Середнш рiвень збшьшився з 24,10% до 36,36% студенпв експериментальних груп. Майже втричi зменшилася кiлькiсть студентiв iз незадовiльним рiвнем iншомовноi компетентностi: з 25,20% до 8,31% учасниюв експериментальних груп.
Проведене дослщження не претендуе на повноту розкриття проблеми формування iншомовноi компетентносп майбутнiх фахiвцiв пiд час навчання в ушверситеп. Потребують вивчення питання перевiрки ефективностi методичних i психолого-педагопчних умов вивчення шоземних мов; опрацювання зарубiжного досвiду iншомовноi пiдготовки фаивщв; дослiдження особливостей формування загально! професшно! компетентностi фахiвцiв соцiальноi сфери та мюце iноземноi мови у побудовi кар'ери соцiальних працiвникiв. Перспективи подальших дослiджень процесу формування iншомовноi компетентносп вбачаемо у необхiдностi компаративного аналiзу зарубiжних i укра!нських практик навчання шоземно! мови у вищiй школi та апробацii ефективного досвiду на практищ професiйноi пiдготовки майбутнiх фахiвцiв соцiальноi сфери.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бегека Д. А. Подготовка майбутшх мапстр1в шоземно! фшологи до формування фахово! комушкативно! компетентносп студенпв педагопчного ушверситету: Дис. ... канд. пед. н.: 13.00.04 - К.: Нащональний педагопчний ушверситет 1м. М.П. Драгоманова, 2015. - 259 с.
2. Демченко Д. I. Формування професшно! шшомовно! компетентносп майбутшх юриспв засобами шоземно! мови у фаховш щдготовщ: монография / Д. I. Демченко. - Х.: Видавець 1ванченко I. С., 2014. - 213 с.
3. Клочко В. I. Формування професшно спрямовано! шшомовно! компетентносп фах1вщв техшчних та економ1чних спещальностей засобами сучасних шформацшних технологш : монограф1я / В. I. Клочко, М. Г. Прад1влянний. - Вшниця: ВНТУ, 2009. - 196 с.
4. Крикун В. Д. Експериментальна перев1рка технологи формування шшомовно! компетентносп майбутнiх мапстр1в в1йськового управл1ння // педагог1чн1 науки. - 2017. - Вип. LXXV. - Т.3 - С. 55-59.
5. Павелюв К. Критерй' та р1вш 1ншомовно! компетентност1 майбутн1х фах1вщв соц1ально! сфери в умовах ушверситету / К. Павелюв // Проблеми шдготовки сучасного вчителя. - 2018. - Вип. 18. - С. 273-283.
6. Паласюк М. Формування шшомовно! комун1кативно! компетентносп у студенпв вищих техн1чних заклад1в осв1ти // Людинознавч1 студй': зб. наук. пр. Дрогобицького держ. пед. ун-ту iменi Iвана Франка. Серiя: Педагогiка. - Дрогобич: Вид. в1дд1л ДДПУ iменi Iвана Франка, 2014. - Випуск 29. Ч. 1. - С.144-154.
7. Ставицька I. Формування шшомовно! компетентносп мапстранпв машинобуд1вних спец1альностей засобами мультимед1а // Витоки педагог1чно! майстерносп. - 2017. - Вип. 20. - С. 234-238.
8. Ткачов А. С. Формування шшомовно! компетентносп в шгелектуально зд1бних учшв основно! школи // Науковий в1сник Ужгородського ун1верситету. Серiя: «Педагог1ка. Соц1альна робота». -2017. - Вип. 2 (41). - С. 241-244.
