CC BY
49МОЖЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО-КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИЩИХ В1ЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ
Полщук I. С.
Укрална, м. Житомир, здобувач кафедри педагогши Житомирського державного утверситету iM. I. Франка
Abstract. This article presents the possibilities offuture officers' professional communicative competence formation by means of humanitarian disciplines in higher military educational institutions. The author examines the notions of foreign language communicative competence and professional communicative competence.
The growing necessity of military specialists with high professional communicative competence dictates the need of reform of higher education policy at military school. Therefore, a foreign language has become an integral part of military specialist training.
Professional communicative competence of future officers will have professional orientation if they get authentic material from specialty in foreign language (receptive part) and use their professional knowledge to express their communicative intentions and participate in foreign language communication (productive part). Future officers can improve their communicative skills better, if they are taught on the basis of their profession skills.
The possibility to expand professional knowledge on communicative basis can be achieved by means of such humanitarian disciplines as foreign language, history, Ukrainian language, psychology, pedagogy, geography and others.
Keywords: competence, professional communicative competence, foreign language communication, future officers, humanitarian disciplines.
Пщгрунтям шдготовки майбутшх офiцерiв у №CTeMi професшно! вшськово! осв^и слугують ще1, яю вщображеш в «Нащональнш доктринi розвитку освгги Укра1ни», Законах Укра1ни «Про освггу», «Про вищу осв^у», Концепци осв^и Укра1ни. У контекстi сформульованих у цих документах вимог провiдним завданням вшськово! освiти е забезпечення не тшьки високого професiйного рiвня майбутшх вшськових фахiвцiв, але й зростання !хнього iнтелектуального потенцiалу, формування здiбностi до аналiзу шформаци, умiння своечасно вносити необхщш корективи в професшну дiяльнiсть та приймати рiшення в мшливих обставинах.
Окремi питання шдготовки вшськових фаивщв, зокрема курсантiв у вищих вiйськових навчальних закладах, аналiзувалися в дослiдженнях А. Балаховського, О. Барабанщикова, I. Бiжана, В. Вдовюка, Г. Гребенюка, П. Корчемного, Б. Ломова, С. Левченка, В. Маслова, Б. Покровського, М. Рудного, В. Ткаченка. Проблемам формування професшних та особистюних якостей майбутшх вшськових фаивщв присвячеш роботи М. Нещадим, П. Стефаненко, В. Ягупов, Н. Генералов, М. Горлiченко, Т. 1саенко, А. Каленський, О. Керницький, А. Комишан, I. Кравченко, Ю. Овчаренко, А. Порицький.
Складшсть перехвдного перiоду в розвитку нашо! держави, масштабнiсть i гострота виникаючих у сучасному свт соцiальних, культурних й економiчних проблем зумовлюють актуальнiсть пошуку оптимальних шляив пiдготовки освiчених офiцерiв з новим мисленням, професшно-мобшьних, готових до самостшного та якiсного розв'язання вiйськово-професiйних завдань, розвитку вшськового спiвробiтництва iз закордонними кра!нами, оргашзаци та проведення стльних навчань i маневрiв, участь у миротворчих операцiях, партнерству у шдготовщ вiйськових кадрiв. Все це зумовлюе необхiднiсть навчання вiйськових фахiвцiв, готових до адекватно! взаемодп з представниками шших культурних спiвтовариств.
Тому при виконанш мюш та в умовах мiжнародного вшськового спiвробiтництва актуальною е проблема формування шшомовно! професшно-комушкативно! компетентностi майбутнiх офiцерiв.
Зростаючi потреби у вiйськових фахiвцях з високим рiвнем професшно-комушкативно! компетентносп змушують здiйснювати орiентацiю освггньо! полггики вищо! вшськово! школи на взаемозв'язок професи та мови, зближення вшськово-професшно! та шшомовно! освiти. Тому ниш шоземна мова, як складова гумаштарного циклу дисциплiн у ВВНЗ, стала невщ'емною складовою професшно! пiдготовки вшськового фахiвця.
Навчання iноземних мов в немовних вищих навчальних закладах (ВНЗ), у тому чи^ i вищих вiйськових навчальних закладах (ВВНЗ) спрямована на розвиток шшомовно! комушкативно! компетенци в професiйнiй сферi спiлкування, яю дають змогу майбутнiм офiцерам сшлкуватися iз зарубiжними фахiвцями про проблеми яю вiдбуваються у вiтчизнянiй та св^овш вiйськовiй галузi.
Метою навчання шоземно! мови у ВВНЗ е як оволодшня iноземною мовою як засобом комушкацп, так i набуття професшно-спрямовано! шшомовно! компетентностi засобами шоземно! мови для усшшного виконання подальшо! професiйно! дiяльностi. Проблема розвитку комушкативно! компетентносп в процесi вивчення шоземно! мови дослщжувалась у працях Л. Биркун, О. Вишневського, I. Зимньо!, Ю. Пассова, Р. Рамеш, С. Савпнон, Ш. Рiвер та шших. Проте, всi цi дослiдження присвячеш загальним питанням формування комунiкативно! компетентносп.
Практика показуе, що для бшьшосп студентiв ВВНЗ дiлове спшкування iноземною мовою е проблемним i не дае бажаних результатiв, хоча питання пiдготовки майбутнiх офiцерiв у ВВНЗ дослщжувались у працях Л. Маслак, Ю. Корнiйчук, О. Блажук, С. Дяков, Ю. Захарчишина, С. Тарасенко та шших. Нашi спостереження показали, що часто вивчення мови не сприяе розширенню мовно! компетентносп студенпв в областi !х професи, не сприяе накопиченню професiйних знань засобами шоземно! мови, i як результат блокуе можливють розумiння шоземно! мови на професшну тематику та висловлення власних мовних намiрiв. Зазначене свщчить про необхiднiсть розробки методики професiйно-орiентованого вивчення iноземно! мови, штегруючо! у собi завдання формування професшно! компетентностi спецiалiста у процесi вивчення шоземно! мови.
На нашу думку осв^нш процес у даному контексп призводить до штеграци цiлей вивчення предменв зi спецiальностi, цiлей вивчення шоземно! мови та штеграци знань професшно! освгги.
Професшно-комушкативна компетенцiя майбутшх офiцерiв буде мати професiйну спрямовашсть, якщо вони будуть отримувати автентичний матерiал зi спецiальностi на шоземнш мовi (рецептивна частина) i використовувати сво! професiйнi знання для вираження сво!х комунiкативних намiрiв пiд час обговорення проблем з професiйно! тематики та учасн в iншомовнiй комушкацп (продуктивна частина). Окрiм розширення професшних знань на комунiкативнiй основi за допомогою iноземно! мови, цьому також сприяють i iншi дисциплiни гумаштарного циклу: iсторiя, укра!нська мова, психолопя, педагогiка, географiя та iншi.
Вчеш, якi розглядали проблеми гуманiтарно! осв^и, зокрема, проблему ефективно! трансформацi! !! змiсту у навчальний процес загальноосв^шх навчальних закладiв, Г. Васянович, О. Дубасенюк, Б. Гершунський, С. Гончаренко, Ю. Мальований, Н. Ничкало, I. Онщенко, П. Ерлi, П. Курц, К. Льюiс та iншi, шдкреслюють той факт, що реалiзацiя функци гуманiтарно! освiти, iдей гуманiтаризацi! в процес професiйно! пiдготовки майбутнього фахiвця залежить безпосередньо вiд рацiонально-органiзованого, предметного навчання гумаштарних дисциплiн.
Ми вважаемо, що для готовностi курсантiв ВВНЗ до спшкування на мiжнародному рiвнi формування професiйно! iншомовно! компетентностi мае вщбуватися iнтегровано, у поеднаннi з вшськовими та гуманiтарними дисциплiнами ВВНЗ, тому метою нашо! статтi е спроба розглянути можливостi формування професшно-комушкативно! компетентностi майбутнiх офiцерiв у процес вивчення гуманiтарних дисциплiн у вищих вшськових навчальних закладах. Ми керувались тим, що центральною iдеею штегрованого пiдходу е розвиток критичного мислення як конструктивно! iнтелектуально! дiяльностi. Деяю науковцi вбачають в iнтеграцi! навчання не тшьки засiб формування гнучко! та продуктивно! думки, але й зашб дiй
узагальнених способiв (О. Кабанова-Меллер, I. Малафик, М. Махмутов). Навчальний процес значно активiзуеться, якщо поряд з iншими чинниками використовуються мiжпредметнi зв'язки. У тих, хто навчаеться, виявляються новi резерви сприйняття, мовлення, взаемозв'язкiв логiчного й образного мислення в навчальному пiзнаннi. Розвивальна функщя мiжпредметних зв'язкiв виявляеться у формуванш шзнавально! активностi, самостiйностi навчально! дiяльностi й iнтересiв майбутнiх офiцерiв. Формувальна функщя мiжпредметних зв'язкiв полягае в тому, що вони створюють умови для формування св^огляду, шзнавально! активносп та самостiйностi.
Вирiшити проблему штеграци знань сьогоднi можливо лише опираючись на iдею цiлiсностi процесу навчання, тобто едност його мети, змюту, засобiв, методiв та органiзацiйних форм. Зокрема, штегроване навчання сприяе не лише систематичност та наступностi у вивченш основ наук, а й шдсилюе науковiсть навчання i його зв'язок з практикою, шдвищуе шзнавальну активнiсть майбутнiх офiцерiв, допомагае у виборi засобiв iндивiдуального пiдходу у виршенш проблем комунiкативного та професшного характеру i робить знання бшьш доступними й мiцнiшими [6: с. 12].
Саме з щею метою розробляються спецiальнi пiдходи, методи i технологи в межах вивчення гумаштарних дисциплiн, у тому числi i шоземно! мови.
1ншомовна комунiкативна компетентшсть е iнтегральною характеристикою професшно! дiяльностi фахiвця, яка охоплюе такi шдструктури як дiяльнiсну, що включае у свое значення умiння, знання, навички та способи здшснення професшно! дiяльностi, а також комунiкативну, тобто умшня, знання, навички та способи здшснення професшного спшкування.
Формування професшно-комушкативно! компетентности що дозволяе фахiвцям квалiфiковано судити про явища в обранiй ним сферi дiяльностi, е необхiдним квалiфiкацiйним базисом випускника в системi вищо! вшськово! освiти. При цьому важливою умовою формування професiйно-мовних компетенцiй у процес вивчення шоземно! мови виступае створення в ходi аудиторних занять, а також у процес самостшно! роботи курсантiв проблемних ситуацiй, адекватних майбутньо! професшно! дiяльностi. Використовуванi технологи навчання повинш дозволяти набути досвщу поводження зi знаннями та !х доцiльного застосування [1: с. 11].
Використаня проблемних технологiй та методiв навчання на заняттях гуманiтарних дисциплш забезпечують вирiшення освiтнiх завдань - шдвищення шзнавально! активностi майбутнiх офiцерiв; розвиток творчих здiбностей та мислення; активiзацiя самостшно! дiяльностi; розвиток комушкативно-емоцшно! сфери особистостi; формування позитивно! навчально! мотивацi!; ефективне засвоення великого обсягу навчально^' iнформацi!; розвиток пiзнавальних процешв (мовлення, пам'ятi, мислення); розкриття особистюно-шдивщуальних можливостей i визначення умов для !х прояву та розвитку.
Дослщники вiйськово! педагогiки дотримуються думки, що професшна компетентнiсть вiйськовослужбовця передбачае глибою вiйськово-професiйнi знання, умiння, навички, професiоналiзм у галузi психологi! та педагопки, досконалу методику здiйснення вiйськових заходiв [3: с. 110].
М. Вудкок, Д. Френсю та американський учений Дж. С. Старк вважають, що професшна компетентшсть формуеться лише у взаемозв'язку iз соцiальними установками фахiвця, зокрема через:
1) професiйну iдентичнiсть - прийняття професiйних норм i вщповщальносп через процес професiйно! соцiалiзацi!;
2) професшну етику - опанування етичними нормами професi!;
3) конкурентоспроможнiсть - здатшсть до ефективно! професiйно! дiяльностi в структурi ринкових вiдносин;
4) прагнення до наукового удосконалення - необхщшсть отримати новi знання у процеш дослiдницько! дiяльностi;
5) мотиващю до продовження освiти - потребу в постшному професiйному самовдосконаленнi вщповщно до вимог сучасностi [26: с. 12].
Узагальнимо складовi компоненти формування професшно! компетентностi схематично.
Рис. 1. Складов/ компоненти формування профестног компетентностг
Важливим для нашого дослщження е думка Л. М. Мтно!, яка визначае мпрофесiйну компетентнiстьм як знання, вмшня, навички, способи та прийоми !х реалiзащ! в дiяльностi, спiлкуваннi, розвитку (саморозвитку) особистосп. До елементiв дано! компетентност вона вiдносить такi компоненти, як дiяльнiсний, комунiкативний та сощальний [5: с. 14].
Знання гумаштарних дисциплiн, мають значну культурологiчну спрямовашсть та входять до сфери професшно-комушкативно! компетентностi сучасного вiйськового фахiвця.
На думку Л. Захарова, В. Соколова, В. Соколово!, "професшна компетентнiстьм е "здатшстю ефективно розв'язувати практичнi завдання щодо соцiалiзацil особистостi, яка розвиваеться, сприяе забезпеченню внутрiшнiх умов, дiяльнiсноl штеграци особистостi у суспiльствi за рахунок розвитку цшшсних орiентацiй щодо природи, суспiльства, духовного досвiду людей, самого себе; формуванню практичних умшь дiяльнiсноl соцiально бажано! або прийнятно! самореалiзацil" [4: с. 15].
Оскшьки ми маемо справу з формуванням профешйно-комушкативно! компетентностi майбутнiх офiцерiв у процес вивчення гуманiтарних дисциплiн у вищих вiйськових навчальних закладах, то под^емо точку зору А. Хуторського, який наголошуе на сукупнiсть знань, умiнь i навичок, способiв дiяльностi особистостi у цiй сферi, володiннi особистiстю вiдповiдними компетенцiями, включаючи особистюне ставлення до не! та предмета дiяльностi [7: с. 54].
У контекст нашого дослiдження викликають iнтерес працi вiйськових педагогiв А. Барабанщикова, А. Галiмова, Д. 1щенка, Б. Олексiенка, Г. Темка, В. Ягупова, якi розглядають педагогiчну шдготовку вiйськовослужбовцiв як складову цiлiсного педагопчного процесу.
На сьогоднi особливого значення набувае завдання формування у вшськовослужбовщв Збройних сил Укра!ни комунiкативних навичок, умшь, розвиток культури спшкування з метою ефективно! комушкативно! взаемодi! за европейськими i свiтовими стандартами, що можуть в значнiй мiрi бути сформованими на заняттях з рщно! та iноземно! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ваколюк Т. В. Педагогiчнi умови iнтенсивного навчання iноземно! мови курсаппв-прикордонниюв (на матерiалi англiйсько! мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед.
наук : спец. 13.00.04 "TeopÎH i методика профеайно! освгги" / Т. В. Ваколюк. - Хмельницький, 2003. - 18 с.
2. Калшна Л. В., Петранговська Н. Р., Щерба Н. С. Комплексш комп'ютернi лабораторнi роботи як зааб самостiйноï методично! пiдготовки майбутнього вчителя iH03eMH0Ï мови : Навчально-методичний посiбник. - Житомир: Вид-во ЖДУ iM. I. Франка. - 2015. - 164 с.
3. Нещадим М. I. Вшськово-професшна шдготовка : сутнють теоретичного та практичного навчання / М. I. Нещадим // Наука i сучаснють : [зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту iменi М. П. Драгоманова]. - К.: Логос, 1999. - Ч. I. - Вип. 2. - С. 106-114.
4. Маслак Л. П. Формування профешйно! шшомовно! компетентносп майбутнiх офiцерiв радiоiнженерних спецiальностей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорiя i методика професшно! освiти" / Л. П. Маслак. - Житомир, 2010. - 18 с.
5. Мечшкова I. I. Динамша самовдосконалення майбутнього офiцера у вищому вiйськовому навчальному закладi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагопчна психолопя" / I. I. Мечшкова. - К., 2003. - 20 с.
6. Снщар I. В. Педагопчш умови розвитку творчих здiбностей курсантiв у процес навчання англiйськiй мовi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 20.02.02 "Вшськова педагопка та психолопя" / I. В. Снщар. - Хмельницький, 2001. - 21 с.
7. Хуторський А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно- ориентированного образования / А. В. Хуторський // Народное образование. - 2003. - №2. - С.50 - 60.
WAYS OF FORMATION OF INFORMATION COMPETENCE OF MASTER STUDENTS IN THE COURSE "THEORETICAL AND APPLIED HYDROCHEMISTRY"
Prof. Romanova S. M., Assoc. Prof. Ponomarenko O. I., PhD Matveyeva I. V.
Kazakhstan, Almaty, al-Farabi Kazakh National University
Abstract. The article describes the role and importance of the information competence of students and master-students of the Faculty of Chemistry and Chemical Technology of the specialty "Chemistry" during the studying of the course "Theoretical and Applied Hydrochemistry". Information competence is formed by using real objects and information technologies. The structure of information includes the competence and skills of students in relation to the information contained in the subjects and the world around us: independently search, analyze and select relevant information, organize, convert, store, and transfer it. The article analyzes the usage of various methods and techniques of training in the formation of skills of students in information competence (in order of increasing of activity component): lectures, story, conversation, discussion, work with the text of the textbook or workbook, work with statistical data, solving of problems by several ways, practical and laboratory techniques, search method, analysis of sources, training control, project, research, business games, student-centered method, training. At the same time the formation and development of such skills as information searching, information extraction, identification of key information from a minor, a critical assessment of the reliability of the information received, information translated into another sign system, the use of computer technology were examined. It was found that the most effective for the formation of information competence of the analysis of the sources (laboratory and practice methods), the solution of problems with the production content and research method. Within the framework of these methods the goal is most effectively achieved, i.e. information competence of students and master-students, their abilities are developed (because the interest is high), the desire to achieve goals is raised, planning of activities, interaction skills are formed, techniques of practice activity with the updating of knowledge on the subject are used.
