CC BY
5MILITARY SCIENCES
ЩДГОТОВКА МАЙБУТНГХ ОФ1ЦЕР1В ДО B^OBHOÏ РОБОТИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
УКРАШИ
1ноземцев Т.В.
Полтавський Нацюнальний педагоггчний унгверситет M.. В.Г. Короленка, аспгрант
PREPARATION OF FUTURE OFFICERS TO EDUCATOR WORK IN THE ARMED
FORCES OF UKRAINE
Inozemtsev T. V.
Poltava National Pedagogical University im. V. G. Korolenko,
postgraduate
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто OKpeMi аспекти методики тдготовки майбутшх офiцерiв до виховно1' роботи з особовим складом Збройних Сил Украши. Розкрито суть поняття «самовиховання». Доведено значимiсть дiяльнiсного напрямку навчання для формування компетентностей майбутнього офiцера структури вихов-но1 роботи. Акцентовано увагу на важливостi формування у майбутшх офiцерiв вмiння проектувати ви-ховний процес, комунiкативноï компетентносп та мовно1 культури. Пiдтверджено, що готовнiсть май-бутнiх офiцерiв до виховно1 дiяльностi з особовим складом Збройних Сил Украши е шгегрованим систем-ним утворенням.
ABSTRACT
In the article the separate aspects of methodology of preparation of future officers are considered to educator work with the personnel of the Armed Forces of Ukraine. Essence of concept "self-education" is exposed. Mean-ingfulness of militant approach of studies is well-proven for forming of competence of future officer of structure of educator work. Attention is accented on importance of forming for the future officers of ability to design an educator process, communicative competence and language culture. It is confirmed, that readiness of future officers to educator activity with the personnel of the Armed Forces of Ukraine is the integrated system formation.
Ключовi слова: майбутш офщери структури виховноï роботи, особистiсно-орiентована педагопка, самовиховання, проектування виховного процесу, мовна комушкащя.
Keywords: future officers of structure of educator work, personality-oriented pedagogics, self-education, planning of educator process, language communication.
Постановка проблеми. Особливосл сучас-ного етапу становления Украши та ïï Збройних Сил вимагають подальшого розвитку системи ви-ховно1 роботи та морально -психолопчного забезпе-чення дiяльностi особового складу. Аксюмою е те, що боездатшсть Збройних Сил виршальною мiрою залежить вщ людського фактору, морального духу вшськовослужбовщв. Саме тому, одним iз голов-них завдань е впровадження в практику ефективних форм виховно1 роботи.
Модершзащя Збройних Сил на професшнш основi вимагае докорiнноï перебудови тдготовки вшськових фахiвцiв, передусiм особистюно орiен-товано1, суб'ект-суб'ектно1 парадигми виховання особового складу в системi едино1 вiйськовоï освiти Украши. Удосконалення у першу чергу потребуе подготовка офщерських кадрiв, вiд чого залежать особистюно зорiентованi змiни прiоритетiв у вах сферах вiйськовоï освiти i виховання.
Ah^ïî останнiх дослiджень i публжацш У розробку науково-педагогiчних основ виховання вшськовослужбовщв значний внесок зробили вiйськовi педагоги i психологи: щодо методологи вшськово1' педагогiки, виявлення головних зако-номiрностей i принципiв подготовки вшськових
фамвщв (О.В. Барабанщиков, Г.Д. Темко, В.В. Ягу-пов та ш.); змiсту вiйськовоï освiти, шляхiв тдви-щення ефективностi виховання курсантiв у процеа навчання (I.В.Бiжан, В.Г. Герасимов, В.П. Давидов, М.1. Нещадим та ш.); окремих питань виховно1' роботи, що стосуються дисциплiнованостi, самостш-ностi, вiдповiдальностi у контекстi вшськово-про-фесiйноï та iнженерно-технiчноï пiдготовки фамвщв (В.1. Вдов'юк, О.М. Герасимов, Т.М. Mid та iн.). Вщдаючи 1'м належне, слад зазначити, що до-слiдження бiльшостi названих учених базуються на функцiональному пiдходi до виховання особи-стостi.
Науковi iнтереси зарубiжних авторiв (А. Акер-кпехт, М. Ейнскау, М. Коллшс, К. Евелш та iн.) концентруються переважно на питаннях проекту-вання виховання, моделювання особистостi вшсь-кового фахiвця, специфiки контролю i керiвництва у вшськах, а також формування лiдерських якостей, ораторсько1' майстерностi тощо.
Видiлення не виршених рашше частин за-гально'1 проблеми. Перед вiтчизняною освiтньою системою стоиъ завдання сформувати громадя-нина, спроможного до гнучко1' змiни способiв i форм життедiяльностi, а формування ключових
компетентностей, що вiдповiдають основним видам дшльносп громадянина, стае актуальним зав-данням навчально-виховного процесу вищого нав-чального закладу, зокрема вшськового. Дж. Равен у змют поняття "компетентшсть" вкладае специ-фiчну здатнiсть людини, необхвдну для ефектив-ного виконання конкретно! дiяльностi в певнш предметнiй галузi. Ця здатшсть передбачае на-явнiсть у людини загальних i вузькоспецiальних знань, особливого роду предметних навичок, спо-собiв мислення, розумiння вiдповiдальностi за сво! ди. [7, с. 6] Це щлком стосуеться подготовки май-бутшх офiцерiв структури виховно! роботи Зброй-них Сил Укра!ни.
Мета статт полягае у теоретичному обгрунту-ванш та виокремленнi основних напрямiв фор-мування професшно! компетентностi майбутнiх офiцерiв структури виховно! роботи Збройних Сил Укра!ни.
Завдання дослiдження: 1) теоретично обгрун-тувати концептуальнi подходи побудови педагопч-ного процесу, спрямованого на формування про-фесiйно! компетентностi майбутнiх офiцерiв структури виховно! роботи Збройних Сил Укра!ни; 2) з'ясувати сутшсть поняття «самовиховання» та по-казати його значения для професшного зростання офiцерiв; 3) довести важливiсть викладання у ви-щих вiйськових навчальних закладах риторики, що сприятиме удосконаленню !х мовно! компетенцi!; 4) аргументувати доцiльнiсть навчаиия майбутнiх офiцерiв проектуванню виховного процесу.
Виклад основного матерiалу. Процес виховання i навчання курсантiв вищого вiйськового нав-чального закладу не уявляеться без важливо! скла-дово! - самовиховання. Це усвiдомлена i цшеспря-мована взаемод1я з метою самостшного пошуку та формування в себе необхщних якостей, рис i форм поведiнки. За визначенням С. Гончаренка: «Само-виховаиия - це систематична й сввдома дiяльнiсть людини, спрямована на виробления в собi фiзич-них, розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних рис волi й характеру, усунення негатив-них звичок» [1, с.295].
Сьогоднi стаи оргашзацп та проведения виховно! роботи з курсантами вищого вшськового нав-чального закладу вимагае ново! побудови вихов-ного процесу, де б цшеспрямовано i усвщомлено формувалася виховна стратепя вiйськового закладу. I тут незаперечне значения мае проективна, особистiсно-орiентована педагогiка, спрямована на випереджаюче, цшсне, функцiональне розв'язания основних суперечностей, що виникатимуть у ста-новленнi вiйськового вищого навчального закладу, де б була можливють виховувати творчу осо-бистють, забезпечуючи умови для повноцiнного фiзичного, психiчного й духовного розвитку курсанта, формувати захисника Батьк1вщини, вчити його реалiзувати себе багатомiрно [3, с.74].
За визначенням професора Ягупова В.В. ос-новними умовами здшснення самовихования е: створения сприятливого морально -психолопчного клiмату в колективi; формування яскравих iдеалiв;
озброення вихованщв прийомами, способами, методами та формами самовиховання, його ефектив-ною методикою; прищеплення навичок i вмiнь са-мовивчення, виокремлення позитивних i негатив-них iндивiдуально-психологiчних якостей; допомога в опрацюванш програми самовиховання та !! реалiзацii; створення умов для самовиховання; -популяризащя позитивного досввду самовиховання, стимулювання за досягнул позитивнi ре-зультати. [9, с.546]
З огляду на це продовжуе бути актуальною необхiднiсть удосконалення навчально-виховного процесу в вищих вiйськово-навчальних закладах Збройних Сил Укра!ни. В основу цього процесу, на нашу думку, мае бути покладено гумашстичну пе-дагогiку спiвробiтництва, партнерства, сшвтворчо-CTi, що моделюе виховання за зразком переходу ввд навчально-дисциплiнарноi' моделi оргашзацп педа-гогiчного процесу до особистiсно-орiентованоi мо-делi виховання, коли кожний курсант е ушверсаль-ною особиспстю, а закони фiзичного, психiчного, сощального й духовного розвитку, процеси та змши, що вiдбуваються у внутршньому свiтi юнака у новому для нього середовищ^ стають головними орiентирами у виховнiй дiяльностi навчального закладу
На сучасному етапi трансформацi! уах сторiн життя нашого суспiльства та розбудови Збройних Сил Укра!ни, формування нацюнально! та морально! свщомосл вшськовослужбовця набувае особливого значення, а процес постшного самовдоско-налення та самовиховання особистосп майбутнь-ого офщера Збройних Сил Укра!ни потребуе оновлення системи виховання в вищому навчаль-ному закладi. Важливе мкце серед факторiв формування особистосп, у тому числi й особистосп вшськовослужбовця, мае дiяльнiсть. Особливим видом людсько! дiяльностi е дiяльнiсть вшськова, у характерi, змiстi та особливостях яко! закладенi велик! сощально-психолопчш та виховш можли-восп. Вшськова д!яльшсть шдпорядкована чггко вираженим суспшьно-державним щлям i об'ек-тивно зумовлюе глибоко гумашстичний характер. Сучасш складш комплекси озброення та бойово! техшки значно шдвищили взаемозв'язок вшськово-службовщв при виршенш навчально-бойових зав-дань. Специф!чшсть умов колективно! вшськово! д!яльносп потребуе вщ особового складу спшьних i узгоджених дш, високо! бойово! майстерносп, дисциплши, що здшснюе формуючий вплив на осо-биспсть вшськовослужбовця. Е. П. Утлгк вщзна-чае: "Взаемоввдносини в колектив! являють собою специф!чну мережу внутршньо колективних зв'яз-к1в, обумовлених идейною едшстю, взаемними оцшками д!яльносп i особистосп вшськовослуж-бовщв, почуттями поваги, дов!ри, товариства i ввдповщальносп один за одного". [8, с. 142].
Специфша д!яльносп офщера структури виховно! роботи визначаеться його статусом у систем! вшськово-сощального управлшня. Зпдно нього вш е заступником командира вшськово! частини i рад-ником командира з проблем оргашзацп виховно! роботи, головним вщповвдальним за виконання
ршення командира з цих питань. Його визначальна роль виявляеться саме на етат подготовки рiшення командира до навчально-бойово! дiяльностi або за-стосування вiйськ.
Для вирiшення завдань нашого дослiдження також важливе значения мае дiяльнiсний подход до визначення цшей. Його основною перевагою е можливють формалiзувати i трансформувати дОяль-нють офiцера. Дiяльнiсний пiдхiд, який активiзуе його входження в рiзнi види дiяльностi шляхом переходу вод пасивно! поведiнки до активного вклю-чення у процес професiйного зростання, здобуття знань о вмшь [9, с. 312].
Проектування виховного процесу е важливим видом дОяльносп його оргашзаторОв, цшеспрямо-вана подготовка до якого подвищуе ефективнють ви-конання ними професшних обов'язк1в.
Алгоритм дОяльносп офiцера-органiзатора виховного процесу щодо його проектування склада-ють так1 до: аналiз сучасного стану виховного процесу у пiдпорядкованих вшськових частинах; визначення його проблем (дiагностування); прогно-зування динамiки й умов переходу з юнуючого в ба-жаний стан виховного процесу; моделювання д1яльносл вах учасник1в виховного процесу, !х взаемоди та И науково-теоретичне обгрунтування; структурування змОсту виховного процесу; кон-струювання технологи виховного процесу; визначення засобОв О критерпв контролю О оцшки виховного процесу в цшому О виховно! дОяльносп кожного Оз його учаснишв.
Ефектившсть проектування виховного процесу у вшськовш частиш забезпечуеться наявшстю в його оргашзаторОв розвинуто! системи вщповодних умшь. Ця система включае комплекс евристичних розумових дш, як1 виконуються в певнОй послОдовносп та грунтуються на попереднь-ому досвОдО, знаннях, умОннях, навичках, професш-них якостях офОцера, якО формуються пОд час навчання у вищому вОйськовому навчальному закладО. Серед основних здОбностей офОцера, що сприяють формуванню цих умОнь, е дивергентне мислення та творча уява. Змют таких умОнь охоплюе систему часткових завдань проектування виховного про-цесу (дОагностування, прогнозування, моделю-вання, структурування, конструювання, оцОнювання).
Практика соцОального життя людства перекон-ливо довела, що в успОшному виршенш будь-яких питань велику роль вщграе мовна комунОкацОя. Ко-мунОкативнО вмшня та навички необходш у будь-як1й галузО д1яльносп, проте особливу роль вони вОдОграють у тих сферах соцОального життя, що пов'язаш з навчанням та вихованням. Сучасному офОцеровО необхОднО знання, навички, умОння, якостО, про як мало хто пОдозрював ще двадцять рок1в тому, але лише маючи водповодний когштив-ний багаж, вш здатний успОшно виконувати зав-дання, що постають перед ним сьогоднО. Сучасний офщер Збройних Сил Украши повинен мати сформованО комунОкативнО навички, необхОднО й достатнО для того, щоб виконувати службовО завдання без ви-користання сили. Цей факт зумовлюе необхОднОсть
формування комунОкативно! компетенцО! майбутнОх офОцерОв.
Профес1я офОцера тюно пов'язана з мовленням, бОльше того, характеризуеться «шдвищеною мов-ленневою вОдповОдальшстю», як О будь-яка про-фесОя, пов'язана з управлОнням людьми. ОфщеровО доводиться О працювати ОндивОдуально зО сво!ми пОдлеглими, О вести дОловО переговори з представни-ками Онших установ - тобто вш повинен добре во-лодОти навичками О мОжперсонального, О дшового спОлкування. Формуються цО навички под час вив-чення риторики. Риторика вчить готувати та прово-дити бесоди, слухати й чути спОврозмовника, пода-вати доречнО реплОки, коректно вступати в розмову, доповнюючи О розвиваючи тему бесОди або аргу-ментовано заперечуючи по сутО предмету обгово-рення. Опанування основ мистецтва суперечки -еристики - дае змогу брати участь в дискусОях з до-триманням логОчних законОв О етико-психологОчних правил. Як зазначае Л.М. Пелепейченко, «сучасний офОцер повинен умОти переконувати, апелюючи до свОдомого сприйняття ОнформацО!. З огляду на це важливими е опанування закошв подачО шформаци, аргументацО!, максим комунОкацО! та !х практична реалОзацОя» [5, с. 117].
Демократизащя суспОльства зумовила поши-рення ще одного соцОального явища, а саме: утвер-дження гнучкосл, толерантностО у стосунках О як результат - вОдмову вОд огульних категоричних оцОнок. Це слОд враховувати й у формуваннО кон-цепцп виховання. У проекцп на формування ко-мунОкативних умОнь О навичок курсантОв Онтерпре-туемо згадану особливОсть як орОентир у виборО форм роботи, в яких чОльне мОсце мають посодати дискусО!, круглО столи, дОловО Огри тощо.
Ще одна риса сучасного сустльного життя -руйнування беззаперечного ставлення до авторитетОв. Навряд чи можна назвати позитивною цю тенденцОю, але вона Оснуе, О це не слОд Огнорувати. Очевидно, це тимчасова хвороба суспОльства, бо не може народ розвиватись духовно без ОдеалОв, яш приймаються всОма. Поки що колишш авторитети спростоваш, але новО ще не ствердженО. Духовна лакуна особливо вОдчутна саме у виховному процесО: молодь пОдсвОдомо спрямована на пошуки Одеалу, О його мОсце часто займае хибний авторитет. Велике значення у процеа пошуку мае особистОсть офОцера, з яким працюють курсанти. Юнаки, яш вступають до вОйськового навчального закладу, очОкують зустрОти свОй професОйний Одеал саме там. Якщо офОцер не вОдповОдае цим запитам, у курсантОв може статися руйнування ОдеалОв О очОкувань, що негативно вплине на !х моральний стан. НовО соцОальнО умови вимагають формування активно! життево! позицО!, створення пОдгрунтя для саморе-алОзацп кожного. У свил завдань комушкативно! освгги це означае, що кожен Оз курсантОв мае стати не стшьки об'ектом формування комунОкативних якостей, сшльки суб'ектом цОе! дОяльностО.
Другий комплекс проблем, яш стосуються ко-мунОкативно! компетенцО! майбутнього офОцера, пов'язаний Оз його вмшням, з одного боку, здОйснювати мовний вплив, з Оншого, протистояти
йому. Офщери будь-якого роду вшськ за сво!ми функцюнальними обов'язками повинш здшснювати мовний вплив на шдлеглих. Пе-редуам, сучасний офщер повинен умии переко-нувати, апелюючи до свщомого сприйняття шфор-маци.
Важливим е питання культури мовлення су-часного офщера, яку необх1дно осмислити в деюль-кох аспектах: ввдповщшсть загальнолюдським нормам морал!, нацюнальним нормам, нормам вшсько-вого виховання. У зв'язку з навчальною роботою звернемо увагу ще на один факт. Дисциплша, яка зор!ентована на розвиток комушкативних якостей -будь то риторика чи теор!я та практика мовлен-невого спшкування, - повинна мати беззаперечну практичну спрямовашсть, базуватися на д!яль-нюному тдход! до навчання, включати завдання, яш спонукають курсанпв моделювати мовленнев! ситуацп, обираючи тактику мовленнево! поведшки, вщповвдну комушкативним завданням.
Висновки. Таким чином, в умовах мо-дершзацп вшськово! галуз!, готовшсть майбутшх офщер!в до виховно! д!яльносп з вшськовослуж-бовцями е штегрованим системним утворенням у вигляд! комплексу знань, умшь, навичок та осо-бистюних якостей майбутнього офщера, що харак-теризують його переконання, погляди, мотиви, по-чуття, ставлення до виховно! д!яльносп та повинш бути сформован! пад час навчання у вищих вшсько-вих навчальних закладах. Формуванню про-фесшно! компетентносп майбутнього офщера структури виховно! роботи Збройних Сил Укра!ни сприяють самовиховання, вмшня проектувати ви-ховний процес, вмшня застосовувати на практищ принципи мовно! комушкацп, володшня культурою мовлення. Запропоноваш напрямки подготовки майбутшх офщер!в структури виховно! роботи не можуть розглядатися як засоби розв'язання вах пи-тань формування !х професшно! компетентности Розробка одних питань обов'язково поставить до
порядку денного шш!, але це вже буде новий р!вень анатзу проблеми, i, пею чи шшою м!рою, нов! умови, створен! потребами навчального процесу.
Лiтература
1. Гончаренко С.У. Украшський педагопчний словник. — К.. Либщь, 1997. — 374 с.
2. Дзьобань О.1. Ддяльшсть як фактор формування особистосп у вшськовому колектив! // На-уков! записки Харк1вського вшськового ушверси-тету. — 1999. — Вип. II. Сощальна фшософ!я, пе-дагопка, психолопя. — С.47-49.
3. Кобершк О.М. Оргашзац!я виховного процесу на засадах проективно! педагопки // Педа-гопка i психолопя. — 1998. —№4. —С.74-81
4. Литвиновський £.Ю. Офщер структури ви-ховно! роботи - менеджер виховного процесу у Збройних Силах Украши // Теоретичш питання культури, освгга та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. евтуха М.Б. - К.: КНЛУ. - 2002. - Вип. 22. - С. 167-171.
5.. Пелепейченко Л.М. Роль мовно! комушкацп у шдготовщ курсанпв вищих вшськових навчальних заклад!в МВС до виховно! роботи з осо-бовим складом / Л.М. Пелепейченко, С.О. 1щенко // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгга на сучасному етат : зб. наук. пр. - 2012. -Вип. 21. - С. 110 - 119.
6. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации / Г.Г. Почепцов. - М. : Рефл-бук. - Киев, 2001. - 656 с
7. Равен, Дж. Педагогическое тестирование : проблемы, заблуждения, перспективы : пер. с англ. / Дж. Равен. - М. : Когито-Центр, 1999. - 144 с.
8. Утлик Э. П. Воинский коллектив // Основы военной психологи и педагогики. - М. : Воениздат, 1981. - 215 c.
9. Ягупов В.В. Педагопка.— К.. Либадь, 2002. — 559 с.
