CC BY
15педагогически науки
Малихш Олександр Володимирович, Арктова Наталiя Олександрiвна МОВНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В ...
UDC 378
МОВНА КОМПЕТЕНТН1СТЪ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В: ПЕДАГОГ1ЧНЕ РОЗУМ1ННЯ ФЕНОМЕНУ
© 2018
Малихiн Олександр Володимирович, доктор педагопчних наук, професор, завщувач кафедри романо-германських мов i перекладу Арiстова Наталiя Олександрiвна, доктор педагопчних наук, завщувач кафедри англшсько! фшологп Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши (03401, Украгна, Кигв, вул. Герогв Оборони, 15, корпус 3, e-mail: n.aristova.na@gmail.com)
Анотащя. У статп автори аналiзують наукову педагопчну лiтературу задля уточнения змiсту i сутностi мовно! компетентностi майбутнiх фшолопв та характеризацй' спiввiдношення мовно! та професшно! фшолопчно! компе-тентностей. Мовна компетентшсть майбутнiх фiлологiв, яка базуеться на здатностi особистостi розумiти, виявляти й iнтерпретувати рiзнi поняття, думки, почуття i факти в рiзних соцiальних i культурних контекстах як у письмовш, так i в уснш формi, е готовнiстю особистосп використовувати рiзнi мови для ефективно! взаемодй' з усiма учас-никами комунiкацiйного процесу. Доведено, що головна особливють мовно! компетентностi майбутнiх фшолопв полягае в тому, що !! розумшть як одну iз найважливших ключових i, у той же час, предметних компетентностей, яш мають бути сформованi пщ час професшно! подготовки студентiв фiлологiчних спецiальностей. Узагальнено пiдходи вiтчизияних i зарубiжних учених до розумшня структури професiйно! фшолопчно! та мовно! компетентностей майбутшх фiлологiв. Структуру мовно! компетентностi складае система певних знань, умiнь, а також пози-тивне ставлення майбутшх фшолопв до вивчення iноземно! мови.
Kro40Bi слова: майбутнi фiлологи, компетентшсть, мовна компетентшсть, професшна фiлологiчна компетентшсть, професшна шдготовка майбутнiх фiлологiв, заклад вищо! освiти.
FUTURE PHILOLOGISTS' LANGUAGE COMPETENCE: PEDAGOGICAL UNDERSTANDING OF PHENOMENON
© 2018
Malykhin Oleksandr Volodymyrovych, doctor of pedagogical sciences, full professor, Head of the Department of Romance and Germanic Languages and Translation Aristova Nataliia Oleksandrivna, doctor of pedagogical sciences,
Head of the English Philology Department National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (03041, Ukraine, Kyiv, Heroiv Oborony street, 15, academic building 3, e-mail: n.aristova.na@gmail.com)
Abstract. In the article the authors analyze educational literature for specifying the essence of future philologists' language competence and characterizing the relationship between the language and professional philological competences. The language competence is defined as a person's ability to use different languages for successful communication with all the participants of communicative process. It is mentioned that the language competence is based on the person's ability to understand, determine and interpret different notions, points of view, feelings and facts in different social and cultural contexts in written and oral forms. It is substantiated that the main peculiarity of the future philologists' language competence is that it is regarded as one the most important key competences as well as one of the most important subject-matter ones, which have to be developed in the process of future philologists' professional training. The approaches of local and foreign scientists to understanding the structure of professional philological competence and the language one are generalized. The authors assume that the language competence consists of a system of definite knowledge, skills and a positive attitude of future philologists to learning a foreign language.
Keywords: future philologists, competence, language competence, professional philological competence, future philologists' professional training, higher educational institution.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Укра!нська система вищо! професшно! освгти зорieнтована не тшьки на вщновлення нацюнальних освгтшх традицш, вщтворення штелектуального та духовного потеншалу наци, вихщ вичизняно! науки на свгтовий рiвень, а i на формування та розвиток компе-тентних, активних i шщативних фахiвцiв, готових позитивно впливати на реформацшш змши, що вщбуваються в сошальнш, економiчнiй i культурнш сферах життя укра!нського сусшльства. Умови сучасного життя, для яких характерний ст^мкий розвиток науки та техшки, висувають дуже висок вимоги щодо яшсно! подготовки майбутшх фахiвцiв взагалi i майбутшх фшолопв зо-крема, осшльки у процеа професшно! шдготовки у студенпв мае бути сформована така сукупшсть ключових компетентностей, яка надасть !м змогу працю-вати самостшно i в команд^ бути вщповщальними, ак-тивними i автономними, засвоювати необхвдш знання з власно! шщативи, виявляти проблеми i знаходити шляхи !х розв'язання, ефективно взаемодiяти з iншими людьми рiдною та шоземними мовами, а найважливiше навчатися впродовж життя задля успiшно! професшно! життедiяльностi.
Слiд зазначити, що серед укра!нських i зарубiжних дослiдникiв бракуе усталеного погляду на сукупнiсть компетентностей майбутшх фамвшв, якi мають бути
сформоваш у процесi !хньо! професiйно! подготовки. Частiше за все науковш виокремлюють ключовО, за-гальнопредметш, предметш, загальнопрофесшш, професшш, загальш, фаховО, шструментальш, мгж-особиспсш, системно тощо. Згщно з оновленими рекомендацОями 2018 / 0008 (NLE) Свропейського Парламенту та Ради (£С), у вах здобувачОв вищо! освгти мае бути сформована визначена сукупшсть ключових компетентностей, яка не тшьки необхщна для навчання впродовж життя, а i сприяе всебОчному саморозвитку i самовдосконаленню особистостг До ше! сукупносп вщносять грамотшсть; мовну компетентшсть; мате-матичну компетентшсть та компетентшсть у науках, технолопях та шженери; цифрову компетентшсть; особисту, сошальну та навчальну компетентшсть; гро-мадянську компетентшсть; шдприемницька компетентшсть i компетентшсть культурно! обОзнаносп та самовираження [1].
Аналiз остантх до^джень i публтацт, в яких розглядалися аспекти щег проблеми i на яких обтрун-товуеться автор; видшення невирiшених ратше ча-стин загальног проблеми. Теоретичний огляд науково-педагопчно! лггератури дае змогу стверджувати, що незважаючи на значну кшьшсть доробшв вичизняних i зарубОжних учених, присвячених рОзним аспектам дослщження професшно! фшолопчно! компетентносп (Н. Арютова [2], М. Вггошко [3], Г. Галина [4], О. Ко-
Malykhin Oleksandr Volodymyrovych, Aristova Nataliia Oleksandrivna pedagogical
FUTURE PHILOLOGISTS' LANGUAGE COMPETENCE ... sciences
пусь [5], О. Малихш [6], О. Семеног [7] та ш. [8-16]), питанню формування мовно! компетентносп майбутшх фшолопв, розумшня И змюту, сутност! 1 мюця у структур! професшно! фшолопчно! компетентносп не прид!лясться достатньо! уваги.
Формування цтей статт1 (постановка завдання). Мета статп полягае в теоретичному анал1з1 науково! педагопчно! лггератури задля уточнения сутност! по-няття «мовна компетентшсть майбутшх фшолопв» та характеризацп сшввшношення мовно! та професшно! фшолопчно! компетентностей.
Виклад основного матер1алу досл1дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У педагопщ «компетентшсть» здебшьшого розумшть як динам1чну комбшацш знань, умшь 1 практичних на-вичок, способ1в мислення, професшних, свггоглядних 1 громадських якостей, морально-етичних цшностей, яка визначае здатшсть особистосп усшшно здшснювати професшну та подальшу навчальну д!яльшсть, а також результат навчання на певному освгтньому ступеш [17]. Формування ключових 1 предметних компетентностей майбутшх фшолопв у закладах вищо! освгга, у свою чер-гу, можна розглядати як цшеспрямований процес набут-тя знань, умшь 1 навичок, суб'ектного досвщу, розвитку особистюних якостей, результатом якого е готовшсть 1 здатшсть працювати самостшно, засвоювати нов! знан-ня з власно! шщативи, брати на себе ввдповшальшсть, виявляти проблеми 1 знаходити шляхи !х розв'язання, а також взаемодгяти з колегами.
За О. Семеног, професшна фшолопчна компетентшсть е певною системою знань 1 вмшь, фшолопчних 1 педагопчних зд1бностей, цшнюних ор!ентацш, 1нтегративних показнишв культури мовлення, стилю спшкування, необх!дною для яшсного виконан-ня педагогично! дальноси, пов'язаною !з викладан-ням р1зних мов. Зпдно з цим визначенням, структуру професшно! фшолопчно! компетентноси склада-ють лшгвютична, мовна, комушкативна, фольклорна, лггературна, культурознавча, педагогична, психологична, методична, шформацшна й дослвдницька компетентности На думку вчено!, лшгвютична компетентшсть е комплексом лшгвютичних знань про мову як суспшьне явище й систему, що постшно розвиваеться, про зв'язок мови з мисленням, культурою й суспшьним розвитком народу, вмшь оперувати лшгвютичними знаннями у професшно-педагопчнш 1 науково-дослвдницьшй даяльносп, а також здатносп до мовно! рефлекс!!. Мовна компетентшсть передбачае опанування мовно! системи за р!внями фонетики, лексики, морфолог!!', синтаксису ! стил!стики тексту. Щд фольклорною ! л!тературною компетент-ностями дослвдниця розум!е грунтовн! теоретичш знан-ня про укра!нську ттературу ! фольклор взагал! ! в !х !сторичному розвитку, практичн! ум!ння ! навички зд!йснювати ф!лолог!чну штерпретацш художнього тексту, оц!нювати художню ориг!нальн!сть ! неповторн!сть твор!в р!зних жанр!в, творч!сть р!зних письменник1в як складову нацюнально! духовно! культури, а також застосовувати методи лггературознавчого анал!зу. Культурознавча компетенгнiсть е сукупшстю знань про матер!альну i духовну культуру, iсторичний розвиток укра!нсько! наци, фольклор, традици, звича! та обряди р!дного народу, а також здатшсть застосовувати здобуп знання у галуз! культурознавства у власн!й профес!йн!й д!яльност!; педагог!чна компетентн!сть - сукупн!стю знань теори ! практики навчання, теори навчання ! ви-ховання, законом!рностей процесу навчання, сучасних напрям!в у педагог!чн!й теор!! ! практиц!, педагог!чно! етики, концепц!й, закон!в, законом!рностей розвит-ку педагог!чних явищ, фундаментальних педагог!чних теор!й, основних категор!й ! понять; психолог!чна компетентн!сть - сукупн!стю знань загально!, в!ково!, соц!ально!, педагог!чно! психолог!!, л!нгвопсихолог!!, псих!чних процес!в, пам'ят!, сприйняття, види мовно! ! мовленнево! д!яльност!, ум!ння оц!нювати р!вн! 54
сформованосп мотивацй особистосп, формувати цшнюне ставлення до пiзнавальноi дiяльностi [18, с. 33-34].
На ввдшну ввд О. Семеног, О. Копусь у склащ про-фесiйноi' фiлологiчноi компетентносп виокремлюе п'ять предметних компетентностей, зокрема, мовну, мов-ленневу, комунiкативну, предметну й дослiдницьку [19, с. 81].
Г. Галина стверджуе, що професшна фшолопчна компетентшсть мютить професiйно-лiнгвiстичну, про-фесiйно-лiтературознавчу i лiнгводидактичну компетентносп [20].
М. Вiтошко вважае, що професшна фшолопчна компетентшсть у загальному розумшш е сукупнiстю компетентностей, що подшяються на ключовi i пред-метнi. Ключовi компетентностi мають бути сформоваш у всiх фахiвцiв, як здобувають вищу освiту, незалежно ввд напряму спецiалiзацii, а предметнi, яш вiдповiдають конкретному напряму спецiальностi [21]. Ми повшстю подiляемо думку вчено].', зпдно з якою формування предметних компетентностей в контексп обрано' спецiальностi вiдбуваеться п!д час фахово' пiдготовки у закладi вищо' освгга.
Спираючись на висновки оновлених рекомендацш 2018 / 0008 (NLE) £вропейського Парламенту та Ради (£С), можна стверджувати, що мовна компетентнiсть е готовшстю i здатнiстю особистостi використовувати рiзнi мови для ефективно' взаемодп з усiма учасниками комунiкацiйного процесу [22]. Мовна компетентнiсть базуеться на здатносп особистостi розумiти, виявляти й штерпретувати рiзнi поняття, думки, почуття i факти в рiзних соцiальних i культурних контекстах як у письмовш, так i в уснш формi. Формування мовно' компетентносп значним чином впливае на розвиток вах видiв мовленнево'' дiяльностi у спшкуванш родною мо-вою. Оскшьки структуру мовно' компетентностi складае система певних знань, умшь та позитивного ставлення до вивчення шоземно'' мови, у процес формування мовно' компетентносп майбутнi фiлологи мають здобути грунтовш знання, що стосуються лексично' i граматично'' системи мови, яку вони вивчають, а також знати про основш види вербально' взаемодп', функцюнальш стилi i регiстри усно'' мови тощо. До необх!дних умiнь, яш мають бути сформованi у процеа професiйноi подготовки майбутнiх фшолопв, ввдносять здатнiсть розумiти уснi поввдомлення, iнiцiювати, пiдтримувати дiалоги з шшими учасниками комунiкативноi взаемодп, чи-тати, розумгга i продукувати тексти рiзно'' складностi iноземною мовою, а також бажання i здатнiсть вивчати рiзнi мови протягом життя. Власне ставлення до вивчення шоземних мов мае виявлятися у розумшш i сприйняп мовно'' i культурно'' рiзноманiтностi народiв свiту, зацiкавленостi до вивчення рiзних мов i м1жкультурно'' комушкаци та сприяти формуванню глибоко'' поваги до рвдно'' мови всiх учаснишв комушкативно'' взаемодп' [23].
Тобто, результати теоретичного аналiзу науково'' лiтератури дають змогу стверджувати, що у складi професiйноi фiлологiчноi компетентностi можна вио-кремити ключовi i предметнi компетентности якi, у свою чергу, подiляються на загальнопредметнi та предметно-специфiчнi. Сформованiсть ключових компетентностей, на нашу думку, уможливлюе адекватний вияв сошального життя майбутнiх фiлологiв у сучасному суспiльствi. Мовну компетентнiсть майбутшх фiлологiв розумiемо як готовнiсть i здатнiсть використовувати рiзнi мови для ефективно' взаемодп з усiма учасниками комушкацшного процесу. До головно' особливостi мовно'' компетентностi вiдносимо ii розумiння як однiе'' iз найважливших ключових i, в той же час, предметних компетентностей, яка мае бути сформована пвд час професшно'' шдготовки студенпв фiлологiчних спешальностей.
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. Отже, викладене вище дае Balkan Scientific Review. 2018. № 1
педагогически науки
Малихш Олександр Володимирович, Арктова Наталiя Олексан^вна МОВНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В ...
змогу стверджувати, що саме зараз перед науково-педагопчними працiвниками постае складне завдання, сутшсть якого полягае у пiдготовцi таких студенпв фiлологiчних спецiальностей, якi були б готовi i здатнi до спшкування рiдною та iноземними мовами в кон-кретних наукових, дшових та професiйних сферах. Тому професшна тдготовка майбутнiх фiлологiв у закладах вищо! освiти мае бути оргашзована так, щоб сформувати у них систему необхщних теоретичних знань з грамати-ки, фонетики, лiнгвокраïнознавства, збшьшити словни-ковий запас, виробити у них умшня обирати iз власного активного i пасивного словникового запасу так термши, як1 найбiльше вшповвдають професiйнiй дiяльностi, роз-вити практичш умiння й навички застосування iноземноï мови або дек1лькох iноземних мов задля пiдготовки до повноцiнного активного життя у сучасному суспiльствi.
Перспективи подальших дослвджень ми вбачаемо у визначенш структурних компонентiв мовноï компетентносп майбутнiх фiлологiв, а також у виявленш та обгрунтуваннi оргашзацшно-методичних умов формування мовноï компетентносп майбутшх фшолопв в освггньому середовищi закладiв вищоï освiти.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Украша. Ключовi KOMnemenmnocmi для навчання впродовж життя // URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html
2. Арктова Н. О. Формування профеайноï cy6'eKmHocmi майбутшх фiлологiв: теорiя i практика. Кшв: ТОВ «НВП» «1нтерсервic», 2017. 400 с.
3. Витошко М. И. Методика формирования профессиональной филологической компетентности студентов вузов (на примере спецкурса «Комплексный анализ художественного текста»): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Тольятти, 2007. 32 с.
4. Галкта Г. Типологiя професшно-когнтивних умшь майбуmнiх учиmелiв-фiлологiв // Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2012. № 5 (Ч. 2). С. 20-25.
5. Копусь О. Модель формування фаховоïлiнгводидакmичноï ком-пеmенmноcmi майбутшх магicmрiв фiлологiï // Наука i освта. 2012. № 8. С. 78-83.
6. Малихш О. В., Гриценко 1. С. Формування загальнокультурноï компеmенmноcmi cmуденmiв фiлологiчнихспещальностей: монографiя. Кшв: Вид-во ТОВ «НВП «1нmерcервic», 2015. 492 с.
7. Семеног О. М. Професшна тдготовка майбуmнiх учиmелiв украшськоï мови i лimераmури: монографiя. Суми: ВВП «Мрiя-1» ТОВ, 2005. 404 с.
8. Плахотникова Е.Ю. Особенности транскрибирования украинской устной речи в программе ELAN // Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 4 (13). С. 40-43.
9. Коваль В.А. Проблема формирования профессиональной компетентности будущих учителей-филологов в научной среде // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 4. С. 20-23.
10. Шуляр В.И. Философско-образовательные основы современного урока украинской литературы // Карельский научный журнал. 2015. № 3 (12). С. 44-48.
11. Муранова Е.В. К вопросу о содержании понятий «языковая компетенция» и «языковая компетентность» //Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 4 (13). С. 88-91.
12. Мамчур Н.С. Ключевые компоненты воспитанности эстетических вкусов студентов-филологов средствами народного искусства //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 4. С. 30-33.
13. Дуплийчук О.Н. Профессионально-педагогическая подготовка будущих учителей-филологов средствами технологии малых методических групп //Карельский научный журнал. 2013. № 1 (2). С. 27-30.
14. Подлевская Н.В. Информационно-коммуникативные технологии в обучении украинскому языку на профильном уровне // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 4 (5). С. 30-32.
15. Цыганок О.О. Система экспедиционной работы студентов-филологов по украиноведению в Уманском государственном педагогическом университете имени Павла Тычини // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 4. С. 65-68.
16. Коваль В.А. Периодизация становления профессиональной компетентности будущих учителей-филологов (ретроспективный анализ) //Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 3 (4). С. 15-18.
17. Украша. Верховна Рада Украши // Закон Украши «Про вищу оcвimу» № 1556-VII. (2014) // URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18.
18. Семеног О. М. Професшна тдготовка майбуmнiх учиmелiв украшськоï мови i лтератури: монографiя. Суми: ВВП «Мрiя-1» ТОВ, 2005. 404 с.
19. Копусь О. Модель формування фаховоïлiнгводидакmичноï ком-пеmенmноcmi майбутшх магicmрiв фiлологiï // Наука i оcвimа. 2012. № 8. С. 78-83.
20. Галкта Г. Типологiя профеciйно-когнimивних умiнь майбуmнiх учиmелiв-фiлологiв // Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2012. № 5 (Ч. 2). С. 20-25.
21. Витошко М. И. Методика формирования профессиональ-
ной филологической компетентности студентов вузов (на примере спецкурса «Комплексный анализ художественного текста»): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Тольятти, 2007. 32 с.
22. ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. Retrieved 10/05/2018 // URL: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex-recommenda-tion-key-competences-lifelong-learning.pdf
23. Семеног О. М. Професшна тдготовка майбутнiх учителiв украшсько! мови i лтератури: мoнoгpафiя. Суми: ВВП «Мpiя-1» ТОВ, 2005. 404 с.
