CC BY
33wussten Aufnahme von Material bei, steigert die kognitive Aktivität der Lernenden, fördert die Schaffung einer positiven Motivation, bietet einen Anreiz für eine unabhängige Arbeit an der Sprache und entwickelt ein figuratives und künstlerisches Gedächtnis. Die Sprachübungen, die durch kulturelle Realien ergänzt sind, die auf der Sprachverhaltenskultur von Muttersprachlern basieren, tragen dazu bei, dass die Studierenden eine tolerante Haltung gegenüber der Kultur der lernenden Sprache einnehmen.
References
1. «Das Konzept der Entwicklung der polylingualen Bildung in der Republik Kasachstan». E. Buketov KarSU, Karaganda, 2008.
2. Kolshansky G.V. Sprachkommunikative Aspekte der Sprachkommunikation // Fremdsprachen in der Schule. - 1985. №1. S. 13.
3. Müller M., Rusch P., Scherling T., Wertenschlag L., Lemcke Ch., Schmitz H. Optimal. Lerhwerk für Deutsch als Fremdsprache. - Berlin, München, Wien, Zürich, New York: Langenscheidt, - 2005, 112 S.
4. Ter-Minasova S.G. Sprache und Interkulturelle Kommunikation. - M., 2004. - 260 S.
5. Vlachov S., Florin S. Unumgänglich in der Übersetzung. - M.: Internationale Beziehungen, 1986. - 246 S.
6. Vinogradov V.S. Lexikalische Fragen der Übersetzung der künstlerischen Prosa. M.: Verlag der Moskauer Universität, 1978, 173 S.
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ - В ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
Кухта М.1.,
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри загально'1 педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи
Маляр Л.В.
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри загально'1 педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи Ужгородський нацгональний унгверситет
FORMATION OF STUDENTS - PEDAGOGICAL COMPETENCE OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS - IN THE PROFESSIONAL TRAINING PROCESS
Kukhta M.,
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor;
Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School
Malyar L.
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor;
Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School
Uzhgorod National University
Анотащя
У статп виокремлено KTO40Bi аспекти професшносп вчителя, що включають шформацшну, психо-лого-педагопчну, комушкативну, моральну, сощально-професшну, автономiзацiйну та iH. компетентности Розглянуто особливосп формування професшних якостей студенпв - майбутшх учителiв початково! школи - в контексл вивчення психолого-педагопчних дисциплш. Ввдстежено питання змiсту, методiв та форм фахово! пiдготовки вчителя початково! школи. З-помш комплексу умов формування професшно! компетентностi майбутнiх учителiв виокремлено найважливiшi з них, зокрема: засвоення змютово! скла-дово! фахових дисциплiн; особистюне спрямування навчально-виховного процесу вищо! школи; орiенту-вання студентiв на об'ект майбутньо! дiяльностi - цiлiсний педагопчний процес загальноосвiтньоi школи; пiдтримання псного зв'язку вищого навчального закладу i3 загальноосвiтньою школою; активне викорис-тання в процесi фахово! пiдготовки особистюно орiентованих, розвивальних, iнтерактивних, дослщниць-ких, проблемних, iнформацiйних технологiй навчання.
Abstract
The article highlights the key aspects of teacher professionalism, including information, psycho-pedagogical, communicative, moral, socio-professional, autonomous, and other competence. The peculiarities of formation of professional qualities of students - future elementary school teachers - in the context of studying psychological and pedagogical disciplines are considered. The issues of content, methods and forms of professional training of elementary school teachers were monitored. Among the set of conditions for the formation of professional competence of future teachers, the most important of them are distinguished, in particular: mastering the content component of professional disciplines; personal orientation of the educational process of higher education; orienting students to the object of future activity - a holistic pedagogical process of a comprehensive school; maintaining a close link between the higher education institution and the secondary school; active use in the process of professional training of personally oriented, developmental, interactive, research, problem, information technologies of training.
Ключовi слова: педагопчна компетентнють, фахова тдготовка, вчитель початкових клаав, психо-лого-педагогiчнi дисциплiни.
Keywords: pedagogical competence, professional training, elementary school teacher, psychological and pedagogical disciplines.
Державний стандарт початково! освгти в Укра-lHi [1] грунтуеться на засадах особиспсно зор!енто-ваного та компетентшсного пiдходiв, що зумовлюе чгтке визначення результативно! складово! засвое-них учнями знань, спрямованих на формування ба-зових компетентностей: вiльного володшня державною (i рiдною у разi вiдмiнностi) мовами, спшку-вання iноземними мовами, компетентностi у галузi природничих наук, технiки i технологш, математи-чно!, шформацшно-цифрово!, еколопчно!, культурно!, сощально! та громадянсько! компетентностей, гтщативносп, пiдприемливостi та фiнансово!' грамотности умiння навчатися впродовж життя. Реаль зацiя компетентнiсно! моделi навчально-виховного процесу в початковiй школi актуалiзуе пошук ефе-ктивних пiдходiв до формування професшно! ком-петентностi студенпв - майбутнiх учителiв, осш-льки готовшсть до вирiшення професiйних завдань у реальному педагогiчному процесi загальноосвгт-ньо! школи закладаеться на еташ здобуття вищо! освгти.
Важливi аспекти психолого-педагопчно! та методично! шдготовки вчителiв початкових класiв у сво!х дослщженнях висвгтлюють О.Бiда, Н.Глуз-ман, С.Гунько, О.Кивлюк, О.Кравчук, Л.Макаренко, 1.Мозуль, О.Отич, I.Смiрнова, Л.Себало, 1.Упа-това, О.Шиман, Н.Шустова та ш. Пращ науковщв стверджують помiтне зростання штересу до проблем освгтньо-виховно! роботи в початковш школ! та вщповщно до формування готовносп студентiв - майбутшх учителiв - до реалiзацi!' окремих про-фесiйних функцш.
Метою дано! статт е висвiтлення особливос-тей формування педагогiчно! компетентностi студенпв - майбутнiх учителiв початково! школи - в процесi фахово! шдготовки.
На основ! аналiзу наукових розвщок нами вио-кремленi ключов! аспекти професiйностi вчителя, що включають шформацшну, психолого-педагоп-чну, комушкативну, моральну, сощально-профе-сшну, автоном!зацшну компетентности
1нформацшна компетентнють особистосп е ва-жливою умовою усшшно! життедгяльносп кожного члена сучасного суспшьства. Однак сусшльна зна-чущють професй' педагога висувае особлив! вимоги до його шформацшно! культури. Передбачене нав-чальним планом спещальносп «Початкова освгта» вивчення гумаштарних, сощально-економ!чних та природничо-наукових дисциплш спрямовуеться на засвоення системи знань, умшь, навичок, що сприяе розвитку загально! та науково! ерудованосп майбутшх учител!в. Адже важливою вимогою до педагога е глибош знання навчальних предмепв та методики !х вивчення, умшня опрацьовувати р!зш види шформаци, володшня шформацшними технологиями. В.Сухомлинський високо ощнював д!яль-шсть учител!в, як! поеднують любов до дтгей з гли-
боким творчим iнтересом до проблем науки: «Та-кий учитель знае значно бiльше, нiж передбачено програмою середньо! школи. Навчальний предмет для нього - лише азбука науки. Глибош знання, широкий кругозiр, защкавлешсть проблемами науки -все це потрiбне вчителевi для того, щоб розкривати перед вихованцями притягальну силу знань, предмета, науки, процесу навчання. Учень повинен ба-чити в учителевi розумну, знаючу, думаючу, зако-хану в знання людину» [6, с. 49].
Основою гумашстично орiентованого педаго-гiчного мислення вчителя е його психолого-педаго-пчна пiдготовленiсть, зокрема знання методолопч-них засад та наукових категорш психологи та педа-гогiки, законiв вжового i психiчного розвитку особистостi, закономiрностей, цiлей, технологiй навчання та виховання, принципiв управлiння педаго-пчним процесом, науково! органiзацi! працi тощо. Процес фахово! пiдготовки вчителя початково! школи передбачае розгляд широкого спектру пси-холого-педагогiчних проблем, оск!льки така пош-формованiсть майбутнього вчителя е необидною умовою його успiшно! професшно! дгяльносп. На-вчальним планом шдготовки фахiвцiв за спещаль-нiстю «Початкова освiта» для першого (бакалаврсь-кого) рiвня вищо! освiти передбачено вивчення таких нормативних навчальних дисциплш: «Вступ до спецiальностi», «Загальна психолопя», «Основи педагогiки», «Дидактика», «Теорiя виховання», «Школознавство», «Iсторiя педагогiки», «Пор!вня-льна педагопка», «Методика виховно! роботи в початковш школ!», «Педагопчш технологи у початковш школ!», «1нформацшш технологи у професш-нш д!яльносп вчителя» та ш.
Значна увага прид!ляеться вивченню методики навчання в початковш школ!, зокрема: мови i лтге-ратури, математики, iнформатики, природознавс-тва, суспiльствознавства, ф!зкультури, валеологi!, мистецтв, трудового навчання. На розширення про-фесiйного кругозору майбутнього педагога спрямо-ване вивчення дисциплш вшьного вибору студента: «Педагопчна етика», «Педагогiка амейного виховання», «Педагогiчна конфлжтолопя», «Пол!куль-турна освiта», «Основи гендерно! педагопки», «Особливосп корекцiйно! роботи з молодшими школярами», «Педагогiчна ергономiка», «Основи шклюзивно! педагогiки», «Превентивна педагогiка в початковш школ!» та ш.
Варто зазначити, що психолого-педагопчш та спец!альн! (з предмета) знання е необх!дною, але недостатньою умовою компетентност!. Розв'язання педагопчних завдань потребуе набуття практичних професшних ум!нь: анал!тичних, прогностичних, проективних, рефлексивних, оргашзаторських, ко-мун!кативних ум!нь.
На еташ здобуття фаху важливо здшснювати своечасну д!агностику педагог!чних зд!бностей студенпв, оск!льки залишаеться резерв часу для !х
корекцп та закршлення в сшвпращ з викладачем. З цieю метою використовуються спещальш завдання та методики, зокрема «Диагностика педагогiчно! спрямованостi студенпв», «Дiагностика рiвня сфо-рмованостi в студенпв комунiкативностi», <^агно-стика рiвня емпатп», «Методика для виявлення до-мiнувально! емоцшно! модальностi у педагопв», «Дiагностика рiвня емоцшно! стабiльностi та здат-ностi до керування психолопчним самопочуттям», «Дiагностика комунiкативно! толерантностi», «Дда-гностика органiзаторських здiбностей», <^агнос-тика рiвня саморозвитку в професiйно-педагогiчнiй дiяльностi», «Методика визначення мотивацп ус-тху» тощо. Виявлення студентами рiвня власних дидактичних, органiзаторських, комунiкативних, перцептивних, сугестивних та шших педагогiчних здiбностей спонукае до усвiдомлення необхiдностi подальшого особиспсного самопiзнання та профе-сiйного самовдосконалення у формуваннi iмiджу та шдивщуального стилю педагогiчно! дiяльностi.
Створення творчо! атмосфери на заняттях та активiзацiя пiзнавально! дiяльностi студентiв дося-гаеться, на нашу думку, використанням таких педа-гопчних технологiй: особистiсно орiентованого, розвивального, штерактивного, дослiдницького, проблемного, диференцiйованого навчання. З щею метою використовуються методи моделювання та iмiтацil педагогiчних ситуацiй i фрагментiв уроку, дидактичнi рольовi ^и, мозкова атака, дискусп, дебати, форуми, прес-конференци, конкурси, метод кейсiв, «Коло щей», «Акварiум», «Ажурна пилка», «Ток-шоу», «Мжровикладання», спецiальнi тренш-говi вправи тощо. Така робота дае можливють студентам проанал1зувати вивчене, усвщомити посль довнiсть та доцiльнiсть професшних дiй, викорис-тати педагогiчну теорш для вирiшення навчально-виховних завдань, а також спрямовуеться на фор-мування невiд'емноl складово1 професiйностi май-бутнього педагога - комунiкативно! компетентность
Погоджуемось iз думкою М.Олiяр, що з-помiж умов формування комушкативно1 компетентностi та як1сно1 подготовки студенпв до викладання дис-циплiн лшгвютичного циклу е «комплексне засво-ення студентами психолого-педагогiчних, лшгвю-тичних та методичних знань; викладання методики вивчення украгнськог мови на основi сучасних дидактичних технологш; розробка системи методико-лшгвютично! пiдготовки майбутнiх учителiв у ру-слi сучасних тенденцш гумашзацп, гумаштариза-ци, ^тетради, диференщацп навчання; оновлення змiсту лшгвютично! освгги як за рахунок удоскона-лення традицiйних дисциплiн, так i розробки системи нових курсiв, яш забезпечують методико-лш-гвiстичну спецiалiзацiю; проведения штегрованих спецкурсiв, як1 сприяли б глибшому розумiнню студентами внутршньопредметних та мiжпредметних зв'язк1в; ефективна оргашзащя самостiйноl творчо1 дiяльностi студентiв з удосконалення сво1х профе-сiйних умшь, розвиток у них позитивно1 мотиваци як навчальнох, так i майбутньо1 професiйноl дiяль-ностi; ввдмова ввд авторитарного стилю роботи зi студентами; розробка шдручнишв та посiбникiв на
шновацшних засадах з урахуванням вимог компе-тентнiсного пiдходу до професшно! подготовки майбутнiх учителiв початкових клаав» [5, с.94].
Розвитку здатносп спiлкуватися в умовах професшно!' дiяльностi на засадах творчо! сшвпращ та дiалогiчно!' взаемодй' з учнями сприяе виконання вправ з формування комушкативних умiнь, рефле-ксй' та емпатп', виразностi поведiнки в публiчнiй об-становцi, стресостiйкостi, контролю емоцш тощо. З цiею метою дощльно проводити в студентськ1й групi тематичн акметренiнги («Знайомство з адмь шстращею школи», «На прийомi в директора школи», «Першi батьк1вськ1 збори», «Виступ на педрадi»), пiд час яких студенти опановують ситу-ативний етикет, ритуал знайомства, оволодiвають мистецтвом розпочинати й шдтримувати беседу, ставити питания ввдповвдно до теми, уникати рiзко-стi й категоричностi висловлювань, виявляти доте-пнiсть, застосовувати гумор [4, с. 273].
Проблема ефективного поеднання теоретично! та практично! тдготовки студенпв - майбутнiх учителiв - актуалiзуе проведення у вищому нав-чальному закладi лабораторних занять з психолого-педагогiчних дисциплiн, як1 дозволяють дослщжу-вати конкретнi педагогiчнi явища в реальних про-фесiйних умовах та забезпечують взаемозв'язок ви-що! та загальноосвиньо! шк1л. Пiд час лабораторних занять студенти мають можливють знайомитися з документацiею школи, з формами, методами навчально-виховного процесу, з досвь дом та умовами пращ педагопв, а також активно включатися в роботу в якосп помiчникiв учителя. Вчителi зосереджують увагу студентiв на практич-них аспектах педагопчно! дiяльностi в умовах ре-формування початково! освiти за концепщею «Нова укра!нська школа», презентують сучасн на-прями та подходи, що використовуються в робот з учнями молодшого школьного вiку. До прикладу, викликають зацiкавления рольовi iгри за учасп самих студентiв, у процеа яких вони засвоюють тво-рчi прийоми взаемодй' з учнями: вггання, знайомства, обмiну шформащею, виконання групових завдань тощо. Приемно вражають студентiв нестандартнi форми початку робочого дня: «Обмш емощями», «Взаемнi посмiшки». Вчителi дiляться досвщом залучення учнiв до рiзних видiв тзнава-льно! дiяльностi в спещально органiзованому освь тньому середовищi класу, роздiленому на зони (ху-дожньо-творча, iгрова, ввдпочинкова, зона дитячо! бiблiотеки та iн.), iлюструють прийоми стльного творення правил життедiяльностi дитячого колек-тиву, позитивних психологiчних установок на про-дуктивну партнерську дiяльнiсть впродовж навча-льного дня, здатнiсть зшмати розумове напруження тощо. Цiкавими педагопчними знахiдками для сту-дентiв виявляються педагогiчнi технологи «Що-деннi 5», «Щоденн 3», робота за стратепями «Ку-бування», «РАФТ», «Джигсоу», створення лепбука та in, як1 без примусу мотивують учшв до вщповь дних видiв дiяльностi. Актуалiзацiя мотивацшного ресурсу лабораторних занять забезпечуеться ство-ренням позитивного емоцiйного тла - психолопч-ного клiмату довiри мiж викладачами, вчителями та
студентами, атмосферою розкутосп та доброзичли-восп.
Важливою складовою професшно! тдготовки майбутшх вчител!в е педагопчна практика, у ход! яко! вони безпосередньо знайомляться з реал!ями сучасно! школи, досягненнями й проблемами, з режимом роботи та документащею, вчаться спостерь гати, проводити та анал!зувати р!зш типи урошв, колективних творчих справ, тобто виконувати фун-кцй' класовода, вихователя та дослвдника педагопч-ного процесу. Перелш обов'язково! звгтно! докуме-нтацй' практиканта включае щоденники спостере-жень, плани-конспекти уроков та виховних справ, а також психолого-педагопчш характеристики учшв та класного колективу. Так1 види дгяльносп спря-моваш на штегращю знань студенпв з фундамента-льних, спещальних та психолого-педагопчних дисциплш i сприяють розвитку педагопчного мис-лення i формуванню професшно значущих якостей особистосп.
Проблема шдготовки майбутнього педагога мае не пльки освгтньо-культурне, але й сощально-полгтичне значения, осшльки профеая вчителя вь дирае дуже важливу роль у суспшьста, у змщненш штелектуального та духовного потенщалу наци, про що йдеться в Концепцп «Нова укра!нська школа»: «Виховний процес е неввд'емною складовою усього освгтнього процесу i ор!ентуеться на за-гальнолюдсьш щнносп, зокрема морально--етичш (пдшсть, чесшсть, справедливють, турбота, повага до життя, повага до себе та шших людей), соща-льно-полгтичш (свобода, демокрапя, культурне рь зномаиiття, повага до рвдно! мови i культури, патрь отизм, шанобливе ставлення до довк1лля, повага до закону, солщаршсть, вщповщальшсть)» [1].
Це означае, що вже на еташ здобуття фаху сту-денти повинш усввдомити особливий статус учителя початково! школи, оск1льки в очах дней вчи-тель уособлюе щеального дорослого, особиспсш якост якого в молодшому школьному вод засвою-ються мехашчно через наслвдування й щентифжа-цш. Тому в процес! фахово! шдготовки варто забез-печувати, окр!м професшних знань та умшь, розви-ток таких особистюних якостей, як доброзичливють, чуйшсть, щирють, толерантшсть, правдивють, вимогливють, справедливють, вщповь дальшсть, принциповють, педагопчний оптим!зм та ш. Для !х формування у зм!ст навчального мате-р!алу з фахових дисциплш дощльно вводити ети-чно-педагопчш ще! та факти з життя видатних на-уковщв, як1 в практичнш д!яльносп вплювали про-паговаш в теоретичних працях вде! добра та гумашзму [3, с.180]. Особливу увагу варто придь ляти формуванню етично! свщомосп студенпв на заняттях з психолого-педагопчних дисциплш, за-вдання яких - не лише збагатити майбутшх педаго-пв теоретичними знаннями про моральшсть, етику i етикет, але й створити ситуацп етичного вибору, етично! оцшки вчиншв та дотримання морально схвалених дш, тобто тдготувати !х до реал!заци принцитв гумашстично! педагопки.
Практика показуе, що, формуючи професшну компетентшсть студента, необхвдно стимулювати
його до професшного самовиховання як цшеспря-мованого, свщомого розвитку власних позитивних рис та подолання негативних, шщитивносп як осо-биспсно! якосп, потреби реал!зацп зд!бностей, що сприятиме утвердженню ввдчуття задоволеносп обраною профеаею, впевненосп в подоланш труд-нощ!в. В цьому зв'язку варто наголосити на важли-вост тако! складово! професшносп вчителя, як ав-тоном!зацшна компетентшсть, що виражаеться в потреб! до самовдосконалення, самоствердження, самореал!зацп в творчш педагопчнш д!яльносп, а отже - i конкурентоспроможносп на ринку пращ. В.Сухомлинський зазначав, що «фундамент, на якому сто!ть школа i будуеться все, що робиться в школ!, - всеб!чш знання, постшне штелектуальне зростання кожного вчителя. Через три, п'ять рошв тсля заюнчення вузу вчитель повинен знати в три, в п'ять, в десять раз!в бшьше, н!ж знав вш у перший рж свое! роботи. Якщо це не так, то учш будуть приречеш на нудне зубршня й отутння, тому що викладання, не зиргге i не осяяне прагненням учителя до знань, перетворюеться для нього у важку повиншсть, у тягар, а в дитини вщбивае прагнення до знань, i губить !! штелектуальш задатки й зд!б-носп» [6, с. 51].
Наш власний досвщ викладання у вищш школ! дозволяе погодитися з гшотезою досл!дник!в про те, що р!вень профес!йного саморозвитку в майбу-тн!х учител!в початково! школи шдвищиться за таких оргашзацшно-педагопчних умов: стимулю-вання мотивац!! до професшного саморозвитку; удосконалення метод!в i прийом!в орган!зацй' само-ст!йно! шзнавально! д!яльност! студент!в; спрямо-ван!сть педагопчно! д!яльност! викладач!в на формування основ професшного саморозвитку майбут-шх фах!вц!в; оволод!ння студентами прийомами i засобами профес!йного саморозвитку; створення праксеолопчного середовища закладу вищо! осв!ти [7].
Таким чином, важливою умовою формування педагопчно! компетентноси майбутшх учител!в е не тшьки засвоення зм!сту фахових дисциплш, а й особиспсне спрямування профес!йно! п!дготовки, ор!ентац!я на педагопчний процес загальноосв!т-ньо! школи як об'ект майбутньо! д!яльност!. Адже в умовах реформування укра!нська школа потребуе вчителя-новатора, тобто агента зм!н в освггаш сфер!, на як! оч!куе держава.
Список лiтератури
1. Державний стандарт початково! освгти. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF
2. Концепц!я «Нова укра!нська школа». URL: https: // www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainsk a-shkola-compressed.pdf
3. Кухта М.1., Маляр Л.В. Сощально-профе-с!йна компетентн!сть майбутн!х учител!в початково! школи. Матер!али м!жнародно! конференц!! «Формування ключових i предметних компетент-ностей засобами сучасних освгтшх технолог!й». Кривий Р!г: КДПУ. С.178 - 182.
4. Ольхова Н.В. Акмеолопчш технологи у тд-готовщ майбутшх учителiв до комунiкативноï д1я-льносп. Молодий вчений. 2017. № 6 (46). С.271 -274.
5. Олiяр М.П. Формування комунiкативноï компетентносп майбутнiх учителiв початкових класiв у процеа ïx лiнгвiстичноï пiдготовки. URL: http://194.44.152.155/elib/locaV1110.pdf
6. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. Вибранi твори в п'яти томах. Кшв, 1977. Т. 4. 638 с.
7. Шустова Н. Ю. Формування у майбутшх учителiв початковоï школи здатностi до професш-ного саморозвитку у процесi фахово1' подготовки. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук за спещальшстю 13.00.04 -теорiя i методика професшно1' освгги». Вiнницький державний педагопчний унiверситет iменi Ми-хайла Коцюбинського, Вшниця, 2017. URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/3034/1/des_26_3. pdf
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ В ОБУЧЕНИИ РУССКОМУ ЯЗЫКУ КАК ИНОСТРАННОМУ
Тлехатук С.Р.,
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет», Россия
Хуажева З.Г.,
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет», Россия
Меретукова М.М.
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет», Россия METHODICAL APPROACHES TO TEACHING RUSSIAN AS A FOREIGN LANGUAGE
Tlekhatuk S.,
FSBEI HE "Adyghe state University", Russia
Khuazheva Z., FSBEI HE "Adyghe state University", Russia
Meretukova M. FSBEI HE "Adyghe state University", Russia
Аннотация
В статье рассматриваются методические подходы, применяемые в процессе обучения русскому языку иностранных учащихся. Анализ научно-методической литературы, описывающей различные методические подходы к обучению русскому языку как иностранному, показал, что коммуникативный подход, ставящий целью обучения овладение языком как средством общения наиболее адекватен в условиях работы с иностранными студентами.
Abstract
The article discusses the methodical approaches used in the process of teaching Russian to foreign students. An analysis of the scientific and methodical literature describing various methodological approaches to teaching Russian as a foreign language showed that the communicative approach, which aims at teaching language as a means of communication, is most adequate in working with foreign students.
Ключевые слова: методика, подход, русский язык как иностранный, общение, обучение языку, лексика, грамматика.
Keywords: method, approach, Russian as a foreign language, communication, language training, vocabulary, grammar.
История методики преподавания русского языка как иностранного (РКИ), появление и развитие новых методов обучения всегда тесно связаны с новыми тенденциями в лингвистике, филологии, психологии и педагогике. Данные этих наук способны коренным образом изменить подход в обучении, к разработке новых методов, привести к появлению новых систем и моделей обучения, к новым дидактическим технологиям. Россия проходит этап преобразования в методах преподавания РКИ. Раньше приоритеты в обучении РКИ отдавались грамматике, механическому овладению лексикой, чтению и литературному переводу. Овладение языком осуществлялось посредством долгого и рутинного процесса. Задания предлагались достаточно однообразные: чтение текста, перевод, заучивание новых слов, пересказ, упражнения по тексту. Когда приоритеты отдавались чтению и так называемым «зазубриванию» текстов, то реализовывалась только одна функция
языка - информативная. Только целеустремленные и трудолюбивые иностранные студенты могли овладеть на высоком уровне русским языком.
Проблемы, с которыми столкнулись методисты русского языка как иностарнного, оказались во многом сходными. Важнейшей проблемой обучения стала связь между содержательной и формальной сторонами языка. Если структурная организация языка выдвигается на первое место, а лексике отводится служебная роль, то в учебном процессе овладение содержательной стороной речи замедляется. Между тем преимущественно содержательный, лексический подход нередко ведет к грубым грамматическим и коммуникативно значимым ошибкам, что также препятствует эффективному общению на русском языке. Решение этой проблемы заключается в соединение в учебном процессе как содержательной (лексической), так и формальной (грамматической) сторон языка.
