CC BY
612. Латышев В. А. Руководство к преподаванию арифметики. - СпБ, 1904
13. Методика преподавания математики в средней школе: общая методика. Учебное пособие / В. А. Оганесян и др. - М.: Просвещение, 1980. -368 с.
14. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - 2-е изд. - М.: Прсвещение, 1976. - 479 с.
15. Пойа Д. Математическое открытие. Решение задач: основные понятия, изучение и преподавание. - М.: Наука, 1970. - 452 с.
16. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб: Питер, 2000. - 712 с.
17. Рузин Н. К. Задачи как цель и средство обучения математике//Математика в школе. - №4. -1980. - С.13 - 15
18. Рябова М.С. Вопросно-ответные процедуры в процессе обучения математике учащихся гу-
манитарных классов как средство их интеллектуального и творческого развития: автореф. дис. на соиск. уч.степ. канд. пед. наук. - Красноярск, 2005. - 22 с.
19. Серегин Г.М. Диагностика и прогнозирование необходимого уровня понимания учащимися математического материала: монография. - Новосибирск: Изд-во НГПУ, 2008. - 220 с.
20. Фридман Л. М. Дидактические основы применения задач в обучении: автореферат диссертации доктора педагогических наук. - М., 1971. - 54 с.
21. Фридман Л. М., Турецкий Е. Н. Как научиться решать задачи: пособие для учащихся. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1984. -175 с.
22. Шохор-Троцкий С. И. Методика арифметики для учителей начальных школ. - М., 1915
KPHTEPII, nOKA3HHKH TA PIBHI rOTOBHOCTI MAHfiyTfflX CyflHOBOflIIB flO nPOOECIHHOI KOMyHIKATHBHOI B3ACMOflII
MejiHCKoe B.H.
flymaucbKuu iHcmumym нaцiонaмbного yHieepcumemy «OdecbKa MopcbKa amdeMW», saeidyeau Ka$edpu гумaнiтaрних du^unxm, m. IsMaiM, YKpaiHa
CRITERIA, DESCRIPTORS AND LEVELS OF FUTURE NAVIGATORS' READINESS TO PROFESSIONAL COMMUNICATIVE INTERACTION
Zheliaskov V.Ya.
Danube Institute of National University «Odessa Maritime Academy»,
Department Chief, Ismail, Ukraine
AHOTAЦra
y crani npoaHagi3OBaHO noHaTra «Kpurepin», «noKa3HHK», «piBeHb» Ta «roTOBHicTb» y KOHreKcri npo$e-ciHHOi nigroTOBKH Maü6yTHix cygHOBogiiB go npo$eciHHoI KOMyHiKaTHBHOi B3aeMogii'. BHOKpeMgeHO Kpmepii Ta piBHi c^opMOBaHOcri roTOBHOcri Maü6yTHix cygHOBogiiB go npo$eciHHoI KOMyHiKaTHBHOi B3aeMogii'. Po3K-pHTO 0C06gHB0CTi negaroriHHoro npo^cy nigroTOBKH cygHOBogiiB go npo$eciHHoI KOMyHiKaTHBHOi B3aeMogii' Ha nigcTaBi MmHapogHHx CTaHgapTiB. C^opMygbOBaHO aBTopcbKy ge^irn^ro noHaTTa «roTOBHicTb cygHOBogiiB go npo^eciHHo! KOMyHiKaTHBHOi' B3aeMogii». ,3ga oцiнкн CTaHy roTOBHOCTi Man6yTHix cygHOBogiiB go npo$e-ciHHOi KOMyHiKaTHBHOi' B3aeMogii po3Me®OBaHO gBi rpynu KpHTepiiB - cy6' ckthbh Ta o6'eKTHBHi. BignoBigHO go OKpecgeHHx KprnepiiB po3Me®OBaHO TpH piBHi c^opMOBaHocri roTOBHOCTi go npo^ecmHOi KOMyHiKaTHBHOi' B3aeMogii y npo$eciHHHx cmyaqiax: HH3bKHH, cepegmü, bhcokhh. BroHaneHO cпeцн$iннi oco6gHBOCTi Ta hhh-HHKH, aKi BngHBaroTb Ha npo^ecifey KOMyHiKaTHBHy B3aeMogiro Man6yTHix cygHOBogiiB.
ABSTRACT
In the article the author analyses the concepts «criterion», «indicator», «level» and «readiness» in the context of professional training of future navigators to professional communicative interaction. The criteria and levels of future navigators' readiness to professional communicative interaction have been pointed out. The peculiarities of pedagogical process of navigators' preparation to professional communication interaction based on international standards have been revealed. Author's definition of the concept «readiness of future navigators to professional communicative interaction» has been formulated. To assess the state of readiness of future navigators to professional communicative interaction, two groups of criteria have been defined - subjective and objective. According to the abovementioned criteria, three levels of readiness to professional communicative interaction in professional situations have been pointed out: low, medium, high. The specific features and factors influencing the professional communicative interaction of future navigators have been determined.
K^ronoBi CTOBa: npo^eciÜHa nigroTOBKa, Maü6yTHi cygHOBogii, negaroriHHHH npo^c, KprnepiH, noKa3HHK, piBeHb, roTOBHicTb.
Keywords: professional preparation, future navigators, pedagogical process, criterion, characteristic, level, readiness.
Постановка проблеми. Професшна щдгото-вка майбутшх судноводив е формою навчання, яке 30pieHT0BaHe на виконання основних службових обов'язк1в у стандартних та нестандартних (особ-ливих, екстремальних) умовах мореплавства. Якщо розглядати становлення судноводiя як професю-нала, то його бaгaторiчнa морська дiяльнiсть пов'язана з системою неперервно! професшно! освгги. Спочатку система навчання проходить у ви-щих морських навчальних закладах, полм як переподготовка та тдвищення квал1фжаци за спещаль-ною програмою. Професiйнa пiдготовкa плавск-ладу грунтуеться на критерiях, яш ввдповщають певним показникам. Показники повиннi розробля-тися для кожного рiвня готовносл до професiйно! комунiкaтивно! взаемоди i мають вiдобрaжaти результат шдготовки курсaнтiв-морякiв. Критери та показники е щдгрунтям для визначення рiвнiв готовносл до професiйно! комунiкaтивно! взаемоди.
Аналiз досягнень та публiкацiй. Розробля-ючи критери, показники та рiвнi готовностi курсан-тiв вищих морських навчальних зaклaдiв до профе-сшно! комунiкaтивноl взаемоди, ми спиралися на нaуковi визначення змiсту цих понять. У психо-лого-педaгогiчних досл1дженнях вичизняних та за-рубiжних учених зустрiчaються рiзнi визначення понять «критерш», «показник», «рiвень» та «готов-шсть». Сутшсть цих понять висвiтлено у наукових роботах Л. Барановсько1, Н. Башавець, £. Брижа-того, З. Курлянд, О. Комар, £. 1ванченка, М. Кня-зян, В. Пл1ска, I. Буцика, Л. Герасименко, С. Ло-баря, М. Кузьменка, Я. Мандрик, О. Задково1, В. Азатьян, С. Тимченко та ш.
У Великому тлумачному словнику сучасно1 украхнськог мови одне iз тлумачень «критерiю» таке: це «пiдстaвa для оцiнки, визначення або кла-сифжаци чогось» [1, с. 588]; «показника» - це «свь дчення, доказ, ознака властивостей процесу» [1, с. 1024], «рiвня» - це «мiрa величини, розвитку, зна-чущосл чогось; ступiнь освiти, культури, тдготовки» [1, с. 1223]. У межах дано1 статл будемо розглядати «критерш» як стандарт, ввдповвдно до якого вимiрюеться рiвень готовносл курсaнтiв вищих морських навчальних зaклaдiв до професiйно! ко-мунiкaтивноl взаемоди у професшних ситуaцiях. Показниками критерш будемо вважати елементи, як ввдображають якiснi характеристики готовностi до професшно1 комунiкaтивноl взаемоди мaйбутнiх судноводив.
Постановка завдання. З метою визначення готовносл майбутшх судноводив до професiйно! комушкативно1 взаемоди необхвдно обгрунтувати рiвнi означено1 готовностi й вiдповiднi !м критери та показники, осшльки без них неможливо встановити ефектившсть запропонованих авторсь-ких технологiй навчання, пор1вняти мету й отриманий результат. Виходячи з цього, метою статп е: проанал1зувати поняття «критерiй», «показники», «рiвень» та «готовнiсть» у контекстi профе-сшно! пiдготовки мaйбутнiх судноводив до профе-сшно! комунiкaтивноl взаемоди; виокремити критери та рiвнi готовносл мaйбутнiх судноводив до
_21
професшно! комушкативно! взаемоди майбутнiх судноводив.
Виклад основного матерiалу. Залежно ввд об-раних компонентiв науковцi у сво!х дисертацiйних дослiдженнях обгрунтовують рiзнi критери та показники. Так, К. Вишневська обгрунтовуе так1 критери та показники ощнювання рiвнiв розвитку шозе-много професiйно-спрямованого мовлення майбут-нiх фахiвцiв економiчного профiлю: мотивацiйний (ставлення студентiв до вивчення професшно! шо-земно! мови, наявшсть iнтересу до оволодiння iно-земним мовленням, потреба й бажання вивчати таку мову); когнiтивний (розумiння студентами те-кстiв iноземною мовою, словниковий запас шозем-но! лексики професшно! спрямованосл, фонетична та граматична правильнiсть шоземного мовлення); комунiкативний (наявнiсть комунiкативних умшь); рефлексивно-емоцiйний (наявнiсть взаемоконт-ролю i взаемооцiнки, самоконтролю та самооцiнки шоземного мовлення) [4, с. 14].
У ходi дослвдження готовностi до дш в екстремальних умовах пращвнишв правоохоронних орга-нiв В. I. Плюко [7] зазначае, що процес професшно! пiдготовки фахiвцiв мае вщповщати таким крите-рiям: наявностi психомоторное' стiйкостi до зовшш-нiх впливiв; розробки моделей дiй вiдносно умов середовища, засобу нападу, розвитку та динамши екстремально1 ситуаци; здiбностей та вмшь сшвро-бiтника правоохоронних оргашв «схватити» образ екстремально1 ситуаци на основi взаемозв'язк1в дiй спiвробiтникiв та супротивников; наявностi як1сних рис пращвника правоохоронних органiв, спрямова-них на позитивний результат дш в екстремальнш ситуаци.
Така позицiя близька нашому розумiнню у контекстi дослiдження, осшльки е багато спiльного у професшнш пiдготовцi працiвникiв правоохоронних оргашв та судноводив. Проте психолопчна на-пруженiсть морських фахiвцiв пiдсилюеться вщда-ленiстю вiд сушi, наявнiстю невщворотносл ситуаци, вiдповiдальнiстю за десятки житлв за одну мить. Для диспетчера морського руху ситуацiя стае ще бiльш вiдповiдальною, оск1льки диспетчер - це теж керiвник морського судна, тшьки з сушi. Варто уявити, що ввдчувае диспетчер, коли бачить на ек-ранi два судна, яш слвдують у протилежному на-прямi та мають загрозу зiткнення у морi. У такий ситуаци диспетчер повинен залишатися холодно-кровним та прийняти правильне ршення, щоб роз-вести цi судна. Тому диспетчер ввдповщае за шль-к1сть життiв вдвiчi бiльшу, н1ж судноводiй.
Висловлену думку пiдтримуе М. Д. Кузьменко [5] в процеа дослщження професшно! придатностi фахiвцiв операторського профшю в особливих умовах дiяльностi. Учений виокремлюе так1 критери та показники професшно! придатносл: 1) штелектуа-льний критерiй, показниками якого е рiвень розвитку шзнавальних здiбностей, аналiтичне та абстра-ктне мислення; 2) психологiчний критерiй, який ха-рактеризують показники нервово-психiчно! стшкосл, (емоцiйно-вольова регуляцiя), стiйкiсть проти шформацшного стресу, вiдповiдальнiсть, ди-сциплiнованiсть; 3) психофiзiологiчний критерiй,
показники якого рухомiсть нервових процеав, вто-млювашсть нервово! системи, характеристики реа-кцiй.
У результат теоретичного aнaлiзу особливос-тей професшного спiлкувaння aвiaцiйних диспетче-рiв, специфiки професшно! пiдготовки та характеру й структури професшно! дiяльностi, С.В. Тимченко виокремила три критери сформовaностi комушка-тивних умiнь мaйбутнiх диспетчерiв УПР: шформа-цiйно-мовленневий, iнтерaктивний i перцептивно-когнiтивний [8].
Цiкaвим е шдход до проблеми дослiдження го-товносп диспетчерiв-iнструкторiв служби повпря-ного руху до проведення педагопчно! дiяльностi на тренажерному комплекс в умовах модульно! технологи, розроблений I. М. Буциком [3]. Дослодник розмежував так критери сформовaностi знань, умiнь i навичок у диспетчерiв-iнструкторiв: цшш-сне ставлення до педагопчно! дiяльностi, показни-ками якого е розумiння i оцiнкa цiлей i завдань педагопчно! дiяльностi, усвiдомлення цiнностi педа-гогiчних знань; вплив мотивaцi! на формування педaгогiчно! дiяльностi; як1сть тренажерно! подготовки спецiaлiстiв. Педaгогiчнa готовшсть до орга-нiзaцi! педaгогiчно! дiяльностi визначалася ученим за критерiями формування проектувальних, конс-труктивних та оргашзацшних умiнь вiдповiдно до таких показнишв: проектування теоретичних та тренажерних занять, створення системи тестових завдань для перевiрки знань диспетчерiв-стaжерiв, внесення змш до змiсту навчальних занять, оргаш-зaцiя iндивiдуaльних та групових занять.
Дослоджуючи пiдготовку до майбутньо! про-фесiйно! дiяльностi офiцерiв iнженерних вшськ, £. I. Брижатий [2] придОляе увагу сформовaностi професiйно! готовностi фaхiвця, под якою учений розумiе спрямовашсть особистосп до виконання завдань за призначенням, яка досягаеться у процеа поетапного отримання виховання й освпи у нав-чальному зaклaдi. Спрямовашсть особистосп пе-редбачае переконання, погляди, мотиви, штелекту-aльнi та вольовО якосп, установки на виконання дш у незвичайних умовах. РОвш сформованосп готов-носп представлено трьома блоками: 1) рОвень сформованосп уявлень про вшськову службу та пода-льша самореалОзащя, навчання з поглибленою вш-ськово-фОзичною подготовкою, критерОями якого е: формування загальновшськових знань, умшь й навичок, створення умов для шдивщуально! та групо-во! творчо! роботи, фОзично! шдготовки, адаптащя до перенесення труднощОв вшськово! служби, формування високоморальних якостей служшня Вичи-зш, формування мотивацшних установок до майбутньо! професшно! дОяльносп; 2) рОвень сформованосп знань у вшськово-професшнш шдготовщ квалОфжаци «Молодший спещал1ст», який мОстить так! критери: отримання знань з фахово!, командир-сько! та управл1нсько! шдготовки; формування осо-бистих навичок перенесення тривалих психофОзю-лопчних навантажень та усшшних дш в умовах су-часного бою; формування шдиводуальних командних навичок старшинського складу; 3) рь вень сформованосп професшних знань та умшь у
системО вищо! освпи, який мОстить так1 критери: формування необходних знань офщера для виконання службово-дшово! дОяльносп, формування професшного штересу, здатшсть до самонавчання; формування умов для виконання професшних дш у непередбачених ситуащях, пов'язаних з небезпе-кою для життя, накопичення професшного досводу з подальшим використанням у професшнш дОяль-носп (бойових умовах, миротворчих операщях), посилення морально-вольових якостей, любовО до вшськово! служби офщера, створення необходних умов для вступу курсанпв-випускнишв вшсько-вого коледжу до вищого вшськового навчального закладу.
Удосконаленню методОв професшно! подготовки екшажу ПС в особливих ситуащях польоту присвячено дослщження С. Г. Лобаря [6], у якому вчений сформулював критери ефективносп теоретично! пОдготовки шлопв: 1) оволодшня не тшьки знаннями, а й метазнаннями, тобто знаннями про знання, прийомами та засобами засвоення навчаль-ного матерОалу; 2) умшня самостшно оргашзувати способи навчально! роботи, аналОз результатов вла-сного досвщу; 3) умшня шлота будувати цшсний образ об'екту, який вивчаеться, що дозволяе конт-ролювати змОст та як1сть образних компонентов навчання матерОалу та рОзних знакових засобОв шзна-вально! дОяльносп.
Проблема психофОзюлопчно! готовносп май-бутшх судноводив - один Оз важливих складников безпеки мореплавства. Психоемоцшне наванта-ження, характерне для професшно! дОяльносп пла-вскладу, зумовлене рОзними факторами. Насампе-ред це знання понад 100 вщмов нави-ацшних при-ладОв i техшки, своерщшсть морсько! ситуаци в певний момент, часовий Мшт. Усе назване створюе додаткове психоемоцшне навантаження на морсь-кого фах1вця. Зрозумшо, що ухвалення ршень за-лежить вОд Ондиводуальних особливостей людини. Психолопчна структура операторсько! дОяльносп реалОзована на трьох рОвнях: виявлення та сприй-няття шформаци; ухвалення ршень; реалОзащя рь шення. Нестандартно й аваршш ситуаци в морО пов'язаш зО стресовими реакщями на оргашзм моряка, рОзким зниженням якосп психОчних процесОв на всОх трьох рОвнях операторсько! дОяльностО. Тому в процесО професОйно! подготовки потрОбно розви-вати так1 якосп, як емоцОйна стшшсть; фОзичнО показники - швидшсть, силу, витривал1сть; морально-вольовО якосп - смОливОсть, рОшучОсть, наполегли-вють; перцептивно процеси - пошук, виявлення, аналОз i розпОзнання; якостО уваги - розподОл, пере-ключення, концентращя; оперативна пам'ять та ми-слення; винах1дливОсть. УсО описанО якостО водпра-цьовують у процесО фОзично!, тренажерно! та практично! пОдготовки, до них апелюють також у навчанш теоретичних професшно орОентованих ди-сциплш. Досвод викладання засвОдчуе, що на початку першого курсу курсантам-судноводОям особливо складно адаптуватися до навчального про-цесу. Серед причин варто назвати недостатнш рОвень психофОзюлопчних якостей, потрОбних для навчального навантаження. Надзвичайно великий
обсяг шформацп з теоретично! тдготовки, фiзичне навантаження, змiна домашньо! атмосфери на кур-сантський режим породжують труднощi в першому семестрi навчання. Згодом, наприкiнцi другого семестру, ввдбуваеться адаптацiя до нових умов життя, стресова реакцiя спадае, органiзм стае бiльш загартованим i загальнi фiзiологiчнi показники шд-вищуються.
Унаслвдок аналiзу пiдходiв учених до з'ясу-вання значущостi критерпв у професшнш тдгото-вцi фахiвцiв рiзних напрямiв i зiставлення !хньо! рол1 в розв'язанш проблеми дослвдження, виокрем-лено так1 критери готовностi майбутнiх судноводпв до професшно! комушкативно! взаемодп: мотива-цiйний, когштивний, комунiкативний.
При визначенш комплексу показник1в означе-них критерпв ми враховували те, що показники по-винш сшвввдноситися з критерiями готовносп майбутшх судноводпв до професшно! комушкативно! взаемодп.
Так, мотивацшний критерiй готовносп майбутшх судноводпв визначаеться сформовашстю мо-тивацп до професшно! комушкативно! взаемодi!, мотивацi! до устху в процесi професiйно! комушкативно! взаемодп та комунiкативною толерантш-стю. Мотивацiйний компонент, змют якого станов-лять професiйно значущi мотиви, установки й цш-носп, спрямовуе навчальний процес на формування потреби в отриманш знань, навичок i вмшь; розвивае штерес до майбутньо! професп; спонукае до розв'язання додаткових професшних завдань, що не входять до навчально! програми, але опосередковано впливають на майбутню профе-сшну д!яльшсть; розширюе кругоз!р, сприяючи вдосконаленню, саморозвитков! й самоактуал!зацп особистосп. Кр!м того, мотивацшний компонент оптишзуе розвиток професшно! мотивацп як за-собу передавання смислових установок i цшшсних ор!ентацш. Описаний компонент можна вважати прюритетним у процес! навчально! д!яльносп, оскь льки вщ його правильно! оргашзацп залежить усшх подальшого навчання в професшнш д!яльносп. На нашу думку, важливим у професшнш шдготовщ майбутшх судноводпв е формування й розвиток внутршньо! позитивно! мотивацп до навчання, що полягае в реал1зацп накопичених знань, умшь i навичок у майбутнш професп; защкавленш, яке пос-тшно розвиваеться в умовах розвитку морсько! га-луз!; стимулюванш розвитку мисленневих проце-ав; усвщомленш рол!, теоретичного й практичного значения професшно ор!ентованих дисциплш, зок-рема англ1йсько! мови, для майбутньо! професшно! д!яльносл моряков.
Показниками мотивацшного критерш у контекст! навчання професшно! комушкативно! взаемоди майбутшх судноводпв, ми вважаемо: штерес до морсько! галуз! та до англшсько! мови, усвщом-лення !! рол1 для свггового сустльства (макрорь вень) та окремо! кра!ни (мжрор!вень); сформова-шсть внутршшх мотив!в та мотив!в досягнення ус-тху в майбутнш професшнш д!яльносл; ор!ентащя на стимулювання тзнавальних штересш в процес!
навчання та у майбутнш професшнш дiяльностi мо-ряк1в.
Когнiтивний критерiй готовносп вiдображаe наявнiсть систематизованих знань для адекватно! оргашзацп професшного спiлкування, а саме: англшсько! мови професшного морського спряму-вання; знання про особливосп вербального та невербального спшкування; знання етичних норм ведения професшно-орiентованого спiлкування. Когнiтивний критерш, сутнiсть якого передбачае формування базових компетентностей i ключових соцiально-професiйних компетенцш, пов'язаний з орiентацiею майбутнiх судноводпв на професшну дiяльнiсть. Вiн спрямований на ефективне викори-стання певного фонду отриманих знань, умiнь i навичок з аиглiйсько! мови для професшно! дiяльно-стi; оволодшня сучасними техиологiями розв'язання стандартних та нестандартних завдань, порiвияния й аналiз стратегiй поведiнки, ухвалення рiшень у процеа виконання таких завдань.
У когштивному критерi! розмежовано так1 показники: уявлення майбутнiх судноводпв про сут-нiсть професiйно! комунiкативно! взаемодп; оргаш-зацiя комунiкативно!' взаемодi!' (точшсть i правиль-нiсть мовлення, рiвень володiния професiйною термiнологiею), сформованiсть знань, умшь й навичок з професшно! морсько! термшологп на основi м1жпредметних зв'язк1в з професiйними дисципль нами; сформоваиiсть знань, умiнь й навичок iз зага-льно! англшсько! мови.
Комушкативний критерiй готовностi майбутшх судноводпв до професшно! комушкативно! взаемоди характеризуемся такими показниками: здат-шстю до вирiшення конфлжпв пiд час комушкати-вно! взаемоди, рiвнем самоконтролю шд час професшно! комушкативно! взаемоди, умшням во-лодгти нормами та культурою професшно-орiенто-ваного спiлкуваиия англiйською мовою, рiвнем розвитку iндивiдуально-психологiчних якостей, як1 позначаються на функцiональнiй готовностi судно-водiя до професiйно!' комунiкативно!' взаемодi! (рь вень уваги, пам'ятi, швидк1сть реакцп; рiвень слуху); здатнiстю налагоджувати мiжособистiснi стосунки; здатнiстю до професiйно! взаемодп в осо-бливих умовах; вмшням керувати психоемоцiйним станом ввдповвдно до умов морсько! ситуацп.
Висновки. Отже, розглядаючи з рiзних пози-цш змiст поняття «готовшсть», у цш статтi ми ви-ходимо з того, що готовшсть майбутнiх судноводпв до професшно! комушкативно! взаемодп - це дина-мiчна та стшка характеристика, сформована у про-цеа взаемодi! всiх структурних елементiв системи тдготовки майбутшх судноводпв до професшно! комушкативно! взаемодп, що передбачае ведення конструктивного дiалогу англшською мовою в ста-ндартних та нестандартних умовах на морг На нашу думку, для оцшки стану готовносп майбутшх судноводпв доцшьно розмежувати двi групи крите-рi!в - суб'ектнi та об'ектш. Суб'ектнi критерi! пов'язанi з професшною комунiкативною взаемо-дiею майбутшх судноводпв; об'ектш - iз дiяльнi-стю викладача у процесi професшно! комушкатив-
но! шдготовки майбутшх судноводив пiд час викла-дання професшних дисциплiн з метою формування готовносл до професшно! комушкативно! взаемо-ди. Вiдповiдно до окреслених критерй'в розмежо-вано три рiвнi готовностi до виконання професш-них дiй в екстремальних умовах та ситуацiях: Ввд-повiдно до окреслених критерй'в розмежовано три рiвнi сформованостi готовностi до професшно! комушкативно! взаемодй' у професшних ситуащях майбутнiх судноводив: низький, середнiй, високий.
Лiтература
1. Великий тлумачний словник сучасно! укра-!нсько! мови (з дод. i допов.) / [Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. 1ртнь : ВТФ «Перун», 2005. 1728с.
2. Брижатий £. I. Критерй' оцшки рiвня сфор-мованостi до майбутньо! професшно! дiяльностi офiцерiв iнженерних вшськ на рiзних рiвнях шдго-товки // Збiрник наукових праць Харшвського уш-верситету Повiтряних Сил / £. I. Брижатий. Харкав, ХУПС, 2011. Випуск 3(29). С. 243-246.
3. Буцик I. М. Методика подготовки диспетче-рiв-iнструкторiв служби повггряного руху до педа-гопчно! дОяльносл в умовах модульно! технологи : автореф. ... дис. канд. пед. наук. Харшв, 2005. 20 с.
4. Костюк В. Б. Принципи оргашзаци навчання iншомовного професiйно-орiентованого спшку-вання майбутнiх судноводив / В. Б. Костюк // Педа-гопка вищо! та середньо! школи : зб. наук. праць Криворiз. пед. ш-ту ДВНЗ «Криворiз. нац. ун-т». Кривий Ри- : Вид-во КНУ, 2014. Вип. 40. С. 54 - 59.
5. Кузьменко М. Д. Критерии и показатели профессиональной пригодности специалистов операторского профиля в особых условиях деятельности // Вектор науки ТГУ / М. Д. Кузьменко. № 1 (12). 2013. С. 125-128.
6. Лобарь С. Г. Совершенствование методов профессиональной подготовки членов экипажа воздушного судна к действиям в особых ситуациях полета : дис. ... канд. техн. наук. С.-Петербург, 2002. 215 с.
7. Плюко В. I. Теоретичш i методичш засади формування готовносл пращвнишв правоохорон-них оргашв до дiяльностi в умовах екстремальних ситуацш: дис. ... докт. пед. наук зi спещальносл. Ки!в, 2004. 462 с.
8. Тимченко С. В. Формування комушкативних умшь майбутшх диспетчерiв управлшня повггря-ним рухом у процес вивчення професшно орiенто-ваних дисциплiн: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Юровогр. держ. пед. ун-т iм. В. Винниченка. К1ро-воград, 2014. 295 с.
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ УЧН1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ ЗАСОБАМИ
1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Мачинська Н.1.,
Доктор педагоггчних наук, доцент, завгдувач кафедри початково'1 та дошюльног освти Львгвського нацюнального унгверситету шет1вана Франка,
Львгв, Укра'ша Задунайська Ю.В. Асистент кафедри початковог та дошюльноИ освти Львгвського нацюнального унгверситету 1мет 1вана Франка,
Львгв, Укра'ша
THE DEVELOPMENT OF PRIMARY SCHOOL PUPILS' CREATIVE ABILITIES BY MEANS OF
INNOVATIVE TECHNOLOGIES
Machynska N.I.,
Doctor of Pedagogic Sciences, Docent, Head of Primary and Preschool Education Department, Ivan Franko National University of Lviv,
Lviv, Ukraine Zadunayska Y.V. Assistant, Ivan Franko National University of Lviv, Primary and Preschool Education Department,
Lviv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп здшснено аналОз проблем розвитку i формування творчих здОбностей молодших школярОв через впровадження шновацшних технологш. Акцентовано увагу на шновацшнш технологи - провщному чиннику формування творчих здОбностей учшв, серед яких: створення умов для розвитку здОбностей, тво-рчого мислення учшв, самовираження !х особистосл в рОзних видах дОяльносл. Важлива роль у розв'язанш означених завдань належить учителю, основне завдання якого полягае в управлшш процесами творчого пошуку, адже саме вш сприяе активному становленню творчо! особистосл кожного учня.
