28СУТШСТЬ I ЗМ1СТ КОМУН1КАТИВНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ДО СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ'ЯОР16НТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА ОРГАНIЗАЦIÏ
3aeudiecbKa Ольга 1гopieHa,
к.е.н., доцент, Льв1вський державнийуниверситет ф1зичног культури 1мен11вана Боберського, Украина, м. Льв1в, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-1809-9972
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30092020/7160
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 23 July 2020 Accepted 27 August 2020 Published 30 September 2020
KEYWORDS
future managers, communicative component, health-oriented environment, complementary-integrative pedagogical technology, health-preserving technologies, education process.
The essence and content of communicative component of the readiness of future managers to create a health-oriented environment of the organization are substantiated. The communicative abilities of future managers are characterized. The change of communication types inherent future managers before and after the experiment is analyzed. The dynamics of qualitative changes in the levels of formation of the communicative component in control and experimental groups of students before and after the experiment is presented. It is declared that health-oriented managerial behavior of future managers, their activities related to the dissemination of information about the effectiveness of health-preserving technologies in the work environment depend on their communicative abilities. The results of the introduction of the author's complementary-integrative pedagogical technology of formation the readiness of future managers to create a health-oriented environment of the organization in terms of influences on the development of their communication skills are presented. The obtained experimental data allow us to conclude that the absolute average value of qualitative changes in the level of the communicative component after the experiment in the experimental groups of students is higher compared to control groups of students (by 14.4%), and the coefficient of efficiency is 12.52%. This fact indicates the effectiveness of the implemented complementary-integrative pedagogical technology of formation of future managers' readiness to create a health-oriented environment of the organization.
Citation: Zavydivska O. I. (2020) The Essence and Content of the Communicative Component of Readiness of Future Managers to Create a Health-Oriented Environment of Organization. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 6(27). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/30092020/7160
Copyright: © 2020 Zavydivska O. I. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Широке тлумачення термша «комушкащя» означае стлкування або взаемодда людей через стлкування [2; 3; 7]. Те, як менеджер висловлюеться, умiе вислухати шдлеглих, реагуе на думки шших, вказуе на рiвень його управлшсько! культури. Комушкативний компонент означае здатнють до емпати у здоров'яорiентованому виробничому середовищ^ рiзнi форми тзнання мiжособистiсних стосунюв, що для майбутнього менеджера е важливим концептом. Адекватнють управлшня залежить вщ умшня студенпв-управлшщв побачити психолопчний портрет колективу, щентифшувати потреби i проблеми кожно! окремо! людини. На нашу думку, вщ комушкативних здiбностей майбутнiх менеджерiв залежить !хня здоров'яорiентована управлiнська поведiнка, дiяльнiсть стосовно розповсюдження шформаци
npo gieBicTb 3gopoB'a36epe^yBanbHux TexHonoriM y Bupo6HHnoMy cepegoBH^i. Ha cborogm, Bce nacrime MO^Ha nonyra npo nigcuneHHa BignoBiganbHocri MaM6yraix MeHeg^epiB 3a 3gopoB'a36epe^yBanbHi npo^cu b yMoBax opram3a^i [11; 12]. AKTyanbHHM CTae BnpoBag^eHHa b CHCTeMy npo^eciÖHoi ocBiTH MaMöyTHix MeHeg^epiB TaKoi negaroriHHoi TexHonorii', ^o BnnHBaTHMe Ha po3bhtok KoMyHiKaTHBHHx 3giÖHocTeM i 3a6e3nenHTb ^opMyBaHHa b hhx roToBHocTi go cTBopeHHa 3gopoB'aopiemoBaHoro cepegoBH^a opram3a^i b MaM6yraboMy.
MaTepia.™ i MeTogu. flocnig^eHHa npoBogunucb ynpogoB^ 2017-2018 i 2018-2019 HaBnanbHHx poKiB. EKcnepuMemanbHoro 6a3oro gna npoBegeHHa ^opMyBanbHoro eTany negarorinHoro eKcnepHMemy cnyryBanu HacTynHi 3aKnagH bh^o! ocBira: Ha^oHanbHuM yHiBepcHTeT «HbBiBCbKa noniTexHiKa», HbBiBCbKHÖ gep^aBHHM ymBepcmeT $i3HHHoi KynbTypu iMeHi iBaHa EoöepcbKoro, CxigHoeBponeMcbKuM Ha^oHanbHuM ymBepcmeT iMeHi Heci YKpaiHKH, HepmBe^KuM Ha^oHanbHHÖ yHiBepcHTeT iMeHi Mpia OegbKoBuna, HepKacbKuM Ha^oHanbHuM yHiBepcHTeT iMeHi EorgaHa XMenbHH^Koro, Ha^oHanbHuM yHiBepcHTeT «3anopi3bKa noniTexHiKa», Hy^KuM Ha^oHanbHuM TexmHHuM yHiBepcHTeT, YKpaiHcbKa iH^eHepHo-negarorinHa aKageMia, YHiBepcHTeT eKoHoMiKH Ta npaBa «KpoK», Ha^oHanbHuM nicoTexmHHHM yHiBepcHTeT YKpaiHH. Y ^opMyBanbHoMy eTani negarorinHoro eKcnepHMemy 6panu ynacTb cTygeHTH, aK Bxogunu go KomponbHux rpyn (gani - Kr) - n = 198 ociö Ta eKcnepuMemanbHHx rpyn (gani - Er) - n = 204 ocoöu.
flna BHpimeHHa nocTaBneHux 3aBgaHb BUKopucTOByBanuca HacTynHi MeTogu gocnig^eHHa: TeopeTHHHi (aHani3 i cuHTe3 ^inoco^cbKoi, ncuxonoro-negaroriHHoi, HaBnanbHo-MeTogHHHoi, ^axoBoi HayKoBoi niTepaTypu, HopMaTHBHo-npaBoBux goKyMeHTiB y rany3i ocBiTH Ta oxopoHH 3gopoB'a, iHTepHeT-pecypciB), negarorinHuM eKcnepuMem, eMnipunm (Komem-aHani3), cTaTHcTHKo-ÖMoBipHicHHH aHani3.
MeTa: HayKoBe oörpyHTyBaHHa cyTHocTi i 3MicTy KoMyHiKaTHBHoro KoMnoHeHTa roToBHocTi MaMöyTHix MeHeg^epiB go cTBopeHHa 3gopoB'aopieHToBaHoro cepegoBH^a opram3a^i. flna gocarHeHHa nocTaBneHoi MeTH BupimyBanucb 3aBgaHH&: 3giMcHHTH aHani3 niTepaTypHux g^epen, ^o e goTHHHHMH go TeMH gocnig^eHHa; oxapaKTepu3yBaTH KoMyHiKaTHBHi 3giÖHocri MaMöyTHix MeHeg^epiB; npoaHani3yBaTH 3MiHy TuniB KoMymKa^i, ^o npmaMaHHi MaMöyTHiM MeHeg^epaM go i nicna eKcnepHMeHTy; BigcTe^mu guHaMiKy aKicHux 3MiH piBHiB c^opMoBaHocT KoMyHiKaTHBHoro KoMnoHeHTa y cTygeHTiB Kr Ta Er go i nicna eKcnepHMeHTy.
Pe3y^bTaTH gocnig^eHb. Po3B'a3aHHa npoöneMH ^opMyBaHHa y MaMöyTHix MeHeg^epiB KoMyHiKaTHBHHx 3giÖHocTeM 3giMcHroBanoca nepe3 BnpoBag^eHHa y cucTeMy npo^eciMHoi ocBiTH aBTopcbKoi TexHonorii' ^opMyBaHHa lxHboi roToBHocTi go cTBopeHHa 3gopoB'aopiemoBaHoro cepegoBH^a opram3a^i. 3a3HaneHa TexHonoria nepegöanana 3MiHH y Tpbox HanpaMax: $yHgaMemani3a^ro Ta ymBepcani3a^ro 3MicTy gu^unnrn HaBnanbHoro nnaHy; cTBopeHHa TaKux KoMnneMeHTapHo-iHTerpaTHBHux Mi^gu^unnrnapHux 3B'a3KiB, ^o cnpuaTHMyTb öinbm opieHToBaHiM Ha co^anbHi 3anmu c^epu ynpaBniHHa npo^eciMmM nigгoтoвцi cTygemiB-ynpaBniH^B; cTBopeHHa cynacHoro KoMnneKcy HaBnanbHo-MeToguHHoro 3a6e3neneHHa i BHKopucTaHHa cynacHux opram3a^MHo-negaroriHHHx yMoB ($opM, MeTogiB, 3aco6iB npoBegeHHa 3aHaTb). TaKHM hhhom, ^axoBe HaBnaHHa cTygeHTiB Er nepegöanano onTHMi3a^ro 3MicTy gna ^opMyBaHHa y hhx 3gopoB'aopiemoBaHHx KoMyHiKaTHBHHx 3giÖHocTeM, a cTygeHTH Kr HaBnanuca 3a cTaHgapTHoro MeToguKoro npo^eciMHol' nigroTOBKH. flna gocnig^eHHa KoMyHiKaTHBHoro KoMnoHeHTa (3gaTHicTb go eMnaTii) y npoцeci BnpoBag^eHHa KoMnneMemapHo-imerpaTHBHoi negarorinHoi TexHonorii' 6yno Mogu^iKoBaHo MeToguKy B. EoMKa.
nicna eKcnepHMeHTy piBeHb KoMyHiKaTHBHHx 3gi6HocTeM y cTygeHTiB Er 3pic. Y cTygeHTiB Kr cyireBHx 3MiH He Big6ynoca. TaK, b Er nicna eKcnepHMeHTy, 3pocna KinbKicTb cTygeHTiB, KoTpi Manu bhcokhm (3 10,3 go 17,6%), omuManbHHM (3 25,0 go 34,3%) i 3agoBinbHuM (3 29,9 go 44,6%)
piBHi KoMyHiKaTHBHHx 3gi6HocTeM. BogHonac 3HH3unaca KinbKicTb cTygeHTiB, KoTpi Manu HH3bKuM
(3 34,8 go 3,5%) piBeHb KoMymKa^i'. rpa^inHo guHaMiKa aKicHux 3MiH piBHa c^opMoBaHocTi KoMyHiKaTHBHoro KoMnoHeHTa MaM6yTHix MeHeg^epiB ynpogoB^ HayKoBo-negarorinHoro eKcnepHMeHTy npegcTaBneHa Ha puc. 1.
Рис. 1. Динамгка якгсних змт р!втв сформованостг комушкативного компонента у студент1в КГ та ЕГ, %
Порiвняльний анатз величин абсолютного середнього значення яюсних змш рiвня готовносп майбутшх менеджерiв до створення здоров'яорiентованого середовища оргашзацп за комунiкативним компонентом наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Динамша якiсних змiн рiвнiв сформованостi комунiкативного компонента у студенев КГ та ЕГ_
PiBeHb КГ ЕГ
кiлькiсть студентiв (%) динамша змш (%) кшьюсть студенпв (%) динамша змш (%)
до експ-ту шсля експ-ту до експ-ту шсля експ-ту
низький (початковий) 38,9 37,9 -1,0 34,8 3,5 -31,3
задовшьний (достатнш) 29,8 28,3 -1,5 29,9 44,6 +14,7
оптимальний (продуктивний) 23,2 25,7 +2,5 25,0 34,3 +9,3
високий (творчо-креативний) 8,1 8,1 0 10,3 17,6 +7,3
Абсолютне середне значення (up) 1,25% Абсолютне середне значення (СР) 15,65%
Як видно iз табл. 1, найбшьш вагомi якiснi змiни у студенев як КГ, так i ЕГ шсля експерименту вiдбулися на низькому рiвнi сформованостi в них комушкативного компонента. Однак цi зрушення в КГ та ЕГ студенев суттево вiдрiзняються. Кiлькiсть студентiв ЕГ, котрi мали низький рiвень сформованостi комушкативного компонента, зменшилася на 31,3%, тодi як КГ - лише на 1,0%.
Також слщ зазначити суттевi якiснi змiни оптимального рiвня сформованост комунiкативного компонента у студентiв ЕГ (на 9,3%), у студенев КГ за оптимальним рiвнем результати полшшилися лише на 2,5%. Кiлькiсть студенев ЕГ, якi мають задовiльний рiвень сформованостi комунiкативного компонента, збiльшилася на 14,7%, а високий - на 7,3%. Найменшу динамшу якiсних змш рiвня сформованостi комунiкативного компонента студенев ЕГ було зафiксовано в категорп «високий рiвень» (7,3%).
Студенти КГ, як займалися за стандартною методикою професшно! пiдготовки, мають зовсiм незначш зрушення рiвня сформованостi в них комушкативного компонента. Слщ зауважити, що кiлькiсть студентiв КГ, якi мали задовшьний рiвень, на 1,5% зменшилася, у них шсля навчання полшшився рiвень сформованостi комунiкативного компонента до оптимального. За високим рiвнем сформованосп комунiкативного компонента в КГ змш не вщбулося.
Такий спектр експериментальних даних дозволяе зробити висновок про те, що позитивна динамша яюсних змш р1вня сформованосп комушкативного компонента у студент ¡в КГ (С^(кт) = 1,25%) зумовлена навчанням за традицшною методикою. Бшып суттев1 яюсш
змши р1вня сформованосп комушкативного компонента у студенпв ЕГ (Ср(Ег) = 15,65%) - це
результат навчання за спещально розробленою авторською комплементарно-iнтегративною педагопчною технологieю фахово! пiдготовки.
Абсолютне середне значення якiсних змiн рiвня комушкативного компонента шсля експерименту у студенпв ЕГ е вищим порiвняно з КГ (на 14,4%), що свщчить про ефективнiсть розроблено! здоров'яорiентованоl комплементарно-штегративно1 педагопчно1 технологи навчання студентiв-управлiнцiв i комплексу вiдповiдних педагогiчних засобiв И реатзацл. Коефiцiент ефективностi розраховуемо за формулою:
к = Ср(ЕГ) =
15,65 1,25
= 12,52%.
(1)
Шкала комушкативних здiбностей студеннв-управлшщв складаеться з рiзних типiв комушкацп: рацiонального; емоцiйного; шту1тивного; установок, що сприяють комушкацп; проникаючо! здатностi у комушкацп; щентифшацп комушкацп (емпати).
Шкальш оцiнки виконують допомiжну роль в штерпретацп основного показника - рiвня комушкацп (емпати), однак дозволяють зрозумпи сутнiсть i характеристики комунiкативних здiбностей майбутнiх менеджерiв. Саме тому, опрацьовуючи отриманi данi за оцiнюванням рiвня комунiкативного компонента, було проаналiзовано шкальш оцшки, тобто виявлено, як змшювалися типи комушкацп студентiв-управлiнцiв до i пiсля експерименту в КГ та ЕГ (табл. 2).
Таблиця 2. Змша типiв комушкацп студентiв-управлiнцiв КГ та ЕГ до i шсля
Типи комушкацп К-сть респонденпв КГ (n=198) ЕГ (n=204)
до експ-ту шсля експ-ту до експ-ту шсля експ-ту
рацюнальний к-сть осiб 43 37 42 20
у % 21,7 18,7 20,6 9,8
емоцшний к-сть ошб 69 61 62 22
у % 34,9 30,9 30,4 10,8
штугшвний к-сть ошб 17 23 22 30
у % 8,6 11,6 10,8 14,7
установки к-сть ошб 21 24 24 34
у % 10,6 12,1 11,8 16,6
проникаюча здатшсть к-сть осiб 23 28 26 44
у % 11,6 14,1 12,7 21,6
щентифшащя к-сть ошб 25 25 28 54
у % 12,6 12,6 13,7 26,5
Ращональний тип комушкацп (емпатИ) характеризуе спрямовашсть уваги, сприйняття i здоров'яорiентованого мислення студента-управлiнця на сутнiсть шшо1 людини - на И стан, проблеми, поведiнку. Це спонтанна щкавють до шшо1 людини, що вщображае його емоцп та шту1щю. У рацюнальному типi емпати не слщ шукати логiку або мотивацiю допомогти i зрозумiти iншу людину. 1деться про загальний, звичайний людський штерес управлiнця до пiдлеглого, що ш про що не говорить. В ЕГ шсля експерименту кшьюсть студенпв iз рацiональним типом комушкацп знизилася на 10,8%, а в КГ - лише на 3%.
Емоцшний тип комунiкацii (емпатИ) характеризуеться здаттстю управлшця входити в емоцшний резонанс iз шдлеглими - спiвпереживати, перейматися, дбати про здоров'я шдлеглих. Емоцшна чуйнiсть у такому разi стае засобом для створення единого енергетичного поля мiж управлiнцем i шдлеглим. Завдяки цьому в менеджера з'являеться можливiсть зрозумiти внутрiшнiй свiт шдлеглого, прогнозувати i впливати на поведшку. Чуйнiсть, спiвпереживання i готовнiсть зрозумпи створюють можливiсть для еднання мiж менеджером i пiдлеглим. В ЕГ шсля експерименту кшьюсть студентiв iз емоцiйним типом комушкацп знизилася на 19,6%, а в КГ - лише на 4%.
Iumyimueuuü mun KOMyuiKa^i (eMnamii). EanbHa o^HKa cBignuTb npo 3gaTHicTb pecnoHgemiB (MaH6yraix MeHeg^epiB) öanHTH noBegiHKy nignernux, giaTu gna 36epe^eHHa i'xHboro 3gopoB'a b yMOBax TpygoBux прoцeсiв, cnuparonucb Ha gocBig, ^o nepe6yBae b nigcBigoMocri. Ha piBHi irnylnjl 3aMuKaroTbca h y3aranbHroroTbca gam npo Mo^nuBocri i Mexam3Mu opram3aml 3gopoB'aopiemoBaHoro cepegoBu^a opram3a^l. Imyi^ia, Ma6yTb, MeHme 3ane^HTb Big o^HroBanbHHx CTepeoTHniB, hhm ycBigoMneHe cnpuHHaTTa. B Er nicna eKcnepHMeHTy KinbKicTb CTygeHTiB irnylTuBHoro THny KoMymKa^l 3pocna Ha 3,9%, a b Kr- nume Ha 3%.
YcTaHOBKH, ^o cnpuaroTb a6o nepemKog^aroTb KoMymKa^l (eMnaTil) nonermyroTb a6o cnoBinbHroroTb giro 6araTbox ^aKTopiB. E^eKTHBHicTb eMnaTil, iMOBipHO, He3HanHa, aK^o MeHeg^ep yHHKae KoHTaKTiB i3 nignernuM, BBa^ae нegoцinbннм mKaBmuca Horo npo6neMaMH, 6aögy^e eTaBHTbea go Hboro. nogi6Hi HacTpol pi3Ko o6Me^yroTb giana3oH eMo^ÖHo! nyKHocri h eMnaTHHHoro cnpHÖHarra. I HaBnaKH, aK^o HeMae nepemKog 3 6oKy yпpaвniнцa, to eMnaTunm BnnHBH e aKTHBHHMH i HagiÖHHMH. 3a pe3ynbTaTaMH Hamux gocnig^eHb KinbKicTb CTygeHTiB Er, y aKHx 3'aBunuca ycTaHoBKH Ha 3gopoB'a36epe^eHHa nicna eKcnepHMemy, 3pocna Ha 4,8%, y Kr -nume Ha 1,5%.
npouuKawna 3Öamnicmb y KOMyuim^i (eMnamii) po3^HroeTbca aK Ba^nuBa KoMymKa^ÖHa BnacTHBicTb MeHeg^epa, ^o go3Bonae CTBoproBaTH aTMoc^epy BigKpuTocTi, goBipu, gyxoBHoro cnoKoro. Ko^eH ynpaBnrne^ cBoero noBegiHKoro i CTaBneHHaM go 3gopoB'a nignernux cnpuae a6o nepemKog^ae eMo^HHo-eHepreraHHoMy o6MiHoBi. CnpuaTnuBa aTMoc^epa nigcunroe eMnaTiro, a aTMoc^epa Hanpyru, HegoBipu, nigo3pinocTi nepemKog^ae eMnaranHuM npoaBaM. nicna eKcnepuMeHTy TaKa BnacraBicTb CTana xapaKTeproyBara 21,6% oci6 Er. flo eKcnepuMemy npoHuKarona 3gaTHicTb y KoMymKaml 6yna npuTaMaHHa nume 12,7% oci6. Y Kr TaKi 3pymeHHa e He3HaHHuMu: npoHuKarona 3gaTHicTb y KoMymKaujl go eKcnepuMemy 6yna npuTaMaHHa 11,6% oci6, nicna eKcnepuMeHTy - 14,1% oci6.
Ideumu$iKa^R - ^e ogHa o6oB'a3KoBa yMoBa ycnimHol KoMymKa^l i eMnaTil. ^ BMiHHa MeHeg^epa nocTaBura ce6e Ha мicцe nignernux, 3po3yMiTu lx Ha ocHoBi cniBnepe^uBaHb, nyKHocri i go6poTu. OcHoBoro igem-u^Kam! MeHeg^epa e nerKicTb, raynKicTb eMo^ö, 3gaTHicTb po6uTu HaÖKpa^e gna nignernux, 3oKpeMa BnpoBag^yBara b yMoBax nignpueMcTBa 3gopoB'aopieHToBaHi 3axogu. KinbKicTb cTygeHTiB Er i3 TunoM KoMymKa^l Ha 3acagax igemu^iKa^l nicna eKcnepuMeHTy 3pocna Ha 12,8%. fflpgo Kr, to 3MiH He Big6ynoca.
Pe3ynbTaTu mKanbHux oцiнoк TuniB KoMymKa^l y cTygeHTiB Kr Ta Er go i nicna eKcnepuMeHTy npegcTaBneHo Ha puc. 2.
Puc. 2. Pe3ynbmamu WKanbuux o^uok munie KOMyuim^i y cmydeumie Kr ma Er do i nicna eKcnepuMeumy, %
OöroBopeHHH. CborogHi Ba^nuBuM 3aBgaHHaM npo^eciÖHol ocBira MaH6yraix MeHeg^epiB cTae He npocro ^opMyBaHHa cucTeMu eKoHoMMHux 3HaHb, BMiHb Ta HaBunoK, a HaBnaHHa lx caMocTiHHo 3giHcHroBaTu 3gopoB'a36epe^yroni 3axogu, ^opMyBaHHa roToBHocTi go cTBopeHHa 3gopoB'aopieHToBaHoro cepegoBu^a opram3a^l b Maö6yraboMy. ^k 3a3HanaroTb M. BuHorpagcbKuH
[4], А. Виноградська [4], О. Шканова [4] результати роботи менеджерiв, у першу чергу, залежать вщ оргашзаци власно1 працi, а вже попм вiд дiяльностi колективу, який вш очолюе i апарату управлiння.
Проведен дослiдження пiдтвердили думку Т. Бурмаки [2], Н. Жигайло [7], М. Васильченко [3], В. Гришко [3], про те, що комушкащя е важливим елементом системи управлiння, еднальною ланкою в структурi iнтелектуального кашталу. Мiцнiсть та якiсть стосункiв мiж персоналом залежить в основному вщ того, наскiльки чiткими та чесними е 1хш мiжособистiснi стосунки, а комунiкативнi навички та риторичнi здiбностi вiдiграють важливу роль в управлшськш дiяльностi. Важливою умовою ефективного функцюнування кожно1 оргашзаци е комунiкативнi процеси. Розширено iнформацiю про те, що конкуренто-спроможнiсть пiдготовки фахiвцiв закладами вищо1 освiти мае здiйснюватися вщповщно до сучасних умов ринку пращ, як зазначають О. Носова [10] та О. Маковоз [10].
О. Гршнова [6] зазначае, що основним об'ектом економiчноl науки ново1 епохи е людина. Результати проведених нами дослщжень вказують, що психофiзiологiчнi особливосн людей в умовах працi вимагають особливого тдходу у процесi формування 1хньо1 готовностi до створення здоров'яорiентованого середовища оргашзаци.
Науковцi [8] стверджують, що формування навичок здорового способу життя студентiв в умовах сучасносп потребуе iнновацiйних пiдходiв. У зв'язку з цим, професшна освiта майбутшх менеджерiв мае здiйснюватися у процес соцiалiзацil здоров'язбережувального навчання i забезпечувати виршення першочергового завдання - формування здоров'язбережувально! компетентностi студентiв, рiвень сформованосп яко! визначае культуру 1хньо1 ефективно! управлшсько! поведiнки задля збереження власного здоров'я i здоров'я пiдлеглих. Розширено шформащю про ще! використання комплементарних зв'язюв в умовах освiтнього процесу закладiв вищо! освiти [5; 9].
На основi вивчення сучасних тенденцш та iнновацiй в системi управлшня персоналом [1], подальшого розвитку набуло вивчення титв комушкацп, адже проведено дослщження комунiкативних здiбностей майбутнiх менеджерiв через впровадження авторсько! комплементарно-штегративно! технологи формування в них готовносн до створення здоров'яорiентованого середовища оргашзаци.
Висновки. Комушкативний компонент (здатнiсть до емпати) свщчить про те, що шд час спiлкування i взаемоди з шдлеглими майбутш управлiнцi будуть вщкритими, природними, уважними, доброзичливими. Цi якосн е надважливими для сучасного менеджера, котрий мае здшснювати здоров'яорiентоване управлшня. У студентсью роки важливим е виховання сощабельносн майбутнiх менеджерiв. Сощабельшсть - це здатнiсть на групову взаемодда, колективну роботу на основi товариськостi, здатностi до налагодження зв'язюв iз пiдлеглими людьми. Комунiкабельнiсть i соцiабельнiсть - риси, що дуже схожi i взаемопов'язанi. На основi комунiкативно-соцiабельних здiбностей майбутнього менеджера проявляються таю його конкурента переваги: здатшсть бути рiвним iз iншими, не лише з тими, хто однаковий за статусом, а й iз шдлеглими, залишаючись при цьому лщером; здатшсть керувати людьми, володдачи iнформацiею про !хш проблеми, запити, самопочуття; здатшсть взаемодiяти з пiдлеглими, уникаючи конфлшпв, а також не допускаючи непорозумшь i стресових ситуацiй мiж ними; здатшсть до створення системи комушкацш на основi переконань про те, що найважлившим в умовах виробництва е людський каштал; здатнiсть приймати нестандартнi здоров'яорiентованi управлiнськi рiшення, що сприятимуть збiльшенню капiталу здоров'я працюючих людей; здатнiсть до iнновацiйноl здоров'збережувально! поведiнки в умовах виробничого середовища i пропаганди здорового способу життя.
Отримаш експериментальнi данi дозволяють зробити висновок про те, що бшьш сут^ яюси1 зм1ии р1вия сформованосп комушкативного компонента у студенпв ЕГ :.-.ег\ — - це результат навчання за спещально розробленою авторською
комплементарно-штегративною педагопчною технолопею формування у майбутшх менеджерiв готовносп до створення здоров'яорiентованого середовища оргашзаци. Абсолютне середне значення яюсних змш рiвня комунiкативного компонента пiсля експерименту у студенпв ЕГ е вищим порiвняно з КГ (на 14,4%), що свщчить про ефективнiсть вищезазначено! технологil навчання i комплексу вщповщних педагогiчних засобiв 11 реалiзацil. Коефщент ефективностi становить 12,52%.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балабанова Л. В., Сардак O. B. (2011). Управлшня персоналом: тдручник. Ки!в: Центр учбово! лггератури, 468 с.
2. Бурмака Т. М., Великих К. О. (2019). Комушкативний менеджмент: конспект лекцiй Харшв: ХНУМГ iм. О. М. Бекетова, 69 с.
3. Васильченко М. I., Гришко В. В. (2018). Комушкативний менеджмент: навч. поаб. Полтава: ПолтНТУ, 208 с.
4. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шканова О. М. (2003). Оргашзащя працi менеджера: навч. посiб. Ки!в: Кондор, 414 с.
5. Галковская И. В. (2004). Теория и практика становления комплементарных образовательных систем: монография. Москва, 246 с.
6. Гршнова О. А. (2009). Людина як основний об'ект економiчноl науки ново! епохи. Регюнальт аспекти розвитку iрозмгщення продуктивних сил Укра'ши. №14. С. 35-38.
7. Жигайло Н. Ж. (2012). Комушкативний менеджмент: навч. поабник. Львiв: ЛНУ iменi 1вана Франка, 368 с.
8. Носко М. О., Грищенко С. В., Носко Ю. М. (2013). Формування здорового способу життя: навч. поабник. Ки!в: МП Леся, 160 с.
9. Носко М. О., Зaвидiвськa О.1. (2019). Структура комплементарно-штегративно! педагопчно! технологи формування готовностi майбутшх менеджерiв до створення здоров'яорieнтовaного середовища оргашзацп. Вкник Нацюнального Утверситету «Чернтвський колегiум» iMeHi Т. Г. Шевченка». Серiя: Педагогiчнi науки: зб. наук. праць. Вип. 3 (159). С. 274-281.
10. Носова О. В., Маковоз О. С. (2011). Конкурентоспроможшсть шдготовки фaхiвцiв вищими навчальними закладами вщповвдно до вимог ринку пращ. 1нформацшт технологи в освiтi. Вип. 9. С. 99-104.
11. Zavydivska O., Zavydivska N., Khanikiants O., Rymar O. (2017). The paradigm of health maintenance at Higher Education Institutions as an Important Component of Human Development in Terms of Modernity. Journal of Physical Education and Sport (JPES). Vol. 17 Supplement Issue 1, Art 9. P. 60-65. doi: http://dx.doi.org/10.7752/jpes.2017.s1009.
12. Zavydivska O., Zavydivska N., Kovalchuk V., Khanikiants O. (2018). Features of professional training of hr-managers: the ability to create a health-oriented environment in the organization. Journal of Physical Education and Sport (JPES). 18 Supplement Issue (2), Art 160, P. 1072-1078. doi: http://dx.doi.org/10.7752/jpes.2018.s2160.
