ДО ПИТАННЯ КОНТРОЛЮ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В УСНОМУ МОВЛЕННІ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ДО ПИТАННЯ КОНТРОЛЮ 1НШОМОВНО1 ПРОФЕС1ЙНО-ОР1еНТОВАНО1 КОМПЕТЕНЦП В УСНОМУ МОВЛЕНН1 СТУДЕНТ1В НЕМОВНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ

Шевченко Ю. В.

Украша, Чернтв, Чернтвський нацюнальний технолог1чний утверситет, старший викладач

Abstract. The article deals with the problem of oral proficiency testing in teaching English for Specific Purposes (ESP) to the students of non-linguistic specialties. The author focuses on the role of testing in teaching and studying foreign languages and reviews its functions, stating that success in teaching ESP greatly depends on effective system of testing since it is not only the form of assessment but also a great tool of providing feedback and encouraging a backwash effect on learning and teaching process. Learning objectives for developing oral profession-oriented speaking are specified. The objects and content of testing oral ESP proficiency are determined. The author examines various types and forms of testing activities, identifies and characterizes the proper methods and techniques to test oral professionally-oriented communicative language competence in English. It is emphasized that much attention should be paid to the instructions of test activities making them clear and using the principle of individualization in accordance with the specified target levels of students. The recommendations for organizing the process of testing ESP oral proficiency are given. It is noted that students should be assessed to the same criteria which are used to specify their learning objectives taking into account the requirements for language proficiency level (performance descriptors) as measured by internationally recognized standards.

Keywords: learning objectives, testing, assessment, speaking activity, non-linguistic students, oral proficiency in English, skills, monolog, dialogue, test content.

У контекст глобашзаци сустльства i входження Укра!ни до свгтово! стльноти особливо! актуальност набувае виконання вищими навчальними закладами замовлення сустльства на спещатспв, спроможних ефективно спшкуватися в умовах iншомовного профеайного середовища. Однак умови формування професiйно-орiентовaно! комуткативно! компетенцл в усному мовленнi студенпв немовних спещальностей не е сприятливими через обмежешсть аудиторного часу, зaвaнтaженiсть студентiв з профiлюючих дисциплiн, рiзний рiвень володiння мовою. За таких умов виникае необхiднiсть забезпечення оптимально! оргaнiзaцi! процесу навчання усного мовлення, що виявляеться можливим тiльки при гнучкому керiвництвi цим процесом. Нaйефективнiшим типом керiвництвa процесом навчання е керiвництво зi зворотним зв'язком. Для його здшснення необхвдна реaлiзaцiя ефективного контролю, основне призначення якого i полягае у встановленн зворотного зв'язку, що дае шформащю про стутнь розвитку вм№ студенпв i його вiдповiднiсть з програмними вимогами.

Таким чином, потреба у забезпеченн ефективност контролю зумовлюе необхщтсть дослщження процесу контролю усно! англомовно! професiйно-орiентовaно! комуткативно! компетенцл.

Проблемi контролю присвячено багато дослщжень вiтчизняних та зaрубiжних вчених (Банкевич Л.В., Коккота В.А., Кмiтъ О.В., Нжолаева С.Ю., Петращук О.П., Довгаль О.О., Littlewood W., Bachman H., Hughes A., Heaton J., Lado R., Palmer A., Madsen H. та ш.), проте його впровадження щодо визначення рiвня володiння усним мовленням студенпв немовних спецiaльностей залишаеться ще не вивченою i викликае багато труднощiв.

Тому метою cmammi е визначити об'екти контролю усного професiйно орiентовaного мовлення, типи тестових завдань, охарактеризувати прийоми для його здiйснення та дати методичн рекомендaцi! щодо його оргашзаци.

Контроль е педaгогiчним явищем, яке можна трактувати як процес встановлення рiвня знань, навичок i умiнь тих, хто навчаеться, у результат виконання ними завдань та формулювання на основ1 цього ощнки за певний роздiл програми курсу або перюду навчання [1,с.123].

Роль контролю незаперечно суттева як для студента, який одержуе об'ективнi дат сво!х досягнень у певному вида мовленнево! дiяльностi, зокрема усному професiйно-орiентовaному мовлент. так i для викладача, який на основi отриманих у процеа контролю результапв устшносп дiзнaетъся про ефективнiсть чи стрaтегiчну невщповщшсть використаних ним методiв i прийомiв у процеа навчання. Таким чином, реатзовуеться одна з його основних функцiй - функцiя зворотного зв'язку.

MeiogHCTH iaKo^ BKa3yroTb Ha Tara ^yHK^i KoHiponro aK: HaBHanbHa KomponroroHa, giarHocTHHHa KopHryrona, cTHMynroroHa, po3BHBarona, BHxoBHa, nonepeg^yBanbHa y3aranbHroroHa, ynpaBniHcbKa [2, 3,5,6,7,8]. HaBHanbHa ^yHK^a peani3yeibca y ToMy, nig Hac BHKoHaHHa tcctobhx 3aBgaHb Big6yBaeibca noganbme ygocKoHaneHHa i 3aKpinneHHa 3HaHb, aKTyani3yroTbca Ha6yii HaBHHKH Ta BMiHHa. O^HoHHa ^yHK^a npoaBnaeTbca b o^HMBaHm BHKoHaHHx 3aBgaHb. flna ciygeHiiB oцiнкa geMoHcipye piBeHb lXHboi ycnimHocii ia e Ba^nHBHM ciHMynoM gna nigBH^eHHa цboгo piBHa. KomponroroHa ^yHK^a gae Mo^nHBicTb BciaHoBHTH piBeHb BonogiHHa mobhhm Ta MoBneHHeBHM MaiepianoM. fliarHocTHHHa ^yHK^a go3Bonae npoaHani3yBaiH piBeHb c^opMoBaHocii HaBHHoK i po3BHTKy BMiHb 3rigHo 3 nporpaMoBHMH BHMoraMH. Kopnryrona nonarae y ToMy ^o BHKnagaH CHCieMaTHHHo 3giöcHroroHH KoHiponb, CBoeHacHo Mo^e BHecTH 3MiHH ^ogo BHKopHciaHHa 6inbm e^eKTHBHHx MeiogiB ia npHÖoMiB HaBHaHHa. YnpaBniHCbKa $yHK^a nonarae y KepyBaHHi пpoцecoм oBonogiHHa mobhhm i MoBneHHeBHM MaiepianoM, ^o gocaraeTbca 3a gonoMororo TeopeTHHHo o6rpyHioBaHoi i MeiogHHHo npaBHnbHo po3po6neHoi MeiogHKH KoHiponro.

nepmHM kpokom Ha mnaxy ciBopeHHa e^eKTHBHoi CHCTeMH KoHiponro gna nepeBipKH BonogiHHa ycHHM npo^eciHHo-opieHioBaHHM MoBneHHaM ciygeHiiB HeMoBHHx cne^anbHocieM e BH3HaHeHHa oö'eKmie KoHiponro, aKi, b CBoro Hepry, guKTyroTb gopenmcTb Bu6opy Toro hh iHmoro BHgy TecioBHx 3aBgaHb. 06'eKTH TecioBoro KoHiponro noBHHHi BignoBigaiH cipyKTypi iHmoMoBHoi MoBneHHeBol gianbHocii, aKa BKnronae BMiHHa Ta HaBHHKH, ^o 3a6e3neHyroTb ii ^yHK^oHyBaHHa. flo HaBHHoK ycHoro MoBneHHa BigHocaib: npocogHHHi, neKCHHHi Ta ipaMaiHHm HaBHHKH roBopiHHa.

OcKinbKH, ycHe MoBneHHa 3giHcHroeTbca y gBox ^opMax - gianoriHHoro i MoHonoriHHoro MoBneHHa, to BignoBigHo, BpaxoByroHH BHMorH THnoBoi nporpaMH BHKnagaHHa aHrniHcbKoi mobh gna npo^eciÖHoro cninKyBaHHa [9] ia xapaKiepHCTHKH ycHoro MoBneHHa BH3HaHHMo BMiHHa, npuiaMaHHi gna gianoriHHoro i MoHonoriHHoro MoBneHHa, ^o h 6ygyTb o6'eKiaMH TecioBoro KoHiponro ycHoro npo^eciÖHo opieHioBaHoro MoBneHHa.

Ochobhhmh aKicHHMH noKa3HHKaMH c^opMoBaHocii BMiHHa BecTH gianor iHo3eMHoro MoBoro gna ciygeHiiB HeMoBHHx cne^anbHocieH e TaKi BMiHHa:

- noHHHaiH gianor, B^HBaroHH BignoBigHy im^aiHBHy penniKy (noBigoMneHHa, cnoHyKaHHa, 3anHiaHHa);

- mBHgKo pearyBaTH Ha penniKy cniBpo3MoBHHKa, nig Hac geianbHHx o6roBopeHb, gucKyciH, o^i^HHHx nepeMoBHH, neK^M, 6ecig, ^o noB'a3aH 3 HaBHaHHaM ia npo^eciero, BHKopHcioByroHH penniKH, ^o MaroTb pi3Hi KoMyHiKaTHBHi ^yHKuii;

- nigipHMyBaTH po3MoBy, gogaroHH go penniKH-peaK^i cBoro im^aiHBHy penniKy;

- npogyKyBaiH gianora pi3HHx ^yHK^oHanbHHx THniB Ha ocHoBi 3anponoHoBaHHx HaBHanbHHx KoMyHiKaTHBHHx crnya^H (b Me^ax TeMaTHKH, MoBHoro i MoBneHHeBoro Maiepiany, BH3HaHeHHx hhhhom nporpaMoro gna HeMoBHHx By3iB);

- nepeKoHaTH i HaBeciH goKa3H 3a hh npoTH neBHoi gii, ^aKiiB BigHocHo aKTyanbHHx TeM b aKageMiHHoMy ia npo^eciÖHoMy ^mri.

Ochobhhmh aKicHHMH noKa3HHKaMH c^opMoBaHocii 3aranbHoro BMiHHa yKnaciH MoHonoriHHe BHcnoBnroBaHHa mh BBa^aeMo TaKi cne^anbm BMiHHa:

- HiiKo BHciynaiH 3 nigroioBneHHMH iHgHBigyanbHHMH npeзeнтaцiaмн ^ogo mHpoKoro Kona TeM aKageMiHHoro Ta npo^eciÖHoro cnpaMyBaHHa;

- npogyKyBaiH httkhh, geianbHHH MoHonor 3 mHpoKoro Kona TeM, noB'a3aHHx 3 HaBHaHHaM Ta cne^anbmciro;

- BHcnoBnroBaracb BignoBigHo go 3anponoHoBaHoi KoMymKaiHBHoi cmyaujl;

- onTHManbHo BHKopHcioByBaTH paHime BHBHeHHH Maiepian gaHoi TeMH, cBigoMo 3giHcHroroHH nepeHeceHHa Ha6yTHx 3HaHb, HaBHHoK i BMiHb Ha HoBy cнтyaцiro;

- 3anyHaiH gna BHKnagy neBHoi' tcmh Maiepian cyM^HHx TeM, po3mHproroHH i nornH6nroroHH ii, KoM6iHyroHH i BapiroroHH Maiepian 3a ^opMoro Ta 3a 3MicioM;

- KopHciyBaTHca pi3HHMH BHgaMH MoHonory, 6a3oBHMH 3aco6aMH 3B'a3Ky gna noegHaHHa BHcnoBnroBaHb y HiTKHH, noriHHo o6'egHaHHH gHcKypc.

TaKHM hhhom, o6'eKiaMH TecTyBaHHa ycHoro MoBneHHa e MoBneHHeBi HaBHHKH Ta BMiHHa, Heo6xigHi gna gianoriHHoro i MoHonoriHHoro MoBneHHa.

KpiM Toro, o6'eKiaMH KoHiponro Mo^yib BHciynaiH KinbKicHi noKa3HHKH ycHoro MoBneHHa: TeMn MoBneHHa, BigcyTHicTb nay3 HeBneBHeHocii, HHcno i o6car penniK; a TaKo^ goipHMaHHa Haronocy, pHTMy ia iHioHa^i.

Po3rnagaroHH nHiaHHa npo munu mecmaeux 3aedanb, 3a3HaHHMo, ^o TecioBe 3aBgaHHa (T3) mh BH3HaHaeMo, cnigoM 3a O.O.floBranb, aK 3aci6 cnoHyKaHHa TecioBaHoro go BHaBneHHa MoBneHHeBoi noBegiHKH, aKa 3a6e3neHye oTpHMaHHa oHiKyBaHoi BignoBigi, Ta BHMiproBanbHHH iHcTpyMeHT, 3gaTHHH

BH3HanHTH cryniHb ycnimHOcri BignoBigi TecTOBaHoro [4]. B yMOBax BHKoHaHHa TecTOBoro 3aBgaHHa Ha Komponb ycHoro MoBneHHa oniKyBaHa BignoBigb TecTOBaHoro cKnagaeibca 3 MoBneHHeBoii gii, go aKoi Moro cnoHyKae TaKe T3 mnaxoM ^opMynroBaHHa KoHKpeTHoii iHcrpyKuii, 3oBHimHboro o^opMneHHa 3aBgaHHH i nogani Maiepiany.

Buxoganu 3 nono»eHHa npo Te, ^o TecT Mae ouiHroBaru caMe Ti KoMnoHeHTH KoMyHiKaTHBHoi KoMneieHuii, aKHMH oBonogiBaroib crygeHTH HeMoBHux cneuianbHocreM, xapaKTepncTHKH TecTOBHx 3aBgaHb noBHHHi cmBBigHocuraca 3 TaKHMH » xapaKTepucTHKaMH HaBnanbHux 3aBgaHb, aKi nponoHyroTbca crygeHiaM nig nac oBonogiHHa ycHHM iHmoMoBHHM npo^eciHHo-opieHioBaHHM MoBneHHaM y HaBnanbHoMy пpoцeci b ayguropii, ocKinbKH bohh He 3aMMyib 6araro nacy Ha po3'acHeHHa i He ciBopaib BenHKHx TpygHo^iB gna BHKoHaHHa.

Oi»e, BKa»eMo ronoBHi xapaKTepncTHKH HaBnaHHa ycHoro MoBneHHa, aKi 3yMoBnroroTb oco6nHBocri HaBnanbHHx 3aBgaHb. TaKHMH xapaKiepHcTHKaMH, aKi Mo»yib 6yTH noKnageH b ocHoBy Knacu^iKauii TecToBnx 3aBgaHb, e: ^yHKuioHanbm Tunu gianory, MoHonory Ta npuMoMH HaBnaHHa gianorinHoro i MoHonorinHoro MoBneHHa.

CniBBigHocanu ^yHKuioHanbm Tunu gianory, 3aranbHo BH3HaH MeiogHcraMH [5,6,7], 3 цinaмн Hamoro gocnig»eHHa, mh BuginaeMo noiupH ochobh Tunu TecroBux 3aBgaHb 3a KpurepieM ix cnpaMoBaHocTi Ha nepeBipKy c^opMoBaHocri BMiHb gianorinHoro MoBneHHa: gianor-po3nuiyBaHHa, gianor-goMoBneHicTb, gianor-o6MiH gyMKaMH, gianor-o6roBopeHHa (gucKycia). TecioBHMH 3aBgaHHa Ha nepeBipKy piBHa BonogiHHa MoHonorinHHM MoBneHHaM Mo»Ha BBa»am: noBigoMneHHa, onuc, po3noBigb, po3gyM-MipKyBaHHa/nepeKoHaHHa.

Po3rnagaronu nuraHHa npo npuüOMU, aKi Heo6xigHo 3acTocoByBaTH gna TecToBoro Komponro ycHoro MoBneHHa cnig BigMiTHTH, ^o BimH3Ham i 3apy6i»H MeTogucTH Buginaroib: ycHe noBigoMneHHa, HeKepoBaHe imepB'ro, KepoBaHe imepB'ro, onuc cepii ManroHKiBcxeM, ginoBa/ponboBa rpa, rpynoBa gucKycia.

OxapaKTepu3yeMo 3a3Hanem 3aBgaHHa Ta HagaMo MeTogunm peKoMeHgauiii ^ogo ix 3acTocyBaHHa nig nac Komponro ycHoi npo^eciMHoopieHTüBaHoi KoMymKaiHBHoi KoMneieHuii cTygeHiiB HeMoBHux cneuianbHocreM.

YcHe noBigoMneHHa. CTygemy gaeTbca 3aBgaHHa po3noBiciH npo ^ocb (b Me»ax TunoBoi nporpaMu). Mh nponoHyeMo rpagiroBaru цe 3aBgaHHa, 3Ba»aronu Ha pi3HHH piBeHb mgroTOBKH crygemiB. i, BignoBigHo, b KapTKax gna cTygeHTiB i3 HegocraiHiM piBHeM BKa3yBaiH onopH $pa3H.

ImepB'ro. Ha nonaiKy npoBegeHHa Tecra-imepB'ro B.A.KoKKoTa paguib geKinbKa nuraHb 3anumHTH 6e3 ouiHKH - цe npocTi nmaHHa gna ciBopeHHa arnoc^epu "po3irpiBy"[4]. B 3ane»Hocii Big cTyneHa nigroTüBKH i Mein TecTyBaHHa Tecra-imepB'ro 6yBaroib 3 6inbmHM nu MeHmuM piBHeM KepoBaHocTi. Ha nonaTKoBoMy crynem HaBnaHHa peKoMeHgyeTbca 3acTocoByBara b пpoцeci TecToBoro Komponro KepoBaHe ycHe imepB'ro [2]. ^ o3Hanae, ^o geaKi 3anHiaHHa Ta HoiaiKH go imepB'ro noBHHHi 6yTH mgroroBnem BHKnaganeM 3a3ganerigb. nonuHaru cnig 3 KopoTKoi cepii iнiцiaтнвннx 3anmaHb, aKi 6 HagaBanu cTygeHToBi ciHMyn go noganbmoro BegeHHa po3mobh. ImuiaraBHi 3anHTaHHa noBHHHi 6yiH gocuTb npocTHMH i 3anHTyBaTH iH^opMauiro, aKa cTygeHToBi BigoMa. B пpoцeci po3BHTKy cninKyBaHHa BHKnagan Mo»e BBogura gogaTKoBi 3anHTaHHa Ta KoMeHTapi gna nigipuMaHHa HeBHMymeHoro xapaKTepy imepB'ro. 3anuTaHHa go KepoBaHoro imepB'ro noBHHHi BapiroBaruca 3a cKnagmcrro: nonuHaru cnig 3 nermux; nicna KopoTKoi cepii cKnagHux 3anHiaHb Heo6xigHo nocraBHTH 1-2 nerKux gna 3MeHmeHHa Hanpyru cTygeHTiB. B imepB'ro 3 MeHmoro cryniHHro KepoBaHocTi (piBeHb mgroroBKH cTygeHTiB bh^hh) TecToBi nuTaHHa HanpaBnem Ha MiKpoMoHonoru, po3BHHyTi penniKH. nmaHHa Mo^Ha rpagiroBaTH i cKnacTH TecT i3 6noKiB no 3-5 nuTaHb b Ko^HoMy. ^k^o TecToBaHHM He 3Mir npaBHnbHo BignoBicTH Ha 2-3 nuTaHHa gaHoro 6noKy, to TecT Mo^Ha 3ynHHHTH, nocKinbKH Ha 6inbm cKnagHi nmaHHa TecToBaHuM He gacTb BignoBigi, TaKHM nHHoM Mo^Ha 3eKoHoMHTH nac Ha npoBegeHHa Teciy. Y npo^ci iHTepB'ro BHKnaganeBi noipi6Ho cnigKyBaru 3a thm, ^o6 He BunpaBnaru noMunKH, He 3anoBHroBaTH nay3H b 6ecigi aBToMarunHo, He nepe6uBaTH crygeHra, He Bupa^aTH BnacHy gyMKy ^ogo o6roBopeHoro.

Onuc cepii rpa^iKiB/ManroHKiB/cxeM. ^h recT-3aBgaHHa Mo^e BHKopucToByBaTHca aK gna nepeBipKH BonogiHHa MoHonorinHHM MoBneHHaM (cKnagaHHa po3noBigi), TaK i gna Komponro BMiHHa BecTH gianor-o6MiH gyMKaMH (nopiBHaHHa ManroHKiB, rpa^iKiB).

Meioro T3 "rpynoBa gucKycia " e KoHrponb BMiHb Beciu gianor-o6roBopeHHa. fl,HcKycii Mi» crygeHiaMH Mo»yrb 6yru цiнннм g^epenoM iH$opMauji', ocKinbKH bohh garoib niiKy KapTHHy piBHa gocarHeHHa MaHcTepHocri rpynu b uinoMy, a TaKo» thx HegoniKiB y HaBnaHHi, Ha aKi nepm 3a Bce norpi6Ho 3BepHyiH yBary. Цe Mo»yib 6yru gucKycii 3 npo^eciÖHoi leMH 3 Meroro ginru aKorocb pimeHHa. iHcrpyKuia Hagaeibca Ko»HoMy crygeHioBi oKpeMo gna roro, ^o6 BiH MaB yaBneHHa npo re, ^o HoMy norpi6Ho po6hth.

ginoBa/ponboBa rpa. Meioro uboro TecToBoro 3aBgaHHa Mo»e 6yru KoHrponb pi3Hux THniB gianory ra MoHonory, 3ane»Ho Big KoMymKaiHBHoi npo^eciMHoi cHiyauii-3aBgaHHa.

Пд час розробки ТЗ особливу увагу потр1бно звернути на формулювання шструкци з виконання завдання. Вона повинна формулюватися просто, стисло, чгтко i недвозначно. При формулюванн шструкци слщ враховувати те, що вони повинн спонукати тестованих до здшснення тих мовленневих дш, яю мають мюце шд час реального профеайного стлкування. За формою матер1ал для тестового завдання може подаватися вербально, невербально (малюнки, схеми, карти) i комбшовано (бланк д1алогу з рентками одного з учасниюв, який озвучуеться екзаменатором у ход виконання ТЗ).

Режим виконання ТЗ може вардаватися в залежносп вщ очшувано! вщповщ тестованого i може бути ¡ндивщуальним, парним (тестований-екзаменатор або тестований-тестований) i груповим.

Результат контролю вилюеться в ощнщ Науковець В.В.Ягупов визначае ощнку як результат процесу пор1вняння р1вня засвоення студентами знань, навичок i ушнь з еталонними уявленнями (критер1ями) в начальних програмах чи 1нших нормативних документах [ с.411]. Такими документами для немовних вищих навчальних заклащв е Загальноевропейсью рекомендацл з мовно! освгти (2001), Програма з англшсько! мови для профеайного стлкування (2005) та робоч навчальш програми викладач1в.

Для того, щоб яюсно оцiннги вщповщ тестованих, найкраще записати !х на диктофон, щоб за допомогою використання крт^ально! шкали об'ективно ощнити !х за кожним критер1ем i проанашзувати з тестованим.

Поряд 1з традицiйннм тестуванням методисти радять застосовувати ощнювання однокурсниками та самоощнювання, що сприятиме пол1пшенню самостшносп студенпв та якосп навчального процесу.

Слщ зазначити, що ощнюеться мовленнева повед1нка студенпв вщповщно до дескриптор1в !хнього р1вня (згщно з Загальноевропейськими рекомендащями 2001).

Ощнювання р1вня волод1ння усним профеайно орiенгованнм мовленням проводиться на р1зних етапах упродовж усього курсу навчання шоземно! мови за профеайним спрямуванням (поточний та пщсумковий контроль) i включае т типи й технологи ощнювання, що вщповщають щлям i контекстам навчання. Поточне ощнювання здшснюеться протягом курсу i дае можливють отримати шформащю про результати навчання студента шд час конкретного модуля чи в конкретний момент цього модуля. Результати такого ощнювання можуть викликати необхщтсть для викладача модиф1кувати робочу програму чи скоректувати методи та прийоми, яю застосовуються викладачем у процеа навчання усного ¡ншомовного мовлення. Пдсумкове ощнювання дозволяе з'ясувати насюльки студента досягли практично! мети курсу: здшснювати ефективне стлкування в академ1чному та професшному середовищг

Отже, методично правильно розроблений та системно здшснюваний контроль усно! професшно ор1ентовано! комушкативно! компетенцл е засобом мон1торингу ефективносп застосування викладачем метод1в i прийом1в навчання усного мовлення та запорукою устшного оволод1ння студентами немовних спещальностей шоземною мовою за профеайним спрямуванням.

Л1ТЕРАТУРА

1. Азимов Э.Г. Словарь методических терминов (теория и практика преподавания языков) / Э.Г.Азимов, А.Н.Щукин. - Спб.: Златоуст, 1999. - 472с.

2. Петращук О.П. Принципи та функци стандартизованого контролю у навчанн шоземно! мови в середах навчальних закладах // 1ноземш мови. - 1997. - №2. - С. 3-4.

3. Коккота В.А. Лингводидактическое тестирование: Науч.-теорет. пособие. - М.: Высш. шк., 1989. - 127 с.

4. О.О.Довгаль. Вмшня д1алог1чного мовлення як об'екти тестового контролю мовний вуз, початковий ступшь навчання) // Проблеми сучасно! методик викладання шоземних мов: Вюник КДЛУ. Сергя "Педагогка та психологт". - К.: КДЛУ, 1998. - Вип. 1. - С.181-187.

5. Методика викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах: [щцручник]. / Л.С. Панова, 1.Ф.Андршко, С.В.Тезикова - К.: Академш 2010.

6. Методика навчання шоземних мов у загальноосвгттх навчальних закладах: [щцручник]. / Кол. автор1в пд кер1вн. С.Ю.Нколаевог - К.: Ленвгт, 2002. - 328с.

7. Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: [учебное пособие] / А.Н. Щукин. - М.: Филоматис, 2004. - 416 с.

8. Ягупов В.В. Педагопка: [навч поабник] / В.В.Ягупов. - К.: Либщь 2002 - 560 с.

9. English for Specific Purposes. National Curriculum /Програма з англшсько! мови для професшного спiлкування. Колектив авторiв: Г.С.Бакаева, О.А.Борисенко, 1.1.Зуенок, В.О.1ватщева, Л.Й.Клименко, ТЕКозимирська, С.1.Кострицька, ТХСкрипник, Н.Ю.Тодорова. - К.: Лежи; 2005. - 119 с.

10. Littlewood W. Communicative Language Teaching. - Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1991. - 108 p.