CC BY
93. Канигш Ю.М. Теоретична шформатика i когнiтивна етно-соцiологiя: Репр. наук. доп. / Ю.М.Канигiн. - Кшв: 1нститут соцiологiï АН Украши, 1992. - 26 с.
4. Каныгин Ю.М. Основы когнитивного обществознания: Информационная теория социальных систем. - К.: Украинская академия информатики, 1993. - С. 33.
5. Найдьонов О.Г. 1нформатизащя як головна щея третього тисячолотя. - Учёные записки Таврического нащонального университета им. В.И. Вернадского, Т.23, 2010. - №2, с.161-165.
6. Stonier T. The Wealth of Information. A Profile of the Post-Industrial Economy. - London: Thames and Hudson, 1983. - 417 p.
СКЛАДОВ1 ПУНКТУАЦIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
Ковальчук Наталiя, кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри методики викладання i культури укратськог мови Мвненського державного гумаштарного утверситету,
м. Мвне, Укрална
Abstract. Implementation of educational tasks needs substantial strengthening of independent and productive activity of schoolboys, development of their personality qualities, creative capabilities, abilities independently to obtain new knowledge and work out problems, oriented in life ofsociety.
It needs the proper system ofchanges in maintenance of education.
Consequently, in basis of linguistic competence we can select syntactic and punctuation, which in Ukrainian are formed in intercommunication, that found a reflection in the name of sections "Syntax and punctuation ".
The process of forming ofpunctuation competence includes such stages:
1) a search of display of key communicative is in every concrete theme;
2) planning of punctuation competence is on all of degrees of studies;
3) a reflection of punctuation competence is in educational standards, programs, textbooks and methods of studies.
Consequently, forming ofmaintenance ofpunctuation jurisdiction takes a place in three basic levels.
First level of general theoretical presentation, the forms of fixing of which is development of maintenance of theoretical punctuation competence, determination of its composition, structure, functions.
The second level is a level of educational object, where a specification of composition, structure, functions of maintenance of theoretical material is from a punctuation. He is fixed in the standards of education, curricula and teaching methods.
The third level is a level of educational material from a punctuation, when composition, structure andfunctions of study ofpunctuation, is fixed in form textbooks and other facilities of studies, the subsequent specification of maintenance of educational object is here carried out, in particular and punctuations.
Thus, testifies grounds component of punctuation competence to its multilevel character, importance of its forming for development ofpersonality ofstudents. Perspective, in our view, there is research ofways of forming of punctuation material, study of criteria of evaluation of level of punctuation jurisdiction.
Keywords: competence, competency punctuation, formation, dynamics of development, the level of competence of the punctuation.
Спрямованють системи освгги на засвоення системи знань, яка була традицшною й виправданою ще декшька десятилпъ тому, вже не вщповщае сучасному сощальному замовленню, що вимагае виховання самостшних, шщативних i вщповщальних члешв сустльства, здатних ефективно взаемодiяти у вихованш сощальних, виробничих та економiчних завдань. Виконання цих завдань потребуе ютотного посилення самостiйноï й продуктивноï дiяльностi школярiв, розвитку ïхнiх особистюних якостей, творчих здiбностей, умшь самостшно здобувати новi знання та розв'язувати проблеми, орiентуватись у житп сустльства [2, с.16].
У зв'язку з цим ниш почали вщбуватися кардинальш змши в розвитку освгги. На сторшках перiодичноï педагогiчноï преси i навт у змют нормативних документ, що регламентують розвиток осв^шх процешв, досить часто можна натрапити на тезу про
HeoöxigmcTb 3anpoBag^eHHa KOMneTeHraiCHoro nigxogy. ^M TepMiH BigHOCHO hobhm y HamiM Kparni, TOMy icHyroTb pi3Hi Moro TpaKTyBaHHa.
YKpaiHCbKi (O.noMeTyH, O.OBHapyK, H.Ei6iK, C.Tpy6aHeBa) Ta pociöcbKi Bnem (O.XyTopcbKHÖ, A.CaBeHKOB, I.3hmhh) po3raagaroTb y cboix po6oTax noHarra "KOMneTeffraictb", "KOMneTeHTHicHHH nigxig".
nig noHarraM "KOMneTeHTHicTb" po3yMiroTb iHTerpoBaHy xapaKTepHCTHKy aKOCTeM
ocoÖHCTOCTi, pe3ynbTaTHBHHÖ 6noK, C^opMOBaHHM Hepe3 goCBig, 3HaHHa, BMiHHa, CTaBneHHa, noBegiHKOBi pea^ii [2, c. 93].
KOMneTeHTHicTb CKnagaeTbCa 3 BignoBigHHx KnroHOBHx - цe ochobhhm Ha6ip HaM3aranbHimHx noHaTb, aKi MaroTb 6yTH geTani3OBaHHMH b KOMnneKCi 3HaHb, yMiHb, HaBHHOK, ^HHOCTeM i BigHOmeHb 3a HaBHanbHoro rany33ro mKonapiB [2, c. 93].
nig noHarraM "KOMneTeffraicHHÖ nigxig" po3yMieTbCa CnpaMOBamCTb OCBiTHbOrO npo^Cy Ha ^OpMyBaHHa i po3bhtok ktohobux KOMneTeHTHOCTeM mKonapa, aKHx BiH Ha6yBae BnpogoB^ BHBneHHH npegMeTa a6O npegMeTiB b ycix KnaCax CepegHboi mKonu.
Цe nOTpe6ye BignoBigHOi CHCTeMH 3MiH y 3MicTi OCBiTH :
1) BH3HaneHHa nepeniKy ktohobux KOMneTeHTHOCTeM;
2) igeHTH^iKauii ix 3 OKpeMHMH po3ginaMH npegMeTa;
3) Bu6ip 3MicTy npegMeTa, aKHM MO»e 3a6ecnenHTH ^opMyBaHHa Bciei CHCTeMH KOMneTeHTHOCTeM;
4) BCTaHOBneHHa piBHa Ta nOKa3HHKiB C^opMOBaHOCTi KOMneTeHTHOCTeM Ha neBHOMy eTani M KO^HOrO pOKy HaBnaHHa;
5) po3po6neHHa CHCTeMH Komponro Ta Kope^ii пpoцecy ^opMyBaHHa KOMneTeHTHOCTeM yHHa [2, C. 67].
OCKinbKH MeTa Hamoi po3BigKH nonarae y BH3HaneHm CTaTyCy, 3MiCTy, CTpyKTypH nyHKTya^MHOi KOMneTeHTHOCTi Ta ochobhhx mnaxiB ii peani3a^i Ha ypOKax pigHOi mobh i b пpoцeci HaBHaHHa CrygemiB-^inonoriB, mh CTaBHMO nepeg Co6oro TaKi 3aBgaHHa:
- BH3HanHTH 3MiCT, CTpyKTypy nyHKTya^MHOi KOMneTeHTHOCTi;
- BCTaHOBHTH piBHi peani3a^i KOMneTeHTHiCHOrO nigxOgy BHBHeHHa nyHKTya^i.
3ayBa^HMO, ^o CbOrOgHi iCHye Tpu nigxogu, Ha OCHOBi aKHx MO^Ha aHani3yBaTH M
pO36ygOByBaTH OCBiTHiM пpoцec y CynaCmM mKoni.
1. nigxig i3 nornagy 3MiCTy HaBHaHHa. TyT ronoBHHM e Te, ^o BHKnagaeTbCa yHHaM b mKoni. To6to HaBHanbHi nporpaMH Bigo6pa^aroTb CyKynHiCTb 3HaHb, aKi MO^yTb 6yTH peani3OBaHi yHHHMH Ha ypoKax i b no3aypoHHHM HaC.
2. nigxig 3 nornagy пpoцecy HaBHaHHa. OCHOBHe: ^o Big6yBaeTbCa nig HaC HaBHaHHa, aK yHHi BnaTbCa, ^o 3aCBororoTb. AHani3OBi nignararoTb aBH^a Ta npo^CH, ^o Big6yBaroTbCa b KnaCi, Konu yHHi pa3OM 3 yHHTeneM 3giMCHroroTb ni3HaBanbHy gianbHiCTb y KnaCi.
3. nigxig i3 nornagy pe3ynbTaTiB, aKHM CnpaMOBye HaC Ha 3'aCyBaHHa CyKynHOCTi KOMneTeHTHOCTeM (3HaHb, HaBHHOK, yMiHb Ta iHme), kotphmh OBonoginu yHHi niCna BHBHeHHa TeMH, pO3giny KOMnneKCHO.
Y 3B'a3Ky 3 цнм no-iHmoMy nogaeTbCa CHCTeMa MeTogiB HaBHaHHa. B OCHOBi ixHboro go6opy Ta KOHCTpyroBaHHi ne^HTb CTpyKTypa BignoBigHHx кoмпeтeнцiM i ^yH^iM.
Y CBoeMy goCnig^eHHi mh, nepegyCiM, 3BepTaeMO yBary Ha niHrBiCTHHHy KOMneTeHTHiCTb aK nigrpyHTa BHBHeHHa yKpaiHCbKOi mobh, CKnagoBi aKOi y3aranbHeMO b тa6nнцi:
es K F cö K F
s C
H <D
<D 0
® 0 e a 0
Отже, в основi лшгвютично! компетентност ми можемо видiлити синтаксичну i пунктуацiйну, якi в украшськш мовi формуються у взаемозв'язку, що знайшло вiдображення у назвi роздшв "Синтаксис i пунктуащя".
Процес формування пунктуацшно! компетентностi включае такi етапи:
1) пошук прояву ключових компетентностей у кожнш конкретнiй темi;
2) проектування пунктуацшно! компетентностi на вшх ступенях навчання;
3) вiдображення пунктуацшно! компетентностi в навчальних стандартах, програмах, шдручниках та методиках навчання.
Пунктуацшна компетенцiя е освiтньою, предметною, оскшьки И формування вiдбуваеться на уроках укра!нсько! мови (вивчення пунктуацiйного матерiалу, формування навичок правопису, застосування !х на уроках розвитку мовлення, у побудовi власних дiалогiчних та монолопчних висловлювань i пунктуацiйному !х оформленш на письмi).
Отже, пунктуацiйну компетентшсть ми можемо структурувати таким чином:
Для з'ясування специфiки формування пунктуацшно! компетентносп на кожному eTani n0Tpi6H0 описати !! динaмiку.
Динамша розвитку пунктуацшно! компетентносп
Стутнь навчання Об'ект дшсносн Елементи компетенци, ят засвоюються
1-ий етап початкова школа (1-4 кл.) Види речень за метою висловлювання та штонащею. Роздiловi знаки при однорщних членах речення. Роздiловi знаки при однорщних членах зi сполучниками, кома на межi складного речення [5]. Умшня визначати вид речення за метою висловлювання, роз-тзнавати речення з окличною iнтонацiею та пояснення роздшових знакiв у вивчених пунк-тограмах.
2-ий етап основна школа (5-9 кл.) Роздiловi знаки кiнця речення, мiж пiдметом i присудком, при однорщних членах речення, вставних словах, звертаннях, мiж частинами складного речення, при прямш мовi, дiалозi, дiеприкметнику, дiеприкметниковому зворотi, дiеприслiвнику, дiеприслiвниковому зворотi, вигуку, в неповних реченнях [4]. Ставити та обгрунтовувати роздiловi знаки у вивчених синтаксичних конструкщях, штонувати речення, правильно 1х будувати, розташовувати роздiловi знаки у власних висловлюваннях, знаходити i виправляти пунктуацшш помилки у сво!х та чужих роботах.
3-ш етап старша школа (10-11 кл.) Роздiловi знаки у вивчених синтаксичних конструкщях. Удосконалювати знання пунктуацшного матерiалу, набутi у попередшх класах.
Така динамша розвитку пунктуацшно! компетенцн свiдчить про те, що з класу в клас у процес навчання збшьшуеться кшьюсть i якiсть засвоених учнями елеменпв пунктуацшно! компeтeнтностi, наприклад, у початковш школi закладаються основи компетенцн у будовi речення лише за метою висловлювання та роздiлових знаюв кiнця речення, поняття "просте" та "складне речення", в основнш вщбуваеться поглиблення i розширення цих елеменпв, якi в свою чергу входять до граматично! та правописно! компетенцн на основi текстово!. Тобто,
вщбуваеться розвиток компетенци в читанш та письмi. В старшш школi удосконалюються елементи пунктуацшно! компетенщ, набутi в попердiх класах.
Отже, формування змюту пунктуацшно! компетенци вщбуваеться у три основнi рiвнi.
Перший [мвень загального теоретичного уявлення, формами фшсацл якого е розроблення змюту теоретично'1 пунктуацшноТ компетентностi, визначення 11 складу, структури, функцiй.
Оскiльки загальна середня освга розглядаеться як основа цшюного розвитку особистостi молодо! людини та 11 соцiального ставлення до суспшьства, а змiст пунктуацiйного матерiалу виступае як педагогiчно адаптований сощальний досвiд, вiн мае складатися з вщповщних йому структурних складникiв, кожен з яких е певним специфiчним досвщом i в кiнцевому результат може бути представленим у вигщщ системи компетентностей. Керуючись тим, що соцiалiзацiя особистостi вiдбуваеться в рiзних сферах дiяльностi, спiлкування та самосвщомосп, доцiльно говорити про такi компоненти змюту пунктуацшного матерiалу, як: шформацшно^яльнюний, комунiкативний i рефлексивний, якi властивi вивченню пунктуацiйного матерiалу. Iнформацiйно-дiяльнiсний компонент мае бути комплексним i вмщувати складники, що визначають рiзнi аспекти формування пунктуацшно! компетентностi та процеси дiяльностi, зокрема: тзнавальний (вивчення теоретичного пунктуацшного матерiалу), щншсний (забезпечення сприйняття матерiалу з пунктуаци через початковi знання, формування в учнiв пунктуацшно! компетентности це усвiдомлення цiлiсного значення пунктуаци), технологiчний (забезпечуе ознайомлення учшв iз методами спостереження над мовним матерiалом, формуе вмiння порушувати та розв'язувати проблему, сприяе побудовi й оргашзацп навчання як творчого процесу та формуванню досвiду), розвивальний (розвиток шзнавального iнтересу учня до пунктуаци через ознайомлення його з основами теорп И вивчення, сприяе розвитку активност та самостшносп учнiв через залучення до практично-дослiдно! роботи). Комушкативний компонент запезпечуе формування досвщу спшкування особистостi з iншими (iнтонування - в усному мовленш; пунктуацiйно правильне оформлення тексту - на письм^. Рефлексивний - самопiзнання, саморозвиток учня.
Другий [мвень - це рiвень навчального предмета, де вiдбуваеться конкретизащя складу, структури, функцiй змiсту теоретичного матерiалу з пунктуацi!. Вiн фшсуеться у стандартах освiти, навчальних планах та методиках викладання.
Теоретичне уявлення про вивчення пунктуаци полягае у тому, що воно визначаеться як цшюнють, яка охоплюе:
а) частину змюту предмета, що тдлягае вивченню, з перелшом компетенцiй як сукупносп знань i способiв дiяльностi, необхщних для вивчення певного матерiалу;
б) засоби вивчення пунктуацшного матерiалу учнями;
в) вимоги до рiвня засвоення лiнгвiстичного матерiалу з перелiком вщповщних компетенцiй учня, якi передбачають його особистюний досвiд дiяльностi вiдносно предмета.
Для забезпечення поступовост реалiзацi! компетентнюного пiдходу у вивченнi пунктуацi! важливе значення мають освiтнi програми, яю конкретизують та окреслюють обсяг i глибину пунктуацiйно! компетентностi учнiв[4; 5].
Навчальна програма - це осв^нш нормативний документ, побудований на основi системно-оргашзацшно! едностi цiлей, цiнностей, змюту осв^и та вимог до рiвня його засвоення, а також умов оргашзацп навчального процесу [3]. Програми мютять вказiвки щодо вироблення в учшв основних пунктуацшних умiнь i набуття досвiду самостiйно! навчально! роботи. До навчальних програм уведено також роздш критерпв оцiнювання навчальних досягнень школярiв (узагальнено), який все ж таки допоможе вчителевi позбутися формалiзму в оцiнюваннi результатiв навчання.
Третш р1вень - це рiвень навчального матерiалу з пунктуаци, коли склад, структура й функцп вивчення пунктуаци фшсуються у формi пiдручникiв та шших засобiв навчання, тут здшснюеться подальша конкретизацiя змiсту навчального предмета, зокрема i пунктуацi!.
Пiдручник - це книга або шший носш iнформацi!, який е засобом для засвоення змюту осв^и й мютить навчальний матерiал, який не завжди систематизований, передбачений навчальною програмою з пунктуаци. Щцручник е iнформативною моделлю, яка в сво!й структурi мютить три основш блоки: 1) вимоги до результат роботи учня з шдручником; 2) текстовий блок, який розподшяеться на основний, додатковий та пояснювальний; 3) блок дiяльнiсного спрямування (питання i завдання на репродуктивну, творчу, емоцiйно-цiннiсну, рефлексивну, контрольно-оцiнну дiяльнiсть) [2, с. 57].
З погляду компетентшсного тдходу тдручник як навчальний 3aci6 виконуе так основш функцн: iнформaцiйно-пiзнaвaльну (подання шформацн через текст, фотокартку, малюнок, модель, схему, рекомендaцiю та шше), дослiдницьку (сaмостiйне розв'язання проблеми), практичну (виконання вправ i завдань, як дають змогу вдосконалювати пунктуaцiйнi навички та стимулюють практичну дiяльнiсть), самоосвнню (формування навичок сaмоосвiти, заохочення до подальшого творчого пошуку), якi спрямоваш передусiм на сприяння формуванню та розвитковi основних елементiв пунктуацшно! компетентность
Таким чином, обгрунтування складових пунктуацшно! компетентносп свщчить про !! бaгaторiвневий характер, вaжливiсть !! формування для розвитку особистосп учнiв. Основою формування пунктуацшно! компетентносп можна вважати програмовий мaтерiaл, методичнi посiбники, iнтерaктивнi методи навчання, засоби навчання, вивчення пунктуацн на текстовiй основi та шше. Важлива роль у формуванш пунктуацшно! компетентносп выводиться вчителевi, який мае проaнaлiзувaти, готуючись до уроку, як саме пунктуацшний мaтерiaл можна використати для розвитку в учшв пунктуацшно! компетентность Для цього складаеться !х орiентовний перелiк, який вiдтворюеться в планах уроку. Окреслений нами змют та структурна оргашзащя пунктуaцiйно! компетенцн дозволить зробити уроки вивчення пунктуацшного мaтерiaлу бшьш насиченими, результативними, шдвищить iнтерес до вивчення рiдно! мови, оскшьки учш будуть сaмi визначати практичну цшнють виучуваного мaтерiaлу, бачити взаемозв'язок у вивченш пунктуaцi! та шдвищенш рiвня культури мовлення. Перспективним, на наш погляд, е дослщження шляхiв формування пунктуaцiйного мaтерiaлу, вивчення критернв оцiнювaння рiвня пунктуaцiйно! компетенцн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. - 2003. - № 5.
2. Овчарук О. В. Компетенпсний шдхщ у сучаснш освт : свповий досвщ та укра!нсью перспективи бiблiотекa з освiтньо! полiтики / О. В. Овчарук. - К. : "К.1.С.", 2004. - 112 с.
3. Оконь В. Введение в общую дидактику / В. Оконь. - М.: Высш. шк., 1990. - 382 с.
4. dyvoslovo.com.ua/vydannya/kalendar_2013.
5. te.zavantag.com.
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ОРГАШЗАЦП КОНТРОЛЮ У
НАВЧАНН1 ПЕРЕКЛАДУ
К. пед. н. RonoMieць С. С., Гуреева Л. В.
Укрална, Кшв, НТУУ «КП1»
Abstract: The article deals with the relevant questions concerning the modern trends in control and assessment of translation and interpreting training. The authors analyzed the approaches to the issue of control in the learning process, the lack of fundamental empirical research of a translator / interpreter competence, productivity and the quality evaluation system in translation and interpreting, as well as the lack of fundamental works aimed at the development of the quality control system in translation. For this reason, the issue of control in translation and interpreting training is important and presents great theoretical and practical interest. The concepts of objects, methods and results of assessment and testing are described in the article. The control in teaching translation is regarded not only as the identification of learning results, but mainly as a way of learning, which makes it a component of practice. The article also addresses the issues required to improve the control system and to create the reliable assessment and testing system. The issues of translation competence and complex translation skills, the necessity to use authentic texts while creating a system of exercises is discussed. The assessment and testing of the translation and interpreting practice, which is a highly complex activity, requires the involvement of not only practicing interpreters and foreign language teachers but also scientists who studying the issue. The analysis of different types of translation/interpreting and the test development to monitor the formation of professional skills of future translators and interpreters are the prospects for further research.
Keywords: control in translation and interpreting, assessment and testing, testing system, quality control system, monitoring.
