ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

PEDAGOGY

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТ1В ПРОФЕС1ИНО1 МОБ1ЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ПРОФЕС1ИНО ОР16НТОВАНОГО НАВЧАННЯ 1НШОМОВНОГО СП1ЛКУВАННЯ

к.п.н. Дем'яненко О. С., к.п.н. Раковська М. А.

Украта, м. Миколащ Миколагвський нацюнальнийутверситет iMeni В.О. Сухомлинського DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31072019/6603 ARTICLE INFO ABSTRACT

Received: 29 May 2019 The article is devoted to the problem of professional mobility as a stable

Accepted: 10 July 2019 integral characteristic of a future specialist which determines the content,

PubHshed: 31 July 2019 direction and success of an activity in the process of professional

- development in the conditions of modern higher education. Professional

KEYWORDS mobility is considered in the totality of professional knowledge and

nrofessional mobility skills, specified in the ability to implement professional competencies in

professionally OTiented training a particular professional activity. The author analyzes the formation of

foreign langiiage eommunication professional mobility and mastering of foreign language skills based on students of mrn-langii^ specialties the linguistic-communicative competence. Different educational aspects linguocommunicative competence of the formation of future specialists' professional mobility which allows

optimizing professional knowledge, skills and abilities are described.

Citation: Дем'яненко О. £., Раковська М. А. (2019) Formuvannia u Studentiv Profesiinoi Mobilnosti v Umovakh Profesiino Oriientovanoho Navchannia Inshomovnoho Spilkuvannia. International Academy Journal Web of Scholar. 7(37). doi: 10.31435/rsglobal_wos/31072019/6603

Copyright: © 2019 Дем'яненко О. С., Раковська М. А. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Сучасна вища освгга безумовно розвиваеться в напрямку поглиблення cne^ani3a^I, що дозволяе виховувати грамотних i професшних фаивщв в рiзних областях. Сьогодш можливосп роботи студента в шновацшних мгжнародних проектах, що вимагають постшно! мгждисциплшарно! взаемодп з використанням шформацшно-комушкацшних технологш в шшомовнш комушкацй зростають, а 1х застосування дае можливють шдвищити рiвeнь мобшьносп й здaтнicть швидко адаптуватися до нового середовища, працюючи в рамках команди.

Створення можливостей для штеграцп cтудeнтiв в загальноевропейський оcвiтнiй проспр передбачае особливу пiдготовку, а також яюсну iншомовну оcвiту, тобто маеться на увaзi створення для студенев оcвiтнього простору, результатом дiяльноcтi якого стане професшна комунiкaтивнa мобiльнicть студента iз використанням iнозeмноI мови. Сучасна професшна дiяльнicть передбачае велику кшьюсть рiзномaнiтних мовних cитуaцiй, що вимагае комушкативно!, у тому чиcлi шшомовно!, мобiльноcтi. Комунiкaтивнa мобiльнicть - це нaбiр якостей оcобиcтоcтi, якi характеризують II як таку, що здатна швидко й адекватно реагувати в будь-який мовно! ситуацп. Розвивати комушкативну мобiльнicть можна за рахунок самонавчання та саморозвитку, але II основи, безумовно, закладаються в процес навчання.

Результати дослщження. У cучacнiй систем вищоI оcвiти прiоритeтним е завдання формування конкурeнтоcпроможноI оcобиcтоcтi, яка володiе лiнгвокомунiкaтивною компeтeнтнicтю, яка вмiе вести дшову комунiкaцiю та володiе такою штегральною характеристикою оcобиcтоcтi, як мобшьшсть. Процес становлення фaхiвця визначаеться сформованютю у нього профeciйноI мобiльноcтi, цшеспрямоване формування якоI пiд час

HaBHaHHa iHmoMoBHoro cninKyBaHHa 6yge e^eKTHBHHM Ha ocHoBi cuHTe3y couionoriHHol, ncuxonoriHHol, ncuxoniHrBicruHHol, negaroriHHo! Ta niHrBogugaKiuHHol m^opMauil.

IcTOTHy ponb y po3po6neHHi 3a3HaHeHoI npo6neMaTHKH BigirparoTb gocnig^eHHa TaKux yHeHux, aK: A. Ba^eHKo, O. rycaK, G. iBaHHeHKo, H. Ko^eMaKrna, T. KoTMaKOBa, ro. KnuMeHKo, A. HenenoBa, P. npiMa, H. CymeHueBa, H. XopyH^a, C. ^oBneBa Ta iHmi. Ui HayKoBui BuaBnaroTb 6e3nocepegrnH iHTepec go ^opMyBaHHa npo^eciÖHol Mo6inbHocri MaH6yraix ^axiBuiB, BHnycKHHKiB 3aKnagiB bh^oi ocBiTH. y gocnig^eHHax BiTHH3HaHux yHeHux Haronomyerbca, ^o npo^eciÖHa Mo6inbHicrb cborogm BHCTynae HaÖBa^nHBimoro cKnagoBoro KBani^iKauiÖHol xapaKTepucTHKu cyHacHoro cneuianicra.

OgHaK, npo^eciÖHa Mo6inbHicrb aK aKicTb BunycKHHKa 3aKnagy bh^oi ocBiTH, mnaxu II ^opMyBaHHa y npoueci HaBHaHHa iHmoMoBHoro cninKyBaHHa 3aco6aMH npegMeia «lHo3eMHa MoBa» ^e He gocHTb rnu6oKo gocnig^eHe nuTaHHa.

TaKHM hhhom, MaeMo npoiupiHHa m™ couianbHoro o6yMoBneHicTro Ta aKTyanbHicrro ^opMyBaHHa y BunycKHHKiB HeMoBHux cneuianbHocreH npo^eciÖHol Mo6inbHocri Ta HegocraTHboro KinbKicrro gocnig^eHb, noB'a3aHux aK 3 po3KpHrraM cneuu^iKH craHoBneHHa uiel oco6ucTicHoI aKocTi b npoueci oBonogiHHa iHmoMoBHHM cninKyBaHHaM, TaK i 3 po3po6Koro KoHKpeTHo! TexHonori! II ^opMyBaHHa. IcHye TaKo^ nporapinna m™ gugaKTHHHHMH Mo^nuBocraMH iHo3eMHoI mobh aK HaBHanbHoro npegMeia no3HTHBHo BnnuBaTH Ha craHoBneHHa npo^eciÖHol Mo6inbHocri aK aKocTi oco6ucTocTi Ta Bigcyraicrro TeopeTHHHux i npaKTHHHux nigxogiB go peani3aui! gaHux Mo^nuBocreH; m™ Heo6xigHicrro BuaBneHHa e^eKTHBHoro 3aco6y ^opMyBaHHa npo^eciÖHol Mo6inbHocri y cTygeHTiB HeMoBHux cneuianbHocTeH i HaaBHicrro BignoBigHux HaBHanbHux noci6HHKiB 3 iHo3eMHoI mobh, aKi BucrynaroTb 3aco6oM HaBHaHHa iHmoMoBHoro cninKyBaHHa.

Mo^eMo CTBepg^yBaTH, ^o crygeHTH HeMoBHux cneuianbHocreH y uinoMy geMoHcrpyroTb ncuxiHHy, MoTHBauiÖHy i KormTHBHy roroBHicTb go Ha6yrra 3gaTHocri onepaTHBHoro h e^eKTHBHoro pearyBaHHa b KoHTeKcTi cKnagHux npo^eciÖHux cmyauiH. y toh ^e Hac goBegeHo, ^o npo^eciÖHa Mo6inbHicTb He ^opMyerbca i He 3'aBnaerbca b crpyKTypi oco6Hcrocri crygeHTa caMa no co6i, II Heo6xigHo ^opMyBara uinecnpaMoBaHo, npu uboMy npegMeT «lHo3eMHa MoBa» Mae gna uboro Bci noieHuiMHi Mo^nuBocri.

npo^eciÖHa Mo6inbHicTb Mae pi3Hi $opMH npoaBy. flna cTaHoBneHHa npo$ecioHani3My HaH6inbm 3HaHy^HMH cepeg hhx BucrynaroTb npo^eciÖHo-KynbTypHa i npo^eciÖHo-couianbHa Mo6inbHicTb. «npo^eciÖHo-KynbTypHa Mo6inbHicTb ^axiBua - ue 3gaTHicTb nroguHH MucnuTH BinbHo h caMocriHHo, ageKBaTHo ournroBara nogil, 6yru totoboto go gocnigHuubKo! gianbHocri, tbopho cnpuHMaTH iH^opMauiro, ^o HagxoguTb, 3gaTHicTb go KpeaTHBHoro MucneHHa, roioBHicTb go HeciaHgapTHHx pimeHb b hobhx o6ciaBHHax, BMiHHa nepeg6aHaTH xapaKTep i xig TpaHc^opMauiö aK y npo^eciKHiH c^epi, TaK i b cycninbHoMy po3BHTKy b uinoMy» [1]. «npo^eciÖHo-couianbHa Mo6inbHicTb -ue BnacTHBicTb couianbHo-nepeTBopTOTOHo! gianbHocii, 3MiHa ^axiBueM cBoe! couianbHo! no3uuiI b npo^eciKHiH c^epi, cyKynHicTb couianbHux nepecyBaHb, aKa cynpoBog^yeibca 3pociaHHaM a6o 3HH^eHHaM couianbHoro ciaTycy nroguHH. npo^eciÖHo-couianbHa Mo6inbHicTb xapaKTepH3yeibca TaKHMH aKociaMH, aK: rHyHKicTb, guBepreHTHicTb, KoHBepreHTHicib, 3gaTHicTb go noriHHoro MucneHHa Ta pe^neKcil', Hag6aHHa aKTHBHol couioKynbTypHol no3HuiI, to^o» [2].

3HaHy^icTb npo^eciHHol Mo6inbHocri, Ha gyMKy H. BacuneHKa, 3yMoBneHa geKinbKoMa npuHHHaMH, aKi yMoBHo Mo^Ha noginuTH Ha 3oBHimHi Ta BHyipimHi. 3oBHimHi npuHHHH BH3HaHaTOTbca 3MiHaMH b cepegoBH^i ^HrregianbHocTi nroguHH, aKi Mo^yrb MaTH rno6anbHHH ia iHguBigyanbHHH xapaKTep. Tno6anbm 3MiHH BHKnuKaHi pecTpyKTypu3auieTO eKoHoMiKH, a iHguBigyanbHi - 3MiHoro npoueci!, po6oHoro Micua, ciaTycy b opram3auiI b pe3ynbTaii pi3Hux npuHHH. HayKoBeub 3ayBa^ye, ^o «BHyrpimHi npuHHHH o6yMoBneHi iHguBigyanbHoro cnpaMoBaHicTTO oco6ucTocii. 3 ogHoro 6oKy bohh BH3HaHaTOTbca MoruBauieTO ycnixy, aKa BHKnuKae b oco6ucTocii nparHeHHa go BgocKoHaneHHa npo^eciÖHHx yMiHb Ta HaBHHoK, caMopo3BHTKy, Kap'epHoro 3pocTaHHa, a 3 iHmoro 6oKy - ni3HiM npo^eciÖHHM caMoBH3HaHeHHaM, ^o nepeg6aHae nepexig go npoueci!, aKa 3HaHHo Bigpi3Haerbca 3a npo^ineM Big ogep^aHo! paHime npo^eciHHol ocBiTH. CyHacHa cuTyauia b cycninbcTBi BHMarae Big nroguHH 3gaTHocri go caMo3MiHH aK cnoco6y npuHHaTia BHKnuKy mBugKo 3MiHTOBaHoI peanbHocii 3 opiemauiero Ha aBToHoMHicTb, He3ane^HicTb, onopy Ha BnacHi cunu» [3, c. 15].

TaK H. Mep3naKoBa BBa^ae, ^o npo^eciÖHa Mo6inbHicTb i KoMneTeHTHicrb 3HaxogaTbca y B3aeMo3ane^Hocii. «iHBapiaHTHi (KnroHoBi) i BapiaTHBHi (npo^eciÖHi) KoMnereHuil, ^o ciaHoBnaTb

^yHgaMeHT npo^eciHHol KoMneTeHTHocii, e ^aKiopoM ^opMyBaHHa npo^eciHHol Mo6inbHocii, a npo^eciÖHa Mo6inbHicTb cnpuae ^opMyBaHHro npo^etiÖHol KoMnereHTHocTi. KnroHoBi KoMneieHui! Bigo6pa^aroTb 3aranbHonpo^eciÖHHH xapaKTep gianbHocii Ta oco6ucTocTi ^axiBua i xapaKiepH3yrorb

MmKynbTypm Ta Mmrany3eBi 3HaHHa, BMiHHa Ta 3gi6Hocri, Heo6xigHi gna agama^i Ta gianbHocri b pi3HHx npo^eciÖHHx o6nacrax» [4].

flo craHoBneHHa npo^eciÖHOi Mo6inbHocri Hane^aTb: co^anbHo-KoMymKaTHBHi кoмпeтeнцii, aKi 3a6e3MnyroTb roTOBHicTb MaH6yraboro $axiB^ 3giHcHroBaTH cBoro npo^eciÖHy gianbHicTb, npHCTOCOByronHCb go cynacHoro cycmnbcraa, go po6oTH 3 hobhmh iH^opMa^HHHMH TexHonoriaMH; ocBiTHi кoмпeтeнцii, go aKHx Hane^aTb: MeTogunm, 3aranbHoHayKoBi, ^hhicho-CMHcnoBi H 3aranbHoKynbTypHi; MmKynbTypm кoмпeтeнцii, to6to 3gaTHicTb ycnimHo gocaraTH B3aeMopo3yMiHHa 3 npegcTaBHHKaMH pi3HHx KynbTyp; nmrBoKoMymKaTHBHi кoмпeтeнцii.

npo6neMa ^opMyBaHHa npo^eciÖHol nmrBoKoMymKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi cTygemiB TicHo noB'a3aHa 3 npo6neMoro aKTHBi3a^i m3HaBanbHoi gianbHocri Ta MoTHBa^ero HaBnaHHa, cnoco6aMH HaBnaHHa. HiHrBoKoMymKaTHBHy KoM^TeH^ro Mo^Ha Ha3BaTH MeToro BHBneHHa mo3eMHoi mobh, TaK aK cTygeHTH HaBnaroTbca b mTynHoMy cepegoBH^i, ToMy im Heo6xigHo cTBoproBaTH yMoBH, MaKcHManbHo Ha6nu^em go mobhoto Ta KynbTypHoro cepegoBH^a BHynyBaHoi mobh, aKa opraHinHo BxogHTb b o6nacTb npo^eciÖHol KoMneTeHTHocTi Ta e cKnagoBoro nacTHHoro opieнтaцii oco6hctoct1 Ha 3aranbHonrogcbKi цiннocтi, nepeg6anae c^opMoBamcrb yaBneHb npo Ha^oHanbHo-KynbTypm oco6nHBocri, ix BHKopucraHHa y c^epi MrnKynbTypHoi кoмyнiкaцii.

HmrBoKoMymKaTHBHa KoMneTeHTHicTb cTygeHTiB e ocbithim pe3ynbTaTOM ocBoeHHa Heo6xigHoro iHmoMoBHoro npo^eciÖHoro cnoBHHKa, цiннicннx opiem^iH iHmoMoBHoro cepegoBH^a H KoMnneKcy KoMyHiKaTHBHHx yMiHb, ^o 3a6e3nenye roToBHicTb go 3giHcHeHHa npo^eciKHol KoMymKa^l b MrnKynbTypHoMy giano3i 3 BHKopucraHHaM mo3eMHoi mobh. Ag^e caMe iHo3eMHa MoBa aK HaBnanbHuH npegMeT Mae gugaKTHnm Mo^nHBocri b raam ^opMyBaHHa y cTygeHTiB HeMoBHHx OTe^anbHocreH npo^ecmHol Mo6inbHocri.

He BHnagKoBo Kypc mo3eMHoi mobh nacro HocHTb npo^eciÖHo opiemoBaHuH xapaKTep, Horo 3aBgaHHa BH3HanaroTbca b nepmy nepry KoMymKaTHBHHMH i m3HaBanbHHMH norpe6aMH ^axiB^B BignoBigHoro npo^inro. Спeцн$iкa ageKBaTHoi цнм ^naM nigroToBKH nonarae b TaKoMy BonogiHHi cninKyBaHHaM iHo3eMHoro MoBoro, aKe go3Bonae BHKopucTOByBaTH Horo gna 3agoBoneHHa npo^eciÖHHx noTpe6, peani3a^i oco6hcthx ginoBHx KoHTaKTiB i noganbmol npo^eciHHol caMoocBiTH Ta caMoBgocKoHaneHHa. TaKHM hhhom, npo^eciÖHa nigroToBKa BHnycKHHKa HeMoBHoi ^e^anb^cn 6araTo b noMy BH3HanaeTbca cTyneHeM Horo ynacri b mmoMoBHoMy iHTepaKTHBHoMy cninKyBaHHi, ^Bro^Hmc^ Horo BKnroneHHa go MmKynbTypHoi кoмyнiкaцii. iHmHMH cnoBaMH, BHnycKHHK noBHHeH 6yTH 3gaTHuH go BHKopucraHHa mo3eMHoi mobh b pi3HHx 3MmroBaHHx co^anbHo H npo^eciHHo geTepMmoBaHHx cнтyaцiax.

^k Haronomye r. MixHeHKo, iHo3eMHa MoBa Hane^HTb go цнкny ryMamTapHHx gu^H^m, ane b toH ^e nac BoHa 3a6e3renye ^o^in^^ni gu^H^m^ «Cyraicrb Dpo^eciHHo-opieHTOBaHoro HaBnaHHa mo3eMHoi mobh пonarae b Horo lHTerpa^i 3 ^o^inroronuMH gнcцнпniнaмн 3 MeToro cHHTe3y Ta пpogyкyвaннa ^o^eciHHux 3HaHb Ta ^opMyBaHHa y MaH6yTHboro $axiB^ üpo^eciHHo 3HanHMHx aKocTeH oco6hctocti. lHo3eMHa MoBa gna пpo^eciHнoro cпinкyвaннa b цboмy внпagкy e 3aco6oM mgBH^eHHa пpo^eciHнoi кoмпeтeнтнocтi Ta oco6нcтicнo-пpo^eciHнoro po3BHTKy MaH6yTHix cпeцianicтiв» [6, c. 61].

TaK, BHBnaronH 3acagu ^opMyBaHHa ^o^ecm^! Mo6inbHocTi MaH6yTHix lH^eHepiB 3aco6aMH mo3eMHol mobh, H. MepKynoBa пigкpecnroe, ^o KoMyHiKaTHBHa ^yнкцia iHo3eMHol mobh Kopenroe 3 ycпimнicтro BHBneHHa iHmux ^o^ecm^ 3HanHMHx gнcцнпniн, ag^e «oBonogiHHa BHgaMH MoBneHHeBol gianbHocTi mnaxoM 3aHypeHHa b KoHTeKcT пpo^ecii зa6eзпeнye ygocKoHaneHHa Muxi™^ пpoцeciв, Ha6nu^eHHa cTygeHTiB go bhcokoto piBHa agaптoвaнocтi go cпeцн^iкн ^o^ecm^! c^epu» [5, c. 387].

BuBneHHa iHo3eMHoi mobh y 3aKnagax BH^oi ocbith po3rnagaeTbca b aKocTi Ba^nHBoro ^aKTopa ^opMyBaHHa пpo^eciHнoi Mo6inbHocTi MaH6yraix ^axiвцiв, ^o po3muproe Mo^nHBocTi oco6ucTicHoro Ta пpo^eciHнoro po3BHTKy, 3giHcHeHHa ^o^ecm^! gianbHocTi b Mi^KynbTypHoMy KoHTeKcTi, roniKynbTypHa ocBiTa Hagae cepegy пiзнaннa i ^opMyBaHHa, a MoBa - mcrpyMeHT. To6to b пpoцeci cпinbнoi gianbHocTi rogarora i cTygeHTiB 3 BHBneHHa пpegмeтa a6o пpegмeтннx o6nacTeH 3aco6aMH pigHoi Ta iHo3eMHoi mob gocaraeTbca cHHTe3 пpo^eciHннx кoмпeтeнцiH, ^o 3a6e3Mnye BonogiHHa iHo3eMHoro MoBoro Ta ocBoeHHa пpegмeтнo-пpo$inbнoгo 3MicTy ocbith. nig nac TaKoro BHBneHHa üpegMeTiB ^opMyeTbca iHTepec go MaH6yTHboi пpo^ecii, po3BHBaroTbca 3gi6Hocri go iHmoMoBHoro cпinкyвaннa, BMiHHa oTpHMyBaTH HoBy iн^opмaцiro 3a goпoмororo iHo3eMHoi mobh, i Bce цe otpuae agaптaцii cTygeHTiB go yMoB cynacHoro cBiTy.

При цьому навчання шоземно! мови як навчально! дисциплши слщ оргашзовувати так, щоб забезпечити загальну теоретичну i практичну тдготовку професшно! мобiльностi в спiлкуваннi студенев. Готовнiсть студента до застосування шоземно! мови в реальнш продуктивнiй професшнш комунiкативнiй дiяльностi актуалiзуeться участю студенев в рiзноманiтних мовних проектах, пов'язаних з !х майбутньою професiйною дiяльнiстю.

Безумовно, слiд звернути увагу i на проблему створення вiдповiдного навчального пошбника, що вiдповiдаe основним потребам i цiльовим установкам сьогодення. 1нтерес дослiдникiв (Т. Анохiна, В. Бейлшсон, I. Бiм, Н. Гез, I. Медведюк, Л. Попова, О. Салютра, Л. Тюрiна, С. Фоломкiна та ш.) до проблеми якiсного формування навчально-методичного забезпечення навчального процесу з шоземно! мови спровокований прагненням до тдвищення якосп тдготовки сучасного фахiвця, здатного i готового до активного включення в новий професiйний проспр. Адже необхiдно розробляти навчальнi пошбники не тiльки для того, щоб вони забезпечували високу яюсть й сощальну спрямованiсть освiти, вони також необхщш для посилення особистiсного компонента освгги i розвитку продуктивного мислення, для забезпечення адаптивносп особистостi в системi професiйних вiдносин.

Навчальнi пошбники з iноземно! мови можуть розглядатися як зашб формування у студенев професiйно! мобiльностi, якщо вони вщповщають дидактичним (вiдповiднiсть потребам педагогiчного процесу, цшеспрямованють, орieнтацiя на студента, стимулювання пiзнавально! активностi), методичним (комунiкативна спрямованють, врахування рiдно! мови, науковий шдхщ до вiдбору мовленневого матерiалу) вимогам, а також специфiчним вимогам: проблематизащя змiсту, мiждисциплiнарна iнтеграцiя при вiдборi навчального матерiалу, проблематизацiя методiв i прийомiв, наявнiсть рекомендацiй щодо дiяльностi студентiв.

Структурним компонентом навчальних поабниюв, метою яких е формування професшно! мобiльностi, виступае серiя проблемних професшних iншомовних завдань, нацiлених органiзувати проблемну професiйну ситуацiю й забезпечити з використанням iноземно! мови швидкi й ефективш предметнi дi! студентiв, спрямоваш на !! рiшення. Вирiшення проблемних професшних шшомовних завдань визначаеться включенням до навчального посiбника професiйно орiентованих текстiв монологiчного й дiалогiчного характеру, умовно-комушкативних та комунiкативних вправ, ошв i словосполучень, некомунiкативних вправ, тощо.

Висновки. Соцiально обумовленi вимоги до сучасного фах1вця тягнуть за собою необхвднють переосмислення суто лiнгводидактичних категорш, яю е значущими для процесу навчання шшомовного спiлкування. Сьогоднi слщ звертати увагу на формування у випускника закладу вищо! освiти професшно значущих особистiсних якостей, яю повинш визначити ефективнiсть адаптацi! й продукгивнють реагування фах1вця в новiй для нього ситуацi!. Однiею з таких якостей е професшна мобiльнiсть, яку визначаемо як виражену в певних умiннях здатнiсть особистостi швидко й ефективно реагувати на змiни в професшнш сфер^ коригувати зпдно цього сво! дi!.

Навчання iншомовного стлкування i вiдповiдно iноземна мова як навчальний предмет мае властивi тшьки йому потенцiйнi можливостi позитивно впливати на особистюш пiдструктури майбутнього фаивця, зокрема, позитивно впливати на становлення професiйно! мобiльностi у всьому проявi !! характеристик. У процесi оволодшня iншомовним спiлкуванням вщбуваеться занурення студента в професшно маркований шформацшний контекст, а оволодшня шоземною мовою як дiяльнiстю пов'язане зi становленням рацюнальних прийомiв !! здiйснення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алонцева А.И. Отношение студентов вузов к будущей профессиональной деятельности. / А.И. Алонцева // Проблемы современного педагогического образования. - 2017. - №55-4. - С. 341-347.

2. Бейлина А.Ф. Мотивация профессиональной деятельности преподавателей высшей школы. / А.Ф. Бейлина //Проблемы современного педагогического образования. - 2017. - №55-4. - С. 68-77.

3. Василенко Н. Формування професшно! мобшьносп майбутшх сощальних пращвнишв у процеа навчання у ВНЗ. / Н. Василенко // Науковий в1сник. - 2012. - Вип. 18. - С. 14-18.

4. Мерзлякова Н.С. Формирование профессиональной мобильности будущего инженера средствами поликультурного образования: автореф. дисс. ... к. пед. н.: 13.00.08 / Н.С. Мерзлякова. - Оренбург, 2012. - 23с.

5. Меркулова Л.П. Формирование профессиональной мобильности специалистов технического профиля средствами иностранного языка [Текст]: дисс. ... доктора пед. наук: 13.00.08 / Л.П. Меркулова; СГАУ. - Самара, 2008. - 454 с.

6. М1хненко Г.Е. Формування штелектуально! мобшьносп майбутшх 1нженер1в в умовах освггаього середовища техшчного ушверситету [Текст]: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.Е. М1хненко; Нац. ав1ац. ун-т. - Ки!в, 2016. - 245 с.