CC BY
8Л1ТЕРАТУРА
1. Арваштопуло Е. Г. Проектна методика навчання англшсько! мови на старшому ступеш лщею : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Арваштопуло Елла Георглвна. - К., 2006. - 289 с.
2. Дубко I. В. Метод проектов у навчанш учшв основно! школи письма шмецькою мовою пiсля англшсько! : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Дубко 1рина Володимирiвна. - К., 2012. - 284 с.
3. Конышева А. В. Современные методы обучения английскому языку / А. В. Конышева. - Минск : ТетраСистемс, 2011. - 304 с.
4. Тараскина Я. В. Проектная методика как средство формирования иноязычной коммуникативной компетенции студентов языкового вуза : немецкий язык, II курс : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Тараскина Ярослава Вячеславовна. - Улан-Удэ, 2003. - 206 с.
5. Knoll M. The project method : its vocational education origin and international development / M. Knoll // Journal of Industrial Teacher Education. - 1997. - Vol. 34. - № 3. - P. 59-80.
6. Methodology in language teaching : an anthology of current practice / J. C. Richards, W. A. Renandya [Eds]. - Cambridge : CUP, 2002. - 422 р.
7. Stoller F. Project work : a means to promote language content / F. Stoller [Електронний ресурс] // English teaching forum. - 1997. - Vol. 35. - № 4. - Режим доступу до статп : http://dosfan.lib .uic.edu/usia/E-USIA/forum/vols/vol35/no4/p2.htm
НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ ПРОФЕС1ЙНОГО СПРЯМУВАННЯ СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНОГО
ПРОФ1ЛЮ
Юсухно С. I.
Корець Т. В.
Укрална, м. Черншв Черншвський нацюнальний технологiчний утверситет, кафедра тоземних мов професШного спрямування
Abstract. It is common knowledge that ESP is not just a particular kind of language consisting of a particular type of teaching materials, but it is a very serious approach to language teaching and learning which aim to meet the needs of particular learners and equip students with specialized skills that will enable them to function in English in their professional life. That is to become highly qualified specialists able to solve any professional problem using their English. The aim of this paper is to explore the main issues of teaching ESP to university students of Economics and present some key information on the ESP teaching experience.
Keywords: subject content knowledge, communicative approach, students' aspirations and motivation, level of competitiveness, specialized terminology knowledge and skills, students' special interests, relevant principles and concepts, skills developing.
Будучи шструментом людсько! дiяльностi, мовлення у вшх li аспектах, як вщомо, неминуче несе на ra6i вщбиток впливу тих, хто нею користусться. У цьому сми^ шшомовне мовлення професшного спрямування також не е винятком: тут вщбиток впливу виявляеться в лексичних, граматичних, синтаксичних, психолшгвютичних особливостях професшного спшкування, що i складае змют дисциплши 1МПС. Цей змют об'ективуеться у виглядк
а) професшно значимих текспв;
б) кра!нознавчих знань, що забезпечують необхщний фон, на якому реалiзуеться професшно обумовлена мовленнева поведшка;
в) шшомовних знань i мовних автоматизмiв (навичок), здатних до переносу в умови професшно значимо! тематики i ситуацш спшкування;
r) KOMymKaTHBHHx yMiHb MOBHoro cninKyBaHHa, ^o BignoBigaroTb MOTHBaM i ^naM bhpoöhhhoi gianbHocii $axiB^ H ageKBarai noBegiHKoBHM HopMaM, npuHHaTHM y npo^eciHHo geTepMmoBamM сoцiyмi KopuciyBaniB iHo3eMHoro MoBoro [1, 85].
3HaHHa co^anbHe Ta KOMyHiKaTHBHe BHnpaBgaHHx ^aKTopiB, ^o BH3HanaroTb 3MicT HaBnaHHH, HiTKe yaBneHHa oKpeMHx Horo KoMnoHeHTiB y cnonyHeHHi i3 MaHcTeprncTro i npo^eciHHoro imyi^iero BHKnaganiB noBHHHi CTaTH ocHoBoro HayKoBo i npaKTHHHo o6rpyHTOBaHoro BH3HaneHHa eTaniB i npiopuTeTiB cynacHoro npo^eciHHo opiemoBaHoro HaBHaHHa iHo3eMHHx mob y BH3 YKpaiHH.
ÄKTya^bHiCTb npoö^eMH, ^o po3rnagaeTbca y garnH CTaTTi, noB'a3aHa 3 ochobhhmh 3aBgaHH3MH Ta пpннцнпaмн MeTogHKH HaBHaHHa iHo3eMHoi mobh npo^eciHHoro cninKyBaHHa Ha cne^anbHocTax eKoHoMiHHoro npo^inro y bh^hx HaBHanbHHx 3aKnagax (BH3) b YKpaiHi.
HaBHaHHa iHo3eMHHx mob y BH3 HeMoBHoro npo^inro Bigpi3HaeTbca cboimh 6araTopiHHHMH no3HTHBHHMH Tpagu^aMH, Mae BenHHe3HHH HayKoBHH i npaKTHHHHH noieH^an, ^o nociiHHo po3BHBaeibca. floHegaBHa noHana «iHo3eMHa MoBa» aK no3HaHeHHa HaBHanbHoi gu^unnmu 6yno egHHo 3aranbHonpHHHaTHM gna Bciei CHCTeMH ocBiTH, He3ane^Ho Big сneцн$iкн ^neH iHmoMoBHoi nigroToBKH [2, 17].
Peani3a^a CTpaTeriHHoi HacTaHoBH Ha Bxog^eHHa YKpaiHH b CBponeHcbKy cniBgpy^HicTb 3po6uno iHmoMoBHy nigroToBKy CTygeHTiB HeMoBHHx cne^anbHocieH ogHHM 3 HaHBa^nuBimux KoMnoHeHTiB bh^oi ocBiTH, ^o y gaHHH Hac peani3yeTbca b paMKax gu^unnmu «lHo3eMHa MoBa npo^eciÖHoro cnpaMyBaHHa».
nmaHHa npo BonogiHHa ginoBoro Ta npo^eciHHoro iHo3eMHoro MoBoro CTano gy^e aKTyanbHHM Ha cborogmmmH geHb. CyHacHHH CTaH po3BHTKy 3oBHimHboeKoHoMiHHHx 3B'a3KiB noTpe6ye aKicHo HoBoro nigxogy He TinbKH go npo6neM BHBHeHHa eKoHoMiKH B3arani, a H go mobhoi nigroToBKH MaH6yTHboro cne^anicia, aKoro B^e He Mo^Ha yaBHTH 6e3 Hane^Horo BonogiHHa iHo3eMHoro MoBoro, ^o e b MaH6yTHboMy ogHiero 3 ochobhhx yMoB oTpuMaHHa nepcneKTHBHoi po6oTH Ta noganbmoro Kap'epHoro pocTy. BhcokhH piBeHb BonogiHHa iHo3eMHoro MoBoro, 6e3yMoBHo, 36inbmye maHCH Ha puHKy npaцi 3 po3paxyHKy Ha BignoBigHy npo^eciÖHy gianbHicTb. BenHKi $ipMH myKaroTb 3HaroHHx ^axiB^B, ^o MaroTb gocBig HaBHaHHa 3a KopgoHoM, ^o BonogiroTb мiцннмн 3HaHHaMH iHo3eMHHx mob, 3HaHoMux 3i сneцн$iнннмн oco6nHBocTaMH rnmux KpaiH. IcHye TaKo^ HaranbHa noTpe6a eKoHoMiKH b eBponeHcbKux CTaHgapTax i MeTogax. 3pocTaroHa iHTepHa^oHani3a^a eKoHoMiKH, TexHiKH, HayKH i eyeninbeTBa BHMarae Bce 6inbme npo^ecioHaniB, aKi Mo^yTb Ha6yTH npo^eciÖHHx 3HaHb 3a KopgoHoM, ^o, y CBoro Hepry, HeMo^nHBo 6e3 3HaHHa iHo3eMHHx mob [3, 126].
CaMe ^H nigxig 3yMoBHB CTpyKTypy Kypcy, b xogi aKoro CTygeHTH Mornu 6 yHHTuca po3yMiTH iHmoMoBHy ne^iro 3a CBoero cne^anbHiciro, cninKyBaTHca 3 neKTopoM Ta/a6o TpeTiMH oco6aMH 3 npHBogy ii 3MicTy (3anHT iH^opMa^i, MoBHa peaкцia Ha 3anHTaHHa cniBpo3MoBHHKa, apгyмeнтaцia); 6paTH yHacTb b oco6hcthx 6ecigax 3 KoneraMH, nepecnigyroHH pi3Hi KoMyHiKaTHBHHMH HaMipu; BHCTynaTH 3 gonoBigaMH; BHnyHaTH ocBiTHro Ta npo^eciÖHo 3HaHHMy iH^opMa^ro 3 gpyKoBaHHx g^epen Ha pi3HHx Hociax; nucaTH TeKCTH (pe^epaT, pe3roMe, aнoтaцiro, Big3HB, ginoBHH nuci) npo^eciÖHo opieHToBaHoro/ocBiTHboro xapaKTepy Ta iH., to6to roTyBaTH ce6e go poni noBHonpaBHoro napTHepa y npo^eciÖHux KoHTaKTax i3 3aKopgoHHHMH KoneraMH [4, 30].
3 caMoro nonaTKy HaBHaHHa iHo3eMHoi MOBH npo^eciÖHoro cnpaMyBaHHa CTygemiB eKoHoMiHHHx cne^anbHocieH Hamoro By3y mh opieHTyeMo MaH6yTHix cne^aniciiB b c^epi eKoHoMiKH Ha Te, ^o gaHHH Kypc Mae 3a MeTy He nume po3bhtok HaBunoK HHTaHHa i nepeKnagy ^axoBoi niTepaTypu, a TaKo^ ygocKoHaneHHa MoBneHHeBux HaBunoK, Heo6xigHux gna 3giHcHeHHa iHmoMoBHoro ycHoro Ta nuceMHoro cninKyBaHHa 3 BHKopucTaHHaM BHBneHoi npo^eciHHoi neKCHKH. Ix 3aBgaHHa He nonarae He b ToMy, ^o6 CTaTH npo^eciHHHMu nepeKnaganaMH, a npaKTHHHo onaHyBaTH BciMa Heo6xigHHMH MoBneHHeBHMH yMiHHaMH aygiroBaHHa, roBopiHHa, HHTaHHa Ta nucbMa Ha piBHi, gocTaTHboMy gna 3giHcHeHHa iHmoMoBHoro npo^eciHHoro cninKyBaHHa y TunoBHx cmya^ax cynacHoi 3oBHimHboeKoHoMiHHoi gianbHocTi nignpueMCTB.
Kypc iHo3eMHoi mobh gna CTygeHTiB eKoHoMiHHHx сneцianbнoстeH yKnageHHH 3a пpннцнnaмн: Big npocToro — go CKnagHoro; Big BigoMoro — go HeBigoMoro. BiH 6ygyeTbca napanenbHo Ha ocHoBi 3HaHb, HaBHHoK i yMiHb, npug6aHHx ciygemaMH b xogi 6a3oBoro BHBHeHHa iHo3eMHoi mobh b 3aranbHoocBiTHiH mKoni III CTyneHa, Ta TeopeTHHHHx 3HaHb, ^o 3acBororoTbca Ha 3aHanax 3 pi3HHx eKoHoMiHHHx npegMeTiB Ta сneцкypсiв.
Ha npeBenHKHH ^anb 3aranbHHH piBeHb aHrnoMoBHHx кoмneтeнцiH cborogHimHix
BunycKHHKiB 3aranbHoocBiTHix mKin 6a^ae 6yTH Kpa^HM. TecTyBaHHa, aKe mh тpagнцiHнo npoBogHM 3i CTygeHTaMH 1-ro Kypcy geMoHCTpye He gy^e onTHMicTHHHi pe3ynbTaTH.
WORLD SCIENCE
№ 2(6), Vol.5, February 2016 57
Звщси випливае, що найбшьш рацiональним е викладання на 1-м Kypci немовних факyльтетiв повторно-закрiпляючого базового курсу шоземно! мови з загальновживаною i загальнонауковою лексикою i проблематикою, а потом на 2-м Kypci переходити до бшьшо! пpофеciоналiзацiï у вивченш текстового матеpiалy.
Спостереження за практикою викладання пpофеciйноï iноземноï мови на спещальностях економiчного пpофiлю показують, що починаючи вивчати цю мову, студенти мають вкрай нечiткi уявлення про свою майбутню пpофеciю, про бiзнеc в цiломy, особливо про те, як реально оргашзуеться та проходить практична дшова активнicть у розвинутих кpаïнах Заходу. Саме тому ми вважаем за доцiльне в першому cемеcтpi розглядати загальнонаyковi економiчнi тексти, мовний матеpiал яких не викликае особливих тpyднощiв, а з другого семестру вони приступати до читання тематичних текcтiв, оpiентованих на найновiтнiшi досягнення cвiтовоï економiки i стосуються питань економiчних теоpiй, прикладно1' економiки, вiтчизняноï, захiдноевpопейcькоï та американсько1' мiкpо- i макpоекономiки.
Починаючи з третього семестру, студентам пропонуються спещальш тексти у вiдповiдноcтi до напрямку навчання. Теоpетичнi знання, заcвоенi студентами на cпецiалiзованих заняттях з економiчних теоpiй, бухгалтерського облiкy, фiнанciв тощо, закpiплюютьcя та поповнюються на заняттях з шоземно1' мови. Тексти для читання мають фахове спрямування, розширюють i поглиблюють знання студентов i служать додатковим джерелом для освоення професшно оpiентованоï лексики.
Слщ вщмтоити особливе значення при навчаннi шоземно1' мови для дано1' cпецiальноcтi тосного зв'язку з iншими yнiвеpcитетcькими дисциплшами економiчного па пiдпpиемницького напpямкiв. Але на жаль, на наш погляд, в цьому вщношенш юнуе певна проблема. Вона заключаеться в тому, що програма з шоземно1' мови професшного спрямування розрахована лише на чотири семестри в той час, як основш знання зi сое1' cпецiальноcтi студенти отримують на старших курсах навчання.
В щеат, вивчення матеpiалy по cпецдиcциплiнам повинно збшатися або випереджати за часом його представлення в шоземних текстах. I хоча тзнавальна цiннicть е найважлившою вимогою до змicтy текcтiв, бо вони повинш бути наcиченi шформащею з високим ступенем новизни, основш знання по данш пpоблемi студент все ж таки повинний придбати при вивченш piзних економiчних предметов та спецкуршв. Приступаючи до читання тексту професшного характеру шоземною мовою, студент обов'язково повинний бути деякою мipою знайомим з описуваним явищем. Усвщомлено, а значить, продуктивно працювати з текстом, побудованому на матеpiалi, незнайомому студентам зi спецдисциплин, е неможливим.
В зв'язку з цим, дуже важливою при навчанш шоземно1' мови професшного спрямування е оpiентацiя курсу на змют програм предметов економiчних теоpiй циклу, визначення точок дотику цих предметов з шоземною мовою, а також врахування штерешв i потреб студентов. З цього випливае, що кафедpi шоземних мов ушверситету варто постойно сшвробгтничати з випускаючими кафедрами, координуючи тематику дослщжуваного матеpiалy з iноземноï мови з базовими дисциплшами.
Висунуто проблеми мають цшковиту доцiльнicть та пpавомipнicть з точки зору значного шдвищення ефективносто викладання iноземноï мови пpофеciйного спшкування на спещальностях економiчного пpофiлю у вищих навчальних закладах (ВНЗ) в Украш. Вони дозволяють розробити цшу низку конкретних практичних методик навчання, кожна з яких може бути пристосована до конкретних умов та потреб того чи шшого ВНЗ. Розроблення таких конкретних методик е перспективою подальших дослщжень у даному напрямку.
Л1ТЕРАТУРА
1 . Берман И.М. Методика обучения английскому языку в неязыковмх вузах. — М.: Высшая школа, 2008. - 230 с.
2. Долматовская Ю.Д. Профессионально ориентированное обучение иностранному языку в современных условиях (неязыковой вуз) // Профессиональная компетенция как цель обучения иностранному языку в неязыковом вузе: Сб. науч. тр. Моск. лингв. ун-та / К. Павлова (ред.). -М., 2010. - 134 с.
3. Загальноевропейсью Рекомендаций з мовно1' освпи: вивчення, викладання, оцшювання / Рада з питань сшвпращ в галyзi культури, Комтоет з освтои, Вщдш сучасних мов, Страсбург. -Кшв, Ленвгт, 2007. - 262 с.
4. Скурапвська Г.С. Сучасш тдходи до викладання шоземних мов // 1ноземш мови — 2009. -№ 1. - С. 27 - 32.
