CC BY
91
m
НАТЫ
ЫКРА1НИ
ttl/IVB
Науковий BicHMK НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280410 Article received 17.03.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 378.14:338.48(477.83)
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author G. Ya. Dutka dutkaanna@ukr.net
Г. Я. Дутка
Львiвський тститут економк i туризму, м. Львiв, Украта
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 У П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ТУРИСТИЧНОГО ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО Б1ЗНЕСУ
Дослiджено тенденцп та перспективи розвитку туристичного та готельно-ресторанного бiзнесу Укра1ни. Порiвняльний аналiз наукових праць вiтчизняних i зарубiжних науковщв показав, що одшею з умов ефективного розвитку туристично1 сфери та готельно-ресторанного бiзнесу е наявнiсть висококвшлфжованих кадрiв, якi здатнi приймати ефективш управ-лiнськi ршення, забезпечуючи конкурентоспроможшсть як окремих тдприемств, так i галузi загалом. Посилення конкурен-ци у сферi освггнъо! дiяльностi вимагае вiд закладiв вищо1 освiти постшно вдосконалювати свою дiяльнiсть за вама 11 нап-рямами, покращувати яюсть викладання, що мобiлiзуе заклад у ринкових умовах. Проаналiзовано сучасний стан закладiв вищо1 освiти Укра1ни у сферi обслуговування; визначено рейтингову позищю закладiв вищо1 освiти Львiвщини. Доолджено концепцп i механiзми пiдвищення конкурентоспроможност закладiв вищо1 освiти в сучасних умовах. Виявлено конкурен-тнi позицп та ршень використання освiтнього потенщалу закладами вищо1 освiти Львшсько! област пiдготовки фахiвцiв сфери обслуговування, зокрема, за спещальностями 241 "Готельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм" за даними вступно! кампанп 2017 р. Запропоновано iнновацiйнi методи та форми, яю доцiльно впроваджувати в освiтнiй д1яльност закладiв ви-що! освiти задля пiдвищення 1хньо1 конкурентоспроможностi, покращення якост освiтнiх послуг та пiдготовки квалiфiкова-них фахiвцiв.
Ключовi слова заклад вищо! освiти; сфера послуг; туризм; готельно-ресторанна справа; варгасть навчання; лщензова-ний обсяг прийому; загальний конкурс; шновацшш методи навчання.
Вступ. У сучасних умовах господарювання у сферi вищо1 освiти тривае посилення конкуренцп щодо на-дання освiтнiх послуг. Конкурента переваги мають Ti навчальш заклади та спецiальностi, яш забезпечують вищу яшсть пiдготовки фахiвцiв, коли отримана освiта гарантуватиме майбутнiм фахiвцям реалiзацiю власних здiбностей, отримання сучасних знань, умшь i навичок, достатнш рiвень оплати працi, конкурентоспроможшсть як фахiвцiв на ринку пращ. Оцшювання конку-рентоспроможностi е одним i3 важливих аспектiв уп-равлшня пiдприемствами i пiдгрунтям для розроблення заходiв щодо усунення недолiкiв у робот та розвитку пiдприемства у майбутньому (Savitska & Savitska, 2013). Динашчний розвиток iндустрiï туризму потребуе тдготовки висококвалiфiкованих кадрiв галузi. Роль сфери послуг, зокрема, туризму та готельно-ресторан-ного бiзнесу, невпинно зростае як у свт, так i на вгг-чизняному ринку. Так, зпдно зi статистичними даними ВТО, в першi чотири мiсяцi 2017 р. туризм досяг найкращих результатiв за 12 рошв, туристичнi потоки впродовж I пiврiччя 2017 р. зазнали шестивщсоткового зростання порiвняно з аналогiчним перюдом попе-реднього року, що значно перевищуе тенденцiю остан-нiх рошв, зробивши цей перiод найкращим з 2010 р. (www.media.unwto.org/ru/press-release/2017), а напришн-
щ 2017 р. мiжнароднi потоки туриспв зросли на 7 % до загальноï кiлькостi 1,322 млн оаб.
Очiкують, що цей сильний iмпульс продовжиться у 2018 р. у розмiрi 4-5 %. Як наведено у звгтах ВТО (www.e-unwto.org/doi), туризм став одним з найбшьших та найшвидше зростаючим сектором економши у свiтi. Для туризму характерне безперервне зростання, незва-жаючи на тимчасовi потрясiння та кризи. Мiжнароднi туристичш потоки зросли вiд 25 млн по всьому свiтi у 1950 р. до 278 мшьйошв у 1980 р., у 2000 р. - 674 млн, а в 2016 р. - 1235 млн оаб. Аналопчно, мiжнароднi ту-ристськ надходження, отриманi вiд подорожей по всьому свиу, зросли ввд 2 млрд дол. США у 1950 р. до 104 млрд дол. США у 1980 р., 495 млрд дол. США у 2000 р. та 1 220 млрд дол. США у 2016 р. О^м цього, туризм е основною категорiею мiжнародноï торгiвлi послуга-ми. На сьогодш мiжнародний туризм становить 7 % свь тового експорту товарiв i послуг.
Туризм зростав швидше, нiж свiтова торпвля впродовж 2012-2016 рр. Тенденцп до зростання характернi i для вичизняного туристичного ринку. Так, за даними Державноï служби статистики Украши (www.ukrstat.gov.ua), мережа суб'ектiв туристичноï да-яльностi Украïни - юридичних оаб та фiзичних оаб-пiдприемцiв - у 2016 р. становила 3506 одиниць, що на
1нформащя про aBTopiB:
Дутка Ганна Якiвнa, д-р пед. наук, професор, кафедра природничо-математичних дисциплiн, проректор з навчально-
методичноТ та виховноТ роботи. Email: dutkaanna@ukr.net Цитування за ДСТУ: Дутка Г. Я. Конкурентоспроможшсть закладiв вищоТ освЬи Львiвськоï областi у пiдготовцi майбутшх фахiвцiв
туристичного та готельно-ресторанного бiзнесу. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. Серiя Економiчна. 2018, т. 28, № 4. С. 56-62 Citation APA: Dutka, Ya. G. (2018). Competitiveness of Higher Education Institutions of Lviv Region in the Preparation of Future Factors of the Tourist and Hotel Restaurant Business. Scientific Bulletin of UNFU, 28(4), 56-62. https://doi.org/10.15421/40280410
324 одиниц бшьше, нiж у 2015 р. Кшьшсть туристiв -громадян Укра!ни, обслугованих суб'ектами туристично! дiяльностi впродовж 2016 р., становила понад 2,5 млн осiб, шоземних туристiв - 35 тис. оаб (що вшпо-вiдно на 25 i 133,3 % бiльше, шж у 2015 р.). Висхiднi тренди можемо спостерiгати i в сферi готельно-ресто-ранного бiзнесу. Так, у 2016 р. в Укрш'ш надання мiсць для проживания здiйснювали 4256 колективних засобiв розмiщування (юридичнi особи та фiзичнi особи-тд-приeмцi) iз к1льк1стю мiсць - 376 тис. (у 2015 р. вщпо-вщно 4341 та 404 тис.). Кшьшсть розмщених у них становила 6544,8 тис. оаб, що на 764,9 тис. оаб (13 %) бшьше, шж у 2015 р. Бшьштстъ вiдвiдувaчiв (77 %) надавали перевагу готелям та аналопчним засобам розмь щування. Серед розмщених оаб 13 % становили шо-земцi.
Львiвськa область е одним з найпривабливших i нaйпопулярнiших туристично-рекреацшних регiонiв Украши. На пiдтвердження розвитку туристично!' та го-тельно-ресторанно!' сфери у цьому репош, наведемо тага дaнi Головного упрaвлiння статистики у Львiвськiй обл. (www.lv.ukrstat.gov.ua):
1) протягом 2016 р. в област дiяли 272 суб'екти туристично! дiяльностi. 1х послугами скористалися 181,8 тис. омб (у 2015 р. - 112,5 тис. омб), з яких 95,4 % - грома-дяни Укра!ни. Суб'екти туристично! дiяльностi у 2016 р. обслужили 17,6 тис. екскурсанлв, що на 17,6 % бшьше, як у попередньому рощ. З 2014 р. у Львiвськiй обл. спостериаеться динамжа зростання кiлькостi ту-ристiв та екскурсанлв, обслужених суб'ектами туристично! дiяльностi (рис. 1) та обсяпв реaлiзовaних пос-луг туристичних агентств i туристичних оперaторiв (рис. 2).
2) у 2016 р. на Львiвщинi дiяли 287 готельних зaклaдiв та 56 спецiaлiзовaних (санаторно-курортних та вщпочин-кових) зaсобiв розмiщувaння.
Рис. 1. Динамжа кшькосп туристш та екскурсанлв, обслужених суб'ектами туристично! дяльносп у Львшськш обласп (www. lv. ukrstat. gov.ua)
2014 2015 2016 2017роки
Рис. 2. Динамжа обсягш реал1зованих послуг туристичних агентств, туристичних оиераторш у Львшськш обласп (www. lv. ukrstat. gov.ua)
Упродовж року !х послугами скористалися 861,3 тис. оаб, зокрема, 106,8 тис. шоземщв. Упродовж року у готелях та аналопчних засобах розмщения зупиняли-ся 749,9 тис. при!жджих. Пор1вняно з 2015 р. !х кшьшсть збшьшилась на 158,6 тис. оаб (на 26,8 %). Натомить к1льк1сть гостей, що оздоровились та вшпочили у спец1ал1зованих закладах, скоротилась на 12,6 тис. оаб (на 10,2 %) i становила 111,4 тис. оаб. Кшьшсть шоземних громадян, як скористалися послугами готельних заклащв, порiвняно з 2015 р. зросла 46,9 %, спецiалiзо-ваних закладiв - на 12,9 % (www.lv.ukrstat.gov.ua). Ди-намiку кшькосп готелiв та аналогiчних закладiв розмь щування у Львiвськiй обл. зображено на рис. 3, а кшькосп розмiщених у цих закладах - на рис. 4.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Роки
Рис. 3. Динамжа кшькосп готелш та аналопчних закладш розмщування у Львшськш обласп (www.lv.ukrstat.gov.ua)
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Роки
Рис. 4. Динамжа кшькосп розмщених оаб у готелях та аналоичних закладах розмщування у Львшськш обласп (www. lv. ukrstat. gov.ua)
Як тдгверджують статистичш даш, для туризму та готельно-ресторанного бiзнесу Укра!ни (зокрема, для Львiвсько! обл.) характернi позитивш тенденцi! та вели-кi перспективи розвитку (Grytsyuk & Hrytsiuk, 2013).
С^мкий рiст сфери послуг вимагае професiйно! тдго-товки фахiвцiв у цш сферi, попит на яких постшно зростае. За даними ВТО, на сферу туризму припадае 10 % уах прaцiвникiв (https://www.e-unwto.org/doi/pdf/).
На думку О. Бутенко (ВШепко & Strelchenko, 2016), позитивна динашка розвитку сфери послуг за останш роки у Кшвськш, Львiвськiй, Днiпровськiй, Харк1вськ1й областях пов'язана з розташуванням певно!' кiлькостi навчальних зaклaдiв, як1 значно впливають на кшьшсть споживaчiв та рiзномaиiтнiсть видiв туризму i ресторанного господарства. Одшею з основних умов ефек-тивного розвитку туристично! сфери та готельно-ресто-ранного бiзнесу е нaявнiсть висококвaлiфiковaних кад-рiв, як1 здaтнi швидко i правильно реагувати на вплив чиннишв внутрiшнього та зовнiшнього середовища, враховувати наявш ризики, приймати ефективнi управ-лiнськi рiшения, забезпечуючи конкурентоспромож-шсть як окремих пiдприемств, так i галузГ загалом. Все це доводить потреба покращення ефективностi роботи зaклaдiв вищо! освiти, як1 надають освггш послуги у сферi послуг. Пщвищения !хньо! конкурентоспромож-ностi сприятиме бшьшому залученню студентiв на нав-чання, а використания iнновaцiйних методiв в освинш дiяльностi дасть змогу тдготувати квaлiфiковaиих спе-цiaлiстiв на туристичному ринку прaцi.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Питания пiдготовки фaхiвцiв у закладах вищо! освiти Укра!ни у сферi туризму дослгджували так вiтчизиянi нaуковцi, як: I. Бочан, Л. Безкоровайна, О. Конох, В. Лозовецька, В. Сергшко, В. Шафранський; готельно-ресторанно! справи - М. Бабешко, А. Гуцол, I. Ощипок та ш. Багато нaуковцiв присвятили сво! дослгджения вивченню особ-ливостей та потреби використання iнновaцiйних техно-логш пiд час пiдготовки мaйбутнiх фaхiвцiв у сферi туризму та готельно-ресторанно! справи, а саме: А. Вш-дюк, О. Кашинська, Н. Маковецька, I. Мартинюк, К. ПГ-цул, К. Трофiмук та ш. У бiльшостi наукових праць розглядають питания дiяльностi зaклaдiв вищо! освгга у сферi туризму та готельно-ресторанно! справи на рiвнi держави, при цьому недостатньо висвплено аспекти конкурентоспроможносп ЗВО на регiонaльному рiвнi, зокрема, у Львiвськiй обл., що потребуе додаткового дослгдження.
Мета роботи - виявити конкурентнi позицп та рь вень використания освiтнього потенцiaлу закладами вищо! освгга ЛьвГвсько! обл. у сферi обслуговування, зокрема, щодо тдготовки мaйбутнiх фaхiвцiв за спещаль-ностями 241 "Готельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм" (за даними вступно! кампанп 2017 р.), а також запропонувати iнновaцiйнi методи та форми, як1 до-цшьно впроваджувати в нaвчaльнiй дГяльносп закладГв вищо! освгга задля пiдвищения !хньо! конкурентоспроможносп, покращения якосп освпшх послуг та пщго-товки квaлiфiковaних спецiaлiстiв.
Викладення основного матерiалу дослщження. За остaннi роки гaлузевi стандарта вищо! освгга (ВО) з тдготовки фaхiвцiв з туризму та гостинносп змшюва-лися, що ускладнювало професшну пщготовку у закладах ВО Укра!ни. З 2002 р. у закладах ВО розпочато тд-готовку фaхiвцiв з гостинносп напряму "Туризм". У 2004 р. затверджено галузевий стандарт з вщповщного напряму, до якого належать спещальносп "Готельне господарство" та "Туризм". У 2006 р. до перелшу напряму внесено спещальшсть "Готельно-ресторанна справа". У 2007 р. затверджено галузевий стандарт тдготовки майбутшх фaхiвцiв з напряму "Готельно-ресто-ранна справа" вщповщио до освiтньо-квaлiфiкaцiйного рГвня "бакалавр", у 2011 р. - "спещалГст" Г "мaгiстр"
(Babeshko, 2016). У 2016 р. розробляють гaлузевi стан-дарти вищо! освгга Укра!ни з гaлузi знань 24 "Сфера обс^говувания" спещальностей 241 "Готельно-ресто-ранна справа" та 242 "Туризм". За даними "Довщника ВНЗ" (www.osvita.ua/vnz/guide6) у 2017/2018 н. р. в Ук-ра!ш пщготовку студентiв з галузГ знань 24 "Сфера об-с^говування" здшснюють 128 зaклaдiв вищо! освгга III та IV рГвшв aкредитaцi!, зокрема, 83 - зГ спецiaльностi 241 "Готельно-ресторанна справа" та 105 - зГ спещальносп 242 "Туризм". Загальна к1льк1сть закладГв вищо! освгга в Укра!ш на початок 2017/2018 н. р. становила 661 установу, тобто 19,4 % з цього числа надавали ос-виш послуги у сферГ туризму. Найбшьше закладГв вищо! освгга географГчно розмщено у КиевГ (21 заклад) та таких областях: ЗапорГзькш - 9 закладГв, ЛьвГвськш -7 закладГв, Дшпропетровськш - 6 закладГв, Микола!всь-кш - 6 закладГв, Полтавськ1й - 6 закладГв. Як бачимо, ЛьвГвська обл. е одним з лщерГв за к1льк1стю закладГв вищо! освгга, як1 здшснюють пщготовку студенпв га-лузГ знань 24 "Сфера обслуговування", що свщчить про перспективи розвитку цього напряму у захщному реп-ош Укра!ни.
Для виявлення конкурентних позицш та рГвня використання освггаього потеншалу закладГв вищо! освгга ЛьвГвсько! обл. у сферГ обслуговування, подамо !хню характеристику за такими показниками (за даними вступно! кампанп 2017 р. для першого курсу освишх ступешв (ОС) "бакалавр" i "мапстр"), як: варпсть одного року навчання, к1льк1сть поданих заяв абпурГентами, к1льк1сть зарахованих абпурГенпв на навчання, лщен-зований обсяг прийому, загальний конкурс (табл. 1).
Вщповщно до даних табл. 1, тшьки ЛьвГвський ш-ститут економши i туризму е спещалГзованим, профшь-ним закладом вищо! освгга, який здшснюе прийом на навчання студенпв за двома спещальностями 241 "Го-тельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм" за двома ОС "бакалавр" i "мапстр" двох форм навчання - денно! та заочно!. У Нащональному ушверситеп "ЛьвГвська полггехшка" та Дрогобицькому державному педагопч-ному ушверситеп Гм. Iвaиa Франка студенти зараховаш на 2017/2018 н.р. тшьки за спетальшстю 242 "Туризм". Найнижча варпсть навчання за двома спетальностями - у ЛьвГвському шституту економши i туризму, а найвища - у ЛьвГвському нацюнальному ушверситеп Гм. Iвaиa Франка. Загалом на навчання у заклади ЛьвГв-щини зараховано 298 студенпв на перший курс бака-лаврату (з них 252 на денну форму навчання, 72,6 % ль цензованого обсягу) та 57 (з них 28 на денну форму навчання, 56 % лщензованого обсягу) на перший курс мапстратури за спетальшстю "Готельно-ресторанна справа", а за спетальшстю "Туризм" 377 та 168 студенпв вщповщно (331 та 105 на денну форму навчання, 66,6 % та 40,1 % лщензованого обсягу вщповщно). От-же, можна зробити висновок, що освишй ринок ЛьвГвсько! обл. не е повшстю заповнений i е доволГ конкурентним. Оскшьки пропозищя перевищуе попит, то цей ринок можна визначити як ринок споживача. РейтинговГ позицп закладГв вищо! освгга ЛьвГвщини для двох спетальностей 241 "Готельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм" за кшьшстю поданих заяв абь турГентами, к1льк1стю зарахованих абпурГенпв на навчання, лГцензованого обсягу прийому та загального конкурсу подано у табл. 2, 3.
Табл. 1. Характеристика заклад1в вищо1 освгги Львiвщини у сферi обслуговування
Назва ВНЗ Спещаль-шсть ОС Форма навчан- Варгасть навчан- кшьюсть пода-них заяв абггу- кшьюсть зара-хованих абпу- лщензований обсяг прийому, загальний конкурс,
ня ня рiентами, од. рiентi, оаб мюць оаб/мюце
Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка (ЛНУ) 242 Туризм Бакалавр Заочна 9000 29 6 30 0,97
Ки!вський НУ культури 241 ГРС Бакалавр Денна 9000 32 32 100 0,32
i мистецтв (Львiвський факультет) 242 Туризм Бакалавр Денна 9000 12 12 50 0,24
241 ГРС Бакалавр Денна 9000 67 67 82 0,82
Львшський ДУ фiзично! культури (ЛДУФК) Заочна 7000 5 5 15 0,33
Бакалавр Денна 10500 59 59 140 0,42
242 Туризм Заочна 7500 8 8 40 0,2
Мапстр Денна 15000 32 32 75 0,43
Заочна 11000 10 10 25 0,4
Бакалавр Денна 9000 288 20 25 11,52
241 ГРС Заочна 7000 23 2 15 1,53
Львшський iнститут економжи i туризму (Л1ЕТ) Мапстр Денна 10000 17 15 20 0,85
Заочна 8000 7 6 20 0,35
Бакалавр Денна 9000 250 8 25 10
242 Туризм Заочна 7000 22 3 15 1,47
Мапстр Денна 10000 12 10 25 0,48
Заочна 8000 8 7 25 0,32
241 ГРС Бакалавр Денна 13044 964 72 75 12,85
Заочна 9131 143 15 25 5,72
Львшський НУ Бакалавр Денна 13044 2099 95 97 21,64
iм. 1вана Франка (ЛНУ) 242 Туризм Заочна 9131 187 10 100 1,87
Мапстр Денна 16509 54 28 100 0,54
Заочна 11556 58 34 50 1,16
Бакалавр Денна 12500 66 61 65 1,02
Львшський торговельно-економiчний унiверситет 241 ГРС Заочна 9800 24 24 65 0,37
Мапстр Денна 14700 13 13 30 0,43
Заочна 12200 23 23 40 0,58
242 Туризм Бакалавр Денна 12500 44 43 60 0,73
Заочна 9800 8 8 40 0,2
НУ "Л^вська полiтехнiка" (НУ "ЛП") Бакалавр Денна 10500 1305 114 125 10,44
242 Туризм Заочна 7500 98 11 20 4,9
Мапстр Денна 12000 59 35 60 0,98
Заочна 9000 26 12 40 0,65
Табл. 2. Рейтингов1 позицп закладiв вищо1 освiти Львiвщини за спецiальнiстю 241 "Готельно-ресторанна справа"
Частка вищого навчального закладу
Назва ВНЗ за кшьюстю поданих заяв за кшьюстю зарахованих абiтурiентiв за лщензова-ним обсягом прийому за загальним конкурсом Рейтингове число Рейтингова позищя Консолщо- ване рейтингове Рейтингова позищя
бакалавр мапстр бакалавр мапстр бакалавр мапстр бакалавр мапстр бакалавр мапстр бакалавр мапстр число
Ки!вський НУКМ (Л^вський факультет) 0,02 0,00 0,11 0,00 0,21 0,00 0,02 0,00 0,36 0,00 5 0,36 5
Львшський ДУФК 0,04 0,00 0,24 0,00 0,21 0,00 0,04 0,00 0,53 0,00 4 - 0,53 4
Львшський ¡ЕП" 0,19 0,40 0,07 0,37 0,09 0,36 0,38 0,54 0,73 1,67 2 2 2,40 2
Львшський НУ iм. Франка 0,69 0,00 0,29 0,00 0,21 0,00 0,54 0,00 1,73 0,00 1 - 1,73 3
Львшський ТЕУ 0,06 0,60 0,29 0,63 0,28 0,64 0,03 0,46 0,65 2,33 3 1 2,98 1
Джерело: авторська розробка.
Визначення рейтингово! позицп проведено за такою методикою:
1) значення показниюв формувались як сума значень показниюв денно! та заочно! форм навчання;
2) розрахунок частки кожного ЗВО за кожним показни-ком;
3) визначення рейтингового числа як алгебра!чно! суми часток ЗВО за умма показниками; значення консолщо-ваного рейтингового числа визначаеться як сума рейтингових чисел для двох освгтшх ступешв "бакалавр" i "мапстр";
4) ранжування ЗВО за значенням (консолщованого) рейтингового числа: бiльшому значенню (консолвдовано-
го) рейтингового числа вдаовщае вища рейтингова по-зицiя.
Як показують результати рейтингування закладiв вищо! освiти Львiвщини за спроможнiстю залучити якомога бiльшу к1льк1сть абiтурiентiв, за результатами вступно! кампанп 2017 р. за спещальшстю "Готельно-ресторанна справа" найвищi рейтинговi позицп належать Львiвському торговельно-економiчному ушверси-тету (1 мюце), Львiвському iнституту економiки i туризму (2 мiсце) та Львiвському нацiональному ушвер-ситету iм. Франка (3 мiсце). У рейтингу ЗВО за спещальшстю "Туризм" лидерами е Львiвський нацiональний
ушверситет Гм. Франка (1 мГсце), Нацюнальний ушвер- соке значення консолщованого рейтингового числа ха-ситет "ЛьвГвська полггехшка" (2 мГсце) та ЛьвГвський рактерне i для ЛьвГвського шституту економши i туриз-державний ушверситет фГзично! культури (3 мГсце). Ви- му (4 мГсце).
Табл. 3. Рейтинговi позицп закладiв вищо1 освiти Л^вщини за спецiальнiстю 242 "Туризм"
Назва ВНЗ Частка вищого навчального закладу Рейтингове число Рейтингова позищя Консо-лщова- не рейтингове число Рейтин гова позищя
за кшьюстю поданих заяв за кшьюстю зарахованих абпурГеппв за лщензова-ним обсягом прийому за загальним конкурсом
бакалавр ма-пстр бакалавр ма-пстр бакалавр ма-пстр бакалавр ма-пстр бакалавр ма-пстр бакалавр ма-пстр
Дрогобицький ДПУ !м. Iвaиa Франка 0,01 0,00 0,02 0,00 0,04 0,00 0,03 0,00 0,10 0,00 7 - 0,10 7
Ки!вський НУ-KiM (ЛьвГвський факультет) 0,00 0,00 0,03 0,00 0,07 0,00 0,01 0,00 0,11 0,00 6 - 0,11 6
Льв1вський ДУФК 0,02 0,16 0,18 0,25 0,24 0,25 0,01 0,17 0,45 0,84 3 3 1,28 3
Льв1вський IEil 0,07 0,08 0,03 0,10 0,05 0,13 0,23 0,17 0,37 0,47 4 4 0,84 4
Льв1вський НУ !м. Франка 0,55 0,43 0,28 0,37 0,27 0,38 0,38 0,31 1,48 1,49 1 1 2,97 1
Льв1вський ТЕУ 0,01 0,00 0,14 0,00 0,13 0,00 0,02 0,00 0,30 0,00 5 - 0,30 5
НУ "ЛьвГвська полггехтка" 0,34 0,33 0,33 0,28 0,20 0,25 0,32 0,35 1,19 1,21 2 2 2,40 2
Джерело: авторська розробка.
Вивчивши науковГ пращ вчених, проаналГзувавши дГяльшсть закладГв вищо! освгга Укра!ни, зокрема, Г ЛьвГвсько! обл., а також з власного досвщу можемо ви-окремити так1 Гнновацшш методи та форми оргашзацп освггаього процесу, як1 дають змогу пщвищити конку-рентоспроможшсть закладГв вищо! освгга, покращити як1сть освишх послуг та пщготовити квалГфГкованих спещалГспв для роботи у сферГ туризму та готельно-ресторанного бГзнесу:
• вивчення Гиоземних мов (англгйсько!, тмецько!), що повинно тривати впродовж усього иавчальиого процесу;
• упровадження новптх шформацшио-комунжацшних тех-иологгй у иавчальшй д1яльиост1;
• використання техиологгй проблемного, Гттацшного, комп'ютериого, штерактивиого иавчання у сферГ туризму та готельио-рестораниого бГзиесу;
• застосування у иавчальиому процеа кейс-техиологш, зокрема: методу ситуацГйиого аиалГзу, шциденту, проектуваи-ня, дискуси тощо, що дасть змогу створити умови для фор-мування нових та ефективигших иавичок професшио! дяль-иосп у сферГ туризму та готельно-ресторанно! справи (Ма-kovetska, 2014);
• оргатзащя та проведения веб-квесттв, трешнпв, яю сфор-мують комунжативш иавички у студенпв тд час стлку-вання з туристами;
• впровадження ггрових методгв Г техиологш иавчання, а са-ме: дглових ггор, вГдеопрактикумГв, методу "Мозково! атаки", яю дають змогу розвивати у студенпв тзнавальну дГ-яльтсть, виргшувати иавчальш завдання з урахуванням ко-лективних та шдивщуальних думок, удоскоиалювати систему професшио! тдготовки, що дае змогу вГдпрацювати професшт иавички студенпв, окрГм цього, оцшити: вмшня прогиозувати ситуацию та приймати ргшення; р1вень воло-дгння оргатзацшними та комунгкативними навичками; професшио важливГ якосп майбутнього фахГвця з туризму (Vinduk, 2015);
• застосування проектно! технологи для иавчання, ефектив-шсть яко! пояснюють можливГстю: по-перше, оргашзовува-ти доопдно-пошукову роботу; по-друге, створювати умови для контекстного иавчання. Технолопя проекпв дае змогу застосовувати рГзт дидактичт тдходи: иавчання в робота, иезалежш знания, спшьне иавчання (командне иавчання), дискуси, иавчання иа власному досвщ та иа досвщ гнших, урешп все це дае задоволення учням, осюльки вони бачать результати свое! пращ (Ма^ушА:, 2014);
• забезпечення здшснення дистaицiйио! освгга завдяки роз-робщ онлайн курс1в на основ! шформацшно-комушка-цшних технологш;
• реалГзащя практико-орГентованого тдходу у процеа про-фесшно! тдготовки майбуттх фамвщв з готельно! i ресто-ранно! справи. Практико-орГентований тдхвд до навчання передбачае таке навчання, метою якого е формування у сту-деппв професшних навичок практично! роботи, затребува-них роботодавцями, а також формування розумшня того, де, як i для чого отримаш навички та компетенци застосовувати на практицг Навчання на основ! практико-орГенто-ваного тдходу повинно орГентуватися на конкретну практику, а не на тдручники, мае здшснюватися у тГстй ств-пращ навчальних заклад1в i виробничих оргашзацш Сту-денти повинн освоювати якусь певну дГяльнГсть не за тд-ручниками, а безпосередньо залучаючись у !! найпросттшГ форми. ЗмГстом такого навчання стае змГст дГяльност! - !! форми оргашзаци, способи роботи, робоч! операцй тощо (Pitsul, 2016).
Провщним закладом вищо! освГти, який готуе фахГв-ц!в для ведення пГдприемництва (бГзнесу) у сфер! турис-тичного бГзнесу, е ЛьвГвський шститут економГки i туризму (ЛГЕТ), який здГйснюе пГдготовку бакалаврГв та мапстрГв за 7 спецГальностями, серед яких 4 економГчн!: менеджмент; пщприемництво, торгГвля та бГржова д!-яльшсть; облГк та оподаткування; мГжнародн! економГч-н! вГдносини. Три Гнш! спещальносп - туризм; готель-но-ресторанна справа; технолог!! харчування належать до сфери послуг та гостинностг ПрофесГйна пщготовка майбутнГх фахГвцГв з туристично! дГяльност! грунтуеться на вГдповГдност! надання знань, навичок та компетенцш майбутнГй професшнш дГяльност!. СьогоднГшнГй п!дх!д в ЛШТ- це реал1зац!я гасла "Навчання не тшьки заради диплому, а заради належного працевлаштування".
Основним завданням викладачГв ЛГЕТ е формування конкурентоспроможних фахГвщв, як1 мають п!д-приемницьк! навички, здатн! працювати в команд!, шщь ативних, вГдповГдальних, готових до ефективно! дГяль-ност! за фахом на конкурентному ринку пращ. Пщготовка фахГвця оргашзована так, щоб в !! процес! знання, вмГння та навички трансформувалися в певну компетен-тнГсть, необхГдну в професГйнГй сфер!. Професшна ком-петентнГсть випускникГв шституту е основою ефективно! самореал1заци на ринку прац!, це результат пщготов-
kh ^axiBua gna BHKOHaHHa gianbHOCTi b neBHHx npo^e-cinHnx Ta couianbHO oco6ncTicHHx npegMeTHnx rany3ax (KOMneTeHuiax), aKHH BH3HaHaeTbca Heo6xigHHM o6caroM i piBHeM 3HaHb Ta gocBigy y neBHOMy Bngi gianbHOCTi.
nig Hac HaBHaHHa b HIET MaH6yTHi ^axiBui TypncTHH-Hoi' gianbHOCTi OBonogiBarorb npaKTHHHHMH HaBHHKaMH npoeKTyBaHHa Ta CKnagaHHa TypiB i eKCKypcin, opraHi3auii' pi3Hnx BngiB Typn3My, KOMyHiKaTHBHHMH HaBHHKaMH, BMiroTb BnpimyBaTH KOH^niKrm Ta iHmi npo^eciHm CHTy-auii', CTBoproBarn HOBi TypncTHHHi npogyKTH Ta nocnyrn, BnacHHH 6i3Hec; CTBoproBarn pi3Hi Bugn ropnguHHux Oci6 gna mgnpneMHuubKOi gianbHOCTi; o6npaTH Hane^eKTHBHi-my $opMy rocnogaproBaHHa aK b yKpaiHi, TaK i 3a Kopgo-hom; pO3pO6naTH 6i3Hec-nnaHn; myKaTH g®epena $rnah-cyBaHHa iHBecTHuiHHHx npOeKTiB. CrygeHTH BMiroTb my-KaTH Ta aHani3yBaTH iH^opMauiro npO npiopHreTHi Hanpa-mh b Typn3Mi, OnncyBaTH Ta npe3emyBaTH BnacHi igei', npegcTaBnaTH iH^opMauiro noTeHuinHHM iHBecTOpaM, npOBOgmu neperOBOpn 3 iHBecTOpOM. OKpiM 3aranbHHx gna cneuianbHOCTi 3HaHb i yMiHb, BunycKHHKH iHCTHTyTy ogep®yroTb KOMneTeHuii' opraHi3auii' BnacHOrO 6i3Hecy, BMiHHa pO3BHBaTH CBin 6i3Hec, ^o6 nocicm no3nuii' nige-pa b cboIh Himi, 3gaTHOCTi CTBOpeHHa Mannx nignpneMCTB, e^eKTHBHOrO ynpaBniHHa hhmh b yMOBax HecTa6inbHOi' eKOHOMiKH, OTpnMyMTb rpyHTOBHy npaBOBy nigrOTOBKy y C$epi opraHi3auii' i 3gincHeHHa nignpneMHuubKoi' gianbHOCTi, Marorb 3MOry npauroBarH Ha nignpneMCTBax pi3Hnx $opM BnaCHOCTi.
iHCTHTyT rOTye npo^ecioHaniB, aKi 3Harorb aK npauro-
MTb cyHacHi nignpneMCTBa C^epn nOCnyr, aKi iHCTpyMeH-th cepBic-MeHeg^Memy e e^eKTHBHHMH, aK i'x npaBnnbHO 3aCTOCOByBaTH. nepeBaraMH BHnycKHHKiB e bhcokhh pi-BeHb 3apnnaTH, cra6inbHHH nonnr Ha pHHKy npaui, mnpo-khh CneKTp MO^nnBHx Micub npaueBnamTyBaHHa. KoHKy-peHTOCnpOMO^HHM MO®Ha BBa^arn TaKHH 3BO, ge npoBO-gaTb nocTinm HayKOBi gocnig®eHHa, a b HaBHanbHnx nna-Hax npncyrai TaKi $opMH HaBHaHHa, aK TpeHiHrn, npoeK-THi po3po6KH, HayKOBO-gOCnigHa pO6OTa, e^eKTHBHicrb aKOi' 3ane®HTb Big ni3HaBanbHOi' Ta TBopHoi' aKTHBHOCTi CTygeHTiB, nigBH^eHHa aKOi' gOCaraeTbCa b HIET 3a gono-Mororo iHHOBauiHHHx imerpoBaHnx MaricrepcbKHx npor-paM HayKOBO-gOCnigHOi' Ta TpeHiHrOBOi po6oth, MeToro aKHx e nigrOTOBKa BHCOKOKBani^iKOBaHnx KOHKypeHTOC-npOMO^HHx Ha CynaCHOMy pHHKy npaui ^axiBuiB gna nignpneMCTB TypnCTHHHOi' iHgyCTpii', 3gaTHnx yCnimHO 3ano-HaTKyBaTH BnaCHy CnpaBy, npo^ecinHO BupimyBarn npaK-THHHi npO6neMH ynpaBniHHa nignpneMCTBaMH TypncTHH-hoi iHgyCTpii i 3a6e3nenyBaTH i'x crannH pO3BHTOK, peani-3yBaTH nignpneMHHUbKi 3gi6HOCTi, e^eKTHBHO ynpaBnaTH 6i3Hec-npouecaMH KOMnamn Ta 3a6e3neHyBarn 3pOCTaHHa ix phhkoboi BapTOCTi y gHHaMiHHOMy KOHKypeHTHOMy ce-pegOBH^i; ^opMyBaHHa y CTygeHTiB KOMneTeHuin gna bh-KOHaHHa ^yHKuioHanbHnx O6OB'a3KiB y TypncTHHHOMy Ta rOTenbHO-peCTOpaHHOMy 6i3HeCi, BHKOHaHHi ynpaBniHCb-khx ^yHKuift, HayKOBOi po6oth, iHHOBauiHHoi' gianbHOCTi, 3gaTHOCTi OpraHi3yBam 6i3HeC, BigKpnTTi HOBOrO 6i3HeCy, CTBOpeHHi CTapTaniB.
OpraHi3auiro OCBiTHbOrO npouecy b HIET 3 MaricrpaMH 3giftCHroroTb 3a gBOMa CKnagHHKaMn: npOBegeHHa iHTerpO-BaHHx Ta iHTepaKTHBHHx 3aHaTb (pOnbOBnx irop, ginOBnx CHTyauift, HayKOBHx CeMiHapiB, npaKTHHHHx KOH^epeH-uift); OpraHi3auia HayKOBO-gOCnigHOi i TpeHiHrOBOi po6oth ko^hhm CTygeHTOM nig KepiBHHUTBOM BHKnagana-gOCnig-HHKa. CTygeHTH pO3pO6naroTb 6i3HeC-igei, KOHuenuii, gOC-nig^yroTb pHHKOBy gOuinbHiCTb CBOix igeft, BH3HanaroTb HeO6xigHi peCypCH gna CTBOpeHHa ®Hrre3gaTHOrO 6i3He-
Cy, CTBOpeHHa CTapTaniB gOCTynHnx gna ix peanisauii. Ha-yKOBO-gOCnigHa pO6OTa CTygeHTiB CnpaMOBaHa Ha Te, ^o6 bohh He TinbKH BOnOginn 3HaHHaMH, ane h BMinn 3aCTOCO-ByBaTH ix y npOueCi BnaCHOi CaMOCTiHHOi HayKOBOi, gOC-nigHHUbKOi i tbophoi gianbHOCTi. OCBiTHiH npOueC b iH-CTHTyTi nOCTiHHO OHOBnroeTbCa 3aBgaKH BnpOBag^eHHro iHTepaKTHBHnx MeTOgiB HaBHaHHa, iHHOBauiHHnx TexHOnO-riH, ^O nepeg6anaroTb BHKOpnCTaHHa CynaCHOro KOMn'ro-TepHOrO Ta MynbTHMegiHHOrO O6nagHaHHa.
nig HaC BHKnagaHHa gnCunnniH BHKnagani 3aCTOCOBy-roTb HOBiTHi iH^OpMauinHO-KOMyHiKauinHi TexHOnOrii, npO6neMHi Ta irpOBi MeTOgn, BnpimeHHa aKnx nOTpe6ye He TinbKH TeOpeTHHHnx 3HaHb, ane h npaKTHHHnx BMiHb to^o. ^na nigBH^eHHa MOTHBauii CTygeHTiB go HaBHaHHa BHKna-gani HIET BHKopnCTOByroTb aKTHBHi $opMH HaBHaHHa: gi-noBi irpn, ponbOBi irpn, KenC-MeTogn, TpeHiHrn, Merog "MO3KOBoro mTypMy", "gepeBO pimeHb", npoeKTHi $opMH pO6OTH, npOeKTyBaHHa Ta MOgenroBaHHa HeCTaHgapTHHx Bnpo6HHHHx CHTyauin i nomyK HOBiTHix CnoCo6iB ixHboro BnpimeHHa, ge6aTH, CKnagaHHa KpoCBopgiB, TexHonorii on-pauroBaHHa guCKyCinHnx nuTaHb, po3B'a3aHHa KenCiB i ch-TyauinHnx 3aBgaHb, npOBegeHHa 6i3Hec-TpeHiHriB. 3acTO-cyBaHHa iHrepaKTHBHux MeTogiB HaBHaHHa nigBH^ye iHTe-pec CTygeHTiB go 3aHaTb, cnpnae 3pocraHHro piBHa ynpaB-niHCbKHx 3HaHb, BMiHb i HaBHHOK, a TaKO® nigBH^ye ix mo-THBauiro go HaBHaHHa Ta roTOBHicTb go po6oTH y Typnc-THHHOMy, rOTenbHO-peCTOpaHHOMy 6i3Heci. nigBH^eHHa e^eKTHBHOCTi iHrerpauii HaBHanbHOi Ta HayKOBOi po6oTH, 3anyHeHHa CTygeHTiB go HayKOBO-gOCnigHOi Ta TpeHiHrOBOi gianbHOCTi nigBH^ye aKiCTb nigroTOBKH ^axiBuiB i po6HTb ix KOHKypeHTOcnpoMO®HHMH Ha pHHKy npaui.
BncoKa KOHKypeHTOcnpoMO®HicTb BHnycKHHKiB HIET BH3HaHaeTbca TaKHMH KOMneTeHuiaMn: BonogiHHa npo^e-cinHHMH npaKTHHHHMH HaBHHKaMH, OTpnMaHHMH BHacni-goK peani3auii iHHOBauinHnx HaBHanbHnx TexHonorin, 3OK-peMa, Kenc-MeTogiB, npoeKTHnx 3aBgaHb, TpeHiHroBnx TexHonorin; roTOBHicTb go ynpaBniHCbKOi, opraHi3auinHOi, ^iHaHCOBOi, MapKeTHHroBoi, aHaniTHHHOi, npoeKTHO-goc-nigHnubKOi gianbHOCTi; BonogiHHa npo^ecinHHMH Ta 6a3O-BHMH KOMneTeHuiaMH, nOB'a3aHHMH i3 3gaTHiCTro gO CHC-TeMHoro MHcneHHa Ta npunHaTTa ynpaBniHCbKux pimeHb y ^rnaHCOBin c$epi; BonogiHHa aHrnincbKoro MOBoro Ta cy-HacHHMH KOMn'roTepHHMH TexHonoriaMH o6po6neHHa HaHCOBOi iH^opMauii; BonogiHHa HaBHHKaMH npOBegeHHa HayKOBHx gocnig®eHb 3 BHKopncTaHHaM cyHacHoro goc-nigHnubKoro iHCTpyMeHTapiro.
Вмсмовкм. CouianbHO-eKOHOMiHHHn po3bhtok Hamoi gep®aBH, npouecn rno6ani3auii, iHTerpauii Ta iH$opMam-3auii eyeninbeTBa BH3HaHnnn npuHunnoBO HOBi BHMorn go npo^ecinHo! nigroTOBKH ^axiBuiB, 3OKpeMa, y C$epi Ty-pn3My. Цe 3yMOBneHO thm, ^o TypHCTCbKiH rany3i noTpi6-Hi cneuianicrn, aKi Mornn 6 npauroBaTH caMOcrinHO i tbopho, reHepyroHH KOMneTeHTHi HOBOBBegeHHa, CBi®i igei Ta npono3nuii, geMOHCTpyroHH npn ubOMy roTOBHicTb yc-nimHO peani3OByBaTH ix b yMOBax KOHKypeHuii. ycnim-HicTb peani3auii npaKTHHHnx TypHCTCbKHx 3aBgaHb 3ane-®HTb HacaMnepeg Big nigroTOBKH ^axiBuiB (Saffransky, 2015). Ochobhhmh yMOBaMH nigBH^eHHa KOHKypeHTOC-npoMO®HOCTi 3aKnagiB bh^oi ocBiTH y c$epi npo^ecinHo! TypHCTHHHoi ocBiTH e aKTHBHe BHKopncTaHHa iHHOBa-uinHnx MeTogiB Ta $opM gna po3BHTKy i ygocKOHaneHHa aKOCTi h e^eKTHBHOCTi HaBHanbHoro npouecy Ta nigroTOB-kh ^axiBuiB y c$epi Typn3My Ta roTenbHO-pecTopaHHoI cnpaBH, opieHTyroHHCb Ha gocBig HanKpa^nx 3aKnagiB bh-^oi ocBiTH He TinbKH yKpaiHu, a h gocarHeHb CBiTOBOi Ha-yKH, TexHiKH Ta nepegoBoro gocBigy.
nepe^iK BHKopHcraHHx g»epe.n
Babeshko, M. Sc. (2016). Peculiarities of the preparation of specialists in hotel and restaurant business for professional activity at a higher educational institution. Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools, 46, 277-282. [In Ukrainian].
Butenko, O. P., & Strelchenko, D. O. (2016). The state of the restaurant economy of Ukraine and prospects of its development. Bulletin of economy of transport and industry, 56, 18-24. [In Ukrainian].
Grytsyuk, M. Yu., & Hrytsiuk, Yu. I. (2013). Metody kompleksnoho otsiniuvannia variantiv stratehichnoho rozvytku turystychnoi haluzi. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series of Computer Sciences and Information Technologies, 672, 110-119. Lviv: Vyd-vo NU "Lvivska politekhnika". [In Ukrainian].
Makovetska, N. V. (2014). Use of innovative technologies in the educational process of training future specialists in the field of tourism. Pedagogy of forming a creative person in higher and secondary schools, 36, 303-308. [In Ukrainian].
Martyniuk, I. A. (2014). Technologies of Project Training in Preparing an Agent for Tourism Organization. Scientific Bulletin of the
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 199(2), 196-204. [In Ukrainian].
Pitsul, K. S. (2016). Model of formation of preparedness for professional activity of future specialists in hotel and restaurant business as a result of professional training. Herald of Dnipropetrovsk University named after. A. Nobel. Series: Pedagogy and Psychology, 1. [In Ukrainian].
Saffransky, V. V. (2015). Basic requirements for specialists in the sphere of tourism and features of tourist education in higher educational institutions. Galician Economic Journal, 2(49). [In Ukrainian].
Savitska, O. P., & Savitska, N. V. (2013). Theoretical and methodical aspects of assessing the competitiveness of subjects of the tourism industry. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Management and Entrepreneurship in Ukraine: Stages of Development and Developmental, 776, 154-163. [In Ukrainian].
Vinduk, A. V. (2015). The use of game techniques in the professional training of bachelors in tourism. Scientific journal NPU Drahoma-nov NPO. Series 15, 11, 29-31. [In Ukrainian].
Г. Я. Дутка
Львовский институт экономики и туризма, г. Львов, Украина
КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ В ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ТУРИСТИЧЕСКОГО И ГОСТИНИЧНО-РЕСТОРАННОГО БИЗНЕСА
Исследованы тенденции и перспективы развития туристического и гостинично-ресторанного бизнеса Украины. Сравнительный анализ научных работ отечественных и зарубежных ученых показал, что одним из условий эффективного развития туристической сферы и гостинично-ресторанного бизнеса является наличие высококвалифицированных кадров, способных принимать эффективные управленческие решения, обеспечивая конкурентоспособность как отдельных предприятий, так и отрасли в целом. Усиление конкуренции в сфере образовательной деятельности требует от высших учебных заведений постоянно совершенствовать свою деятельность по всем ее направлениям, улучшать качество преподавания, мобилизует заведение в рыночных условиях. Проанализировано современное состояние высших учебных заведений Украины в сфере обслуживания; определена рейтинговая позиция высших учебных заведений Львовщины. Исследованы концепции и механизмы повышения конкурентоспособности высших учебных заведений в современных условиях. Выявлены конкурентные позиции и уровень использования образовательного потенциала вузами Львовской области подготовки специалистов сферы обслуживания, в частности, по специальностям 241 "Гостинично-ресторанное дело" и 242 "Туризм" по данным вступительной кампании 2017 г. Предложены инновационные методы и формы, которые целесообразно внедрять в образовательной деятельности высших учебных заведений для повышения их конкурентоспособности, улучшения качества услуг и подготовки квалифицированных специалистов.
Ключевые слова: учреждение высшего образования; сфера услуг; туризм; гостинично-ресторанное дело; стоимость обучения; лицензированный объем приема; общий конкурс; инновационные методы обучения.
G. Ya. Dutka
Lviv Institute of Economics and Tourism, Lviv, Ukraine
COMPETITIVENESS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF LVIV REGION IN THE PREPARATION
OF FUTURE FACTORS OF THE TOURIST AND HOTEL RESTAURANT BUSINESS
The article investigates tendencies and prospects of development of tourist and hotel-restaurant business of Ukraine. A comparative analysis of the scientific works of domestic and foreign scientists showed that one of the conditions for the effective development of the tourism industry and hotel and restaurant business is the presence of highly skilled personnel capable of taking effective managerial decisions, ensuring the competitiveness of both individual enterprises and the industry as a whole. Increasing competition in the field of educational activity requires institutions of higher education to continuously improve their activities in all its areas, improve the quality of teaching that mobilizes the institution in market conditions. Competitive advantages are those educational institutions and specialties that provide higher quality of specialists training, when the received education guarantees future specialists the realization of their own abilities, the acquisition of modern knowledge, skills and abilities, a sufficient level of remuneration, and competitiveness as specialists in the labour market. The author analyses the current state of higher education institutions in Ukraine in the field of services. The rating position of institutions of higher education of Lviv region is determined. Concepts and mechanisms of increasing the competitiveness of institutions of higher education in modern conditions are investigated. Competitive positions and the level of use of educational potential by higher education institutions of the Lviv region were determined by the training of specialists in the sphere of services, in particular, in specialities 241 "Hotel and Restaurant Business" and 242 "Tourism" according to the 2017 admission campaign. The innovative methods and forms, which are expedient to introduce in higher educational institutions educational activity, are offered in order to increase their competitiveness, improve the quality of educational services and prepare qualified specialists. The main conditions for increasing the competitiveness of higher education institutions are the active use of innovative methods and forms for the development and improvement of the quality and efficiency of the educational process and training of specialists in the field of tourism and hotel and restaurant business, focusing on the experience of the best institutions of higher education not only in Ukraine, but also the achievements of science and best practices of the world.
Keywords: institution of higher education; sphere of services; tourism; hotel and restaurant business; tuition fees; licensed volume of admission; general competition; innovative teaching methods.
