CC BY
32
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
_НЕПЕДАГОГ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Вагапов А. С. Выбор адекватного лексико-фразеологического соответствия при переводе английских правоведческих текстов / А. С. Вагапов. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zhurnal.lib.ru/w/wagapow_a_s/my-art.shtml.
2. Дорда С. В. Мова права та особливосп и перекладу / С. В. Дорда // Вкник Луганського нацюнального ушверситету iM. Т. Шевченка. Фшолопчт науки. - 2011. - № 9 (220). - Ч. II. - C. 163-170.
3. Карабан В. I. Переклад англшсько! науково! i техшчно! л1тератури. Граматичнi труднощ^ лексичнi, термiнологiчнi та жанрово-стилiстичнi проблеми / В. I. Карабан. - Вшниця: Нова книга, 2004. - 576 с.
4. Овчарук О. Компетентносп як ключ до оновлення змюту освгги / О. Овчарук // Стратепя реформування освiти в УкраМ: рекомендацп з освиньо! полижи. - К.: К.1.С., 2003. - С. 13-42.
5. Родипна I. В. Компетентшстно орieнтований пiдхiд до навчання / I. В. Родипна // Харкiв: Вид. група «Основа», 2005. - 96 с.
6. Хворостяншна А. Дефшщп у законодавчих текстах: питання теорп / А. Хворостяншна. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.minjust.gov.Ua/0/6669/.
7. Хомякова Н. П. Иноязычная коммуникативная компетентностная модель юристов, специализирующихся в области права международной торговли / Н. П. Хомякова // Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2009. - № 3. - С. 173-184.
REFERENCES
1. Vagapov A.S. Vybor adekvatnogo leksiko-frazeologicheskogo sootvetstviya pri perevode angliiskikh pravovedcheskikh tekstov [Choosing a proper lexical and idiomatic equivalent translating English legal texts]. Available at: http://zhurnal.lib.rU/w/wagapow_a_s/my-art.shtml
2. Dorda S.V. Mova prava ta osoblyvosti yiyi perekladu [Language of law and peculiarities of its translation] Visnyk Luhans'koho natsional'noho universytetu im. T.Shevchenka. Filolohichni nauky. Part II. № 9 (220). Luhans'k, 2011. pp. 163-170.
3. Karaban V.I. Pereklad anhliys'koyi naukovoyi i tekhnichnoyi literatury. Hramatychni trudnoshchi, leksychni, terminolohichni ta zhanrovo-stylistychni problemy [ Translation of English scientific and technical literature. Grammar difficulties, vocabulary, terminology and genre-stylistic problems] -Vinnytsya: Nova knyha, 2004. 576 p.
4. Ovcharuk O. Kompetentnosti yak klyuch do onovlennya zmistu osvity [Competencies as the key to the educational content renewal] - Stratehiya reformuvannya osvity v Ukrayini: Rekomendatsiyi z osvitn'oyi polityky. K.: «K.I.S.», 2003. pp. 13-42.
5. Rodyhina I. V. Kompetentnistno oriyentovanyy pidkhid do navchannya [Competence approach to education]. Kh.: Vyd. Hrupa «Osnova», 2005. 96 p.
6. Khvorostyankina A. Definitsiyi u zakonodavchykh tekstakh: pytannya teoriyi [Definitions in the legislative texts: theoretical issues] - Available at: http://www.minjust.gov.ua70/6669/
7. Khomyakova N.P. Inoyazychnaya kommunikativnaya kompetentnostnaya model' yuristov, spetsializiruyushchikhsya v oblasti prava mezhdunarodnoi torgovli [ Foreign language communicative competence model of lawyers specializing in the field of the international trade law] Vestn. Mosk. un-ta. Vol. 19. Lingvistika i mezhkul'turnaya kommunikatsiya, 2009, Vol. 3. pp. 173-184.
УДК: 811.811 377.36:371.315
1РИНА ФЕДОРЕНКО irina_fedorenko_83@mail.ru викладач,
Кшвський нацiональний лiнгвiстичний унiверситет
ЗМ1СТ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 В АНГЛ1ЙСЬКОМУ Д1АЛОГ1ЧНОМУ МОВЛЕНН1 У МАЙБУТН1Х ТЕХН1К1В-БУД1ВЕЛЬНИК1В
Висвгтлено змгст формування компетентностг в англгйському д1алог1чному мовлент у студентгв I-II курс1в будгвельного технгкуму. Розглянуто поняття змгсту навчання д1алог1чного мовлення. Описано та конкретизовано компоненти предметного аспекту змгсту формування компетентностi в англгйському д1алог1чному мовленнг: сфери i види д1алог1чного мовлення, теми,
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _НЕПЕДАГОПЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
психологгчн! та мовленнев1 ситуацИ стлкування, комуткативш рол1, проблеми i тексти, комуткативш HaMipu, Kpai'H03Hae4i та лiнгвокраiнознавчi знання. Проаналiзовано сфери англомовного спшкування майбутнiх технiкiв-будiвельникiв. Наведено приклади тематики текстiв для навчання дiалогiчного мовлення англшською мовою. Визначено компоненти процесуального аспекту: мовленнeвi знання, мовленнeвi вмiння у дiалогiчному мовленнi та вправи для ix розвитку, як впливають на формування компетентностi в англшському дiалогiчному мовленнi у майбуттх теxнiкiв-будiвельникiв.
Ключовi слова: предметний аспект, процесуальний аспект, знання, навички, вмiння, комуткативш здiбностi.
ИРИНА ФЕДОРЕНКО irina_fedorenko_83@mail.ru преподаватель,
Киевский национальный лингвистический университет
СОДЕРЖАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТИ В АНГЛИЙСКОЙ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ У БУДУЩИХ ТЕХНИКОВ-СТРОИТЕЛЕЙ
Рассматривается содержание формирования компетентности в английской диалогической речи у студентов I-II курсов техникума. Рассматривается понятие содержания обучения диалогической речи. Описаны и конкретизированы компоненты предметного аспекта: сферы и виды диалогической речи, темы, психологические и речевые ситуации, коммуникативные роли, проблемы и тексты, коммуникативные намерения, страноведческие и лингвострановедческие знания. Проанализированы сферы англоязычного общения будущих техников-строителей. Приведены примеры тематики текстов для обучения диалогической речи на английском языке. Определены компоненты процессуального аспекта: речевые знания, речевые умения в диалогической речи и упражнения для их развития, которые влияют на формирование компетентности в английской диалогической речи у будущих техников-строителей.
Ключевые слова: предметный аспект, процессуальный аспект, знания, навыки, умения, коммуникативные способности.
IRYNA FEDORENKO irina_fedorenko_83@mail.ru Teacher,
Kyiv National Linguistic University
CONTENT OF THE ENGLISH SPEAKING COMPETENCE FORMATION OF
FUTURE TECHNICIAN-BUILDERS
The article deals with the content of the English speaking competence formation of the first and the second-year college students. One of the pedagogical tasks is its content concretization of future specialists. The notion of the content of speech interaction teaching is described. The purpose of the article is description of the content of the English speaking competence formation of the future technician-builders. As many scholars claim the content of teaching English speech interaction includes subject and process aspects. The subject content aspect contains such components: spheres and types of the English speech interaction, topics, psychological and communicative situations, communicative roles, problems and texts, communicative intentions, country-studying and lingua country-studying knowledge are concreticised and described. The paper analyses spheres of future technician-builders' communication. Some examples of texts' topics, communicative situations and problems for teaching English interaction of the first and the second-year college students are represented. The process content aspect includes such components: speech knowledge, speech interaction's skills and exercises for their development of the English speaking competence formation of future technician-builders, which are described in the paper. Perspective of the further research is connected with the determination of psychological and linguistic peculiarities of the English speaking competence formation of the future technician-builders.
nPOOECIHHA IHmOMOBHA nIflrOTOBKA MAHEYTHIX OAXIB^B _HEnEflArOnqHHX CnEUIÄHbHOCTEM_
Keywords: subject aspect, process aspect, knowledge, skills, communicative abilities.
npo6neMa ^opMyBaHHa KoMneTeHTHocri b aHrniMcbKoMy gianorinHoMy MoBneHHi (KAflM) y MaM6yTHix TexHiKiB-öygiBenbHHKiB HegocraTHbo TeopeiunHo i npaKTunHo gocnig^eHa. OgHHM i3 negarorinHux 3aBgaHb e KoHKpeTH3a^a 3Micry ii ^opMyBaHHa y MaM6yTHix ^axiB^B.
MeToro CTaTTi e onuc 3Micry ^opMyBaHHa KAflM y ciygemiB I—II KypciB TexHiKyMy -MaööyTHix TexHiKiB-öygiBenbHHKiB.
Po3rnaHeMo 3Micr HaBnaHHa gianorinHoro MoBneHHa aK MeiogunHy Kareropiro, aKa 3a6e3nenye gocaraeHHa BH3HaneHux ^neM (^opMyBaHHa KAflM y MaM6yraix TexmKiB-6ygiBenbHHKiB.
Mh noginaeMo TonKy 3opy I. H. EiM, H. fl. ranbcKoBoi, H. I. re3, C. M. HiKonaeBoi ^ogo BH3HaneHHa npegMeTHoro Ta npo^cyanbHoro acneKTiB 3MicTy HaBnaHHa iHo3eMHoi mobh. 3MicT HaBnaHHa - ^ 6a3HCHa Kareropia MeioguKH HaBnaHHa iHo3eMHHx mob i Kynbiyp, cyKynHicTb Toro, ^o CTygeHT noBHHeH 3acBoiTH y пpoцeci HaBnaHHa, BignoBigae Ha 3anuiaHHa «Horo HaBnara?» [8, c. 100]. BiH Mae 3a6e3nenHTH gocarHeHHa ronoBHoi MeTH - HaBnura crygemiB cmnKyBamca aHrniMcbKoro mobok» b THnoBHx Mi^KynbTypHHx cнтyaцiax y Me^ax 3acBoeHoro Maiepiany, nepeg6aneHoro nporpaMoro 3 aHrniMcbKoi mobh gna TexHiKyMiB. BBa^aeMo, ^o 3garmcTb MaM6yrmx TexHiKiB-6ygiBenbHHKiB cninKyBaTHca aHrniMcbKoro MoBoro 3a6e3nenyeTbca ^opMyBaHHaM y hhx iHmoMoBHoi' KoMyHiKaTHBHoi' KoMneTeHTHocTi. KoMnoHeHTH 3MicTy HaBnaHHa BH3HanaroTbca BignoBigHo go MoBneHHeBHx, mobhhx, nrnrBoco^oKynbTypHoi Ta HaBnanbHo-cipaTerinHoi KoMneTeHTHocreM y npegMeTHoMy i npo^cyanbHoMy acneKTax.
CnigoM 3a нayкoвцaмн, BBa^aeMo, ^o go npegMeTHoro acneKTy 3MicTy HaBnaHHa MaM6yrmx TexHiKiB-6ygiBenbHHKiB BigHocaTbca norapu KoMnoHeHTH. nepmuM KoMnoHeHT BKnronae c^epu cninKyBaHHa, ncuxonorinm Ta MoBneHHeBi cmyauii, poni, KoMymKaraBm HaMipu, TeMH, TeKcra i npo6neMu; gpyruM - niHrBoco^oKynbTypHHM Marepian; TpeiiM - mobhhm Maiepian (4>oHeTunHHM, neKcuHHHH, rpaMaTHHHHÖ); neTBepiuM - KoMymKaraBHi ciparerii.
Po3rnaHeMo npegMeTHHM acneKT 3Miciy ^opMyBaHHa KAflM MaM6yrmx TexHiKiB-6ygiBenbHHKiB geianbHime, go cipyKiypH aKoro BigHocuMo c^epu i Bugu gianorinHoro MoBneHHa, TeMH, ncuxonorinm i MoBneHHeBi cHrya^i cninKyBaHHa (3 ypaxyBaHHaM coцianbннx poneM), KpaHo3HaBni i niHrBoKpaHo3HaBni 3HaHHa, npo6neMH i TeKcra (gianoru), KoMymKaraBHi HaMipu. 3a3HanuMo, ^o npoaHani3oBaH HaMH nporpaMH 3 aHrniMcbKoi mobh gna cпeцianbнocтi «EygiBH^TBo Ta eкcпnyaтaцia 6ygiBenb Ta cnopyg» cBignarb npo Te, ^o npegMeTHHM acneKT 3Micry HaBnaHHa aHrniMcbKoro gianorinHoro MoBneHHa He BpaxoBye ncuxonorinm i MoBneHHeBi cmya^i cninKyBaHHa, KoMymKaraBHi HaMipu i poni. BBa^aeMo 3a Heo6xigHe BKnronHTH go nporpaMH 3 aHrniMcbKoi mobh gna TexHiKyMiB ^ KoMnoHeHTH npegMeTHoro acneKTy 3Miciy 4>opMyBaHHa KAflM y MaM6yTHix TexHiKiB-6ygiBenbHHKiB.
KoHKpeTH3yeMo KoMnoHeHTH npegMeTHoro acneKTy KAflM, go aKoro Hane^aib c^epu cninKyBaHHa. A. M. ^yKrn craepg^ye, ^o c^epa cninKyBaHHa - ^ B3aeMonoB'a3aHHM KoMnneKc cmya^M i TeM cninKyBaHHa, BHgiB MoBneHHeBoi gianbHocri, o6yMoBneHux noTpe6aMH ynmB [11, c. 144].
B. H. CKanKiH BHginuB BiciM c^ep cninKyBaHHa: 1) co^anbHo-no6yTOBa; 2) ciMeMHa; 3) npo^eciMHo-TpygoBa; 4) coцianbнo-кynbтypнa; 5) c^epa cycninbHoi gianbHocii; 6) agMiHicipaTHBHo-npaBoBa; 7) c$epa irop i po3Bar; 8) c$epa MacoBux BHgoBH^ [10, c. 63].
Y npo^ci 3Miciy 4>opMyBaHHa KAflM BuginaeMo noiupu c^epu cninKyBaHHa: oco6ucTy, ny6ninHy, ocBiTHro gna I-II KypciB; npo^eciMHo 3opieHToBaHy gna II Kypcy ciygeHTiB TexHiKyMiB. nporpaMa 3 aHrniMcbKoi mobh gna I-II KypciB nepeg6anae TeMaiHKy cninKyBaHHa, BignoBigHo go aKoi ciygeHTH MaroTb peani3oByBaTH cboi KoMyHiKaTHBHi HaMipu b oco6ucTiM, ny6ninmM, ocBiiHiM c^epax Ha I Ta II Kypcax TexHiKyMiB i npo^eciMHo 3opieHToBaHiM c^epi cninKyBaHHa Ha II Kypci.
AHani3 nporpaM 3 aHrniMcbKoi mobh gna I-II KypciB TexHiKyMiB cBignHib, ^o HaBnaHHa gianorinHoro MoBneHHa ciygemiB Big6yBaeTbca BignoBigHo go oco6hctoi, ny6ninHoi ia ocBiTHboi c^ep cninKyBaHHa. BBa^aeMo, ^o go nporpaMH 3 aHrniMcbKoi mobh gna II Kypcy Heo6xigHo BKnronuTH tckcth 3rigHo 3 npo^eciMHo 3opieHToBaHoro c^eporo cninKyBaHHa. HaBegeMo npuKnag TeMaTUKH, 3a aKoro Big6yBaeTbca HaBnaHHa gianorinHoro MoBneHHa: «ApxiieKTypa pigHoro Micia», «Bu3HaHHi мicцa Ta naM aTKH apxiieKTypu cтonнцi Ta pigHoro Micia», «ApxiieKTypHi ciuni pigHoro Micia» to^o, b aKux B^HBaeTbca ^axoBa aHrnoMoBHa neKcuKa, to^ цe cnpuaTHMe nigroTOB^ go npo^eciMHo opieHioBaHoro HaBnaHHa aHrniMcbKoro gianorinHoro MoBneHHa Ha III Kypci. Ane nporpaMoro 3 aHrniMcbKoi mobh He
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _НЕПЕДАГОПЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
передбаченi проблемы завдання, яю орieнтують студентiв на виршення яко!-небудь проблеми, пов'язано! зi змiстом тексту або мовленнево! ди, яку необхiдно виконати [8, с. 103]. Пропонуемо включити до програми з англшсько! мови проблемнi завдання, вщповщно до тематики текстiв. Наведемо приклад проблемного завдання: «Ваше ставлення до арх^ектурних стилiв сучасностi та минулого».
Розглянемо тему спiлкування як компонент предметного аспекту. Важливе значения для процедури вщбору змiсту навчання усного мовлення мае сшввщношення тем i ситуацiй. Будь-яке спiлкування вщбуваеться в мовленневiй ситуаци, але в ньому завжди присутня тема.
Щоб бути активним учасником комуткаци, необхщно спiлкуватися в межах певно! теми. Тема - це в^^зок дшсносп, яка вiдбиваеться у нашiй свщомосп [8, с. 102], i е предметною сферою як узагальнена назва широкого фрагмента дшсносп. Це приналежшсть конкретного тексту або висловлювання, породженого конкретною ситуацiею, що висвiтлюе визначений вiдрiзок об'ективно! дiйсностi. Саме в цьому можна прослщкувати взаемозв'язок теми, ситуацй та тексту [5, с. 129].
Тематичт категори класифшують рiзними способами. У програмi з англшсько! мови для 1-11 курав технiкумiв запропонована класифiкацiя на теми та шдтеми.
Вщповщно до чинно! програми з англшсько! мови для спещальносп «Бущвницгво та експлуатацiя бущвель та споруд» студенти 1-11 курав повинн1 бути активними учасниками комуткаци. Саме тому постае необхiднiсть створити умови комунiкацi!, максимально наближен1 до природних, тобто усн1 теми сшлкування мають бути взягi з реального життя. До програми з англшсько! мови для технiкумiв вiдносягься теми, розподшеш на вiсiм тематичних блоюв для I курсу («Я представник укра!нсько! молодi», «Дозвiлля та спорт», «Харчування», «Природа i погода», «Живопис», «Наука i технiчний прогрес», «Шюльне життя», «Робота i професi!») i вiсiм тематичних блокiв для II курсу («Я, моя сiм'я, друа», «Харчування», «Дозвiлля», «Мистептво», «Наука i техн1чний прогрес», «Подорож», «Шкiльне життя», «Робота i професi!»).
Наш досвщ викладання та опитування студенгiв свщчать, що на I курсi майбутт техшки-будiвельники зацiкавленi у вивченш теми «Багатогранн1сть особистосп», до тдтем яко! варто включити тексти «Привгтання», «Iнформацiя про себе та свого друга», «Зовтшнють та характер» тощо. Доречно змiнити назву тематичного блоку «Робота i професi!» для I курсу на «Мо! плани на майбутне», що сприятиме мотивацi! студенив до вивчення англiйсько! мови та формування КАДМ. Тематичний блок «Одяг i мода» варто дати для опрацювання на II курсi техшкуму, осюльки ця тема актуальна серед молодих людей i викликае защкавлешсть у !! вивченнi.
З метою досягнення рiвня В1+ пiсля закшчення II курсу, визначаемо комун1кативн1 ситуаци, що включають соцiальний контакт особистост у повсякденному житп та ситуаци особистiсних стосунюв, як1 дають можливють студентам встановлювати i пiдтримувати сощальт контакти та вступати в значущi для особистостi стосунки в рiзних сферах суспiльного життя.
Складовою змюту формування КАДМ у майбутн1х технiкiв-будiвельникiв е тексти, як1 становлять пов'язану послiдовнiсть усних висловлювань, створених у процеа мовленнево! дiяльностi в межах певно! сфери сшлкування. Текст об'еднуе тему i задум, характеризуеться довершенютю, зв'язн1стю, цiлiснiстю, внугрiшньою структурою (синтаксичною, композицiйною, логiчною), певною цiлеспрямованiстю та прагматичною установкою. Сприймання тексту забезпечуеться не лише мовними одиницями, яю в нього входять, а й фоновими знаннями, як1 складають його предметний змiст. Разом з тематикою тексти слугують пiдгрунтям для практичного оволодiння дiалогiчним мовленням. Текст е продуктом мовленневого висловлювання, який мютить необх1дну для передачi iнформацiю, оргашзовану в змiстовну та структурну едшсть певного мовного рiвня [11, с. 144-145].
У рамках нашого дослщження текстом е дiалог. Залежно вщ комун1кативно! функцi!, яку виражае той чи шший дiалог, розрiзняють функцюнальш типи дiалогiв: дiалог-розпитування, дiалог-домовленiсть, дiалог-обмiн враженнями, дiалог-дискусiя [8, с. 152]. Ми видшяемо дiалог-розпитування та дiалог-обмiн враженнями для навчання майбутнiх техншв-будiвельникiв на I та II курсах..
Процес сшлкування не може вщбуватися без виникнення комун1кативних намiрiв. Згiдно з теорiею породження усного мовленневого висловлювання, в певнш ситуаци спiлкування виникае мотив висловлювання, i вiдповiдно - комун1кативний намiр, який визначае роль мовця як учасника спiлкування, а також конкретну мету його висловлювання. Мовленневий (комун1кативний) нашр -мисленневе передбачення учасниками комуткаци бажаного для них результату сшлкування; намiр
ПРОФЕСШНА IНШОМОВНА ПIДГОТОВКА МАЙБУТНIХ ФАХIВЦIВ
_НЕПЕДАГОПЧНИХ СПЕЦIАЛЬНОСТЕЙ_
того хто говорить, висловити якийсь значущий смисл за допомогою мовленневих засобiв, тобто здiйсиити мовленневий акт [8, с. 101]. Отже, у процесi формування КАДМ майбутнi техшки-будiвельиики повинш вмiти передбачати результат стлкування, а саме намiр спiврозмовиика, пiдтримувати розмову i бути активним учасником комуткаци.
У сучаснш методицi навчання шоземних мов видiляють комуиiкативиi намiри, яю виникають в спiврозмовникiв у рiзиих сферах спiлкуваиня, з метою конкретизацй змiсту навчання англомовного спiлкуваиня. Так, I. Л. Бiм розглядае комуткативт намiри згщно з головними функщями мiжособистiсного спiлкуваиня. Отже, коигактиiй функци спiлкуваиня вiдповiдатимуть комуиiкативиi намiри контакту, шформацшно-комуткативтй - iнформувания, регулятивно-комуиiкативиiй -регулювання, емоцiйно-комуиiкативиiй - оцiнки. Зазначеш комунiкативнi намiри е узагальненими. В процеа спiлкуваиня вони конкретизуються ситуащею спiлкуваиня [3, с. 27].
Вщповщно до проаналiзоваиих програм з англшсько! мови для технiкумiв, майбутт техшки-будiвельники повинш вмiти вступати i пiдтримувати дiалог аиглiйською мовою. Вважаемо, що для досягнення ще! мети викладачевi необхiдно навчати студеигiв англшського дiалогiчного мовлення в умовах максимально наближених до природно! комунiкацi!, на основi сфер спiлкувания, тем, текстов, психологiчних i мовленневих ситуацiй з урахуванням кра!нознавчих та лiнгвокра!нознавчих знань, проблем стлкування, якi мають бути зазначеш у програмi з англшсько! мови для I—II куршв технiкумiв.
Вважаемо, що студенти, заюнчуючи навчання на I кура, згщно з тематикою спiлкувания, яка передбачена програмою з аиглiйсько! мови для техшкуму, повинш вмiти реатзовувати таю комуиiкативиi намiри: запитати шформацда та повщомити про факти, людей, поди, в яких вони защкавлеш; ставити запитання i давати вщповщ на них; реагувати на пропозици i пропонувати щось iише; давати характеристику комусь або чомусь; надати iнформацiю про факти, подi!, явища, мiсця, людей; характеризувати та давати ощнку людям чи предметам, об'ектам, явищам; висловити сво! думки або враження i запитати про це сшврозмовника.
Пiсля заюнчення II курсу, студенти мають реатзовувати наступт комуткативт нашри: описати проблеми, виявити !хш причини i наслiдки, шляхи !х вирiшеиня; прогнозувати наслщки; подiлитися власними враженнями з приводу певно! проблеми, довести та аргументувати !!; дiзнатися про реалi! рiдно! та англомовно! культур; знаходити схож та вiдмiинi риси в культурах i стилях життя рiзиих народiв; аналiзувати явища сустльно-полтгачного та культурного життя рщно! та кра!ни, мова яко! вивчаеться; давати i реагувати на поради iиших; аналiзувати стосунки м1ж рiзними поколiниями, вказуючи на причини конфлiктiв i можливiсть знаходження компромiсу; вступати i п1дтримувати дискусiю; висловлювати защкавленють i власну думку щодо проблеми, яка обговорюеться [8, с. 312].
У навчальнш дiяльностi комунiкативнi ролi спiврозмовникiв визначаються вiдповiдно до реальних умов спiлкування. П1д роллю варто розумiти поведiнку людини, яка визначаеться Г! професiею або обставинами, що спонукають !! до типових стосунюв з iншими людьми [6, с. 58].
Навчання студенгiв I—II курав англiйського дiалогiчного мовлення передбачае, що комун1канти виконують певт комун1кативн1 ролi, вiдповiдно до ситуацй спiлкування. Вчен1-методисти виокремлюють комуткативт рол^ характерн1 для певних ситуацш спiлкування, iз властивими учасникам дiалогу характерними моделями поведiнки. У симетричних сигуацiях всi соцiальнi ознаки стврозмовниюв (вiк, стать, посада, а також характер спiлкування - обговорення проблеми) збертаються. П1д час формування КАДМ в бшьшосп випадк1в спiвучасники англомовного спiлкування стикаються з асиметричними ситуащями, коли хоча б одна з ознак не спiвпадае. Мовн1 засоби для вираження рiзних соцiальних ролей рiзняться в залежностi вiд обрано! ролi. Вiдмiнностi соцiальних ролей змшюе характер розмови.
Складовими компетенгностi в дiалогiчному мовленнi е знання, навички, вмiння та комунiкативнi здiбностi до стлкування англiйською мовою [8, с. 302]. В процеа формування КАДМ важливу роль вiдiграе розвиток комуткативних здiбностей студенгiв, як1 включають внутршню мотивацiю, бажання до взаемодi! з шоземними партнерами, здiбнiсть спiврозмовника до оргашзацй свого мовлення, орiенгацi! у ситуаци спiлкування, здiбнiсть пам'ятати, що вже сказав стврозмовник, поважати сшврозмовника, вмiння вислухати, не перериваючи [8, с. 304].
Основою будь-яко! сфери стлкування е певна сукуптсть комуткативних ситуацш Мова необхщна в конкретних сигуацiях, тому починати навчання потрiбно iз ситуацi! [2, с. 177]. Щд час моделювання процесу англомовного стлкування треба враховувати той факт, що неперервтсть
ПРОФЕаЙт. IHШОMОВHA ПIДГОТОВKA MAЙБУТHIХ ФAХIВЦIВ
_HEnE,flAron4HHX CПЕЦIAЛЬHОCТЕЙ_
сoцiaльнoгo дoсвiдy пopoджye пpактичнo незлiченy юльюсть кoмyнiкативниx ситyацiй, яю пoвиннi мoделювaти акти мoвлення i е нaйбiльш титвими для видiлениx сфеp спiлкyвaння. Щц кoмyнiкaтивнoю ситyaцieю poзyмiють динaмiчнy систему взaeмoдiючиx кoнкpетниx oб'eктивниx i сyб'eктивниx фaктopiв, яю зaлyчaють людину дo мoвленнeвoгo спiлкyвaння i визначають ïï пoведiнкy в межax oднoгo акту стлкування [8, с. 47]. Дo oснoвниx кoмпoнентiв ситyaцiï спiлкyвaння вщтсять пpедмет спiлкyвaння, poлi, мiсце, завдання тoщo. Дo oснoвниx типiв ситуацш мiжкyльтypнoгo спiлкyвaння вщтсять псиxoлoгiчнi i мoвленнeвi з мiжкyльтypним кoмпoнентoм [8, с. 302].
Щoдo нaшoгo дoслiцження, кoмyнiкaтивнi ситуацй' для фopмyвaння KAДM стосуються pеaльнoстi та oбстaвин дiйснoстi. Haведемo пpиклaц кoмyнiкaтивнoï ситyaцiï для фopмyвaння KA^M у мaйбyтнix теxнiкiв-бyдiвельникiв: «Ви беpете участь у стyдентськoмy кoнкypсi, який мае на мет пpoектyвaння сyчaсниx спopyд. Ви зyстpiлися з iнoземними студентами i вам тpебa oбгoвopити всi детaлi сучастго бущвництва».
Отже, щoби кoнкpетизyвaти змют фopмyвaння кoмпетентнoстi в aнглiйськoмy дiaлoгiчнoмy мoвленнi у мaйбyтнix теxmкiв-бyдiвельникiв, ввaжaeмo за неoбxiдне виoкpемити пpедметнi сфеpи спiлкyвaння aнглiйськoю мoвoю, кoмyнiкaтивнi ситуацл та кoмyнiкaтивнi poлi учасниюв стлкування. Рoзглянемo взaeмoзв'язoк сфеp спiлкyвaння, кoмyнiкaтивниx ситyaцiй, кoмyнiкaтивниx poлей, тем стлкування та пpoблемниx завдань.
У шнтексп дoслiцження ми poзгляцaeмo дpyгий кoмпoнент пpедметнoгo аспекту змiстy фopмyвaння KA^M у мaйбyтнix теxнiкiв-бyдiвельникiв, дo складу яшго вxoдять знання, щo тдшяються на деклapaтивнi (мoвленнeвi та мoвнi) i пpoцедypнi [8, с. 304].
Haвчaльнo-стpaтегiчний кoмпoнент вxoдить дo пpедметнoгo аспекту i мае забезпечити спpoмoжнiсть мaйбyтнix теxнiкiв-бyдiвельникiв кopистyвaтись навчальними i шмуткативними стpaтегiями. Дo нaвчaльниx вщтсять пpямi (oвoлoдiння мoвними та мoвленнeвими кoмпетентнoстями), непpямi та кoмпенсaтopнi dparen!' [8, с. 107]. Cтpaтегiчнa кoмпетентнiсть мае важливе значення для фopмyвaння KA^M, oскiльки дoзвoляe студентам I-II кypсiв теxнiкyмy дoлaти всi тpyднoщi, яю виникають у пpoцесi шмуткаци aнглiйськoю мoвoю. Maйбyтнi ттатки-бущвельники пoвиннi вoлoдiти знаннями пpo мoделi мoвленнeвoï пoведiнки та мoвленнeвi дп, мати сфopмoвaнi та poзвиненi вщтвщт навички та вмiння.
Як ствеpджye Т. О. Олiйник, кoмyнiкaтивнi стpaтегiï - це yсвiдoмленa лiнiя кoмyнiкaтивнoï пoведiнки у кoнкpетнiй ситyaцiï стлкування, яка викopистoвyeться для забезпечення стлкування з iншими людьми та пoдoлaння тpyднoщiв, зyмoвлениx недoстaтнiстю мoвнoгo i сoцiaльнoгo дoсвiдy спiлкyвaння iнoземнoю мoвoю [8, с. 444-445].
Пpедметний i пpoцесyaльний аспекти неpoзpивнo пoв'язaнi [8, с. 100]. Пpoцесyaльний аспект визначаеться вiдпoвiднo дo пpедметнoгo змiстy фopмyвaння KA^M у мaйбyтнix теxнiкiв-бущвельниюв. Дo цьoгo аспекту вiцнoсяться навички та вмiння aнглoмoвнoгo yснoгo стлкування, неoбxiднi для фopмyвaння KAДM (мoвленнeвi вмiння вести poзмoвy в межax знaйoмoï тематики, тoчнo та дopечнo викopистoвyвaти мoвнi зaсoби), i в^ави для ïx фopмyвaння та poзвиткy, вмiння вступати у кoмyнiкaтивнi стосунки, opieнтyвaтися у сoцiaльниx ситyaцiяx та в^ави для ïx poзвиткy [8, с. 106].
Дo пpoцесyaльнoгo аспекту змюту навчання дiaлoгiчнoгo мoвлення мaйбyтmx теxнiкiв-бyдiвельникiв, вxoдять тpи кoмпoненти: мoвленнeвi знання, мoвленнeвi вмiння у дiaлoгiчнoмy мoвленнi та впpaви для ïx poзвиткy.
Рoзглянемo кoжен кoмпoнент пpoцесyaльнoгo аспекту детaльнiше. Moвленнeвi знання неoбxiднi для фopмyвaння та poзвиткy мoвленнeвиx нaвичoк та вмiнь у мaйбyтнix теxнiкiв-бyдiвельникiв. Це в oснoвнoмy знання npo ключoвi елементи кyльтypи мoвлення iнoземнoю мoвoю; загальне й oсoбливе у мoвленнeвиx стpaтегiяx rax, xтo гoвopить iнoземнoю мoвoю, щo тpебa вpaxoвyвaти у стлкувант у кoжнiй мoвленнeвiй спiльнoтi; яшсп мoвлення, пoзитивнi i негaтивнi мoвленнeвi тpaцицiï, яю неoбxiцнo вpaxoвyвaти у npo^ti мiжкyльтypнoгo спiлкyвaння; кyльтypи iншoмoвниx вкpaплень у piцнy мoвy [9, с. 127].
Ory^nra I-II кypсiв теxнiкyмy пoвиннi вoлoдiти деклapaтивними та пpoцедypними знаннями. Дo деклapaтивниx знань вiцнoсяться: мoжливoстi кoмyнiкaцiï'; oсoбливoстi дiaлoгy-poзпитyвaння та дiaлoгy-oбмiнy вpaженнями; зaсoби мiжфpaзoвoгo зв'язку; фpaзи для пoчaткy, пpoдoвження та зaвеpшення poзмoви; yснoмoвленнeвi фopмyли, пoв'язaнi зi змiнoю пpедметa poзмoви; зaoxoчення дo poзмoви; запит пopaди та вислoвлення пopaци; oсoбливoстi poзмoвнoгo стилю. Дo пpoцедypниx знань
ПРОФЕСШНА IНШОМОВНА ПIДГОТОВКА МАЙБУТНIХ ФАХIВЦIВ
_НЕПЕДАГОПЧНИХ СПЕЦIАЛЬНОСТЕЙ_
належить володшня iнформацiею про те, як заохотити спiврозмовника до комунiкацi! та висловлення власно! думки, запропонувати, ввiчливо вщхилига запрошення, пiдтримати розмову, попросити повторити рап1ше сказане та уточнити розумшня iнформацi!, висловити спiвчутгя, емоцл, коректно доводити власну думку та висловити незгоду.
Мовленневi вмiиня - це вмшня використовувати англiйську мову як зашб спiлкуваиня у рiзних сферах i ситуащях, яю мають творчий характер [8, с. 106 ]. Загальнонавчальт вмiния - це здаттсть студента виконувати ди для отримання та застосування знань, тобто здаттсть засвоювати знання i переносити !х в iншi сфери жиггедiяльностi [7, с. 24].
Оскшьки програмою з англшсько! мови для технiкумiв не передбачеш рiвнi володiиня iноземною мовою, то е потреба у !х визначант. Вважаемо за необхiдне визначити рiвнi володiиня аиглiйським дiалогiчиим мовленням та деталiзувати в них щдршш. Вивчення проблеми формування КАДМ показало, що навчання англшсько! мови майбуттх технiкiв-будiвельиикiв вщбуваеться згiдно з програмою з англшсько! мови, спецiальнiсть «Будiвиицтво та експлуатацiя будiвель та споруд», яка вщповщае програмi загальноосвпиьо! школи, рiвеиь стандарту, але до не! внесет певт корективи. Це дае тдстави стверджувати, що пiсля заюнчення II курсу техн1куму студенти повинн мати сформовану КАДМ на рiвm В1+ - рiвень незалежного користувача в дiалогiчному мовлент, як i учн загальноосвiтиiх шкш пiсля закiичеиня 11 класу. Рiвеиь В1+ мае бути деталiзованим на пiдрiвиi В 1.1 i В 1.2, тому пiсля закiичеиня I курсу студенти повинн мати сформовану КАДМ на рiвиi В 1.1.
Протягом навчання на I кура техшкуму студенти повинн1 навчитися в№но починати розмову, пщтримувати та завершувати !!; висловлюватися вщповщно до тем, передбачених програмою з англiйсько! мови для технiкумiв, ставити запитання та давати вщповщ; запросити на зуст^ч, домовитись про зустрiч, погодитись чи не погодитись iз запрошенням, вщхилити запрошення; висловлювати власну думку; вживати усно мовленневi формули, мовн1 ктше, засоби заповнюючи мовчання, характерн1 для дiалогiчного мовлення стосовно висловлення впевненосп, переконання; висловлювати власнi погляди, давати шструкци та поради, висловлювати власш враження та заохочувати партнера до висловлення власно! думки, брати активну участь у дiалогах вiдповiдно до тематики запропоновано! програмою з англшсько! мови. Исля заюнчення II курсу студенти повинт вмiти вступати у комунжативт стосунки, орiенгуватися у сощальних сигуацiях i керувати ними.
При вiдборi мовного матерiалу треба враховувати мшмум, який е необх1дним для комуткаци, тобто комун1кативно важливим для студенпв I—II курав техн1куму. До мовленневих навичок вщносяться навички вживання лексики (лексичн1 навички), граматики (граматичн1 навички), а також слуховi та вимовн1 навички (фонетичт навички). Це мовн1 операцi!, що характеризуются автоматизован1стю, ст1йк1стю, гнучк1стю, вщсуттстю спрямованостi свiдомостi на форму виконання, в1дсутн1стю напруження i швидко! втомлюваносп [5, с. 133; 8, с. 179]. Осюльки майбутнi техн1ки-будiвельники пiсля зак1нчення II курсу повинт мати сформовану КАДМ на рiвm В1+, то i сформованi мовленневi навички студенгiв мають вiдповiдати цьому рiвню.
Вважаемо, що до програми з англiйсько! мови, до мовних знань майбутн1х техн1к1в-будiвельникiв необхщно включити: знання основ англiйсько! мови, яю сприяють осмисленню сво!х висловлювань, поняття в англiйськiй мовi, значення яких вiдсутнi в рiднiй мов^
Перспективу подальшого дослiдження вбачаемо у визначент психолого-педагогiчних та лiнгвiстичних особливостей формування КАДМ у майбутнiх технiкiв-будiвельникiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. - М.: ИКАР, 2009. - 448 с.
2. Бергман Н. М. Основы методики преподавания иностранных языков: учебник /Н. М. Бергман, В. А. Бухбиндер, В. Штрауса. - К.: Вища школа, 1986. - 335 с.
3. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: проблемы и перспективы: учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по специальности 2103 «Иностранный язык» / И. Л. Бим - М.: Просвещение, 1988. - 253 с.
4. Блонский П. П. Память и мышление / П. П. Блонский. - СПб.: Питер, 2001. - 288 с.
5. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам: пособие для учителя. - 2-е изд., перераб. и доп. / Н. Д. Гальскова. - М.: АРКТИ, 2003. - 190 с.
6. Колесникова И. Л. Англо-русский терминологический справочник по методике преподавания иностранных языков / И. Л. Колесникова, О. А. Долгина. - СПб.: Блиц, 2001. - 223 с.
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
_НЕПЕДАГОГ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
7. Коренякина Т. Н. Формирование общеучебных умений у младших школьников «группы риска»: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Т. Н. Коренякина. - Астрахань, 2010. - 29 с.
8. Методика навчання шоземних мов i культур: теорiя i практика: тдручник для студ. класичних, педагогiчних i лiнгвiстичних ушверситепв / О. Б. Бiгич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ш.; за заг. ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Летай; 2013. - 590 с.
9. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова. - Воронеж: Истоки, 1996. - 237с.
10. Скалкин В. Л. Обучение диалогической речи (на материале англ. языка): пособие для учителей / В. Л. Скалкин. - К.: Рад. школа, 1989. - 158 с.
11. Щукин А. Н. Обучение иностранным языкам: теория и практика: учебное пособие для преподавателей и студентов / А. Н. Щукин. - М.: Филоматис, 2004. - 416 с.
12. Brown G. Teaching Talk: strategies for production and assessment / Brown G., Anderson A., Shillcock R., Yule G. - London: Cambridge University Press, 1984. - 178 p.
REFERENCES
1. Azimov Je. G. Novyj slovar' metodicheskih terminov i ponjatij (teorija i praktika obuchenija jazykam) [New dictionary of methodological terms and notions (theory and practice)], M., Ikar, 2009. 448 p.
2. Bergman N. M. Osnovy metodiki prepodavanija inostrannyh jazykov: uchebnik [Basis of methods foreign languages teaching: textbook], Kyiv, Higher School, 1986. 335 p.
3. Bim I. L. Teorija i praktika obuchenija nemeckomu jazyku v srednej shkole: problemy i perspektivy: ucheb. posobie dlja stud. ped. in-tov po special'nosti 2103 «Inostrannyj jazyk» [Theory and practice of the German language teaching in a secondary school: problems and prospects: tutorial for students of pedagogical universities, specialization 2103 "Foreign languages"], M., Education, 1988. 253 p.
4. Blonskij P. P. Pamjat' i myshlenie [Memory and intellection]. SPb.: Piter, 2001. 288 p.
5. Gal'skova N. D. Sovremennaja metodika obuchenija inostrannym jazykam: posobie dlja uchitelja [Modern methods of foreign languages teaching: tutorial for teachers], Moscow, Arkti, 2003. 190 p.
6. Kolesnikova I. L. Anglo-russkij terminologicheskij spravochnik po metodike prepodavanija inostrannyh jazykov [English-Russian terminological reference in Methods of foreign languages teaching]. SPb.: Blic, 2001. 223 p.
7. Korenjakina T. N. Formirovanie obshheuchebnyh umenij u mladshih shkol'nikov «gruppy riska»: avtoref. dis. ... kand. ped. nauk: spec. 13.00.01 «Obshhaja pedagogika, istorija pedagogiki i obrazovanija» [Formation of general educational skills of preschool children: "risk groups": author's abstract. Doc. ped. sci. diss.: spec. 13. 00. 01 "General pedagogic, History of pedagogic and education"], Astrahan, 2010. 29 p.
8. Metodika navchannja inozemnih mov i kul'tur: teorija i praktika: pidruchnik dlja stud. klasichnih, pedagogichnih i lingvistichnih universitetiv [Methods of foreign languages and culture teaching: theory and practice: textbook for students of classic, pedagogical and linguistic universities] / O. B. Bigich, N. F. Borisko, G. E. Borec'ka ta in.; za zag. red. S. Ju. Nikolaevoi. Kyiv, Lenvit, 2013. 590 p.
9. Safonova V. V. Izuchenie jazykov mezhdunarodnogo obshhenija v kontekste dialoga kul'tur i civilizacij [Studying of languages for international communication in the context of cultures and civilization dialogue], Voronezh, Istoki, 1996. 237 p.
10. Skalkin V. L. Obuchenie dialogicheskoj rechi (na materiale angl. jazyka): posob. dlja uchit. [Interaction teaching (using the English language): tutorial for teachers], Kyiv, Rad. Shkola, 1989. 158 p.
11. Shhukin A. N. Obuchenie inostrannym jazykam: teorija i praktika: uchebnoe posobie dlja prepodavatelej i studentov [Foreign languages teaching: theory and practice: tutorial for teachers and students], M., Filomatis, 2004. 416 p.
12. Brown G. Teaching Talk: strategies for production and assessment / Brown G., Anderson A., Shillcock R., Yule G. London: Cambridge University Press, 1984. 178 p.
