CC BY
6
_Л1НГВ0ДИДАКТИКА_
11. Profesiyno oriyentovane navchannya inozemnykh mov u starshiy profilniyi vyshchiy shkoli: problemy ta perspektyvy: kol. monohrafiya / L. A. Sazhko, L. Ya. Zyenya, O. V. Byryuk ta in. [Professionally oriented teaching of foreign languages in the senior profile and high school: problems and perspectives: collective monography]. Kyyiv, KNLU Tsentr Publ., 2015, 225 p.
12. Radetska S. V. Metodyka navchannya maybutnikh ekonomistiv profesiyno spryamovanoho chytannya anhliyskoyu movoyu z vykorystannyam kompyutera: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Computer aided Methods of Teaching Future Economists to read Professional Literature]. Kyyiv, 2005, 260 p.
13. Savelyuk N. M. Psykholinhvistychni osoblyvosti relihiynoho dyskursu (teoretychnyy aspekt) [Psycholinguistic peculiarities of religious discourse]. Skhidnoyevropeyskyy zhurnal psykholinhvistyky, 2015. - Vol.1, pp. 124-133.
14. Trukhanova T. I. Indyvidualizatsiya navchannya profesiyno oriyentovanoho chytannya anhliyskoyu movoyu studentiv tekhnikumiv ta koledzhiv ekonomichnoho profilyu: avtoref. dys. . kand. ped. nauk: spets. 13.00.02 [Individualization while teaching profession-related reading in English to students of technical schools and colleges]. Kyyiv, 2001, 19 p.
Стаття надшшла в редакцию 22.10.2018 p.
УДК 378:811.112.2
DOI 10:25128/2415-3605.18.3.15
1РИНА ФЕРЕНЧУК-ПЮНТКОВСЬКА
ORCID iD 0000-0002-5492-7595 ferenchuk1@gmail.com acnipaHTKa
Тернотльський нацюнальний педагопчний ушверситет
iMeHi Володимира Гнатюка м. Тepноniль, вул. Максима Кривоноса, 2
3MICT ФОРМУВАННЯ Н1МЕЦЬК0М0ВН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 В ЧИТАНН1 ПУБЛ1ЦИСТИЧНИХ ТЕКСТ1В У МАЙБУТН1Х Ф1Л0Л0Г1В
Обтрунтовано 3Micm формування шмецькомовноЧ компетентност1 в читанш публщистичних meKcmie у майбутшх фiлологiв з використанням навчальноЧ платформи Moodle. На оcновi аналiзу програми, peзульmаmiв опитування cmудeнmiв та викладачiв трьох втчизняних закладiв вищоЧ освти суб'ектами навчання обрано cmудeнmiв третього курсу. Конкретизовано цл формування шмецькомовноЧ компemeнmноcmi в читант публщистичних meкcmiв у майбутшх фiлологiв, як визначають змкт навчання - практичну, розвивальну, освтню, виховну та пpофeciйно-оpiенmовану. У cmpукmуpi шмецькомовноЧ компemeнmноcmi в чиmаннi публщистичних meкcmiв видтено мeдiакомпemeнmнicmь, визначену як здатнсть користуватись пошуковими системами та каталогами, оpiенmуваmиcя на веб-стортках Moodle, оцтювати розмщен там публщистичн тексти та представляти у подальшому на Чх оcновi самостшно розроблен результати, аналiзуваmи i критично сприймати публiциcmичнi тексти, пpeдcmавлeнi в засобах масовоЧ тформащЧ (3MI), вiдбиpаmи тексти, використовувати Чх для саморозвитку i професшного становлення. Виокремлено предметний i процесуальний аспекти змкту й уточнено таю Чхн компоненти: мовленневий, лтгвосоцюкультурний, лтгвютичний, навчальний. Предметний аспект включае освтньо-професшну i сустльно-полтичну сфери стлкування, ситуацй' професшного стлкування, теми (згiдно з програмою), тексти (газетн статтi); лтгвосоцюкультурний маmepiал (фоновий маmepiал, eквiвалeнmну лексику, безе^валентну лексику, meхнiко-комунiкаmивнi клше, фpазeологiзми, афоризми, кpилаmi вирази); граматичний маmepiал, який викликае mpуднощi в cmудeнmiв, лексичний маmepiал; навчальнi (мemакогнimивнi, когштивш) cmpаmeгiЧ, cmpаmeгiЧ використання шмецько'Ч мови у читанш, ^му^катив^ cmpаmeгiЧ, cmpаmeгiЧ тдбору та критичного сприйняття прочитаних публщистичних meкcmiв, уmочнeнi в cmаmmi. До процесуального аспекту входять вiдповiднi знання, вмтня i вправи для Чх розвитку, а в його межах конкретизовано вмтня ознайомлювального, пошукового, вибipкового читання публщистичних meкcmiв майбутнми флологами.
Ключовг слова: змкт, шмецькомовна компетентнкть в читанш, майбуmнi фшологи, цш навчання, вмтня, cmpаmeгiЧ.
_Л1НГВ0ДИДАКТИКА_
ИРИНА ФЕРЕНЧУК-ИИ0НТК0ВСКАЯ
аспирантка
Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
СОДЕРЖАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ЧТЕНИИ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ТЕКСТОВ У
БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ
Обосновано содержание формирования немецкоязычной компетентности в чтении публицистических текстов у будущих филологов с использованием учебной платформы Moodle. На основании анализа программы, результатов опроса студентов и преподавателей трех отечественных высших учебных заведений субъектами обучения избраны студенты третьего курса. Конкретизированы цели формирования немецкоязычной компетентности в чтении публицистических текстов у будущих филологов, которые определяют содержание обучения - практическую, развивающую, образовательную, воспитательную и профессионально ориентированную. В структуре немецкоязычной компетентности в чтении публицистических текстов у будущих филологов выделено медиакомпетентность, которую определяем как способность пользоваться поисковыми системами и каталогами, ориентироваться на веб-страницах Moodle, оценивать размещенные там публицистические тексты и представлять на их основании самостоятельно разработанные результаты, анализировать и критически воспринимать публицистические тексты, представленные в средствах массовой информации, отбирать тексты, использовать их для саморазвития и профессионального становления. Выделены предметный и процессуальный аспекты содержания и конкретизированы такие их компоненты: речевой, лингвосоциокультурный, лингвистический, учебный. Предметный аспект содержит образовательно-професссиональную и общественно-политическую сферы общения, ситуации профессионального общения, темы (в соответствии с требованиями Программы), тексты (газетные статьи); лингвосоциокультурный материал (фоновий материал, эквивалентную лексику, безэквивалентную лексику, технико-коммуникативные клише, фразеологизмы, афоризмы, крылатые выражения); грамматический материал, который вызывает трудности у студентов, лексический материал; учебные (метакогнитивные, когнитивные) стратегии, стратегии использования немецкого языка в чтении, коммуникативные стратегии, стратегии выбора и критического восприятия прочитанных публицистических текстов, конкретизированные в статье. К процессуальному аспекту отнесены соответствующие знания, умения и упражнения для их развития. Конкретизированы умения ознакомительного, поискового, выборочного чтения публицистических текстов будущими филологами.
Ключевые слова: содержание, немецкоязычная компетентность в чтении, будущие филологи, цели обучения, умения, стратегии.
IRYNA FERENCHUK-PIONTKOV SKA
postgraduate student
Temopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University 2 Ммута Kryvonosa Str., Ternopil
CONTENT OF THE FORMATION OF PROSPECTIVE PHILOLOGISTS' GERMAN LANGUAGE COMPETENCE IN READING PUBLICISTIC TEXTS
In the article it has been grounded content of the formation ofprospective philologists' German language competence in reading publicistic texts with the use of the learning platform Moodle. The analysis of the program, results of the survey of students and teachers of three Ukrainian higher educational institutions showed the reasonability of focusing on third year students as such ready to comprehend authentic publicistic texts. Purposes of forming prospective philologists' German language competence in reading publicistic texts determine the content. Practical, developmental, educational, teaching and professionally oriented purposes have been determined in the article. It is proved that German language competence in reading publicistic texts should include media literacy, which is defined as the ability to use search engines and catalogues, web pages of Moodle, assess publicistic texts, present own materials developed on their basis, analyse critically publicistic texts of mass media, select them according to the purpose. Declarative and procedural aspects of content have been determined within which speech, linguosociocultural, linguistic, learning components have been clarified. Declarative aspect includes educational-professional as well as social and political spheres of communication,
_.ÏÏIHrBOflHflAKTHKA_
situations of professional communication in which the information from publicistic texts can be applied, topics (determined by the program), texts (newspaper articles); linguosociocultural material (background material, equivalent vocabulary, nonequivalent vocabulary, clichés, phraseological units etc.); most difficult for students grammar material, lexical material; learning (metacognitive, cognitive) strategies, strategies of using the German language in reading, communicative strategies, strategies of publicistic texts selection and critical analysis. Within the procedural aspect the skills of scanning, skimming and critical reading of publicistic texts have been clarified. The procedural aspect also includes lexical, grammatical skills, linguosociocultural skills, abilities to use the determined strategies, corresponding knowledge and exercises to develop all the above mentioned skills. Further investigations should focus on the problem of the determined content implementation while forming prospective philologists' German language competence in reading publicistic texts.
Keywords: content, German language reading competence, prospective philologists, purposes of education, skills, strategies.
y cynacmn MeToaHni HaBnaHHa îho3gmhhx mob Harp0Maa»eH0 3HanHHH TeopeTHHHHH i npaKTHHHHH aocBia ^oao 4»opMyBaHHa iHmoMOBHOÏ KOMneTeHTHOCTi b HHTaHHi. 3oKpeMa, HaBnaHHa npo^eciHHO 0pieHT0BaH0r0 HHTaHHa aocnia»yBanH T. r. AraniTOBa, O. C. Eanax0H0B, ro. B. EpHTaH, I. B. KopeHGa, H. 3. Mara30Ba, T. C. CepoBa, C. K. OonoMKiHa, fl». AHaepcoH, O. flyGiH, n. CTiBeHc. M. O. MociHa 3anponoHyBana MeroaHKy HaBnaHHa iH^opMaTHBHoro HHTaHHa, T. O. BaoBiHa i C. O. KiTaeBa OKpecnHnH npHHnHnH BiaGopy TeKcTiB ana HaBnaHHa HHTaHHa, C. B. PaaentKa, ro. B. PoMaHroK, C. I. ffleBneHKO po3poGHnH MeroaHKy HaBnaHHa MaHGyraix yqHTeniB aHra0M0BH0r0 HHTaHHa 3 K0Mn'roTepH0ro niaTpHMKoro.
OflHaK He po3poGneHoro aoci 3anHmaeTtca MeToaHKa ^opMyBaHHa HiMentKOMOBHOÏ K0MneTeHTH0cTi b HHTaHHi nyGninHcTHHHHx TeKcTiB y MaHGyraix ^inonoriB. KpiM Toro, i3 obh^khm po3bhtkom HayKH, TexHiKH i cycnintcTBa nornaaH Ha npoGneMy Ta mnaxH BHpimeHHa nocTaBneHHx HayKOBnaMH 3aBaaHt BTpanaroTt cBoro aKTyantHicTt i noTpeGyroTt hobhx pimeHt.
flna cTBopeHHa e^eKTHBHOÏ MeroaHKH HeoGxiaHO OKpecnHTH 3MicT ^opMyBaHHa HiMentKOMOBHOÏ KOMneTeHTHocri b HHTaHHi nyGninHcTHHHHx TeKcTiB. 3a3HanHM0, ^0 cepea 3acoGiB mh BHainaeMO HaBnantHy nnaT^opMy Moodle 3 ornaay Ha ïï aociynHicTt, 3aaTHicTt 3aGe3nenHTH ManGyTHix ^axiBniB HaBnantHO-MeToaHHHHMH MaTepianaMH, M0»nHBicTt npoBeaeHHa aBT0MaTH30BaH0r0 TecTyBaHHa HaBnantHHx aocarHeHt cTyaeHTiB, 3aGe3neneHHa iHTepaKTHBHoro 3B'a3Ky cTyaeHTiB i3 BHKnaaanaMH i cTyaeHTiB Mi» coGoro, aocTyny cTyaeHTiB ao iH^opManiHHHx pecypciB iHTepHeTy ana BHKOHaHHa HaBnantHHx 3aBaaHt.
CyG'eKTOM HaBnaHHa oGHpaeMO cTyaeHTiB III Kypcy, ocKintKH, no-nepme, cnocTepe»eHHa 3a HaBnantHHM nponecoM Ta pe3yntTaTH aHKeTyBaHHa 49 cTyaeHTiB - MaHGyraix ^inonoriB i 12 BHKnaaaniB KaM'aHent-noaintctKoro HanioHantHoro yHiBepcHTeTy iMeHi IBaHa OrieHKa, TepHonintctKoro HanioHantHoro neaarorinHoro yHiBepcHTeTy iMeHi BonoaHMHpa THaTroKa i HepmBentKoro HanioHantHoro yHiBepcHTeTy iMeHi ropia OeatKOBHna cBia^aTt, ^0 TpeTtOKypcHHKH, 3a3BHHaH, MaroTt aocTaTHto bhcokhh piBeHt BonoaiHHa HiMentKoro M0B0ro, ^oG p03yMiTH, aHani3yBaTH aoBoni cKnaaHi aBTeHTHHHi nyGninHcTHHHi TeKcTH i BHK0pHcT0ByBaTH OTpHMaHy iH^opManiro b noaantmin HaBnantHin aiantHocTi; i, no-apyre, pe3yntTaTH onmyBaHHa TpeTtOKypcHHKiB cBia^aTt npo 3aniKaBnemcTt cTyaeHTiB b onpanroBaHHi TaKHx TeKcTiB. KpiM Toro, HHTaHHa nyGninHcTHHHHx TeKcTiB Ha III Kypci nepeaGaneHO nporpaMoro 3 HÎMentKOï mobh ana yHiBepcHTeTiB/iHcTHTyTiB [6, c. 130].
MeToro CTaTTi e oGrpyHTyBaHHa 3MicTy ^opMyBaHHa y MaHGyraix ^inonoriB HiMentKOMOBHOÏ K0MneTeHTH0cTi b HHTaHHi nyGninHcTHHHHx TeKcTiB.
flna BH3HaneHHa 3MicTy nepeayciM HeoGxiaHO npoaHani3yBaTH nini HaBnaHHa, ocKintKH bohh BH3HanaroTt 3MicT Ta iHmi MeToaHHHi KaTeropiï. nia ninaMH HaBnaHHa po3yMiroTt 3a3aaneriat 3annaH0BaHHH pe3yntTaT neaarorinHOÏ aiantHocTi, aKHH aocaraeTtca 3a aonoMororo 3MicTy, MeToaiB, 3acoGiB HaBnaHHa to^o. Цe ochobhhh K0Mn0HeHT cHcTeMH HaBnaHHa iH03eMH0Ï mobh, aKHH ^opMyeTtca nia BnnHBOM coniantHoro 3aM0BneHHa cycnintcTBa, piBHa po3BHTKy MeToaHKH HaBnaHHa iH03eMHHx mob i cyMi»HHx 3 Hero HayK, yMOB HaBnaHHa i BnnHBae Ha BHGip iHmHx K0Mn0HeHTiB cHcTeMH [5, c. 11]. y nporpaMi 3 HÎMentKOï mobh ana yHiBepcHTeTiB/iHcTHTyTiB BKa3aHi npaKTHHHa, KorHiTHBHa, po3BHBantHa, ocBiTHa, BHxoBHa, npo^eciËHa nini [6, c. 15-16]. noroa»yro^Hct 3 aBTopaMH nporpaMH ^oao BH3HaneHHa nHx nineH, He BBa»aeM0 3a aonintHe BHOKpeMnroBaTH KorHiTHBHy nint, ocKintKH ïï M0»Ha po3rnaaaTH b KOHTeKcTi npaKTHHHOÏ. P03rnaHeM0 3a3Hanem nini aeTantHime.
_ЛIHГBOДИДAKTИKA_
np^i^m мeтa ro-rarae в yдocкoнaлeннi нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в чшанш пyблiциcтичниx тeкcтiв мaйбyтнix фiлoлoгiв, пiд якoю poзyмieмo здaтнicть шдивда нa ocнoвi нaбyтиx знaнь, нaвичoк тa вмiнь cпpиймaти, iнтepпpeтyвaти, oцiнювaти iнфopмaцiю aвтeнтичниx пyблiциcтичниx тeкcтiв i викopиcтoвyвaти цю iнфopмaцiю для виpiшeння нaвчaльниx i пpoфeciйниx зaвдaнь. Дo cклaдy кoмпeтeнтнocтi в читaннi вxoдять знaння тa мoвлeннeвi вмiння, як ми кoнкpeтизyeмo нижчe.
Фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi пyблiциcтичниx тeкcтiв тicнo пoв'язaнe з лiнгвocoцioкyльтypнoю кoмпeтeнтнicтю, якa yмoжливлюe poзyмiння кyльтypниx peanrn, зyмoвлeнocтi вiдбopy мoвниx зacoбiв !a ocoбливocтeй eкcтpaлiнгвicтичнoгo oфopмлeння пyблiциcтичниx тeкcтiв coцiaльними i кyльтypними чинникaми [1, c. 16].
Пepeдyмoвoю ycпiшнoгo фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi пyблiциcтичниx тeкcтiв e тaкoж вiдпoвiдний piвeнь cфopмoвaнocтi мoвниx кoмпeтeнтнocтeй, нacaмпepeд лeкcичниx i гpaмaтичниx знaнь тa нaвичoк. Ha III кypci нaвчaння cтyдeнти oпaнoвyють пpaктичнo вciмa гpaмaтичними явищaми, тому в пpoцeci нaвчaння чигання пyблiциcтичниx тeкcтiв пoтpiбнo звepтaти yвaгy нa явищa, якi зyмoвлюють тpyднoщi в мaйбyтнix фiлoлoгiв, a caмe: нaявнicть apтиклiв, якi визнaчaють кaтeгopiï oзнaчeнocтi/нeoзнaчeнocтi, щo вкaзyють нa говизну iнфopмaцiï; вживaння aктивнoгo i mc^rore cтaнiв, дiйcнoгo й yмoвнoгo cпocoбiв, iнфiнiтивниx кoнcтpyкцiй; вживaння дaвньoминyлoгo чacy Plusquamperfekt, який нe мae aнaлoгiв в yкpaïнcькiй мoвi i ^и пepeклaдi пepeдaeтьcя лишe лeкcичними зacoбaми «пepeд тим, paнiшe, дo того». Ото^вго лeкcичнoгo acпeктy, то тpeтьoкypcники вжe вoлoдiють пeвними лeкcичними змннями тa нaвичкaми, a тaкoж говинш poзшиpювaти cлoвникoвий зaпac нaйбiльш yживaними лeкcичними oдиницями.
Щe oднa кoмпeтeнтнicть, вiд piвня вoлoдiння якoю зaлeжaть peзyльтaти фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в чт^нт пyблiциcтичниx тeкcтiв, - нaвчaльнo-cтpaтeгiчнa, щo e здaтнicтю i гoтoвнicтю cтyдeнтa кopиcтyвaтиcя cтpaтeгiями y ^o^ci читaння пyблiциcтичниx тeкcтiв з мeтoю кpaщoгo ïx poзyмiння i вдocкoнaлeння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi. Дeтaльнiшe cтpaтeгiï ми poзглянeмo дaлi.
У кoнтeкcтi фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в чт^нт пyблiциcтичниx тeкcтiв пpoпoнyeмo дo пpaктичнoï мeти дoдaти фopмyвaння мeдiaгpaмoтнocтi (чи мeдia кoмпeтeнтнocтi), щo e здaтнicтю ocoбиcтocтi «aнaлiзyвaти тa Rprn^ro cпpиймaти iнфopмaцiю зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï тa ycвiдoмлювaти ocoбливocтi фyнкцioнyвaння кoмyнiкaцiйниx пpoцeciв» [1, c. 17]. Meдiaгpaмoтнicть e oднieю з ключoвиx кoмпeтeнтнocтeй cyчacнoгo фaxiвця, a ïï poль щe бiльшe зpocтae в ^o^ci oпpaцювaння мaтepiaлiв 3MI, дo якиx нaлeжaть пyблiциcтичнi тeкcти. Boнa дoзвoляe мaкcимaльнo eфeктивнo викopиcтoвyвaти мaтepiaли зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï для нaвчaння, caмopoзвиткy i пpoфeciйнoгo cтaнoвлeння cyчacнoгo фaxiвця [1, c. 17].
Oпpaцювaвши нayкoвi poзвiдки [1; 4], пiд мeдiaгpaмoтнicтю poзyмieмo здaтнicть кopиcтyвaтиcь пoшyкoвими cиcтeмaми i кaтaлoгaми, opieнтyвaтиcя нa вeб-cтopiнкax Moodle, oцiнювaти poзмiщeнi тaм публщистичт тeкcти i пpeдcтaвляти y пoдaльшoмy нa ïx ocнoвi caмocтiйнo poзpoблeнi peзyльтaти, aнaлiзyвaти i кpитичнo cпpиймaти пyблiциcтичнi тeкcти y 3MI, вiдбиpaти тeкcти, викopиcтoвyвaти ïx для caмopoзвиткy i пpoфeciйнoгo cтaнoвлeння. Meдiaгpaмoтнicть вiднocитьcя дo нaвчaльнo-cтpaтeгiчнoï кoмпeтeнтнocтi [1, c. 25].
Taким чинoм, пpaктичнa мeтa oвoлoдiння нiмeцькoмoвнoю кoмпeтeнтнicтю в чшанш пyблiциcтичниx тeкcтiв пepeдбaчae фopмyвaння: мoвлeннeвoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi нiмeцькoмoвниx пyблiциcтичниx тeкcтiв в eднocтi знaнь i мoвлeннeвиx yмiнь; лeкcичнoï тa гpaмaтичнoï кoмпeтeнтнocтeй в читaннi, якi бeзпocepeдньo впливaють нa poзyмiння пpoчитaнoгo; лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнтнocтi шляxoм oзнaйoмлeння з ocoбливocтями нiмeцькoмoвниx пyблiциcтичниx тeкcтiв, кyльтypними peaлiями кpaï'н; нaвчaльнo-cтpaтeгiчнoï' кoмпeтeнтнocтi чepeз poзвитoк yмiнь oпepyвaти eфeктивними cтpaтeгiями !a yмiнь пiдбиpaти i кpитичнo cпpиймaти пpoчитaнi пyблiциcтичнi тeкcти.
Poзвивaльнa мeтa пepeдбaчae poзвитoк iнтeлeктyaльниx, мoвлeннeвиx, пiзнaвaльниx здiбнocтeй cтyдeнтiв, зoкpeмa: лoгiчнoгo миогення (yмiння poзyмiти лoгiкy дoкaзoвocтi пpийнятoгo piшeння, пocлiдoвнocтi дiй); aнaлiтичнoгo миагення (aнaлiз пyблiциcтичниx тeкcтiв, вiдбip нeoбxiдниx фaктiв, зicтaвлeння фaктiв, явищ); acoцiaтивнoгo миcлeння (вcтaнoвлювaти acoцiaцiï' з paнiшe вивчeними, знaйoмими фaктaми); вмiння пpaцювaти з
_ЛIHГBOДИДAKTИKA_
гaзeтними тa жypнaльними cтaттями, виoкpeмлювaти ocнoвнi пoлoжeння; мoвлeннeвиx здiбнocтeй i пcиxiчниx фyнкцiй, пoв'язaниx iз читaнням [1, c. 22]; peфлeкcивниx yмiнь; мoтивaцiï дo вивчeння нiмeцькoï мoви i poзвиткy кoмпeтeнтнocтi в читaннi, y т. ч. пyблiциcтичниx тeкcтiв; вмiння викopиcтoвyвaти iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï (зoкpeмa, Moodle); poзвитoк aвтoнoмiï cтyдeнтiв.
Дocягнeння ocвiтньoï мeти здiйcнюeтьcя зaвдяки гyмaнiзaцiï пpoфeciйнoï ocвiти !a oзнaчae poзшиpeння cвiтoглядy cтyдeнтiв y ^oroci читaння aвтeнтичниx пyблiциcтичниx тeкcтiв, пiдвищeння piвня ïx зaгaльнoï кyльтypи тa ocвiти, poзшиpeння пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo тa мoвнoгo пoтeнцiaлy, вдocкoнaлeння зтань з тeм, щo вивчaютьcя. Boro пepeдбaчae: poзшиpeння знaнь cтyдeнтiв ^o кyльтypy, peaniï тoщo кpaïн, мoвa якиx вивчaeтьcя; poзшиpeння пpoфeciйнoгo кpyгoзopy чepeз iнфopмaцiю пyблiциcтичниx тeкcтiв.
Bиxoвнa мeтa cпpямoвaнa нa фopмyвaння гoтoвнocтi мaйбyгнix фiлoлoгiв викopиcтoвyвaти нaбyгy в ^o^ci читaння пyблiциcтичниx тeкcтiв iнфopмaцiю для нaлaгoджeння мiжкyльтypниx i нayкoвиx зв'язкiв, poзвитoк y cтyдeнтiв пoвaги дo дyxoвниx цiннocтeй iншиx Rparn i нapoдiв, тoлepaнтнocтi, мopaльнocтi, вiдпoвiдaльнocтi зa ceбe i зa те, щo вiдбyвaeтьcя нaвкoлo. Boнa cпpямoвaнa нa фopмyвaння i poзвитoк: cиcтeми мopaльниx цiннocтeй; тoлepaнтнoгo cтaвлeння дo iншoï кyльтypи; нeзaлeжнoгo пoглядy та пoдiï i фaкти, пpeдcтaвлeнi y 3MI.
Пpoфeciйнo-opieнтoвaнa мeтa пepeдбaчae фopмyвaння y cтyдeнтiв yмiнь визнaчaти i видшяти iнфopмaцiю щoдo вiдмiннocтeй мiж piднoю i нiмeцькoю мoвaми, пiдбиpaти тeкcти нa piзнy тeмaтикy, виявляти типoвi гpaмaтичнi тa лeкcичнi тамилки, якi cпoтвopюють cмиcл; виoкpeмлювaти фoнoвi знaння, щo нeoбxiднi для poзyмiння тиx чи iншиx тeкcтiв; cтвopювaти кoмeнтap дo тeкcтy.
Bcтaнoвивши й oxapaктepизyвaвши цiлi фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi пyблiциcтичниx тeкcтiв y мaйбyтнix фiлoлoгiв, пepeйдeмo дo poзглядy кoмпoнeнтiв змicтy вiдпoвiднoгo нaвчaння. Бepyчи дo yвaги дocлiджeння [3; 6], виoкpeмлюeмo пpeдмeтний i пpoцecyaльний acпeкти змicтy i визнaчaeмo в ниx нacтyпнi кoмпoнeнти: мoвлeннeвий, лiнгвicтичний, лiнгвocoцioкyльтypний, нaвчaльний.
3yпинимocь дeтaльнiшe нa xapaктepиcтицi кoжнoгo з ниx. Poзпoчнeмo з пpeдмeтнoгo acпeктy. Moвлeннeвий кoмпoнeнт включae в ceбe cфepи cпiлкyвaння, cmya^ï, тeми, тeкcти.
У 3aгaльнoeвpoпeйcькиx Peкoмeндaцiяx вкaзaнi чoтиpи cфepи cпiлкyвaння: ocoбиcтa, в якiй cyб'eкт нaвчaння живe як пpивaтнa ocoбa - в кoлi ciм'ï, дpyзiв, влacними iнтepecaми тoщo; пyблiчнa, в якiй cyб'eкт нaвчaння дie як члeн зaгaльнoï cпiльнoти чи якoïcь opгaнiзaцiï; пpoфeciйнa, пoв'язaнa з викoнaнням пpoфeciйниx oбoв'язкiв; ocвiтня, в якiй cyб'eкт нaвчaння бepe yчacть в opгaнiзoвaнoмy нaвчaльнoмy пpoцeci [2, c. 45]. Звaжaючи нa цiлi нaвчaння читaння пyблiциcтичниx тeкcтiв, ми дocлiджyeмo ocвiтньo-пpoфeciйнy cфepy кoмyнiкaтивнoï мoвлeннeвoï дiяльнocтi cтyдeнтiв III кypcy - мaйбyтнix фiлoлoгiв i дoдaeмo cycпiльнo-пoлiтичнy cфepy (пyблiциcтичнe мoвлeння в шиpoкoмy poзyмiннi, включaючи мoвлeння piзниx 3MI) [3, c. 128].
Дo типoвиx кoмyнiкaтивниx cитyaцiй, в якиx мaйбyтнi фiлoлoги викopиcтoвyють iнфopмaцiю, нaбyтy в пpoцeci читaння, вiднocимo yчacть y кoнфepeнцiяx, тpeнiнгax i пpoeктax, зycтpiчi з iнoзeмними кoлeгaми тa oбгoвopeння пpoфeciйниx питaнь.
Зпдго з Пpoгpaмoю з нiмeцькoï мoви для yнiвepcитeтiв /iнcтитyтiв [6, c. 117] тpeтьoкypcники oпaнoвyють тaкими тeмaми та зaняттяx з «Пpaктичнoгo кypcy нiмeцькoï мoви»: 1. Kiнo. 2. Mиcтeцтвo. 3. Cycпiльcтвo тa ocoбиcтicть. 4. ^вт^ште cepeдoвищe. Зaxиcт нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. 5. Biк живи - вш yчиcь. 6. Hiмeцькa мoвa. Poль нiмeцькoï мoви y cвiтi. 7. 3acoби мacoвoï iнфopмaцiï. Taким чигом, фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в чт^нт пoвиннo здiйcнювaтиcя з ypaxyвaнням oкpecлeниx тeм. Йдeтьcя пpo вiдпoвiдний вiдбip пyблiциcтичниx тeкcтiв, якi, вiдпoвiднo, yмoжливлять cтвopeння кoмyнiкaтивниx cитyaцiй в мeжax oкpecлeниx тeм.
Пyблiциcтичнi тeкcти, як i тексти зaгaлoм, викoнyють кoмyнiкaтивнy, пpaгмaтичнy, кoгнiтивнy, eпicтeмioлoгiчнy, нaвчaльнy функци. Koмyнiкaтивнa фyнкцiя пoлягae в тому, щo тeкcт e вaжливим зacoбoм cпiлкyвaння, iнфopмaцiйнoï взaeмoдiï кoмyнiкaнтiв. Пpaгмaтичнa фyнкцiя peaлiзyeтьcя чepeз coцioпcиxoлoгiчний вплив нa yчacникiв кoмyнiкaцiï. Koгнiтивнa функщя виявляeтьcя в здaтнocтi тeкcтiв виcлoвлювaти cyджeння, пpeзeнтyвaти iдeï i впливaти нa cвiтoгляд читaчiв. Eпicтeмioлoгiчнa функщя peaлiзyeтьcя y вiдoбpaжeннi в текот нaвкoлишньoï дiйcнocтi, пpитaмaннoï пeвнoмy лiнгвocoцiyмy, cycпiльнo-icтopичнoгo дocвiдy пeвнoï гpyпи
_Л1НГВ0ДИДАКТИКА_
людей [3, с. 132]. Навчальна функщя полягае в тому, що тексти сприяють оволодшню певними знаниями, а також навичками та вмшнями за умови методично коректно!' роботи з ними, слугують джерелом для створення р1зноман1тних навчальних ситуацш, проблемних завдань.
Для формування шмецькомовно1 компетентност в читанш публщистичних текспв майбутшх фшолопв повинш використовуватися автентичш тексти з сучасних популярних шмецькомовних видань. Дощльно зосередитися на статтях, як належать до шформацшно-аналгтичного, газетно-наукового, узагальнювально-директивного (наприклад, передова стаття, яка характеризуеться аналитизмом та узагальнешстю при викладенш факт1в, прихованою ¿мперативн1стю i директившстю) шдтишв текспв публщистичного стилю. На користь газетних статей сввдчить i !'х невеликий обсяг, актуальшсть проблематики, вiдображення сучасного стану шмецько! мови, можливiсть оперативно! замши статей бшьш актуальними тощо, що сприятиме i мотивацii студенпв до навчання.
Лiнгвосоцiокультурний компонент включае насамперед [3, с. 92-93]:
• фоновий матерiал, тобто вiдомостi, вiдомi жителям кра'ни i, як правило, невiдомi представникам iнших кра'н (Angela Merkel (CDU) hält eine Lockerung der Russland-Sanktionen für verfrüht, die Vizekanzler Sigmar Gabriel (SPD) angeregt hat [8]), а також фонова лексика, що вiдрiзняеться лексичними фонами вщ лексики рщно!' мови, а рiвень лексичного поняття при цьому ствпадае [4, с. 44] (Der 37 Jahre alte Nürtinger konnte sich am vergangenen Wochenende durch Platz sechs beim South America Championship in Argentinien für den prestigeträchtigen Wettbewerb in Kona qualifizieren) [14];
• е^валентну лексику - слова, значення яких е подiбними чи однаковими в рiзних мовах (Das erste Auto, das erste Telefon, die erste Elektrolokomotive - alles in Deutschland konstruiert [9]);
• безе^валентну лексику - слова, що виражають поняття, вщсутш в шших мовах, а також слова, як не мають екшвалентш в шших мовах (Am 1. Dezember feiert Berg am Laim den Beginn der Adventszeit [15]);
• техшко-комушкативш клше - мовленневi одинищ, як вживаються в публщистичних текстах (Über den Befund herrscht Einigkeit: Viele Menschen haben Übergewicht [13]);
• фразеолопзми, в основi яких лежать юторичт, культурт, полiтико-економiчнi факти, пов'язаш з кра'ною, мова яко!' вивчаеться (Die "Blaue Umweltzone" soll in 18 der 50 Stadtteile der Ruhrgebietsstadt gelten [7]);
• афоризми, крилата вирази (Die schwimmen "wie Fische im Wasser" (Mao); sie tauchen auf und unter [10]).
Такий матерiал допомагае краще розумгти тексти, подану в них iмплiцитиу iнформацiю, особливостi соцiуму, трактувати отриману iнформацiю. Пiд час навчання потрiбно також враховувати особливостi побудови шмецькомовних статей, !х оформлення, якi вiдрiзняються вiд укра!номовних статей.
У структурi мовного компонента видшяемо лексичний i граматичний матерiал. Стосовно граматичного матерiалу, то до III курсу передбачено, що студенти повинш оволодгти основними граматичними явищами, тому в процеш читання варто зосереджуватися на структурах, яю спричиняють найбiльшi труднощi у майбутнiх фшолопв. Як вище зазначалося, зазвичай, це: наявшсть артиклiв, якi визначають категори означеностi/неозначеностi; вживання активного i пасивного сташв, дiйсного й умовного способiв, iнфiнiтивних конструкцiй; вживання давньоминулого часу Plusquamperfekt. Щодо лексичного матерiалу, то до нього ввдносимо як лексичш одиницi загально!' тематики, так i спецiальну термiнологiю, властиву нiмецькомовним публщистичним текстам.
Навчальний компонент мiстить стратеги, шд якими розумiемо комбiнацii шгелектуальних прийомiв i зусиль, що застосовуються студентами для розумiния, запам'ятовувания i використання знань про систему мови, формування мовленневих навичок та вмшь [2, с. 326]. С. Ю. Нiколаева [5, с. 97] визначае стратеги: навчальт (метакогнiтивнi i когттивт); використання нiмецькоi мови у читант; комуиiкативнi (компенсаторнi, соцiальнi, афективнi). С. Г. ВавЫна [1, с. 25] додае до цього перелшу стратеги тдбору i критичного вивчення медiатекстiв.
Mетакогнiтивнi стратегй', якими студенти повинш оволодгти, забезпечують належну самоорганiзацiю навчання. До них вщносяться: планування власних дш; постановка та усвiдомления щлей читання, врахування важливостi отримано!' шформацп для досягнення мети, оцiнювання якосп тексту, визначення важливих iдей у текста, визначення можливостей
ЛIHГBOДИДAKTИKA
викopиcтaння тeкcтy в мaйбyтньoмy, вeдeння зaпиciв пpoчитaнoгo, пepeгляд тeкcтy пepeд йoгo читaнням, пepeгляд тeкcтy тшя йoгo пpoчитaння, пepeчитyвaння oкpeмиx yp™^, викopиcтaння читaння з piзнoю швидкютю зaлeжнo вiд мeти читaння i тeкcтy, пpoмoвляння oкpeмиx cлiв yгoлoc чи читaння oкpeмиx ypивкiв yгoлoc для кpaщoгo poзyмiння, пocтaнoвкa питань дo тeкcтy, зaмiнa нaвчaльниx cтpaтeгiй зa нeoбxiднocтi, визнaчeння тpyднoщiв, викopиcтaння дoдaткoвиx pecypciв, peaкцiя нa тeкcт (нaпиcaння aнoтaцiï, cтвopeння гpaфiчнoï cxeми, пepeкaз) [1, c. 89; 3, c. 589-590].
Koгнiтивнi cтpaтeгiï зaбeзпeчyють кoнтpoль тi peгyлювaння кoгнiтивниx пpoцeciв дeкoдyвaння, вилyчeння i тлyмaчeння iнфopмaцiï з тeкcтy [1, c. 85]. Cepeд циx cтpaтeгiй y ^o^ci читaння пyблiциcтичниx тeкcтiв I. П. 3aдopoжнa видiляe: aнaлiз тeкcтy, iнфopмaцiï; пepeклaд; yзaгaльнeння пpoчитaнoгo; aнaлiз пoпepeднix знaнь з нaвчaльнoгo пpeдмeтa, пopiвняння oтpимaниx знгнь з пoпepeднiми; визнaчeння вaжливиx фaктiв y тeкcтi; кoнцeнтpaцiя yвaги нa гoлoвнoмy чи та фaктax, якi цiкaвлять читaчa зaлeжнo вiд мeти; зocepeджeння yвaги та cтpyктypi тeкcтy; виявлeння cмиcлoвиx вix i ключoвиx cлiв, нeoбxiдниx для poзyмiння ocнoвнoгo cмиcлy тeкcтy; пpoгнoзyвaння змicтy тeкcтy; пocтaнoвкa зaпитaнь дo тeкcтy; визнaчeння ocнoвнoï i дpyгopяднoï iнфopмaцiï; вiзyaлiзaцiя (yявлeння пoдiй, щo вiдбyвaютьcя в тeкcтi); читaння пepшoгo pядкa кoжнoгo aбзaцy для poзyмiння тeкcтy; aнaлiз нoвиx знaнь, oтpимaниx в peзyльтaтi читaння; aнaлiз пapaлiнгвicтичниx зacoбiв тeкcтy (мвлюнки, cxeми, тaблицi) [3, c. 589-590].
Cтpaтeгiï викopиcтaння нiмeцькoï мoви y читaннi ми кoнкpeтизyвaли з ypaxyвaнням джepeл [3; 5]: aктивiзaцiя лiнгвocoцioкyльтypниx i лiнгвicтичниx знaнь; iдeнтифiкaцiя oтpимaнoï лiнгвicтичнoï iнфopмaцiï; пoшyк oпop.
Koмyнiкaтивнi cтpaтeгiï y читант пyблiциcтичниx тeкcтiв пepeдбaчaють кoмпeнcaтopнi, coцiaльнi тa aфeктивнi cтpaтeгiï [5; 11; 12]: iгнopyвaння нeзнaйoмиx &тв, нeзpoзyмiлиx peчeнь, ypивкiв; здoгaд npo знaчeння нeзнaйoмиx cлiв зa кoнтeкcтoм, бyдoвoю cлoвa тoщo; бaгaтopaзoвe пepeчитyвaння нeзpoзyмiлиx фpaгмeнтiв тeкcтy; oбгoвopeння тeкcтy з iншими cтyдeнтaми; вибip тeкcтiв вiдпoвiднo дo влacниx iнтepeciв.
Cтpaтeгiï пiдбopy i кpитичнoгo cпpийняття пyблiциcтичниx тeкcтiв пepeдбaчaють: виявлeння зacoбiв мaнiпyлювaння дyмкoю читaчa; вcтaнoвлeння зв'язку мiж iнфopмaцieю з тeкcтy з фoнoвими знaннями; пopiвняння з iнфopмaцieю зa тeмoю, пoдaнoю iншими 3MI.
^am poзглянeмo пpoцecyaльний acпeкт змicтy фopмyвaння нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в читaннi пyблiциcтичниx тeкcтiв y мaйбyгнix фiлoлoгiв.
Дo мoвлeннeвoгo кoмпoнeнтa пpoцecyaльнoгo acпeктy вiднocимo вмiння пoшyкoвoгo, пepeглядoвoгo тa oзнaйoмлювaльнoгo читaння i впpaви для ïx фopмyвaння нa ocнoвi зacвoeниx зтань. У xoдi oзнaйoмлювaльнoгo читaння cтyдeнтaм нeoбxiднo нaвчитиcя poзyмiти ocнoвнy лшда змicтy пyблiциcтичнoгo тeкcтy; пepeглядoвe чт^нта cпpямoвaнe нa oтpимaння зaгaльнoгo yявлeння пpo змicт тeкcтy гaзeтнoï чи жypнaльнoï cтaттi; вивчaючe читaння - та тoчнe poзyмiння вcieï iнфopмaцiï пyблiциcтичнoгo тeкcтy [5, c. 134].
Ha ocнoвi aнaлiзy лiтepaтypи [1; 3] ми виoкpeмили тaкi вмшня читaння пyблiциcтичниx тeкcтiв, якi пoтpiбнo фopмyвaти в cтyдeнтiв III кypcy:
- oзнaйoмлювaльнe читaння: poзyмiти зaгaльний змicт тa ocнoвнi дeтaлi opигiнaльниx пyблiциcтичниx тeкcтiв, швидкo визнaчaти змют тa дoцiльнicть дeтaльнiшoгo пepeглядy тавин, cтaтeй;
- пepeглядoвe читaння: iдeнтифiкyвaти тeмy, змicт i знaчyщicть пoвiдoмлeнь, cтaтeй iз шиpoкoгo cпeктpa тeм i визнaчити чи вapтo ïx читaти yвaжнiшe; знaxoдити тa poзyмiти нeoбxiднy iнфopмaцiю в opигiнaльниx (y т. ч. cклaдниx y мoвнoмy i змicтoвoмy acпeктi) пyблiциcтичниx тeкcтax зa yмoви, щo тeмa знaйoмa читaчeвi; видiляти тa poзyмiти тагляди тa oцiнoчнi cyджeння в opигiнaльниx (y тю ч. cклaдниx y мoвнoмy i змicтoвoмy acпeктi) тeкcтax;
- вивчaючe читaння: вcтaнoвлювaти лoгiчний/xpoнoлoгiчний зв'язoк фaктiв i пoдiй; пpoгнoзyвaти змicт тeкcтy нa ocнoвi зaгoлoвкa, пoнять, тepмiнiв, peaлiй; poзpiзняти фaкти, iдeï' тa пoгляди в opигiнaльниx тeкcтax, виpaжeнi eкcплiцитнo тa iмплiцитнo; poзпiзнaвaти aвтopcькe cтaвлeння, пoзицiю чи eмoцiï', виpaжeнi eкcплiцитнo тa iмплiцитнo; poзyмiти piзнoмaнiтнi зacoби мiжфpaзoвoгo зв'язку; пpocтeжyвaти poзвитoк apгyмeнтaцiï' в тeкcтax; poзyмiти coцiaльнe пiдгpyнтя, виpaжeнe iмплiцитнo; poбити виcнoвки щoдo мoвниx зacoбiв aвтopa.
Лiнгвocoцioкyльтypний кoмпoнeнт - та тавички i вмiння oпepyвaти лiнгвocoцioкyльтypним мaтepiaлoм i впpaви для ïx фopмyвaння нa ocнoвi зacвoeниx зтань.
Рис. I. Компонента злпсщу формування у МФ НК е чвямнн! л^лщ^с/иьиних текстом. МФ - майбутш фшологы; НЗС - ниепьксшоБна Еомпетевтвить
Структура мовного компонента передбачае наявшсть навнчок оперування мовним 1 мовленневим матер1алом та вправи для !х формування на основ1 засвоених знань: встановлення смислових зв'язюв м1ж словами; ствввднесення значення сл1в ¿з контекстом речення; прогнозування вживання сл1в; прогнозування вживання синтаксичних структур; встановлення засоб1в синтаксичного зв'язку [1, с. 28-29].
Навчальний компонент процесуального аспекту включае вмшня використовувати пошуков1 системи штернету для знаходження необх1дно1 шформаци, оперувати навчальними,
комуткативними стратепями та стратепями тдбору i критичного сприйняття публщистичних текспв, вправи для i'x розвитку, а також вiдповiднi знання.
Схематично змiст формування нiмецькомовноi компетентност у читаннi публiцистичниx текстiв майбутшх фiлологiв зображено на рис. 1.
Отже, нами конкретизовано практичну, розвивальну, освiтню, виховну та професшно-орieнтовану цiлi формування нiмецькомовноi компетентностi в читанш публiцистичниx текстiв у майбутшх фшолопв, визначено предметний i процесуальний аспекти змiсту, якi включають компоненти мовленневий, лiнгвосоцiокультурний, мовний i навчальний.
Перспективи подальших наукових пошукiв вбачаемо у дослвдженш шляxiв реалiзацii вшх окреслених компонентiв змiсту в процес формування нiмецькомовноi компетентностi у читанш публщистичних текстiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. ВавЫна С. Г. Методика навчання майбугнix журналiстiв професiйно орieнтованого читання на оснсш англомовних пiар-текстiв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. Г. ВавЫна. - К., 2016. - 212 с.
2. Загальноевропейсью Рекомендацп з мовно! освпти: вивчення, викладання, оцiнювання / пер. з англ.
0. М. Шерстюк; наук. ред. укр. вид-ня С. Ю. Школаева. - К.: Летит, 2003. - 273 с.
3. Задорожна I. П. Теоретико-методичш засади оргашзацп самостшно! роботи майбутшх учителiв з оволодiння англомовною комушкативною компетенцieю: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 /
1. П. Задорожна. - К., 2012. - 770 с.
4. Методика навчання шоземних мов i культур: теорiя i практика: пщручник для студ. класичних, пед. i лшгвшт. ун-тав / О. Б. Бгач, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та iн.; за заг. ред. С. Ю. Нколаево!. - К.: Лети, 2013. - 590 с.
5. Школаева С. Ю. ЦЫ навчання iноземниx мов в аспекп компетентнiсного пiдxоду / С. Ю. Школаева // Iноземнi мови. - 2010. - № 2. - С. 11-17.
6. Curriculum für den sprachpraktischen Deutschunterricht an pädagogischen Fakultäten der Universität und pädagogischen Hochschulen. - К.: Летит, 2004. - 256 с.
7. Ex-Radprofi Schumacher schafft Ironman-Qualifikation // Süddeutsche Zeitung, November 6, 2018. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.sueddeutsche.de/news/sport/triathlon-berlin-ex-radprofi-schumacher-schafft-ironman-qualifikation-dpa.urn-newsml-dpa-com-20090101-181206-99-119310
8. Gabriel droht Russland mit weiteren Sanktionen / F. A. Z, Маi 25, 2016. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/sigmar-gabriel-droht-putin-mit-weiteren-sanktionen-12945078.html.
9. Jauer M. Was kann der deutsche Ingenieur? / M. Jauer. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.zeit.de/2018/41/ingenieure-autoindustrie-motoren-dieselskandal-ansehen.
10. Joffe J. Die Schwäche der Weltenzündler / J. Joffe. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.zeit.de/2016/01/weltpolitik-islamischer-staat-russland-imperialismus-zukunft.
11. Oxford R. L. Hero with a Thousand Faces: Learner Autonomy, Learning Strategies and Learning Tactics in Independent Language Learning / Rebecca L. Oxford // Language Learning Strategies in Independent Settings. - Cromwell Press Ltd., 2008. - P. 41-63.
12. Oxford R. L. Language Learning Strategies / Rebecca. L. Oxford. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1990. - 343 p.
13. Tissen G. Heute schon gesüßt? / G. Tissen. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.zeit.de/2016/15/zucker-steuer-ernaehrung-uebergewicht.
14. Was jetzt auf Dieselfahrer in Essen zukommt // Spiegel, November 16, 2018. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.spiegel.de/auto/aktuell/fahrverbote-essen-was-man-als-diesel-fahrer-wissen-muss-a-1238893.html.
15. Weihnachtsbaum der Bürger // Süddeutsche Zeitung, November 29, 2017. [Електронний ресурс] -Режим доступу: https://www.sueddeutsche.de/muenchen/berg-am-laim-weihnachtsbaum-der-buerger-1.4232746.
REFERENCES
1. Vavilina S. H. Metodyka navchannya maybutnikh zhurnalistiv profesiyno oriyentovanoho chytannya na osnovi anhlomovnykh piar-tekstiv. Dys, kand. ped. nauk [Method of teaching future journalists professionally oriented reading on the basis of English-language PR texts]. Kyiv, 2016. 212 p.
2. Zahalnojevropejski Rekomendatsii z movnoji osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia [European Recommendations on Language Education: Study, Teaching, Evaluation]; nauk. red. ukr. vyd-nya S. Yu. Nikolayeva. Kyiv: Lenvit Publ., 2003. 273 p.(Ukr. ed.: Sherstyuk O. M.)
126
Науковi записки. Серш: педагопка. — 2018. — № 3.
_.niHrBOflHflAKTHKA_
3. Zadorozhna I. P. Teoretyko-metodychni zasady orhanizatsiyi samostiynoyi roboty maybutnikh uchyteliv z ovolodinnya anhlomovnoyu komunikatyvnoyu kompetentsiyeyu. Dys, dokt. ped. nauk [Theoretical and methodical principles of organization of independent work of future teachers on mastering English-language communicative competence]. Kyiv, 2012. 770 p.
4. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kultur: teoriya i praktyka: pidruchnyk dlya stud. klasychnykh, ped. i linhvist. un-tiv / O. B. Bihych, N. F. Borysko, H. E. Borets'ka ta in.; za zah. red. S. Yu. Nikolayevoyi. [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for students. classic, ped. and a linguist. universities]. Kyiv, Lenvit Publ., 2013. 590 p.
5. Nikolayeva S. Yu. Tsili navchannya inozemnykh mov v aspekti kompetentnisnoho pidkhodu [Objectives of teaching foreign languages in terms of competency approach]. Inozemni movy, 2010. Vol. 2, pp. 11-17.
6. Curriculum für den sprachpraktischen Deutschunterricht an pädagogischen Fakultäten der Universität und pädagogischen Hochschulen. Kyiv. Lenvit Publ., 2004. 256 p.
7. Ex-Radprofi Schumacher schafft Ironman-Qualifikation / Süddeutsche Zeitung. Available at: https://www.sueddeutsche.de/news/sport/triathlon---berlin-ex-radprofi-schumacher-schaflt-ironman-qualifikation-dpa.urn-newsml-dpa-com-20090101-181206-99-119310. (accessed 06.11.2018)
8. Gabriel droht Russland mit weiteren Sanktionen / F. A.Z. Available at:https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/sigmar-gabriel-droht-putin-mit-weiteren-sanktionen-12945078.html. (accessed 25.05.2016)
9. Jauer M. Was kann der deutsche Ingenieur? / Die Zeit. Available at: https://www.zeit.de/2018/41/ingenieure-autoindustrie-motoren-dieselskandal-ansehen. (accessed 04.10.2018)
10. Joffe J. Die Schwäche der Weltenzündler / Die Zeit. Available at:https://www.zeit.de/2016/01/weltpolitik-islamischer-staat-russland-imperialismus-zukunft. (accessed 16.01.2016)
11. Oxford R. L. Hero with a Thousand Faces: Learner Autonomy, Learning Strategies and Learning Tactics in Independent Language Learning / Rebecca L. Oxford // Language Learning Strategies in Independent Settings. - Cromwell Press Ltd., 2008. - P. 41-63.
12. Oxford R. L. Language Learning Strategies / Rebecca. L. Oxford. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1990. - 343 p.
13. Tissen G. Heute schon gesüßt? Die Zeit. Available at:https://www.zeit.de/2016/15/zucker-steuer-ernaehrung-uebergewicht. (accessed 31.04.2016)
14. Was jetzt auf Dieselfahrer in Essen zukommt / Spiegel. Available at:http://www.spiegel.de/auto/aktuell/fahrverbote-essen-was-man-als-diesel-fahrer-wissen-muss-a-1238893.html. (accessed 16.11.2017)
15. Weihnachtsbaum der Bürger / Süddeutsche Zeitung. Available at:https://www.sueddeutsche.de/muenchen/berg-am-laim-weihnachtsbaum-der-buerger-1.4232746. (accessed 29.11.2017)
Cmammn Hadiüwna epedaKyirn 27.10.2018p.
y^K 378.091.3:81'243:811:111
DOI 10:25128/2415-3605.18.3.16
MAP'^HA EyPAK
dzvinkatema@gmail.com ORCID ID 0000-0003-2692-7325 acnipaHTKa
TepHonmtcbKHH Ha^oHantHHH ne^aroriqHHH yHiBepcHTeT
iMeHi Bono^HMHpa THaTroKa m. TepHonmt, Byn. MaKCHMa KpHBoHoca, 2
B3AGMOnOB'fl3AHE OOPMyBAHHfl nPOOECIHHO OPIGHTOBAHOI KOMnETEHTHOCTI B TOBOPIHHI TA IHOOPMA^HHO-KOMyHIKA^HHOI KOMnETEHTHOCTI MAHEyTHIX BHK^A^AHIB AHr^IHCbKOI MOBH
OötpyHmoeaHo doyinbHicmb e3aeMonoe'R3aHozo $opMyeawx y MaüßymHix euKnadanie aHzniücbKo'i Moeu npo$eciÜHo opieHmoeaHo'i KoMnemeHmHocmi e zoeopiHHi ma iH$opMai[iÜHo-KoMyHiKai[iÜHoi KoMnemeHmHocmi. Bu3HaneHo, ^o MemodonozinHorn ocHoeom e3aeMonoe'R3aHozo $>opMyeaHHR 3a3HaneHux KoMnemeHmHocmeü e KoMyHiKamueHo-dimbHicHuü, coyioKozHimueHuü ma iHmezpoeaHuü nidxodu. 3
