CC BY
16
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
3. Bihych O. B. Seis sombreros para pensar - interaktyvna tekhnolohiia formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladacha ispans'koi movy [Mova. Svidomist'. Kontsept], 2017, Vyp. 7, pp. 239-242.
4. Bihych O. B. Six thinking hats - interaktyvna tekhnolohiia formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladacha inozemnoi movy [Aktual'ni problemy romano-hermans'koi filolohii ta prykladnoi linhvistyky], 2017, Vyp. 1(15), pp. 64-67.
5. Karmalova E. Yu. Ed'iutejnment: poniatye, spetsyfyka, yssledovanye potrebnosty v nem tselevoj audtoryy [Vestnyk Cheliabynskoho hosudarstvennoho unyversyteta]. Fylolohycheskye nauky, 2016, № 7 (389), Vyp. 101, pp. 64-71.
6. Kobzeva N. A. Sredstva tekhnolohyy obuchenyia ed'iutejnment (na prymere spytynh y ynfortejnment) [V myre nauchnykh otkrytyj]. Sotsyal'no-humanytarnye nauky, 2014, № 11.5(59), pp. 1832-1837.
7. Kobzeva N. A. Edutainment kak sovremennaia tekhnolohyia obuchenyia [Yaroslavskyj pedahohycheskyj vestnyk]. Psykholoho-pedahohycheskye nauky, 2012, № 4, Tom II, - pp. 192-195.
8. Kondrashova Y. V. Edutainment kak sovremennaia tekhnolohyia obuchenyia ynostrannomu iazyku buduschykh sotrudnykov pravookhranytel'nykh orhanov [Pravoporiadok: ystoryia, teoryia, praktyka], 2015, № 2(5), pp. 82-85.
9. Koroliova M. Yspol'zovanye tekhnolohyy Ed'iutejnment na urokakh y vo vneurochnoj deiatel'nosty na nachal'nom etape obuchenyia anhlyjskomu iazyku: Elektronnyj resurs. - Rezhym dostupa http://iyazyki.prosv.ru/2017/04/use-of-edutainment-technology/
10. Sapukh T. V. Yspol'zovanye tekhnolohyy «ed'iutejnment» v protsesse podhotovky bakalavrov fylolohyy [Sovremennye yssledovanyia sotsyal'nykh problem], 2015, № 11(55), pp. 442-452.
11. Sapukh T. V. Prymenenye tekhnolohyy «ed'iutejnment» v obrazovatel'noj srede unyversyteta [Vestnyk Tomskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho unyversyteta], 2016, № 8, pp. 30-34.
12. Cantos M. G. Cortometrajes en el aula de ELE. Explotación didáctica del cortometraje "Lo siento, te quiero" [redELE], 2016, № 28: Edición digital. - Modo de acceso http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle.html.
13. de Bono E. Seis sombreros para pensar. Una guía de pensamiento para gente de acción / Traducción Marcela Pandolfo: Edición digital. - Modo de acceso www.fceia.unr.edu.ar/.../de%20bono,%20edward%20-%20seis%20.
14. Teruel R. O. El cine de animación en el aula de ELE. Propuesta metodológica a partir del cortometraje "El vendedor de humo" [redELE], 2014, № 26: Edición digital. - Modo de acceso http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle/2014.html.
Стаття надтшла в редакцт 01.10.2017 р
УДК 378:81'255.2:6:[811.161.2+811.111] DOI 10:25128/2415-3605.17.4.17
ЛЕОН1Д ЧЕРНОВАТИЙ
[email protected] доктор педагопчних наук, професор Харывський нащональний ушверситет ÍMern В. Н. Каразша
майдан Свободи, 4, м. Харшв
ЗМ1СТ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В ГАЛУЗЕВОГО ПЕРЕКЛАДУ:
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д
Описано вивчення змгсту предметноi, термтолог1чно1 й перекладацъког компетентностг у процес навчання майбуттх перекладач1в передачi укра'тсъкою мовою англомовних галузевих текстгв. Представлено резулътати до^дження, що проводилось на матерiалi текстiв, як Трунтуютъся на концепци послiдовноi моделi перекладу i моделi розумтня тексту оригталу Д. Жшя. Визначено перелiк понять, на яких базуютъся згаданi тексти, а також термiнiв для ix позначення. Розглянуто змкт термiнiв «фахова компетенттстъ перекладача», а також «предметна компетентнiстъ», «термiнологiчна компетенттстъ» i «перекладацъка компетенттстъ» - компонентiв згадано'1' фахово'1' компетентностi, як i iхне мiсце у складi останнъо'1'. Визначено змкт концептiв «моделъ перекладу»,
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВАЦ1В _Л1НГВ1СТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
«по^довна модель перекладу» та «модель розумтня тексту оригталу», а також понять, що входять до кожно! з них. Вiдiбрано англомовт термти для позначення згаданих понять i розподшено Их на групи за структурними ознаками. Проаналiзовано способи перекладу термiнiв рiзних структурних груп для встановлення динамжи змт таких способiв. Окреслено сукуптсть лексичних одиниць, що входять до термiнологiчного компонента фахово! компетентностi перекладача, необхiдну для перекладу англомовних текстiв, що вiдносяться до по^довно! теорп перекладу i моделi розумтня тексту оригталу Д. Жля. В процеа до^дження перекладацького компонента встановлено спiввiдношення способiв перекладу англомовних термiнологiчних словосполучень у галузi перекладознавства укра!нською мовою i сформульовано припущення щодо характеру впливу !хньо! структуры на вибiр способу !х перекладу.
Ключовi слова: змiст навчання майбуттх перекладачiв, модель розумтня тексту оригталу, по^довна модель перекладу, предметна, термiнологiчна i перекладацька компетентностi, спiввiдношення способiв перекладу, фахова компетенттсть перекладача.
ЛЕОНИД ЧЕРНОВАТЫЙ
доктор педагогических наук, профессор Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина
площадь Свободы, 4, г. Харьков
СОДЕРЖАНИЕ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ ОТРАСЛЕВОМУ ПЕРЕВОДУ: КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД
Описано изучение содержания предметной, терминологической и переводческой компетентности в процессе обучения будущих переводчиков передачи на украинском языке англоязычных отраслевых текстов. Представлены результаты исследования, которое проводилось на материале текстов, относящихся к концепции последовательной теории перевода и модели понимания текста оригинала Д. Жиля. Определен перечень понятий, на которых основываются упомянутые тексты, а также термины для их обозначения. Рассмотрено содержание терминов «профессиональная компетентность переводчика», а также «предметная компетентность», «терминологическая компетентность» и «переводческая компетентность» как компонентов упомянутой профессиональной компетентности и их место в составе последней. Определено содержание концептов «модель перевода», «последовательная модель перевода» и «модель понимания текста оригинала», а также понятий, которые входят в каждый из них. Отобраны англоязычные термины для обозначения упомянутых понятий и осуществлено их распределение на группы в соответствии с их структурными признаками. Проанализированы способы перевода терминов различных структурных групп для определения динамики изменения таких способов. Определена совокупность лексических единиц, входящих в состав терминологического компонента профессиональной компетентности переводчика, необходимая для перевода англоязычных текстов, относящихся к последовательной модели перевода и модели понимания текста оригинала Д. Жиля. В процессе исследования переводческой компетентности установлено соотношение способов перевода англоязычных терминологических словосочетаний в области переводоведения и сформулировано предположение о характере влияния их структуры на выбор способа их перевода.
Ключевые слова: модель понимания текста оригинала, последовательная модель перевода, предметная, терминологическая и переводческая компетентности, содержание обучения будущих переводчиков, соотношение способов перевода, профессиональная компетентность переводчика.
LEONID CHERNOVATY
Doctor of Pedagogy, Professor V. N. Karazin Kharkiv National University 4 Svobody Sq., Kharkiv
THE SUBJECT MATTER OF TRAINING FUTURE TRANSLATORS TO RENDER ENGLISH SPECIALIZED DISCOURSE INTO UKRAINIAN: A COMPETENCE APPROACH
The article describes the research into the structure of subject, terminological and translation competences required for teaching future translators to render English specialized discourse into Ukrainian. The study was conducted on the material of the English-language texts related to Daniel Gile's model of
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
specialized discourse comprehension and his sequential translation theory. The problem requires research to define the scope of the subject knowledge, related terminology and the factors affecting the translation technique choice in rendering the definite texts into Ukrainian. The accomplishment of those objectives constituted the aim of the research. Basing on the logical and linguistic analysis, the authors present their findings concerning the notional structure of the mentioned theories underlying the respective texts, as well as the terminology corpus to mark their constituent notions. The article established the content of the superficially similar terms related to translator's competence, such as 'professional competence', 'subject competence', 'terminological competence' and 'translation competence', all of them being the components of the translator's professional competence. Regarding the subject competence composition, the article reviews the concepts of the 'model of translation', 'sequential model of translation', 'specialized discourse comprehension model', having split them into the notional constituents representing the bulk of the said competence. Following the efforts to identify the composition of the 'translator's terminological competence', the authors have accumulated a considerable amount (247) of terminological entities, which mark the basic notions within the field-related subject competence, to be incorporated into the field-related terminological competence structure. For the sake of the translation competence research, the selected terminology was then classified into appropriate structural clusters. To this end, the authors distributed the terminological units into groups according to their structural features. Such distribution provided a reliable ground to analyse the translation techniques applied to each of the various groups' terminological constituents with the purpose to identify the hypothetic correlation between the structure of the term and the translation techniques application. The latter was limited to the one required to provide for the adequate rendering into Ukrainian the English-language texts, related to the aforementioned models. The article offers its original findings concerning the correlation of translation techniques in rendering English terminological word-combinations into Ukrainian, as well as makes some assumptions concerning the nature of the impact the word-combination structure has on the choice of translation techniques.
Keywords: sequential model of translation, specialized discourse comprehension model, translator's subject, terminological and translation competence, translation techniques, translator training subject matter, Translator's Competence.
Фахова компетентшсть перекладача (ФКП), формування яко! е метою навчання майбутшх фшолопв, розглядаеться як здатшсть перекладати на фаховому рiвнi [8], що грунтуеться на знаниях, навичках та умшнях, необхщних для забезпечення тако! здатносп в конкретнш сферi та у певному видi перекладу, оскшьки набiр згаданих знань, навичок та умшь е рiзним як для будь-яко! сфери, так i для рiзних вцщв перекладу. У статп ми зосередимося лише на кшькох компонентах ФКП, яю, на нашу думку, е важливими для забезпечення яюсного галузевого перекладу, а саме - на предметному й термшолопчному.
Предметы знання, як компонент змюту навчання майбутшх перекладачiв, входять до складу екстралшгвютично! складово! (докладшше див. [8]) ФКП i включають сукупнють понять, на яких грунтуеться певна галузь людсько! дiяльностi, наприклад, автомобшебудування, сшьське господарство, мовознавство тощо. Кожне поняття згадано! сукупносп позначаеться певним словом, що в межах дано! галyзi е термшом, сума яких утворюе термшолопчний компонент ФКП, що входить до мовно! складово! останньо!. Для тдготовки майбутшх перекладачiв, тобто для формування ФКП, важливо дослщжувати конкретне наповнення предметного й термшолопчного компоненпв для кожно! галуз^ в якш здшснюеться навчання студенпв. Лише за наявносп таких даних можна розробляти науково обгрунтоваш навчально-методичш матерiали для якюно! пiдготовки майбутшх спещалюпв з мiжмовного посередництва у конкретнш сферь
Актyальнiсть проблеми визначаеться необхщнютю окреслення обсягу необхвдних перекладачевi предметних галузевих знань, поповнення англо-укра!нсько! та укра!нсько-англiйсько! галузево! термшолопчно! бази, вивчення закономiрностей вибору способiв перекладу залежно вiд рiзноманiтних чинниюв для врахування при визначеннi змюту навчання майбутшх перекладачiв, а також вщсутнютю вiдповiдних дослiджень, принаймнi, щодо перекладу з англшсько! мови на укра!нську.
Сферою дослiджения нами обрано перекладознавство, оскiльки, по-перше, ця галузь мае безпосередне вщношення до майбутньо! професi! стyдентiв; по-друге, iз зрозумших причин, предметнi знання цiе! сфери е обов'язковим компонентом ФКП майбутшх перекладачiв; потрете, ця сфера бурхливо розвиваеться, що спричинюе стрiмке розширення як поняттево!, так i термiнологiчно! баз вказано! науки.
ПРОФЕаЙт. IHШОМОBHA ПIДГОТОBKA МAЙБУТHIХ ФAХIBAЦIB _ЛIHГBICТИЧHИХ CПЕЦIAЛЬHОCТЕЙ_
Дocлiджeния пpoвoдилocя на мaтepiaлi 247 oдиниць aнглoмoвнoï тepмiнoлoгiчнoï лeкcики, пoв'язaнoï з пocлiдoвнoю мoдeллю пepeклaдy та мoдeллю poзyмiння тeкcтy opигiнaлy (ТО), poзpoблeниx Д. Ж^м [9]. Згaдaнy лeкcикy вiдiбpaнo з opигiнaльнoгo aнглoмoвнoгo тeкcтy загальним oбcягoм 138882 дpyкoвaниx знaкiв [9].
Biдпoвiднo oб'eктoм дocлiджeння визнaчeнo пpeдмeтнi й тepмiнoлoгiчнi знання, щo мають вxoдити дo cклaдy ФКП, а пpeдмeтoм - cтpyктypy циx знань, здатну зaбeзпeчити пoтpeби пepeклaдy yкpaïнcькoю мoвoю aнглoмoвниx тeкcтiв, якi вiднocятьcя дo згaдaниx мoдeлeй. Kpiм того, дo cклaдy пpeдмeтa дocлiджeния вxoдить пpoблeмa cпiввiднoшeния cпocoбiв пepeклaдy в yмoвax вapiювaния cтpyктypи тepмiнiв i тepмiнoлoгiчниx cлoвocпoлyчeнь в ТО.
Мета стат пoлягae y визнaчeннi змюту пpeдмeтнoгo й тepмiнoлoгiчнoгo кoмпoнeнтiв ФКП, а татож з'яcyвaння нaявнocтi чи вiдcyтнocтi зaлeжиocтi вибopy cпocoбy пepeклaдy вiд cтpyктypи тepмiнiв в ТО.
Ha шляxy дo дocягнeния ща мeти нeoбxiднo бyлo виpiшити говш завдання: визначити змicт пoиять «мoдeль пepeклaдy», «пocлiдoвнa мoдeль пepeклaдy» та «мoдeль poзyмiння тeкcтy opигiнaлy», а татож пoняття, щo вxoдять дo кoжиoï з ниx; вiдiбpaти aнглoмoвнi тepмiни для пoзнaчeния згaдaниx гонять; poзпoдiлити вiдiбpaнi тepмiни на ^упи за cтpyктypними oзнaкaми; пpoaнaлiзyвaти cпocoби пepeклaдy тepмiнiв piзниx гpyп для вcтaнoвлeння гiпoтeтичнoï зaлeжнocтi cпocoбy пepeклaдy вiд ïx cтpyктypи; cфopмyлювaти вгоговки дocлiджeння. Пocлiдoвнicть виpiшeния циx завдань визначила змют пoдaльшoгo виклaдy.
Мoдeль пepeклaдy мoжнa визначити як oпиc гiпoтeтичниx мeнтaльниx oпepaцiй людини в ^o^ci йoгo здiйcнeния [3; 4; 6]. Born нe oбoв'язкoвo говинна вiдoбpaжaти yci дiï пepeклaдaчa зi cтвopeния тeкcтy пepeклaдy (ТП) [4]. Бшьшють icнyючиx мoдeлeй e загальними cxeмaми, щo нe пpeтeндyють на вичepпнicть peпpeзeнтaцiï змicтy цьoгo ^o^cy, oбмeжyючиcь oпиcoм пocлiдoвнocтi гiпoтeтичниx дш, за дoпoмoгoю якиx пepeклaдaч нaмaгaeтьcя пepeдaти iнфopмaцiю, щo мicтитьcя в ТО. Хoчa тeopeтичнi мoдeлi мoжyть 6ути дaлeкими вiд cпpaвжнix дш пepeклaдaчa в peaльнoмy пepeклaдi, знaйoмcтвo з такими мoдeлями дoпoмoгти гому пpи виpiшeннi cклaдниx пepeклaдaцькиx завдань.
Aнaлiз тeкcтy, який пocлyжив ocнoвoю для вiдбopy мaтepiaлy дocлiджeния [9], дoзвoлив oкpecлити пpeдмeтнi знання, щo вiднocятьcя дo мoдeлi poзyмiния ТО в iнтepпpeтaцiï Д. Жшя, змют якиx виклaдeнo дaлi (див. татож [9, c.99-100]). Рoзyмiння ТО rpyнтyeтьcя на лiнгвaльнiй (вoлoдiннi мoвoю opигiнaлy) та eкcтpaлiнгвicтичнiй кoмпeтeнтнocтяx, пpичoмy oct^m включae як пpeдмeтнi знання, так i peзyльтaти кoнтeкcтyaльнoгo й cитyaтивнoгo aнaлiзy. Рoзyмiння ТО e в^го^им та cyб'eктивним i зaлeжить вщ йoгo лiнгвicтичнoï cклaднocтi й мeти йoгo cпpиймaния. Cтpyктypa нaвiть вyзькocпeцiaлiзoвaниx тeкcтiв нe нaдтo вiдpiзияeтьcя вщ бyдь-якиx iншиx, гoлoвнoю пpoблeмoю для poзyмiння e нaявнicть тepмiнiв, щo пoзнaчaють cпeцифiчнi для дaнoï гaлyзi пoняття. У бiльшocтi випaдкiв змют такж тepмiнiв мoжнa зpoзyмiти за дoпoмoгoю мopфoлoгiчнoгo aнaлiзy, з ypaxyвaнням дocвiдy чи кoнтeкcтy. Таким чигом, пepeклaдaч мoжe poзyмiти cклaднi тeкcти, нaвiть нe cпeцiaлiзyючиcь у данш cфepi, oднaк йoгo poзyмiния e пoвepxoвим, пopiвиянo з poзyмiниям фaxiвцiв. Biдпoвiднo, в пpинципi, вiн мoжe пepeклaдaти таю тeкcти, якщo гому вдacтьcя знайти пpийнятнi вiдпoвiдники тepмiнaм.
Cтocoвнo пpeдмeтниx знань, нeoбxiдниx для poзyмiння тeкcтiв, пoв'язaниx з пocлiдoвнoю мoдeллю пepeклaдy Д. Жiля, то вoни включають пeвнi ключoвi гоняття. Biдпoвiднo дo цieï мoдeлi ^o^c пepeклaдy мae пeвнi eтaпи, щo йдуть пocлiдoвнo oдин за шшим: cпpиймaння фpaгмeнтa ТО (oдиницi пepeклaдy); фopмyлювaння пpипyщeния пpo йoгo cмиcл; пepeвipкa цьoгo пpипyщeния з викopиcтaнням нaявнoï лiнгвicтичнoï й eкcтpaлiнгвicтичнoï бази, а татож знань, нeoбxiдниx для дагого кoнкpeтнoгo випадку; у paзi нeгaтивнoгo peзyльтaтy фopмyлювaния нoвoï гiпoтeзи й пoвтopнa пepeвipкa (цeй eтaп мoжe пoвтopювaтиcя нeoбмeжeнy кiлькicть paзiв, дoки нe бyдe дocягнyтo гоз^^^го peзyльтaтy); фopмyлювaння ТП [9, c.102].
Пocлiдoвнa мoдeль пepeклaдy rpyнтyeтьcя на ïï гoлoвниx пoлoжeнняx, виклaдeниx даль Пepeклaд нe e пepeкoдyвaнням, röro змicт - цe poзyмiния змюту ТО i röro пepeдaчa в ТП. Пepeклaдaч пoвинeн пocтiйнo пepeвipяти пpaвильнicть влacнoгo poзyмiния ТО за дoпoмoгoю викopиcтaння cвoïx фoнoвиx, пpeдмeтниx та eнциклoпeдичниx знань (див. татож [5]). Якщo змicт ТО, як röro зpoзyмiв пepeклaдaч, нe мae ceнcy, вipoгiднo, вiн нeпpaвильнo витлумачив ТО. Cyттeвoю cклaдoвoю poбoти пepeклaдaчa e пpийняття piшeнь, за яю вiн нece пoвнy
nPOOECIHHA IHfflOMOBHA niflrOTOBKA MAHEYTHIX OAXIB^B _niTEPATYPHHX CnEUIA^bHOCTEH_
BignoBiganbHicrb. 3aranbHi ^ohobî, npegMerai h eнцнкnoпegнннi 3HaHHa e Ba^nuBHMH, ogHaK KnronoBHM 3anumaerbca 3acBoeHHa CHTyaTHBHHx 3HaHb, Heo6xigHHx gna gaHoro KOHKpeTHoro BunagKy, i TaKe 3acBoeHHa 3aHMae 6inbmy nacrHHa npo^cy nepeKnagy [9, c.124].
npegMeTHi 3HaHHa, Ha aKHx rpymyroTbca BKa3aHi BH^e Mogeni, BKnronaroTb po3rany^eHy CHCTeMy noHaTb, Ko^He 3 aKHx no3HanaeTbca neBHHM TepMiHOM, HanpuKnag: comprehension of specialized discourse - Mogenb po3yMiHHa rany3eBHx TeKCTiB; sequential model of translation -nocnigoBHa Mogenb nepeKnagy; ad hoc knowledge acquisition - 3acBoeHHa CHTyaTHBHHx 3HaHb; meaning hypothesis - rinoTe3a ^ogo 3HaneHHa (^parMema) TO to^o. CyKynHicTb TaKHx TepMiHiB (247 ogHHH^) yTBopHna TepMiHonoriHHHH KoMnoHeHT OKn, Heo6xigHHH gna nepeKnagy aHrnoMoBHHx TeKCTiB, ^o BigHocaTbca go MogeneH, aKi TyT po3rnagaroTbca.
Ha HacTynHoMy eTani mh npoBenH aHani3 cnoco6iB nepeKnagy, aKi BHKopucTOByBanHca gna nepegani aHrnoMoBHHx TepMiHonoriHHHx ogнннцb yKpaïHcbKoro mobow, 3 MeToro BCTaHoBneHHa HaaBHocTi hh BigcyTHocTi rinoTeTHHHoï 3ane^Hocri Bu6opy TaKHx cnoco6iB Big crpyKTypu TepMiHa b TO. BpaxoByronu paMKH cTaTTi, mh o6Me^HMoca po3rnagoM nume TepMiHonoriHHHx cnoBocnonyneHb, aKi goMiHyBanu y HamiH вн6ipцi, i 3aranbHa KinbKicTb aKHx cKnana 171 ogнннцro. flna gocarHeHHa MeTH gocnig^eHHa mh po3noginunu ïx Ha npuKMeTHHKoBi (81 ogнннцa), iMeHHHKoBi (64 ogHHH^), giecniBHi (12 ogнннцb), npucniBHHKoBi (9 ogHHH^) Ta gienpuKMeTHHKoBi (5 ogHHH^). B Me^ax ko^hoï KaTeropiï Buginanuca TaKo^ cTpyKTypHi Mogeni, ge BHKopucToByBanuca TaKi yMoBHi no3HaneHHa: Adj - npuKMeTHHK, N - iMeHHHK, Ns- iMeHHHK y npucBiHHoMy BigMiHKy, Prep - npuHMeHHHK, V - giecnoBo, Adv - npucniBHHK, Part.I -gienpuKMeTHHK TenepimHboro nacy, Part.II - gienpuKMeTHHK MHHynoro nacy.
OcKinbKH b nepeKnago3HaBcTBi icHyroTb pi3Hi nigxogu go 3MicTy noHaTTa «cnoci6 nepeKnagy» (gHB. HanpuKnag, [2; 4]), b cBoeMy gocnig^eHHi mh Buxogunu i3 3aranbHoro 3MicTy noHaTTa «cnoci6», ^o BH3HanaeTbca aK «neBHa gia, npuHoM a6o cucreMa npuHoMiB, aKa gae Mo^nHBicTb... 3giHcHHTH ^o-He6ygb» [1, c. 1179]. BignoBigHo «cnoci6 nepeKnagy» mh po3rnaganu aK giro, npuHoM hh cucreMy npuHoMiB, ^o go3Bonae 3giHcHHTH nepegany cMucny TO b Tn. Y TaKoMy BH3HaneHHi noHaTTa «cnoci6 nepeKnagy» e pogoBHM ^ogo пepeкnagaцbкнx TpaHc^opMa^H, nornuHaroHH ïx aK BugoBe noHaTTa. npu nepeKnagi TepMiHonoriHHHx cnoBocnonyneHb y HamoMy gocnig^eHHi 3a$iKcoBaHo TaKi cnoco6u nepeKnagy, aK nepecTaHoBKa, gogaBaHHa Ta BunyneHHa cniB, 3MicT aKux e gocTaTHbo oneBHgHHM [2; 4], a TaKo^ KanbKyBaHHa, aKe mh TnyManuMo [7] aK KoniroBaHHa cTpyKTypu cnoBocnonyneHHa TO (HanpuKnag, appropriate terms - BignoBigHi TepMiHu). flani nogaHo aHani3 ko^hoï i3 3ragaHHx KaTeropiH 3a BignoBigHHMH MogenaMH.
flo rpynu npuKMemnuKoeux cnoeocnonynenb Bxogunu TepMiHonoriHHi cnoBocnonyneHHa TaKHx MogeneH: Adj + N, Adjl + Adj2 + N, Adj + Prep + N.
CnoBocnonyneHHa Mogeni Adj + N. Y Bu6ip^ BHaBneHo 72 cnoBocnonyneHHa, no6ygoBaHHx 3a ^ero Mogennro, aKa 3aranoM 36iraeTbca 3 BignoBigHoro Mogennro b yKpaïHcbKiH MoBi, a ToMy BapTo 6yno oniKyBaTH KanbKyBaHHa, to6to B^HBaHHa cnoBocnonyneHHa «npuKMeTHHK + iMeHHHK». ^ oniKyBaHHa noBHicTro cnpaBgunuca: y 85 % BunagKiB cnoBocnonyneHHa b Me^ax gaHoï rpynu KanbKyBanuca, HanpuKnag: authentic context - aBTeHTHHHHH KoHTeKcT, cognitive constraints -KorHiTHBHi o6Me^eHHa, extralinguistic knowledge - eKcTpanmrBicTHHHi 3HaHHa.
Y 6 % BunagKiB KoHTeKcT BHMaraB gogaBaHHa cnoBa gna 3a6e3neneHHa ogHo3HaHHocTi po3yMiHHa: incorrect sentence - HenpaBHnbHo o^opMneHe peneHHa; simultaneous interpreting -ycHHH cuHxpoHHHH nepeKnag; explicit information - eKcnn^HTHo BucnoBneHa iн^opмaцia. ^e y 8 % BHnagKiB, KpiM gogaBaHHa cniB, 3Hago6Hnaca ïx nepecTaHoBKa: original information -iH^opMa^a, ^o MicTHTbca b TeKcri opuriHany; informational component - KoMnoHeHT npo^cy nepegani iн^opмaцiï; informative communication - KoMymKa^a 3 MeToro nepegani iн^opмaцiï. 3pigKa (1 %) goBogunoca BgaBaTuca go KoHTeKcTyanbHoï 3aMiHH, Konu b yKpaïHcbKoMy cnoBocnonyneHHi He 6yno ^ogHoro cnoBHHKoBoro BignoBigHHKa neKceMaM TO, ane 3MicT opuriHanbHoï neKcuHHoï ogHHH^ 6yB nepegaHHH tohho: native speaker - HociH mobh.
CnoBocnonyneHHa Mogeni Adj + Prep+ N, aKi BuaBHnuca HenucneHHHMH, nepeKnaganuca 3a gonoMororo gogaBaHHa, HanpuKnag: close to the original - 6nH3bKo go TeKcry opuriHany; consistent with the principle - y3rog^eHHH i3 пpннцнпoм.
CnoBocnonyneHb Mogeni Adjl + Adj2 + N 6yno Tpoxu 6inbme (6ina 5 %). TyT nepeBa^ano KanbKyBaHHa (relevant cultural environment - BignoBigHe KynbTypHe cepegoBH^e, translation social
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВАЦ1В
_Л1НГВ1СТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
norms - сощальш норми перекладу), а в одному випадку зафiксовано перестановку ^в: technical and scientific translation - науково-техшчний переклад.
Таким чином, прикметниковi словосполучення, незалежно вiд моделi, перекладаються переважно калькуванням, яке спорадично доповнюсться додаванням або перестановкою слiв, частка яких е незначною.
Цi висновки значною мiрою стосуються й дiеприкметникових зворотiв, оскiльки дiеприкметники в англшськш мовi (незалежно вiд того, до якого часу вони вщносяться -тепершнього чи минулого) у препозици переважно виконують функцiï означення, тобто збтаються за функцiею з прикметниками.
Наприклад, словосполучення, що грунтуються на моделi PII + Prep + N, у нашш вибiрцi передавалися винятково за допомогою калькування: selected by translator - обраний перекладачем; selected by sender - обраний вщправником. Словосполучення моделi PI + N передавалися як за допомогою калькування (pre-existing knowledge - iснуючi знання), так i iз застосуванням перестановки та додавання ^в (interpreting purposes - цш усного перекладу). Останне пояснюеться нормами украшсько1' мови: калькування застосовуеться тодi, коли вщповщний англомовний дiеприкметник можна передати прикметником чи дiеприкметником, а коли його утворення суперечить нормам мови перекладу, то застосовуеться перестановка ств, ïx додавання тощо. Наприклад, в останньому прикладi важко утворити однослiвний прикметник вщ словосполучення «усний переклад» (вш мав би звучати як «усноперекладацью* (зiрочкою позначено неприйнятний варiант) цш», що е абсурдним), а тому словосполучення «усний переклад» при перекладi словосполучення interpreting purposes - змщуеться у постпозищю («цiлi усного перекладу»).
Це припущення пiдтверджуеться i результатами аналiзу особливостей передачi англомовних словосполучень моделi PII + N, де в двох випадках вдалося передати лексичш одиницi цього типу за допомогою калькування (accepted concept - загальноприйнята концепщя, specialized discourse - спецiалiзований дискурс). В iншиx випадках довелося вдаватися до перестановки та додавання ств: translated version - верая тексту перекладу; disambiguated text - текст, стосовно якого знято двозначшсть.
Отже, переклад прикметникових та дiеприкметниковиx словосполучень тяжiе до калькування як головного способу перекладу, частка якого становить 100 % при передачi словосполучень, побудованих за моделлю PII + Prep + N, сягае 85 % при передачi словосполучень моделi Adj + N i щонайменше 50 % (або бшьше) - при передачi словосполучень, що грунтуються на моделях PII + N, PI + N, Adj + Prep+ N та Adjl + Adj2 + N. Рiзна кшьюсть словосполучень, яю вщносяться до цих моделей, не дозволяе сформулювати надшш висновки, що мають характер припущень i потребують шдтвердження на ширшому корпус термшв.
Схожа картина спостертаеться i в межах категорп iменниковиx словосполучень. При передачi словосполучень моделi N1 + N2, яка загалом видаеться сприятливою для калькування за рахунок перетворення першого англомовного iменника на прикметник в украшському перекладi, частка калькування склала лише 35 %: adjustment mechanisms - мехашзми пристосування; background knowledge - фоновi знання; communication context - комуткативний контекст.
Однак у реши випадкiв калькування виявилося неприйнятним з тих чи шших причин. Бшьше половини (54 %) ушх випадюв перекладу словосполучень цiеï моделi потребували застосування перестановки слiв: comfort threshold - пор^ комфорту; communication efficiency -ефектившсть комунiкацiï; comprehension equation - формула розумшня.
У 8 % випадюв для забезпечення однозначного розумшня знадобилася не тiльки перестановка, а й додавання ^в: conference interpreting - усний переклад на конференщях; literature translation - переклад xудожньоï лтератури; translation instructor - викладач письмового перекладу. Нарештi в одному випадку застосовувалося вилучення слова: information content - змют.
Iншi iменниковi моделi мають сво1' особливосп. Для передачi словосполучень, побудованих за моделлю N1 + Prep + N2, у 88 % випадюв застосовувалося калькування (complementarity in comprehension - взаемодоповнення у розумшш, conservation of information -
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
збереження шформаци) i лише в 12 % випадюв знадобилося додавання слова (comprehension of the message - розумшня смислу повщомлення).
З iншого боку, для передачi словосполучень, що грунтуються на моделi N1's + N2, використовувалася лише перестановка слiв: translation's skopos - мета перекладу; sender's intent - намiр вщправника.
При перекладi словосполучень, побудованих за моделлю N1 + N2 (Adj) + N3, калькування застосовувалося лише в 20 % випадюв (наприклад, foreign-language environment -шшомовне оточення). Ще в 60 % вимагалася перестановка ^в (target-language text - текст мовою перекладу), а в 20 % - й додавання ^в (target-language receiver - адресат-носш мови перекладу).
Схожа ситуащя спостерiгаеться з перекладом словосполучень, яю грунтуються на моделi N1+ Prep + N2 + N3, де лише в 33 % випадюв вдалося застосувати калькування (level of university education - рiвень ушверситетсько! осв^и), тодi як при передачi решти словосполучень ще! моделi довелося вдаватися до перестановки ^в (components of text comprehension - компоненти розумшня тексту) або одночасного застосування перестановки ^в i !х додавання (fidelity to secondary information - вiрнiсть передачi другорядно! iнформацi!).
Словосполучення, побyдованi за шшими моделями, нечисленнi i потребують додаткового вивчення. 1х загальною ознакою е застосування перестановки i додавання отв. Прикладами можуть служити словосполучення, що грунтуються на моделях N1 + PII + N2 (time-related information -шформащя, пов'язана з часом) та N + PII (comprehension achieved - досягнутий рiвень розумшня).
Отже, способи перекладу iменникових словосполучень певним чином залежать вщ граматично! модет, що лежить в !х основа Вiрогiднiсть застосування калькування, яке при перекладi словосполучень, побудованих за моделлю N1 + Prep + N2, становить 88 %, далi зменшуеться, а вiрогiднiсть застосування трансформацiй вщповщно зростае вiд одша моделi до iншо! у такш послiдовностi: N1 + N2 (65 %), N1 + Prep + N2 + N3 (67 %), N1-N2 (Adj)+N3 (80 %), сягаючи максимуму у випадку iз словосполученнями, яю грунтуються на моделi N1's + N2 (100 %).
Англомовш дiеслiвнi конструкцп, побyдованi за моделлю V + N, зб^аються з принципами !х побудови в yкра!нськiй мовi, а тому сприятливi для калькування. Щ очiкyвания загалом справдилися - двi третини словосполучень, що грунтуються на цш моделi, було перекладено за допомогою калькування, наприклад: add information - додавати шформащю. В реши випадюв застосовувалося додавання слiв (enhance comprehension - шдвищити стyпiнь розумшня; carry message - нести смисл повщомлення), але це зумовлено не моделлю, на якш грунтуються даш словосполучення, а потребами контексту для забезпечення однозначносп розyмiния.
Згаданi тенденци характернi i для передачi дiеслiвних словосполучень, побудованих за моделлю V + Adv, двi третини яких перекладалося iз застосуванням калькування (наприклад, express differently - висловлюватися по-шшому), а решта потребувала перестановки ^в (choose deliberately - свiдомо обирати). Як неважко помiтити, в будь-якому iз наведених прикладiв вiдповiдний змют можна передати укра!нською мовою й помiнявши складовi елементи мiсцями, наприклад, «по-шшому висловлюватися», «свiдомо виводити (смисл)», «обирати свщомо»). Тобто порядок ^в у таких випадках залежить не вщ моделi, на якiй грунтуеться вiдповiдне словосполучення, а вiд тема-рематичних чинникiв.
Отже, способи перекладу дiеслiвних словосполучень певним чином залежать вщ !х структури. Вiрогiднiсть застосування калькування при перекладi укра!нською мовою англомовних словосполучень, побудованих за моделями V + N та V + Adv, становить майже 70 %. В шших випадках застосовуеться додавання або перестановка слiв, однак доречшсть таких способiв перекладу визначаеться не стшьки структурою словосполучення, скшьки iншими чинниками, зокрема, тема-рематичними факторами.
Схожi ознаки властивi й адвербiальним (прислiвниковим) констрyкцiям. При перекладi словосполучень, побудованих за моделлю Adv + PII, превалюе калькування (наприклад, highly specialized - вyзькоспецiалiзований), за допомогою якого перекладено 67 % словосполучень цього типу, так само як i едине словосполучення, яке грунтуеться на моделi Adv + Adj (linguistically acceptable - лшгвютично прийнятний). Однак, як i у випадку з дiеслiвними
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВАЦ1В
_Л1НГВ1СТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
моделями, норми укра!нсько! мови дозволяють i альтернативний порядок ^в (за винятком першого словосполучення), наприклад, «прийнятний лшгвютично». Тобто, як i при передачi дieслiвних словосполучень, можна зробити висновок, що вибiр способу перекладу стосовно останшх двох моделей визначаеться не стшьки граматичною конструкцieю, скiльки тема-рематичними факторами. У частиш випадкiв (33 %) при передачi словосполучень, побудованих за моделлю Adv + PII, доводиться застосовувати не тiльки перестановку, а й додавання слiв (наприклад, linguistically induced - що виводиться з лшгвютичного контексту).
З шшого боку, вибiр способу перекладу при передачi трикомпонентних словосполучень, побудованих за моделлю Adv + N1 + N2, як випливае з анатзу, схоже, залежить вщ структури, оскшьки в даному випадку усi проанатзоваш словосполучення було передано за допомогою перестановки слiв (наприклад, foreign language influence - вплив шоземно! мови). Це видаеться доволi логiчним, оскшьки в цих випадках застосування калькування для передачi згаданих словосполучень спричинило б порушення норм мови перекладу.
Таким чином, проведене дослiдження дозволило, по-перше, визначити змют предметного й термiнологiчного компонент ФКП, необхiдний для навчання майбутшх фiлологiв перекладу текстiв, що вщноситься до моделi, запропоновано! Д. Жшем [9]. Встановлено, що до предметного компонента входять усвщомлення студентами перекладу як передачi смислу ТО в ТП, а також розумiння циклiчного характеру процесу перекладу, змiстом якого щодо певно! одиницi перекладу е комбшащя з двох крокiв: припущення про смисл згадано! одиницi та перевiрка такого припущення. Стосовно одше! й пе! ж одиницi ця комбiнацiя може повторюватися необмежену кшькють разiв, аж до досягнення позитивного результату. Основний змют цього процесу — прийняття ршень, що грунтуються на знаннях перекладача, головними з яких е ситуативнi, що засвоюються безпосередньо пiд час перекладу, але грунтуються на вже наявних у свщомосп предметних знаннях. Термiнологiчний компонент ФКП у сфер^ яка тут розглядаеться, включае близько 250 одиниць.
По-друге, стосовно перекладацького компонента ФКП виявлено певш закономiрностi у вибору способiв перекладу термiнологiчних словосполучень згадано! сфери, як варто враховувати у процес навчання майбутнiх перекладачiв. Встановлено, що сшввщношення способiв перекладу адвербiальних (прислiвникових) словосполучень певним чином залежать вщ !х структури. Вiрогiднiсть застосування перестановки ^в при передачi трикомпонентних словосполучень, побудованих за моделлю Adv + N1 + N2, наближаеться до 100 %. При передачi ж двокомпонентних словосполучень, побудованих за моделями Adv + PII та Adv + Adj, превалюе вже калькування, вiрогiднiсть використання якого становить майже 70 %. Вибiр способу перекладу останшх двох моделей визначаеться не стшьки граматичною конструкщею словосполучення, скшьки тема-рематичними факторами, що дае можливють загалом вшьно вардавати порядок ^в у мовi перекладу залежно вiд згаданих чинникiв.
Перспективу дослщження вбачаемо у розширеннi обсягу матерiалу для аналiзу, а також залучення до нього iнших сфер людсько! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Великий тлумачний словник сучасно!' украшсько! мови / уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2003. - 1440 с.
2. Карабан В. I. Переклад англшсько! науково! i техшчно! л1тератури / В. I. Карабан. - В1нниця: Нова Книга, 2004. - 576 с.
3. Логинов А. В. Адресант и адресат в диалогическом пространстве / А. В. Логинов // Вестник МГОУ. Русская филология. - 2000. - №. 2. - C. 49-54.
4. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: учеб. пособие / В. Н. Комиссаров. - М.: ЭТС, 2004. - 424 с.
5. Смирнов А. А. Проблемы психологии памяти / А. А. Смирнов. - М.: Просвещение, 1966. - 420 с.
6. Уланович О. И. Понимание оригинала при переводе: к вопросу о феноменологии явления / О. И. Уланович // Вестник Томского государственного университета. Филология. - 2015. - № 1 (33). - C. 79-87.
7. Черноватий Л. М. Змют стратегш калькування i трансформацп у перекладознавчому анал1з1 / Л. М. Черноватий // Актуальш проблеми фшологп i професшно! тдготовки фах1вщв у пол1культурному простора - Одеса: ПУНПУ 1м. К. Д. Ушинського, 2016. - С. 30-33.
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
8. Черноватий Л. М. Методика викладання перекладу як спещальносп: пдручник для студ. вищих закладiв освгги за спещалъшстю «Переклад» / Л. М. Черноватий. - Вшниця: Нова Книга, 2013. -376 с.
9. Gile D. Basic Concepts and Models for Interpreter and translator Training / Daniel Gile. - Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins publishing Company, 2009. - 287 p.
REFERENCES
1. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayinskoyi movy [Uklad. i holov. red. V. T. Busel] [Big dictionary of the contemporary Ukrainian language], Kyyiv-Irpin, VTF «Perun», 2003. 1440 p.
2. Karaban V. I. Pereklad anhliyskoyi naukovoyi i tekhnichnoyi literatury [Translation in science and technology], Vinnytsya, Nova Knyha, 2004. 576 p.
3. Loginov A. V. Adresant i adresat v dialogicheskom prostranstve [Source and addressee in the dialogical space], Vestnik MGOU. Russkaja filologija, 2000, Vol. 2. pp. 49-54.
4. Komissarov V. N. Sovremennoe perevodovedenie [Contemporary Translation Studies]. Moscow, ETS, 2004. 424 p.
5. Smirnov A. A. Problemy psihologii pamjati [Problems in Psychology of Memory], M.: Prosveshhenie, 1966. 420 p.
6. Ulanovich O. I. Ponimanie originala pri perevode: k voprosu o fenomenologii javlenija [Source text comprehension in translation], Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filologija. 2015, Vol.1 (33), pp. 79-87.
7. Chernovaty L. M. Zmist stratehiy kalkuvannya i transformatsiyi u perekladoznavchomu analizi [Strategies of calquing and transformation in translation analysis], Aktualni problemy filolohiyi i profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv u polikulturnomu prostori, Odesa: Pivdennoukrayinskyy natsionalnyy pedahohichnyy universytet imeni K.D. Ushynskoho, 2016, pp. 30-33.
8. Chernovaty L. M. Metodyka vykladannya perekladu yak spetsialnosti [Translator training methodology], Vinnytsya, Nova Knyha, 2013. 376 p.
9. Gile D. Basic Concepts and Models for Interpreter and translator Training / Daniel Gile. - Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins publishing Company, 2009. 287 p.
Стаття надтшла в редакцт 01.10.2017р
УДК 378.147
DOI 10:25128/2415-3605.17.4.18
НАТАЛ1Я МАЙбР
[email protected] доктор педагопчних наук, доцент Кшвський нацюнальний лшгвютичний унiверситет вул. Велика Василькiвська, 73, м. Кшв
КЕЙС-МЕТОД У МЕТОДИЧН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА 1НОЗЕМНИХ МОВ I КУЛЬТУР
Охарактеризовано технологю кейс-методу в методичтй тдготовц майбуттх викладачгв тоземних мов i культур у межах навчально'1 дисциплгни «Методика навчання тоземних мов i культур в европейському контекстi.» (другий (магктерський) рiвень). Доведено, що кейс-метод доцшьно використовувати для формування методичних умiнь на основi ситуацш, як моделюють навчальну й методичну дiяльнiсть викладача iноземних мов i культур. Запропоновано авторське тлумачення кейс-методу в контекстi методичное пiдготовки майбутнього викладача тоземних мов i культур та профестно-методичного кейса як засобу його реалгзаци для формуванню i розвитку методичних умiнь магiстрантiв планувати аудиторну роботу студентiв. Обтрунтовано класифкацт профестно-методичних кейсiв та Их структуру, наведено приклади на матерiалi французько'1 мови. Представлено поетапну реалiзацiю кейс-методу, визначено змкт дiяльностi викладача i студентiв магiстратури на ргзних етапах. Вiдзначено, що ттегровано з кейс-методом використовуються iншi методи: моделювання (опис методичних ситуацт, як моделюють дiяльнiсть викладача iноземних мов i культур), iгровi (професiйно-орiентована рольова гра), дискуая (обговорення р1зних варiантiв розв'язання профестно-методичних кейсiв).
