CC BY
12© Макяшоуа Т.
особливост1 самоосв1ти майбутн1х фах1вц1в техн1чного проф1лю в процес1 формування
та розвитку ix профеайнаоркнговано!
евристично1 д1яльност1
Т. С.Максимова, кандидат педагог. наук, доцент, АвтомобЫьно-дорожмй тститут ДонНТУ,
м.Горлiвка, УКРА1НА
Розглядаються умови, яК створюе евристична спрямоватсть навчання вищог математики, для формування досвiду самоосвтньог дiяльностi майбутшх iнженерiв.
ОрГентащя майбутнього фахiвця на т умови життя та професiйноi дiяльносгi, у яких вiн опиниться пюля закiнчення вищого навчального закладу (ВНЗ), стае приоритетним завданням випереджальноi освгш. Подготовку студентiв до продуку-вання та прийняття нових змiн, готовносп вчасно вiдмовитись вiд старого досвГду та набути новий, неможливо в сучасних умо-вах уявити без формування досвГду самоос-вiтньоi дяльносп, самоосвiтнiх умiнь тощо.
Поняття „самоосвгга" розглядаеться в значнiй кшькосп достджень.
З позици фiлософського осмислення, об'еднуючим для рiзних концепцiй, е визначення самоосвiти як да, у якш здш-снюеться iнтелектуальний саморозвиток особистосп [1].
Характеризуючи дидактичну суть про-цесу самоосвiти, В.М.Вергасов, Г.Л.Гаври-лова, С.Кулик, П.I.Пiдкасiстий та iншi, визначають самоосвiту як цшеспрямовану, систематичну, тзнавальну дiяльнiсть лю-дини, в процеа яко'' особиспсть самостшно поповнюе i вдосконалюе сво'' знання та умiння. Крiм того, як вiдзначае С.Кулик [2], самоосвпою керуе сама особиспсть, тобто в пiзнавальнiй дiяльностi вона вшьна у ви-борi цщей, засобiв, змiсту, джерел, незважа-ючи на наявтсть керГвництва. Це вщдГляе самоосвiту вiд усiх видiв самостшних навчальних робiт.
Однак, на думку ПХПщкасистого, роз-межування понять „самостшна робота" та „самоосвгга" у сучаснш вищий школi умовне - самостшна дiяльнiсть студенев, яка управляеться та оргашзуеться виклада-чем, тюно змикаеться з 1х самоосвiтою, яка е складовою та закономiрною частиною
цшюно' системи навчально-тзнавально'' роботи у ВНЗ [6].
Цшеспрямований та систематичний розвиток людини, пошук та засвоення нових знань не можливi без виховання в не'' спецiальних особистiсних якостей, без сформованосп досвiду тзнавально'' даяль-носп та потреби в цш дiяльностi.
Тобто, успiх у самоосвт значною мiрою залежить вiд того, чи усвщомлюе особиспсть необхiднiсть у набуванш нових знань, чи володiе вона умiннями убачати новi задач^ формулювати 1х, актуалiзувати знання, способи дiяльностi, знаходити рацiональнi шляхи розв'язання задачi, тобто вiд того, наскшьки високий рiвень готовносп особистосп до самоосвгш.
Придiляючи значну увагу дидактичнш характеристицi самоосвiти, дослiдники вiдмiчають 11 зв'язок з освiтою. За таких умов формування досвГду самоосвiтньоi дiяльностi студенпв, пщвищення 1х рiвня готовносп до самоосвгш тощо, ефективно вщбуваеться тд час активГзаци навчально-тзнавально! дГяльносп шляхом викорис-тання проблемного методу навчання, дифе-ренцiйованого тдходу, мжпредметних зв'язюв та ш. Однак, недостатньо уваги придаляеться еврисшчнш складовш самоосвгш майбуттх фаивщв техтчного про-фшю, зокрема рол професшно-орГентова-но'' евристично'' даяльносп в самоосвт студенпв.
У зв'язку з цим, метою нашого дослщження - е визначення особливостей самоосвгш в процеа формування та розвитку професшно-орГентовано'' евристично' дГяльносп майбуттх шженерГв тд час вивчення вищо'' математики.
©
XapaKiepHHMH o3HaKaMH npo^eciMHo-opieHioBaHoi eBpHcTHHHoi gianbHocri MaMGyiHix iH^eHepiB e: 1) ciBopeHHa HOBOi chctcmh giM y пpoцeci nomyKy po3B'a3aHHa MaimaTHH-hhx 3agaH; 2) aKTHBi3aLia ni3HaBanbHHx, TBop-hhx, opraH3aLiMHHx aKocieM Ta ^opMyBaHHa i po3BHTox npo^eciMHo 3Hany^ux gna MaMGyT-Hboro iH^eHepa eBpuciHHHHx yMiHb b npoLeci BHKoHaHHa Liei gianbHocii [3,4].
y 3B'a3Ky 3 lhm, ^opMyBaHHa Ta po3BH-tok npo^eciMHo-opieHToBaHoi eBpuciuHHoi gianbHocri crygeHiiB nig Hac BHBHeHHa bh-^oi MaieMaTHKH ciBoproe HeoGxigrn nepe-gyMoBH g.a ^opMyBaHHa noipeGu b 3HaHHax Ta ni3HaBa^bHHx giax, toGto noipeGH b caMoocBiii.
Mothbh Ta noipeGu ocoGHciocii b caMoocBiii BH3HanaroTb ii BigHomeHHa go ni3HaBa^bHoi gianbHocri, Bn.HBaroTb Ha xapaKiep caMoocBiTHboi gia.bHocii - .rogu-Ha Mo^e KopuciyBaTHca caMoocBiioro ii.nbKH b geaKux curyaLiax cBoei npaKTHHHoi gia.b-Hocii, a Mo^e 3BepiaTHca go caMoocBiTH cucTeMaTHHHo aK go ^HTieBo HeoGxigHoi.
npu^enneHHa MaMGyTHiM ^axiBLaM 3bhh-kh caMociiHHo HaGyBaiu 3HaHHa Ta oBo.ogiBa-th hobhmh cnocoGaMH giM y npoLeci HaBHaH-Ha BH^oi MaieMaTHKH e^eKTHBHo BigGyBaeib-ca nig Hac 3giMcHeHHa ciygeHiaMH HaBHanbHo-ni3HaBa^bHoi eBpuciuHHoi gianbHocri [8]. ^M Bug HaBHa^bHoi gianbHocri e npoBigHHM gna ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy npo^eciMHo-opieH-ToBaHoi eBpHcTHHHoi gianbHocri.
HaBHanbHo-ni3HaBanbHa eBpuciHHHa gia.b-Hicib opieHTye crygeHiiB Ha aKTHBHy caMo-ciiHHy poGoiy, cnpaMoBye ix Ha oipuMaHHa B^acHHx ocBiTHix npogyKiiB, ^o cnpuae 3Ga-raHeHHro gocBigy ix caMoocBiTHboi gianbHocri. 3oKpeMa, ciBopeHHa BHK.agaHeM npoG-.eMHHx cuiyaLiM, 3anyHeHHa ciygeHTiB go po3B'a3yBaHHa 3aBgaHb eBpucrnHHoro, gocnig-HHLbKoro xapaKTepy, 3 npo^eciMHHM 3MicioM io^o, Ha npaKTHHHHx 3aHaiTax 3 BH^oi MaieMaTHKH cnpuae po3BHTKy npo^eciMHo 3Hany-^hx eBpuciHHHHx yMiHb, noKa3ye cycni.bHy 3HaHHMicib oGpaHoi npo^ecii Ta pearn3ye npuHLHn npo^eciMHoi cnpaMoBaHocii y $op-MyBaHHi MoTHBaLii caMoocBiTH.
CiBopeHHa cHiyaLiM ycnixy, peam3aLia ko^hhm crygeHTOM cBoro noieHLiany nig Hac caMociiHHoro BHKoHaHHa cKnagHHx Ma-TeMaTHHHux 3aBgaHb, 3oKpeMa eBpuciuHHux, ciae Mo^^HBoro 3aBgaKH BHKopHciaHHro MaMGyiHiMH ^axiBLaMH eBpuciHK. OciaHHi
BHcTynaroTb He ri.bKH ogHHM i3 3acoGiB 3GaraHeHHa MoiHBaLii caMoocBiTHboi gia.b-Hocii ciygeHTiB, a.e M BxogaTb go 3Micry ociaHHboi.
HoriHHo B3aeMonoB'a3aHi gii, aKi cK.aga-roTb 3Mici caMoocBiTHboi gianbHocri Mo^Ha npegciaBHTH TaKHM hhhom [6]:
1) ycBigoM.eHHa ocoGHcriciro noipeGu y 3HaHHax, BH3HaHeHHa mcth caMoocBiTH;
2) gia.bHicTb .rogHHH no caMociiMHoMy HaGyBaHHro 3HaHb, aKa HanpaB.eHa Ha 3agoBo.eHHa ni3HaBa.bHoi noipeGu;
3) BHHHKHeHHa hobo'i' noipeGu, aKa ageKBaTHa caMoocBiraiM gia.bHocii
03HaHeHi gii MaroTb Ge3nocepegHe BigHomeHHa go npo^eciMHoi gianbHocri MaMGyiHix iH^eHepiB, aKa cnpaMoBaHa Ha yGaHeHHa Ta po3B'a3yBaHHa iH^eHepHux 3agaH Ta BK.roHae nnaHyBaHHa gia.bHocii, BH3HaHeHHa 3acoGiB i cnocoGiB gia.bHocii, gia.bHicTb no po3B'a3yBaHHro 3agaHi, oLiHKy pe3y.bTaTiB gia.bHocii, BH3HaHeHHa hobhx Li.eM. y 3B'a3Ky 3 lhm, roioBHicib go caMoocBiTH noB'a3aHa He Ti.bKH 3 HaaBHiciro y ocoGHciocii LiHHicHHx opieHTaLiM, a.e M yMiHb eBpuciHHHoro xapaKTepy.
nig Hac $opMyBaHHa npo^eciMHo-opieH-ToBaHoi eBpuciuHHoi gia.bHocii eBpuciHHHi yMiHHa BuciynaroTb aK npegMeT cneLia.b-Horo 3acBoeHHa i b nogammoMy ciaroTb 3gaTHHMH go ycBigoM.eHoro i goBi.bHoro ix BHKopuciaHHa b hobhx yMoBax. OopMyBaHHa bh^hx piBHiB eBpuciHHHHx yMiHb BigGyBa-eibca b npoLeci BgocKoHaneHHa piBHiB hh^-Horo ciyneHa. Po3bhtok npo^eciMHo-opieH-ToBaHoi eBpHcTHHHoi gia.bHocri ciygeHTiB go Gi.bm bhcoko piBHa o3HaHae nigBH^eHHa piBHa ix roroBHocri go caMoocBiTH.
y BH^iM mmm Ha Ko^HoMy eiani HaBHaHHa nopag 3 HayKoBHMH ocHoBaMH gucLHn.iH noBHHeH BHBHaiuca HayKoBHH Meiog ni3HaHHa, MeioguKa caMociiHHoro 3acBoeHHa 3HaHb Ta 3aciocyBaHHa ix Ha npaKTHLi. EBpucTHHHa gianbHicib MaMGyiHix iH^eHepiB nepegGaHae npoxog^eHHa hhmh b toh hh iHmiM Mipi LHK.y HayKoBoro ni3HaHHa b npoLeci po3B'a3yBaHHa 3agaH. CiygeHTH aKTHBHo oBonogiBaron. MeioguKoro caMociiHHoro goGyBaHHa Ta 3acBoeHHa 3HaHb, BHaB.a-roTb TBopHy aKTHBHicib to^o, b pe3y.bTaii 3aciocyBaHHa BHK.agaHeM HaciKoBo-nomyKo-Boro Ta gocmgHHLbKoro MeiogiB HaBHaHHa. BupoG.eHHa y crygemiB 3gaiHocTi KepyBaTH cBoero gia.bHicib, He gonycKaiu He paLioHa.b-
© Maksimova T.
нж витpaт чacy, вiдбyвaeтьcя завдяки фopмyвaнню y ник opгaиiзaцiйииx yмiнь. Пpи цьoмy, виклaдaчy нeoбxiднo cтвopювaти yмoви для ycвiдoмлeння cтyдeнтaми кoжиoгo eтaпy caмoocвiтиьoï дальнее!! та йoгo poлi y дocягиeннi кiнцeвoí' мeти цieí' дiяльнocтi, crnco^ дocягиeння мeти.
У нaвчaльнiй дiяльнocтi, як пoкaзyють дocлiджeння, cтyдeнт ставить пepeд coбoю мeтy тiльки poзв'язaти зaдaчy та дocить piдкo зacвoïти cпocoби íí poзв'язaння. Мeтoю ж caмoocвiтньoï дiяльнocтi е набу-вання нoвиx знань та cпocoбiв дiяльнocri як пiд чac навчання y ВНЗ так i в npo^ci пpoфeciйиoï дiяльнocтi. У нaвчaльнoмy ^o^ci, який cпpямoвaний на фopмyвaння пpoфeciйиo-opieитoвaнoí' eвpиcтичнoí' дяль-нocтi, пopяд iз щлями зacвoeння cтyдeн-тами змicтy нayкoвиx знань видiляютьcя цщ, яю пepeдбaчaють зacвoeння ними cro-coбiв викoнaння дiй та ïx ycвiдoмлeння. Такий навчальний пpoцec нaйбiльш rap^e peaлiзaцiï мсти caмoocвiтньoï дiяльнocтi та фopмyвaнню yмiнь caмoocвiтньoгo xapa^ тepy, якi дoзвoляють paцioнaльнo opгaнiзy-вати caмoocвiтнiй пpoцec.
Знання npo oб'eкти дiяльнocтi (навчаль-нoï, пpoфeciйнo-opieнтoвaнoï eвpиcтичнoï), зв'язки мiж ними, cпocoби ïx пepeтвopeння, пpaвилa вибopy та пocлiдoвнocтi пepeтвo-peнь, cпocoби кoитpoлю, oцiнки та кopeкцiï влacнoï дiяльнocтi виступають мeтoю зacвoeння пpи фopмyвaннi та poзвиткy пpoфeciйнo-opieитoвaнoï дiяльнocтi cтyдeн-■пв. Зacвoeнi в нaвчaльиiй дiяльнocтi вoни cтaнyть зacoбaми caмopeгyляцiï caмoocвiт-m>oï дiяльнocтi мaйбyтнix iнжeнepiв.
Пeдaгoгiчний npo^c, в якoмy шм^ну-ютьcя та взaeмoзбaгaчyютьcя навчальна та caмoocвiтня даяльшсть, нaдae мoжливicть мaйбyтньoмy фaxiвцю стати тд чac вив-чсння вищoï мaтeмaтики cyб'eктoм cвoeï пiзнaвaльнoï дiяльнocтi та завдяки цьoмy oвoлoдiти пpoфeciйнo знaчyщими знання-ми та умшнями вiдпoвiдними cyчacнiй eкoнoмiчнiй crnyamï.
^и eвpиcтичнiй cпpямoвaнocтi npo^-cy навчання вищoï мaтeмaтики cтyдeнт виcтyпae ж лишс як '^'e^' пeдaгoгiчнoгo впливу, a i як активний cyб'eкт цieï дiяльнocтi [5]. Дiяльнicть фaxiвця, в тoмy чиcлi caмoocвiтня, фopмyeтьcя в peзyльтaтi aктивнoï влacнoï дiяльнocri cтyдeитa. Дiяльнicть викладача в щюму випадку
виcтyпae як зaciб opгaнiзaцiï цieï aктивнocтi дiяльнocтi cтyдeнтa.
Падвищснню piвня гoтoвнocтi cтyдeитiв дo caмoocвiти пiд чac нaвчaльнo-пiзнa-вaльнoï eвpиcтичнoï дiяльнocтi cпpиятимe: cyмicнe планування cтyдeитaми та виклада-чсм cиcтeми пpoмiжниx задач, вмiння викладача нaпpaвляти cyмicнy дiяльнicть нс тiльки на вишнання тexнoлoгiчнoï poбoти, aлe i пepeд yciм на cyмicнe фop-мування мoтивaцiйнo-змicтoвoï cфepи; тaкe cпiвpoбiтництвo в навчальнш дiяльнocтi, пpи якoмy шжний мiг би визначити cвiй внсшк у цю дiяльнicть; зaкoнoмipнa rape-бyдoвa в xoдi навчання виxiдниx взaeмoдiй за eтaпaми - ввсдсння в дiяльнicть, дц, poздiлeнi мiж виклaдaчeм та cтyдeнтaми, да, щo iмiтyютьcя, п^д^имат да pe^erc™-н да [7].
Фopмyвaння у студснив дocвiдy eвpиc-тичнoï дiяльнocтi на пpoфeciйнoмy piвнi вiдбyвaeтьcя в yмoвax мoдyльнo-peйтин-гoвoï cиcтeми навчання та oцiнювaння знань. Оcтaння зaбeзпeчye cтвopeння ат-мocфepи cиcтeмaтичнoï caмocтiйнoï poбoти з oвoлoдiння знаннями та умшнями, Вишнання пpoгpaми навчання пpи щюму вимaгae вiд cтyдeнтiв вiдпoвiдним чишм opгaнiзyвaти cвoю дiяльнicть, нaдae мoж-ливicть caмocтiйнo oбиpaти piвeнь жлад-нocтi завдань. Bикoнaння твopчиx завдань дoзвoляe знaчнo poзшиpити paмки caмo-cтiйнoï poбoти - cтyдeнтaми ycвiдoмлю-ютьcя нeoбxiднicть набування нoвиx знань та умшь, нeoбxiднicть caмopoзвиткy -тобто мicцe та вага caмoocвiти нс тiльки у нaвчaльнiй дiяльнocтi, a i ocoбиcтoмy poзвиткy.
Фopмyвaння iндивiдyaльнoгo cтилю дiяльнocтi мaйбyтнix фaxiвцiв, як cплaвy yмiнь caмoocвiтньoгo xapa^epy, вщбува-eтьcя як пiд чac opгaнiзaцiï iндивiдyaльнoï так i у ^o^ci cyмicнoï poбoти. Рoзв'язy-вання eвpиcтичнo-opieнтoвaниx завдань нс тшьки cтимyлюe зacтocoвyвaння студснта-ми зaгaльнoвiдoмиx мстода i пpийoмiв poзв'язaння твopчиx задач, а й пepeдбaчae aдaптaцiю ïx з ypaxyвaнням здiбнocтeй oco-биcтocтi дo кoнкpeтнoï crnyamï; cпpямoвye дiяльнicть cтyдeнтiв на пoшyк cвoгo oprní-нaльнoгo мeтoдy; пoшyки cвoгo prn^y, тсм-пу дiяльнocтi, cпиpaючиcь на cвoï вдив^-aльнi мoжливocтi.
©
Самоосвпу, як i сучасний навчальний процес протягом занять з вищо'' математики, сьогоднi неможливо уявити без вико-ристання шформащйно-комушкацшних технологий: джерела отримання необхiдних даних, спiлкування, навчання та iн. Нав-чальт програмт продукти покликан роз-ширити коло знань студенев, защкавити 'х у вивченш нового.
Забезпечуе постiйний розвиток та задо-волення пiзнавальних потреб майбуттх фахiвцiв, формування досвiду самоосв^-ньоi дiяльностi використання у процесi навчання вищоi математики програмних засобiв, яю дозволяють у змют навчання включити вивчення стратегий розв'язання задач, у тому чист творчих; забезпечують аналiз i засвоення студентом своei власноi даяльностц стимулюють у студентiв виник-нення необхщносп вибору однiеi з кiлькох альтернатив з попередньою ii оцiнкою; забезпечують можлив^ь залучення студенев до дослщницько' роботи, до здiйснення чисельного, графiчного експерименту.
Набути досвiду творчо'' самостiйноi даяльносп дозволяе робота студенпв з евристичними навчальними комп'ютерни-ми програмами з вищо'' математики. П1д-хщ, який реалiзуеться пiд час побудови цих засобiв нацiлюе студенпв на використання евристик. Це дозволяе студентам безпосе-редньо зайняти позицш суб'екта творчо'' даяльносп та в процеа ii виконання оволодiти самоосвпгами умiннями.
Таким чином, ефективне озброення майбутнiх фахiвцiв технiчного профiлю ращональними прийомами самоосвiтньоi даяльносп вiдбуваеться за умови постшно-го збiльшення ваги самоосвгш пщ час навчання вищо'' математики на основ! пiдвищення р1вня готовност особистост
до самоосвiти, збшьшення у не потреби користуватися самоосв^ою для розв'язу-вання життевих та професшних проблем. Це стае можливим завдяки евристичнiй спрямованостi навчання, яка сприяе переходу вiд зовтшнього управлiння навчаль-ною дiяльнiстю студенпв до самоуправ-лiння, тобто вщ навчання до самоосвiти.
1. Зязюн Л. Самоосвгта i самовдосконалення в дослдженнях французьких теоретике педагоаки / Л. Зязюн //Вища осеiта Украгни - 2005. - №4. - С. 45-49.
2. Кулик С. Дидактична характеристика процессу самоосегти /ЛЗязюн //Вища осеiта Украгни. -2006. - №1. - С. 102-107.
3. МаксимоваТ.С. Ееристична складова формування майбутнього iнженера / Т.СМаксимова // Дидактика математики: проблеми i дослiдження: Мж нар. збрник наук. робт - Вип 20. - Донецьк: Фрма ТЕАН, 2003. - С 93-104.
4. Максимова Т.С. Мсце та оснош компонен-ти профеайно-евристичног дiяльностi в процеа формування майбутнього тженера / Т.СМак-симова // Наука i сучаснкть: Збрник наукових праць - Том 49. - К. : НПУ м. МП.Драгоманова 2005. - С. 81-88.
5. Максимова Т.С, Скафа О1 Практичн за-няття з вищог математики: сучаснi технологи навчання / Т.СМаксимова, О1Скафа. - Донецьк: Вид-во НОРД-ПРЕС, 2005. -116с
6. Пидкасистый П.И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов / ПКПидкасистъш. - М. : Педагогическое общество России, 2005. -144 с
7. Формирование учебной деятельности студентов / Под ред. В.Я.Ляудис. - М.: МГУ, 1979. -240 с.
8. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология. Монография / Е.И.Скафа. - Донецк: Из-во ДонНУ, 2004. -439 с.
Резюме. Максимова Т.С. ОСОБЕННОСТИ САМООБРАЗОВАНИЯ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ ИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННОЙ ЭВРИСТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ.
Рассматриваются условия, которые создает эвристическая направленность обучения высшей математики, для формирования опыта самообразовательной деятельности будущих инженеров.
Summary. Maksimova T. PECULIARITIES OF SELF-EDUCATION OF FUTURE ENGINEERS DURING FORMING AND DEVELOPMENT THEIR PROFESSIONALLY-DIRECTIONAL HEURISTIC ACTIVITY. In article it is considered the conditions which are being created by heuristic instruction of higher mathematics in forming experience of the self-educational activity offUture engineers.
Надшшла доредакцп 29.11.2007р. ®-
