Научная статья на тему 'ОРГАНИЗАЦИЯ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ'

ОРГАНИЗАЦИЯ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
31
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
САМООБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ШКОЛЬНИКОВ / STUDENT'S SELF-EDUCATIONAL ACTIVITY

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Fedchenko L.

Раскрывается система работы по организации и обеспечению самообразования учащихся. Она предусматривает пути, которые раскрывают возможности реализации самообразовательной деятельности школьников.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ORGANIZATION OF THE STUDENT`S SELF-EDUCATIONAL ACTIVITY

System of work of organizing and being provided for student’s self-education is revealed. It provides the ways which give the possibilities for realization the student’s self-educational activities.

Текст научной работы на тему «ОРГАНИЗАЦИЯ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ»

(Вельмишшвш Зшагдо 1ватвш)! Щиро втаю Вас з ювлейним Днем народження, зичумгцного здоров'я, цастя, завзятогвдач% вагомихтворчихуспхш в робот. Дякую Фам за наукову пйтримку, шставництво, душевну щедрсть та мудрить. Баж&ю всиящхФам гараздв та довгих^рощж&ття.

„Хаи року к)уть, а чоло не севщ онуки ростуть, а душа люлодге. Хаи щастям г сонцем шповниться дЯм. За Вашу роботу низьщй Фам уклш!"

Федченко Л1д1я Якчвна,

кандидат педагопчних наук, доцент, завщувач вщдшом математики Донецького обласного шстигуту пюлядипломно! педагопчно! освгги, Заслужений працiвник освiти Укра1ни.

Захистила кандидатську дисертацту 1998р. тд керiвництвом З.1Слепканъ на тему: „Методика оргашзаци узагалънення i систематизаци знанъ i вмшъ учтв при навчант математики

ОРГАН1ЗАЦ1Я САМООСВГГНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШКОЛЯР1В

Л.Я.Федченко, кандидат педагог. наук,доцент, Обласний тститут тслядипломног педагогiчноi освти,

м.Донецьк, УКРА1НА

Розкриваетъся система роботи щодо оргатзаци та забезпечення самоосвти учтв. Вона передбачае шляхи, яю вiдкриваютъ можливостi реалгзаци самоосвтнъог дiялъностi школярiв.

У Концепцп загально! середньо! освгги (12-pi4Ha школа) вщзначено, що школа оргентована на нове соцгалъне замовлення щодо завданъ, змгсту. якост1 i термгнгв шкглъног освти, де лейтмотивом стають: прюритет сощально-мотивацшних фактс^в i загальнолюдських щнностей, методологiчнa пеpеоpiентaщя змiсту освь ти на особистють, на забезпечення активно!' тзнавально! позицп суб'екта навчання; оpгaнiзaцiя навчання на основi максимального врахування досвiду взаемодп учня з навколишшм свiтом; спpямовaнiсть освiти на найповшшу pеaлiзaцiю здiбностей,

штелектуального, духовного i творчого потенцiaлу молодо! людини, на житте-дiяльнiсть учня, що зумовлюеться його розумом i aктивнiстю; вироблення стiйких мехaнiзмiв самонавчання, самовиховання i саморозвитку [1].

Системi освiти, через яку проходить все тдростаюче поколшня, сьогоднi пред'являються якiсно дpугi вимоги шж paнiше. Згiдно з Нащональною доктриною освiти в Укpa!нi необхщним е розвиток особистiсно оpiентовaно! парадигми освь ти, яка повинна забезпечити умови для самореашзацп, самоактуашзацп кожно!

(по)

особистостi, здатно1 до житгетворчосп. За тако1 системи навчання в змiст освiти, що задаеться державною програмою, кожен учитель вносить сво' корективи, врахо-вуючи репональш особливосгi, власний досвiд та досвщ дiтей. Учитель переосмис-люе наукову шформащю пiдручника таким чином, щоб познайомити дiтей iз теорiею, враховуючи пiзнавальнi можли-востi кожного учня, пов'язати й з житиям, iз тим, що дiтям е доступним для розумiння, навчити творчо використовува-ти набугi знання у власнш практичнiй дiяльностi. При цьому необхщно, щоб учитель мiг розвивати активну тзнаваль-ну дiяльнiсть школярiв, створювати таю ситуацй, що стимулюють власний пошук, самостшний процес оволодiння новими знаннями. мати досвiд продуктивно1 дiяль-ностi [2].

У широкому розумшш навчання - це постiйне використання прийомiв, що стимулюють пiзнавальну дiяльнiсть дiтей, враховують 1х досвiд, особливост розвит-ку для того, щоб кожен учень мiг знайти власний сенс цiеi дiяльностi й вщчути потребу в продовженнi навчання шляхом самоосв^и. В основi такого навчання - не повщомлення та засвоення знань школярами, а передача способiв навчально1 та творчо'1' роботи. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умiнь само-стшного здобуття шформацй стали загаль-ною потребою сучасносп.

Саме в школi закладаються основи для самоосв^ньо1 дiяльностi, як однiеi iз самих доступних форм розширення i поглиблен-ня знань.

Соцiально-економiчнi умови в держа-вi, на жаль сьогодш, не стимулюють ^е-лектуального розвитку особистостi. Вини-кае багато противорiч:

* поява багатьох закошв, наказiв про створення умов для самоосв^шо творчо!' дiяльностi учня i вiдсутностi 1х матерiаль-

ного забезпечення;

*

розширення ринку освiтнiх послуг

i зниження рiвня життя;

* •

престиж освiти i не використашсть дипломованих спецiалiстiв;

* висою вимоги до професюналь-ного рiвня вчителя i вiдсутнiсть матерiаль-них стимулiв [3].

Дивлячись в майбутне, основи якого закладаються сьогодш, розумшчи акту-альнiсть проблеми самоосвiти учшв До-нецьким управлiнням освiти та науки роз-роблена програма дослщно-експеримен-тальноi роботи „Дяльшсть педагопчних колективiв загальноосвiтнiх шкш, управ-лiнських i методичних структур щодо оргашзацй i забезпечення самоосвiти учшв"[4].

Задач1:

•к

виявлення реального рiвня освiче-ност учнiв загальноосвiтнiх шкш у вщпо-вiдностi до державних стандарт;

* створення мехашзму впроваджен-ня й вщслщкування наслiдкiв самоосв^-ньо' дiяльностi учнiв та адекватно1 педаго-

пчно' технологи;

•к

визначення та створення експери-ментальних майданчиюв з метою апробу-вання основних напрямюв i умов системного процесу самоосв^ньо1 дiяльностi учнiв;

* адекватнiсть дш педагопчних ко-лективiв, управлiнських та методичних структур на вах рiвнях на переорiентацiю педагогичного процесу з режиму навчання на режим учшня та самоосв^ школярiв з метою корекцй функцiонування педагогiч-ного процесу;

л. • и

отримання i науковий аналiз вiро-пдно1 шформацй процесуального характеру про рiвень освiченостi випускниюв та результати впровадження системи само-освото дiяльностi;

* розробка пакету методичних мате-рiалiв для оптимального, ефективного функцiонування системи самоосв^шо дiяльностi.

У процеа досл1дно-експериментально1 д1яльност1 заплановано перев1рити таку гтотезу:

рiвень освiченостi учнiв, 1х компетентности, критичностi, самоактуалiзацii буде зростати, якщо:

aKrnBi3yBara та пщвищити ix моти-вацш навчально1 самоосвгтньо'1 даяль-

ностi;

* здiйснювати навчальний процес на пiдставi особистюно орiентованоi моделi з домiнуючою системою самоосвпньо' уч-твсько' дiяльностi;

* використовувати стимулююче нау-ково-методичне i управлiнське забезпечен-ня спiвробiтництва учнiв та вчителв.

Програма реал1зовуеться у двох напрямках:

* вщслщкування реального рiвня базовоi освiти учнiв з украшсько'1 мови та математики щодо дотримання державних стандарт;

* надання методично' та практичноi допомоги учням, педагопчним колекти-вам шкiл, управлiнським та методичним структурам у досягненнi належного рiвня базово' освiти.

Система роботи вчителя, i в цiлому педагопчних колективiв навчальних зак-ладiв, була нацшена на вiдпрацювання вмiнь самоосвиньо' дiяльностi учнiв шляхом систематичного залучення та заохо-чення до виконання завдань з максимально високим для кожного учня рiвнем самоосвiти.

Мониторинг рiвня сформованост самоосвiтнiх вмiнь учшв свiдчить про позитивнi зрушення в цьому напрямку. Так, якщо у 2003 рощ учш 9 клаав з математики розподiлялися за рiвнями виконання репродуктивних, конструктив-них i творчих завдань у стввщношенш 67,5%, 32,1%, 4,7%, то у 2005 рощ випускники 11-х клаав впоралися з пiдсумковими завданнями таким чином: репродуктивний - 97,8%, конструктивний - 54,3%, творчий - 16,8%.

У процеа дослiдження завдяки сис-темнiй робот щодо суб'екпв навчально-виховного процесу вiдзначено просування за 'х стратифiкацiйними рiвнями у 9-х, 11-х класах на порядок в 10-30%, що може бути пояснено актуальшстю проблеми, оргашзащею самоосв^ньо' дiяльностi учнiв та ефективнютю реалiзацii розробле-ного i впровадженого варiанта тако' систе-

ми з урахуванням реального рiвня освiче-носп учнiв.

Цiлеспрямоване змiщення домiнанти педагогичного процесу в ходi експери-ментально-дослщницько'1 дiяльностi в областi вiд навчання до учiння з розгор-танням системи самоосвiтньоi та самостiй-но' роботи учнiв, як наслiдок, сприяло пiдвищенню рiвня базово' освiти як з математики, так i з шших предметiв базового навчального плану.

Змiст самоосв^ньо' дiяльностi учнiв вiддзеркалюе рiзноманiтнi запити особис-тост1. Вiдповiдно до завдань, яю стоять перед самоосвiтою, 'х можна класифi-кувати за такими видами:

1. розвиток громадянсько' активностi засобами самоосвiти, обумовленими проблемами формування свiтогляду;

2. загальна самоосвiта спрямована на бiльш поглиблене вивчення окремих пред-метiв або циклу предмепв;

3. самоосвiта спрямована на зна-йомство з профеаею i пiдготовкою себе до не';

4. самоосв^ня дiяльнiсть пов'язана з улюбленими заняттями: технiкою, радiо-електро конструюванням, моделюванням, доглядом за птахами, тваринами, рибами тощо;

5. самоосвiтня дiяльнiсть пов'язана з розвитком сво'х здiбностей (фiзичних, естетичних та iн.);

6. самоосв^а пов'язана з самовихо-ванням, питаннями формування моралi, рис свого характеру та ш. [3]

Важливий дидактичний постулат сьогодення - не передавати учням готовi знання, а навчити самостiйно здобувати 'х. Пiд навчальним процесом ми розумiемо сукупнiсть трьох складових:

* навчально-виховна;

* навчально-тзнавальна;

* самоосвiтня.

Виходячи з цього визначення можна сказати, що кожен вчитель по суп е менеджером (керуючим), а учень виступае суб'ектом навчального процесу.

Предметом дiяльностi менеджера навчального процесу е дiяльнiсть

управляючого суб'екта. Засобами пращ е шформащя, в першу чергу пiзнавальна.

Пiзнавальнi потреби формуються в процесi навчання i самоосвгш. Навчання не виключае самоосвiту i не протирiчить останнiй, навпаки передбачае активне використання самоосвГтньо'1 дiяльносгi. Навчання - основа самоосвГти: по-перше, дае матерiал для нього; по-друге, визначае способи i методи набуття нових знань; потрете, розвивае в учшв потребу в знаннях, яку вони задовольняють шляхом само-освГти.

Практика показуе, що в процеа само-освiти учнi мають утруднення, якi помiтно знижують iнтенсивнiсть самоосвГтньо' роботи, ведуть до згасання Пересу до не'. Ц утруднення пов'язаш з вiдсутнiстю в школярiв умшь та навичок самостiйноi розумово'1 пращ, невмшням систематизу-вати отриману шформащю та сшввщноси-ти 11 зi сво'ми прогалинами в знаннях основ наук. Тому досить висока результа-тивнiсть самоосвiти практично неможлива без умшня навчати себе.

Вчителi також мають певш утруднення в управлшш самоосвiтньою дiяльнiстю школярiв: недостатшсть теоретичних знань щодо процесу самоосвгш, слабку дiагностичну компетентнiсть у визначенш iндивiдуальних можливостей школярГв, невмшня створювати умови для стимулю-вання самоосвГтнього процесу, брак часу на проведення мошторингу сформованостi загальноосвiтнiх умшь, що забезпечують результатившсть Г якють самоосвГтнього процесу тощо.

Вщсутнють цшеспрямовано' системно' роботи в школ з формування в учшв умшь та навичок самоосвГтньо' роботи не сприяе розвитку бажання школярГв самостийно здобувати знання. Вчителям часто незрозумш цш самоосвгш, структура ще'1 даяльносп, сшввщношення мж самоосвь тою та навчальним процесом, самоосвГтою та самостшною навчальною роботою.

Отже, потрГбно розвивати компе-тентнють педагога у пщготовщ учшв до самоосвГти. Вважаемо, що вона базуеться

на постшному треншгу засвоення структури дГяльносп особистосп.

Перш за все, учитель повинен зрозу-мти Г прийняти настанову на необхщшсть формування самоосвГтньо' компетентности школярГв як одше'1 з ключових компе-тентностей.

Учитель, що е компетентним у тдготовщ учшв до самоосвГти, вмГе визначати власш можливосп щодо здш-снення даного процесу, вести 1х облк, визначати сво'1 потреби в удосконаленш знань, способГв дГяльносп, власних якос-тей Г можливостей, враховуе ситуаци здшснення процесу самовдосконалення в цш дГяльносп засобами самоосвГти, визначае можливГ ресурси, що можуть допомогти йому в цьому процеа.

Проблема управлшня шзнавальною дГяльшстю учшв повинна бути розв'яза-ною так, щоб школяр був не об'ектом, а суб'ектом навчання. Тому постае завдання не лише управлшня мовленневими проце-сами, а й забезпечення ращонального самоуправлшня, саморегулювання в процеа шзнання.

Ця проблема передбачае усвщомлення вчителем результативност свое' дГяль-ност у формуванш самоосвГтньо' компетентности школярГв. Учитель на шдставГ мошторингу даного процесу мае можли-вГсть проаналГзувати яюсть власного керГв-ництва та спрогнозувати подальше вдос-коналення свое' дГяльносли в цьому напрямку.

Психолого-педагогична дГагностика кожного учасника навчально-виховного процесу дозволяе здшснити повноцшний аналГз та передбачення (прогнозування) перебГгу, формування та розвитку само-освГтшх умшь учшв, сприяе створенню ситуацш усшшно'1 дГяльносп для кожно'1 особистосп. Тому високопрофесшний педагог повинен володГти технологиями дГагностики та аналГзу динамГки розвитку самоосвГтшх умшь учшв.

Вважаемо, що вчитель, який ставить перед собою завдання з формування в учшв потреби в самоосвт, може досягти усшху лише за таких умов:

* BpaxyBaHHa Bcix oco6nHBOCTeM $op-

MyBaHHa noTpe6u b caMOOCBiTi;

* • ..

BignoBigHOi ncHxonoriHHOi Ta nega-

roriHHoi nigroroBKH BHurena;

* 3HaHHa OCo6nHBOCTeM pO3BHTKy KO^HOrO yHHa, MOrO MO^nHBOCTeM, MOTHBa-^i, iHTepeciB;

* gocKOHanoro BonogiHHa npegMeroM;

* CHCTeMaTHHHoro o3HaMoMneHHa 3 HayKOBO-TexHinHHM i KynbrypHHM ^HTraM.

OyHK^a HaBnaHHH b CHCTeM oco6uc-TiCHO 3opieHTOBaHOi ocbIth nonarae HacaM-nepeg y CTBopeHHi Heo6xigHux yMOB gna po3BHTKy oco6HCTOCTi. Ha nepmuM nnaH Buxogurb 3aBgaHHa gonoMorru KO^HOMy yHHeBi BgocKOHanroBaTH CBoi iHgHBigyanbHi 3gi6HOcri 3 ypaxyBaHH^M Toro gocBigy ni3HaHHa, aKoro BiH Ha6yB. y цboмy BHnaflKy OCHOBHHM e po3KpHTTa iHgHBi-gyanbHHx ni3HaBanbHHx MO^nHBOcreM KO^-Horo yHHa, BH3HaneHHH negaroriHHHx yMOB, Heo6xigHHx gna ix 3agoBoneHHa.

Hhm 6i.bme no3HTHBHHx npug6aHb 6yge, HanpHKnag, y Monogmoro mKonapa, thm nerme BiH ynopaeTbca 3 MaM6yTHiMH TpygHO^aMH nigniTKOBoro BiKy. He BTpaTH-

TH HaC, gOnOMOrTH nOBHiCTro pO3KpHTHCa iHgHBigyanbHHM 3gi6HOcraM y HaM6i.bm cnpHarnHBHH gna цboro MOMeHT - 3aBgaHHa M 6aTbKiB, i BHHTeniB.

Пpaцroroнн caMOCTiMHO, yneHb noBHHeH yMiTH opraHi3OByBaTH po6ory, pa^OHanbHO ii BHKOHyBaTH, KornponroBaTH Ta o^HroBaTH

pe3ynbTaT. 3a BciM цнм CToiTb BenuKa

KinbKicrb yMiHb i HaBHHOK, aKux Mae Ha6yTH mKonap.

flga ycnimHoro 3giMcHeHHa HaBHanbHoi gianbHOCTi yHHi nocrynoBO, piK 3a pokom OBonogiBaroTb 3aranbHOHaBHanbHHMH bmih-HaMH Ta HaBHHKaMH, ^o MaKCHManbHO 3a6e3nenyroTb aKicTb caMoocBiTHboi po6oTH:

* opram3a^HHHMH;

* 3aranbHoni3HaBanbHHMH;

* m^opMa^MHHMH.

BHHTenb BHKopHCTOBye KOMnneKCHuM nigxig go ix ^opMyBaHHa: cnoHaTKy BH3Ha-Hae piBeHb c^opMOBaHOcri thx hh iHmHx yMiHb; noTiM CTBoproe yMOBH gna ix po3BHTKy, a Hac gna ^ei po6oTH BiH 3HaxogHTb Ha pi3Hux ypoKax, ypaxoByroHH

po3BHBanbHi MO^nHBOCTi ko^hoi OKpeMOi HaBHanbHoi TeMu; nocriMHO Kornponroe пpoцec ^opMyBaHHa BignoBigHux yMiHb, KopuryroHH npu цboмy BnacHy gianbHicrb Ta gianbHicrb giTeM.

CynpoBig caMOOCBiTHboi gianbHOcri yHHiB go^nbHO npoBoguru Ha ocHOBi MOHiTopHHry, aKHM po3rnagaeMO aK cucreMy 36opy, 36epiraHHa i po3noBcrog^eHHa iH^opMa^i, aKa gae MO^nHBicTb BuaBHTH craH o6'eKTa Ha gaHuM MOMeHT i gaTH npOrHO3 MOrO pO3BHTKy.

Ocuoena Mema Mauimapumy caMa-aceimubai dimbuacmi ynuie - 3a6e3neHeHHa ocBiTHboro npo^cy o6' eKTHBHoro iH^opMa-^ero ^ogo BnnHBy caMOOCBiTH mKonapiB Ha aKicTb ocBiTH, nocriMHe BgocKOHaneHHa opraHi3a^MHoro i MerogHHHoro 3a6e3neHeH-Ha пpoцecy ^opMyBaHHa caMOOCBiTHbOi KOMneTeHTHOCTi b yMOBax nepexogy Big 3OBHimHboro ynpaBniHHa go caMoynpaB-niHHa.

Ocuaeui 3aedauun:

•k

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

* BHBHeHHa peanbHHx HaBHanbHHx MO^nHBOCTeM yHHiB Ta ix iHTepeciB, noTpe6, MOTHBa^i.

* BHBHeHHa piBHa c^opMOBaHOcri

3aranbHoHaBHanbHHx yMiHb.

•k

BcraHOBneHHa gugaKTHHHHx npuHHH HeBignoBigHOCTi piBHa gocarHeHb peanbHHM HaBHanbHHM MO^nHBOCTaM yHHiB.

* noroHHe (TeMaTHHHe) BigcnigKOBy-BaHHa BnnHBy CaMOOCBiTH Ha aKicTb ocBiTH, HenepepBHe BigcnigKOByBaHHa CTaHy ocBiT-

Hboro Ta caMOOCBiTHboro пpoцecy.

*

nigcyMKOBa giarHOCTHKa BnnHBy CaMOOCBiTHbOi gianbHOcri yHHiB Ha aKicrb ocBiTH, BigcnigKOByBaHHa gHHaMiKH b po3BHTKy yHHiB y nopiBHaHHi 3 pe3ynbTa-TaMH nonepegHix giarHOCTHHHHx gocnig-^eHb, 3icTaBneHHa 3 nonepegHiMH pe3ynbTa-TaMH, кopeкцia gianbHOCTi yHHiB i BHurena.

* BHaBneHHa cryneHro 3agoBoneHOCTi yHHaMH caMOOCBiTHiM пpoцecoм, BignoBig-hocti piBHa CKnagHOCTi HaBHanbHoro MaTe-piany MO^nHBOcraM yHHiB.

npaeedeua pa6ama da3eanae 3pa6umu maKi eucuaeKu:

- aHani3 pe3ynbTaTiB npoBegeHoi po6o-th b o6nacri nigTBepgHB e^eKTHBHicTb

(n>

© Fedchenko L.

системи роботи з самоосв^ньо'' дiяльностi на рiвнях: учень - навчальний заклад -район (Micro) - область, необхщнють його поширення на школи Bcix ступешв, починаючи з початково'';

- корекщя уявлень учнiв та вчителiв про piBem засвоення змicту ocвiти (знань, вмшь, cпocoбiв навчально'' дiяльнocтi самоосв^и, розвитку учнiв тощо) сприяе вибору найбшьш ефективного способу суб'ект - суб'ектно'' взаемоди в особистю-но oрiентoванiй мoделi оргашзаци педагогичного процесу;

- впровадження структурно-фун-кцюнально'' мoделi системно'' оргашзаци cамoocвiтньoi дiяльнocтi учнiв дозволяе пiдвищити рiвень базово'' ocвiти шкoлярiв;

- моделювання системно'' рiзнoрiв-нево'' багатокомпонентно'' cамoocвiтньoi даяльносп дозволяе змicтoвнo oрганiзу-вати роботу з обдарованими учнями (творчий рiвень), як у загальному пoтoцi навчання, так i за окремим напрямком;

- у зв'язку з переходом на новий зм^ та структуру 12^чного навчання неoбхiднo звернути увагу на штелек-туальний розвиток учнiв, розвиток 'хнього логичного мислення, пам'ят1, уваги, irnyi-ци, умiнь аналiзувати. класифжувати,

узагальнювати, робити умовиводи за аналoгiею, дicrавати наcлiдки з даних передумовшляхом несуперечливих мiрку-вань тощо.

1. Постанова Колегп МОН Украгни та Презид\ею АПН Украгни №12/5 eid 22.11.2001 р. „Концеп^я загальноосвтньог середньог освти (12^чна школа)" // У кн.: Нормативно-правове забезпечення остти. У 4 ч. - Х.: Видав. гр. „Основа", 2004. - 4.1. -С. 107-128.

2. Указ Президента Украгни вiд 17.04.2002 р. №347/2002 "Про Нацюнальну доктрину розвитку освти" // Законодавчi акти Украгни з питань освти /Верховна Рада Украгни. Комiтет з питань науки i освти: Офщ. вид. - К.: Парламентське вид-во, 2004. -404 с.

3. Бухлова Н.В., Довбиш Р.1. Педагоач-ний супровiд формування самоосвтньог компетентностi учшв засобами математики: Методичний поабник для вчителiв та учшв. - Донецьк, 2005.

4. Тесленко В.В., СофЯнц Е.М. Досвiд роботи з питання тдвищення рiвня знань, умть та навичок випускнишв 9-х та 11-х клаав з базових дисциплт // Педагогiчна скарбниця Донеччини. - 2005. - №1.

Резюме. Федченко Л.Я. ОРГАНИЗАЦИЯ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ. Раскрывается система работы по организации и обеспечению самообразования учащихся. Она предусматривает пути, которые раскрывают возможности реализации самообразовательной деятельности школьников.

Summary. Fedchenko L. ORGANIZATION OF THE STUDENT S SELF-EDUCATIONAL ACTIVITY. A system of work of organizing and being provided for student's self-education is revealed. It provides the ways which give the possibilities for realization the student's self-educational activities.

Надшшла до редакцп 25.12.2005р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.