CC BY
4© КозИоуа О.
ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЩЙНО1 МОБ1ЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 ПРИРОДНИЧО-НАУКОВО1 ПОДГОТОВКИ В ЕКОНОМ1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТАХ
О.П.Кошова, канд. педагог. наук,
ВНЗ УкоопспЫки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi»
м. Полтава, УКРА1НА
Розглядаються деяш особливостi формування тформацтног мобiльностi студентiв в процеа природничо-науковог тдготовки в економiчних вищих навчальних закладах.
Ключов1 слова: тформацтна мобтьтсть, тформацтно-аналтичт умтня, профестна мобтьтсть, природничо-наукова тдготовка.
Постановка проблеми. Характерною ознакою розвитку науково-осв^ньо' сфери на сучасному етат е формування ^елек-туального потенщалу суспiльства з ураху-ванням шформатизаци та глобашаци. Процеси европейсько' iнтеграцГi проника-ють майже в усi сфери суспшьного життя. Не залишилась осторонь вщ них i вища школа.
Зпдно Концепци нащонально' програ-ми шформатизаци [1], шформатизащя освi-ти спрямовуватиметься на формування та розвиток iнтелектуального потенщалу наци, удосконалення форм i змiсту навчаль-ного процесу, впровадження комп'ютерних методiв навчання та тестування, що дасть можливiсть вирiшувати проблеми осити на бiльш високому рiвнi з урахуванням св^о-вих вимог. Серед них - вдив^атзащя навчання, оргатзащя систематичного контролю знань, можлив^ь враховувати пси-хофiзiологiчнi особливосп кожноi особис-тосп тощо. Результатами шформатизаци освiти мають бути: розвиток iнформацiйноi культури людини (комп'ютерно' освiченос-тi); узгодження змiсту, методiв i засобiв навчання iз вiдповiдними свгтовими стандартами; скорочення термiну та тдвищен-ня якосп навчання на вах рiвнях тдготов-ки ка^в; iнтеграцiя навчально', дослщни-цько'1 та виробничо' даяльносп; удосконалення управлшня освiтою; кадрове забез-печення уах нaпрямiв шформатизаци Укра'ни шляхом спещашзаци та ^енсиф>
каци тдготовки вщповщних фaхiвцiв.
Першочерговим завданням е створення глобально' комп'ютерноi мережi освгш та науки. Оргaнiзaцiя державних i приватних центрiв масового навчання населення но-вим спецiaльностям для кадрового забезпе-чення усiх нaпрямiв шформатизаци не лише за рахунок ^енсифжаци тдготовки фаивщв вiдповiдного профiлю, а й ство-ренням навчального середовища шляхом комп'ютеризаци робочих мiсць; розвитком системи iндивiдуaльного неперервного навчання на основi автоматизованих спеща-льних курсiв та систем, ^електуальних дистaнцiйних технологий навчання [1].
Реформування системи освiти не може вщбуватись у вiдривi вiд розвитку економь ки та суспiльствa в щлому. Разом iз тим, розвиток ринкових вiдносин е неможливим без тдготовки спещатспв-професюнатв, здатних ефективно працювати за нових ре-aлiй сьогодення. Важлива роль у цьому процеа належить фaхiвцям з економiки, що володшть не лише високо розвиненими професшними умiннями та навичками, а й достатшм рiвнем сформованосп шформа-цiйноi мобiльностi, тобто умiнням перено-сити сво' знания iз одного шформацшного середовища в iнше. Останне не можливе без вiдповiдного рiвня сформованосп у студенпв - майбутшх фaхiвцiв iз економь ки, шформацшно-анаттичних умiнь.
Анал1з актуальних дослщжень. Проблемам дослщження та формування рiзно-
маштних видiв мобшьносп присвячено пращ багатьох науковщв. Зокрема профе-сiйнiй мобiльностi, як однiй iз ключових характеристик професiйного розвитку осо-бисгосгi та проблемам оргатзаци процесу i досягнення якосгi професiйноi пщготовки присвяченi роботи А. Архангельського, Е. Зеера, Н. Кузьмiна та ш. Формуванню професiйноi мобiльносгi як одте" iз найва-жливiших складових професiйноi компеге-нтносп вiдводиться чiльне мюце у працях В. Андреева, А Вербицького, Б. Гершун-ського, I. Зимова, В. Козирева, А. Марковоi та iн.
Дослiдженням процесу формування iнформацiйноi мобiльностi сгуденпв у ви-щих навчальних закладах присвячено роботи А. Нелепово!', В. Головащенко та iн. Вивченням професiйноi мобшьносп з точки зору сощологи займалися такi науковщ як С. Макеев, Е. МерфьЛеджьюн та ш.
Результати дослiдженням рiзноманiт-них аспекпв формування iнформацiйних, аналiтичних та шформащйно-аналтгичних умiнь висвiтлено у роботах таких науковщв як О. Пархоменко А. Атаян, О. Значенко, В. Кальченко, Н. Кисшь, М. Селша, А. Карлащук, А. Горячов та ш.
Водночас, слiд зазначити недостатню увагу науковцiв до виявлення особливос-тей формування професшно1 мобiльностi сгудентiв у процеа природничо-науково1 тдготовки у економiчних вищих навчальних закладах, що i зумовлюе актуальтсть нашого дослщження.
Метою дослiдження е визначення осо-бливостей формування профестно'г моб1-льност1 студент1в у процес природничо-науковог тдготовки в економ1чних ВНЗ.
Виклад основного матер1алу. Для бшьш глибокого розумшня сутносп дост-джувано1 проблеми проаналiзуемо ключовi поняття, що сгосуються процесу формування iнформацiйноi мобшьносп сгуденпв у ВНЗ.
Вивчення наукових публiкацiй, дозво-ляе виокремити рiзноманiтнi тдходи до визначення поняття «професiйноi мобшь-ностi», яке розглядаеться з позищй сощологи, психологи та педагопки [2]. Зокрема,
в сощологи професiйна мобiльнiсгь розглядаеться як один i3 видiв соцiальноi мобь льносп i е:
- процесом перемщення мiж iepapxi4-но i функцiонaльно оргaнiзовaними елеме-нгами соцiaльноi структури (класами, верс-твами, групами та кaтегорiями населення, позицiями (С. Макеев та ш.)
- концепщя, феномен, який розповсю-джуеться на сощальну практику i асоцш-еться з цшсним i безперервним розвитком (Е. Мерфi-Леджьюн)
У психолопчних досшдженнях профе-сiйнa мобiльнiсгь розглядаеться як не-вiд'eмнa складова конкурентоспроможнос-т особистосп, при цьому розкриваються особливосп професшно! мобiльностi в контекст проблем професiйного становлення i розвитку особистосп (Е. Зеер, Г. Климов, А. Маркова тощо).
Науковець В.Дюнша [3] дае авторське визначення поняття «професшна мобшь-нiсгь фaхiвцiв у ra^i iнформaцiйних та комунiкaцiйних технологш», яка розглядаеться як готовтсгь до швидкоi змiни вико-нуваних завдань у рамках своei спещально-сп на основi набутих знань i вмiнь викори-стання рiзних iнформaцiйних i комутка-цiйних технологш, можливiсгь швидкого i якiсного освоення нових для суб'екта дая-льносп iнформaцiйних i комунiкaцiйних технологш i впровадження 1х у його профе-сiйну дiяльнiсть. При цьому нею виокрем-лено два види професiйноi мобiльностi, а саме:
- горизонтальна мобшьтсгь фаивця в гaлузi iнформaцiйних i комунiкaцiйних технологш - готовнiсть фаивця до переходу вiд використання однiei iнформaцiйноi та комуткацшно! технологи (або 1х групi) до шшо1' таким чином, що фaхiвець зали-шаегься на тому ж рiвнi в плaнi професш-но1 дiяльностi;
- вертикальна мобiльнiсть фaхiвця в гaлузi iнформaцiйних i комунiкaцiйних технологий - гоговнiсть фаивця до переходу вщ використання однiei шформацшно1' та комунiкaцiйноi технологи або '1'х грут до iншоi таким чином, щоб вiдбувся перехщ даного суб'екта дiяльностi з одного профе-
®
айного piвня фаxiвцiв на iнший пpoфeciй-ний piвeнь [3].
Сepeд пeдагoгiчниx дocлiджeнь пpoфe-ciйна мoбiльнicть майбyтньoгo фаxiвця po-зглядаeтьcя як:
- oдна i3 цiльoвиx дoмiнант вищoï пpoфeciйнoï ocвiти, щo нocить iнтeгpaтив-ник xаpактep (О. Кктна, G. Iванчeнкo, Б. Лoмoв та iн.);
- критерш пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнo-cтi i як вмшня знаxoдити cпocoби poзв'язання пpoблeм та викoнання нecтaн-даpтниx завдань (Р. Арнольду А. Шeлтoн, I. Шпаюна та iн.);
- зм^ пpoфeciйнoï налeжнocгi фаxi-вця i як здiбнicть i гoтoвнicть ocoбиcтocгi працювати в yмoваx динамiчниx змш y ра-мкаx cвoeï cпeцiaлiзaцiï (Ю. Бичeнкo, H. Кoжeм'якiна, О. Малигша, В. Бордов^-кий та ш.);
- здаттсть i гaгoвнicгь cyб'eкта дo oпанyвання нoвoю тexнiкoю та тexнoлoгiя-ми, дo oдepжання дoдаткoвиx знань та вмiнь, щo забeзпeчyють eфeктивнicть тру-дoвoï даяльност1 (С. Вишнякoва, С. Вepш-лoвcький, H. Aнiciмoва та iн.).
Ь пoзицiй кoмпeтeнтнicнoгo пiдxoдy пpoфeciйнy мoбiльнicть cтyдeнтiв тexнiч-нoгo напряму тдготовки Л. Кнутов^^ poзглядаe як iнтeгpативнy яюсть oco6^to-cтi, щo виявляет^я в гoтoвнocтi та здaтнoc-т майбyтньoгo фаxiвця дo змiни пpoфeciй-rhx фyнкцiй в мeжаx oднieï пpoфeciйнoï дiяльнocтi та oпанyвання новими cпeцiаль-нocтями в yмoваx динамiчнo змiнюванoгo ринку пpацi [2]. При цьoмy, як зазначае Л. Инул^^ка, фopмyвання cамe шформа-цiйнoï мoбiльнocтi cтyдeнтiв агpаpниx ВИЗ пepeдбачаe, наcампepeд, фopмyвання до^ лiдницькoï кoмпeтeнтнocгi, як ocнoви ïï po-звитку [4].
He мeнш важливим y кoнтeкcгi нашoгo дocлiджeння е пpацi А. Heлeпoвoï, яка зазначае, щo ycпiшнicгь пpoфeciйнoï дiяль-нocтi в значнш Mpi залeжить вiд piвня cфo-pмoванocгi iнфopмацiйнoï мoбiльнocтi, тобто здатнocтi дiяти в iнфopмацiйнoмy cepeдoвищi, знаxoдити та аналiзyвати нoвy iнфopмацiю, opieнтyватиcя в шформацш-rhx пaгoкаx та вoлoдiти навичками вико-
ристання iнфopмацiйниx тexнoлoгiй [5].
авторкою 6уло oбгpyнтoванo фактopи впливу на формування iнфopмацiйнoï мо-бiльнocтi, що е cyкyпнicтю чaгиpьox c^a-дoвиx:
- навчальний матepiал;
- opганiзацiйнo-пeдагoгiчний вплив;
- здаттсть до навчання;
- навчальний чаа
При цьому Жуковым А. Heлeпoвoю виявлeнo, що формування y cтyдeнтiв такого умшня як «шформацшна мoбiльнicть» opieнтye cтyдeнтiв на розвиток шновацш-ного миcлeння, розкригтя творчого паген-цiалy ocoбиcтocтi i дозволяе бiльш eфeкти-вно дocягати пpактичниx рсзультат1в y пpoфeciйнiй даяльност!
Вoднoчаc понягтя iнфopмацiйнoï моб> льнocгi визначаeтьcя науковцями й як умшня використовувати iнфopмацiйний пiдxiд, аналзувати iнфopмацiйнi oбcтавини та використовувати cвoï пpoфeciйнi yмiння в бyдь-якiй шформацшт cфepi, тобго po-бити ïx eфeктивними.
Отжe тформацшт мобтьтсть -умтня пeрeнocumu зтння oднoгo iнфoрмa-цiйнoгo ceрeдoвuщa в тше, a maкoж aàan-mysamu i мoдeрнiзувamu mexнoлoгiю штуку ma o6po6Ku iнфoрмaцiï [б].
Уpаxoвyючи вте вищe зазначeнe, атд n^peanm^, що ^o^c формування шфо-pмацiйнoï мoбiльнocтi cгyдeнтiв y ВHЗ да-можливий бeз вiдпoвiднoгo piвня cфopмo-ванocтi y нж yмiнь та навичок роботи з iнфopмaцieю.
Ha думку пcиxoлoгiв (С.В.Саричев, I.H.Лoгвинoв) вмiння - де пcиxiчнi утво-peння, якi полягають в зacвoeннi людиною cпocoбiв i навичок дшльност!, а навички -^ дй, cфopмoвaнi в про^а пoвтopeння i дoвeдeнi до автоматизму.
Рoзpiзняють поняття iнфopмaцiйниx i aнaлiтичниx yмiнь. Важливим е тe, що ш-фopмaцiйнi вмiння е ошовою для аналтги-чниx, поеднання якж розкривае нoвi мож-ливост1 пepeд майбуттм cпeцiaлicтoм era-нoмiчнoгo пpoфiлю. Aджe мaйбyтнiй фая-вeць повидан нaвчитиcя нe тшьки зна£оди-ти нeoбxiднi йому дaнi y бypxливoмy i швидко змiннoмy пoтoцi шформаци, a i
(5D
BMrra aHani3yBaTH ix, nopiBHroBaTH 3 rnmu-mh, y3aranbHTOBaTH Ta poGmu bhchobkh. CaMe TOMy npu noGygoBi cucTeMH nigroTOB-kh MaMGyTHix ^axiB^B eKOHOMiHHHx cne^a-nbHocTeM noipiGHO BpaxoByBaTH oGugBa th-nu yMiHb: iH^opMa^HHi i aHaniTHHHi, aKi go-noBHroroTb oguH ogHoro.
iH^opMa^HHi yMiHHa go3BonaroTb opie-HTyBaTuca CTygeHTaM y iH^opMa^HHOMy noтoцi, nepegGanaronu npu ^.OMy onaHy-BaHHa ocHOBaMu poGoTu i3 g:®epenaMH iH^o-pMa^i - nigpyHHHKaMH, nociGHHKaMH, nepi-oguHHHMH BugaHHaMH, imepHeT-pecypcaMH a TaKO^ HaBHHKaMu poGoTu Ha nK, a aHani-thhh go3BonaroTb 3poGuTH HeoGxigHi bhchobkh i3 OTpuMaHux gaHux.
TBopno nepeocMucnroronu icHyroni nig-xogu go po3KpHTTa noHaTb «iH^opMa^HHi BMiHHa», «aHaniTHHHi yMiHHa» Ta «iH^opMa-HjHHO-aHaniTHHHi yMiHHa» y ncuxonorinHm Ta negaroriHHiM niTepaiypi Ta npoaHani3yBa-Bmu 3gaTHocTi $axiB^ ocBiTHbo-KBarn^iKa^HHoro piBHa «GaKanaBp» HanpaMy nigroTOBKH «EKOHOMiKa Ta nignpueMHuuTBO» Ta HeoGxigHi gna Hboro BMiHHa, MO^Ha cTBe-pg^yBaTH, ^o ciygeHTH eKOHOMiHHHx cne^-anbHocTeM BH3 noBHHHi onaHyBaTH cneKT-poM Ga3OBux iH^opMa^HHO-aHaniTHHHHx yMiHb, cepeg arnx nepeBa^aroTb yMiHHa:
- BH3HanaTH Ta aHani3yBaTH pi3HOMaHiTHi g^epena iH^opMa^i (nanepoBi, eneKTpoHHi, Mepe^eBi pecypcu to^o);
- BuginaTH iH^opMa^ro, ^o HeoGxigHa gna po3B'a3aHHa caMe nocraBneHux 3aBgaHb;
- BHOKpeMnroBaTH KnronoBi cnoBa, ocho-BHi noHaTTa, TepMiHH, igei, ^o MicTaTbca b 3HaMgeHiH iH^opMa^i;
- ycBigoMnroBaTH cyTb ochobhhx noHaTb Ta TepMiHiB;
- BH3HanaTH HaMGinbm e^eKTHBHi mnaxu nomyKy iH^opMa^i;
- o^HroBam iH^opMa^ro 3 tohkh 3opy ii gocTOBipHocri Ta aKTyanbHocri to^o;
- BigoKpeMnroBaTH $aKTu;
- iHTerpyBaTH 3HaMgeHy iH^opMa^ro b cucreMy BnacHHx 3HaHb gna ogep^aHHa uini-cHoro yaBneHHa npo oG'eKT gocnig^eHHa;
- BuGupaTH Ta 3acrocoByBaTH, 3rigHO no-cTaBneHOi Mem, HaMGinbm e^eKTHBHi Merogu aHani3y;
- npegcTaBnaTH pe3ynbTaTH aHani3y y bh-rnagi тaGnнцb, cxeM, giarpaM, MynbTHMegiM-hhx npe3ema^H to^o;
- BH3HanaTH Ta 3HaxogHTH npu HeoGxig-Hocri gogaTKOBy iH^opMa^ro;
- cTpyKTypyBaTH iH^opMa^ro 3 BHKopuc-TaHHaM npoцegyp ^ogo HaaBHocTi TpeHgiB, aKi oGyMOBnroroTb guHaMiKy gocnig^yBaHoro aBH^a; gocTOBipHO i 3po3yMino BHKnagaTH pe3ynbTaTH gocnig^eHHa; e^eKTHBHO bhko-pucTOByBaTH pe3ynbTam gocnig^eHHa Ta iH.
npu цboмy nig mfyopMauiuHO-anam-muHHUMU yMXHHRMU cmydenmie eKonoMin-hux cnetyanbnocmeu mu SydeMo posyMimu 3damnocmi ocoSucmocmi, mi nonmawmb y 3cceoenni new cnocoSie i naemoK 3naxodu-mu, oцinweamи ma e^exmueno mmpucmo-eyeamu in^opMatyw dnn po3e teannR nocma-enenux 3aedanb.
OcoGnHBoi Baru y npo^ci ^opMyBaHHa iH^opMa^HHO-aHaniTHHHHx yMiHb crygemiB, i, aK HacnigoK, nigBH^eHHa piBHa c^opMOBa-HocTi iн^opмaцiннoi MoGinbHocTi MaMGyTHix eKOHOMicTib, HaGyBae cTBopeHHa cnpuaTnu-Boro HaBnanbHoro cepegoBH^a npu HaBnaHHi npupogHHHO-HayKOBHM gнcцнnniнaм, aKi e ocHOBoro gna npo^eciMHO-opieHTOBaHHx gu-^unniH. OcTaHHe gocaraeTbca mnaxoM ona-HyBaHHa MaTeMaTHKO-cTaTHOTHHHHM iHcTpy-MeHTapieM gna aHani3y pi3HOMaHiTHHx eKO-HOMinHHx cнтyaцiн i nepegGanae po3poGKy HeoGxigHoi HaBnanbHoi TexHonorii, ^o Ga3y-eTbca Ha:
- HeoGxigHocri Bigxogy Big тpagнцiннo-ro cTunro BHKnagaHHa npupogHHHO-HayKOBHx gнcцнnniн, 3aMiHi penpogyKTHBHoi MeToguKH HaBHaHHa, b ocHOBi aKoi cnoBO "noBTopu" Ha iHHOBa^HHy MeToguKy, aK cnonyneHHa iH-^opMa^HHHx Ta iннoвaцiнннx TexHonoriM;
- peani3a^i npннцнniв HenepepBHocTi Ta HacTynHocTi b npoцeci npupogHuno-HayKOBoi nigroTOBKH cTygeHTiB eKOHOMiHHHx cneцia-nbHocTeM;
- BcTaHOBneHHi iHTerpa^HHHx 3B'a3KiB npu BHKnagaHHi npupogHuno-HayKOBux guc-цнnniн TaKHx, aK ^«MaTeMaTHKa gna eKOHOMi-cTiB», ^«EKOHOMiKO-MaTeMaTHHHe Mogenro-BaHHa», ^«EKOHOMinHa iH^opMaTHKa», «CTa-TucTHKa» Ta iH., 3 BHKopHcraHHaM npoGneM MaMGyTHboi ^axoBoi gianbHocTi;
- введены лабораторних форм практичных занять з викорисганням комп'ютерiв i сучасних шформацшних технологий на ос-новi прикладних програм;
- наданн можливостей для кожного студента вщчути себе об'ектом рiвнопарт-нерського спiвробiтництва у спшьному, дидактично оргаизованому викладачем навчальному процеа, розв'язання навчаль-них, навчально-пошукових та дослщниць-ких завдань та ш.
Реалiзацiя вище зазначених педагопч-них умов обумовлюеться:
- сучасними вимогами шформацшного суспшьства, аналiзi вимог, що висуваються до майбутнього фахiвця осв^ньо-квалiфiкацiйними характеристиками освгг-ньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр» га-лузi знань «Економжа i пщприемництво»;
- вiдбором елеменпв змiсгу навчан-ня, що найбшьш яюсно вiдповiдають задачам розвитку шформацшно1 мобiльностi сгудентiв;
- застосуванням вiдповiдних методiв, форм i засобiв навчання, що дозволяють ефективно реалiзувати процес формування iнформацiйно-аналiтичних умiнь майбут-тх економiстiв та впроваджент ефектив-них способiв корекци i оцшки вiдповiдного рiвня 1'х сформованосп.
- урахуванням евроiнтеграцiйних те-нденцiй щодо пошуку шляяв ефективного впровадження в навчальний процес ВНЗ кредитно-модульноi системи оргатзаци навчального процесу природничо-наукових дисциплш;
- всгановленням iнтеграцiйних зв'яз-юв мiж природничо-науковими та профе-сiйно-орiентованими дисциплiнами;
- оптимальним поеднанням тради-цiйних та особисгiсно-орiентованих технологий навчання, що дозволить врахувати психолого-педагопчт чинники та розвину-ти творчий потенщал сгудентiв, формуючи потребу в подальшому самовдосконалент у вiдповiдносгi iз принципом «навчання протягом життя» та впроваджент принци-тв iндивiдуалiзацii i диференщаци навчан-ня;
- узгодженням змiсгу навчання iз ви-
могами професiйно-орieнтовaних дисцип-лiн та вимогами освiтньо-квaлiфiкaцiйних характеристик, шляхом ^еграци теоретично! i прaктичноi пiдготовки;
- розробкою та впровадженням ид-повiдного методичного забезпечення та зaсобiв мультимедia в навчальний процес природничо-наукових дисциплiн, з метою тдвищення ефективностi сaмостiйноi ро-боти студенпв тощо.
На нашу думку, реaлiзaцiя саме таких тдаодв забезпечигь створення сприятли-вих умов для формування шформацшно-aнaлiтичних умшь студенпв економчних вищих навчальних зaклaдiв i, як нaслiдок для тдвищення рiвня iнформaцiйноi мобь льносп майбуттх фaхiвцiв на ринку прaцi.
1. Про концеп^ю На^ональног про-грами тформатизацп: Закон Украгни 3i змгнами i допов., внесеними Законом Украгни eid 9 лютого 2006 р. № 3421-IV // ВВР. -2006. - № 22. - С. 182.
2. Шчуговська Л.1. ПрофесШна мобть-тсть студентiв техтчних ВНЗ як фактор тдвищення конкурентосnроможностi майбуттх фахiвцiв / Л.1. Шчуговська //// Дидактика математики : проблеми та досли дження : мiжнар. зб. наук. робт /редкол. : О. I. Скафа (наук. ред.) та т. ; Донецький нац. ун-т ; 1нститут педагогти Акад. пед. наук Украгни ; Нащональний пед. ун-т iм. М. П. Драгоманова. - Донецьк. - 2012. -Вип. 38. - С. 7-12.
3. Дюнина В.Н. Формирование профессиональной мобильности студентов информационных специальностей в техникуме: Автореф. дис... к-та пед. наук: 13.00.08 Волжский государственный инженерно-педагогический университет. - Нижний Новгород, 2009. - 26 с. [Електронний ресурс] / В.Н.Дюнина. - Режим доступу: http://nauka-pedagogika.com/ viewer /33123 /a#?page=26. - Название с титула экрана.
4. Шчуговська Л.1. Стратегiя i менеджмент розвитку тформацтног мобтьно-стi майбутнього аграрiя-дослiдника у ВНЗ // Науковий вiсник Нащонального утверси-тету бiоресурсiв i природокористування Украгни / Серiя «Педагогта. Психологiя. Фiлософiя» / Редкол.: Д.О.Мельничук вдп. ред.) та т. - К., 2011. - Вип. 159. Ч.1. -С. 341-347
(53)
5. Нелепова А. В. Методика формуван-ня гнформацгйног мобыьностг майбуттх агроном1в-досл1дниюв: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / А. В. Нелепова; Нац. ун-т бюресурав i природокористу-вання Украти. - К., 2011. - 22 с.
6. Головащенко В. Формирование информационной мобильности в специалис-
тов аграрного сектора [Електронний ресурс] / В. Головащенко. - Режим доступу: http://8cent-emails. com/formirovanie-informacionnoj-mobilnosti-specialistov-agrarnogo-sektora. - Название с титула экрана.
Резюме. Кошевая О.П. ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ МОБИЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНОЙ ПОДГОТОВКИ В ЭКОНОМИЧЕСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ. В статье рассматриваются некоторые особенности формирования информационной мобильности студентов в процессе естественнонаучной подготовки в экономических вузах.
Ключевые слова: информационная мобильность, информационно-аналитические умения, профессиональная мобильность, естественнонаучная подготовка.
Abstract. Koshova O. FORMATION INFORMATIONAL MOBILITY OF STUDENTS IN THE NATURAL SCIENCES TRAINING IN ECONOMIC UNIVERSITIES. This paper discusses some features of the formation of information mobility of students in the natural sciences training in economic higher education.
Key words: information mobility, information and analytical skills, professional mobility, natural-scientific training.
Стаття представлена професором Л. I. Нчуговською.
Надшшла до редакцп 18.03.2013р.
®
