CC BY
6© МсИ^оузка Ь.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АДАПТАЦП СТУДЕНТ1В ДО НАВЧАННЯ У ТЕХН1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТАХ
Л.1.Шчуговська, доктор педагог. наук, професор, ВНЗ УкоопспЫки «Полтавський утверситет економши i торгiвлi»
м. Полтава, УКРА1НА
Дослгджуються психолого-педагоггчнг засади адаптацИ студентгв до навчання в техтчних ВНЗ.
Ключов1 слова: адаптащя, психолог1чна адаптаця, техтчна освта, соц1альна адаптащя.
Постановка проблеми. Реформування вищо! техтчно1 осв^и в Украш е части-ною процесу модершзаци ирофесшних освiтнiх систем, що вiдбуваються остантм часом у европейських краiнах та пов'язат з визнанням значущосгi формування творчоi компетентносгi майбутнього фаивця з ш-женери як рушiйноi сили суспiльного доб-робуту та прогресу.
У цьому аспектi системотвiрна функщя вищо'1' освiти виявляеться не лише в забез-печенш якосп професiйноi пiдготовки, а й у виявленш та розвитку укально!' та непо-вторно'1 iндивiдуальносгi студенпв, базо-вим компонентом духовного св^ яких повинт буди фундаменгальнi знания i зда-тнiсгь до саморозвитку та самореатзаци в сферi майбутньо1 даяльност!
Водночас, на думку експерт1в шститу-ту Горшетна, за результатами рiчного мь жнародного соцiологiчного дослiджения «Студенти - образ майбутнього», головни-ми проблемами молодих укршнщв е труд-нощi у працевлаштуваннi (64,5 % опита-них) та вiдсутиiсть можливостей у саморе-алiзацii. При цьому, для бшьшост випуск-никiв загальноосвiтиiх шкш вибiр навчаль-ного закладу носить спонтанний характер i лише 32,1 % украшських абiтурiеигiв усвь домлено вибирають ВНЗ i планують пра-цювати в майбутньому за обраним фахом професiйноi пiдготовки [7].
I як наслщок вище означеного? Для значноi кiлькостi студенпв молодших кур-сiв спостерiгаеться дезадаптацiя в процес соцiального та професiйного становлення у
ВНЗ, яка виявляеться у тому, що виника-ють рiзномаиiтнi проблеми, а саме:
- з опануванням нових умов навчально1 дiяльностi (перехщ не лише вщ класно-урочно1 до лекцiйно-практичноi системи, а й вiд знаннево-iнформацiйноi до особистю-но-цеигрованоi моделi навчання, тобто «навчання впродовж життя» з вщповщни-ми технологиями, методами i формами, якi суттево вiдрiзияються вщ тих, що викорис-товуються в загальноосв^их навчальних закладах);
- з пошуками вiдповiдного до власних iдеалiв мюця в соцiумi (студентському, професiйному середовищi тощо), розумш-ням i прийняттям правил та норм життя в суспшьсга, усвiдомления необхiдностi са-морозвитку та самореалiзацii в майбуттй професштй даяльност!
Отже, необхщтсть швидкого вхо-дження в новий для першокурсниюв орга-иiзацiйно-педагогiчний ироспр техтчного утверситету значною трою обумовлюеть-ся розв'язанням проблем, що породжують-ся дезадаптащею студеитiв i робить нага-льною застосування до цього процесу пси-холого-педагопчних надбань науковщв.
Анал1з актуальних дослщжень. Про-вiднi вчеш дослщжували проблему адаптации в освпнш галузi (Т. Алексеева, I. Бойко, Л. Волошина, С. Гура, О. Мороз, В. Цибуль-ко та ш.); у студеитiв першого курсу ВНЗ (В. Журавльов, Г. Левювська, П. Просець-кий, I. Суханов та ш.); у взаемозв'язку розвитку студенпв з 1хньою професiоналiзацi-ею (Б. Ананьев, М. Дворяшина та iн.); у
©
MaraBa^HHO-^HHicfflH c^epi Dpo^eciHHoi gianbHocri (C. I36am, T. KaTKOBa, Honape-Ba, H. nHT^bOBaHa Ta iH.); y craHOBneHHi oco6Hcrocri MaM6yrHboro $axiB^ (K. Anb-6yxaHOBa-C.aBCbKa, B. EogpoB, G. K.hmob, T. 3eep, T. KygpaB^Ba A. MapKOBa Ta iH.).
BogHOHac, cnig 3a3HaHHTH HegocrarHro yBary нayкoвцiв go BHaBneHHa Ta peam3a^i ncHxonoro-negaroriHHHx 3acag agama^i crygemiB go HaBHaHHa y TexHiHHHx BH3 aK Heo6xigHoro eTany npo^eciHHoi co^am3a^i oco6Hcrocri MaM6yrHboro $axiB^ 3 iH^eHe-pii, ^o M Hagae aKTyanbHocri HamoMy gocni-g^eHHro.
Mera gocnig^eHHa nonarae y TOMy, ^o6 BH3HanHTH ncHxonoro-negaroriHHi 3acagH agama^i crygeHTiB go HaBHaHHa b TexHiHHHx yrnBepcHTerax Ha ocHOBi aKTHBi3a^i ix npo^eciMHoro caMopo3BHTKy.
BHKiag 0CH0BH0r0 MaTepia^y. ^Hrra 6ygb-aKoi nrogHHH - цe nepm 3a Bce Henepe-pBHa agama^a go yMOB HecKiHHeHHO MiHnH-Boro cepegoBH^a, ^o 3BogHTbca go BHpo6-neHHa rHyHKocri Ta HnacrnHHoi noBegiHKH, cnpaMOBaHoi Ha gocarHeHHa neBHHx ^neM. npu цboмy agama^HHi MexaHi3MH aKTHBHO 3agiaHi y peam3a^i bh^hx $yHK^M KopH ronoBHoro MO3Ky Ta o6po6^ rn^opMa^i, 3O-KpeMa y npo^ci HayHyBaHHa, y ^opMyBaHHi TBopHoro MHcneHHa, po3BHTKy imeneKiy oco6HcTocTi B3arani Ta crygeHTCbKoi Monogi 3OKpeMa.
HeBHnagKOBO 6inbmicrb ncHxonoriB og-HocTaMHi y BH3HaneHHi imeneKiy aK «3gar-HocTi iHgHBigyyMa aganTyBaTHcb go OTOHyro-Horo cepegoBH^a» [2, C. 415], i Haronomy-roTb Ha Ba^nHBocTi цboro npo^cy y npo^e-ciMHiM пigraтoвцi cTygeHTiB, MaM6yrHix $a-xiвцiв y BH3.
CTygeHTcTBO BH3HanaroTb aK cпeцн$iннe cepegoBH^e MonogHx nrogeM, Meroro gianb-Hocri aKoi e oпaнyвaннa y reBHOMy Ha6nH-^eHHi пpo$eciнннx poneM, ycBigoMneHHa Ba^nHBocri MaM6yTHix co^anbHHx ^yHK^M: пpo$eciнннx, KynbTyponoriHHHx, rpoMagcb-кo-пoniтннннx, ciMeMHHx to^o. Ha цboмy eтaпi goMiHyroHHMH Ha^aMaMH ^Hrregia-nbHocri cTygeHTiB e Hpo^eciMHe HaBHaHHa, oco6HcricHe 3pocTaHHa M caMocraepg^eHHa, po3BHroK iHTeneKTyanbHoro пareнцiaпy, gy-
xoBHe 36araneHHa, MopanbHe, ecrerHHHe, 3HHHe caMOBgocKOHaneHHa.
roHicTb, Ha gyMKy E. AHaHbeBa [1] e ce-hchthbhhm пepiogoм gna po3BHTKy ochob-hhx coцioreнннx ^TeH^M nrogHHH, HaMcrn pHarnHBimHM gna 3aBepmeHHa ^opMyBaHHa oco6Hcrocri Ta yraepg^eHHa 11 tchxo^hh-hhx ch.. Ha crygeHTcbKHH BiK пpнпagae HaMBH^a MO^nHBicrb po3BHTKy imeneKiya-nbHoro KOManeKcy, ceHcopHHx пpoцeciв i OTpHHMaHHa, 3aranbHoi peaKTHBHocri M HeM-pogHHaMiKH, HaM6inbma onacrHHHicrb b
yTBopeHHi cKnagHHx пcнxoмaropннx Ta iH-mHx HaBHHOK.
YpaxoByroHH cyrreBHH Bonm BH^oi ocBiTH Ha ^H^Ky nrogHHH, Ha po3bhtok ii oco6Hcrocri, caMe b пpoцeci HaBHaHHa y cTygeHTiB Big6yBaeTbca po3bhtok Bcix piBHiB пcнxiкн. Bohh BH3HaHaroTb cпpaмoвaнicтb po3BHTKy nrogHHH, to6to ^opMyeTbca Bigro-BigHHH cTHnb MHcneHHa, aKHH i BH3HaHae pi-
BeHb Dpo^eciMHoi cпpaмoвaнocri oco6hctoc-Ti. ^.a ycmmHoro HaBHaHHa b yHiBepcnre-Tax, i y TexHiHHHx y TOMy HHcni, Heo6xigHHM e gocHTb bhcokhh piBeHb 3aranbHoro iHTene-KTyanbHoro po3BHTKy, 3OKpeMa cпpннмaннa,
yaBneHHa, пaм'aтi, MHcneHHa, yBara, epygo-BaHocTi, mHpoTH Di3HaBanbHHx iHTepeciB, BonogiHHa BH3HaHeHHM KonoM noriHHHx ore-paцiн to^o. npH geaKOMy 3HH^eHHi цboro piBHa MO^nHBa кoмпeнcaцia 3a paxyHOK пig-BH^eHHa мarнвaцii a6o пpaцeзgaтнocri, pe-TenbHocTi b HaBHanbHiM gianbHocTi.
Y цboмy acпeктi oco6nHBoi BarH Ha6y-Bae пcнxonoriннa agama^a, gia MexaHi3MiB aKoi cTHMynroe rnpo^c po3B'a3aHHa пpo6ne-mh, пpoaвн im^aTHBHocri Ta TexHonoriHHoi вigпoвigaпbнocтi, pe^neKciro oco6HcricHHx pe3ynbTaTiB нaвнanbнo-пiзнaвaпbнoi gianb-Hocri crygeHTiB. 3oKpeMa, cepeg MexaHi3MiB agaптaцii ^axono™ BHginaroTb aKOMoga-цiro, aK repe6ygoBy MexaHi3MiB po3yMOBOi aKTHBHocri 3 Meroro oпaнyвaннa HOBoro iH-^opмaцiero Ta acHMina^ro aK пpoцec ycBi-goMneHHa oco6nHBocreM gocnig^yBaHoro aBH^a Ta repeBegeHHa Moro b MHcneHeBHH aHanor, ^o b cBoro Hepry, po3BHBae y crygeHTiB 3gaTHicrb go aHani3y i cHHTe3y, opraHi-зaцii Ta rnnaHyBaHHa, HaBHHKH yпpaвniннa TexHiHHoro iH^opMa^ero to^o [5].
© №сИ^оу«ка Ь.
Доцiльно пщкреслити, що дослiдники проблем адаптаци студеитiв у техтчних ВНЗ до психолопчних факторiв цього про-цесу вiдносять ^електуальнють, тривож-тсть, товарисьюсть i сощальну зрiлiсть тощо, наголошуючи на тому, що юнують деякi особливосп в адаптаци студеитiв у техтчному ВНЗ:
- устх в одному з дом^ючих на-прямiв дiяльностi не залежить вiд рiвия адаптаци в шших напрямках;
- успiх чи невдача в тзнанн допов-нюеться вiдповiдно успiхом чи невдачею у спшкувант;
- успiх у домiнуючому напрямку дiя-льносп супроводжуеться неустхом у до-датковому напрямку.
При цьому зроблено висновок, що найбiльш характерною для студенпв е ада-птацiя переважно в однiй сферi дiяльностi (або в тзнант або в спшкувант) [3].
Крiм того, деяю науковщ пщкреслю-ють наявтсть декiлькох форм адаптаци, серед яких:
1) пристосування формальне, що сто-суеться тзнавально-шформацшно'! адапта-
студеитiв до нового сощуму, до особли-востей функцюнування вищо!' школи, до змiсту навчання в тй, 11 вимог тощо;
2) суспшьне пристосування, тобто процес внутршньо! ^еграци груп студен-■пв-першокурсниюв i iнтеграцiя цих же ст-льнот у студентське середовище вищого навчального закладу;
3) дидактичне пристосування, що сто-суеться пiдготовки студенпв до нових форм i методв навчально-пiзнавальноi дая-льносп у вищш школi [6].
Реалiзацiя останнього обумовлена пев-ними труднощами, характерними для про-цесу адаптаци студенпв до навчання саме в техтчних ВНЗ. Це, перш за все, негативн емоци, обумовлен вдаодом випускникiв загальноосв^тх шкiл вiд звичного шкшь-ного колективу з його усталеними взаемо-вiдносинами, допомогою i моральною пвд-тримкою; невпевненiсть у правильносп вибору ВНЗ; вщсутнють цшсного уявлен-ня про майбутню професiйиу дiяльиiсть; невмшня здiйсиювати психолопчну само-
корекцiю поведшки та рефлексiю у навча-льну дiяльиiсть.
Ураховуючи вище викладене, доцшьно виокремити основнi проблеми, якi вплива-ють на процес адаптаци студенпв до навчання в техтчних утверситетах. На наш погляд домiнуючими проблемами е такi:
- загальна пiдготовлеиiсть до профе-сiйного навчання, що передбачае достаттй рiвень сформованосп математичноi та тех-шчно!' компетентностей;
- цщсне уявлення про специф^ майбутньоi професiйноi дiяльностi;
- об'ективне усвiдомления студентом власно'! суб'ектноi позици у навчальтй дiя-льност! та орiентацiя на особистюно-професiйний саморозвиток;
- диференцшований тдхщ до студенпв у процеа 1'хньо1' навчально-тзнаваль-но!' дiяльностi з урахуванням вдивщуаль-ного стилю сприймання шформаци;
- щентифжащя свого «Я» у майбут-шй професiйнiй спiльнотi;
- наявтсть у студента власно!' конце-пци професiйного становлення, що забез-печуеться гармоншним поеднанням профе-сiйно-техиiчноi компетентност з гуматта-рним свiтосприйияттям.
Уа ц проблеми рiзиi за сво'м похо-дженням. Одн з них об'ективно немииучi, iншi носять суб'ективний характер i пов'я-зан зi слабкою пiдготовлеиiстю до профе-сшного навчання, недостаттстю рiвня сформованосп математично!' i техтчно!' компетентностей, що виступають пщгрунтям в опануванн дисциплiн iиженерного циклу.
Для твелювання впливу вище вказа-них проблем викладачам техтчних утвер-ситетпв, що працюють iз студентами пер-шого курсу необхiдно реалiзувати ефекти-вт, на наш погляд, педагопчн умови, що впливають на ефективтсть адаптаци студенпв першого курсу.
Перш за все це - дiагностика готовнос-тi студенпв до освоення ново!' професшно-навчально!' сфери.
Для цього потрiбно зробити дiагности-чний зрiз вхщних знань, умiнь, навичок iз загальноосвiтиiх дисциплiн та математики у тому чисш. Проведен дослщження вхiд-
Horo TecryBaHHa crygemiB HarnpaMy mgro-tobkh «XapHOBi TexHonoriM Ta iH^eHepia» y «nonraBcbKOMy yHiBepcnrery eKOHOMiKH i TopriBni» пoкaзyroтb, ^o repmoKypcHHKH He 3aB^gH ycпimнo пpeзeнтyroтb HaaBHi 3HaHHa (mgTBepg^ern bhcokhm 6anoM i3 3HO).
BogHOHac, gocBig пpoвegeннa BxigHoro TecTyBaHHa пepmoкypcннкiв 3 MaTeMaTHKH, ypaxyBaHHa ohjhok 3a mKinbHHH Kypc Ta pe3ynbTaTH 3HO go3BonaroTb yMOBHO BHgi-.hth b aKageMiHHiM rpyпi geKinbKa пigrpyп,
^o вigпoвigaroтb пeвнoмy piBHro MaTeMaTHHHHx 3HaHb.
^k EpaBHno, crygeHTH I пigrpyпн (3a pi-gKHM BHKnroHeHHaM) MaroTb 3aranbHe yaB-neHHa пpo MaTeMaTHKy aK HayKy, TOMy gia-nbHicTb 3 igeHTH^iKa^i MareMaTHHHHx roHarb Ta ix пpaкrнннoro 3acTocyBaHHa go po3B'a3yBaHHa 3agaH MO^e 6yrH ycпimнoro TinbKH rnpH 3OBHimHbo 3agaHOMy anropHTMi-HHOMy ornHci, to6to пpн HaaBHocri mgKa3OK. KpiM Toro, gna hhx xapaKTepHHH He gocHTb bhcokhh piBeHb MareMarHHHoi KynbTypH to-to^hhx пepeтвopeнb пpн 3acrocyBaHHi ara-paTy anre6pH, пoнaткiв aHani3y Ta TpHroHO-Merpii, пpн po3B'a3aHHi reoMerpHHHHx 3agaH, HecKnagHHx craHgapTHHx 3aBgaHb.
CTygeHTH II пigrpyпн b ocHOBHOMy bo-nogiroTb cHcreMoro MaTeMaTHHHHx rneperBO-peHb, xoHa iHogi h gornycKaroTb ^mh^m, BcraHOBnroroTb BHyTpimHi 3aKOHOMipHocri B3aeMO3ane«Hocii Mm gocnig^yBaHHMH aBH^aMH, ane xapaKiep Hboro пpoцecy He BHxogHTb 3a Me^i peпpogyктнвнoi anropHT-Mi3OBaHoi ganbHocri, to6to thhobhx 3aBgaHb.
CiygeHTH III mgrpyrnH MO^yrb po3B'a3yBaTH gocHTb cKnagrn 3aBgaHHa Ha o6HHcneHHa, goBegeHHa, rno6ygoBy Ta gocni-g^eHHa, opiernyroHHcb Ha BigoMi TeopeiHHHi ^no^H^, пpн ^OMy 6e3 ^Ma^K bhko-HyroTbca craHgapTHi пepeтвopeннa. KpiM Toro, bohh HaMararoTbca goпoвннтн, yroH-hhth cнтyaцiro h 3aciocyBaTH B^e BigoMi 1m anropHTMH go po3B'a3yBaHHa нeтнпoвнx 3a-BgaHb, ^o MO^e KBam^iKyBaraca aK rnpogyK-THBHa gianbHicrb eBpHciHHHoro тнпy.
CiygeHTH IV mgrpyrnH geMOHcrpyroTb BMiHHa BH6HpaTH cepeg pi3HOMaHiTHHx Me-TogiB i crnoco6iB po3B'a3aHHa 3agaH pa^OHa-nbHi, BiggaBaTH пepeвary 3aBgaHHaM oniMm-
agHoro тнпy, BHKopHcroByroHH пpн HbOMy TOmyKOBi crparerii gna igeHTH^iKa^i cmya-^h Ta пeвннx giM, ^o MO^e 6yiH xapaKiepH-3OBaHO aK rnpogyKTHBHa TBopHa gianbHicrb, y pe3ynbTaTi aKoi ogep^yeTbca HOBa iH^opMa-цia, ciBoproroTbca HOBi rnpaBHna gii, BHHHKa-roTb opHriHanbHi MerogH M cпoco6н po3B'a-3aHHa 3agaH.
TaKHM hhhom, pi3Hi piBHi mKinbHHx MaTeMaTHHHHx gocaraeHb cтygeнтiв-пepmo-KypcHHKiB Ta ix KOMrnereH^H BHMararoTb ch-cieMH KopHryBanbHHx giM BHKnagaHiB Ka^e-gpH bh^o'1 MaTeMaTHKH, ocHOBoro aKoi e iH-gHBigyani3a^a, piBHeBa gH^epeH^a^a, oco-6HcricHO-gianbHicHHH mgxig go пpoцecy Ha-BHaHHa BH^oi MaTeMaTHKH. BHKnagaH bh-^hx HaBHanbHHx 3aKnagiB пepeкoнaнi b to-My, ^o BgocKOHaneHHa HaBHanbHHx gocar-HeHb yHHiB 3 MaTeMaTHKH Ta ix KOMrnereH^H Mae BenHKy HMOBipHicrb gocarHeHHa hoboi aKocri rinbKH 3a yMOBH ^neOTpaMOBaHoi cпiвпpaцi BHHieniB MaTeMaTHKH mKin i3 Ka-^egpaMH MaTeMaTHKH bh^hx HaBHanbHHx 3aKnagiB ocBiTH.
Y ToM ^e Hac, Heo6xigHe ypaxyBaHHa, ^o ogep^arn pe3ynbTarH BxigHoro TecryBaHHa piBHa MaTeMaTHHHHx 3HaHb crygemiB repmo-ro Kypcy go^nbHO po3rnagarH aK Ha6nH^e-hhm KpHiepiM oцiнкн пpoцeciв ix HaBHeHocri. Ba^nHBHM y цboмy acrem e He TinbKH mo^-nHBicrb rnpoaHani3yBaTH aK crygeHTH-пepmoкypcннкн BonogiroTb cHcreMoro 3aga-hhx HaBHanbHoro rnporpaMoro 3HaHb Ta yMiHb, ogep^aHHx 3a ^^peg^M пepiog HaBHaHHa MaTeMaTHKH, a M cпpoeктyвaтн вigпoвigнi MerogHHHi crpaierii, ^o MaKcHManbHO Haui-neHi Ha gocarHeHHa ycmxy b MaM6yrHbOMy rnpH HaBHaHHi MareMarHHHHM gнcцнmпiнaм.
Oco6nHBoi e^eKTHBHocri b цboмy koh-TeKcri Ha rnoHaTKOBOMy eraпi Ha6yBaroTb chc-TeMaTHHHe пpoвegeннa кoнcynbтaцiн, ^o b y3aranbHeHOMy BHrnagi opieHiyroTb ciygeH-TiB Ha aKiyam3a^ro пeвннx MaTeMaTHHHHx 3HaHb Ta yMiHb ix 3acrocyBaHHa.
He MeHm Ba^nHBoro, rnpH Heo6xigHocri, e gornoMora ciygeHraM y пo6ygoвi iHgHBigy-anbHoro rpa^iKy пoкpнrтa, BHaBneHHx y chc-TeMi 6a3OBHx MaTeMaTHHHHx 3HaHb, rnpora-.hh Ta зa6eзпeнeннa ix MareMaTHHHHM cy-пpoвogoм 3 пocnigyroннм BigcnigKOByBaH-
(74)
© Nichugovska L.
ням динамiки цього процесу.
Таким чином, важливо ще раз тдкрес-лити доцiльнiсгь дiагносгики при навчаит вищо'1 математики у техтчних ВНЗ, тому, що без реалiзацii ще" позици неможливе ефекгивне управлiння дидактичною адап-тащею, досягнення оптимальних результа-TiB, визначених щлями навчання математи-чним дисциплiнам.
Ураховуючи, що самостшна робота студенпв в техтчному ушверситет е най-важлившим етапом всього процесу 1х навчання i значною м1рою визначае яюсть ищ-готовки майбуттх фаивщв з iнженерii, осо-бливоi ваги набувае опанування першокур-сниками методами рацюналзаци i оптимь завд самостiйноi роботи. Це обумовлено тим, що ищвищуеться значення базових знань i вмiнь студенпв iз фундаментальних дисциплш, i математичних у тому чист, рiвень яких повинен бути достаттм для майбутньо!' професiйноi мобiльностi фах1в-ця на ринку пращ. Тому важливою педаго-пчною умовою е ращональна органiзацiя навчально-п1знавально1' дiяльностi студенев, 1х самост1йно1' роботи, орiентованих на 1хиш особистiсно-професiйний розвиток у майбутиш iнженернiй дiяльностi.
Одиею iз найбiльш значущих для студенпв техтчних ВНЗ педагопчних умов, що впливае на ефективтсть 'хньо' адапта-ц1'1 е органiзацiя неформального спшкуван-ня студентiв, викладачiв та студенпв у процесi спiльно оргатзовано1 суспшьно-корисно!' дiяльностi, участ у творчих конкурсах, презеитащях, культурно-спортивних заходах.
Висновок. На нашу думку лише твор-ча реалiзацiя вище означених педагопчних умов та врахування наявносп факторiв, що впливають на ефективтсть адаптаци студенпв до навчально!' дiяльностi у техтчних ВНЗ значною м1рою забезпечить тдви-щення якосп '1хньо1 професiйноi пщготов-ки, що в цшому позитивно вплине на '1х конкурентноздаттсть на сучасному ринку працi.
1. Ананьев Б.Г. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия / Б.Г. Ананьев, МДДворянина, НА.Кудрявцева. -М.: Просвещение, 1986. - 212с.
2. Годфруа Ж. Что такое психология; пер. с франц.; Под ред. Г.ГАракелова. - М.: Мир, 1996. - 496 с.
3. Левювська Г.П. Психолого-педагоачш проблеми соц1ал1зацп студент1в молодших курав. - Електронний ресурс. Режим досту-пу:кПр://агскп>е.пЬт>^ау.иа/роНа1/8ос_Оит/¥сИ dpu/psy/2010_82_Mevkivska.pdf.
4. Шчуговська Л.1. Адаптивна концепция математичног освти студент1в ВНЗ 7 конку-рентоспроможшсть випускнимв: методолог1я, теор1я, практика: монограф1я. - Полтава РВВ ПУСКУ, 2008. -153 с.
5. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Пер. с франц. / Ж. Пиаже - М. : Просвещение, 1969. - 659 с.
6. Слепкань З.1. Науков1 засади педагоггчного процесу у вищш школ1 / З. I. Слепкань. - К.: НПУ, 2000. - 210 с.
7. Студенти - образ майбутнього. -Електронний ресурс. Режим доступа: http://institute.gorshenin. ua/news/461_ukraina_i_р olshcha_na_dumku_studentiv.html.- название с экрана.
Резюме. Ничуговская Л.И. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АДАПТАЦИИ СТУДЕНТОВ К ОБУЧЕНИЮ В ТЕХНИЧЕСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ. В
статье исследуются психолого-педагогические основы адаптации студентов к обучению в технических вузах.
Ключевые слова: адаптация, психологическая адаптация, техническое образование, социальная адаптация.
Abstract. Nichugovska L. PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRINCIPLES OF ADAPTATION OF STUDENTS TO STUDY AT TECHNICAL UNIVERSITIES. This paper investigates the psychological and pedagogical principles of adaptation of students to study at technical universities.
Key words: adaptation, psychological adaptation, technical education, social adaptation.
Стаття надшшла доредакци 28.03.2013р.
®
