CC BY
4© МсИ^оузкауа Ь
ВИМОГИ ДО В1ДБОРУ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ЗМ1СТУ МАТЕМАТИЧНО1 ОСВ1ТИ СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНОГО СПРЯМУВАННЯ ВНЗ
Л.1. Шчуговська, кандидат економ. наук, доцент Умверситет споживчо'1 коопераци Украти,
м. Полтава, УКРА1НА
Визначаються сучасн тенденцп у вимогах до змгсту математичног осв1ти студент1в ВНЗ з р1зних фахових спрямувань. З урахуванням специф1ки економ1чног осв1ти студент1в вищих заклад1в осв1ти пропонуеться система спец^альних вимог до зм1сту гх математичног тдготовки.
Осв^а, як одна iз найважливших напрямiв трансформацп сотального ш-телекту сустльства, потребуе перегляду бшьшосп наших уявлень про традицш-ну осв^ню практику тдготовки фахiвцiв у вищих закладах осв^и для рiзних галузей народного господарства. Перш за все це стосуеться змюту осв^и.
Згiдно фiлософського енциклопе-дичного словника "... категорiя змiст, будучи визначальною стороною цiлого, представляе еднiсть уах складових елементiв об'екта, його властивостей, внутрштх процесiв, зв'язкiв, протирiч та тенденцш. I далi... у взаемовщношен-нях змiсту та форми змют представляе рухому, динамiчну сторону цшого, а форма схвачуе систему усталених зв'язкiв предмета" [7, с.612]. Саме тому, нагальною е проблема формування змiсту вищо'1 осв^и за рiзним фаховим спрямуванням взагалi та математично'' зокрема в контекст координацп спiввiдношення мiж нескiнченним обся-гом накопичених людством фактичних знань у певнш галузi, психофiзюлоriч-ними можливостями студентiв та юную-чою жорсткою регламентацiею навчаль-ного процесу з 1'х одержання у вищих навчальних закладах (в подальшому викладi проблема координаци). Аналiз наукових публшацш, вiдомих дослщ-жень, власного досвщу та досвiду iнших викладачiв вузiв дозволяе стверджувати
про те, що iснують рiзнi пiдходи до розв'язання цiеi проблеми (О. Дубовик, С. Клепко, В. Кремень, М. Ледньов, В. Лу-тай, З. Слепкань, Б. Чижевський, М. Шкшь та ш.). Розглянемо детально деяю iз них.
Згiдно Закону Укра'ни "Про вищу осв^у" термiн "змют осв^и" вжива-еться в наступному викладг "Змiст ви-що'' осв^и - обумовлена цiлями та потребами сустльства система знань, умшь i навичок, професiйних, св^ог-лядних i громадських якостей, що мае бути сформована в процес навчання з урахуванням перспектив розвитку сустльства, науки, техтки, технологи, культури та мистецтва.
Змют навчання - структура, зм^ i обсяг навчально'' шформаци, засвоення яко'' забезпечуе особi можливiсть здобуття вищо'1' освгги i певно' квалiфiкацii" [1, с.1].
Враховуючи вищеозначену термь нологiю в подальшому викладi пiд змю-том математично! освiти студентiв еконо-мiчного спрямування вищих навчальних закладiв будемо розум^и науково обгрун-товану систему дидактичного й методично оформленого навчального матерiалу, в якому вщображаються цiлi освiтньоi та професшно'' тдготовки майбуттх фахiв-цiв й узагальнюються вимоги до 1'х кваль фшацшних рiвнiв, компетентности iнших соцiально важливих властивостей та якостей з боку держави, свггового ствтова-риства та споживачiв випускникiв.
У контекст вищеозначеного термь нолопчного пщходу до понягтя "змют математично'1 осв^и" розглянемо iснуючi на сьогодш тдходи до розв'язання проб-леми координацй з урахуванням специи-фiки фахового спрямування вищих нав-чальних закладiв.
Серед них можна знайти й загальнi iдеi щодо вирiшення цiei проблеми, наприклад: "Генеральний процес фунда-менталзаци освiти мае полягати в цшеспрямованш системнiй оргашзацй 11 змiсту на основi поеднання етстемолопч-них, онтолопчних, спецiально-наукових i дидактичних iдей ... потрiбно переносити акценти з засвоення конкретних методик i технiк на освоення загальних способiв аналiзу, проектування i реалiзацii педаго-пчно'1 дiяльностi на вироблення дослщ-ницько'1 позици" [6, с. 159]. Зокрема, у контекст! педагогично! осв^и проблема про-фесiйного становлення особистостi фахiв-ця на методолопчному та теоретичному рiвнях тiсно пов'язана з виршенням питання про необхщнють принципових змiн у змiстi й структурi освiти. I при цьому, важливим е, що "на рiвнi педагопч-но! практики, стандарти професiйноi пщго-товки i професiйного становлення повинт вiдповiдати тим парадигмальним принципам, яю на основi товно! методологи будуть закладенi в теорш i практику педагогiчноi освгти" [6, с. 160].
Вщзначимо, що проблема координа-також активно дослiджуеться науков-цями, методистами та викладачами в кон-текстi удосконалення вищо! технiчноi освiти (В. Загвязинський, М. Згуровський, К. Корсак, Т. Крилова, В. Лихолетов, О. Новиков, В. Онщенко, Ф. Перегудов, Л. Подкользiна, О. Романовський, Л. То-важнянський та ш.).
Наприклад, у деяких iз них вказу-еться, що основна вимога, якш повинна задовольняти математична пiдготовка випускника технiчного вузу - й ушвер-сальнiсть (Т. Крилова). В шших роботах акцентуеться увага на визначенш складни-юв системного тдходу до пiдготовки iнженерiв, яю мають бути не лише профе-
сiоналами в сво'1й галузi, а й квалiфiко-ваними органiзаторами виробництва. При цьому автори вважають, що досягти ща мети можливо за умови, що ще гумашзаци та гумаштаризаци посядуть чiльне мiсце в змiсгi iнженерноi освiти. (Л. Товаж-нянський, О. Романовський, та ш.)
Рiзноманiтним аспектам формуван-ня змюту освiти та вiдповiдного методичного забезпечення процесу навчання мате-матичним дисциплшам студентiв еконо-мiчного спрямування ВНЗ присвячено значна кшьюсть наукових статей, доповь дей та повщомлень на Мгжнародних, Всеукраiнських та науково-методичних конференцiях (Л. Канiщенко, Л. Кчу-говська, I. Смолин, К. Рамська, Ю. Рам-ський, О. Фомина, П. Шеремета, М. Елiз-барашвш та iн.)
Так, наприклад, в статп К. Корсака "Про забезпечення якостi природно-технiчноi осв^и" [2] висловлюеться думка про те, що головним недолшом при викладанш математики студентам не iнженерного чи фiзико-математичного профiлiв е те, що математику викладають спецiалiсти, яю не знають специфiки й застосування в економщ, фiнансах, пси-хологй чи бюлогй. Тому часто заняття з математики зводяться до розгляду основ-них понять, доведення теорем та розв' я-зування задач i вправ iз стандартних "уш-версальних" збiрникiв, що формуе опера-цiйнiсть, логiчне мислення майбутнiх фа-хiвцiв, але дуже мало сприяе формуванню спецiалiста фахового профшю.
Зазначимо, що при розглядi можливих пiдходiв до вирiшення проблеми координацй в змiстi математичноi осв^и та змiстi навчання студентiв ВНЗ, ми намагались вщокремити коло лише тих вимог до формування та структурування й (осв^и) змiсту, що ураховують потреби студентiв в математичних знаннях у контекстi 1х майбутньоi дiяльностi згiдно специфiки вузiв (педагопчних, технiчних та економiчних).
При цьому при проведенш пере-хресного аналiзу вiдомих публiкацiй
© Nichugovskaya L
ото^вно вищеознaченоï проблеми ч^ко визнaчилоcь декiлькa тенденцiй y вимогax нayковцiв-методиcтiв, доошд-никiв проблем вищо'1' оcвiти, виклaдaчiв вyзiв до змюту мaтемaтичноï оcвiти cтyдентiв вищиx нaвчaльниx зaклaдiв.
Оcновними cеpед ник е: необxiд-нicть коpигyвaння ноpмaтивниx прог-paм з мaтемaтичниx диедиплш; нaдaння мaтемaтичномy моделювaнню пpовiдноï pолi в cиcтемi мaтемaтичниx знaнь; поотлення пpиклaдноï cпpямовaноcтi мaтемaтичноï оcвiти.
Ми погоджуемо^ з тим, що y змют мaтемaтичноï пiдготовки студенев економiчного фaxy ВHЗ, поряд iз iншими, мaють знaйти вiдобpaження виявлеш тенденцп, aле пpоцеc ïx pеaлiзaцiï повинен здiйcнювaтиcь з ypaxyвaнням фaxовоï cпpямовaноcтi мaйбyтньоï пpофеciонaльноï дiяльноcтi, тобто y контекеп aдaптивноï концепци мaтемaтичноï оcвiти.
Розглянемо бiльш детaльно шляxи pеaлiзaцiï циx тенденцiй при нaвчaннi мaтемaтичним диcциплiнaм cтyдентiв економiчного профшю ВHЗ. Як уже зaзнaчaлоcь, пеpшa тенденцiя полягae в необxiдноcтi коpигyвaння ноpмaтивниx пpогpaм з мaтемaтичниx диедиплш.
Зayвaжимо, що деpжaвнa пpогpaмa з мaтемaтики для економiчниx cпецiaль-ностей дie з 1997 року й оpieнтовaнa нa пiдготовкy бaкaлaвpiв з економши i тд-пpиeмництвa, i не мae cyттeвиx ввдмш-ностей щодо cтpyктypи тa змicтy поpiв-няно з деpжaвною пpогpaмою 1984 року, xочa й доповнета деякими додaтко-вими темaми, яю пеpедбaчaють розв'я-зyвaння зaдaч пpиклaдного змicтy, мaте-мaтичне моделювaння проблемна от-тyaцiй тa розкриття економiчноï доцшь-ноcтi одеpжaниx piшень.
При цьому, можнa конcтaтyвaти про те, що деpжaвнa пpогpaмa з мaтемa-тики для економiчниx cпецiaльноcтей офщшно оpieнтовaнa нa пpиклaдний xapaктеp ïï вивчення в поeднaннi з вaго-мою зaгaльною мaтемaтичною тдготов-кою cтyдентiв. Р&зом з тим, вpaxовyючи
знaчний ïï обcяг (об'емний теоретичний мaтеpiaл i виcокi вимоги до пpaктичниx нaвичок i вмiнь студенев), cлiд вiдмiти-ти, нa ташу думку, зaнaдто короткий теpмiн pеaлiзaцiï пpогpaми - три пеpшi ^мее^и, xочa до 1990 року студенти економiчниx cпецiaльноcтей вивчaли мaтемaтичнi диедиплши протягом пеpшиx шеcти cемеcтpiв.
Слщ пiдкpеcлити, що при цьому, не пеpедбaченa дифеpенцiaцiя piвня мaте-мaтичноï оcвiти cтyдентiв в yмовax бaгa-тоcтyпеневоï пiдготовки фaxiвцiв (оpieн-тaцiя тiльки нa cтyпiнь бaкaлaвpa), тобто, нaпpиклaд, для мaгicтpa з економши тa пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi piвень мaте-мaтичниx знaнь не перевищуе бaкaлaвp-cький, що нa нaшy думку, зтачно знижуе якicть пpофеciонaлiзмy мaйбyтнього фaxiвця зi cтyпенем мaгicтpa.
Вщомо, що yпpaвлiння якicтю -один iз пpиоpитетниx нaпpямiв розвит-ку бiльшоcтi cиcтем оcвiти pозвинyтиx кршн. Але, як покгзуе пpaктикa, знaчнa yвaгa i зycилля фaxiвцiв y цьому процеа концентpyютьcя нa коpигyвaннi змicтy пpофеciйноï пiдготовки cтyдентiв ВГО в контекcтi вiдповiдноcтi нacтyпним позищям. По перше, це вiдповiднicть галузевим cтaндapтaм вищо'1' оcвiти (вiд-повщшстъ Стaндapтy). По друге, це до-cягнення можливоcтi мaкcимaльного викоpиcтaння шагеми пpофеciйниx знaнь, одеpжaниx cтyдентaми y ВГО, в мaйбyтнiй дiяльноcтi. По трете, це вщпо-вiднicть критерш ефективноcтi можли-виx зaтpaт (розумовж, фiзичниx, мaтеpi-aльниx тa зaтpaт необxiдного чacy тощо).
При цьому, бшьшють вищиx нaв-чaльниx зaклaдiв y cво'ïй дiяльноcтi нaмaгaeтьcя pеaлiзyвaти caме першу позицiю - "вщповщшсть Стaндapтy", що знaчно легше для ycix cтpyктypниx пiдpоздiлiв вузу. Це обумовлено тим, що згiдно Стaндapтiв (гaлyзевиx) оcвiт-нi тa квaлiфiкaцiйнi вимоги до ви-пycкникiв певного профшю обмежують-cя виробленням функцш тa типовиx зaдaч дiяльноcтi, a тaкож пеpелiком yмiнь тa тавичок виpiшення зaвдaнь
професшно' дiяльностi.
Але, як на нашу думку, то дотриман-ня стратеги "вщповщшсть Стандарту" в математичнiй освт як фундаментальнiй складовiй економiчноi, утфшуе процес пiдготовки спецiалiстiв, не враховуе дина-мiки ринку працi, тобто обмежуе можли-востi реалiзацii шших стратегий досягнен-ня якiсних змш в реформуваннi вищо' освiти. Це ствзвучно ще", викладенiй в статп В. Лихолетова "Iнварiангна компонента дiяльносгi знання в професiйнiй освт". "Змют освiти, де головною була щея про простоту свiту та його пiдпорядку-ванню причинним зв' язкам, що знаходило вiдображення в знаннях, придатних для розв'язання задач в стандартных ситуащях, все бiльш суперечить умовам динамiчностi. Потрiбнi новi моделi орiентованi на творчiсть, дiяльнiсне знання" [4, с. 10].
Саме тому, особливо'' актуальносп в технологиях навчання i виховання набувають "моделi суб'ект-суб'ектно' взаемоди", що базуються на положен-нях особистюно' орiентацii освiти, якi й створюють методолопчну основу для впровадження професшно-компетент-нiсних моделей математично'' тдготов-ки студентiв ВНЗ.
Друга тенденщя, як зазначалось, полягае в провщнш ролi математичного моделювання в системi математичних знань сучасно'' вищо'' осв^и взагалi та економiчноi у тому чист.
Зокрема, в багатьох наукових публь кацiях висловлюеться думка про необхщ-нiсть перебудови змiсту сучасно' вищо'' освiти таким чином, щоб дати студентам всiх спецiальностей т базовi знання з сучасно'' вищо' математики, яю необхiднi для устшного оволодiння методом структурного математичного моделювання (Л. Панченко, Л. Ткаченко).
Особливо'' актуальносп ця проблема набувае в контекст1 реалiзацii адаптивно' концепцii математично' освiти студенпв економiчного спрямування ВНЗ. Розгля-даючи математичне моделювання як невщ'емну компоненту математично'' освi-ти студенпв економiчних спецiальностей i
як складову математично'' пiдготовки з таких дисциплш як "Вища математика", "Теорiя ймовiрностей", "Математичне програмування" та "Дослiдження опера-цiй", необхiдно бiльше уваги придiляти проектуванню методичних стратег1й щодо навчання математичного моделювання.
Вибираючи шляхи для реалiзацii навчання математичному моделюванню у виглядi схеми "мета - засоби - результат", ми орiентуемося на теоретичний базис методологи математичних знань, який полягае в 'х ушверсальносп, тобто в можливосп застосування 'х до дослiдження об'ектiв рiзноi природи та аналiзу рiзноманiтних типiв взаемо-зв'язкiв i взаемозалежностей мiж еко-номiчними, соцiальними та iншими чин-никами, що, в свою чергу, вимагае ч^ко'' структуризацii навчального мате-рiалу. I тому, iз аналiтичного огляду типових дiючих програм дисциплiн математичного циклу важливо актуаль зувати т роздiли, в яких передбачаеться використання математичного моделю-вання як методу дослiдження i як методу навчання математичним дисципшнам студенпв економiчних спецiальностей.
Для цього необхщно: видiлити коло значущих завдань, для розв'язування яких студентам економiчного спрямування знадобляться знання, навички та умшня застосовувати методи математичного моделювання як в процеа розгляду безпосередньо навчальних, пошуково-дослщницьких проблем, так i в майбутнш професiйнiй дiяльностi; сформувати базо-вий банк моделей - сукупшсть матема-тичних моделей, що будуть сприяти прийняттю оптимальних рiшень в управ-лiнськiй економiчнiй дiяльностi; вироби-ти методичну стратег1ю опанування методолопею математичного моделювання, що базуеться на типологи математичних вправ i завдань, виконання яких обумовлюе змiст навчального процесу й узгоджуеться з ведучою трiадою маг1стрального напряму навчання: "базова математична пiдготовка - мотиващя (й прагматичний аспект) - iндивiдуалiзацiя
© МсИ^оузкауа Ь
(особистiсто-дiяльнiсний аспект)".
Отже, стратегiчна програма з мате-матичного моделювання в контекстi адаптивноi концепци математичноi освiти мае реалiзовуватись принаймт у трьох й аспектах, а саме: тдвищувати базовий рiвень математичних знань на основi використання математичного моделюван-ня як методу навчання; озброювати студентiв методолопчною основою прове-дення наукових досшджень та й практик-ним застосуванням у рiзноманiтних напрямках п^^темни^^ дiяльностi (наприклад, у маркетинговых досшджен-нях тощо); надавати можливiсть кожному студенту вщчути себе суб'ектом рiвно-партнерського ствроб^ництва у спшь-ному, дидактично оргашзованому викла-дачем навчальному процеа, розв'язання навчальних, навчально-пошукових та дослiдницьких завдань.
Виявлена третя тенденцiя вимагае посилення прикладного характеру мате-матичноi освiти в контекст потреб студентiв як майбуттх фахiвцiв в певнiй галузi народного господарства, тобто структурування змiсту щодо теоретична й практичноi пiдготовки фаивщв з математичних дисциплш вiдповiдно до умов ринку, потреб суспшьства та вдив^альних iнтересiв студентiв тощо. Ё реалiзацiя в межах адаптивноi концепци математичноi освiти студентiв економчних специальностей ВНЗ вiдповiдае однiй iз стратепй управлiння якiстю - вiдповiдностi використання у майбутнiй дiяльностi.
Слiд особливо вщзначити, що сер-йозною проблемою математичноi освiти була i е орiентацiя на узагальнену освiту та навчання абстрактними поняттями, якi хоча перюдично й модернiзуються за рахунок нових iдей, теорiй, методiв, але все ж таки не направлен на формування навичок застосування математичних знань до конкретних практичних ситуацiй. Тому математичнi знання мають носити бшьш прикладний, прагматичний характер, що сприятиме формуванню рацюнального мислення молодих людей, майбутнiх фахiвцiв в умовах ринково! економiки й
вщповщно вiдображатись цiлями навчання математичних дисциплш.
Зауважимо, що це зовам не означае, що прикладний характер е приоритетна цшь навчання
математичним дисциплшам, тому що мова може йти лише про оптимальну реалiзацiю в навчальному процесi й складових, а саме: прагматичноi, виховно'1, осв^ньо'! й розвиваючоi вiдповiдно до виховання, учшня i розвитку та розумшня 1х значущостi для формування особистосп спецiалiста економiчного фаху згiдно сощальних потреб суспiльства й потреб студента, майбутнього спещалюта.
Четверта тенденцiя свщчить про необхiднiсть забезпечення адаптивноi концепцй математичноi освiти сучасними iнформацiйних та комп'ютерно-орiен-тованими технологiями навчання. Вона обумовлена необхщтстю урахування "вимоги затрат" як рацюнального поеднання iнтелектуальних зусиль, психофiзичних можливостей, матерiаль-них затрат та економи часу тощо для уах учасник1в навчально-виховного процесу.
Отже, вищевикладеш загальнi тенденцii в формуванш змiсту матема-тично'1 освiти студенпв вищих навчальних закладiв з урахуванням специфiчних особливостей економiч-ного вузу посши чiльне мiсце в системi вимог до математичноi пiдготовки майбутшх фахiвцiв в межах адаптивноi концепци математичноi освiти.
Але, на нашу думку, в систему вимог доцшьно ввести ще й спещальт вимоги, що в значнш мiрi забезпечують якiсть параметрiв функцiонування цiеi концепцй стосовно вщбору та структурування змюту математичноi пiдготовки студентiв еконо-мiчного фаху вищих навчальних закладiв, а саме: вимога проектування зм1сту матема-тично! освiти на основi юнуючих i очiку-ваних у перспективi потреб суспiльства, замовник1в i безпосередтх споживачiв освiтянських послуг вiдповiдно до концепци розвитку вищого навчального закладу у сферi якостi (стратепя "вiдповiдностi
прихованим потребам"); вимога до оргат-заци 3MiCTy навчально'1 даяльносп, яка забезпечуе студентiв "критичною масою" математичних знань, навичок та умшь тощо, тому що процес генераци власних iдей можливий лише за умови накопичення певного обсягу дшових знань, тобто ïx критично'1 маси; вимога до сгруктуризаци навчального матерiалу в контексгi надання студентам сукупносп базових знань з математичних дисципшн, необxiдниx для успiшного оволодiння методолопею мате-матичного моделювання як методу науко-вого дослiдження та як методу навчання; вимога до взаемоузгодженосп змпсту математичних та профеайнскрентованих дис-циплiн у контекст! потреб останых та створення на цш основi мобiльниx iнтегра-щйних курав (наприклад, "Методолопчт основи математичного моделювання еко-номiчниx систем" або "Методи математич-ного прогнозування ^естицшш! дiяльносгi пщприемств" тощо); вимога до здшснення студентських наукових мiнi-дослiджень як невщ'емжи складовоï змiсгу навчальноï дяльносп; вимога до забезпечення якосп вах складових елеменпв навчально-вихов-ного процесу студенев при навчаннi матема-тичним дисциплiнам.
Отже, резюмуючи вищевикладене можна стверджувати, що лише оптималь-не сполучення загальних та спецiальниx вимог до вщбору й структурування змюту математичноï освiти й творчий тдхщ до
1х реалiзащi на 0CH0Bi адаптивно! концепцл математично'1 освiти сприятиме пiдвищенню якостi пiдготовки майбутнiх фахiвцiв eK0H0Mi4H0r0 спрямування ви-щих навчальних закладiв.
1. Закон Украгни "Про внесения змт i доповнень до Закону Украгнськог РСР "Про освту". - К. : Генеза, 1996. - 36с.
2. Корсак К. Про забезпечення якостi природно-техтчног освти // Вища освта Украгни. - 2002. - №1. - С.40-47.
3. Крилова Т.В. Проблеми навчання математики в техтчному вузi. Монографiя К. : Вища школа, 1998. - 438с.
4. Лихолетов В. Инвариантные компоненты деятельности знаний в профессиональном образовании // Alma mater. - 2002. - №2. - С. 10-15.
5. НгчуговськаЛI Математичне моделювання в систем економчног осати: Монография
- Полтава РВВ ПУСКУ, 2003. - 289с.
6. Орлов В.Ф. Професшне становлення вчителя як теоретико-методологiчна проблема //Матерiали Всеукрагнськог науково-прак-тичног конференцп "Проблеми Вищог педагог-ачног освти у свiтлi ршень II Всеукрагнського з'гзду прсцрвнитв освгти. - К.: НПУ iM. МП. Драгоманова. - 2002. - Ч.3 - С.159-162.
7. Философский энциклопедический словарь. - М. : Сов. энциклопедия. -1983. - 740с.
8. Ashley R. On the Usefulness of Macroeconomic Forecasts as Inputs to Forecasting Models // Journal of Forecasting.
- 1983. - №2 - P. 211-223.
Резюме. Ничуговская Л.И. ТРЕБОВАНИЯ К ОТБОРУ И СТРУКТУРИРОВАНИЮ СОДЕРЖАНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ СТУДЕНТОВ ЭКОНОМИЧЕСКОГО НАПРАВЛЕНИЯ ВУЗОВ. В статье определяются современные тенденции в требованиях к содержанию математического образования студентов ВНЗ из разных профессиональных направлений. С учетом специфики экономического образования студентов высших учебных заведений предлагается система специальных требований к содержанию их математической подготовки.
Summary. Nichugovskaya L. REQUIREMENTS TO THE SELECTION AND STRUCTURE OF THE CONTENT OF MATHEMATICS EDUCATION OF BUSINESS STUDENTS. The article defines the current tendencies in the mathematical education of higher education establishments students in various majors. The specific system of special demands towards the mathematics preparation content in consideration of the economic education are offered.
Haàiuwna do pedaKuiï 15.11.2005p.
