CC BY
5ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТ1 МАТЕМАТИЧНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В У Л1ЦЕЯХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Т.Я.Дворянин, вчитель,
Львiвський eu0H0Mi4HuU лщей, м. Львiв, УКРА1НА
Уроботг дослгджено особливостг наступностг математичног тдготовки майбуттх економс mie у лщеях та вищих навчальних закладах. Показано, що лщей е ключовою ланкою у модел1 наступ-ност1 математичног тдготовки майбуттх економiсmiв. Видыено умови насmупносmi математичног тдготовки майбутшх економiсmiв.
Ключов1 слова: наступтсть, принцип насmупносmi у навчант, математична тдготовка, майбутн економiсmи, зм^т освти, економiчний лщей.
Одтею з визначальних вимог упрова-дження ступенево1 осв^и е принцип насту-пносп у подант навчального матерiалу. Реатзащя цього принципу е важливим чинником тдвищення ефективносп освгги, що забезпечуе яюсну пiдготовку спещалю-т1в протягом короткого часу. Наступтсть передбачае максимальне використання на кожному з етатв навчання попереднiх до-сягнень, що потребуе реалiзащi шжпред-метних зв'язюв, послщовного вивчення окремих дисциплiн, роздiлiв, тем i стввщ-ношення ix змiсту. Найбiльш важливими е аналiз змiсгу освiти, вибiр методiв навчання, способiв ощнки знань, умiнь i навичок учшв [1, с.104-105].
На егапi стрiмкого економiчного роз-витку сучасного суспшьства особливой уваги заслуговуе тдготовка висококваль фiкованиx фаxiвцiв, зокрема економiчного профшю. Ефективнiсть роботи майбут-нього економ^а значною трою залежить вiд рiвня його математично'1' тдготовки, так як економiчний аналз все бiльше бу-дуеться на використаннi та впровадженн математичних моделей. Тому забезпечен-ня ефективно'1' неперервноi математично'1' тдготовки майбуттх економют1в е основою для ix подальшо'1' устшно1' трудовой дiяльностi. Тим не менше iснуе ряд супе-
речностей м1ж вимогами до знань у ВНЗ i рiвнем шкiльноi п1дготовки.
Як зазначае Л.Гусак [2], «математика в економiчниx ВНЗ повинна вийти зi стану допомiжноi навчальноi дисциплiни, вивчення яко'' потрiбне не тiльки для розу-мiння окремих спецiальниx предмепв, а й для розвитку логичного й абстрактного мислення. Математична п1дготовка повинна стати штегрованим компонентом компетентносп майбутнього економiста, а в процес навчання математики мають створюватись умови для формування професiйноi культури фаxiвця».
Дослiдженнями наступносп навчання у 50-т1 роки ХХ столiтгя активно займали-ся як педагоги, так i психологи (Б.Г.Ананьев, А.К.Бушля, Ш.I.Ганелiн та ш.), у 70-ii роки проблему дослщжували К.Г.Делiкатний, О.Г.Мороз та rnmi. Останнiм часом у зв'язку з реформами в осв^нш галузi знову виникла необxiднiсть визначити оптимальнi шляхи реалзаци наступносп навчання у загальноосв^нш школi й ВНЗ.
Проблемам навчання математики у вищих закладах освгш присвячено досш-дження В.Гнеденка, Г.Бевз, В.Бевз, Г.Дутки, М.Бурди, З.Слепкань, М.Шюля, Г.Бiлянiна, кг^здиово'!', Н.Тарасенковоi, Ю.Ткач, О.Хрусталева та iн. Водночас,
проблема насгупносп математично1' пщго-товки майбутнiх економiсгiв дослщжува-лася епiзодично, або у цикш природничих дисциплiн. Окремi аспекти й висвiтленi в роботах А.Абрамово1', О.Аменда, Ю.Васильева, Н.Грами, ЛКуракова, М.Мали-шева, Л.Мельниковой АНамчука, В.Розова, ЬСасово! та iнших (економчне вихован-ня учив), Г.Ковальчук, О.Кравчук, Ю.Палюна, О.Падалки та iнших (економiч-не виховання сгуденпв).
Мета статт1 - досл1дження особливо-стей наступностг математичног тдго-товки майбуттх економ1ст1в у лщеях та вищих навчальних закладах.
Сучасний економют повинен волод^и математичним мисленням, збирати та опрацьовувати за допомогою комп'ютера велию масиви статистичних даних, вмiти будувати математичт моделi економiчних процесiв з метою аналiзу ситуаци та при-йняття ршення для прогнозу. Математич-на освта економiстiв, фiнансистiв та ш-ших фахiвцiв у вищих навчальних закладах певного рiвня акредитаци - проблема багатоаспектна. Так, математична тдгото-вка молодших спецiалiстiв у ВНЗ 1-П рiв-тв акредитаци здшснюеться як на базi основно! так i старшо! школи. Студенти, яю вступили до ВНЗ ГШ-1У рiвня акредитаци пiсля закшчення основно! школи, вивча-ють курс «Математика» (що включае про-граму середньо! загальноосв^ньо'1 школи), вибрат питания вищо'1 математики, лшш-не програмування, теорш ймовiрностей, математичну статистику та економетрш, яю необхiдиi для опанування фаховими дисциплшами i майбутньоi практичноi дiяльносгi [4].
К.Гнездiловою [3, с.68], був проведений аналiз результатiв опитування студен-тiв економiчних спецiальносгей, який дае тдстави стверджувати, що у насгупносп методiв i форм навчання шж загальноосвь тньою школою та ВНЗ сулеи суперечно-сгi. Реалзащя насгупносп навчання в ланках «загальноосв^ня школа - ВНЗ» мае проявлятися передусiм у готовносгi випу-скниюв шкш до навчання у ВНЗ, у здатно-сгi сгуденпв до сисгематично'1 розумово'1
пращ, яка е також не менш важливою, тж знання, aгриманi в школь У процес пода-льшо'1 професшно'1 адаптаци штелектуаль-на праця е невщ'емною часгиною сганов-лення майбутнього фахiвця, здатного до творчо'1 самостшно'1 дiяльностi.
На основi проведеного опитування ви-кладачiв та сгудеитiв було видшено ряд суперечностей пов'язаних iз вщмшностя-ми навчального процесу школи й ВНЗ [3], зокрема:
- мiж особливосгями навчального процесу у вищому навчальному закладi та загальноосв^тй школi, особливо мiж змь стом i характером самостшно'1 роботи;
- мiж вимогами до знань у ВНЗ i рiв-нем шкшьно1' пiдготовки;
- мiж обсягом навчально1' шформаци в загальноосвiтиiй школi i ВНЗ;
- мiж постiйно зростаючими вимогами до пiдгaговки фаивця, появою нових галузей наукових знань та можливостями матерiального забезпечення навчально-виховного процесу;
- мiж формами i методами ощнюван-ня навчально'1 дiяльностi у школi i ВНЗ, що викликано впровадженням модульно-рейтингово1' системи;
- мiж недостатньо активною позищею учня у навчальному процесi школи на ета-пi контролю i необхiднiсгю презентувати власт знання у модульно-рейтинговiй си-стемi ВНЗ.
Ми вважаемо, що на сьогодтшнш день юнуе великий розрив мiж вимогами вищих навчальних закладiв та рiвнем ви-пускниюв, що повною мiрою стосуеться математично1' пiдгaговки майбуттх еко-номiстiв. У рамках середньо'1 загальноосвь тньо'1 школи вивченню економiки прид^-еться надзвичайно мало навчального часу, а математичш моделi в економiчних про-цесах не вивчаються взагаль У вищих навчальних закладах економiчного профiлю вимоги до математично'1 пiдготовки е зна-чно вищими, що потребуе вiд студента значних зусиль для того, щоб встигати за-своювати матерiал. У той же час у ВНЗ ще активний процес вивчення можливостей
3acrocyBaHHH MaTeMaTunHoro anapaTy y gu^Hnnmax npo^eciMHoro цнкпy, Hanpu-Knag, b eKOHOMiHHOMy aHani3i. BenuKHH o6-cHr HOBoro HaBnanbHoro Marepiany nacre npu3BogHTb go Toro, ^o crygeHTH He 3a-cBororoTb noTy^Horo MaTeMaTunHoro anapaTy, a oTpuMyroTb nurne noBepxHeBi 3HaH-hh. TaKa curya^H cKnagaeTbcH b 3B'H3Ky 3 thm, ^o CTygeHTH He MaroTb Hane^Hoi Ma-TeMaTHHHoi mgroTOBKH, HKa noBHHHa 3a6e3-nenyBaTHca b пpoцeci HacrynHocri ocBiTH, 3oKpeMa MaTeMaTunHoi. oahhm i3 Mo^nu-bhx mnHxiB BupimeHHH gaHoi npo6neMH crano CTBopeHHH npo^inbHux crapmux Kna-ciB, a6o cne^arn3oBaHux HaBnanbHux 3aKna-giB, 3oKpeMa .n^eiB, ^o BH3HaneHo KoH^n-Hiero npo^inbHoro HaBnaHHH b YKpaiHi.
CrapmuM mKinbHHH BiK y 3aranbHoMy xapaKTepu3yeTbCH hk nepiog craHoBneHHH $i3unHoi i po3yMoBoi 3pinocri. Y ui poKu 3aKpinnroroTbcH i po3BHBaroTbcH gam Ti 3py-meHHH b 3aranbHoMy xapaKTepi oco6Hcrecri, b ii iHTeneKTyanbHin i eMo^HHo-BonboBiM cnpHMoBaHocri, HKi HaMiTunucH b crapmoMy nigniTKoBoMy Biui. ^hh crapmux mKonapiB xapaKrepHoro e cxunbHicrb go cBigoMoi pe-rynH^i aKTuBHocri, noB'H3aHoi 3 bh^hm piB-
HeM ix caMocBigoMocri [5].
CborogHi mKona He Mo^e 3By3HTH cBoro gianbHicrb nume go HagaHHH 3aranbHoi ce-pegHboi ocBiTu. Y nepiog cyTTeBux co^arn.-Ho-eKoHoMinHux nepe6ygoB oco6nuBoi aK-TyanbHocri Ha6yBae HaBnaHHH crapmoKnac-hhkIb y cne^am3oBaHHx npo^inbHHx Kna-cax, ge e Mo^nuBicrb 3a nopiBHHHo KopoT-khh nac o6paru npo^eciMHHH HanpHMoK, ogep^aru Heo6xigHi 6a3oBi 3HaHHH, Bupo6u-th BMiHHH, c^opMyBaru HaBunKH, poзвннyтн npo^eciHHi ginoBi HKocri. 3aranbHoocBiTHi mKonu, n^ei b cniBgpy^Hocri 3 bh^hmh HaBnanbHuMu 3aKnagaMH nponoHyroTb yn-hhm mupoKHH Bu6ip npo^iniB HaBnaHHH. BenuKHM nonuroM KopucryroTbcH cne^ani-3oBaHi Knacu eKoHoMinHoro npo^inro, ge aKTyanbHoro npo6neMoro numaeTbcH $op-MyBaHHH eKoHoMinHux 3HaHb ynHiB b yMo-Bax goBy3iBcbKoi nigroTOBKH [6].
HaM6inbm e^eKTHBHo peani3yeTbcH npo-6neMa HacTynHocri HaBnaHHH b ni^Hx, riM-Ha3iax, npo^inbHux Knacax crapmoi mKonu.
Ui 3aKnagu MaroTb HaHBH^i noKa3HHKH BcTyny go BH3 3a paxyHoK 3giMcHeHHH npo^opieHra^HHoi po6oTH Ta rnu6oKoi npo^inbHoi nigroroBKu ynHiB go HaBnaHHH b HacrynHiH naнцi ocBiTH. CaMe y mKonax Ta-Koro Tuny $opMu h Merogu HaBnaHHH HaM-6inbm Ha6nu^eHi go $opM i MerogiB HaBnanbHoro npoцecy y BH3. CTBopeHHH KoMnne-KciB «.rn^H - BH3» gae Mo^nuBicrb po3B'H3aTu Hu3Ky npo6neM, cepeg hkux bu-HBneHHH TanaHoBuToi Monogi y BroHanernM npo^eciMHiM c^epi.
BunycKHuKu niцeiв, Ha BigMiHy Big bu-nycKHuKiB 3aranbHoocBiTHix mKin, MaroTb Ha6araTo HKicHimy nigroToBKy 3 gнcцнnniн, ^o y Bu^iM mKoni BigHeceHo go npo^eciM-ho cnpHMoBaHux, ocKinbKu y poni BnureniB BucrynaroTb BuKnagani BH3, ynHi Kpa^e o3HaMoMneHi 3 npuMoMaMu caMocTiMHoi po-6otu, ^o cKoponye nac aganra^i y BH3 nopiBHHHo 3 iHmuMu crygeHTaMu [3, c. 85].
nonpu BenuKuM o6cHr HayKoBux gopo-6ok ^ogo opгaнiзaцii HaBnanbHoro npo^cy 3 MaTeMaTuKu y BH3 eKoHoMinHoro cnpH-MyBaHHH, BBa^aeMo, ^o Kypc MaTeMaTuKu gnH MaM6yTHix eKoHoMicTiB y bu^mx HaBna-nbHux 3aKnagax ^e HegocTaTHbo po3po6ne-hhh 3a MeToguKoro i ^opMaMH opгaнiзaцii Moro BHBneHHH, a caMe: He o6rpyHToBaHo poni i Mic^ Ko^Horo po3giny MaTeMaTHKH b 3aranbHoMy Kypci; He po3po6neHo norinHux npннцнniв Big6opy 3Micry i po3Mi^eHHH Ta B3aeMo3B H3KiB Mi^; oKpeMHMH TeMaMH Ta po3ginaMu; He BH3HaneHo piBHiB BHKnagaHHH TeopeTunHoro MaTepiany. HaBnanbHi MaTe-MaTunHi gнcцнnniнн b cyKynHocri oxon-nroroTb 3HanHy nacTHHy ^yHgaMeHTanbHoi cKnagoBoi eKoHoMinHoi ocBiTH y BH^oMy HaBnanbHoMy 3aKnagi. OcKinbKH b crpyKTy-pHoMy nnaHi 3MicT ^yHgaMeHTanbHoi ocBiTH xapaKTepu3yeTbcH nepm 3a Bce cucreMoro HaBnanbHux gнcцнnniн i ixHiMH B3ae-Mo3B H3KaMH, to цeн piBeHb ii opram3a^i goцinbнo po3rnHgaTH hk ochobhhh. Qr^e, 3aranbHy npo6neMy HaBnaHHH MaTeMaruKH MaM6yTHix eKoHoMicriB cnig ^opMynroBaTH hk nomyK BignoBigHocri Mi^; cneцianbнicтro, 3a HKoro npoBoguTbcH HaBnaHHH, i thmh Ma-TeMaTHnHHMH 3HaHHHMH i BMiHHHMH, HKHMH ^axiвeцb noBHHeH BonogiTH. CBoe eMnipun-
(6D
не розв'язання ця проблема знайшла поки що тшьки у фiзико-техиiчиiй освiтi. У ма-тематичному забезпеченнi пiдготовки фа-хiвця економiчного профiлю розв'язання ще! проблеми через й складний гносеоло-пчний характер i рiзноманiтиу аспектнiсгь математичного забезпечення е доволi спрощеною, а iнодi 11 практично немае зовам [7, с. 159-160].
Забезпечення цшсносп та насгупносп у змют навчання математики можна дося-гти лише у випадку тюно! ствпращ вищих навчальних закладiв та профшьно! старшо! школи, зокрема спецiалiзованих лще'1в. Наявтсть такого типу закладiв дозволяе максимально наблизити умови навчання до такого як у економiчному ушверситеп. Так, професiйна орiентацiя в економiчно-му лще'1 сприяе ретельшшому вивченню спецiальних дисциплiн. Майбутнiй еконо-шсг у лще! вивчае математику докладшше тж у середтй школ^ а тому вступае до вищого навчального закладу з кращим рь внем пiдготовки з математики.
Наступтсть у навчанн е зв'язком мж елементами та етапами процесу навчання. Вона е умовою неперервносп навчання й саморозвигку, необидною умовою зросган-ня рiвия знань, оптташзавд даяльносп вчиге-ля i учтв. Промiжною ланкою, яка здатна забезпечити належну наступтсть матема-тично! пiдготовки майбуттх економiстiв е профiльиi старшi класи. Тим не менше профiльиi класи здатш лише частково забезпечити належну тдготовку учтв, так як форма навчання залишаеться такою як у загальноосв^шх класах. Особливе мiсце в тдготовщ майбуттх фахiвцiв економiч-ного профшю займають спецiалiзоваиi на-вчальш заклади, основними серед яких е лще! економiчного спрямування. З огляду на наступтсть математично! пiдготовки майбуттх економiсгiв лiцей е оптималь-ним ршенням, яке дозволяе здiйснити адекватний перехiд вiд учшвсько! парти до сгудентськоi лави. Тим не менше сучас-ний економiчний лщей не е щеальною системою та мае сво! недосконалосгi, яю не-обхiдно коригувати.
На нашу думку для ефекгивно! ств-пращ мiж вищим навчальним закладом та лщеем необхiдно враховувати таю вимоги щодо забезпечення наступност навчан-ня:
• коригування вхщних вимог до всту-пниюв ВНЗ;
• навчання учтв, що обрали економь чний напрям тдготовки у спецiалiзованих закладах - лщеях;
• спрямування учтв на самостшну роботу;
• узгодження навчальних програм та плашв лщею та ВНЗ;
• спшкування учтв лще'1в та сгуденпв ВНЗ (семшари, третнги, кругл сголи, ¡.т.д.);
• залучення учтв до науково! роботи спшьно ¡з студентами;
• ознайомлення учтв лiцею ¡з мате-матичними дисциплiнами, що читаються у ВНЗ.
Упровадження цих вимог у навчаль-ний процес забезпечить на належному рь вн наступтсть математично! тдготовки майбутнiх економiстiв. У насгупносп ма-тематично! тдготовки важливим моментом е сгворення "щеально! моделГ', роль яко! на початковому етапi може виконува-ти модель «лщей -ВНЗ». Детальний опис тако! моделi, а також виявлення вах 11 по-зитивних та негативних складових дозволить вказати на недолши оргатзаци навчального процесу з математики у профь льних економiчних класах сгаршо! школи та шших закладах (гiмназiях, коледжах тощо), як! утворюють розрив м1ж матема-тичною тдготовкою в закладах середньо! осв!ти та вищих навчальних закладах.
До подальших дослiджень вщносимо побудову моделi насгупностi математич-но! тдготовки в економiчних лщеях та ВНЗ економiчного проф!лю.
1. Мамрич С.М. Ступенева тдготовка фах1в-ц1в у навчально-науково-виробничих комплексах (на прикладI радютехтчних спещальностей) : Дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Степан Миколайович Мамрич. - К., 2001. - 243 с.
2. Гусак Л.П. Професшна спрямоватсть навчання вищог математики студент1в економ1чних спец1альностей : автореф. дис. на здобуття наук.
(69)
ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теор1я i методика професшноi oceimu» / Л.П.Гусак. — Вт-ниця, 2007. — 20 с.
3. Гнездтова К.М. Формування гоmовносmi майбутнього вчителя математики до забезпечен-ня насmуnносmi навчання у загальноосвтнш школi i вищому навчальному закладi: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Юра Миколагвна Гнездтова. — Черкаси, 2006. — 243 с.
4. БШтн Г.1. Методична система навчання математики в фiнансово-економiчних коледжах: автореф. дис. на здобуття наук. ступ канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорiя i методика навчання математики» /ГЛ.Бтянт. - К., 2006. - 20 с.
5. Григулич С.М. Самостшна робота старшо-класнтлв з математики в умовах диференцйова-
ного навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступ канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теор1я I методика навчання математики» /С.М.Григулич. - К., 2004. - 20 с.
6. Новжова Л.М. Формування економ1чних знань учтв профтьних клас1в в умовах довузгвсько! тдготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступ канд. пед. наук: спец.: 13.00.09 «Теор1я навчання» /ЛМ.Новжова. -X, 2005. -18 с.
7. Дутка Г.Я. Принцип фундаменталгзацИ та його реал1зац1я у математичнш п1дготовц1 майбу-ттх економ1ст1в : дис. докт. пед. наук: 13.00.04 / Ганна Якгвна Дутка. - К., 2009. - 472 с.
Резюме. Дворянин Т. ОСОБЕННОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ
ПРЕЕМСТВЕННОСТИ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ В ЛИЦЕЯХ И ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ. В работе исследованы особенности преемственности математической подготовки будущих экономистов в лицеях и высших учебных заведениях. Показано, что лицей является ключевым звеном в модели преемственности математической подготовки в лицеях и вузах экономического профиля. Выделены особенности преемственности математической подготовки будущих экономистов.
Ключевые слова: преемственность, принцип преемственности в обучении, математическая подготовка, будущие экономисты, содержание образования, экономический лицей.
Abstract. Dvoryanyn T. FEATURES OF CONTINUITY OF MATHEMATIC ALTRAINING OF ECONOMISTS IN HIGH SCHOOL SAND UNIVERSITIES. In this work the features of continuity of mathematical training of economists in high school sand universities. Shown that the Lyceum is a key element in the model of continuity of mathematical training in high school sand university economics. The peculiarities of the continuity of mathematical training of economists. The use of the principles of continuity, in secondary schools.
Key words: continuity, the principle of continuity in education, mathematical education, future economists, the content of education, economic lyceum.
Стаття представлена професором Г.Я. Дуткою.
Надшшла доредакци 25.05.2012р.
