CC BY
10УДК ЗЗ0.Ш.7:ЗЗб
Kona40Ba K.I.,
acиcтент, ТНУ iменi В.1. Веpнaдcькoгo
УПРАBЛIHHЯ РИЗМОМ ЗНИЖЕННЯ ФIHАHCОBОÏ CTIЙKОCTI НА T^^T^^X ПIДПРИeМCTBАХ
У cтaттi poзглянyтi тpaктyвaння пoняття «физик», «фiнaнcoвий prom», «физик зниження фiнaн-coвoï cтiйкocтi». Зaпpoпoнoвaнo aлгopитм oцiнки тa yпpaвлiння pизикoм зниження фiнaнcoвoï cтiйкocтi тypиcтcькиx пiдпpиeмcтв. Рoзглянyтi метoди мiнiмiзaцiï pизикiв, щo впливaють нa фiнaн-coвy стшкють.
Kлючoвi слова: pизик, фiнaнcoвий prom, yпpaвлiння, pизик-менеджмент, cтpaтегiя, cтpaтегiч-не yпpaвлiння, фiнaнcoвa cтiйкicть, тypиcтcьке пiдпpиeмcтвo.
BCTУП
Фiнaнcoвa дiяльнicть тypиcтичнoгo пiдпpиeмcтвa y вcix ïï фopмax пoв'язaнa з чиcленними p^ зикaми, cтyпiнь впливу якиx нa pезyльтaти ща дiяльнocтi cyттeвo зpocтae в мipy зpocтaння непе-pедбaчyвaнocтi зoвнiшньoгo cеpедoвищa.
Фiнaнcoвi pизики нaйбiльш знaчyщi в зaгaльнoмy пopтфелi пiдпpиeмницькиx pизикiв ^p^^ cькoгo пiдпpиeмcтвa, yпpaвлiння якими e вaжливим чинникoм пiдвищення i пiдтpимaння ïx фiнaн-coвoï cтiйкocтi, a тaкoж icтoтнo впливaють нa piзнi acпекти йoгo cтpaтегiчнoгo poзвиткy.
В cyчacниx yмoвax динaмiчнoгo poзвиткy pинкy тypиcтичниx пocлyг oднieю з нaйвaжливiшиx пpoблем пpи poзpoбцi cтpaтегiï poзвиткy тypиcтcькoгo пiдпpиeмcтвa e пpoблемa promy зниження, a в гipшoмy випaдкy i втpaти фiнaнcoвoï cтiйкocтi. Це, в cвoю чеpгy, веде дo бaнкpyтcтвa тypиcтcькиx пiдпpиeмcтв, щo e негaтивним нacлiдкoм для вcьoгo pекpеaцiйнoгo кoмплекcy.
nOCTAHOBKA ЗАBДАHHЯ
Метою cтaттi e poзкpиття cyтнocтi promy зниження фiнaнcoвoï cтiйкocтi, зaпpoпoнyвaти ме-xaнiзм cтpaтегiчнoгo yпpaвлiння цим pизикoм i poзглянyти метoди мiнiмiзaцiï pro^y зниження фiнaнcoвoï cтiйкocтi.
РEЗУЛЬTАTИ
Нacaмпеpед, визнaчимo виxiдне, бaзиcне пoняття «физик», мaючи нa yвaзi, щo це зaгpoзa, не-безпекa виникнення з6итку в нaйшиpшoмy cенci cлoвa.
Анaлiз екoнoмiчнoï лiтеpaтypи, пpиcвяченoï пpoблемi pro^y [i; 2; З; 4; 5; б] пoкaзye, щo, виxo-дячи з ïï aктyaльнocтi, нaд нею пpaцюe знaчнa чacтинa пpaктикiв тa вчениx-екoнoмicтiв, якi зpoби-ли rpyнтoвнi дocлiдження в цiй cфеpi. Ta^ Двac Г.В., Вiтлiнcкий В.В., Великoiвaненкo Г.1., визш-чaють, щo prom — це oб'eктивнo-cyб'eктивнa i екoнoмiкo-ймoвipнa кaтегopiя, щo вiдoбpaжae cтyпiнь ycmxy (невдaчi) пiдпpиeмcтвa в дocягненнi cвoïx цiлей з ypaxyвaнням впливу кoнтpoльo-вaниx i не кoнтpoльoвaниx фaктopiв пpямиx i звopoтниx зв'язкiв [7; 5].
Щд «pизикoм» poзyмiють ймoвipнicть (зaгpoзy) втpaти пiдпpиeмcтвoм чacтини cвoïx pеcypciв, зниження плaнoвaниx дoxoдiв a6o пoяви дoдaткoвиx витpaт у pезyльтaтi здiйcнення виpoбничoï i фiнaнcoвoï дiяльнocтi [S; 9, c.iQ; iQ, c.257]. Ризик — це ймoвipнicть втpaт (збиткiв a6o недooтpи-мaниx дoxoдiв) y пopiвняннi з вapiaнтoм, пеpедбaчениx пpoгнoзoм (плaнoм, пpoгpaмoю) y зв'язку з неcтiйкicтю i невизнaченicтю екoнoмiчнoгo cеpедoвищa [i]. Лaпycтa М.Г., Шapшyкoвa Л.Г. нa ocнoвi aнaлiзy пiдxoдiв дo тpaктyвaння «pизикy» пpедcтaвникiв клacичнoï шкoли (Дж. Мiлля, Н.У. ^mopa), неoклacикiв екoнoмiчнoï нayки (А. Мapшaллa тa А. niry), cy4aœ^ дocлiдникiв (В. Абчyкa, А. Альгита, Л. Рacтpигинa, Б. Рaйзбеpгa) визнaчaють pизик як «небезпекa пoтенцiйнo мoжливoï, iмoвipнoï втpaти pеcypciв a6o недooтpимaння дoxoдiв пopiвнянo з вapiaнтoм, який poз-paxoвaний нa paцioнaльне викopиcтaння pеcypciв у дaнoмy видi пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi. Ризик — це зaгpoзa тoгo, щo пiдпpиeмець гоне^ втpaти у виглядi дoдaткoвиx витpaт a6o oтpимae дoxoди нижчi зa тi, нa якi вiн poзpaxoвyвaв» [ii, c. 5б].
Кoвaльoв В.В. зaзнaчae, щo «у нaйбiльш зaгaльнoмy виглядi пiд pизикoм poзyмiють ймoвipнicть виникнення збиткiв a6o недooтpимaння дoxoдiв у пopiвняннi з пpoгнoзoвaним вapiaнтoм. Зoкpе-мa, pизик мoже бути визшчений як piвень певнoï фiнaнcoвoï втpaти, якa виpaжaeтьcя: a) у мoжли-вocтi не дocягти пocтaвленoï мети; б) невизнaченocтi пpoгнoзoвaнoгo pезyльтaтy; в) cyб'eктив-нocтi oцiнки пpoгнoзoвaнoгo pезyльтaтy» [i 2].
1Б1
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №2
У багатьох дослщженнях термш «ризик» пов'язуеться з небезпекою потенцшно можливих втрат в р1зних сферах д1яльносп (втрати матер1альних { фшансових ресурс1в, недоотримання доход1в, непередбачеш додатков1 витрати { т. п.) [13]. 1накше кажучи, основна посилка анатзу ризику в будь-якш економ1чнш систем! полягае в його ототожненш з кшьюсно! або вартюно! м1рою небезпеки.
З точки зору стратепчного менеджменту, ризик — можливють виникнення у шдприемства збитюв в результат помилок при вибор! стратеги розвитку { ведення д!яльносп. Виходячи з ви-щевикладеного, шд стратепчним ризиком туристського шдприемства розум1емо можливють не-отримання запланованого прибутку в результат перевищення допустимого ризику, ризику по-милкового вибору 1 нев1рно! оцшки розм1ру { ступеня ризику, ризик нев1рного ршення туристського шдприемства, ризики нев1рного визначення термшв операцш, вщсутност контролю за втратами, нев1рного фшансування втрат, нев1рного вибору способ1в регулювання ризиюв, ризик змши уподобань вщпочиваючих, ризик пол1тичних { еколопчних змш, сезоншсть { пр. При цьому, очевидно, що стратепчш ризики зачшають всю д!яльшсть туристських шдприемств { з певних позицш характеризують яюсть управлшня дослщжуваних шдприемств.
Фшансов! ризики мають об'ективну основу через невизначешсть зовшшнього середовища у вщношенш до туристських шдприемств. Зовшшне середовище включае в себе об'ективш еко-ном!чш, сощальш, пол!тичш, правов! та еколопчш умови, в рамках яких туристське тдприем-ство здшснюе свою д!яльшсть { до динамши яких воно вимушено пристосовуватися. Невизначешсть зовшшнього середовища зумовлюеться тим, що воно залежить вщ множинних змшних, контрагент та ос1б, поведшку яких не завжди можна передбачити з прийнятною точнютю.
З шшого боку, фшансов! ризики мають { суб'ективну основу, оскшьки завжди реал1зуються через людину. Дшсно, адже саме кер1вник, менеджери й економюти туристського шдприемства оцшюють ризикову ситуащю, формують безл1ч можливих результапв, роблять виб1р з безл1ч1 альтернатив { будують стратепю розвитку свого шдприемства. Кр1м цього, сприйняття ризику залежить вщ кожно! конкретно! людини з його характером, складом розуму, психолопчними особ-ливостями, р1внем знань { досвщу в обласп його д!яльносп.
У спещальнш л1тератур1 поширеш два шдходи до трактування фшансових ризиюв. У вузько-му сенс!, фшансов! ризики визначаються як ймов!ршсть виникнення негативних фшансових наслщюв у форм! втрати актив1в, доходу 1 невиконання зобов'язань в ситуаци повно! або частко-во! невизначеност умов здшснення економшо-господарсько! д!яльносп шдприемства — це ризики, що виникають при здшсненш фшансових угод. Зпдно розширеного трактування, фшансов! ризики визначаються як ризики, що виникають у зв'язку з рухом фшансових потоюв в умовах невизначеносп, наслщки яких можуть бути представлен в грошовому вираженш [14].
У свою чергу, фшансова стшюсть туристського шдприемства — це стабшьний фшансовий стан туристичного шдприемства з високою швидюстю грошового обороту та отримання прибутку, що забезпечуеться оптимальним сшввщношенням власного 1 позикового, довгострокового 1 коротко-строкового кашталу, що дозволяе самостшно фшансувати свою д!яльшсть { бути вщносно незалеж-ним вщ негативних внутршшх { зовшшшх фактор1в розвитку ринку туристичних послуг.
Таким чином, ризик зниження фшансово! стшкост (або ризик порушення р1вноваги фшансо-вого розвитку) — це ризик, який генеруеться недосконалютю структури кашталу (надм1рною часткою використовуваних позикових коштв), що породжуе незбалансовашсть позитивного 1 негативного грошових потоюв шдприемства за обсягами.
Також, шд ризиком зниження фшансово! стшкосп пропонуемо розум1ти можливють попршення (банкрутства) фшансового стану туристичного п1дприемства з урахуванням впливу сукупност1 внутр1шн1х { зовшшшх фактор1в, що характеризуються високим ступенем невизначеност1.
Власне до зовшшшх чинниюв, тобто до зовн1шн1х фшансових ризиюв в1днесемо: 1нфляц1йн1 { дефляцшш ризики, як1 визначаються державною фшансовою пол1тикою 1 макроеконом1чною си-туащею в кра!н1; процентн1 { валютш ризики, притаманн1 нац1ональному ф1нансовому ринку в цшому; податков1 ризики, пов'язаш з ф1скальною пол1тикою держави. До внутршшх фактор1в (внутр1шн1х ф1нансових ризиюв) можна в1днести ризик зниження лшвщносп (ризик неплато-спроможност1); оборотн1 ризики; оргашзацшш ризики; ризик зниження рентабельности кредитн1 ризики; 1нвестиц1йн1 ризики.
З метою виявлення ризик1в, як1 в процеш реал1зац1! стратег^' впливають на фшансову ст1йк1сть туристських п1дприемств, автор пров1в експертне опитування пров1дних фах!вщв: начальника та заступника начальника вщдшу ф1нанс1в та економ1чного анал1зу, заступника начальника еконо-м1чного анал1зу та начальника вщдшу економ1ки М1н1стерства курорт1в { туризму АР Крим; го-
152
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2013 - №2
лoвниx екoнoмicтiв тa гoлoвниx бyxгaлтеpiв тypиcтcькиx пiдпpиeмcтв. Екcпеpтaм бyлo зaпpoпo-нoвaнo зaпoвнити aнкетy, в якiй бyлo oцiнити pизики, щo впливaють нa фiнaнcoвy
cтiйкicть тypиcтcькиx пiдпpиeмcтв зa деcятибaльнoю шкaлoю (вiд Q дo iQ бaлiв). Вiдпoвiднo, чим вище ймoвipнicть збиткiв, викликaниx promo!, тим вище йoгo oцiнкa. Результата oпитyвaння нaведенi нa pиc. i.
Оборотш Подaтковi Ризики Iнфляцiйнi Ризики Кpедитнi Вiдсотковi Iнвестицiйнi Ризик Вaлютний
ризики ризики зниження ризики зниження ризики ризики ризики неефективно1' ризик
pентaбельностi лiквiдностi оpгaнiзaцiйноï
структури пiдпpиeмствa
Рис. 1. Pезyльтaти екcпеpтнoï oцiнки cтyпеня впливу pизикiв нa фiнaнcoвy cтiйкicть тypиcт-cькиx пiдпpиeмcтв (Poзpaxoвaнo aвтopoм)
У дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi вaжливим iнcтpyментoм зaбезпечення фiнaнcoвoï cтiйкocтi ^p^^ cькиx пiдпpиeмcтв e кoмплекc зaxoдiв i пpoцедyp yпpaвлiння pизикaми, як впливaють нa ïï piвень. У cyкyпнocтi cтpaтегiя, зaxoди i пpoцедypи yтвopюють coбoю cвoepiдний меxaнiзм yпpaвлiння pизикoм, тoбтo pизик-менеджмент. Ризик-менеджмент являe coбoю cyкyпнicть метoдiв, пpийoмiв i зaxoдiв, щo дoзвoляють певнoю мipoю пpoгнoзyвaти нacтaння pизикoвиx пoдiй i вживaти зaxoдiв дo виключення a6o зниження негaтивниx нacлiдкiв нacтaння такж пoдiй. Оcнoвними зaвдaннями opгaнiзaцiï pизик-менеджментy нa тypиcтичнoмy пiдпpиeмcтвi e: шдвищення фiнaнcoвoï cтiйкocтi; плaнyвaння пpибyткiв; зниження збитюв; oптимiзaцiя пoдaткoвиx плaтежiв; шдвищення ^еди-тocпpoмoжнocтi тa iнвеcтицiйнoï пpивaбливocтi; пiдвищення кoнкypентocпpoмoжнocтi i т.п. Ta-ким чинoм, пpoцеc yпpaвлiння pизикoм включae в cебе нacтyпне:
• виявляти пoтенцiйнo мoжливi для тypиcтcькoгo пiдпpиeмcтвa pизики, якi мoжyть негативш вплинути нa дocягнення cтpaтегiчниx цшей;
• oцiнювaти xapaктеpиcтики мoжливoгo збитку, oбyмoвленoгo пpoявoм фaктopiв pизикy i го-дaльшим небaжaним poзвиткoм годш;
• здiйcнювaти зaxoди щoдo зниження promy дo пpийнятнoгo piвня.
Ha думку aвтopa, yпpaвлiння pизикoм зниження фiнaнcoвoï cтiйкocтi пiдпpиeмcтвa e cклaдo-вoю cиcтеми cтpaтегiчнoгo yпpaвлiння фiнaнcoвoю cтiйкicтю тypиcтcькoгo пiдпpиeмcтвa i pеaлi-зyeтьcя у виглядi нacтyпнoгo aлгopитмy oцiнки тa yпpaвлiння pизикoм зниження фiнaнcoвoï cтiйкocтi тypиcтичнoгo пiдпpиeмcтвa (pra. 2).
Сиcтемa внyтpiшнix i зoвнiшнix меxaнiзмiв мiнiмiзaцiï pизикiв, щo впливaють нa фiнaнcoвy cтiйкicть тypиcтcькиx пiдпpиeмcтв пеpедбaчae викopиcтaння нacтyпниx ocнoвниx метсдов.
Пеpший метoд ycyнення a6o зaпoбiгaння pизикy пoлягae в cпpoбi уникнути бyдь-якoгo йoгo виникнення. Це тайбшьш пpocтий i paдикaльний нaпpям нейтpaлiзaцiï фiнaнcoвиx pизикiв. Вoнo дoзвoляe говнютю уникнути пoтенцiйниx втpaт, пoв'язaниx з фiнaнcoвими pизикaми, aле, з iншo-ro бoкy, не дoзвoляe oтpимaти пpибyткy, пoв'язaнoгo з pизикoвaнoю дiяльнicтю. Метoд уникнення pизикy пpипycкae вiдмoвy вiд кoнтaктiв з бaгaтьмa ramparem^^, вiд впpoвaдження тypиcтcькиx пpoгpaм, здшотення якиx викликae cyмнiви i т.п. Дaний метoд opieнтye тypиcтcькi пiдпpиeмcтвa нa poбoтy тiльки з шдшними пapтнеpaми i cпoживaчaми тypиcтcькиx ro^yr. Зacтocyвaння цьoгo
1БЗ
Науковий iticinik': Фшанси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №2
Рис. 2. Алгоритм оцшки та управлшня ризиком зниження фшансово1 стшкост туристичного шдприемства (Складено автором)
методу ефективно, якщо: р1вень ризику виявляеться неприйнятно високим для туристського шдприемства; вщмова вщ одного виду фшансового ризику не тягне за собою виникнення шших вид1в ризиюв; р1вень ризику набагато вище р1вня можливо! прибутковосп фшансово! операцп; ф1нансов1 втрати даного виду ризику туристське шдприемство не мае можливост вщшкодувати за рахунок власних фшансових коштв, так як щ втрати занадто висою.
Другий метод це локал1защя ризику. Використовуеться у випадках, коли можливо ч1тко i конкретно виокремити й щентифшувати джерело ризику. Видiливши економiчно найбiльш небезпеч-ний етап або дшянку дiяльностi, можна зробити його контрольованим i таким чином знизити рiвень ризику зниження фшансово! стшкосп туристичного пiдприемства.
Третiй метод усунення ризикiв пов'язаний зi створенням способiв попередження небезпеки i зменшенням несприятливого впливу тих чи шших факторiв ризику. Метод компенсацп ефектив-ний як для зовшшшх ризиюв, на яю немае можливостi впливати, так i для внутршшх. Метод припускае застосування всiх попереджувальних заходiв, таких як: шдвищення якостi плануван-ня, органiзацiï та управлiння, використання ефективних технологiй, здiйснення активного, цше-спрямованого маркетингу, в т.ч. шновацшного, використання методiв прогнозування економiчноï i фшансово1 ситуацп, вибiр найбiльш оптимально! ринково! стратеги. До найбiльш ефективних метсдов цього типу вiдноситься використання в дiяльностi туристичного пiдприемства стратепч-ного планування, який мае охоплювати вс сфери дiяльностi пiдприемства.
154
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2013 - №2
Четвертый метод мш1м1заци ризиюв — це диверсифшащя. Вш припускае розподш i м1н1м1за-щю загального ризику шляхом його подшу та об'еднання, а також розподш зусиль i витрат мiж рiзноманiтними видами дiяльностi, тюно пов'язаними мiж собою. Диверсифiкацiя дозволяе змен-шити загальний ризик шляхом скорочення максимально можливих втрат за одну подда. Диверси-фiкацiю ризиюв, якi знижують фiнансову стiйкiсть туристського пiдприемства, можна здшсню-вати за такими напрямами: диверсифшащя, як операцшно1, так i фiнансовоï дiяльностi; диверси-фiкацiя кредитного, депозитного, валютного портфелiв i портфеля цiнних паперiв; диверсифша-цiя програм реального iнвестування.
П'ятий метод мiнiмiзацiï ризикiв е лiмiтування. Цей метод передбачае встановлення на турист-ському пiдприемствi вiдповiдних внутршшх фiнансових нормативiв. Дана система нормативiв повинна включати: мiнiмальний розмiр залучених фiнансових ресурсiв; мiнiмальний розмiр ак-тивiв у високолiквiднiй формi; максимальний розмiр комерцiйного кредиту; максимальний пер> од погашення дебiторськоï заборгованостi; максимальний розмiр iнвестування коштiв у щнш па-пери одного емiтента; максимальний розмiр депозитного вкладу, розмiщеного в одному банку; граничш суми кош^в на утримання апарату управлiння, мшмальний пороговий рiвень комiсiй, максимальна кшьюсть видiв туристських програм i пропозицш, максимальне число туристських агентств, яю мають договори на реалiзацiю туристського продукту тощо. Суть всiх цих механiзмiв в тому, щоб зменшити ступiнь ризику в разi неповернення боргу, неефективностi проекту, можли-вост дефолту тощо.
Наступним ефективним методом управлшня ризиками е резервування або самострахування. Мехашзм цього методу заснований на резервуванш туристським пiдприемством частини фшан-сових ресурсiв, якi дозволять подолати негативш фiнансовi наслiдки. Переваги самострахування наступш економiя на страхових премiях, що дозволяе знизити витрати i збшьшити прибуток; за рахунок зекономлених коштiв, якi пiшли б на виплати страхових премш, отримання додаткового доходу; необхiднiсть бiльш ретельного аналiзу можливих збиткiв; збiльшення гнучкосп управлш-ня ризиком. До недолшв самострахування слiд вiднести додатковi оргашзацшш та фiнансовi витрати, а також не абсолютну передбачуванiсть можливих ризиюв i рiвня iнфляцiï. Разом з тим слщ враховувати, що самострахування не може забезпечити захист вщ великих ризиюв i заморожуе зарезервоваш ресурси.
Найбiльш важливим i поширеним зовнiшнiм методом управлiння ризиком зниження фшансо-воï стiйкостi туристичного пiдприемства е страхування. Сутнiсть страхування виражаеться в тому, що страхувальник, тобто туристське пiдприемство готове вщмовитися вiд частини сво1'х доходiв, щоб уникнути ризику, тобто вш готовий заплатити за зниження ступеня ризику до нуля.
На туристському ринку можуть застосовуватися норми як особистого, так i майнового страху-вання. У першому випадку об'ектами страхування е штереси, пов'язанi з можливим заподiянням шкоди життю та здоров'ю туристiв, наданням 1'м медичних послуг (страхування вiд нещасних випадкiв, медичне страхування). У другому випадку — страхування майна i фшансових ризиюв. При цьому пропонуемо роздiлити всю сукупнiсть ризиюв туристського комплексу на туристськi (впливають на туристiв при плануваннi та здшсненш турiв) i на економiчнi, що впливають на дiяльнiсть туристських тдприемств.
Таким чином, перша група буде включати таю елементи:
• обов'язкове i добровшьне медичне страхування турис^в;
• страхування турис^в вщ нещасних випадкiв;
• страхування предме^в особистого користування i туристського спорядження;
• страхування витрат туриспв за недосконало1' по1'здки;
• страхування цившьно1' вiдповiдальностi туристiв, тимчасово вiд'ïжджаючих за кордон (вклю-чаючи i автоцившьну вiдповiдальнiсть);
• специфiчнi види страхування (страховки на випадок «погано1' погоди», неповернення, нена-дання окремих видiв послуг i т.п.).
Друга група вцщв страхування включае:
• обов'язкове страхування фшансово1' вiдповiдальностi туристського тдприемства за невико-нання прийнятих зобов'язань;
• страхування майна туристського тдприемства. Майнове страхування може бути здшснено в розмiрi реально1' ринково1' вартостi (тобто за ix вiдновноï, а не балансово1' оцiнцi) i при наявностi експертно1' ощнки понесеного збитку. Як правило, туристсью пiдприемства прагнуть здiйснюва-
155
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2013 - №2
ти страховку не в одного, а в кшькох страховиюв, щоб уникнути ризику, що вщноситься до самого страховика, наприклад, банкрутство страxовоï компани;
• страхування фiнансовиx ризикiв туристичного пiдприемства. У процесi страхування фшан-сових активiв може враховуватися i шфляцшний ризик. Що стосуеться фшансових ризикiв, то об'ектом цього виду страхування е, насамперед, численш ризики реального швестування, якi також мають мюце при модернiзацiï туристських тдприемств. Це: ризики несвоечасного завершен-ня будiвельно-монтажниx робiт туристично-оздоровчих комплекшв i т.п. При страxуваннi юну-ють i непрямi фiнансовi ризики. Вони використовуються в таких випадках як: страхування упу-щеноï вигоди; страхування перевищення встановленого бюджету каттальних вкладень; страхування лiзинговиx платежiв та iн. Щодо страхування фшансових гарантш, то в даному випадку мае мюце таке страхування, коли шдприемство страхуе себе вiд ризику при залученш позикових фшан-сових коштiв в виглядi банкiвськиx, комерцшних та iншиx видiв кредитiв на вимогу цих креди-торiв. Об'ектом даного страхування е ризик неповернення або несвоечасне повернення суми основного боргу i вщсотюв по ньому. Система показниюв результативносп страхування в управлшш ризиками визначена у страхових контрактах, в яких враховуеться економiчнiсть нейтралiзацiï можливих фшансових втрат, а також економiчнiсть нейтралiзацiï, тобто спiввiднесення витрат на ïï здiйснення з розмiром можливих втрат.
Таким чином, страхування представляеться випдним заходом з точки зору зменшення ризику: можливють залучення страхового кашталу для покриття збиткiв, зниження невизначеност в про-цесi фiнансового планування дiяльностi пiдприемства, можливiсть ефективнiше використовувати кошти порiвняно з резервуванням i скороченням витрат на управлшня ризиком. Але юнують i недолши: виплата страхового платежу, вщсутнють у страховиюв досвiду забезпечення специфiч-них ризиюв, неможливо визначити адекватне страхове покриття.
Бшьш гнучким iнструментом управлiння е метод розподшу ризику. Туристськi тдприемства можуть залучати шших зацiкавлениx учасниюв: державнi органи, партнерiв з шших пiдприемств i навiть фiзичниx ошб. Для цiеï мети створюються альянси з готелями i перевiзниками, туропера-тори вступають в рiзнi консорщуми, асоцiацiï i т.п.
1снуе ще так зваш попереджувальнi методи нейтратзаци ризикiв, що впливають на фшансову стiйкiсть туристських пiдприемств. Цi методи, як правило, бшьш трудомютю, вимагають великоï попередньоï аналiтичноï роботи, вщ повноти i ретельностi якоï залежить ефективнють ïx застосу-вання. До таких методiв вiдносяться:
• стратепчне планування дiяльностi туристського пiдприемства;
• забезпечення компенсацп можливих фiнансовиx втрат, за рахунок системи штрафних санкцш, якi включенi в контракти;
• скорочення перелiку форс-мажорних обставин в контрактах з партнерами;
• вдосконалення управлшня оборотними коштами туристського тдприемства;
• збiр та аналiз додатковоï шформаци про фiнансовий ринок;
• прогнозування тенденцiй змiни зовнiшнього середовища i кон'юнктури туристського ринку.
Таким чином, вищерозглянут методи дозволяють заздалепдь прорахувати витрати i мiнiмiзу-
вати можливi ризики, що призводить до шдвищення фiнансовоï стiйкостi туристських тдприемств.
ВИСНОВКИ
Здатшсть пiдприемства враховувати ризики i мiнiмiзувати ïx е найважлившим чинником забезпечення його фiнансовоï стiйкостi i ефективного функцiонування. Аналiз ризикiв та способи ïx зниження мають важливе прагматичне значення, оскшьки дають можливiсть керiвництву туристських тдприемств тдвищувати дiлову та шновацшну активнiсть, а також допомагають обгрун-товувати прийнятi рiшення фiнансового та виробничого характеру.
Використання менеджерами туристських тдприемств у свош роботi запропонованого алгоритму оцiнки та управлшня ризиком зниження фiнансовоï стiйкостi дасть можливють коригувати оперативш дй' та стратепчш рiшення з урахуванням ступеня ризику для забезпечення шдвищення фшансового розвитку тдприемства.
На закшчення цiеï частини дослiдження слiд зазначити, що юнуе безлiч способiв зниження ризиюв у дiяльностi туристських пiдприемств, а тому ïx обгрунтоване застосування i використання методичних рекомендацiй щодо шдвищення фiнансовоï стiйкостi служить важливим допов-ненням до досягнення стабшьних результатiв ïx дiяльностi i новим перспективним можливостям. Управлшня ризиками е невщ'емним елементом стратеги шдвищення фiнансовоï стшкосп туристських пiдприемств.
156
Науковий iiicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2013 - №2
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Альгина А.П. Риск и его роль в общественной жизни / А.П. Альгина. — Минск: Мысль, 1989. — 188 с.
2. Антикризисное управление : учеб. пособие / под ред. И.К. Ларионова. — [3-е издание., пере-раб. и доп.] — М.: Дашков и К, 2004. — 292 с.
3. Бартон Т. Комплексный подход к риск-менеджменту / Т. Бартон, У. Шенкир, П. Уокер:пер. с англ. — М.: Издат. Дом «Вильямс», 2003. — 208 с.
4. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: учеб. пособие / В.М. Гранатуров. — М.: Дело и сервис, 1999. — 111 с.
5. Двас Г.В. Методологические основы применения методов теории надежности для управления рисками при осуществлении экономических проектов / Г.В. Двас. — СПб.: Петрополис, 1999.
— 260 с.
6. Ермасов Н.Б. Риск-менеджмент организации: учебно-практическое пособие / Н.Б. Ермасов.
— М.: Дашков и К, 2008. — 380 с.
7. В1тлшський В.В. Анал1з, моделювання та управлшня економ1чним ризиком: учб. пошбник / В.В. Вгглшський, Г.1. Велико1ваненко. К.: КНСУ, 2000. — 292 с.
8. Грабовый П.Г. Риски в современном бизнесе / [П.Г. Грабовый, С.Н. Петрова и др.] — М.: АЛАНС, 1994. — 237 с.
9. Дубров А.М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе : учеб. пособие / А.М. Дубров, Б.А. Лагоша, Е. Ю. Хрусталев; под ред. Б.А. Лагоши. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 176 с.
10. Савчук В.П. Анал1з й розробка швестицшних проекпв [Текст] / В.П. Савчук, С.1. Примен-ко, О.Г. Велчико. — Кшв.: Абсолют-В,Эльга, 2000. — 304 с.
11. Лапуста М.Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста, Л.Г. Шаршукова.
— М.: ИНФРА-М, 1996. — 224 с.
12. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры / В.В. Ковалев. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 560 с.
13.Bittle L.R. Handbook for Professional Managers / L.R. Bittle, J.E. Ramsey — N.Y.: McGraw-Hill, 1985.
14.Дулова И.Н. Оценка финансового риска в прогнозах денежных потоков многопродуктового предприятия / И.Н. Дулова, В.Ж. Дубровский, Е.А. Кузьмин // Вестник Челябинского государственного университета. — 2011. — №6 (221). — Экономика. — Вып. 31. — С. 100-107.
Стаття надшшла до редакцп 06 лютого 2013 року
157
Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №2
