CC BY
15УДК 334.72:658 Карлова Г.1.,
к.е.н., ст. викладач, ТНУ ¡меш В.1. Вернадського
ЗАГАЛЬШ ПРИНЦИПИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМ1 УПРАВЛШНЯ ШДПРИЕМСТВОМ
В статп дослщжуеться та уточнюеться сутшсть ризик-менеджменту в систем1 управлшня на шдприемсга як функцп управлшня { визначаються загальш принципи ризик-менеджменту.
Ключов1 слова: ризик, ризик-менеджмент, етапи управлшня ризиком, система управлшня шдприемством.
ВСТУП
Економша Укра!ни за пострадянський перюд пройшла складний { неоднозначний етап управлшня вщ командно-адмшютративно! системи до ринкових вщносин. Ринкове середовище харак-теризуеться не тшьки наявнютю можливостей для розвитку тдприемств, але й погрозами у ви-гляд1 невизначеносп зовшшшх умов, нестабшьност та мшливосп внутршшх фактор1в вироб-ництва, що негативно впливають на основш види д1яльност1 шдприемства. На швидко мшливому ринку комерцшний усшх шдприемств у конкурентнш боротьб1 пов'язаний з постшним виник-ненням нових фактор1в ризиюв, що в свою чергу висувае шдвищеш вимоги до розробки поперед-жуючо! системи управлшня оргашзащею, адекватно реагуе на щ змши. Отже, в ринкових умовах управлшня ризиком мае прюритетну роль в систем1 управлшня шдприемством. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Управлшня ризиками грунтуеться на стандартних шдходах { правилах прийняття ршень { за-безпечення !х реал1заци. В даний час управлшня ризиками на багатьох шдприемствах часто здшснюеться на основ1 штущи. Кр1м того, управлшня ризиками здшснюеться ешзодично або час вщ часу, лише при виникненш загрози конкретних ризиюв. У зв'язку з цим, актуальним стае питання про систематизащю 1 обгрунтуванш формал1зованого шдходу до прийняття { контролю реал1заци ршення. Мета статп полягае у дослщженш та уточненш сутност ризик-менеджменту на шдприемсга та розробщ рекомендацш щодо застосування шдсистеми ризик-менеджменту в загальнш систем1 управлшня шдприемством.
РЕЗУЛЬТАТИ
Управлшня ризиками е одшею з областей менеджменту, що динам1чно розвиваються. Форму-вання шструментар1ю анал1зу, оцшки та управлшня ризиками вщбувалося протягом багатьох стол1ть. Спочатку анал1з та оцшка ризиюв використовувалися в основному в техшщ. Методи оцш-ки техшчного ризику дозволяли визначити довгов1чшсть конструкцш, надшшсть техшчних при-стро!в, мщшсть новостворених споруд. Однак у застосуванш до виробничих, оргашзацшних, сощ-ально-економ1чних систем щ методи виявлялися неефективними, ненадшними. Ще зовс1м недавно переважали кшьюсш методи управлшня тдприемствами, як грунтувалися на припущенш про детермшовашсть виробничих процес1в, а головне завдання менеджменту зводилося до визначен-ня такого управлшського впливу.
В умовах розвитку ринкових вщносин шдприемства з1ткнулися з проблемою самостшносп прийняття управлшських ршень. Формування величезно! кшькосп втрат поставило тд сумшв правом1ршсть безальтернативного використання детермшованих кшьюсних метод1в управлшня шдприемствами.
Управлшня ризиками в д1яльност1 шдприемства як новий напрямок в менеджмент знаходить-ся в постшному розвитку, штенсивно поповнюючись методами { моделями, розробленими також { шшими науками. Так, ютотно полшшив шструментарш управлшня ризиками новий напрямок лопки — неч1тка лопка, що дозволило перейти до формал1зованих анал1тичних операцш з яюс-ними категор1ями.
Економ1чш модел1 у поеднанш з математичною статистикою 1 теор1ею ймов1рносп дозволили розробляти прогнози динамши економ1чних процес1в, стали основним засобом мошторингу та управлшня ризиками.
Теор1я Неймана-Моргенштерна дозволила в процес анал1зу й обгрунтування ршень в галуз1 управлшня ризиками привести до можливосп сшвставлення шформащю, яка не пор1внюеться —
146
вим1ряш р1зними способами { шкалами кшьюсш та яюсш оцшки. Розробка заход1в з управлшня ризиками у фшансово-господарськш д1яльносп тдприемства, як { будь-яко! управлшсько! д1яль-носп, базуеться на принципах, прийомах { методах теорп менеджменту та теорп прийняття ршень.
В основ1 багатьох ршень по управлшню ризиками в д1яльносп тдприемства лежать принципи синектики — науково! методологи пошуку творчих ршень (постановка проблеми — осмислення проблеми — генеращя щей — експертиза знайдених ршень). У д1яльносп шдприемств ризиков1 ситуаци багато в чому пов'язаш з вщсутшстю досвщу, тому синектичний тдхщ до анатзу та управлшня ризиками часто виявляеться едино можливим шструментом прийняття ршень [1].
Управлшня ризиками в д1яльносп тдприемства являе собою комплекс заход1в, спрямованих на скорочення невизначеносп результапв реал1заци д1яльност1, тдвищення И ефективносп, зни-ження цши досягнення основних { вторинних цшей д1яльност1 тдприемства.
В економщ зазвичай видшяють 4 основш етапи управлшня ризиками: 1) виявлення ризиюв; 2) оцшка ризиюв; 3) управлшня ризиком; 4) контроль { мошторинг ризику (рис. 1).
Рис. 1. Основш етапи процесу управлшня ризиками на п1дприемств1 (Складено автором)
Завдання управлшня ризиками в д1яльносп шдприемств можна сформулювати наступним чином:
1. Прогнозування прояву негативних фактор1в, що впливають на процес 1 результати д1яль-носп. Це завдання включае формування тако! класифшацшно! системи ризиюв розвитку конкретного тдприемства або конкретного швестицшного або шновацшного проекту, яка б видшяла найбшьш ютотш ознаки ризикових ситуацш { забезпечувала б при цьому спрощення анал1тично-го етапу управлшня ризиками.
2. Оцшка впливу негативних фактор1в на процес 1 результати д1яльносп тдприемства.
3. Розробка метод1в зниження ризиюв д1яльност1 тдприемства.
4. Створення системи управлшня ризиками в д1яльносп тдприемства.
Вщповщно для виршення кожно! зазначено! задач1 формуеться комплекс функцш управлшня:
1. Визначення критерив ризику. Розробка метод1в щентифшаци ризиюв. Формування системи класифшацшних ознак.
2. Формування перел1ку можливих ризикових ситуацш. Оцшка ступеня { м1ри ризику по кожнш ризиковш ситуаци. Визначення прюритет1в ризиюв { ризикових ситуацш.
147
3. Розробка метсдов управлшня ризиками. Оргашзащя процесу управлшня ризиками. Розробка заход1в щодо попередження ризиюв.
4. Реал1защя метсдов зниження ризиюв. Ощнка ефективносп управлшня ризиками. Мошто-ринг { оперативне управлшня ризиками [2].
Висока яюсть { ефектившсть управлшня ризиками в д1яльносп тдприемства визначаеться наявшстю кшькох взаемопов'язаних параметр1в:
• оргашзащя управлшня ризиками;
• р1вень розвитку шструменпв, метсдов { засоб1в управлшня ризиками;
• яюсть виконання заход1в з управлшня ризиками.
Оргашзащя управлшня ризиками в д1яльност1 тдприемства включае методичне та шформа-цшне забезпечення, систему розподшу прав { обов'язюв, а також вщповщальносп для забезпе-чення своечасного та ефективного управлшня ризиками. До оргашзаци управлшня ризиками на шдприемств належить планування заход1в щодо зниження ризиюв, фшансування та штегращя системи управлшня ризиками в загальну систему управлшня. В основу мае бути покладено план управлшня ризиками проекту або в цшому д1яльност1 тдприемства, який повинен бути обов'яз-ковим для виконання. Змют плану визначаеться наявшстю перелшу та описом вс1х можливих ризиюв, послщовшсть дш у раз1 виникнення ризикових ситуацш. Вс антиризиков1 заходи повинш мати джерела фшансування, а витрати на виршення ризикових ситуацш повинш бути вклю-чеш в загальш кошториси витрат тдприемства. Важливою складовою плану управлшня ризиками е оцшка ризиюв. На першому етат проводиться яюсний анал1з ризиюв. Вш зазвичай не вико-ристовуе шяких математичних моделей { його результатом мае стати ранжируваний список ри-зиюв, в якому мютяться !х джерела, ймов1рносп тяжкост наслщюв настання { т.п. На етат кшьюсного анал1зу ризиюв. так само як { на етат яюсного, необхщно визначити ймов1ршсть настання кожного ризику { тяжюсть наслщюв у раз1, якщо цей ризик станеться, тшьки з числови-ми ощнками замють яюсних [3].
У вщповщносп з1 сво!ми функщональними особливостями методи управлшня ризиками мо-жуть бути об'еднаш в самостшний елемент системи управлшня ризиками. 1нструментарш управлшня ризиками грунтуеться на поеднанш об'ективних { суб'ективних метод1в { засоб1в управлш-ня ризиками. Найважлившим шструментом управлшня ризиками е перелш десяти найбшьш ютот-них ризиюв. Перелш повинен бути доступний вс1м учасникам швестицшного або шновацшного проекту.
Для оргашзаци управлшня ризиками потр1бне створення керуючого органу, на чол1 якого повинен знаходитися фшансовий менеджер, ризик-менеджер 1 т.д. Ризик-менеджер не повинен здшснювати всю роботу по управлшню ризиками. Вш може тшьки координувати роботу учас-ниюв ризик-групи з управлшня ризиками. Авторитет ризик-менеджера на шдприемств1 повинен бути достатньо високим, щоб до його сл1в прислухалися { рахувалися з його думкою. Недоцшьним вважаеться сумщення посади ризик-менеджера 1 кер1вника тдприемства, тому що кер1вник ско-рше схильний щеал1зувати пром1жш { кшцев1 результати д1яльност1, а ризик-менеджер повинен постшно сумшватися { намагатися передбачати можлив1 ризиков1 ситуаци для досягнення по-ставлених цшей тдприемства.
Управлшня ризиками не е одноразовою процедурою. 1мов1ршсть { тяжюсть наслщюв одного разу виявлених ризиюв { !х ранжування можуть надал1 змшитися, а також можуть з'явитися { нов1 ризики. Таким чином, шформащя про ризики повинна постшно оновлюватися.
Мошторинг та контроль за ризиками повинш дати вщповщ на наступш питання:
• чи була система реагування на ризики впроваджена у вщповщност з планом;
• чи було реагування достатньо ефективним або необхщш змши;
• чи змшилася стушнь ризику в пор1внянш з попередшм перюдом;
• чи проявилися ризики { якою м1рою;
• чи були вжит необхщт заходи;
• вплив ризиюв було заплановано або стало випадковим результатом [4].
Насправд1 перелш питань може бути набагато ширшим { деяю з них апрюр1 можуть залишити-ся без вщповщь Формування та штегращя тдсистеми ризик-менеджменту в загальну систему управлшня ризиками на шдприемств повинш будуватися на загальнооргашзацшних принципах управлшсько! д1яльносп. Однак, забезпечити на практищ реал1защю даних принцитв досить складно, тому що основними критер1ями ощнки реал1заци функц1! управл1ння ризиками на шдприемств! е виключення ризикових ситуацш { мш!м!защя втрат внасл1док ризиюв.
148
BИCHОBKИ
Ствopeння cиcтeми yпpaвлiння pизикaми дoзвoляe cпpиймaти pизик нe як cтaтиcтичний, ж-змiнний пapaмeтp, a як кepoвaний, нa piвeнь якoгo мoжливo i пoтpiбнo впливaти, з чoгo випливae виcнoвoк пpo нeoбхiднicть впливу та виявлeнi pизики з мeтoю ïx мiнiмiзaцiï тa / a6o кoмпeнcaцiï. Зacтocyвaння пiдcиcтeми pизик-мeнeджмeнтy як чacтини зaгaльнoï cиcтeми yпpaвлiння гад^и-eмcтвoм здiйcнити дocить cклaднo. У дaнiй пiдcиcтeмi пpиcyтнiй cинepгeтичний eфeкт. Зa pe-зyльтaтaми дocлiджeння дiяльнocтi шйбшьш ycпiшниx пiдпpиeмcтв, нeдoлiк poзвиткy iнфopмa-цiйниx кoмyнiкaцiй y cфepi yпpaвлiння pизикaми чacтo кoмпeнcyeтьcя дocвiдoм i пpoфecioнaлiз-мoм oci6, щo пpиймaють piшeння, a дeфiцит квaлiфiкoвaниx кaдpiв — eфeктивнicтю мeтoдiв i зacoбiв пiдтpимки пpийняття piшeнь з yпpaвлiння pизикaми. Taким чинoм, eлeмeнти пiдcиcтeми yпpaвлiння pизикaми poзвиткy пiдпpиeмcтвa yтвopюють cиcтeмy, ocкiльки являють coбoю чacти-ну eдинoгo цiлoгo, щo вoлoдie пeвними влacтивocтями, нe влacтивими жoднoмy з eлeмeнтiв o^e-мo, яю в cвoю чepгy вимaгaють пoдaльшoгo дocлiджeння i виpoблeння зaxoдiв щoдo iдeнтифiкaцiï тa yпpaвлiння pизикaми.
СПИСОК B^OP^TAHOÏ ЛITEРАTУРИ
1. Бaбacкин С.Я. Иннoвaциoнный пpoeкт: мeтoды oтбopa и инcтpyмeнты aнaлизa pиcкoв / С.Я. Бaбacкин. — М.: Издaтeльcтвo «Дeлo» AMX, 2009. — 240 c.
2. Гpaчeвa M.B. Упpaвлeниe pиcкaми в иннoвaциoннoй дeятeльнocти / M.B. Гpaчeвa, С.Ю. Ля-пинa. — M.: ЮHИTИ-ДAHA, 2010. — 351 c.
3. Упpaвлeниe иннoвaциями: yчeб. пocoбиe / pyк. aвт. шлл. B.n. Bacильeв. — M.: Дeлo и Cep-виc, 2011. — 400 c.
4. Bacильeвa T.A. Риcк-мeнeджмeнт иннoвaций: мoнoгpaфия / T.A. Bacильeвa, О.Н. Дидeнкo, A.A. Епифaнoв. — Сумы: «Дeлoвыe пepcпeктивы», 2005. — 260 c.
Cтaття нaдiйшлa дo peдaкцiï 28 мчня 2013 po^
149
