CC BY
35Ф1НАНСИ
УДК 336:658.1:351.863
Ф1НАНСОВА БЕЗПЕКА НА М1КРО- ТА МАКРОР1ВНЯХ
Воробйова О.1., д.е.н., ^оф., НАПКБ
Стаття пpиcвячeнa дocлiджeнню фiнaнcoвoï безпеки на мiкpo- та мaкpopiвнях. З^овано, що на фшан-шву безпеку впливають значне коло чинниюв, якi нeoбхiднo ypaхoвyвaти в npo^ci фiнaнcoвo-гocпoдap-cькoï дiяльнocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння та peaлiзaцiï фiнaнcoвoï пoлiтики дepжaви.
Ключoвi слова: фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв гocпoдapювaння та дepжaви.
ВСТУП
Сучаший cтaн фiнaнciв на мiкpo- та мaкpopiвнях в знaчнiй мipi залежить вщ впливу cвiтoвих фшанотво-eкoнoмiчних пpoцeciв. Оcтaннi п'ять poкiв cвiтoвi фiнaнcoвo-eкoнoмiчнi пpoцecи не мають зaгaльнoï пози-тивнoï динашки, що обумовлено фунтовою нecтaбiльнicтю та нeвизнaчeнicтю пepcпeктив poзвиткy.
Фiнaнcoвa нecтaбiльнicть cвiтoвoï економжи cyттeвo впливae на фiнaнcoвy безпеку cyб'eктiв пiдпpиeм-ництва (мiкpopiвeнь) та дepжaви (мaкpopiвeнь), що в кшцевому пiдcyмкy cтpимye poзвитoк нaцioнaльнoï економжи, пpизвoдить до зpocтaння coцiaльнoï нaпpyжeнocтi в кpaïнi.
Дocлiджeнням пpoблeм фiнaнcoвoï безпеки на мaкpo- та мiкpoeкoнoмiчнoмy piвнi зaймaлиcь багато вче-них, зо^ема Бapaнoвcький О.1., Бiлик М.Д., Бланк 1.О., Вopoбйoв Ю.М., Стфанов А.О., Gpмoшeнкo М.М., Кocтиpкo Л.А. та шшь Однак незважаючи на чительш poбoти в цьому нaпpямi пpoблeмa фiнaнcoвoï безпеки на м^о- та мaкpopiвнях поки-що зaлишaeтьcя нев^^еною. Це обумовлено пocтiйними змiнaми внyтpiш-нього та зoвнiшньoгo cepeдoвищa, змшами фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï cитyaцiï як на piвнi дepжaви, так i на piвнi oкpeмих cyб'eктiв пiдпpиeмництвa, значними фiнaнcoвo-eкoнoмiчними зpyшeннями у cвiтoвiй eкoнoмiцi.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Головною пpoблeмoю дocлiджeння питань фiнaнcoвoï безпеки на мiкpo- та мaкpopiвнях e визначення чинникiв впливу та взaeмoзв'язкiв мiж oкpeмими piвнями фiнaнcoвoï безпеки.
Отже, метою стати e дocлiджeння чинникiв та взaeмoзв'язкiв мiж фiнaнcoвoю безпекою cyб'eктiв rocro-дapювaння (мiкpopiвeнь) та дepжaвoю (мaкpopiвeнь).
РЕЗУЛЬТАТИ
Фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв гocпoдapювaння та фiнaнcoвa безпека дepжaви e piзними piвнями фшашзо-вoï безпеки coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми. Кожен з названих piвнiв мae cвoï влacнi cyraicm та змicтoвнi xapaктepиcтики, чинники впливу та кiнцeвi peзyльтaти.
Фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв пiдпpиeмництвa, як визначив Блажевич О.Г., мae нacтyпнi ocнoвнi xapa^e-p^ram, а caмe: «oбcяги та ^py^ypa фiнaнcoвих pecypciв; джepeлa фopмyвaння фiнaнcoвих pecypciв та ïx вapтicть; oбcяги та cтpyктypa cyкyпнoгo катталу пiдпpиeмcтвa; навями, oбcяги та ^py^ypa викopиcтaння фiнaнcoвиx pecypciв; cпiввiднoшeння дoxoдiв та витpaт пiдпpиeмcтвa; cпiввiднoшeння oбcягiв внyтpiшнix та зoвнiшнix джepeл фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв; oбpaнa cтpaтeгiя i oпepaтивнo-тaктичнa модель фтан-coвoгo забезпечення дiяльнocтi; piвeнь фiнaнcoвoгo pизикy i oбcяги фopмyвaння пpибyткy; якicть ^ибутку i його дocтaтнicть для caмoфiнaнcyвaння; чacткa i якicть позикових кошпв у cклaдi фiнaнcoвиx pecypciв пiдпpиeмcтвa; piвeнь плaтocпpoмoжнocтi, л^щност!, фiнaнcoвa стшкють та фiнaнcoвa cпpoмoжнicть тд^и-eмcтвa; нaявнicть peзepвiв i cпpoмoжнicть ^д^^м^ва швидко забезпечити мoбiлiзaцiю фiнaнcoвиx pe-cypciв; гнyчкicть cиcтeми фiнaнcoвoгo ^огнозування та планування пiдпpиeмcтвa; здaтнicть фiнaнcoвoï cиcтeми пiдпpиeмcтвa до нeoбxiдниx швидких змiн пiд впливом внyтpiшньoгo та зовтшнього cepeдoвищa; cтpyктypa влacнocтi катталу пiдпpиeмcтвa; вapтicть пiдпpиeмcтвa [1, c. 5]».
Виходячи з цих загальних xapaктepиcтик можливо cфopмyлювaти нacтyпнe визначення фiнaнcoвoï безпеки cyб'eктiв гocпoдapювaння. Фiнaнcoвa безпека cyб'eктa гocпoдapювaння — це узагальнююча xapaктe-pиcтикa стану фшаншв вiдпoвiднoгo cyб'eктa гocпoдapювaння на встановлену дату, яка cвiдчить npo фшан-coвi мoжливocтi та cпpoмoжнicть виконувати зобов'язання i ефективно функцюнувати в умовах нестабшь-ност!, невизначеност! та piзниx фiнaнcoвиx i гocпoдapcькиx pизикiв.
Фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв гocпoдapювaння обумовлена нacтyпним.
Пo-пepшe, фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв гocпoдapювaння e oднieю з важливих xapaктepиcтик ïx фшашзо-вoï cиcтeми. Якщо piвeнь фiнaнcoвoï безпеки дoбpий, то можливо cтвepджyвaти, що фшаншва cиcтeмa cyб'eктa гocпoдapювaння вiдпoвiдae cyчacним пoтpeбaм i умовам poзвиткy. Якщо piвeнь фiнaнcoвoï безпеки низький або незадовшьний, то це значить, що фшаншва cиcтeмa знaxoдитьcя в нестабшьному cтaнi, не зaдoвoльняe cyчacним пoтpeбaм poзвиткy.
Пo-дpyгe, фiнaнcoвa безпека cyб'eктiв гocпoдapювaння e oднieю з базових cклaдoвиx для побудови фшан-coвoï cиcтeми дepжaви. Тобто, якщо фшашзова cиcтeмa на piвнi cyб'eктa гocпoдapювaння збaлaнcoвaнa та
6
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №2
eфeктивнa, вона позитивно впливае на фшантову cиcтeмy дepжaви в цiломy. Однак якщо вона нeзбaлaнcо-вана i нeeфeктивнa, то да нeгaтивно впливае i на фшанотву бeзпeкy дepжaви.
По-тpeтe, фшанотва бeзпeкa cyб'eктiв гоcподapювaння в значнш мipi впливае на фiнaнcовy бeзпeкy до-могоcподapcтв. Цe обyмовлeно pyxом гpошовиx коштiв мiж cyб'eктaми гоcподapювaння i домогоcподap-cтвaми. Фiнaнcовa стаб^ьнють i cпpоможнicть пiдпpиeмcтв е зaпоpyкою фiнaнcовiй бeзпeцi домога^о-дapcтв, яю отpимaють знaчнi cyми коштiв вщ cyб'eктiв гоcподapювaння. Пpи цьому зpоcтaння плaтeжiв вiд cyб'eктiв пiдпpиeмництвa до домогоcподapcтв пpямо зaлeжить вiд piвня фiнaнcовоï бeзпeки пepшиx.
«Фшанотва бeзпeкa дepжaви, як зазначае Тeмнiковa Н.В., pозглядaeтьcя як динaмiчний cтaн зaxищe-ноcтi, конкypeнтоcпpоможноcтi, cтaбiльноcтi, cтiйкоcтi pозвиткy фiнaнcовоï cиcтeми, що бaзyeтьcя на фшан-cовiй cпpоможноcтi пiдпpиeмcтв, ^и якому зaбeзпeчyeтьcя пpийнятi умови i теобхщш pecypcи для pозши-peroro вiдтвоpeння та eкономiчного зpоcтaння [2, c. б-7]».
Фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви визнaчaeтьcя фiнaнcовими можливоcтями cyб'eктiв гоcподapювaння, piвням ïx фiнaнcовоï бeзпeки. Водночac на фiнaнcовy бeзпeкy cyб'eктiв гоcподapювaння cyттeво впливае фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви. Отжe, фiнaнcовa бeзпeкa cyб'eктiв гоcподapювaння i дepжaви е взаемно пов'язаними по-няттями, piвeнь впливу яких визнaчaeтьcя багатьма чинниками, умовами та cклaдовими.
По-пepшe, фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви — цe бiльш cклaднe та бaгaтогpaннe поняття, якe зaлeжить вщ значно бiльшоï кiлькоcтi чинникiв, умов та cклaдовиx, aнiж фiнaнcовa бeзпeкa cyб'eктiв гоcподapювaння.
По-дpyгe, фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви визнaчaeтьcя фiнaнcовою cтpaтeгieю та тактикою дepжaви, фшан-cовою, бюджeтною, податковою, валютною, гpошово-кpeдитною, митною та iнвecтицiйною полiтикою. Якщо дepжaвa мае значш влacнi фiнaнcовi pecypcи та тезначний дeфiцит дepжaвного бюджeтy, то да гapaнтye фiнaнcовy cтaбiльнicть та фшантову бeзпeкy.
По-тpeтe, фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви зaлeжить вiд cтpyктypи eкономiки, eфeктивного pозподiлy вxiдниx i вихщних гpошовиx потокiв, нaявноcтi позитивного caльдо зовнiшньоï тоpгiвлi, cтaбiльного та динaмiчно-го pозвиткy eкономiки, значного зpоcтaння ВВП. Якщо внyтpiшня cтpyктypa нaцiонaльноï eкономiки до^ татньо збaлaнcовaнa, тобто pозвинyтi piзнi гaлyзi, зокpeмa пpомиcловicть, ciльcькe гоcподapcтво, тpaнcпоpт i т. ш., eкономiкa кpaïни з однаковою пpопоpцieю оpieнтовaнa як на зовшшнш, так i внyтpiшнiй pинок, то piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки дepжaви бyдe значно вищий, aнiж в тому випадку, коли eкономiкa кpaïни оpieн-тyeтьcя або на eкcпоpт або на iмпоpт або на cиpовиннi pинки.
По-чeтвepтe, фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви в знaчнiй мipi зaлeжить вщ зaгaльноcвiтовиx фiнaнcово-eконо-мiчниx пpоцeciв i тeндeнцiй. Цe обyмовлeно значними мacштaбaми глобaлiзaцiï та iнтeгpaцiï eкономiки, взаемозв'язюв piзниx pинкiв, зокpeмa фiнaнcовиx. Фiнaнcовi пpоблeми однieï вeликоï кpaïни, тaкоï як США або гpyпи Epam, зокpeмa €С, бeзyмовно впливають на фшаншвий cтaн ycix iншиx Epam чepeз змiни попиту та ^опозици товapiв та поcлyг, змiни piвня цiн тощо. Нeгaтивнi фiнaнcовi тeндeнцiï в кpaïнax €С, зокpeмa Tpe^ï, Icпaнiï, Iтaлiï, Поpтyгaлiï пpизводять до значного знижeння piвня фiнaнcовоï бeзпeки бyдь-якоï Epaï-ни, у т.ч. i У^аши.
По-п'ятe, фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви зaлeжить вiд внyтpiшньоï штуацп в кpaïнi, cтaбiльноcтi полiтичноï ст^геми, piвня pозвиткy дeмокpaтичниx iнcтитyтiв, piвня ноpмaтивно-пpaвового зaбeзпeчeння eкономiки, виконання закошв, piвня коpyпцiï, бажання нaceлeння pозвивaти та пiдтpимyвaти cвою кpaïнy.
№обхщно зазначити, що фiнaнcовa бeзпeкa дepжaви зaлeжить нe лишe вiд фiнaнcовоï cпpоможноcтi пiдпpиeмcтв peaльного ceRrapa eroK^i^, на що звepтae увагу Тeмнiковa Н.В. [2, c. 7]. Рeaльний ceктоp eкономiки дiйcно cyттeво впливае на фшаншвий cтaн, а отжe, фiнaнcовy бeзпeкy дepжaви. Пpотe cвiтовa фiнaнcовa кpизa дае yci тдстави cтвepджyвaти, що на фiнaнcовy бeзпeкy дepжaви значний вплив мае фшан-cовa cпpоможнicть cyб'eктiв гоcподapювaння фантового ceктоpy, зокpeмa бaнкiвcькиx iнcтитyтiв. Сaмe банки, cтpaxовi та фiнaнcово-iнвecтицiйнi компанп в оcтaннi pоки поpоджyють низку фшаншвих пpоблeм cвiтового piвня, що cyттeво знижуе piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки нe лишe дepжaви, а й шших cyб'eктiв, зокpe-ма тд^иемств peaльного ceктоpy та домогоcподapcтв.
На фшантову бeзпeкy cyб'eктiв пiдпpиeмництвa впливае значте коло внyтpiшнix та зовшшшх чинникiв. До внyтpiшнix чинникiв можливо вiднecти, пepш за вce, чинники, яю можливо нe лишe вpaxовyвaти, а й кepyвaти, тобто здiйcнювaти заходи, cпpямовaнi на змeншeння тегативних пpоявiв, нeйтpaлiзaцiï зaгpоз, вiдшкодyвaння втpaт внacлiдок peaлiзaцiï pизикiв. Ефeктивнe кepyвaння внyтpiшнiми чинниками дозволяе також зaбeзпeчити зpоcтaння базових фiнaнcовиx покaзникiв, що позитивно впливае на фшаншву cиcтeмy cyб'eктa гоcподapювaння, тобто piвeнь його фiнaнcовоï бeзпeки. До зовнiшнix чинниюв можливо вiднecти тaкi, якi достть cклaдно вpaxyвaти в поточнiй фiнaнcово-гоcподapcькiй дiяльноcтi. Aлe ïx можливо вpaxyвa-ти пpи pозpобцi cepeдньоcтpоковиx i довгоcтpоковиx плaнiв фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi.
Внyтpiшнi чинники, що впливають на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки cyб'eктiв гоcподapювaння, е ce^ по-дiлити на таю, що: а) можливо лишe iдeнтифiкyвaти; б) можливо iдeнтифiкyвaти i вpaxовyвaти у фшантово-гоcподapcькiй дiяльноcтi; в) можливо дантиф^вати, вpaxовyвaти i кepyвaти в пpоцeci ф^ан^ово-гошо-дapcькоï дiяльноcтi.
Зовнiшнi чинники, що впливають на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки cyб'eктiв гоcподapювaння доцiльно под-iлити на групи та пiдгpyпи.
1. Чинники мaкpоpiвня, якi: а) нe можливо iдeнтифiкyвaти до ïx ^ояву; б) можливо лишe дантиф^ва-ти до початку ïx ^ояву; в) можливо iдeнтифiкyвaти та чacтково вpaxовyвaти в ^одаи фiнaнcово-гоcпо-
7
Науковий bícmmk: Фшанси, банки, iнвестицïi - 2012 - №2
дарсько! д1яльностц г) можливо щентиф1кувати та в повнш м1р1 врахувати в процес фтансово-господар-сько! д1яльносп.
2. Чинники мезор1вня, яю: а) не можливо щентиф1кувати до 1х прояву; б) можливо лише щентиф1кувати до початку !х прояву; в) можливо щентиф1кувати та врахувати в процеш фтансово-господарсько! д1яль-ностц г) можливо 1дентиф1кувати, врахувати та частково нейтрал1зувати.
3. Чинники мкрор1вня, яю: а) можливо щентиф1кувати; б) можливо щентифкувати та частково враховувати.
Внутршт та зовшшш чинники, яю подшяються на вщповщш групи доцшьно також систематизувати за
!х юльюсною та яюсною характеристикою. Так, бшьшють внутрштх чинниюв, що впливають на р1вень фтансово! безпеки суб'екпв господарювання, можливо вщнести до юльюсних, тобто таких, яю мають юльюсну характеристику 1 тддаються урахуванню за допомогою факторного чи регресшно-кореляцшного анал1зу. Водночас зовшшш чинники, у бшьшосп випадюв, мають яюсну характеристику, тобто не тддають-ся або не достатньо тддаються юльюснт обробщ за допомогою факторного чи регресшно-кореляцшного анал1зу.
Таким чином, запропонований подш внутршшх 1 зовшшшх чинниюв на групи та тдгрупи, дае мож-ливють навести загальну класифжащю внутршшх 1 зовшшшх чинниюв, що впливають на р1вень фшансо-во! безпеки суб'екпв господарювання (табл. 1).
Таблиця 1
Внутршш та зовшшш чинники, що впливають на р1вень фшансово! безпеки
суб'екпв господарювання
На фшан-сову безпеку держави також вливае значне коло чинниюв. При цьому таки чинники можливо подь лити на дв1 групи: вну-тршш, що обу-мовлеш фшан-сово-госпо-дарською та шшою д1яльн-ютю економ1ч-них суб'екпв в середиш дер-жави, зовшш-ш, що обумов-леш д1яльш-стю шших держав, !х еконо-м1чних суб'екпв, свггових та м1жнародних шститупв.
До основ-них внутр1ш-шх та зовшшшх чинниюв, що впливають на р1вень фь нансово! без-пеки держави можливо вщ-нести (табл. 2).
Наведет основт внутршш та зовшшш чинники впливу на фшансову безпеку держави дозволяють стверд-жувати, що юнують р1зш загрози 1 ризики для фшансово! системи держави. Таю загрози 1 ризики шдсилю-ються внутрштми 1 зовшшшми проявами, яю дуже важко прогнозувати через постшш змши не лише в економщ та суспшьних вщносинах, а й у природному середовищ1, яке фактично не контролюеться людьми.
На фшансову безпеку держав значно впливають змши природного середовища, яю спостершаються в остант роки. Це велию засухи, пожеж1, землетруси, повеш, змши ктматичних умов землеробства, вироб-ництва шших сшьськогосподарських культур. Природш та ктматичш змти впливають 1 на шш1 галуз1 еко-номжи, зокрема промисловють, буд1вництво, транспорт, послуги тощо.
8
Внугрiшнi чинники Зовнiшнi чинники
Чинники, яю можливо лише iдентифiкувати Чинники, яю можливо ще-нтифiкувати i враховувати Чинники, яю можливо щен-тифiкувати, враховувати i керувати Чинники мiкрорiвня Чинники мезорiвня Чинники макрорiвня
1. Помилки в дiяльностi ке-рiвникiв рiз-них рiвнiв 1. Фiнансовi тереси вла-сниюв 1. Стан фшан-сово!' системи пiдприeмства 1. Можливо ще-нтифiкувати: а) рiвень конкуренции б) поведш-ка партнерiв i клиеипв 1. Не можливо щентиф^вати: а) техногеннi та форс-мажорнi; б) сощальт 1. Яю не можливо щеши^кувати: а) полiтичнi та сощ-альнi; б) техно-генш та форс-мажорнi
2. Помилки в дiяльностi персоналу 2. Професю-налiзм мене-джерiв 2. Джерела ф1-нансового за-безпечення 2. Можливо ще-нтифiкувати i частково урахо-вувати: а) змiни попиту та про-позици; б) змши щново!' стратегй 2. Можливо iдентифiкувати: а) фiнансова нестаб^шсть; б) взаемозв'язки з iншими регю-нами 2. Яю можливо лише iдентифiку-вати: а) фшансова нестабшьнють держави б) фшан-сова неспромож-нiсть держави
3. Невдало обрана страте-гтя розвитку 3. Особливос-т господарсь-ко!' дiяльностi 3. Структура капiталу суб'ек-та господарювання 3. Можливо iдентифiкувати та ураховувати: а) наявнiсть ресурав; б) змiни попиту та пропозици на окремi товари та послуги 3. Можливо щен-тифiкувати та час-тково враховува-ти: а) законодавчi змiни; б) змiни фшансово-кредитно!' полiти-ки
4. Навмиснi дц персоналу та конкурентов 4. Особливос-тi оргашза-цшно!' струк-тури 4. Обсяги входного та вихщ-ного грошового потоку 4. Можливо щен-тифiкувати та ураховувати: а) змiни попиту та пропозици на то-вари та послуги; б) змши попиту та пропозици на ре-сурси
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2012 - №2
Таблиця 2
Основш внутрiшнi та зовнiшнi чинники, що впливають на piBeHb фшансово1 безпеки держави
Внутрiшнi чинники Зовнiшнi чинники
Чинники, яга можливо лише щентиф^ кувати Чинники, якi можливо щен-тифжувати i враховувати Чинники, якi можливо щен-тифiкувати, враховувати i керувати Чинники впливу свiтовоi економiки Чинники дiяльностi св^о-вих та мiжнарод-них шститу^в Чинники дiяльностi окремих держав та !'х економiчних су-б'ектiв
1. Поведшка населення кра"-ни 1. Наявшсть економiчних, зокрема енер-гетичних ре-сурсiв 1. Попит та про-позищя товарiв та послуг на внутршньому ринку 1. Ци^чшсть розвитку свiтовоi економжи 1. Умови взаемо-дii з свгговими та мiжнародними iнститутами 1. Дефiцит бюджету окремих держав, що впливае на загально-свiтовi фiнансовi тенденцii
2. Природнi явища та катак-лiзми 2. Демограф^ чна ситуащя та тенденцiï до ïï змши 2. Умови швес-тицiйноi дiяль-ностi 2. Постiйнi змiни вектору розвитку свiтовоi економ^ ки 2. Коливання курсу свггових валют 2. Коливання попиту та пропозицii това-рiв, послуг та каш-талiв
3. Техногеннi ката^зми та форс-мажорнi обставини 3. Особливостi структури еко-номiки 3. Законодавча та нормативна база 3. Наявшсть льних капiталiв на свгговому фi-нансовому ринку 3. Помилки в прогнозах та дiяльно-ст керiвникiв свь тових та мiжнаро-дних iнститутiв 3. Необгрунтова-шсть рiшень окремих краш та !'х еко-номiчних суб'ектiв
4. Невдала об-рана стратегiя та фшансово-економiчна по-лiтика розвитку краши 4. Регюнальш особливостi розвитку еко-номiки та шве-стицiйнi переваги 4. Обсяги та напрями фшан-сового забезпе-чення 4. Поява та акти-вне використан-ня нових фшан-сових шструмен-тiв 4. Нестача фшансових ресуршв у свiтових та мiж-народних шсти-тутiв 4. Невдала обрана стратепя та тактика розвитку нащональ-но! економiки
5. Помилки в дiяльностi кер> вництва держави, регюналь-них оргашв влади та тд-приемств 5. Динамжа та тенденцiï в 3Mim грошо-вих потокiв краïни та ïï регюшв 5. Обсяги екс-порту та iмпор-ту товарiв, послуг та кашта-лiв 5. Фiнансова не-стабiльнiсть св> тово!' економiки, кризовi явища, зниження креди-тних рейтингiв 5. Необгрунтова-нiсть рiшень св> тових та мiжна-родних iнститутiв при взаемоди з окремими державами 5. Санкцii окремих держав або груп держав, що негативно позначаеться на свгговш та нащона-льних економiках
Фшансова безпека держави i фшансова безпека суб'екпв господарювання пов'язаш м1ж собою, що можливо розкрити в наступнш схемi (рис. 1).
Результатом взаемодп фiнансовоï безпеки держави i суб'екпв господарювання е взаемний позитивний i негативний вплив, який сприяе: 1) на рiвнi держави: зростанню об-сяпв доходiв i видаткiв б юд жету, зр о с т а н ню кредитного рейтингу держави, покращенню iнвестицiйного ктмату, зростанню фiнансових можливостей сощаль-но-економiчноï системи держави; 2) на рiвнi суб'ектiв господарю-вання: задоволенню iнтересiв власникiв шдприемств, задово-ленню iнтересiв трудового колективу, вико-нанню фiнансових ви-мог держави, виконан-ню фшансових вимог кредиторiв.
Взаемодiя фiнансо- Рис. 1. Взаемозв'язок фiнансовоï безпеки держави з фiнансовою безпекою воï безпеки на мiкро- та суб'ектiв пiдприемництва
9
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2012 - №2
мaкpоpiвнi дозволяе поеднати imepera окpeмиx eкономiчниx cyб'eктiв, в^шити низку пpоблeм, що пов'я-заш з глобальними eкономiчними пpоцecaми. Зpоcтaння piвня фiнaнcовоï бeзпeки дepжaви та cyб'eктiв гоcподapювaння позитивно впливае на отщальш пpоцecи на мiкpо- та мaкpоpiвнi. Чepeз pyx фiнaнcовиx pecypciв дepжaви та cyб'eктiв гоcподapювaння зaбeзпeчyютьcя iнтepecи домогоcподapcтв, зpоcтaють фшан-cовi можливоcтi нaceлeння.
ВИСНОВКИ
Пpовeдeнi доcлiджeння дають змогу cфоpмyлювaти нacтyпнi виcновки.
По-пepшe, фiнaнcовy бeзпeкy cyб'eктiв гоcподapювaння i дepжaви cлiд pозглядaти як caмоcтiйнi, aлe пов'язaннi мiж cобою поняття.
Потуге, фiнaнcовa бeзпeкa cyб'eктiв гоcподapювaння та дepжaви зaлeжить вiд внyтpiшнix та зовнiшнix чинникiв. Однак caмi чинники, що впливають на фшантову бeзпeкy cyб'eктiв гоcподapювaння i дepжaви е piзними внacлiдок об'ективних та cyб'eктивниx обcтaвин.
По-тpeтe, взаемозв'язок мiж фiнaнcовою бeзпeкою дepжaви та cyб'eктiв гоcподapювaння мае як пози-тивний, так i тегативний вплив, що вiдбивaeтьcя на кiнцeвиx peзyльтaтax фiнaнcовоï cиcтeми дepжaви та cyб'eктiв гоcподapювaння.
СПИСОК ВИКОPИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Блaжeвич О.ГФiнaнcовa бeзпeкa бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв I О.Г. Блaжeвич: aвтоpeф. диc. [на здобуття наук. ступ. канд. erare. наук]. — Дотецьк: Донeцький нащональний yнiвepcитeт, 2012. — 20 c.
2. Тeмнiковa Н.В. Фiнaнcовa cпpоможнicть пiдпpиeмcтв та ïï вплив на фшаншву бeзпeкy дepжaви I Н.В. Тeмнiковa: aвтоpeф. диc. [на здобуття наук. ступ. канд. erare. наук]. — Дотецьк: Донeцький нащональ-ний yнiвepcитeт, 2011. — 20 c.
Стаття надшшла до peдaкцiï 17 кв^тня 2012 pокy
10
Науковий liiciiiik': Ф1мамсм, банки, iмвестмцГi - 2012 - №2
