CC BY
18
11. Management Tools & Trends. URL: https://www.bain. com/insights/management-tools-and-trends-2017/
12. How to create an agile organization. URL: https:// www.mckinsey.com/business-functions/organization/our-insights/how-to-create-an-agile-organization#0
13. Rigby D. K., Berez S., Caimi G., Noble A. Agile Innovation. URL: https://www.bain.com/insights/agile-innovation/
REFERENCES
"Hnuchka rozrobka prohramnoho zabezpechennia" [Flexible Software Development]. https://uk.wikipedia.org/ wiki/rHy4Ka_po3po6Ka_nporpaMHoro_3a6e3ne4eHHa
"How to create an agile organization". https://www.mck-insey.com/business-functions/organization/our-insights/how-to-create-an-agile-organization#0
Management Tools & Trends. https://www.bain.com/in-sights/management-tools-and-trends-2017/
Rigby, D. K. et al. "Agile Innovation". https://www.bain. com/insights/agile-innovation/
Shvaber, K., and Sazerlend, D. "Ischerpyvayushcheye rukovodstvo po Skramu: Pravila Igry" [Comprehensive Scrum
Guide: Game Rules]. https://www.scrumguides.org/docs/ scrumguide/v2017/2017-Scrum-Guide-Russian.pdf
Spotify Model. https://ru.wikipedia.org/wiki/Spotify_
Model
"The 10th Annual State of Agile Report". December, 13, 2016. https://explore.versionone.com/state-of-agile/version-one-10th-annual-state-of-agile-report-2
"The 11th Annual State of Agile Report". April, 6, 2017. https://explore.versionone.com/state-of-agile/versionone-11th-annual-state-of-agile-report-2
"The 12th Annual State of Agile Report". April, 9, 2018. https://explore.versionone.com/state-of-agile/versionone-12th-annual-state-of-agile-report
"The 13th Annual State of Agile Report". May, 23, 2019. https://www.stateofagile.com/#ufh-i-525935875-13th-annual-state-of-agile-report-overview/473508
"The 8th Annual State of Agile Report". April, 7, 2017. https://explore.versionone.com/state-of-agile/8th-annual-state-of-agile-report-2
"The 9th Annual State of Agile Report". April, 7, 2017. https://explore.versionone.com/state-of-agile/9th-annual-state-of-agile-report-2
Takeuchi, H., and Nonaka, I. "The New Product Development Game". Harvard Business Review, vol. 64, no. 1 (1986): 137-146.
УДК 005.8 JEL: О22; M10
УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ Ц1ННОСТ1 ПРОЕКТУ
®2019 МАРЧЕНКО В. М.
УДК 005.8 JEL: О22; M10
Марченко В. М. Управлшня ризиками цшност проекту
Мета cmammi полягае в концептуальному nidxodi до дотдження ризимв ц:нностi проекту на основi iдентиф'шаци привнесених i створених ризи-kíb кожним i3 учаснит проект'ю. В основу концептуального тдходу до досл'дження ризит змiни цннош/проекту покладено суб'ектний принцип формування ризиюв, в'дпов'дно до якого вс ймовiрнi джерела ризит розпод'шяються на ризики загально! дП (3Miни стану ринку, змiни кутвельно! спроможностi споживача тощо) i на ризики, ноаями яких е кожний учасник i кожна зацкавлена особа проекту. На основi дотдження цнностей проекту 'дентиф'шовано три групи суб'ектних ризишв: привнесенi ризики учасника проекту; створенi ризики кожним iз учаснит у процес вико-нання проекту; ризики втрати цнностi проекту для кожного iз учасника проекту. Сформовано критерИ ^ннош/ кожного iз учаснит проекту та показники !х оцнювання; виявлено сукуптсть привнесених ризит кожним iз учаснит проекту; визначено ризики, якi створюють учасники в процес виконання проекту. Iдентифiкацiя ризику, який привносить i створюе кожний iз учаснит проект'в, дозволяе виявити як найб'шьш ризи-кованого учасника проекту, так i найб'шьше джерело ризику в кожного iз учаснит проекту. Управлтськ ршення щодо зменшення негативного впливу привнесених i створених ризит кожного iз учаснит дозволяють управляти як ризиками ^ннош/ проекту для кожного iз його учасниюв, так i ризиком виконання проекту в цмому.
Ключов'! слова: управлшня ризиками, цннсть проекту, концептуальний шдюд, суб'ектний принцип, учасники проекту. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-221-227 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Марченко Валентина Миколавна - доктор економiчниx наук, професор, професор кафедри економки i тдприемництва, Нацональний техтчний утверситет Укра'ти «Кшвський полтехтчний 'тститут iменi 1горя йкорського» (просп. Перемоги, 37, Ки!в, 03056, Укра'та) E-mail: tina_m_2008@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4756-370X
УДК 005.8 UDC 005.8
JEL: О22; M10 JEL: О22; M10
Марченко В. Н. Управление рисками ценности проекта Marchenko V. M. Risks Management of the Value of Project
Цель статьи заключается в концептуальном подходе к исследованию The article is aimed at conceptualizing the research on risks of the project's
рисков ценности протт на основе идентификации привнесенных и value by identifying the risks brought and created by each of the project
созданных рисков каждым из участников проектов. В основу концеп- participants. The conceptual approach to researching the risks of changing
туального подхода к исследованию рисков изменения ценности про- the value of project is based on the subjective principle of risk formation,
екта положен субъектный принцип формирования рисков, в соответ- j-.i_-i.ii -i_i f-i _>■* -i. * ^ ■ ¡ i
' f -t f f f i according to which all possible sources of risks are distributed to the risks of
ствии с которым все возможные источники рисков распределяются , . ,, . , , , . , , .
на риски общего действия (изменения состояния рынка, изменения the overa" action (changes in the market status, changes in the purchasing
покупательной способности потребителя) и риски, носителями ко- power of consumer) and the risks which are carried by each participant and
торых являются каждый участник и каждое заинтересованное лицо everyinterestedperson of a project. On the basis of studyingthe project's val-
проекта. На основе исследования ценностей проекта идентифицированы три группы субъектных рисков: привнесенные риски участника проекта; созданные риски каждым из участников в процессе выполнения проекта; риски потери ценности проекта для каждого из участника проекта. Сформированы критерии ценности каждого из участников проекта и показатели их оценки; выявлена совокупность привнесенных рисков каждым из участников проекта; определены риски, которые создают участники в процессе выполнения проекта. Идентификация риска, который привносит и создает каждый из участников проектов, позволяет выявить как наиболее рискованного участника проекта, так и все источники риска у каждого из участников проекта. Управленческие решения по уменьшению негативного влияния привнесенных и созданных рисков каждого из участников позволяют управлять как рисками ценности проекта для каждого из его участников, так и риском выполнения проекта в целом. Ключевые слова: управление рисками, ценность проекта, концептуальный подход, субъектный принцип, участники проекта. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 10.
Марченко Валентина Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики и предпринимательства, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (просп. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: tina_m_2008@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4756-370X
ues, three groups of subjective risks have been identified: the risks brought by project participant; the risks created by each of the participants in the course of implementation of a project; risks of losing the value of project to each of the project participants. Criteria of value for each of the project participants together with their estimation indicators have been formed; the aggregate of risks brought by each of the project participants has been identified; the risks that participants pose in the process of implementation of project are defined. The identification of the risk that each of the project participants brings and creates helps to identify both the riskiest project participant and all the sources of risk for each of the project participants. Managerial decisions directed towards reducing the negative impact of both the brought and the created risks of each participant allow to manage both the risks of the project's value for each of its participants, and the risk of the project in general. Keywords: risks management, project value, conceptual approach, subjective principle, project participants. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Marchenko Valentyna M. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: tina_m_2008@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4756-370X
Л
Р 1
шшсть проекту в системi знань про управлшня проектами виступае базовим крите. рiем дощльносй його реал1зацц. Запорукою успшнъ'1 ре^зацц проекту е сформована цшшсть для кожного iз його стейкхолдерiв. Однак у процеа формування цшносй проекту виникае дисбаланс ш-тереав його стейкхолдерiв, що призводить до рiзноI защкавленосп в його ре^зацц. Причиною дисба-ланав е втрата цшносп проекту для його учаснишв, яка виникае в силу негативних проявiв сукупносп зо-вшшшх i внутршшх ризишв проекту.
Усунення дисбалансу мiж штересами защкав-лених оаб проекту можливе шляхом ^дентифшаци ризишв втрати цшносп проекту для кожного iз його учасниюв.
Питання дослдження цшносй проекту для його стейкхолдерiв розвинуп в науковш лiтературi з позицш формування теоретичних, методичних шд-ходiв до ре^заци цiннiсно-орiентованого управлш-ня проектами шдприемств [1; 4; 6; 8-10]. Управлшня ризиками досл^джуеться здебкьшого з позицш ^ден-тифжаци ризиюв виконання проекту [2; 5]. Проблема управлшня ризиками втрати цшносп проекту для його стейкхолдерiв не набула завершеного виршен-ня в шнуючш науковш лiтературi [7].
Мета статп полягае в концептуальному шдхо-дi до досл^дження ризишв цшносп проекту на основi ^дентифшаци привнесених i створених ризиюв кож-ним iз учаснишв проекпв.
Щодо поняття «цшностЬ, то в економiчнiй на-ущ воно розглядаеться у двох площинах: у контекста формування концепци та полiтики дiяльностi корпо-раци та в процеа управлшня проектами. При цьому шд цшшстю проекту розумготь «суб'ективовану ко-
рисшсть, отриману защкавленими сторонами проекту в^д промiжних i кiнцевих результапв проекту порiвняно iз витраченими матерiальними та немате-рiальними ресурсами» [6, с. 16].
Отже, цшшсть проекту - це його здатшсть за-довольнити комерцшний iнтерес його учасника. Мiра задоволення iнтересу кожного iз учасникiв ви-значаеться мiрою його участ в реал1заци проекту. Чим вища частка участi у проект^ тим, зазвичай, вищi очiкування учасника в^ участi в ньому, тим бкьший його вплив на формування цшносп проекту, а, в^дпо-в^дно, управлiння ризиками втрати цiнностi проекту для даного учасника дозволить управляти ризиками цшносп всього проекту [3].
Цшшсть - це шструмент штерпретаци мети для виконавцiв та шших учасникiв. Цiнностi створюють умови для досягнення мети.
Учасники проекту реалiзують рiзнi iнтереси у процеа здшснення проекту, формують влaснi вимо-ги вiдповiдно до ц1лей та 1х мотиваци та впливають на проект, виходячи зi сво1х штересш, компетенци та ступеня залучення до проекту [4].
Досл1дження питань цшносп проекту е важли-вим з огляду на те, що в основi цшносй проекту лежить економiчний iнтерес учaсникiв у. Наявшсть економiчного iнтересу е рушш-ною силою, яка спрямовуе проект у нaпрямi його реал1заци. Ризик проекту змiнюе цiннiсть реaлiзaцГi економiчного штересу його учaсникiв, а вiдповiдно, i цiннiсть проекту. Змiнa цiнностi проекту змшюе сам процес його виконання, структуру учаснишв проекту, умови фшансування проекту, вихiдний результат (продукт проекту). Найпершою причиною змiни цш-
носи проекту е ризик як сукупшсть небезпек, як змь нюють економiчний iнтерес реaлiзaци проекту для його учаснишв.
Iдентифiкaцiя ризику цiнностi проекту базу-еться на реaлiзaцГí трьох фундаментальних завдань: визначення ключових учаснишв проекту та цiнностi проекту для кожного iз учaсникiв, виявлення джерел ризику реaлiзaци 1х економiчних штереав.
Стейкхолдерами проекту е всi суб'екти або гру-пи суб'ектiв, яю прямо чи опосередковано впливають на проект. У проектному менеджмент виокремлю-ють двi групи осiб, для яких проект створюе цшшсть: учасники проекту та защкавлеш особи в проекта Учасники проекту - це «особи або оргашзаци, якi активно беруть участь у проект^ або на чи1 iнтереси можуть вплинути результати виконання або завер-шення проекту» [5, с. 24]. До учасниюв проекту належать: менеджер проекту, замовник проекту, викона-вець проекту, команда проекту, команда управлшня проектом, постачальники, швестори, групи впливу на проект (еколопчш служби тощо).
Защкавленими особами проекту е всi суб'екти, як отримують певнi переваги реaлiзaци проекту (споживaчi, мiсцевa влада, фккальш органи, вком-ства з контролю за зайняпстю тощо).
Цiннiсть проекту для учаснишв проекту поля-гае в чико визначених фiнaнсових, мaтерiaльних i не-мaтерiaльних благах (репутащя, досвiд, знання), якi отримае кожний iз них у процесi або шсля завершен-ня виконання проекту.
Цшшсть проекту для зацкавлених оаб класи-фiкуеться як економiчнa, сощальна, екологiчнa.
Miрою розпод1лу цiнностей проекту для його учаснишв та зацкавлених оаб е мiрa вира-ження цшностей: iндивiдуaльнa (для учасни-юв проекту) та колективна (для зацкавлених оаб). В1д-повiдно до кентифкованих зaцiкaвлених осiб проекту та мiри цiнностi проекту для них Т. Ван Акен концеп-цiю цшност проекту сформулював як «задоволення вах зaцiкaвлених сторiн» [10, р. 412], С. Дж. Покока -як «задоволення учаснишв проекту» [9, р. 215]. Отже, цшшсть проекту визначаеться ступенем задоволення кентифкованих шдивкуальних i колективних штер-есiв, очiкувaнь та потреб зацкавлених сторш.
У будiвництвi основними учасниками проекту е власник земельно! дкянки, iнвестор, замовник, менеджер проекту, генеральний проектувальник, ге-неральний пiдрядник, пiдрядники. До зацкавлених сторш реaлiзaцíi проекту належать постачальники, споживач^ органи влади.
Власник земельно! дкянки в реaлiзaци проектiв будiвництвa промислових i житлових об'ектiв формуе стaртовi умови цiнностi проекту для вск його учас-никiв. Земельна дкянка як геогрaфiчне мiсце розта-шування майбутнього об'екта впливае на формуван-ня цiнностi проекту через шдикатори Г! вaртостi, якi
шдпорядковаш мiсцю гг розташування, витратам на забезпечення проекту вама видами мaтерiaльних i трудових ресурсiв (витратам на транспортування мaтерiaльних ресурсiв, на виконання комплексу шд-готовчих робiт тощо). Цшшсть проекту будiвництвa для власника земельно! дкянки полягатиме в потен-цшнш ринковiй цiнi Г! продажу, яка формуеться з ура-хуванням вкповкносп земельно! дiлянки заданим критерiям цiнностi проекту для замовника. Осккьки право влaсностi на земельну дкянку дозволяе !! влас-нику формувати цшу землi, вiдповiдно, змiнa вартос-тi земельно! д1лянки е потенцшним ризиком на етaпi формування проекту будiвництвa.
Менеджер проекту (девелопер проекту) ство-рюе цiннiсть проекту завдяки реaлiзaцГI сукупностi таких функцiй: виконання комплексу передпроек-тних робiт (пошук iнвестицiй, дослiдження ринку нерухомостi, формування стратеги); проектування (складання фiнaнсового плану); спорудження (контроль будiвельних роби, постачання необхiдних мaтерi-aлiв); реaлiзaцiя об'екта проекту. Узагальнено участь девелопера проекту у формуванш цiнностi проекту полягае у створенш, реaлiзaцГ! та подальшому розви-тку об'ектiв житлово! та комерцiйно! нерухомостi.
"Т Т" шшсть проекту для девелопера полягае в до-
I ходi, який залежно вк виду його дшльносп ^ ^ сягае бiльше 10% вартосп будiвництвa.
Замовник проекту - юридична особа будь-яко! форми влaсностi, яка видае замовлення на будiвни-цтво, укладае договiр пiдряду про виконання роби1 на будiвництво об'ектiв, контролюе хк його виконання, приймае та оплачуе виконаш роботи. Замовник здш-снюе пiдготовку потенцiйних об'ектiв до проектування, будiвництвa та введення в експлуатацш. Замовник зобов'язуеться надати пiдрядниковi будiвельний майданчик (фронт роби1), передати затверджену про-ектно-кошторисну документaцiю, прийняти об'ект або закшчеш будiвельнi роботи та оплатити !х.
Цiннiсть проекту будiвництвa для замовника визначаеться з урахуванням реaлiзовaноí цшносп власника земельно! дiяльностi, менеджера проекту та потенцшно! цiнностi iнвесторa проекту, осккьки варпсть земельно! дкянки та обсяг i вaртiсть ш-вестованих коштiв впливають на масштаби проекту, термiни його реaлiзaцГI, яшсть зaдiяних ресурсiв та бюджет проекту в цкому. Основною цiннiстю проекту для замовника е ринкова варпсть об'екта будiв-ництва, на яку впливае сукупшсть ризишв власника земельно! дкянки, ризиюв iнвесторa проекту, ризики проектування та менеджменту проекпв, ризики змь ни умов бiзнесу тощо. Отже, ризиком цiнностi проекту для замовника е сукупшсть ризишв уск зaцiкaв-лених оаб проекту.
Цшшсть проекту для швестора полягае у прирост вартосп швестованих коштiв. Показником оцi-нювання цшносп проекту для iнвесторa е його дохк
на швестовану суму. Ризиками цшносй проекту для швестора е змiна сукупносп макроекономiчних по-казникiв розвитку кра!ни iнвестування, а також ри-зики, пов'язаш з менеджментом проекту, змша дох^-ностi проекту за час його виконання,
Кожний iз учаснишв та зацiкавлених осiб впли-вае на формування цшносп проекту через сукупшсть заданих iндивiдуальних умов, як визначають умови реалiзацГi цiнностi проекту на-ступними його учасниками. У системi цiннiсного взаемозв'язку учасникiв проекту можливi рiзнi ком-бiнацГi привнесення цшносп в проект кожним iз його учасникiв. Такi особливостi визначаються об'ектом проекту, порядком iнiцiацГi проектного задуму (ш-вестор до менеджера, менеджер до iнвестора) тощо. З урахуванням прийнятого сьогодш порядку реaлiзa-цц проекту цiннiсть проекту для менеджера проекту формуеться на основi цшносй власника земельно'i д1лянки, яким може бути замовник проекту. Цшшсть проекту для iнвестора формуеться з урахуванням внесено! цшносп менеджера проекту. Замовник створюе свою цшшсть проекту на основi внесено! цшносй девелопера проекту (менеджера проекту). Цшшсть проекту, сформована з урахуванням цшнос-тей вах вищезазначених учаснишв проекту, створюе пiдстави для формування цшносй постачальникiв вiд проекту, даючи !м тим самим можливiсть брати участь у створенш цiнностi проекту. Привнесен цш-ностi вс1х учаснишв проекту формують цiннiсть проекту для споживача (рис. 1).
Учасники проекту реалiзують рiзнi iнтереси у процес здiйснення проекту, формують власш вимо-ги вiдповiдно до цкей та мотиваци та впливають на проект, виходячи зi сво!х штереав, ризику цiнностi проекту та частки участ в проектi.
Ризики цшносп проекту дослiджуються в еко-номiчнiй лiтературi з позицГ! ризикiв управлшня проектом [7].
Ризик цшносп проекту - це вплив сукупносп факторiв, якi змiнюють економiчний штерес або очь куваний результат ре^заци проекту для його учас-никiв.
Група науковцiв Львiвського нацiонального аграрного ушверситету, дослiджуючи ризики при формуванш цiнностi створення кооперативiв кормо-виробництва та амейних ферм, у структурi цiнностi проекту видiляють тaкi складов^ якi !! формують: цшшсть упрaвлiнських рiшень щодо реaлiзaцГi проекпв; цiннiсть дiй у проектах, цшшсть продукту проекпв; цiннiсть використання продукйв проектiв [7].
Визначивши перелiк защкавлених осiб, зазначе-на група науковщв iдентифiкуе !х вплив на кожну зi складових цiнностi проектiв, а в^пов^но, i ризики в ланцюгу формування тако! цiнностi.
Уконтекстi даного досмдження в основу концептуального шдходу до дослiдження ризикiв змши цiнностi проекту покладено суб'ектний принцип формування ризишв, вiдповiдно до якого ва ймовiрнi джерела ризикiв розподляються як на джерела ризикiв загально! ди (ризик змiни стану ринку, ризик змши кушвельно! спроможносп споживача тощо), так i на ризики, носями яких е кожний учас-ник та кожна защкавлена особа проекту. Реaлiзaцiя даних концептуальних пiдходiв базуеться на кенти-фкаци трьох груп суб'ектних ризикiв:
+ привнесенi ризики учасника проекту (защ-кавлено! особи) - це ризики, об'ектом яких е вх^дш мaтерiaльнi, немaтерiaльнi, фiнaнсовi ресурси та компетенци, якi вносить в проект кожний iз його учaсникiв; + створеш ризики кожним iз учaсникiв у процеа виконання проекту - це ризики, джере-лом походження яких е функцГ! (управлшня, комунiкaцiя, узгодження, штегращя дш), ди у проект, продукти кожного iз еташв виконан-ня проекту (проект, монтаж, зварювання, бу-дiвництво тощо); + ризики втрати цшносп проекту для кожного iз учасника проекту.
Беручи за основу iснуючi нaуковi доробки, ризик змши економiчного iнтересу учаснишв проекту доцiльно дослiджувaти, виходячи iз: а) визначення критерив цiнностi кожного iз учaсникiв проекту та показнишв !х оцiнювaння; б) виявлення сукупносп
Ц1нн1сть проекту
ЦЫшсть проекту для власника земельно! дтянки
ЦЫшсть проекту для менеджера проекту
Цшшсть проекту для ¡нвестора
Ц¡нн¡сть проекту для замовника
Ц¡нн¡сть проекту для пщряднигав та постачальник¡в
Цшшсть проекту для споживача
Час
Рис. 1. Ланцюг формування цiнностi проекту
привнесених ризишв кожним i3 учаснишв проекту; в) визначення створених ризишв, джерелом походжен-ня яких е поведшка кожного i3 yчасникiв у ходi ви-конання проекту, прогнозування розмiрiв та сили ix впливу на змшу як шдивкуально!, так i колективно! цiнностi (табл. 1).
проекту наведено на рис. 2. Сл1д наголосити на рiз-нiй посл^овносп формування цiнностi для учасни-ка проекту (див. рис. 1) та посмдовносй формування ризишв втрати цшносй для кожного iз учасниюв проекту (див. рис. 2).
Таблиця 1
Ризики змши цiнностi проекту
Учасники та зацтав-ленi особи проекту Показник цшносл Привнесений ризик Створений ризик
Власник земельно! дн лянки Цiна земельно! дтянки. Цiльове використання земельно! дтянки Варлсть земельно! дiлянки
Замовник Ринкова варлсть об'екту проекту Репутацiя та надмшсть замовника Яккть виконання робт Термiн виконання робiт. Бюджет проекту. Перевищення витрат проекту
1нвестор Прибутковiсть проекту Вартiсть iнвестицi! Змiна бюджету проекту
Менеджер проекту (девелопер проекту) Винагорода девелопера Недостатнiй перелiк необхщних компетенцiй в юриспруденции фшансо-вм i будiвельнiй дiяльностi Помилки в процесi створення та виконання проекту
Постачальники Обсяг попиту за проектом. Стабтьшсть замовлень Обсяги, варлсть та якiсть ресурав, що постачаються. Термши постачання Зростання бюджету проекту. Вщхилення термшу виконання проекту
Споживач Параметри функцюналь-ност об'екта Стан попиту на об'ект проекту Змша вимог до об'екта проекту
Органи влади Вирiшення софально!, громадсько! проблеми. Прирiст рiвня зайнятостi. Бюджетна ефективнiсть вщ реалiзацil проекту Умови середовища реали зацп проекту (мiнiмальний рiвень оплати працi, тари-фи, податки, вiдсотки за кредити тощо) Зростання бюджету проекту
Ризик цiнностi проекту для кожного iз учасника проекту запропоновано кентифкувати на основi вра-хування: 1) сумарних ризикiв (привнесених i створених) тих учаснишв, якi виконують попереднi дй' в про-цеа виконання проекту; 2) сумарних ризиюв (привнесених i створених) кожного iз учасника проекту.
Biдповiдно до запропоновано!' логки, ризик цш-носп проекту для власника земельно!' дтянки складаеться iз суми привнесеного та створено-го ризику власника земельно!' дтянки. Так, ризик цш-ност для пiдрядникiв та постачальникiв формуеться з урахуванням ризику цшносп власника земельно! дкянки та власних привнесених i створених ризикiв. Ризик щнносп проекту для замовника е сумою ризи-кiв цiнностi власника земельно! дтянки, пiдрядникiв, постачальникiв та створених i привнесених ризикiв самого замовника.
Логiчна посмдовносп взаемовпливiв джерел персоналiзованиx ризикiв та процеси формування сумарних ризишв цшносп для кожного iз учаснишв
ВИСНОВКИ
Запропонований принцип розподлу джерел ризишв за учасниками проекту дозволяе визначати найбкьш ризикованих сyб'ектiв у процеа виконання проекту та на цш основi iдентифiкyвати ресyрсi, фyнкцiональнi та об'ектнi джерела ризикiв кожного iз сyб'ектiв. У пiдсyмкy, iдентифiкацiя ризику, який привносить та створюе кожний iз yчасникiв про-екпв, дозволяе виявити як найбiльш ризикованого учасника проекту, так i найбкьше джерело ризику в кожного iз yчасникiв проекту. Управлiнськi ршен-ня щодо зменшення негативного впливу привнесених i створених ризикiв кожного iз yчасникiв формують систему yправлiння проектом на основi yправлiння ризиками змши цiнностi проекту для кожного iз його yчасникiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Батенко Л. П. Цшшсть проекту з позицм pi3HMX за-фкавлених oci6. Ефективна eKOHOMiKa. 2013. № 9. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2340
Ризик цшност проекту
Pизик цiннocтi для влacникa
зeмeльнoÏ дiлянки
Pизик цiннocтi для пiдpядникiв, пocтaчaльникiв
Pизик цiннocтi для зaмoвникa
Pизик цiннocтi для мeнeджepa
Pизик цiннocтi для ^ecropa
Pизик цiннocтi для cпoживaчa
Час
Пpивнeceний i cтвopeний pизик влacникa
зeмeльнoÏ дiлянки
Пpивнeceний i cтвopeний pизик пiдpядникiв i пocтaчaльникiв
Пpивнeceний i cтвopeний pизик зaмoвникa
Пpивнeceний i cтвopeний pизик мeнeджepa пpoeктiв
Пpивнeceний i cтвopeний pизик iнвecтopa
Пpивнeceний i cтвopeний pизик cпoживaчa пpoeктy
Pизик цiннocтi пpoe кту для влacникa
зeмeльнoÏ дiлянки
Pизик цiннocтi пpoeктy
для пocтaчaльникa тa п^ядниш
Pизик цiннocтi пpoeктy для зaмoвникa
Pизик цiннocтi пpoeктy для мeнeджepa пpoeктy
Pизик цiннocтi пpoeктy для ^ecrapa
Pизик цiннocтi пpoeктy для cпoживaчa
Рис. 2. Ланцюг фоpмyвання pизикiв цiнноcтi пpоектy
2. Данченко О. Б. Огляд сучасних методолопй управ-лiння ризиками в проектах. Управлiння проектами та роз-виток виробництва. 2014. № 1. С. 16-25.
3. Марченко В. М. Управлшня витратами в процеа формування цшност проекту. Формування ринкових BidHO-син в УкраЫ. 2018. № 5. С. 48-53.
4. Марченко В. М. Економiчна сутшсть понять «цш-шсть» та «управлшня цшностями». Формування ринкових вiдносин в УкраМ. 2016. № 12. С. 100-104.
5. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK®). Третье издание. 2004 / Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA. URL: https://www.studmed.ru/ rukovodstvo-k-cvodu-znaniy-po-upravleniyu-proektami-pmbok-3_ba4bcc4760e.html
6. Саричев Д. О. Цшшсно-процесне управлшня проектами на пщприем^ : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. КиТв, 2017. 237 с.
7. Тригуба А., Фтома О., Тригуба I., Сидорчук Л., Бо-ярчук О. 1дентиф^а^я ризиш цшносп проек^в створен-ня кооперативiв кормозабезпечення сiмейних молочних ферм. Агроiнженернi дослiдження. 2018. № 22. С. 177-186. DOI: https://doi.org/10.31734/agroengineering2018.01.177.
8. Харский К. Принципы ценностного управления. URL: https://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=003076
9. Kylindri S., Blanas G., Henriksen L., Stoyan T. Measuring Project Outcomes: A Review of Success Effectiveness Variable // Annual MIBES International Conference (Heraklion, Crete, Greece, 25-27 Мау 2012). Oral : MIBES, 2012. Р. 212-223.
10. Westerveld E. The Project Excellence Model®: linking success criteria and critical success factors. International Jour-
nal of Project Management. 2003. Vol. 21. Issue 6. P. 411-418. DOI: https://doi.org/10.1016/S0263-7863(02)00112-6.
REFERENCES
Batenko, L. P. "Tsinnist proektu z pozytsii riznykh zatsi-kavlenykh osib" [Project Value from the Standpoint of Various Stakeholders]. Efektyvna ekonomika. 2013. http://www.econo-my.nayka.com.ua/?op=1&z=2340
Danchenko, O. B. "Ohliad suchasnykh metodolohii uprav-linnia ryzykamy v proektakh" [Overview of Current Project Risk Management Methodologies]. Upravlinnia proektamy ta rozvy-tok vyrobnytstva, no. 1 (2014): 16-25.
Kharskiy, K. "Printsipy tsennostnogo upravleniya" [Principles of Value Management]. https://www.ippnou.ru/article. php?idarticle=003076
Kylindri, S. et al. "Measuring Project Outcomes: A Review of Success Effectiveness Variable". Annual MIBES International Conference. Oral: MIBES, 2012. 212-223.
Marchenko, V. M. "Ekonomichna sutnist poniat «tsinnist» ta «upravlinnia tsinnostiamy»" [Economic Essence of the Concepts of «Value» and «Menagement of Values»]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 12 (2016): 100-104.
Marchenko, V. M. "Upravlinnia vytratamy v protsesi formuvannia tsinnosti proektu" [Cost Management in the Process of Project Value Formation]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 5 (2018): 48-53.
"Rukovodstvo k Svodu znaniy po upravleniyu proektami (Rukovodstvo PMBOK®)" [Project Management Knowledge Base Guide (PMBOK® Guide)]. Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299
22б
USA. https://www.studmed.ru/rukovodstvo-k-cvodu-znaniy-po-upravleniyu-proektami-pmbok-3_ba4bcc4760e.html
Sarychev, D. O. "Tsinnisno-protsesne upravlinnia proek-tamy na pidpryiemstvi" [Value-based Project Management at the Enterprise]: dys. ... kand. ekon. nauk:08.00.04, 2017.
Tryhuba, A. et al. "Identyfikatsiia ryzykiv tsinnosti proek-tiv stvorennia kooperatyviv kormozabezpechennia simeinykh molochnykh ferm" [The Identification of Risks Value of Projects
for the Creation of Family Dairy Farms and Feed Supply Cooperatives]. Ahroinzhenerni doslidzhennia, no. 22 (2018): 177-186. DOI: https://doi.org/10.31734/agroengineering2018.01.177
Westerveld, E. "The Project Excellence Model®: linking success criteria and critical success factors". International Journal of Project Management, vol. 21, no. 6 (2003): 411-418. DOI: https://doi.org/10.1016/S0263-7863(02)00112-6
УДК б58.7 JEL: D24
ФУНКЦЮНАЛЬЖ ОСОБЛИВОСТ1 ЛОГ1СТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ
тдприемотв
®2019 МАСЛАК О. I., Н1К1ТЮК В. Г.
УДК 658.7 JEL: D24
Маслак О. I., Нштюк В. Г. Функцюнальш особливостi лопстично'|' дiяльностi машинобудiвних шдприсмств
Визначено функцюнапьт особливостi логстичноi д'тпьностi машинобудвних тдприемств на основi виявлення фактор'ю впливу на ефектив-нсть логстичноi д'яльностi та критерив оцнки р'юня впровадження логстики. В'дзначено, що сутшсть проблеми впровадження логстичноi д'тльностi у практику машинобуд'юних тдприемств полягае в тому, що сьогодш сучат виробники машинобуд'юноi продукцИмайже не мають належного теоретичного базису та практичного досвiду щодо використання системи логстики (з метою оптимiзацii витрат i управл'шня товарно-матер'шльними, фнансовими та iнформацiйними потоками) на основi нтеграцп окремих дльниць логстичного процесу в ефективну систему та врахування функцшнальних особливостей логстичноi д'тльностi машинобуд'юних тдприемств. Зазначено, що логстична система являе собою адаптивну систему зi зворотним зв'язком, яка виконуе т'> чи шш'> логктичт функцИ. Вона, як правило, складаеться з деклькох тд-систем iмаерозвинутiзв'язки iззовшшшм середовищем. Застосування системилогстики на тдприемствахмашинобуд'юного комплексу дасть змогу нтегрувати ва процеси т'дприемства з мммальними витратами при оптимальному пристосувант виробничих процеав до чиннишв зовншнього середовища. На тдстав'> проведеного дослдження щодо визначення функцшнальних особливостей логстичноi д'яльностi маши-нобуд'юних тдприемств на основi виявлення фактор'ю впливу на ефектившсть логстичноi Ыяльностi та критерив о^нки р'юня впровадження логстики зроблено висновок, що основним напрямом пiдвищення ефективностiлогстичноiд'яльностiмашинобуд'юних тдприемств е використання системного тдходу до впровадження логктики у виробничо-господарську д'яльшсть тдприемств машинобудування на основi використання комплексу логктичних тдсистем.
Кпючов'1 слова:лог'ктична д'яльшсть, функцiональнi особливостi, машинобуд'юне тдприемство, фактори, критерн, о^нка. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-227-233 Рис.: 3. Ббл.: 19.
Маслак Ольга iBaHiBHa - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри економки, Кременчуцький нацональний ушверситет
iм. М. Остроградського (вул. Першотравнева, 20, Кременчук, 39600, Украна)
E-mail: oimaslak2017@gmail. com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6793-4367
НЫтюк Вталй Григорович - астрант кафедри економки, Кременчуцький нацональний ушверситет iм. М. Остроградського (вул. Першотравнева, 20, Кременчук, 39600, Украна) E-mail: nikityuk_sha@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7937-7334
УДК 658.7 UDC 658.7
JEL: D24 JEL: D24
Maslak 0. I., Nikitiuk V. G. Functional Features of Logistic Activities
Маслак О. И., Никитюк В. Г. Функциональные особенности логистической деятельности машиностроительных предприятий
Определены функциональные особенности логистической деятельно- of Machine-Building Enterprises
сти машиностроительных предприятий на основе выявления факторов The functional features of logistic activities of machine-building enterprises
влияния на эффективность логистической деятельности и критериев are defined on the basis of identification of factors influencing the efficiency оценки уровня внедрения логистики. Отмечено, что сущность пробле-
of logistic activities and the criteria for evaluating the level of introduction
мы внедрения логистической деятельности в практику машиностроительных предприятий состоит в том, что сегодня современные произ- of logistics.It is noted that the essence of the problem of introducing logis-водители машиностроительной продукции почти не имеют должного tic activities into the practice of machine-building enterprises is that today's
теоретического базиса и практического опыта использования системы manufacturers of machine-building products have almost no proper theoreti-логистики (с целью оптимизации затрат и управления товарно-материальными, финансовыми и информационными потоками) на основе ин- cal basls and practical experlence ln the use of the loglstic system (ln order теграции отдельных участков логистического процесса в эффективную to °ptimize costs and manage materiaL financial and information flows) by систему и учета функциональных особенностей логистической деятель- integrating individual parts of the logistic process into an efficient system
ности машиностроительных предприятий. Отмечено, что логистиче- and accounting the functional features of the logistic activities of machine-
ская система представляет собой адаптивную систему с обратной свя- , .,,. ... ............ , .
зью, выполняющую те или иные логистические функции. Она, как прави- bulldlng enterprlses It ls noted that the loglstic system ls an adaptive and
ло, состоит из нескольких подсистем и имеет развитые связи с внешней feedback-enabled system that performs certain logistical functions. It usually
