CC BY
34
вквавм!аа№РвБшвмя
ИВШИЯЯВВЯВШВВИИ ТАВМГВвйВНВМЭНН ИШВНВИЯ
УДК 005.334 http://doi.org/10.5281/zenodo.3631553
МАРЧЕНКО В.М.
Поведшковий пiдxiд до vправлiння ризиками проекту
Предмет домдження - сукупн'ють соцальних та б'юлопчниххарактеристик учасник\в проекту, як лежать в основ'1 формування повед1нкових компетенцй в процес управл1ння проектом та його ризиками.
Мета статт полягае в досл'щженн джерел формування поведнкових ризик'1в в процеа управ-л'1ння проектом.
Методолопя проведения роботи - системний Ыдхщ до анал'зу ризик'1в та управл1ння ризиками проекту.
Результати роботи. Здйснена щентифкац1я груп ризик\в у в1дпов1дност1 до сутност базових понять «ризик», «проект», «управлння проектом». Визначена сукупн'ють соцальних та б'юлопчних характеристик, як лежать в основ '1 формування повед1нково'1 компетенцй менеджера та команди проекту.
Узагальнено вплив соцальних та б 'юлопчних характеристик членв команди на формування ри-зик'1в проекту. Запропоновано систему заходов з попередження ризик'1в проекту.
Висновки. В проектнй д1яльност'1 основним активом проекту е людський каптал, сформований в цт'юну систему компетенцй менеджера та команди проекту. Питання досл'щження джерел появи ризик'1в реал'зацп проекту, обумовлених комбнуванням в команд/ проекту р'зних сп1ввщношень по-зитивних та негативних соцальних та б 'юлопчних характеристик, та способ'1в управл1ння такими ризиками потребуе наукового розвитку з огляду на Iх вплив на успшнсть виконання проекту в цлому.
Запропонований п'1дхщ до управл1ння ризиками проекту на основ'1 ¡дентифкацн соц1ально1' та б 'юло-гчноI природи член1в команди та в'щпов'щних джерел можливих ризик'в, дозволяе сформувати систему попередження ризик\в та впливати на усп'шн'ють проекту на початкових етапах його реал1зацн.
Ключов-! слова: ризик проекту, управл1ння проектом, управл1ння ризиками проекту, повед1нков1 компетенцй.
МАРЧЕНКО В.М.
Поведенческий подход к управлению рисками проекта
Предмет исследования - совокупность социальных и биологических характеристик участников проекта, которые лежат в основе формирования поведенческих компетенций в процессе управления проектом и его рисками.
Цель статьи заключается в исследовании источников формирования поведенческих рисков в процессе управления проектом.
Методология проведения работы - системный подход к анализу рисков и управления рисками проекта.
Результаты работы. Осуществлена идентификация групп рисков в соответствии с сущностью базовых понятий «риск», «проект», «управление проектом». Определена совокупность социальных и биологических характеристик, которые лежат в основе формирования поведенческой компетенции менеджера и команды проекта.
Обобщено влияние социальных и биологических характеристик членов команды на формирование рисков проекта. Предложена система мер по предупреждению рисков проекта.
Выводы. В проектной деятельности основным активом проекта является человеческий капитал, сформированный в целостную систему компетенций менеджера и команды проекта. Вопросы исследования источников появления рисков реализации проекта, обусловленных комбинированием в команде проекта различных соотношений положительных и отрицательных социальных и биологических характеристик, и способов управления такими рисками требует научного развития с учетом их влияние на успешность выполнения проекта в целом.
Предложенный подход к управлению рисками проекта на основе идентификации социальной и биологической природы членов команды и соответствующих источников возможных рисков, позволяет сформировать систему предупреждения рисков и влиять на успешность проекта на начальных этапах его реализации.
Ключевые слова: риск проекта, управление проектом, управление рисками проекта, поведенческие компетенции.
MARCHENKO V.M.
Behavioral approach to project risk management
The subject of the study is the set of social and biological characteristics of the project participants that underlie the formation of behavioral competencies in the project management and its risks.
The purpose of the article is to investigate the sources of behavioral risk formation in the project management process.
Work methodology is a systematic approach to risk analysis and project risk management.
Results of work. Identification of risk groups in accordance with the essence of the basic concepts of «risk», «project», «project management». The set of social and biological characteristics that underlie the behavioral competence of the project manager and team is identified.
The influence of team members' social and biological characteristics on project risk generalization is generalized. A system of risk prevention measures has been proposed.
Conclusions. In the project activity, the main asset of the project is human capital, formed into a coherent system of competencies of the project manager and the team. The research question of the sources of occurrence of project implementation risks caused by the combination of different ratios of positive and negative social and biological characteristics in the project team and ways of managing such risks requires scientific development in view of their impact on the success of the project as a whole.
The proposed approach to project risk management, based on the identification of the social and biological nature of team members and relevant sources of potential risks, allows for the formation of a risk prevention system and influence the success of the project in the initial stages of its implementation.
Keywords: project risk, project management, project risk management, behavioral competencies.
Постановка проблеми. Розвиток економки, як процес динaмiчного приросту результативнос-tí Tí функцюнування, вщбуваеться шляхом розши-
рення масштаб^ Tí дiяльностi або зростання цЫ виробниюв товaрiв та послуг. Перший Í3 озна-чених способiв реaлiзуeться завдяки як розши-
ренню мacштaбiв ¡снуючо! дiяльноcтi, так i впро-вадженню iнновaцiйниx проектiв, якi в сукупност забезпечують досягнення мети та вир0ення за-вдань, спрямованих на забезпечення и реaлiзaцм.
У сформовaнiй лопц економiчниx взаемоза-лежностей особливе мюце вiдводиться проек-тнiй дiяльностi, в результат реaлiзaцм яко! роз-робляються новi теxнологiй, новi види технки, новi об'екти тощо. Отже, цЫнють проектно! дг яльностi для економки обумовлена !! здaтнiстю впливати як на ктькюы масштаби, так i на якю-нi характеристики и розвитку. Однак кiлькiснi та якюы параметри впливу на стан економки на-пряму залежать вiд якост виконання проекту, на який впливае як сукупнiсть ризикiв, пов'язаних з реaлiзaцieю проекту, так i сукупнють ризикiв, пов'язаних iз забезпеченням його реaлiзaцм, а саме ризикiв оргаызацм проектно! дiяльностi.
Проектна дiяльнiсть, реaлiзуючись на сукуп-ностi стандартизованих проце^в та оперaцiй, мае низку специфiчниx особливостей, обумовле-них як видом економiчноí' дiяльностi, в якiй зд^-снюеться практична реaлiзaцiя проекту (будiв-ництво, промисловiсть, фiнaнсовa сфера тощо), так i цiннiстю реaлiзaцií' таких проектiв. Кожен iз означених видiв економiчноí' дiяльностi мае су-купнють як загальних, так i специфiчниx ризикiв, джерелом походження яких е: мaкроекономiчнi та зовнiшнi ризики вщповщного виду економiчно! дiяльностi, ризики реaлiзaцií' процесiв проекту, ризики змiни ЫтереЫв стейкxолдерiв проекту тощо. Вщповщно, вся сукупнiсть означених ризикiв потребуе розробки як меxaнiзмiв та Ыструмен-тiв упрaвлiння сукупнiстю ризикiв, цтюнють та комплекснiсть яких дозволяе розробити систему щентифкацм, оцiнювaння, монiторингу, поперед-ження та контролю за джерелами появи ризикiв, так i способiв та нaпрямiв зменшення негативного впливу ризиюв на цiннiсть реaлiзaцií' проекту для кожного iз його учасниюв.
Анал'1з останшх досл'!джень i публ^ацт. Питання наукового узагальнення теоретичних, методичних та практичних пiдxодiв до управлЫ-ня проектами е об'ектами дослiдження наукового пошуку як в гaлузi економiчниx, так i теxнiчниx наук. Економiчне обгрунтування проце^в управ-лiння проектами знайшло широке дослiдження в працях [1,3,4,6,7].
Питання управлЫня проектними ризиками знайшли св^ розвиток у працях [2,5].
Попри широкий спектр дослщжуваних питань, в економiчнiй нaуцi залишаеться недостатньо ви-рiшеною проблема дослiдження джерел форму-вання ризикiв, упрaвлiння якими дозволить змен-шити збитки та небезпеки реaлiзaцií' проекту.
Мета статт полягае в дослiдженнi джерел формування поведЫкових ризикiв в процесi управлЫня проектом.
Виклад основного мате^алу досл'!дження. Формування теоретичних та методичних пiдxодiв до управлЫня проектними ризиками базуеться на уточненнi сутностi його базових понять, а саме: поняття «проект», «управлЫня проектом», «ризик проекту», «управлЫня проектними ризиками».
Пiд поняттям «проект» науковц розумiють:
• процес з визначеними термЫами початку i заюнчення, конкретними вимогами, обмеження-ми за часом, затратами та ресурсами;
• дiяльнiсть зi створення ункально! продукцм чи послуги;
• унiкaльний комплекс взаемопов'язаних захо-дiв, спрямованих на досягнення визначено! мети в умовах обмеженост термiнiв, бюджету та характеристик результа^в;
• тимчасове утворення [2,6].
Отже, виходячи iз наведених трактувань, ав-тори виокремлюють основнi властивост проекту, якими е: тимчасовий характер дiяльностi над проектом, ч^ка обумовленiсть термiнiв, ресурсiв та бюджету виконання проекту, визначенють ви-хщних результaтiв проекту.
В бiльшостi наукових джерел поняття «управляя проектом» трактуеться як:
- логiчно упорядкована сукупнють д^ в межах ре-aлiзaцií' функцiй планування, оргаызацм, вщслщко-вування та контролювання всix етатв проекту [2,6]
- «обмежена низка взаемопов'язаних д^, в xодi зд^снення яких використовуються один або бтьше типiв початкових продуктiв, а по™ за допомогою одного або дектькох перетворень створюеться виxiдний продукт, який становить цЫнють для замовника» [7, с. 92];
- процес застосування знань, навичок, методiв, зaсобiв i теxнологiй у проектнiй дiяльностi з метою досягнення сподiвaнь учaсникiв проекту [1,3,5].
У вщповщност до наведених визначень, влас-тивостями процесу управлЫня проектами е: ло-гiчнa упорядкованють процесiв перетворення вxiдниx ресурсiв у вихщний результат, цтеспря-мовaнiсть дй цiннiсний характер процесу управ-
лiння на ochobí рeaпiзaцN eKOHOMÍHHnx та соцг альних ÍHTepecÍB його учасниюв.
Нeобxiдно зауважити, що в кпасичному ме-неджмен^ вся cиcтeмa yпрaвпiння формуеться Í3 пiдсистeми зaбeзпeчeння yпрaвпiння, куди, з урахуванням об'екту даного доспiджeння, варто B^Hec™ систeмy рeсyрсного, кадрового, тexнiч-ного, iнформaцiйного зaбeзпeчeння виконання проeктy та впacнe cиcтeми yпрaвпiння процeca-ми виконання проeктy.
Ризик в eкономiчнiй пiтeрaтyрi трактуеться мaйжe однозначно як мiрa очiкyвaниx втрат.
Ризик проeктy - «цe нeпeрeдбaчyвaнa подiя або умова, яка у випадку виникнeння мае пози-тивний або нeгaтивний вплив по мeншiй мiрi хоч би на одну iз цiпeй проeктy, наприкпад, тeрмiни, вартють, рeзyпьтaт або якicть» [5, с. 238].
Основними впастивостями ризику е його He-визнaчeнicть (ймовiрнicть) часу настання та сипи вппиву, очкування втрат в рeзyльтaтi настання ризику. Сукупнють ризикiв завжди обyмовпe-на сукупнють фaкторiв нeгaтивноí дм як загаль-ного, так i cпeцифiчного xaрaктeрy, якi виника-ють зважаючи на оcобпивоcтi гaпyзi проeктноí дiяльноcтi. Так, рeaпiзaцiя проeктiв в бтьшос-тi гaпyзeй промиспово!' дiяпьноcтi пов'язана з нeобxiднicтю yпрaвпiння наступною сукупню-тю ризикiв: тexнiчнi, ризики учасниюв проeктy, юридичнi, eкономiчнi, попiтичнi, адмУстратив-hí, фiнaнcовi, мaркeтинговi, eкопогiчнi, в^ськов^ бyдiвeпьно-eкcппyaтaцiйнi, cпeцифiчнi та íh [2, с 40]. В стандарт 1нституту проeктного yпрaвпiння США «A Guide to the Project Management Body of Knowledge» (PMBOK Guide) ризик визнaчeний як процec рeaпiзaцií наступно!' поcпiдовноcтi дiй: планування yпрaвпiння ризиками, дентифка^я ризикiв, якicний aнaпiз ризиюв, кiпькicний aнaпiз ризикiв, планування рeaгyвaння на ризики, монг торинг та управлЫня ризиками [5, с. 237].
Отжe, властивостями процecy yпрaвпiння про-eктними ризиками е: cиcтeмнicть пдаоду до
своечасного виявлення джерел ризиюв, функ-цiонaльнicть системи попередження та нейтра-лiзaцм негативних впливiв проектних ризикiв на результати реaлiзaцií проекту.
У вщповщност до iдентифiковaних власти-востей проекту, проектних ризикiв та управлЫ-ня проектом, виникае можливють формування комплексно!' системи проектних ризиюв (табл.1 ).
Ризики кадрового забезпечення в контекст упрaвлiння проектами трактуються як неперед-бачувана умова позитивного або негативного впливу cоцiaльних та бюлопчних характеристик учacникiв проекту на реaлiзaцiю цiлей проекту (вaртicть, термЫи, цiннicть).
На ролi кадрового забезпечення в управлЫ-нi проектами наголошуе стандарт 1РМА ^жна-родно! асоцацп упрaвлiння проектами) National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1 (NCB означае «Нацюнальы стандарти оцiнки компетенцй», в яких врахован нацюнальы та культурнi вщмЫ-ноcтi [1, с.7]. Запорукою усп0но'[ реaлiзaцií проеклв за стандартами 1РМА Competence Baseline Version 2.0 е знання та досвщ упрaвлiння проектами.
Стандарт IPMA розглядае процес упрaвлiння проектами як реaлiзaцiю трьох складових: тех-ычно'!', поведЫково!' та контекстуально!. В озна-ченому процеci упрaвлiння проектами поведЫ-кова складова визначена як один iз iндикaторiв устшно!' реaлiзaцií проеклв, оcкiльки базуеться на оцiнювaннi поведЫки та особистого ставлен-ня менеджера та члеыв команди до проекту.
Бушуев С.Д. та Бушуева Н.С., розвиваючи на-уковий напрям проектного управлЫня в Укра'н [1], виокремлюють джерела вщповщно!' поведЫ-ки менеджера, якими е оcобиcтi якоcтi i профе-ciйнi навички, та прояви поведЫки, до яких вщно-сять: лщерство, участь та мотивaцiю, творчють, орieнтaцiю на результат, продуктивнicть, над^-нicть, розумiння цiнноcтей.
Рiзнi комбЫацм особистих якостей людини роз-глядаються як природна чи набута здатнють лю-
Таблиця 1. Iдентифiкацiя груп ризикiв у вiдповiдностi до сутност базових понять
Система забезпечення виконання проекту Сутн1сть ризику
Ризики мaтeрíaльного зaбeзпeчeння ЗмЫи вартост та якост мaтeрíaпьниx рecyрcíв
Ризики кадрового зaбeзпeчeння команди проeктy Поява нeгaтивноí eнeргíí копeктивноí взаемоди
Ризики Ыформацмного зaбeзпeчeння Нeнaпeжний рíвeнь докyмeнтyвaння процecíв та звтос^
Ризики тexнíчного зaбeзпeчeння ЗмЫи вартост та стану тexнíки в процecí виконання проeктy
Ризики íнвecтyвaння ЗмЫа вартост íнвecтовaниx ко0тв
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця 2. Сутшсть характеристик iндивiдуума
Характеристики Сутн1сть характеристики
Соц1альн1 характеристики
Потреби це психолопчы стани, як1 переживае людина у зв'язку з необхщнютю в чомусь. Найбтьш вщома п1рамщальна конф1гурац1я 1ерарх1! потреб будь-яко! особистост1, розроблена Маслоу.
1нтереси емоцмно забарвлена спрямованють людини на певний об'ект чи д1яльнють, викли-кана позитивним, зацкавленим ставленням до чогось, когось
Переконання в1ра у що-небудь на основ1 якихось доказ1в, спостережень, роздум1в
Ц1нност1 важливють, значущють чого-небудь
Св1то-сприйняття сукупнють думок, почутт1в людини як реакц1я на навколишнм св1т
Сощально-бшлопчш характеристики
Знання це Ыформац1я, яка повинна бути освоена через переосмислення
Зд1бност1 освоен знання
Здатност1 тренован вм1ння
Привички звичка до певного заняття
Бюсощальш характеристики
Емоцм чуттева реакц1я людини на зовн1шн1й св1т
Воля влада над собою, керування сво!ми д1ями й свщоме регулювання свое! повед1нки
1нтелект р1вень розумового розвитку людини
Б1олог1чн1 характеристики
сукупнють Ыдивщуальних особливостей особистост1, в основ1 яких лежать типи
Темперамент вищо! нервово! д1яльност1, котр| характеризують силу, швидк1сть, напружен1сть, ур1вноваженють переб1гу псих1чних процеав
дини до самооргаызацм в процесi дiяльнос-тi. Збалансоване поеднання в комaндi проекту якостей, необхщних для виконання проектних за-вдань, створюють пiдrрунтя для самооргаызацм.
Ефективна взa8модiя в комaндi можлива за-вдяки взаемодм iндивiдуумiв як носив бюлопчних, соцiaльно-бiологiчниx, бiосоцiaльниx та со^аль-них характеристик (табл. 2).
Всi сучaснi концепцм управлЫня людським ка-пiтaлом будуються на комбЫацм соцiaльниx та бiологiчниx характеристик, дтячи майже порiв-ну потен^ал майбутньо! ефективностi мiж двома групами характеристик.
Спираючись на вищеозначену сукупнють соцг альних та бiологiчниx характеристик Ыдивщуума, компетенцм менеджера та члеыв команди проекту е комбЫафею таких характеристик. При цьому кожна со^альна чи бiологiчнa характеристика вщповщае за реaлiзaцiю визначено! компетенцм виконавця (табл. 3).
Спираючись на змютовну сутнють кожно! iз характеристик та враховуючи, що базовим про-цесом реaлiзaцií' проекту е процес поеднання (зм0ування, комбiнувaння) характеристик в ко-мaндi проекту, для дослщження соцiaльниx та бг ологiчниx основ появи ризиюв, якi перешкоджа-ють усп0ый реaлiзaцi! проекту, слiд сформувати
групи таких характеристик, наявнють яких в трудовому колективi може призвести до ризикових ситуа^й дiяльностi.
Взaeмодiя виконaвцiв в комaндi може стати причиною суперечок, непорозумЫь, конфлк^в, а при !х збiльшеннi за межу критично допустимих -до збитюв проекту.
Внутршньою причиною виникнення таких ри-зикiв е невщповщнють мiж внутрiшнiм та зо-вышым, мiж соцiaльно-бiологiчними потребами члена команди проекту та можпивютю !х задово-лення в проектi.
В iндивiдуумi нaявнi всi характеристики з ^ею лише вiдмiннiстю, що в кожному iз них рiзним е характер ^е! характеристики (позитивний, нега-тивний), и рiвень (великий, малий) та вид (темперамент, iнтереси, цЫноси свiтосприйняття).
Сила негативно! енергм !х взаемодм залежить вiд комбiнувaння та доповнення характеристик одного Ыдивщуума характеристиками Ышого.
Кожна група соцiaльниx та бюлопчних характеристик члеыв колективу, реaлiзуючись через систему мiжособистiсниx та групових взаемозв'язюв, несе вiдповiдну позитивну чи негативну енерпю тако! взаемодм. Так, позитивний вплив групи со^альних характеристик членiв команди вщповщае за усвщомлення мг
Таблиця 3. 1дентиф1кац1я складових поведшково'Т компетенцм менеджера та команди проекту у в1дпов1дност1 до Тх соц1альних та бюлопчних характеристик
Характеристики Складов! поведшково'Т компетенцм
Потреби - ефективна мотивац1я
1нтереси Ц1нност1 Переконання - безперервне прагнення досягти результат1в проекту
Знання - знання стандарт1в управл1ння проектами, гaлyзeвиx особливостей виду д1яльност1, середовища виконання проекту, метод1в проектного управл1ння
Професмы зд1бност1 - зд1бност1 до щентифкацп проблем, íx джерел 1 розробц р1шень щодо íx подолання; - зд1бностей до координации гармон1зац1я рiзномaнiтниx д1й для повно'1' оптим1зацм проекту; - зд1бност1 до фокусування зусиль команди на iнновaцiяx; - зд1бност1 до планування усп1шно' концепцм проекту, структурування завдань та моыторингу íx виконання; зд1бностей до реал1зацп проекту
Здатност1 - здатност до стратепчного мислення; - здатысть до планування проeктниx цтей 1 завдань, оргаызацп ресурав, управл1ння виконанням; - здатысть до пщтримки високоефективно'' роботи команди шляxом мотивацп 1 можли-востей самореал1зацп
Привички - самодисциплЫа, самореал1зац1я; - постмний моыторинг та контроль середовища та команди проекту
Воля 1нтелект - зд1бност1 до використання системного п^оду, побудови команди, контролю проекту 1 вир1шення проблем; - зд1бност1 до балансування м1ж р1зними робочими групами та зацкавленими сторонами, позбавлення вщ напруженост1, конкуренцп - здатност до самооргаызацп, висок норми етики, прийняття на себе вщповщальносп, далекоглядысть
Темперамент Потреби - лщерство для збтьшення додано'' вартост 1 впровадження Ыновац1й; - нацтеност на досягнення результату: Уц1ативн1сть 1 обов'язков1сть; - здатысть до Уц1ативи, пщтримки ентуз1азму для досягнення результату шляxом командно' роботи, впровадження рольово' модел1
см, цiлeй, cтрaтeгiю, полiтикy сaморeaлiзaцм чле-нiв колективу, збалансованють внyтрiшнix та зо-внiшнix вщносин, негативний '¿х вплив мае прояви у неналежый стрaтeгiчнiй розроблeностi проекту, вщсутност комyнiкaцiй з власниками проекту, втрат iмiджy команди проекту та проектно''' орга-ызацм тощо.
Група соцiaльно-бiологiчниx характеристик е визначальною при формуванн процeсiв, якi по-требують спeцiaльниx профeсiйниx знань: роз-робцi системи вiдповiдaльностi, вибору мето-дiв yпрaвлiння проектом, спeцiaльниx тexнiчниx
знань. Негативна eнeргiя впливу дано''' групи xa-рактеристик на виконання проекту прояви у не-належному рiвнi здiбностeй та здатностей команди проекту.
Узагальнення впливу соцiaльниx та бiологiчниx xaрaктeристик члeнiв колективу на формування ризиюв проекту представлено в таблиц 4.
Упрaвлiння ризиками полягае у попереджен-нi нeгaтивниx проявiв бiологiчниx та соцiaльниx xaрaктeристик як кожного iз члeнiв команди, так i негативно''' колективно''' енергм шляxом розроб-ки системи зaxодiв, спрямовaниx на задоволен-
Таблиця 4. Вплив характеристик члешв команди проекту на ризик проекту
№ п/п Негативы прояви групи характеристик Група ризик1в
1 Соц1альн1 Ризик цтеспрямованост Репутацмний ризик
2 Соц1ально-бюлопчн1 Ризик результативности Ризик компетенцм
3 Бюсоц1альн1 Комункативний ризик
4 Б1олог1чн1 Ризик Уц1ативност1 Ризик лщерства
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНОУ Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця S. Система захoдiв з попередження ризикiв проекту
Характеристики Система захoдiв з попередження ризимв
Потрeби Cистeмa iндивiдyaльного ïa колeктивного eкономiчного iнтeрeсy в yспiшнiй рeaлiзaцiï проeктy
Iнтeрeси Цiнностi Пeрeконaння Cистeмa особистоУ ïa колeктивноï в^пов^льнос^
Знaння Cистeмa стимyлювaння розвитку знaнь
Здiбностi Cистeмa стимyлювaння розвитку здiбностeй
Здaтностi Cистeмa стимyлювaння прояву здaтностeй
Привички Формaлiзaцiя бaзовиx процeсiв оргaнiзaцiï виконaння проeктy
Bоля Cистeмa колeктивноï ïa yпрaвлiнськоï пiдтримки
Iнтeлeкт Pозробкa кодeксy повeдiнки в комaндi Biдповiднiсть дiяльностi iнтeлeктyaльномy потeнцiaлy члeнa комaнди
Teмпeрaмeнт Потрeби Biдповiднiсть дiяльностi тeмпeрaмeнтy iндивiдyyмa Формyвaння умов рeaлiзaцiï крeaтивного ïa iнновaцiйного потeнцiaлy члeнa комaнди
ня потрeб, рeaлiзaцiю здaтностeй, використaн-ня здiбностeй члeнiв комaнди проeктy. Cистeмa попeрeджeння комaндниx проeктниx ризиюв по-лягa8 y iдeнтифiкaцiï соцiaльниx тa бiологiчниx xaрaктeристик, як потeнцiйниx джeрeл ризикiв, оцiнювaннi ïx впливу нa досягнeння цiлeй проeктy тa формyвaння полiтики yбeзпeчeння проeктy вщ ïx нeгaтивниx нaслiдкiв (тaбл. 5).
Висновки
У нayковiй лiтeрaтyрi пт^ння yпрaвлiння проeк-тними ризикaми до^джуються здeбiльшого з по-зицiй стaндaртниx процeсiв, визнaчeниx в мiжнa-родниx стaндaртax проeктного yпрaвлiння, до якиx вiдносяться процeси плaнyвaння yпрaвлiння ризи-кaми, iдeнтифiкaцiя ризикiв, якiсний aнaлiз ризикiв; кiлькiсний aнaлiз ризикiв; плaнyвaння рeaгyвaння нa ризики; монiторинг тa yпрaвлiння ризикaми.
Бiльшiсть нayковиx прaць розвивaють процeси чи yдосконaлюють мeтодичнi пiдxоди до оцЫю-вaння ризиюв проeктiв.
Звaжaючи, що в проeктнiй дiяльностi основним aктивом проeктy е людський кaпiтaл, сформовa-ний в цтюну систeмy компeтeнцiй мeнeджeрa тa комaнди проeктy, питaння дослiджeння джeрeл появи ризикiв рeaлiзaцiï проeктy, обyмовлeниx комбiнyвaнням в комaндi проeктy рiзниx стввщ-ношeнь позитивниx тa нeгaтивниx соцiaльниx тa бiологiчниx xaрaктeристик, тa способiв yпрaвлiн-ня тaкими ризи^ми потрeбy8 нayкового розви-тку з огляду нa ïx вплив нa yспiшнiсть виконaння проeктy в цтому.
Зaпропоновaний пiдxiд до yпрaвлiння ризи^-ми проeктy нa основi iдeнтифiкaцiï соцiaльноï тa бюлопчно! природи члeнiв комaнди тa вщповщ-
ниx джeрeл можливиx ризикiв, дозволяе сфор-мyвaти систeмy попeрeджeння ризикiв тa впли-вaти нa yспiшнiсть проeктy нa почaтковиx eтaпax його рeaлiзaцiï.
Список використаних джерел
1. Буо^в С., Бyшyeвa Н. Упрaвлeниe проeктaми: основы проф. знaний и систeмa оцeнки компeтeнт-ности проeкïныx мeнeджeров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) К.: IPIДIУM, 2Q1Q. 2QB с.
2. Beрeс О.М., Кaтрeнко A.B., Piшняк I.B., Чaплигa
B.M. Упрaвлiння ризикaми в проeктнiй дiяльностi. Bi-сник Haцiонaльного yнiвeрситeтy «Львiвськa полiтex-нiкa», 2QQ3. № 4B9 : ^форм^ц^ы систeми ïa мeрeжi.
C. 3B-49.
3. Beрич Ю. Л. Процeсний пiдxiд до yпрaвлiння про-eкïaми. Biсник ДонHУЕT. № 4 (52), 2Q11. C.1Q5-1Q9.
4. Дaнчeнко О.Б. Огляд сyчaсниx мютодоло™ yпрaв-лiння ризикaми в проeктax. Упрaвлiння проeкïaми ïa розвиток виробництвa, 2Q14, № 1(49) С. 16-25
5. Pyководсïво к Своду знaний по yпрaвлeнию про-eкïaми Руководство PMBOK®) Tрeïьe издaниe 2QQ4 Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19Q73-3299 USA / США
6. Caричeв Д.О. Цiннiсно-процeснe yпрaвлiння про-eкïaми нa пiдприeмсïвi. Дисeрïaцiя ... к.e.н. зa oie^-aльнiсïю QB.QQ.Q4 - Економ^ ïa yпрaвлiння пщпри-eмсïвaми tea видaми eкономiчноï дiяльносïi), ДBHЗ «КиТвський нaцiонaльний eкономiчний yнiвeрсиïeï iмeнi Baдимa Гeïьмaнa», КиТв, 2Q17. 237 с.
7. Фaтрeлл P.T.,. Шaфeр Д.Ф, Шaфeр Л.И. Упрaв-лeниe про^ымными проeкïaми: досïижeниe опти-мaльного кaчeствa при минимyмe зaïрaï. Ceрия Ин-сïиïyïa кaчeсïвa прогрaммного обeспeчeния. М.: Bильямс, 2QQ3. 1125 с.
References
1. Bushuev S., Bushueva N. Upravlenye proektamy: osnovbi prof. znanyi y systema otsenky kompetentnosty proektnbikh menedzherov (National Competence Baseline, NCB UA Version З.1) K.: IRIDIUM, 2O1O. 2OB р..
2. Veres O.M., Katrenko A.V., Rishniak I.V., Chaplyha V.M. Upravlinnia ryzykamy v proektnii diialnosti. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 2003. № 4B9 : Informatsiini systemy ta merezhi. PP. 38-49. З. Verych Yu. L. Protsesnyi pidkhid do upravlinnia proek-tamy. Visnyk DonNUET. № 4 (52), 2O11. PP.1O5-1O9.
3. Danchenko O.B. Ohliad suchasnykh metodolohii upravlinnia ryzykamy v proektakh. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 2O14, № 1(49) P. 16-25
4. Rukovodstvo k Svodu znanyi po upravlenyiu pro-ektamy (Rukovodstvo PMBOK®) Trete yzdanye 2OO4 Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA / SShA
5. Sarychev D.O. Tsinnisno-protsesne upravlinnia pro-ektamy na pidpryiemstvi. Dysertatsiia na zdobuttia nauko-voho stupenia k.e.n. za spetsialnistiu OB.OO.O4 - Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy (za vydamy ekonomichnoi diialnosti), DVNZ «Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi uni-versytet imeni Vadyma Hetmana», Kyiv, 2O17. 237 р.
6. Fatrell R. T.,. Shafer D.F, Shafer L.Y.Upravlenye prohrammnbimy proektamy: dostyzhenye optymalno-
ho kachestva pry mynymume zatrat. Senyia Ynstytuta kachestva prohrammnoho obespechenyia. M.: Vyliams, 2003. 1125 р.
Дан про автора
Марченко Валентина Миколаюна,
д. e. н., професор кафедри eKOHOMiKH та пщприемни-цтва, Нацюнальний тexнiчний yнiвeрситeт УкраТни «Ки-Твський полiтexнiчний iнститyт iмeнi 1горя Скорського» e-mail: tina_m_2008@ukr.net
Данные об авторе
Марченко Валентина Николаевна,
д. э. н., профeссор кафeдры экономики и прeдпри-ниматeльства, Национальный тexничeский yнивeр-ситeт Украины «К/ювский политexничeский институт имeни Игоря Сикорского» e-mail: tina_m_2008@ukr.net
Data about the author Valentina Marchenko,
doctor of Economics, professor of the Department of Economics and Entrepreneurship National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» e-mail: tina m 2008@ukr.net
УДК 338 2/027 2331/2 http://doi.org/10.5281/zenodo.3631562
ВАТАГОВИЧ М.1.
Оцшка ефективност бюджетно! пщтримки виробнимв
Предметом до^дження е обсяги надання бюджетной' пщтримки втчизняним виробникам для коригування «провал'1в ринкового механзму».
Метою до^дження е оц'1нка сучасного стану, тенденцй надання бюджетной'пщтримки втчиз-няним виробникам, а також формування висновк\в щодо ефективност таких державних заходов.
Методи досл'1дження. Методолопчною основою виконання досл'1дження стало використан-ня сукупност'1 загальнонаукових та спецальних методов дослдження: узагальнень та науково'1 аб-стракцИ' (при розкритт'1 понят1йно-категор1ального апарату дослджуваноï проблематики); ¡стори-ко-логчного (для проведення дослдження поглядев вчених на необх^днють державного втручання у д\яльн'1сть суб'ект'в господарювання); екстраполяцИ' (при визначенн можливост'1 ¡мплементацИ' наявного свтового досв\ду у в\тчизняну практику); просторового (у процес виявлення нацюналь-них особливостей надання державно'1' пдтримки суб'ектам господарювання); граф1чного методу в1зуал1зацИ' (для наочного вдображення тенденцй у сфер1 державно'1' п'1дтримки втчизняних суб'ект'1в господарювання), економетричного моделювання (для з'ясування казуальност обсяпв бюджетной' пдтримки з цльовими показниками).
Результат роботи. У робот з'ясовано, що основними цлями, на як мае спрямовуватись державна пдтримка, е коригування «провал'1в ринкового механзму»: позитивн'1 екстерналИ', неефек-тивна конкуренция; суспльн блага; безроб'1ття. На основ'1 анал'зу ефективност державно'1' допо-моги зроблено висновок, що обсяги бюджетних видатк\в спрямованих на ф'шансування наукових
