CC BY
18
9. Martin G. B. Effects of dietary zinc deficiency on the reproductive system of the young male sheep: Testicular growth and the secretion of the inhibition of testosterone / G. B. Martin, C. L. White, C. M. Markey [et al.] // J. Reprod. Fertil.-1994. - Vol. 101. - P. 87-96.
10. Ramezanzadeh F. Alterations of sexual desire and satisfaction in male partners of infertile couples / F. Ramezanzadeh, M.M. Aghssa, M. Jafarabadi [et al.] // Fertil Steril. - 2006. - Vol. 85. - P. 139-143.
11. Sanocka D. Infertility in Poland - present status, reasons and prognosis as a reflection of Central and Eastern Europe problems with reproduction / D. Sanocka, M. Kurpisz // Med. Sci Monit. - 2003. - Vol. 9. - P. 16-20.
12. Safarinejad M. R. Infertility among couples in a population - based study in Iran: prevalence and associated risk factors / M. R. Safarinejad // Int. J. Androl. - 2008. - Vol. 31. - P. 303-314.
13. Shindel A. W. Sexual function and quality of life in the male partner of infertile couples: Prevalence and correlates of dysfunction / A.W. Shindel, C.J. Nelson, C.K. Naughton [et al.] // J. Urol. - 2008. - Vol. 179. - P.1056-1059.
14. Vallee B. L. Zinc metallochemistry and biochemistry / B. L. Vallee, D. S. Auld // EXS. - 1995. - Vol. 73. - P. 259-277.
15. Wijesinghe P. S. Effects of zinc supplementation on sexual behavior of male rats DMAB / P. S. Wijesinghe, W. D. Ratnasooriya, J. S. Wimalasena //Hum Reprod Sci. - 2009. - Vol. 2(2). - P. 57-61.
ВЛИЯНИЕ СУЛЬФАТА ЦИНКА НА СЕКСУАЛЬНОСТЬ И СПЕРМОГРАММУ ПОЛОВОЗРЕЛЫХ САМЦОВ КРЫС Селюкова Н. Ю., Коренева Е. М.
В статье приведены данные об особенностях сперматогенеза и полового поведения самцов крыс с разным уровнем сексуальной активности животных. Которые получали раствор цинка сульфата в дозе 3,8 мг/кг массы тела в течение 21 дня. Установлено, что Цинк влияет на некоторые компоненты полового поведения и зависит от исходной сексуальной активности животных. Вместе с тем характер спермограммы не зависит от состояния полового поведения самцов.
Ключевые слова: половое поведение, спермограмма, цинк сульфат.
Стаття надшшла 18.04.2017 р.
INFLUENCE OF ZINC SULFATE ON SEXUALITY AND SPERMOGRAM OF MALE RATS Seliukova N. Yu., Koreneva E. M.
The article presents data on the features of spermatogenesis and sexual behavior in male rats with different levels of sexual activity in animals. Are obtained zinc sulfate solution at a dose of 3.8 mg/kg body weight for 21 days. It was found that Zinc affects some components of sexual behavior and depends on the initial sexual activity of the animals. But the character of the spermogram does not depend on the state of sexual behavior of males.
Key words: sexual behavior, spermogram, zinc sulfate.
Рецензент Геращенко С.Б.
УДК 611. 637. 018. 24]-053
УЛЬТРАСТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕП1ТЕЛ1АЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗА
В робой дослщжеш ультрамжроскошчш особливосп еттелюциив 35 передмiхурових залоз людини у вщ 8 -39 тижшв пренатального перюду онтогенеза електронномжроскотчним методом. Встановлено, що ознаки секреторно! активност еттелюциив спостертаються вже на 18 тижш ембрюгенезу. На 35 тижш секрет з'являеться в просвтх юнцевих вщдшв залози. Таким чином, завдяки диференщюванню кл™н еmтелiальноi' тканини передмiхурова залоза людини починае здшснювати секреторну дiяльнiсть ще в пренатальному перiодi онтогенеза. Передмiхурову залозу в ембрюнальному перiодi онтогенеза можна розглядати в якост одного з ендокринних утворень плода.
Ключовi слова: передмiхурова залоза, епiтелiальний компонент, пренатальний онтогенез, електронномкроскошчний метод.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъш особливостi слизових оболонок та внутрштх оргатв людини i тварин в нормi та тсля введення антигена», № держреестраци 0113и00939.
Судячи з численно! л1тератур1, питання ембрюгенезу передм1хурово! залози щкавили дослщниюв давно. Бшьшють автор1в вважае, що закладка передм1хурово! залози з'являеться на 12 тижш ембрюгенезу [1, 2]. Вщомо, що первинною ембрюнальною закладкою органу служить ештелш сечостатевого синуса або ештелш каудально! частини мезонефрального каналу. Залозисп тяж1 перетворюються в трубочки (плоди 60-65 мм), кшькють яких наростае протягом 3-6 мюящв. В кшщ внутршньоутробного перюду орган набувае часточково! будови. Збшьшення передм1хурово! залози в першш половиш ембрюгенезу вщбуваеться за рахунок утворення нових залозистих елеменпв, а в 8-9 мюящв !! вага наростае за рахунок збшьшення вмюту м'язових { сполучнотканинних компоненпв. Таким чином, до моменту народження розм1ри органа збшьшуються в 4-5 раз1в.
Бшьшють робщ присвячених органогенезу простати розглядають !! стан в постнатальному перюд! [3, 4, 5]. Одночасно вони мютять деяю даш, яю стосуються окремих сторш ембрюгенезу. Дослщжень по ембрюнальному розвитку передм1хурово! залози мало. Тому вважаемо за
необхщне внести ясшсть в суперечливi трактування про будову епiтелiального покриву передмiхуровоl залози, так як спостерiгаються певнi закономiрностi його ультраструктури в рiзнi вiковi перiоди, що вiдображають функцiональний стан органу.
Метою роботи було дослщити ультраструктурш особливостi епiтелiю передмiхуровоl залози людини в пренатальний перiод онтогенеза.
Матерiал та методи дослiдження. В якост об'eктiв дослiдження взятi передмiхуровi залози людини у вiцi вщ 8 до 39 тижнiв ембрюгенезу (15 передмiхурових залоз зародкiв 8 - 12 тижшв, 20 -плодiв 4 - 10 мюящв; всього - 35 передмiхурових залоз).
Ембрюлопчний матерiал отриманий в пологових будинках м Запорiжжя (зародки i плоди брали у фiзично здорових жшок). Вiк ембрiонiв i плодiв визначали вимiрюванням крижово-тiм'яних розмiрiв по А. Шульцу (1956).
Шматочки передмiхуровоl залози для електронно-мiкроскопiчних дослiджень фшсували за загальноприйнятою методикою, зневоднювали в батаре! спиртiв наростаючо! концентраций абсолютному ацетош з попередньою до фшсащею та контрастуванням насиченим розчином ураншацетату. Ультратоню зрiзи готували на ультрамiкротомi «ЬКБ» i вивчали на електронному мiкроскопi ПЕМ-125К при прискорюючiй напрузi 80 кВ i збiльшеннях м^оскопа вiд 10000 до 21000.
Результати дослщження та 1х обговорення. Проведений аналiз дозволив встановити, що першi ознаки утворення передмiхуровоl залози з'являються в кiнцi другого мiсяця ембрюгенезу у виглядi скупчення клiтин бшя складки сечового мiхура.
Надалi можна спостериати бiльш визначенi морфологiчнi структури. Чiткi ознаки передмiхуровоl залози видно у 12-тижневих зародкiв. У зародюв 14-15 тижнiв гестацн в товщi епiтелiальних тяжiв передмiхуровоl залози з'являються порожнини, яю висланi шаром кттин, що нагадують за своею будовою перехiдний епiтелiй простатично1 частини уретри.
В окремих дiлянках можна спостер^ати добре розвиненi протоки, вистланi багаторядним епiтелiем. У передмiхуровiй залозi плодiв 17-18 тижнiв вiдбуваються подальшi пролiферативнi процеси в епiтелiальнiй тканинi. Спостериаеться розростання епiтелiальних тяжiв, перетворення останшх в кiнцевi секреторнi вiддiли i дихотомiчне розгалуження вивiдних проток. Змшюеться характер епiтелiального покриву. Особливо велию перебудови зазнають залозистi утворення бiчних частин органу.
У 18-тижневих плодiв в ештелн простатично1 частини уретри i в деяких клiтинах ештелда секреторних вiддiлiв виявляються гранули секрету. У кттинах е безбарвнi вакуол^ що вiдповiдають розмiрам гранул. Процеси секрецн протiкають по черзi в окремих групах залозистих вiддiлiв. Секреторш гранули частiше зустрiчаються в кттинах епiтелiю залозистих проток, нiж в кшцевих вiддiлах (рис 1).
У плодiв 20 - 25 тижшв вщзначаеться подальше збiльшення кiлькостi секреторних вщцшв. У цей перiод вони досягають крайтх дiлянок залози. Збшьшуються середнi розмiри !х дiаметра. Змiнюються форма i характер епiтелiального покриву.
Бшьшють кiнцевих вщдшв на периферп залози складаеться зi скупчень епп^альних клiтин у виглядi тяж1в i бруньок. В iнших дiлянках вивщш протоки i секреторнi вщщли мають досить великi просвiти i рiзноманiтну форму.
В ацинусах секреторних вщцшв еmтелiальний шар представлений кшькома (1-2) рядами призматичних клiтин, апiкальнi д^нки яких у зовнiшньому шарi мають оксифшьну облямiвку, а в
Рис. 1. Активно секретуюча ештел1альна клггина в Рис. 2. Електронна мжрофотограф1я ештелюцитаи залозистих
передмшхуровш залоз1 плода людини 18,5 тижшв. 1 - лшщи, 2 - вщдш1в передм1хурово1 залози плода 25 тижшв. 1 - пол1рибосоми комплекс Гольдж1. х10000. в цитоплазмц 2 - м1тохондри; 3 - м1жкл1тинш контакти. х21000.
Процес збшьшення простати, який спостер1гаеться у вщ1 24 тижшв пренатального онтогенеза, пов'язаний з посиленим диференщюванням ештел1ально! тканини, яке тривае протягом усього наступного перюду пренатального онтогенезу 1 обумовлене змшою характеру бюх1м1чних процес1в.
З 29 тижня спостер1гаеться деяке уповшьнення темшв зростання передм1хурово! залози. Вщбуваеться поглиблена спещатзащя тканин, спрямована на тдготовку до виконання властивих органу функцш, хоча процеси росту тривають. Одшею з особливостей ештел1альних клггин иередм1хурово! залози е процес зроговшня, який з'являеться у илод1в у вщ1 29 тижшв. У наступш перюди (30-35 тиждень) зроговшня тривае.
На наступних стад1ях (22-24 тижш) внутршньоутробного розвитку вщзначаються иодальш1 прол1феративш змши, яю супроводжуються збшьшенням площ1, яку займають залозисп компоненти. Вщбуваеться подальше зростання системи вивщних проток. Вщзначаеться бшьш виражена часточкова будова передм1хурово! залози. Збшьшуеться кшькють залозистих вщдшв, розростаються вивщш протоки. З'являються секреторш вщдши, вистелеш призматичним ештел1ем. Ештел1альш компоненти передм1хурово! залози плод1в 27-29 тижшв схильш до р1зких прол1феративним змш, пов'язаних з триваючою спещатзащею залозистих вщдшв { вивщних проток. Змшюеться ештелш - деяю вщдши представляють морфолопчну «реконструкщю», збшьшуеться кшькють дшянок, що вистелеш високими призматичними кттинами.
Процес функцюнально! спещал1зацп клггин ештел1ю вщбуваеться асинхронно, вони розташовуються в м1ру розвитку затзистих вщдшв вщ центру до периферп. Якщо у плод1в 18 тижшв гранули секрету можна виявити в простатичнш частит уретри, то на 24-25 тижнях вони розташовуються тшьки в далеко вщдалених вщ центру ештел1альних клггинах. Можна вважати, що певш фази диференщювання ештел1ю супроводжуються змшою секреторних процес1в. Пройшовши цю фазу, клггини досягають «зршосп» - можливо одночасно морфолопчно! та функцюнально!.
З 29 тижня спостершаеться деяке уповшьнення темшв зростання передм1хурово! залози. Вщбуваеться поглиблена спещатзащя тканин, спрямована на тдготовку до виконання властивих органу функцш, хоча процеси росту тривають. Одшею з особливостей ештел1альних клггин передм1хурово! залози е процес зроговшня, який з'являеться у плод1в у вщ1 29 тижшв. У наступш перюди (30-35 тиждень) зроговшня тривае.
Тривае наростання штенсивносп секреторних процес1в в ештел1альних клггинах. При ультрамшроскошчному дослщженш секреторш скупчення представлен! у вигляд1 гранул в цитоплазм! клггин { слизових згустюв в просвт секреторних { вивщних вщдшв.
Таким чином, закладка передм1хурово! залози людини визначаеться на 8 тижш внутршньоутробного розвитку. Найбшьш виражеш морфолопчш ознаки передм1хурово! залози з'являються на 12-14 тижш ембрюгенезу. В пренатальному онтогенез1 передм1хурово! залози можно видшити перюди, яю характеризуються штенсивними процесами перебудови самих тканин { м1жтканинних зв'язюв, до яких вщносяться перюд закладки (8-12 тиждень), перюд формоутворення (25-27 тиждень).
Слщ зазначити, що розвиток передм1хурово! залози йде нер1вном1рно 1 супроводжуеться поступовим збшьшенням секреторною активносп !! залозистого компонента. У зв'язку з цим виникае питання, в чому сенс або яке значення мае такого роду д1яльнють залози в даний перюд онтогенезу? Тут доречно згадати л1тературш дат, яю доводять, що всмоктування секрету простати в кров гальмуе д1яльнють яечок. Цшком можливо, що под1бне мае мюце 1 у плода, 1 що саме в цьому полягае роль його передм1хурово! залози [4].
Не можна також не враховувати, що в передм1хуровш залоз1, ймов1рно, виробляеться ряд гормошв { ендокринних чинниюв типу простагландишв. При цьому з приводу !х джерела в простат немае повно! ясность Деяю автори припускають, що вони мютяться в секрет ештел1ю, з якого пот1м всмоктуються в кров, хоча не можна виключати наявнють аналопчно! функцп у кл1тин, що е похщними сполучно! тканини [6].
Якщо грунтуватися на цих припущеннях, то передм1хурову залозу в ембрюнальному перюд1 онтогенезу можна розглядати в якост одного з ендокринних утворень плода.
Кр1м того, ештелш виступае в якосп орган1затора структури передм1хурово! залози, як органа. Отже, провщне значення при формуванш простати в ембр1огенез1, включаючи формування в н1й певних взаемозв'язюв м1ж !! тканьовими компонентами, належить еп1тел1ю.
Bci висловлеш судження цшком узгоджуються з припущенням, що простата в пренатальному перiодi е ендокринним утворенням плода, яке за типом зворотних зв'язюв взаeмодie з яечком.
1. Вперше ознаки формування передмiхуровоl залози з'являються в кшщ 8 тижня ембрiогенезу. Морфолопчш ознаки диференцiювання тканин - джерел утворення передмiхуровоl залози з'являються на 12-14 тижш внутрiшньоутробного розвитку.
2. Найбшьш склацнi процеси морфогенезу - рют i диференцiювання тканин, а також т1, що стосуються мiжтканинних взаемовiдносин, мають мiсце в залозi в перiод з 14 по 35 тиждень И ембрiонального розвитку. Диференщювання епiтелiальноl тканини залози, перш за все, проявляеться в появi i поступовому зростаннi секреторно1 активност епiтелiоцитiв.
3. Передмiхурову залозу в ембрюнальному перiодi онтогенезу можна розглядати в якосп одного з ендокринних утворень плода.
Перспективи подальших дослгджень. В подальшому плануетъся вивчення м'язового та сполучнотканинного комnонентiв передмiхуровоl залози людини в пренатальному перiодi онтогенеза, так як особливостi морфогенезу органу можуть бути повтстю обхрунтоват лише при врахувант гiстофункцiонального стану тканин i взаемозв'язтв мiж ними.
1. Yena S. K. Reproduktivnaya endokrinologiya / S. K. Yena, R. B. Dzhaffe // - M.: Meditsina, - 1998. - S. 34-40.
2. Kochan M. I. Sposob lecheniya funktsionalnyih rasstroystv mochespuskaniy u bolnyih dorokachestvennoy giperplaziey prostatyi / M. I. Kochan, I. I. Belousv, M .E. Belousov // Zdorove muzhchinyi. - 2004. - No. 3. -208 s.
3. Huang J. Function and molecular mechanisms of neuroendocrine cells in prostate cancer / J. Huang, C. Wu, P.A. di Sant'Agnese [et al.] // Anal. Quant. Cytol. Histol. - 2007. - Vol. 29. - P. 128 - 138.
4. Sciarra A. Neuroendocrine differentiation in human prostate tissue: is it detectable and teatable? / A. Sciarra, G. Mariotti, V. Gentile [et al.] // BJU International. - 2003. - Vol. 91. - P. 438-445.
5. Shen R. Androgen-induced drowth inhibition of androgen receptor expressing androgen-independent prostate cancer cells is mediated by increased levels of neutral endopeptidase / R. Shen, M. Sumitomo, J. Dai [et al.] // Endocrinology. - 2000. - Vol. 3. - P. 35-38.
6. Sun Y. Neuroendocrine differentiation in prostate cancer / Y. Sun, J. Niu, J. Huang // Am. J. Transl. Res. - 2009. - No.1. - P. 148 - 162.
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ЭПИТЕЛИАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЧЕЛОВЕКА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА Сырцов В. К., Евтушенко В. М., Ключко С С. В работе исследованы ультрамикроскопические особенности эпителиоцитов 35 предстательных желез человека в возрасте 8 - 39 недель пренатального периода онтогенеза электронномикроскопическим методом. Установлено, что признаки секреторной активности эпителиоцитов наблюдаются уже на 18 неделе эмбриогенеза. На 35 неделе секрет появляется в просветах конечных отделов железы. Таким образом, благодаря дифференцировке клеток эпителиальной ткани предстательная железа человека начинает осуществлять секреторную деятельность еще в пренатальном периоде онтогенеза. Предстательную железу в эмбриональном периоде онтогенеза можно рассматривать в качестве одного из эндокринных образований плода.
Ключевые слова: предстательная железа, эпителиальный компонент, пренатальный онтогенез, электронномикроскопический метод.
Стаття надшшла 11.03.2017 р.
ULTRASTRUCTURAL FEATURES OF THE EPITHELIAL COMPONENT OF THE HUMAN PROSTATE IN THE PRENATAL PERIOD OF
ONTOGENESIS Syrtsov V. K., Yevtushenko V. M., Kluchko S. S.
Most authors believe that the insertion of the prostate appears on the 12th week of embryogenesis. The enlargement of the prostate gland in the first half of embryogenesis occurs due to the formation of new glandular elements, and at 8-9 months its weight increases due to an increase in the content of muscle and connective tissue components. Thus, at the time of birth, the size of the organ increases 4-5 times. Studies on embryonic development of the prostate gland are few, therefore, we consider it necessary to investigate the ultrastructure of the epithelium of the prostate gland. Objective. Study of ultrastructural features of the epithelium of the human prostate gland in the prenatal period of ontogenesis. Material and Methods. For the study selected 35 prostate glands of human aged 8 - 39 weeks of embryogenesis.
Key words: prostate gland, epithelial component, prenatal ontogenesis, electron microscopic method.
Рецензент Волков К.С.
