CC BY
33
УДК 611.42:611.22].000.57.017.64
ХАРАКТЕРИСТИКА 1МУНОЛОГ1ЧНО1 РЕАКТИВНОСТ1 СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ГОРТАН1 ЛЮДИНИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ
Дослiджено гортанi людини в пренатальному перiодi онтогенезу. Аналiз морфофункцюнальних особливостей покривного, залозистого епiтелiю i лiмфо!дних структур слизово! оболонки горташ людини в пренатальному онтогенезi дозволив видшити у внутрiшньоутробному перiодi 3 стадп розвитку: ембрiональну (3-4 мюящ), перехiдну (5-6 мiсяцiв) i фетальную (7-9 мiсяцiв). Встановлено, що в ембрюнальнш стади епiтелiй всiх вщдшв гортанi характеризуеться високим синтезом глкогену. У всiх вiддiлах гортанi у складi дифузно розташованих лiмфоцитiв присутш PNA+лiмфоцити i SBA+лiмфоцити. В перехвднш стади в клiтинах поверхневого шару еттелш i кiнцевих вiддiлах залоз гортанi синтезуються нейтральнi протеоглiкани i сiаловi кислоти. У слизовiй оболонщ i пiдслизовiй основi гортанi серед кл™н лiмфо!диого ряду встановлений максимальний вмют SBA+ лiмфоцитiв. В фетальшй стади у покривному еттели синтезуються иейтральш протеоглiкани, сiаловi кислоти i хондро1тинсульфати А i С. Серед лiмфоцитiв в стiнцi гортанi зростае юльюсний вмiст PNA+ лiмфоцитiв i знижуеться кiлькiсть SBA+ лiмфоцитiв.
Ключов! слова: гортань людини, слизова оболонка, пренатальний перюд.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъш особливостi слизових оболонок внутрштх оргатв людини i тварин в нормi та тсля введення антигену» (№ держреестраци 0103и00939).
Накопичений в сучасшй л1тератур1 матер1ал про захисш функци слизово1 оболонки пов1троносних шлях1в дозволяе роздшити !х на иеспециф1чш, яю включають системи мехашчиого, бюх1м1чиого 1 кл1тинного захисту, { специф1чш - кл1тииш { гуморальш реакцп !муштету. Специф1чш кттииш { гуморальш реакцп мюцевого !муштету горташ впродовж життя законом1рно змшюються по сво!й ефективиосп { спрямоваиост залежно вщ конкретних умов юиуваиня оргашзму [6]. Можна вважати безперечно встановленим, що у пов1троносних шляхах найбшьш вираженими е !муиолопчш мехашзми захисних реакцш, яю здшсиюються мюцевим ¡мунним апаратом, представленим регюиариими л1мфатичними вузлами, л1мфо!диими структурами, макрофагами { л1мфоцитами оргашв дихаиия [2]. Проте, незважаючи иа зиачиу актуальшсть, проблема ¡мунореактивносп горташ ще далека вщ свого виршення.
Метою роботи було вивчення л1мфо!диих структури слизово! оболонки горташ людини в пренатальному перюд1 онтогенезу.
Матерiал та методи дослiдження. Структурно-функцюнальш особливосп !муиоморфолопчиого комплексу горташ иа р1зиих етапах преиатальиого онтогенезу дослщжувалися иа аутопсшиому матер1ал1 р1зиих вщдшв горташ плод1в людиии. Парафшов1 зр1зи забарвлювали гематоксилшом та еозииом, реактивом Шиффа, альциаиовим сишм, резорции-фуксином, шкрофуксином, проводили !мпрегиащю ср1блом. З метою морфофункцюнально! характеристики р1зиих популяцш кл1тии (иасамперед л1мфо!диих), ештел1альиих { сполучнотканинних компоиеппв шляхом виявлеиия кшцевих полюахаридиих залишюв використовували метод ¡з застосуваииям специф1чиих лекпшв [3, 4].
Результати дослщження та 1х обговорення. На стадп 3-6 мюящв з 9-10 тижня в еттел1альиому пласп горташ збшьшуеться кшьюсть, розм1ри { форма клггин. Ештелш в нижнш третиш надгортанника, прилику, шлуиочках горташ { шдголосниковш обласп перетворюеться иа одношаровий багаторядний в1йчастий, а у верхнш двох третииах надгортанника 1 иа присшкових та голосових складках ештелш иабувае морфолопчиих особливостей багатошарового плоского. Пстох1м1чио в поверхиевих клггинах багатошарового плоского 1 одиошарового багаторядного в1йчастого ештелш слизово! оболонки вах вщдшв горташ иаявшсть ткогеиу свщчить про збшьшеиня пластичиих процес1в, пов'язаних з дифереищюваииям кштии. Окрем1 еттел1альш кштиии з шдвищеиим вмютом ткогеиу вщокремлюються { упроваджуються спочатку у виглад клубочка, пот1м тяжа в сполучну ткаиииу, формуючи зачатки залоз, деф1штив1в. Перш1 закладки залоз визначаються в надгортаннику, а пот1м в присшку, шлуиочках { тдголосииковш обласп горташ. У пухкш сполучшй тканиш власио! пластинки слизово! оболонки { в шдслизовш осиов1 вс1х дослщжених вщдшв горташ збшьшуеться вм1ст колагенових { еластичиих волокон { ф!бробласпв. Макрофаги, мал1 1 середи1 л1мфоцити локал1зуються иавколо кровоиосиих судии, мережа яких ускладиюеться. В осиови1й пром!жнш речовии1 пухко! сполучио! ткаииии збшьшуеться вм1ст кислих гл!козам1иогл!каи1в типу палуроново! кислоти иа фои1 хондро1тиисульфат1в А, С 1 В.
З 11-12 тижня на переднш i верхнш двох третинах задньо! поверхнi надгортанника, на присшкових i голосових складках гiстохiмiчнi особливостi багатошарового плоского незроговшого епiтелiю закрiплюються. В областi присшка, шлуночках гортанi i в шдголосниковш областi одношаровий багаторядний вiйчастий ештелш слизово! оболонки чiтко диференцiйований на клггинш ряди, що спростовуе даш [1], про наявнiсть одношарового багаторядного вшчастого епiтелiю на присiнкових складках. В аткальних вiддiлах вiйчастих i високих вставних клiтин, окрiм глшогену, накопичуються нейтральнi протеоглiкани. Морфологiчнi i гiстохiмiчнi особливостi пухко! сполучно! тканини слизово! оболонки, шдслизово! основи i гiалiнових хрящiв гортанi в цей перюд не змiнюються. Закладки залоз в надгортаннику i присiнку оформлюються в простi трубчастi без ознак секреци. В !х клiтинах визначаеться тiльки глiкоген. У шлуночках, присшкових, голосових складках i пiдголосниковiй обласп гортанi в цей час залози представлен тiльки епiтелiальними тяжами з високим вмютом глiкогену в кл^инах, що пiдтверджуе данi [7]. Ускладнюеться мережа кровоносних судин слизово! оболонки i пiдслизово!' основи, збiльшуеться вмют колагенових i еластичних волокон, фiбробластiв, макрофагiв, малих i середнiх лiмфоцитiв, серед яких зростае вмiст SBA+ i PNA+ клiтин. В основнш промiжнiй речовинi накопичуються хондроiтинсульфати А i С.
На 17-24 тижш закiнчуеться морфофункцiональне диференцiювання клiтин шарiв багатошарового плоского незроговiлого епiтелiю, що характеризуемся наявнiстю в поверхневих кттинах нейтральних протеоглiканiв i слiдiв глшогену в промiжному шарi. Багаторядний вшчастий епiтелiй гортанi також характеризуеться типовими морфо-гiстохiмiчними ознаками всiх його кттин (базальнi, вставнi, вiйчастi, одиничнi кттини, якi схожi з келихоподiбними). У цитоплазмi вiйчастих клiтин зникае глшоген i визначаються нейтральнi протеоглiкани. В пухкш сполучнiй тканинi стiнки горташ збiльшуеться вмiст колагенових i еластичних волокон. Серед кислих глшозамшоглшашв основно! аморфно! речовини сполучно! тканини переважають хондроiтинсульфати А i С. Ускладнюеться мережа кровоносних судин мшроциркуляторного русла. Кшькюний вмiст дифузно розташованих лiмфоцитiв зростае, серед яких переважають кттини з рецепторами до лектинiв арахюу i со!.
На стадi! 7-9 мюящв морфологiчнi змiни багатошарового плоского ештелш полягають в збiльшеннi кшькост клiтин промiжного шару. Гiстохiмiчна характеристика кл^инних шарiв в цей перюд не змшюеться. У багаторядному вшчастому епiтелi! з'являються келихоподiбнi клiтини з ознаками секреци, в яких виявляються нейтральш полюахариди, сiаловi кислоти i кислi глiкозамiноглiкани. У клiтинах одношарового багаторядного вшчастого ештелш збiльшуеться вмют нейтральних полiсахаридiв i з'являються слщи кислих глiкозамiноглiканiв.
У всiх вщдшах гортанi завершуеться формування розгалужених альвеолярно-трубчастих залоз. З 28-29 тижня спостерпаеться наявнiсть секрету в просвiтах вивщних проток. Секреторнi вiддiли альвеолярно-трубчастих залоз диференщюються на слизистi i бшковь У слизистих вiддiлах визначаються протеогакани, схожi по гiстохiмiчному складу з келихоподiбними клiтинами. Секрет бiлкових вщдшв визначаеться в кiнцi 32-35 тижня i представлений сiаловими кислотами i нейтральними протеоглiканами.
На 9 мюящ спостерiгаеться пiдйом синтезу протеоглiканiв i поява сульфатованих глiкозамiноглiканiв в аткальних вщдшах вiйчастих клiтин i на поверхш клiтин покривного шару багатошарового плоского незроговшого ештелш накопичуються вуглеводш сполуки, що свщчить про формування неспецифiчно! бар'ерно! функцi! покривного ештелш горташ за рахунок могутнього протектора, представленого нейтральними i кислими протеоглшанами, яю слiд вважати початковим типом бар'еру при становленш захисно! функцп покривного епiтелiю гортанi в процес пренатального онтогенезу, що пiдтверджуе думку Г.М. Могильно! [5], яка вважае, що захисна функщя епiтелiю здшснюеться шляхом накопичення в поверхневих кттинах вуглеводiв.
До кiнця 9 мюяця внутрiшньоутробного розвитку максимально збiльшуеться вмют келихоподiбних клiтин з ознаками секреци, ускладнюеться будова серозно-слизових альвеолярно-трубчастих залоз, кiнцевi вщдши яких визначаються не тшьки у власнiй пластинщ слизово! оболонки, але i в шдслизовш основi. У слизових кл^инах секреторних вiддiлiв залоз у секрет переважають протеоглiкани, гiалуронова кислота i хондро^инсульфаты А, С i В.
З 28 тижня внутршньоутробного розвитку у складi кiнцевих вiддiлiв залоз горташ диференщюються серозш клiтини, що шдтверджуе данi [8] i спростовуе даш [1]. Серозш клiтини синтезують протеоглшани i сiаловi кислоти, як пов'язанi з бiлками. У вшх вiддiлах гортанi перед народженням залози складш альвеолярно-трубчастi i слизово-серознi. Кшькюна характеристика
залоз горташ плодiв свiдчить про нерiвномiрне зростання гортанi. З 6-го мiсяця до моменту народження виявляеться прискорення зростання горташ плодiв, що пiдтверджуе даш [7].
З 25-го по 36-ий тиждень внутрiшньоутробного розвитку морфофункцюнальна характеристика пухко! сполучно! тканини i гiалiново! хрящово! тканини фiброзно-хрящово! оболонки набувають тiнкторiальних властивостей, характерних для зрших тканин. В основнiй промiжнiй речовинi превалюють нейтральнi протеоглiкани, палуронова кислота i хондроiтинсульфати А i С в спiввiдношеннi 1:1.
На 25-32 тижш внутрiшньоутробного розвитку збшьшуеться вмiст лiмфо!дних клiтин на одиницю площi у складi власно! пластинки слизово! оболонки i пiдслизово! основи вшх вiддiлiв гортанi плодiв порiвняно з попереднiм перiодом. У цьому перiодi ембрiогенезу, як i в попередньому в пухкш сполучнiй тканиш гортанi лiмфо!днi клiтини представленi переважно малими i середнiми лiмфоцитами. Виявляються, також, одиничнi лiмфобласти i плазматичш клiтини. У функцiональному вiдношеннi кшькють PNA+ лiмфоцитiв рiзко зростае до 8 мюяця розвитку i знижуеться до моменту народження. Вмiст SBA+ лiмфоцитiв максимально збiльшуеться на 5-6 мюящ i перед народженням вони виявляються одинично. Це свiдчить про те, що в цих перюдах ембрiогенезу популяцi! Т- i В^мфоципв знаходяться в рiзних спiввiдношеннях i це обумовлюеться початком формування до моменту народження специфiчно! iмунологiчно! реактивность
1. Аналiз морфофункцiональних особливостей покривного i залозистого епiтелiю i лiмфо!дних структур слизово! оболонки гортанi людини в пренатальному перiодi онтогенезу, на пiдставi зiставлення !х структурних i гiстохiмiчних характеристик по ряду бюлопчно активних сполук (глiкоген, протеоглiкани, ки^ глiкозамiноглiкани, сiаловi кислоти, рецептори до лектишв арахiсу i со!), дозволив видшити у внутрiшньоутробному перiодi 3 стадн розвитку: ембрiональну (3-4 мюящ), перехщну (5-6 мiсяцiв) i фетальную (7-9 мiсяцiв).
2. В ембрюнальнш стадi! епiтелiй всiх вiддiлiв горташ характеризуеться високим синтезом глшогену. У надгортаннику, в присшку i в шдголосниковш областi закладаються простi трубчасп залози. У всiх вiддiлах горташ у складi дифузно розташованих лiмфоцитiв присутнi PNA+лiмфоцити i SBA+лiмфоцити.
3. В перехщнш стадi! в кттинах поверхневого шару багатошарового плоского, багаторядного вiйчастого епiтелiю i кiнцевих вщдшах трубчасто-альвеолярних залоз гортанi синтезуються нейтральш протеоглiкани i сiаловi кислоти. У слизовш оболонцi i пiдслизовiй основi гортанi серед клiтин лiмфо!дного ряду встановлений максимальний вмiст SBA+ лiмфоцитiв.
4. В фетальнiй стадi! у покривному ештелн гортанi синтезуються нейтральш протеоглшани, сiаловi кислоти i хондро!тинсульфати А i С. У секрет келихоподiбних клiтин i складних серозно-слизових залоз мiстяться протеоглiкани, шалова i гiалуронова кислоти i хондро!тинсульфати. Серед лiмфоцитiв в стiнцi горташ зростае кшькюний вмiст PNA+ лiмфоцитiв i знижуеться кiлькiсть SBA+ лiмфоцитiв.
Перспективи подальших дослгдженнь у даному напрямку. Одержат дат рекомендуються для застосування при розробщ етiологil, патогенезу i л^вання оргатв дихально! системы, а також при читант лекцш i проведент практичних занять на кафедрах анатомн, г^тологй, цитологи i ембрюлогй, фiзюлогй, патологiчноl анатоми, патологiчноl фiзiологн, оторинолартгологи i в спецiалiзованих лабораторiях НД1 УкраХни.
1. Абдрашитова Э. Х. Структурная и гистохимическая характеристика эпителия надгортанника человека в онтогенезе / Э. Х. Абдрашитова // - М., - 1971. -29 с.
2. Горо Моги. Иммунная система слизистой оболочки верхних дыхательных путей: от базовых принципов к назальным вакцинам / Горо Моги, Сатору Кодама // - Берлин, - 2002. - С. 5-10.
3. Луцик М. Д. Лектины / М. Д. Луцик, Е. Н. Панасюк, А. Д. Луцик // - Львов : Вища школа, - 1981. - 156 с.
4. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии / А. Д. Луцик, Е. С. Детюк, М. Д. Луцик. - Львов : Вища школа, - 1989. - 144 с.
5. Могильная Г. М. О гистологическом выявлении сиаловых кислот / Г. М. Могильная // Арх. патологии. - 1966. - Т. 28, № 3. -77 с.
6. Марчук П. Д. Иммунологическая реактивность и возраст / П. Д. Марчук, С. А. Король // - М., - 1970. - С. 191-201.
7. Сапин М. Р. Лимфоидные образования стенок полых органов у детей и подростков / М. Р. Сапин // - Л.: Медицина, -1989. - С. 41-49.
8. Хлыстова З. С. Экстратимическая локализация тималинположительных клеток в эпителиях органов, морфогенетически близких к тимусу, в пренатальном онтогенезе человека / З. С. Хлыстова, И. И. Калинина, В. Х. Хавинсон // Бюл. эксперим. биологии и медицины - 1991.- Т. СХ1, № 5. - С. 536-539.
ХАРАКТЕРИСТИКА ИММУНОЛОГИЧЕСКОИ РЕАКТИВНОСТИ СЛИЗИСТОЙ оболочки гортани ЧЕЛОВЕКА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА Потоцкая О. И.
Исследованы гортани человека в преиатальиом периоде онтогенеза. Анализ морфофункциональных особенностей покровного, железистого эпителия и лимфоидиых структур слизистой оболочки гортани человека в пренатальном онтогенезе позволил выделить во внутриутробном периоде 3 стадии развития: эмбриональную (3-4 месяца), переходную (5-6 месяцев) и фетальную (7-9 месяцев). Установлено, что в эмбриональной стадии эпителий всех отделов гортани характеризуется высоким синтезом гликогена. Во всех отделах гортани в составе диффузно расположенных лимфоцитов присутствуют PNA+лимфоциты и SBA+лимфоциты. В переходной стадии в клетках поверхностного слоя эпителия и концевых отделах желез гортани синтезируются нейтральные протеогликаиы и сиаловые кислоты. В слизистой оболочке и подслизистой основе гортани среди клеток лимфоидного ряда установлено максимальное содержание SBA+ лимфоцитов. В фетальной стадии в покровном эпителии синтезируются нейтральные протеогликаны, сиаловые кислоты и хондроитинсульфаты А и С. Среди лимфоцитов в стенке гортани увеличивается количественное содержание PNA+ лимфоцитов и снижается количество SBA+ лимфоцитов.
Ключевые слова: гортань человека, слизистая оболочка, пренатальный период.
Стаття надшшла 2.10.2014 р.
CHARACTERISTICS OF HUMAN LARYNX MUCOSA IMMUNOLOGICAL REACTIVITY IN
PRENATAL PERIOD OF ONTOGENESIS Pototska O. I.
Investigated human larynx prenatal ontogenesis. Analysis of morphological and functional features of the cover, glandular epithelium and mucosal lymphoid structures in the human larynx prenatal ontogenesis allowed distinguish in utero 3 stages of development: embryonic (3-4 months), transient (5-6 months) and fetal (7-9 months). It is established that in the embryonic stage of the epithelium of larynx characterized hight glycogen synthesis. In all parts of the larynx consisting of lymphocytes are present diffusely located PNA + lymphocytes and SBA + lymphocytes. In the transitional stage in the cells of the surface layer of the epithelium and adenomere laryngeal proteoglycans synthesized neutral and sialic acid. In the mucosa and submucosa of the larynx among lymphoid cells established maximum content of SBA + lymphocytes. At the fetal stage in the surface epithelium of the proteoglycans synthesized neutral, sialic acid and chondroitin sulfates A and C, among the lymphocytes in the wall of the throat increases quantitative content PNA + lymphocytes and reduces the amount of SBA + lymphocytes.
Key words: human larynx, mucous membrane, the prenatal period.
Рецензент Сшкша Ю.В.
УДК 616.36-002:599.323.4:601.2:575.853
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛО1ДНОСТ1 ЯДЕРНО1 ДНК ГЕПАТОЦИТ1В У ЩУР1В Р1ЗНОГО В1КУ ЗА УМОВ ХРОН1ЧНОГО ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ
За допомогою методу проточно! цитометрп була визначена пло!дшсть ядерно! ДНК у щурiв рiзних вкових груп на тт хрошчного токсичного гепатиту. Виявлено, що в rpyni тварин з хрошчним токсичним гепатитом статистично достовiрно бшьша юльюсть гепатоциив з полшло!дний набором ДНК в порiвняннi з штактними тваринами аиалопчного вку. На нашу думку, така особливють змши стввщношеиня серед ядер гепатоциив з рiзною пло!дностю може бути поясненна тим, що кл™ни з октапло!дним та диоктапло!дним набором ядерно! ДНК е резервним пулом, та тсля припинення дп патогенного чинника знову вступають у клтнний цикл та стають джерелом утворення дипло!дних кл™н, осюльки регеиеращя за рахунок пролiферацi! даного типу гепатоциив е основним мехашзмом вщновлення маси, структури та функцi!' ушкоджено! печiнки.
Ключов! слова: пло!дшсть, гепатит, BiKOBi особливостг
Робота е фрагментом НДР «BiKOBi особливостi патогенезу захворювань внутрштх оргашв. Патогенетичш тдходи до л^вання» (№ держреестраци 0111U008679).
Вщомо, що еукарютш оргашзми, як правило, мютять дипло!дний наб1р хромосом, але для деяких оргашв та тканин, зокрема печшки - характерним е наявшсть велико! кшькосп кттин з полшло!дним набором генетичного матер1алу, зпдно даних Celton-Morizur, 2007 [1].
Дану особливють пояснюють тим фактом, що печшкова паренх1ма протягом життя оргашзму зазнае впливу багатьох ушкоджуючих фактор1в, яю призводять до змши кл1тинного циклу та, як наслщок, появи полшло!дних гепатоципв (4с, 8с та бшьше) з одним або двома ядрами.
Доведено, що у новонароджених щур1в гепатоцити виключно дипло!дш (2с), i полшло!дазащя !х починаеться лише тсля закшчення перюду грудного вигодовування [2].
У дорослих еукарютичних оргашзм1в кшьюсть полшло!дних кттин може змшюватись в залежносп вщ втрати маси органу або дп патогенного фактору. Зпдно даних Germain Margall-Ducos (2007 р.), при частковш гепатектомп вщм1чаеться активащя прол1ферацп гепатоципв, яка виникае на фош збшьшення кшькосп полшло!дних кл1тин [3]. Вщомо, що полшло!дшсть - це
