CC BY
11
УДК 611.438.013:611.018 Скорук А.Г.
ЛЕКТИН-ВУГЛЕВОДН1 ВЗА6МОД11 В ЕМБР1ОТОПОГРАФ1ЧНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ ЗАГРУДНИННО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
Вiнницький нацiональний медичний уыверситет iMeHi М.1. Пирогова,
З використанням лектишв pi3HO'i вуглеводноУ специфiчностi досл'джено лектиног'ютох'м'чну характеристику ембрiотопографiчних перетворень загруднинноУ залози (ЗЗ) людини в пренатальному онтогенез'!. Вивчена репреш i дерепреш глiкополiмерiв рiзноманimноl' вуалеводноУ специфiчностi на поверхнi i в цитоплазмi клтин еп'тел'альноУ закладки зааруднинноУ залози людини та прилеглих до неУ тканин у зародковому та передплодовому перодах пренатального онтогенезу. Дослiдження проведено на 79 зародках i передплодах людини вком в'д 21 доби до 12 тижнв внутршньоутробно-го розвитку 2,5-70,0 мм т'ш'янокуприково'У довжини (ТКД). Виявлення глiкополiмерiв клтин i поза-клimинних тканинних структур проводили шляхом обробки серiйних зр'шв лектинами зав'язi пшениц (WGA), бузини чорноУ (SNA), арахсу (PNA), сочевиц (LCA), кори золотого дощу (LABA), кон'югованими з пероксидазою хрону. Встановлено, що для зародк'т 5,0-6,0 мм ТКД характерним е зменшення висоти еп'тел'альноУ вистилки кранiальноl' частини первинноУ кишки. У цей же перод (4-й тиждень) найбльш нтенсивно фарбуеться гематоксилном i еозином частина клimин ептелю в длянц вентральноУ стнки III i IV зябрових кишень. Власне ц клтинн утворення i е початком закладки ЗЗ, а УУ еп'телш вростае в прилеглу мезенх'шу. Вп'ячування клтин ептелю в длянц вентральноУ стнки III i IV зябрових кишень у прилеглу мезенхiму та перетворення Ух в епimелiальнi тяжi пов'язано з накопиченням N-ацеmилнейрамiновоl' кислоти та N-ацеmил-D-глюкозамiну, як е рецепторами лектину зав'язi пшениц (WGA) та лектину бузини чорноУ (SNA). Упродовж всього досл'джу-ваного перюду на поверхн i в цитоплазмi клimин епimелiального зачатка та прилегло! мезенх'ши виявлено стшку наявнсть глiкополiмерiв з кнцевими нередукованими залишками ß-D-галактози, специф 'чноУ до лектину арахсу (PNA).
Ключов1 слова: пренатальний онтогенез, лектинопстох1м1я, глкокон'югати, загруднинна залоза, ембрютопограф1я. Робота виконана вiдповiдно до основного плану НДР Внницького нацонального медичного унiверсиmеmу ii^oi^i М.1. Пирогова i являе собою фрагмент комплексноУ мiжкафедральноl' теми „Морфогенез та патоморфоз захворювань шлунково-кишкового тракту, сечостатевоУ, нейроендокринноУта iмунноУсистем." № державноУреестрацп 0111U010551.
зицшноТ поляризацп, аномiрноТ конф^урацп i
Вступ
Лектин-вуглеводна взаeмодiя стала об'ектом штенсивного дослщження та широкого впрова-дження в рiзних областях бюлопчних i медичних дослщжень, осктьки лектини, внаслщок Тх висо-коТ вибiрковостi та спорщненосп до вуглеводних детермшант кттин i екстрацелюлярних структур, пости вагоме мюце в арсеналi методiв гiстохiмiТ вуглеводiв [1-3]. Добре вщомий той факт, що ву-глеводш залишки, як входять до складу гткоп-ротеТшв кл^ин, в^грають ключову роль у про-цесах морфогенезу забезпечуючи мiжклiтиннi та кл^инно-матриксш взаемодп. Змша вуглеводно-го репертуару кштинноТ мембрани може призве-сти до незворотних наслщмв у ембрюгенез^ до розвитку лiзосомальних хвороб або мал^шзацп в постнатальному перiодi. Визначення експресп вуглеводiв на клiтинних мембранах дозволяе робити висновок про штенсивнють процеав морфогенезу [4, 5].
Сучасш досягнення глiкобiологiТ дозволили по-новому поглянути на роль i функцп лектишв. Багатьма дослiдниками система пiзнавання вуг-леводiв бiлками розглядаеться як додаткова до генетичного коду [1]. Вуглеводи в живих оргашз-мах представлен у виглядi глiкопротеТнiв, глко-лт^в i полiсахаридiв. Вони мають величезний потен^ал кодування бюлопчноТ iнформацiТ. 1н-формацiйна значущiсть олiгосахаридiв пов'язана з особливостями Тх розгалуження, що зумовлюе Тхне структурне рiзноманiття, е результатом по-
розташування точок розгалуження. Вивчення п-стотопографiТ рецепторiв лектинiв у переважнш бiльшостi дослiджень сьогоднi спрямоване у двох напрямках: дослщження рецепторiв лектишв у пренатальному та постнатальному онтоге-незi людини та лабораторних тварин [6-9]; дослщження лектин-рецепторних взаемодш за умови наявност патологи окремих оргашв i систем у дорослих людей та тварин [1, 2, 10, 11]. За останш роки в наукових джерелах широко представлен дан щодо питання пстотопографи ре-цепторiв лектишв у першi мiсяцi пренатального онтогенезу великих слинних залоз людини [1214]. Проведеним пошуком встановлено вщсут-нiсть спектру наукових робiт щодо вивчення п-стотопографiТ рецепторiв лектишв у пренатальному онтогенезi загруднинноТ залози (ЗЗ) людини, що вказуе на актуальнють проведення такого дослщження.
Мета дослщження
Вивчити репресп i дерепресiТ глiкополiмерiв рiзноманiтноТ вуглеводноТ специфiчностi на по-верхнi i в цитоплазмi клiтин епiтелiального зачатка ЗЗ людини (паренхiми) та прилеглих до неТ тканин у зародковому та передплодовому перн одах пренатального онтогенезу.
Матерiали та методи дослщження
Дослщження проведено на 79 зародках i передплодах людини (згщно з перюдиза^ею
Г.А.Шмщта, 1972 [15]) вком вщ 21 доби до 12 тижшв внутршньоутробного розвитку 2,5-79,0 мм ™'янокуприковоТ' довжини (ТКД) на стадiях вщ раннього перiоду зрiлого нервового жолобка i незрiлих сомiтiв до початку плодового перюду (що вiдповiдаe 9-23 стадiям, якi прийнятi в шсти-тутi KapHeri та X-XII рiвням розвитку за Стр^е-ром). Для дослщження використовували ембрю-нальний мaтepiaл, який розвивався в мaтцi за вщсутносп явних пошкоджувальних фaктоpiв зовшшнього середовища. Фарбування оглядо-вих препара^в здiйснювaли гeмaтоксилiном i еозином. Глiкополiмepи клiтин i позaклiтинних тканинних структур виявляли шляхом обробки сершних зpiзiв лектинами [3] зaв'язi пшeницi (WGA), бузини чорноТ (SNA), apaхiсу (PNA), со-чeвицi (LCA), кори золотого дощу (LABA), кон'югованими з пероксидазою хрону. Скороче-не найменування лектишв приведено вiдповiдно до мiжнapодноТ номенклатури лектишв [16]. Bi-зуaлiзувaли мюця зв'язування лeктинiв диамшо-бeнзидин-3',3'-тeтpaгiдpохлоpидом за наявност перекису водню. Лектин зав^ пшeницi (WGA) спeцифiчний до ^ацетил^-глюкозамшу i N-aцeтилнeйpaмiновоТ (ааловоТ) кислоти. Лектин бузини чорноТ (SNA) спeцифiчний до N-aцeтилнeйpaмiновоТ кислоти i меншою мipою до ß-D-галактози, екранованоТ сiaловою кислотою. Лектин apaхiсу (PNA) спeцифiчний до ß-D-галактози. Лектин сочевиц (LCA) спeцифiчний до a-D-манози, золотого дощу або бобовника анапролистного (LABA) - до a-L-фукози. 1нтен-сивнiсть peакцiТ, що розвиваеться - вщ свiтло-до темно-коричневого забарвлення. Контроль спeцифiчностi peaкцiТ здшснювали шляхом ви-ключення диaмiнобeнзидину зi схеми обробки пpeпapaтiв. lнтeнсивнiсть зафарбовування зpiзiв piзними лектинами оцiнювaли в балах двома до-слiдникaми незалежно один вщ одного. Бали: 0,1,2,3,4 - вщповщно: вiдсутнiсть peaкцiТ, слабо позитивна, помipно позитивна, сильна i дуже сильна peaкцiя.
Результати та 1х обговорення
Дослiджeння серш гiстологiчних пpeпapaтiв зapодкiв 2-3 тижшв внутршньоутробного розвитку (2,5-4,5 мм ТКД) показало, що вистилка пер-винноТ кишки мае однакову будову i представлена високим одношаровим цилiндpичним еттель ем з ядрами овальноТ або витягнутоТ форми.
Для зародюв 5,0-6,0 мм ТКД характерним е зменшення висоти eпiтeлiaльноТ вистилки краш-альноТ частини первинноТ кишки. У цей же перн од (4-й тиждень) нaйбiльш iнтeнсивно фарбуеть-ся гeмaтоксилiном i еозином частина кл^ин еш-тeлiю в дтянц вентральноТ стiнки III i IV зябро-вих кишень. Власне ц клiтиннi утворення i е початком закладки ЗЗ, а IT еттелш вростае в при-леглу мeзeнхiму (рис.1).
Рис. 1. Фронтальний зрз зародка людини 6,5 мм ТКД. Заба-рвлення гематоксилном i еозином. Мкрофотограф1я. Лi-нйний масштаб 300:1 1 - порожнина глотки; 2 - ептелй вентральноТ тнки глотки;
3 - закладка III зябровоТкишенi; 4 - закладка IV зябровоТ кишеш.
На 5-му тижш внутршньоутробного розвитку (зародки 7,0-8,0 мм ТКД) епiтелiальна дтянка вентральноТ стшки обох III зябрових кишень по-товщуеться, а ТТ дистальш частини утворюють епiтелiальну бруньку, поряд з якою знаходиться кровоносна судина з широким просвтом та ен-дотелiальною
стшкою. Початок 6-го тижня розвитку (зародки 9,0-10,0 мм ТКД) характеризуемся продов-женням вростання зачаткiв ЗЗ у прилеглу мезе-нхiму вентрокаудально в кореляцшнш залежно-стi з формуванням великих судин i нервових стовбурiв шиТ. Подiбну епiтелiальну бруньку ви-являемо на дистальному кшц IV зябровоТ кише-нi. Зв'язок iз порожниною первинноТ глотки збе-рiгаеться. У зародкiв 11,0-12,0 мм ТКД (6-й тиждень) парний епiтелiальний зачаток ЗЗ розмще-ний на рiвнi глотки. Дорсомедiальними поверх-нями зачатки ЗЗ майже контактують iз зачатками загальних сонних артерш. Кiнець 6-го тижня за-родкового перюду розвитку ЗЗ (передплоди 14,5-15,0 мм ТКД) характеризуеться розширен-ням нижшх полюав зачаткiв та Тх суттевим зближенням, що дозволяе з цього часу розгля-дати ц зачатки як частки одного органа - ЗЗ.
У зачатка ЗЗ 7-го тижня ембрюгенезу (передплоди 16,0-20,0 мм ТКД) спостер^аемо збть-шення кiлькостi ретикулоендотелiальних клiтин. На 8-му тижш ембрюгенезу (передплоди 22,030,0 мм ТКД) у навколишнш вщ зачатка ЗЗ ме-зенхiмi спостерiгаемо процеси формування пер-винних дрiбних позаорганних кровоносних судин. Позаорганш кровоноснi судини вростають у зачаток ЗЗ i зливаються з внутршньоорганними кровоносними судинами. У кшц 8-го тижня внут-рiшньоутробного розвитку ЗЗ iз епiтелiального органа перетворюеться в лiмфоепiтелiальний.
1з 7-го до 12-го тижня внутршньоутробного розвитку в зачатку ЗЗ проходять активш формо-
творчi процеси, диференцшеться епiтелiальна строма i лiмфо'щнi тяжi, зростае маса органа.
Упродовж першого i на початку другого мюя-ця внутрiшньоутробного розвитку (зародки до 10 мм ТКД, 38 дiб) iз полiсахаридiв у першу чергу появляеться глiкоген, який е важливим фактором гiсто- i морфогенезу. у процесi розвитку зачатка кiлькiсть глiкогену у тканинах i органах збн льшуеться. Найбтьша його кiлькiсть у цьому вiцi сконцентрована в ештелп органiв i в клiтинах рн
Вмст рецепторiв лектинiв у епiтелiальному зач
зномаштних епiтелiальних 3a4aTKiB. Починаючи з 45 дiб (передплоди 16 мм ТКД), у зв'язку з удо-сконаленням системи живлення i дихання пе-редплода за рахунок розвитку прим^ивно'Г дис-коТ'дальноТ' плаценти, в його тканинах i органах пом^но прискорюються процеси морфологiчного i гiстохiмiчного диференцшвання, що вiдповiдаe межi мiж зародковим та передплодовим перн одами. Вмют рецепторiв лектинiв у епiтелiаль-них i мезенхiмних похiдних ЗЗ подано в табл.
Таблиця
та мезенх/мних пох1дних загруднинноГ залози людини (бали)
Назва складових зачатка Лектини
пшениц (WGA) бузини чорноТ (SNA) арахюу (PNA) сочевиц (LCA) золотого дощу (LABA)
^м'яно-куприкова довжина (ТКД) зародюв i переплодiв, мм (38 Aiö, 45дiб, 52 доби, 57 Aiö, 10 тижнiв, 12 тижнiв)
10 16 23 27 45 70 10 16 23 27 45 70 10 16 23 27 45 70 10 16 23 27 45 70 10 16 23 27 45 70
1^тини епiтелiального зачатка загруднинноТ залози
цитолема 0 0 3 4 4 4 3 3 4 3 1 0 4 3 3 3 2 2 0 0 2 2 1 0 0 0 2 3 0 0
цитоплазма 0 3 2 3 3 4 2 2 3 2 0 0 3 2 2 3 3 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0
Периепiтелiальна мезенхiма або ембрюнальна сполучна тканина зачатка загруднинноТ залози
цитолема 0 1 1 4 3 3 1 2 2 1 0 0 3 2 2 0 2 2 0 0 1 1 0 0 0 0 1 2 0 0
цитоплазма 0 3 0 2 2 1 0 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0
При послщовнш обробц зрiзiв кон'югатом ле-ктину зав'язi пшеницi (WGA) з пероксидазою хрону нами виявлено, що на раншх стадiях розвитку ЗЗ, одночасно з накопиченням ШИК-позитивних речовин цитолема i цитоплазма еш-телiального зачатка ЗЗ накопичуе глiкополiмери з кiнцевими нередукованими залишками N-ацетил-D-глюкозамiну i ^ацетилнейрамшовоТ' (аалово'О кислоти. Прилеглi до епiтелiального зачатка ЗЗ клiтини мезенхiми мютять на свош цитолемi бiльшу ктькють рецепторiв, нiж Тх цитоплазма. До 10-12-го тижня ембрiогенезу глко-полiмери, якi зв'язуються з лектином зав^ пшеницi (WGA), у бтьшш кiлькостi трапляються в цитолемi кл^ин епiтелiального зачатка та прилегло!' мезенхiми (рис. 2).
На раншх стадiях розвитку ЗЗ рецептори лек-тину бузини чорноТ' (SNA) зосереджеш в значнiй кiлькостi на цитолемi клiтин епiтелiального зачатка ЗЗ та цитолемi клiтин прилегло!' мезенхiми. Цитоплазма клiтин мiстить Тх дещо в меншш кн лькостi.
До 10-12 тижшв ембрюгенезу наявнють аа-лових глiкополiмерiв зменшуеться як на цитоле-мi клiтин, так i в цитоплазмк У кiнцi 12-го тижня внутршньоутробного розвитку рецептори лекти-ну бузини чорноТ' виявляються в незначнш кть-костi як в епiтелiальному зачатку, так i в прилег-лих клiтинах.
Рис. 2. Загруднинна залоза передплода людини 45,0 мм ТКД. Обробка кон'югатом лектину зав'язi пшеницi (WGA) з пероксидазою хрону. Виявлення в системi диамнобензи-дин-Н202. ЛЫШний масштаб 350:1
Послщовною обробкою зрiзiв кон'югатом лектину арахюу (PNA) з пероксидазою хрону виявлено стшку наявнють практично впродовж всьо-го дослщжуваного перюду глiкополiмерiв з кш-цевими нередукованими залишками ß-D-галактози як на поверхш, так i в цитоплазмi uni-тин епiтелiального зачатка та прилеглоТ' мезен-хiми (рис. 3). На кiнець 12-го тижня ембрюгенезу ЗЗ дещо зменшуеться ктькють рецепторiв до даного лектину в цитоплазмi кттин прилеглоТ' до епiтелiального зачатка мезенхiми та молодих колагенових волокнах.
Рис. 3. Загруднинна залоза передплода людини 17,0 мм ТКД. Обробка кон'югатом лектину арахсу (PNA) з перок-сидазою хрону. Виявлення в системi диамнобензидин-Н202.
Лiнiйний масштаб 400:1
Дослщжуваний перюд ембрюгенезу ЗЗ характеризуемся короткочасною незначною появою рецепторiв до лектину сочевиц (LCA) з кшцеви-ми нередукованими залишками a-D-манози в передплодiв 23-45 мм ТКД (52 доби - 10 тижшв внутршньоутробного розвитку) тiльки на повер-хнi клiтин епiтелiального зачатка ЗЗ та прилегло!' до неТ мезенхiми. Цитоплазма епiтелiальних кт-тин i прилегло!' мезенхiми залишаеться ареакти-вною (рис. 4)._
" А ^ с* - и
Рис. 4. Загруднинна залоза передплода людини 25,0 мм ТКД. Обробка кон'югатом лектину сочевиц ^СА) з перок-сидазою хрону. Виявлення в системi диамнобензидин-Н202.
ЛЫШний масштаб 200:1
У раншх зародив людини в зачатку ЗЗ вщсу-тш рецептори лектину кори золотого дощу ^АВА). У процеа ембрюгенезу диференцшван-ня епiтелiального зачатка ЗЗ призводить у пе-редплодiв 23-27 мм ТКД (52-57 доби внутрш ньоутробного розвитку) до синтезу глiкополiме-рiв з кшцевими нередукованими залишками а^-фукози та Тх накопиченню спочатку i бiльшою мiрою на цитолемi клiтин епiтелiального зачатка та прилеглоТ мезенхiми. Дещо в меншiй кшькосп вони з'являються в цей же перюд ембрюгенезу в цитоплазмi кл^ин. На 10-12-му тижнях ембрюге-незу ЗЗ епiтелiальний зачаток залози i прилегла
мезенхiма з волокнистим каркасом не мютить рецепторiв даного лектину.
Висновки
Впродовж перших 12 тижшв ембрюгенезу ЗЗ людини в епiтелiальному зачатку залози та при-леглш до нього мезенхiмi здiйснюеться законо-мiрний перерозподiл глiкополiмерiв. Вп'ячування кл^ин епiтелiю в дiлянцi вентральноТ' стшки III i IV зябрових кишень у прилеглу мезенхiму та пе-ретворення ïx в епiтелiальнi тяж1 пов'язано з на-копиченням N-ацетилнейрамшовоТ' кислоти та N-ацетил-D-глюкозамiну, як е рецепторами лектину зав^ пшеницi (WGA) та лектину бузини чор-ноТ' (SNA). Упродовж перших 12 тижшв ц глко-полiмери присутнi як на цитолемi кл^ин еттелн ального зачатка ЗЗ i прилеглоТ до нього мезен-xiми, так i в Тх цитоплазмк Упродовж всього до-слiджуваного перюду на поверxнi i в цитоплазмi клiтин епiтелiального зачатка та прилеглоТ ме-зенxiми виявлено стiйку наявнють глiкополiмерiв з кiнцевими нередукованими залишками ß-D-галактози, специфiчноï до лектину арахюу (PNA). Кiнець 12-го тижня ембрюгенезу ЗЗ характеризуемся зменшенням кiлькiсть рецепторiв до даного лектину в цитоплазмi клiтин прилеглоТ до епiтелiального зачатка мезенxiми та молодих колагенових волокнах. Внутршньоутробний роз-виток ЗЗ кшця 7-8-го тижнiв ембрюгенезу характеризуемся короткочасною появою рецепторiв до лектину сочевиц (LCA) з кшцевими нередукованими залишками a-D-манози (у зародив 2345 мм ТКД) та лектину кори золотого дощу (LABA) з кшцевими нередукованими залишками a-L-фукози (у зародив 23-27 мм ТКД), що, на наш погляд, пов'язано з вростанням позаорган-них кровоносних судин у зачаток ЗЗ, Тх злиттям iз внутршньоорганними кровоносними судинами та перетворенням зачатка ЗЗ iз епiтелiального органа в лiмфоепiтелiальний.
Лтература
1. Пащенко С.М. Роль лектин-вуглеводноТ взаемодп' в канцеро-генезi / С.М. Пащенко // Сучасш медичнi технологи'. - 2012. -№ 3(15). - С. 70-74.
2. Ященко А.М. Експонування рецептс^в лектишв у структурних компонентах шюри потомства щурiв у пренатальному та ран-ньому постнатальному перюдах на тni гiпотиреозу материн-ського органiзму / А.М. Ященко, Х.1. Струс, О.В. Смолькова // Свп" медицини та бюлогм. - 2013. - № 3. - С. 58-61.
3. Луцик А.Д. Лектины в гистохимии / Луцик А.Д., Детюк Е.С., Лу-цик М.Д. - [изд-во при Львов. ун-те]. - Львов : Выща школа, 1989. - 144 с.
4. Бершк Н.В. Морфолопя людини i лектиногiстоxiмiя / Н.В. Бершк, 1.Ю. Олшник, Л.П. Лав|^в // Кniнiчна та експериментальна патоnогiя. - 2010. - Т. IX, № 3(33). - С. 138-143.
5. The areas of application for plant lectins / N.M. Melnykova, L.M. Mykhalkiv, P.M. Mamenko, S.Ya. Kots // Biopolymers and Cell. -2013. - Vol. 29, № 5. - P. 357-366.
6. Шаповалова Е.Ю. Экспрессия сиало- и ^ацетил^-глюкозаминоконьюгатов в раннем гистогенезе кожи туловища эмбрионов человека / Е.Ю. Шаповалова, Т.А. Коломоец // Bi-сник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Вип. 3, Т. 2 (88). -С. 220-224.
7. Коломоец Т.А. Перераспределение и гистотопография рецепторов лектинов сои и виноградной улитки в раннем органогенезе кожи тела человека / Т.А. Коломоец, А.В. Мартынюк, Е.Ю. Шаповалова // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 15, № 2, ч. 3 (58). - С. 105-108.
8. Дослщження ["лкоеттошв кштин трахеТ iз використанням 8 Ы-алоспеци(^чних лектишв / Т.1. Шкандша, О.Р. Джура, М.О.
13. Табачнюк Н.В. Изменение углеводных детерминант тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза поднижнече-люстной слюнной железы человека / Н.В. Табачнюк, И.Ю. Олийнык // Батыс ^азакстан медицина журналы. - 2013. - Т. 10, № 1 (37). - С. 96-98.
14. Бершк Н.В. Лектиногiстохiмiчна характеристика раннього ем-брюнального пстогенезу пщ'язиковоТ слинноТ залози людини / Н.В. Бершк, 1.Ю. Олiйник // Природничi читання: наук.-практ. конф., присвячена 70^ччю БДМУ (Чернiвцi, 16-19 травня 2014 р.) : матерiали конф. - Чершвцк Медунiверситет, 2014. -С. 16-17.
15. Шмидт Г.А. Периодизация эмбриогенеза и послезародышево-го онтогенеза у человека и животных / Г.А. Шмидт // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - Т. LXIII, № 8. -С. 17-28.
16. Lectin biology, biochemistry, clinical biochemistry (eds. T.C. BogHansen & G.A. Spengler) // Proc. V lectin meeting. - Berlin, 1983. -Vol. 3. - P. 87-415.
Реферат
ЛЕКТИН-УГЛЕВОДНЫЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ЭМБРИОТОПОГРАФИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЯХ ТИМУСА ЧЕЛОВЕКА Скорук А.Г.
Ключевые слова: пренатальный онтогенез, лектиногистохимия, гликоконьюгаты, тимус, эмбриотопография.
С использованием лектинов различной углеводной специфичности исследована лектиногистохи-мическая характеристика эмбриотопографических преобразований вилочковой железы (ВЖ) человека в пренатальном онтогенезе. Изучена репрессия и дерепрессия гликополимеров разнообразной углеводной специфичности на поверхности и в цитоплазме клеток эпителиального зачатка Тс человека и прилегающих к нему тканей в зародышевом и передплодном периодах пренатального онтогенеза.
Исследование проведено на 79 зародышах и передплодах человека возрастом от 21 суток до 12 недель внутриутробного развития 2,5-70,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД). Выявление гликопо-лимеров клеток и внеклеточных тканевых структур производили путем обработки серийных срезов лектинами завязи пшеницы (WGA), бузины черной (SNA), арахиса (PNA), чечевицы (LCA), коры золотого дождя (LABA), конъюгированных пероксидазой хрена. Установлено, что для зародышей 5,0-6,0 мм ТКД характерно уменьшение высоты эпителиальной выстилки краниальной части первичной кишки. В этот же период (4-я неделя) наиболее интенсивно окрашивается гематоксилином и эозином часть клеток эпителия в области вентральной стенки III и IV жаберных карманов. Именно эти клеточные образования и являются началом закладки ВЖ, а его эпителий врастает в прилегающую мезенхиму. Врастание клеток эпителия в области вентральной стенки III и IV жаберных карманов в прилегающую мезенхиму и превращение их в эпителиальные тяжи связано с накоплением N-ацетилнейраминовой кислоты и ^ацетил^-глюкозамина, которые являются рецепторами лектина завязи пшеницы (WGA) и лектина бузины черной (SNA). На протяжении всего исследуемого периода на поверхности и в цитоплазме клеток эпителиального зачатка с прилегающей мезенхимой обнаружено стойкое наличие гликополимеров с конечными нередуцированными остатками B-D-галактозы, специфической к лектину арахиса (PNA).
Summary
LECTIN-CARBOHYDRATE INTERACTIONS IN HUMAN THYMUS EMBRIOTOPOGRAPHIC CHANGES Skoruk A.G.
Key words: prenatal ontogenesis, lectin histochemistry, glycoconjugates, thymus, embriotopography.
This research was aimed to study lectin-histochemical characteristic of embriotopographic changes in human thymus during prenatal ontogenesis by using lectins with different carbohydrate specificity. Much attention was paid to investigating repression and derepression glycopolymers of diverse carbohydrate specificity on the cell surface and in the cytoplasm of human epithelial bud Tc and adjacent tissues in the embryonic and prefoetal periods of prenatal ontogenesis. Materials and methods. The study involved 79 human embryos and prefoetuses aged from 21 days to 12 weeks of gestation whose parietal-coccyx length (PCL) ranged from 2.5-70.0 mm. Identification of cell glycopolymers and extracellular tissue structures was performed by treating serial sections with wheat ovary lectins (WOL), Sambucus nigra (SNA), peanut (PNA), lentils (LCA), the bark of golden rain (LABA), conjugated with horseradish peroxidase. Results. It was found that embryos with PCl of 5.0-6.0 mm were characterized by showing the decrease in the height of the epithelial lining of the cranial part of the primitive gut. During the same period (4th week), some of epithelial cells in the ventral wall of the III and IV visceral furrows were being the most intensively stained with hematoxylin and eosin. It is these cell structures which are considered as the beginning of thymus formation, and its epithelium grows into the surrounding mesenchyme. Ingrowth of epithelial cells in the ventral wall of the III and IV visceral furrows into the adjacent mesenchyme and their transformation into epithelial cords occurs due to the accumulation of N-acetylneuraminic acid and N-acetyl-D-glucosamine, which are receptors of the wheat ovary lectin (WOL) and the Sambucus nigra lectin (SNA). Throughout the study period at the surface and in the cytoplasm of the cells of epithelial bud with adjacent mesenchyme persistent presence of glycopolymers with finite non-reduced residues of B-D-galactose-specific to peanut lectin (PNA) was being observed.
Оверчук [та ш.] // Львiвський медичний часопис. - 2012. - Т. XVIII, № 1. - С. 59-65.
9. Сокуренко Л.М. Застосування лектинопстсгамп для оцшки змш спинного мозку / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Свп- медицини та бюлогм. - 2012. - № 2. - С. 151-153.
10. Пащенко С.М. Застосування лектишв у онкологи / С.М. Пащенко // Онкология. - 2011. - Т. 13, № 3. - С. 188-191.
11. Маркина А.А. Особенности экспрессии лектинов при неспецифическом язвенном колите / А.А. Маркина, Е.И. Кашкина, Г.Н. Маслякова // Саратовский научно-медицинский журнал. -2012. - Т. 8, № 4. - С. 937-942.
12. Лаврiв Л.П. Змша вуглеводних детермшант тканин у процес раннього ембрюнального пстогенезу привушноТ слинноТ залози людини / Л.П. Лаврiв, 1.Ю. Олшник // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1, ч. 2(61). - С. 110-114.
