CC BY
75
тварин. Застосування на rai шгаляцш толуола тютриазолша у дозi 117,4 мг/кг або настоянки ехшаце! пурпурово! з розрахунку 0,1 мг сухо! речовини на 100 г маси супроводжувалось корекщею негативного впливу толуола на дослщжуваш показники. Застосування тютриазолша було бшьш ефективним, шж застосування ехшце!.
Ключевые слова: юстки, толуол, тiотриазолiн, настоянка ехшаце! пурпурово!.
Стаття надiйшла 4.09.2014 р.
toluene inhalations and intraperitoneal 2.5% solution of thiotriazoline in dosage of 117.4 mg per kg of body weight; the fourth group comprised the animals that received toluene inhalations and intragastric Echinaceae tinctura in dosage of 0.1 mg of active substance per 100 grams of body weight.
Key words: bones, then-luol, thiotriazolin, tincture of Echinacea purpurea.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 611.34.068.4-018.7:57.17.642
Г1СТОЛОПЧШ I Г1СТОХ1М1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕП1ТЕЛ1Ю ЧЕРВОПОД1БНОГО В1ДРОСТКА ЛЮДИНИ В П1ЗДНЕМ ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ
ЛЮДИНИ
Встановлено, що диференщювання клтн покривного еттелш червоподiбного вщростка людини завершуеться до 16-22 нед. внутршньоутробного розвитку. Псевдобагатошаровий призматичний епiтелiй перетворюеться на одношаровий призматичний, клiтини якого синтезують глкоген. У епiтелii визначаються келихоподiбнi кйтини синтезуючi протеоглiкани. Епiтелiй слизовоi оболонки утворюе крипти, якi досягають пiдслизовоi основи. З 28 нед. еттелш в областi контакту з лiмфоiднимi вузликамi представлений кубiчними клiтинами, позбавленими мжроворсинок, ШОД+. Базальна мембрана еттелш над вузликами переривчаста, а еттелш шфшьтрований Т-лiмфоцитами (СБ3+, РКЛ+). З 29 нед. до юнця внутршньоутробного перюду в одношаровому призматичному покривному еттелп i епiтелii що вистилае крипти червоподiбного вiдростка людини збшьшуеться кiлькiсть келихоподiбних клiтин, секретуючих протеогликашв i сiалових кислот. Лектингiстохiмiчнi эттелюцити мають рецептори до лектину пшениц ШОЛ+. Серед епiтелiальних клiтин крипт е кйтини у стад!! пролiферацii Ки 67+.
Ключов! слова: червопод1бний вщросток, еттелш, пренатальний онтогенез.
Робота е фрагментом науковоI теми «Морфофункщоналъш особливостi слизових оболонок i внутрштх оргатв людини i тварин в нормi i тсля введення антигену», (2012-2017рр., державна реестращя № 0103и00939).
Серед актуальных проблем сучасноi медицини особливе мюце займають дослщження 1мунно1' системи. Важливу роль в забезпеченш постшного контролю за шдтримкою антигенного гомеостазу вщпрае ¡мунний апарат червопод1бного вщростка людини (Попов1ч Ю.Л. 1999, М12ишо1;о Т. 1976). 1нтерес до червопод1бного вщростка зумовлений його анатом1чним розташуванням, до кшця нез'ясованою функщею I невиршеною проблемою апендициту. 1снуюч1 вщомост про морфофункцюнальш особливосп ештел1ю червопод1бного вщростка людини в пренатальному онтогенез1 нечисленш, носять суперечливий характер I потребують вивчення за допомогою сучасних методик. Вщсутшсть даних в щ в1ков1 перюди не дозволяе визначити законом1рност1 морфофункцюнального дозр1вання червопод1бного вщростка (Лебедев К.А., 1991, Бажора Ю.И. 2001, Хлыстова З.И., 1981). Комплексне пстолопчне, пстох1м1чне 1 1мунопстох1м1чне дослщження червопод1бного вщростка розширюе уявлення про його будову [ функщю I може використовуватися у вивченш патогенезу захворювань.
Метою роботи було встановити морфофункцюнальш особливосп ештелда червопод1бного вщростка людини в шзньому пренатальному перюд1 онтогенезу.
Матерiал та методи дослiдження. Матер1алом дослщження стали червопод1бш вщростки пщщв р1зного в1ку(42); загиблих вщ нещасних випадмв [ 1нших захворювань, виключаючи захворювання шлункового тракту, 1мунно1' системи [ кровотворення. Для в1ково1' перюдизацл постнатального перюду онтогенезу у людини використана схема, прийнята на У11 Всесоюзно1' конференцп з проблем в1ково1' морфологи, ф1зюлогп та бюх1мп АПН СССР в м. Москв1 в 1965 рощ 1 на IX М1жнародному конгрес геронтолопв (Кшв, 1972). Для визначення в1ку використали щ юторп хвороби або полопв, протоколи розкриття [ шляхом вишру т1м'яно-копчиково1' довжини по Шульцу А. (1926 р.). Червопод1бний вщросток фшсували в 10% нейтральному формашш, заливали в парафш по загальноприйнятш методищ. Сер1йш зр1зи завтовшки 5-6 мкм, забарвлювали гематоксишном Карацци, Эрлиха I еозином, метиловим зеленим [ троншом по Браше. Колагенов1, ретикулярш, еластичт волокна виявляли методом Массона. На зр1зах проводився тдрахунок клггин на 1 мм2 площ1 л1мфатичного вузлика червопод1бного вщростка, з використанням вмонтовано1' в окуляр м1кроскопа стандартно1' морфометрично1' сггки по методу Стефанова С.Б. (1988г.), визначали вщсотковий вмют малих, середшх, л1мфоципв, макрофапв, ретикулярних клггин, [ плазматичних клггин. 1дентиф1кащя
клпин проводилася згщно з вказiвками (Бикова В.П., 1995; Капханюк В.Д., 2000). Термшолопя застосована вiдповiдно до мГжшродно! пстолопчно! i ембрюлопчно! номенклатури (1ванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д .,2001). Кшьюсть мiжепiтелiальних розташованих лiмфоцитiв пщраховували на 100 епiтелiоцитiв. Дiаметр судин, розмiри i абсолютну площу лГмфощних утворень вимiрювали за допомогою окуляра-шкрометра (Авцын А.П. 1971). Вуглеводовмiснi з'еднання виявляли за схемою (Авцын А.П. и соавт 1971). Нейтральн протеогткани виявлялися реакцieю Шик по Хочкису (1948г.) Для визначення глiкогену i сiалових кислот зрiзи заздалегiдь обробляли амшазою i сiалiдазою. З метою морфофункцюнально! характеристики рiзних популяцiй клпин, використали специфiчнi лектини: лектини арахку (PNA+), со! (SBA+), пшеницi (WGA+) [Луцик А.Д. 1989.], використовуючи стандарты набори лектитв НВК "Лектинтест" (м.Львiв).
Iмуногiстологiчнi дослiдження проводили з використанням моноклональних антитiл: 1) Mo a -Hu Ki - 67 Antigen, Clone MIB - 1 проти маркера антигена клнинно! пролiферацil Ki - 67, 2) Mo a - Hu CD20cy, Clone L26 проти кластера диференщювання В^мфоципв, 3) Mo a - Hu CD8, T - Cell, Clone C8/144B проти кластера диференщювання Т-кiлерiв («DAKO», США) 4) Rb a - Hu CD3, Clone SP7 проти кластера диференщювання Т^мфоциив 5) Mo a - Hu CD4 Ab - 8, Clone 4B12 проти кластера диференщювання Т-хелперiв, 6) Mo a - Hu Caspase 3 Ab - 3, Clone 3CSP03 проти апоптоз-специфической проте!нази каспаза-3 («NeoMarkers», США) i системи вiзуалiзацil UltraVision LP («Thermo Scientific LabVision», США). Статистичну обробку полученнх результатiв проводили на персоналном комп'ютерi в програмi «STATISTICA® for Windows 6,0» (StatSoft Inc., лiцензiя № АХХR712D833214FAN5). Обчислювали середне значення (М), стандартну помилку репрезентативностi середнього значення (m), розраховували 95% довiрчий штервал середнього значення. Результат важали достовiрними при р<0,05.
Результати дослщження та ix обговорення. На основi ентодерми середньо! кишки i аутохтонно! мезеними розвиваеться епiтелiальне вистилання, пухка волокниста сполучна тканина i гладком'язовi клiтини. З моменту закладки до 12-16 тижня внутрiшньоутробного розвитку людини епiтелiй червоподiбного вщростка, як i всiеi товсто! кишки, представлений псевдобагатошаровим цилiндричним епiтелiем. У цей перюд вiдзначаються випинання епiтелiю типу ворсинок. Пюля 16-18 тижня цi випинання зникають. Псевдобагатошаровий епiтелiй синтезуе ткоген. По мiрi диференцiювання його кубiчнi клiтини перетворюються на призматичнi. На !хнш поверхнi визначаються мiкроворсинки i глiкокалiкс, що складаеться з протеогшкашв. На 19-21 тиж. внутрiшньоутробного життя серед клiтин високого призматичного еттелда диференцiюються келихоподiбнi клiтини. Ознаки секрецп келихоподiбних клiтин виявляються з 21-22 тижня внутршньоутробного розвитку людини. Гiстохiмiчно в цитоплазмi секретуючих келихоподiбних клггин i в секретi на поверхш епiтелiю слизово! оболонки червоподiбного вщростка виявляеться Ш1К-позитивна речовина, у складi яко! виявляються сiаловi кислоти i нейтральнi полiсахариди. Структури, що нагадують крипти слизово! оболонки товсто! кишки в червоподiбному вщростку, починають виявлятися з 20-26 тижня внутрштоутробного життя. Крипти локалiзуються в слизовш оболонщ i вистеленi призматичним епiтелiем. До моменту народження 38-40 тиж. крипти поглиблюються i досягають шдслизово! основи. З 25-26 тиж. кшьюсть келихоподiбних клпин в одношаровому призматичному епiтелii крипт збшьшуеться i !хне спiввiдношення до стовпчастих епiтелiоцитiв складае 1:7, в !хньому секретi вщзначаються протеоглiкани i сiаловi кислоти.
На 28-30 тиж. структура м^оворсинчастих еттелюципв слизово! оболонки червоподiбного вiдростка пстолопчно не змiнюегься. ГГстох1мГчно в !хнш цитоплазмi вмГст глiкогену зменшуеться, а збшьшуеться вмГст протеоглiканiв i ^алових кислот. У основГ i середит крипт продовжують виявлятися клГтини, що мютять глiкоген i в них вщзначаеться маркер пролiферацii К1-67+ (рис.1). Висота стовпчастих еттелюципв на вершит крипт зменшуеться. У деяких клпинах верх1вок крипт вiдзначаються клГтини з щшьними гранулами, що мГстять протеогшкани, за морфологiею схож1 з клпинами Панета. Лектингiстохiмiчно стовпчастi мiкроворсинчастi еттелюцити i секретуючi келихоподiбнi клГтини покривного епiтелiю i крипт слизово! оболонки червоподiбного вiдростка WGA+ зв'язуються ¡з залишками лектину пшеницi. На тридцять другому - тридцять шостому тижш внутрГшньоутро6ного розвитку одношаровий високий призматичний епiтелiй слизово! оболонки червоподiбного вщростка людини представлений стовпчастими мiкроворсинчастими еттелюцитами i келихоподiбними клiтинами в стввщношент 5:1. У цитоплазмi стовпчастих м^роворсинчастих епiтелiоцитiв слизово! оболонки червоподiбного вщростка з дев'ятнадцятого тижня окрГм ткогену в апiкальних вiдцiлах клГтин виявляеться за допомогою Ш1К реакцП незначний вмГст протеоглiканiв i
шалових кислот. У покривному еттелп в цi термiни збiльшуeгься вмют келихоподiбних клiтин, що секретують нейтральш пол ¡сахар ид и \ (палов1 кислоти.
Серед кштин одношарового призматичного ештелда чср во под ¡6 но го вщростка людини на двадцять другому -двадцять четвертому тижш визначаються л1мфоцити, що мiгрують з пщлеглого нижнього шару сполучно! тканини. Гютолопчно вони вiдносяться до малих лiмфоцитiв, а iмуногiстохiмiчно це Т-лiмфоцити з позитивною експреаею СБ3+, та мають на сво!й поверхнi рецептори до - лектину арахiсу, РКА+. На 100 кштин епiтелiального шару над лiмфатичними вузликами налiчуeгься 3,14±0,36 лiмфоцитiв.
У областi контакту лiмфо!дноro вузлика з покривним епiтелieм слизово! оболонки червоподiбного вiдростка людини базальна мембрана переривчаста. Цiлiснiсть И порушуеться м^уючими в епiтелiй лiмфоцитами, з позитивною експреаею СБ3+. Епiтелiй над вузликами з стовпчастого мiкроворсинчастого епiтелiю перетворюеться на кубiчний, на апiкальнiй поверхт клiтин зникають мiкроворсинки, ця д^нка епiтелiю не мiстить келихоподiбних кштин. На тридцять четвертому - сороковому тижнях внутрiшньоутробного розвитку одношаровий призматичний епiтелiй слизово! оболонки червоподiбного вщростка пстолопчних змiн не зазнае. У кштинах призматичного епiтелiю гiстохiмiчно виявляються слiди глiкогену. У ашкальних частинах епiтелiальних клiтин визначаеться помiрний вмют нейтральних полiсахаридiв i сiалових кислот. Пшкокалшс на поверхнi епiтелiю представлений Ш1К-позитивною смужкою (рис. 2), що мютить протеоглiкани. Келихоподiбнi клiтини покривного ештелда i крипт синтезують протеогакани i сiаловi кислоти. Визначаются кштини в стадп мiтозу, якi мають позитивну експресiю Кi-67+. Клiтини, мiченi маркером пролiферацi! превалюють над виявленими клiтинами в рiзних стадiях м^оза при гiстологiчному забарвленнi гематоксилiном i еозином. У криптах клiтини у стадй пролiферацi! розмiщенi на дш крипт.
Рис. 1. Позитивна експре<ля И-67+ в епiтелiоцитах крипт червоподiбного вiдростку людини у ni3HbOMy пренатальному перiодi. 1мунопстсш]шчна реакцiя з CD67+ Antigen, Clone MIB-1, хромоген DAB+. Добарвлення гематоксилшом. Зб. X 1000.
4
sV
<
>
т_ ч > -
Рис. 2. Покривний ештелш слизово! оболонки червоподiбного вiдростка людини (плiд тридцять восьмого тижня) реакцiя Ш1К з добарвленням гематоксилiном Караци. Зб. х.900.
1. Таким чином, узагальнюючи результати дослщжень морфофункцюнальних особливостей ештелда червоиод1бного вщростка в шзньому пренатальному онтогенез1 людини, встановлено, що диференцдавання кл1тин покривного ештелда червопод1бного вщростка людини завершуеться на шютнадцятому-двадцять другому тижнях внутршньоутробного розвитку. Псевдобагатошаровий призматичний ештелш перетворюеться на одношаровий призматичний, кштини якого синтезують гакоген. У ештелп визначаються келихопод1бш кштини, що синтезують протеогакани. Ештелш розташовуеться на ч1тко вираженш базальнш мембраш. Ештелш слизово! оболонки утворюе подовжеш складки i численш крипти, як досягають пщслизово! основи.
2. На двадцять дев'ятому - тридцять шостому тижнях у одношаровому призматичному епiтелi! червоподiбного вiдростка плодiв людини збiльшyеться кiлькiсть келихоподiбних кштин WGA+. У складi секрету переважають нейтральш протеогакани i сiаловi кислоти.
3. На тридцять шостому - сороковому тижнях одношаровий призматичний ештелш не зазнае ютотних морфофункцюнальних змш. У складi епiтелiоцитiв визначаються нейтральш протеогакани, а в секрет келихоподiбних клiтин i сiаловi кислоти.
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ И ГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭПИТЕЛИЯ ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА ЧЕЛОВЕКА В ПОЗДНИЙ ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА Таврог М. Л., Сырцов В. К., Зидражко Г. А., Алиева Е. Г., Сидорова И. В. Установлено, что дифференцирование клеток покровного эпителия червеобразного отростка человека завершается к 16-22 нед. внутриутробного развития. Псевмногослойный
COMPLEX HISTOLOGICAL, HISTOCHEMICAL AND IMMUNOHISTOCHEMICAL STUDY OF THE HUMAN APPENDIX IN THE LATE PRENATAL ONTOGENESIS WAS PERFORMED Tavroh M. L., Syrtsov V. K., Zidrazhko G. A., Aliev E. G., Sydorova I. V. It has been established that epithelial lining, loose fibrous connective tissue and smooth muscle cells develop from the midgut endoderm and autochthonous mesenchyme.
призматический эпителий переходит в однослойный призматический, клетки которого синтезируют гликоген. В эпителии определяются бокаловидные клетки синтезирующие протеогликаны. Эпителий слизистой оболочки образует крипты, которые достигают подслизистой основы. С 28 нед. эпителий в области контакта с лимфоидными узелками представлен кубическими клетками, лишенными микроворсинок, ШОЛ +. Базальная мембрана эпителия над узелками прерывистая, а эпителий инфильтрирован Т-лимфоцитами (СБ3 +, РЫЛ +). С 29 нед. до конца внутриутробного периода в однослойном призматическом покровном эпителии и эпителии выстилающим крипты червеобразного отростка человека увеличивается количество бокаловидных клеток, секретирующих протеогликаны и сиаловые кислота Лектингистохимически эпителиоциты имеют рецепторы к лектину пшеницы ШОЛ +. Среди эпителиальных клеток крипт появляются клетки в стадии пролиферации Ки 67+.
Ключевые слова: червеобразный отросток, эпителий, пренатальный онтогенез.
Стаття надшшла 1.10.2014 р.
Since the appearance up to 12-16 weeks of human fetal development the appendix epithelium is pseudostratified columnar. In this period the epithelium forms villi-like projections. After 16-18 weeks these projections disappear. Pseudostratified columnar epithelium of the appendix synthesizes glycogen. During the differentiation the cuboidal cell are converted to the prismatic. On its surface microvilli and glycocalyx consisting of proteoglycans are defined. At 19-21 week of intrauterine life goblet cells are differentiated among high prismatic epithelial cells. Signs of goblet cell secretion are observed in 21-22 weeks of human fetal development. Histochemically PAS-positive substance is revealed in the cytoplasm of secreting goblet cells and in secret on the surface epithelium of the appendix mucosa. In the composition of this substance sialic acid and neutral polysaccharides are dominated.
Key words: appendix, epithelium, prenatal ontogenesis.
Рецензент Кущ О.Г.
УДК 611.637 + 616.583
МАКРО- ТА М1КРОСКОП1ЧН1 ЗМ1НИ У С1МЯНИХ ПУХИРЦЯХ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН, СПРИЧИНЕН1 СИСТЕМНИМ ПЕРЕГР1ВАННЯМ ОРГАН1ЗМУ
400 статевозрших щурiв-самцiв зазнали щоденного пере^вання у гшертер]шчшй KaMepi (39,6-40,9оС), проте 200 з них отримували щоденно шляхом зондування препарат шозит (Рибоксш-Дарниця) у добовш дозi 1,2 г з метою корекцп можливих негативних явищ. Ще 200 тварин залишалися штактними у якост статистичного контролю. Дослщжено Ым'яш пухирщ щуpiв тсля евтаназп на 1,7,15,30 та 60 доби експерименту. Встановлено, що само по ^6i пере^вання у обраному peжимi не виглядае фатальним на макроскотчному piвнi, спричинивши лише вщносне зменшення маси, об'ему та довжини органа до 9,48% (р<0,05) поpiвняно з контролем, проте назван змiни вже з 30 доби самостшно нiвeлюються. Бшьш глибокi порушення гiпepтepмiя спричиняе на мжроскотчному piвнi: достовipно зареестровано прогресуючу втрату загального об'ему та pозмipiв ядер eпiтeлiю на 9,88%-6,77%, й таю змши можливо нeйтpaлiзувaти тшьки призначенням корегую чого засобу (у aвтоpiв - iнозину). Проте для вщновлення стану ядерного складу еттелто сiм'яних пухиpцiв цiй препарат потребуе тривалий час призначення (не менш шж 2 мiсяцi), бо починае проявляти корегуючий ефект лише на наприюнщ першого мiсяця призначення.
IGii040Bi слова: Ым'яш пухирщ, ппертерм1я, шозит, щури статевозрш1.
Робота е фрагментом НДР «Вплив хрошчног гтертермй та фiзичного навантаження на морфогенез оргатв iMyHHoi, ендокринноi та тстковог систем оргатзму» (№ державноi реестрацн 0107U004485).
С1м'яш пухирщ (СП) вже понад 300 роюв, з моменту !х вщкриття Berenger de Carpi у 1523 р., завжди вважалися другорядними органами у ¡ерархп чолов1чо! репродуктивно! системи, проте останшм часом знання щодо !х функцюнально! рол1 значно поглибилися. Так, встановлено що секрет СП забезпечуе рухомють сперматозо1дав (S.Shivaj et all.,1990) та ¡мунолопчну толерантшсть ендометрда до сперми (L.Wichmann et all.,1989, H.Lilija,1990). Сучасш андрологи (В.А.Молочков, 1.1.Ильш,1998, €.К.Арнольд1, 1999, О.Л.Тиктшський, 1999) д1агностують майже постшш патолопчш змши у СП шдчас запальних захворюваннях як оргашв малого тазу (простатит, цист1т), так й ус1е! урогештально! системи (пiелоиeфpити, уретрити тощо). Так, СП не тшьки втрачають свою функщю тдтримки життед1яльност1 сперматозо1дав, а й становляться локусом прихованого запалення, що призводить до хрошзацп первинного захворювання та 1мпотенцп. Дос немае ч1ткого анатом1чного уявлення про структурш змши у СП, що вщбуваються у них шдчас впливу на оргашзм чоловтв техногенних виробничих екзофактор1в (в1бращя, гшертерм1я, гшодинам1я), тод1 як клшчш прояви порушень у цих органах давно шдтверджеш на практищ М.В.Пшевич,Л.П.Смольский, 1990).
Метою роботи був пошук та морфометричне шдтвердження можливих макро- та мшроскошчних змш у СП шдчас системного хрошчного перегр1вання оргашзму та з'ясування можливостей корекцп отриманих порушень.
Матерiал та методи дослiдження. Щури-самщ статевозршого вшу (n=200) зазнали впливу щодобово! гшертермп середнього температурного режиму (ГСС) - перегр1вання по 5
