CC BY
172
УДК 611.34
Гринь В.Г., Дейнега Т.Ф., Тарасенко Я.А., Свнцицька Н.Л. ОСОБЛИВОСТ1 АНАТОМ1ЧНО1 ТА Г1СТОЛОГ1ЧНО1 БУДОВИ ЧЕРВОПОД1БНОГО В1ДРОСТКУ ПЛОД1В ЛЮДИНИ
ВДНЗ УкраТ'ни «УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава, УкраТ'на
У досл'дженн використаний метод тотально!' пластинацИ препарат'т апендикса в епоксиднш смолi Епон - 812 з подальшим виготовленням з отриманих блок'т шлифiв, забарвлених метиленовим син'ш, як вивчен в свтловому мiкроскопi. Встановлено, що в плодовому перюд/ розвитку в еп'тел'альних криптах слизово! оболонки апендикса, що формуються, переважаючими елементами е секреторнi клiтини Панета.
Ключов1 слова: плщ, червопод1бний вщросток, кл1тини Панета.
Червоподiбний вщросток як невщ'емна частина слтоТ' кишки становить собою лiмфоепiтелiальний орган, що входить до складу периферичного вщдту iмунноТ системи, який належить слизовим оболонкам травного тракту. У контекст ^еТ' проблеми постае питання про перинатальний перюд формування червоподiбного вiдростка. Згiдно з даними л^ератури гiстогенетичнi процеси в цей перюд цтком спрямованi на розвиток його як лiмфоепiтелiального органа. При цьому у внутршньоутробний перюд поява лiмфоТдноТ тканини в ньому лише злегка намiчена, а сформован лiмфатичнi вузлики з центрами розмноження виникають ттьки пiсля народження, що пов'язане з антигенною стимуляцiею оргашзму. На жаль, у лiтературi розвиток придатка слтоТ кишки в перюд переходу завершальноТ фази ембрiогенезу на початкову стадш постнатального життя представлено занадто поверхово, аби можна було судити про ютинну морфолопчну картину зазначеного вище функцюнального перетворення.
Тому метою дослщження е вивчення морфолопчно'Т будови червоподiбного вiдростку людини у плодовий перюд розвитку.
Матерiал i методи
Матерiалом дослiдження слугували: три теоцекальш вiддiли кишечнику плодiв 11 тижшв, один - 13 тижшв, один - 14 тижшв та останш два вком вiд 15,5 до 16 тижшв [6], ям отримаш у Полтавському обласному патологоанатомiчному бюро будучи зареестрованi комiсiею з бюетики ВДНЗ УкраТ'ни «УМСА» (протокол № 96 вщ 18.09.2011 р.).
Пюля фiксацiТ в 10 % розчинi нейтрального формалiну i вщмивання вiд нього данi препарати пщдавали дегiдратацiТ по зростаючiй концентрацп спирту з плавним переходом в ацетон. Подальша процедура полягала в поетапному просочуванш тканин епоксидною смолою Епон - 812 вщповщно до методiв подготовки матерiалу для трансмiсiйноТ' електронно'Т мiкроскопiТ, але з подвiйним подовженням часу на кожному етап [5]. Пюля завершальноТ витримки препаратв в термостат Т'х помiщали в прозорi пластиковi форми з чистою епоксидною смолою, як повертали в термостат для остаточноТ полiмеризацГТ. Через деякий час епоксидш блоки витягали з пластикових форм i пiддавали попередньому обстеженню i фотодокументаци. Мiкроскопiчне вивчення апендишв здiйснено за допомогою одержання рiзних по товщинi шлiфiв. Пюля ретельно'Т полiрування торцевих поверхонь Т'х фарбували 1% розчином метиленового синього на 1% розчиш бури i вивчали за допомогою бiнокулярноТ лупи МБС-9 i свiтлового мiкроскопа «Конус», оснащених цифровою фотоприставкою.
Результати та обговорення
Згщно дослщжуваних препаратiв, червоподiбний вiдросток з усiма властивими йому ознаками i намiченою межею мiж ним i слiпою кишкою мае мюце вже на третьому мюяц ембрiонального розвитку. В цьому вiцi вiн мае воронкоподiбну форму, типову для ембрюнального перiоду розвитку. В одному випадку (13 тижшв) його дистальний (верхiвковий) вщдт був з^нутий у виглядi гачка. Данi л^ератури вказують на те, що протягом четвертого мюяця спостерiгаеться iнтенсивний рют апендикса, що призводить до утворення численних вигишв, iлюстрацiею чого може служити препарат теоцекального вiддiлу кишечнику 15,5 тижневого плоду (рис.1). Збер^аючи воронкоподiбний характер по довжинi, вш утворюе кiлька спiральних завиткiв, що надае йому в цтому штопороподiбноТ форми. Найiмовiрнiше, цей випадок - наочний приклад того, що спостережувана в дорослих людей форма червоподiбного вщростка спадково закладаеться ще в ембрюнальний перiод розвитку. Адже вщомо, що спiралеподiбна форма апендикса е не рщкюним варiантом у дорослих людей рiзного вiку [3].
Послщовне оголення тканин препаратiв шляхом пошарового зiшлiфовування з подальшим полiруванням торцевоТ поверхнi та фарбуванням Т'Т метиленовим сишм дозволило зафiксувати Т'хню внутршню будову на мiкрофотографiях, отриманих за рiзних збiльшень св^лово'Т оптики.
Рис 1. 1леоцекальний в'ддт кишечнику 13 та 15,5-тижневого плода людини: А - гачкопод'бна форма (1 - апендикс; 2 -слпа кишка; 3 - клубова кишка). Б - штопоропод'бна форма (1 - апендикс; 2 - слпа кишка; 3 - клубова кишка).
На рис. 2 представлена мiкрофотографiя одного ш^фа, що демонструе в цтьнш, порiвняно показовш композицп вс три частини единого теоцекального вщдту кишечнику 3-мюячного плоду
людини (рис. 2).
Рис 2. 1леоцекальний в'ддт кишечнику плоду 13 тижнiв. Епоксидний шл'ф. Фарбування метиленовим синiм. Об'ектив 10х. 1 - слпа кишка; 2 - клубова кишка; 3 - апендикс; 4 - брижовI судини; 5 - мезенх'мальна основа; 6 - слизова оболонка; 7 -
внутрiшнiй просвiт; 8 - клтини Панета.
Видно, що, незважаючи на розходження зовышньоТ форми, клубова кишка, слта i зачаток апендикса мають повнютю щентичну мiкроскопiчну будову стшки, в якш ч^ко видтяються три вихщы на цьому етат розвитку оболонки: зовышню, що перетвориться у вюцеральну очеревину; середню, представлену товстим шаром ущтьненоТ мезенхiми, i внутрiшню у виглядi епiтелiю, який диферен^юеться. На цiй мiкрофотографiТ видно мюце, де зачаток брижi у виглядi двох тонких шарiв (дуплкатури) переходить у зачаток вюцеральноТ очеревини клубовоТ кишки. У цьому мющ в Тх розщепленнi розпiзнаеться поперечний профть кровоносноТ судини, який проникае у внутршньостшковий шар ущiльненоТ мезенхiми, що на межi iз зачатком вюцеральноТ очеревини вiдрiзняеться щiльнiстю свого базофтьного матрикса. Вiдповiдно до даних лтератури вiн е початком формування м'язовоТ оболонки внаслiдок диференцiювання кттин мезенхiми в гладком'язовi клiтини [2,4].
1нша частина ущтьненоТ мезенхiми середньоТ оболонки клубовоТ, а також слтоТ кишки й апендикса в плодовому перiодi розвитку становить собою однорщну масу зародкових сполучнотканинних структур, у якш ще вiдсутнi явнi ознаки диферен^ювання в елементи м'язовоТ оболонки i власне пластинки слизовоТ, в якш мае утворитися м'язова пластинка. Але все-таки в нш видтяеться та частина, дрiбнi вiдроги якоТ утворюють сполучнотканиннi сосочки кишкових ворсинок, що формуються, покрик безперервним шаром еттелю Однак уся картина ускладнюеться тим, що, як було зазначено вище, паралельно з розвитком ворсинок вщбуваеться процес закладки i розвитку кишкових крипт у виглядi дрiбних проростань епiтелiю в пiдлеглу мезенхiму, внаслiдок чого вся внутрiшня поверхня кишкових трубок (клубовоТ, а також слтоТ кишки й апендикса) набувае складного звивистого рельефу. Вш складаеться з коычних випинiв рiзноТ висоти, як чергуються з рiзними за формою заглибинами, що перетворюють Тхню порожнину в щтинно розгалужений лабiринт. За сучасними уявленнями, подальше перетворення товстоТ кишки (включаючи слiпу кишку й апендикс) полягае у виникненш в основному морфофункцюнальноТ вiдмiнностi ТТ слизовоТ оболонки i слизовоТ тонкоТ кишки, що здiйснюеться за рахунок поступового зникнення ворсинок i посиленого розвитку крипт [1]. Спочатку процес ембрюнальноТ шволюцп ворсинок у товстш кишцi виражаеться в зрощеннi Тх мiж собою бiля основи, внаслщок чого утворюеться своерiдна сiтчаста структура, в просв™ якоТ вiдкриваються крипти. Це явище виявлено у плодiв 11, 13, 14, 15,5, 16 тижшв. Данi лiтератури свiдчать, що в цьому вщ епiтелiальна вистилка товстоТ кишки складаеться з рiзних за спецiалiзацiею клiтин, що утворюються в процес пролiферативного диференцiювання стовбурних кттин, мiсцем локалiзацiТ яких е доны вщдти крипт. Серед спецiалiзованих елементiв - типовi всмоктувальнi (каймист^ ентероцити, бокалоподiбнi клiтини та в рщкюних випадках - ентероендокриноцити. ^м того, виявлено, що на дш крипт поруч зi стовбуровими (недиференцшованими) клiтинами е клiтини Панета [7]. На жаль, у лiтературi цим зауваженням обмежуються вiдомостi про ц досить примiтнi клiтиннi елементи, як в
процес дослщження привернули увагу своею численнютю й купчастiстю розташування. Особливо багата на них слизова оболонка апендикса, в яюй вони видтяються за рахунок штенсивноТ
Рис 3. Епiтелiальний покрив слизовоТ оболонки апендиксу плоду 13 mижнiв. Епоксидний шлiф. Фарбування метиленовим синм. Об'ектив 40х. 1 - клтини Панета.
На великому збтьшены св^лового мiкроскопа видно, що посилена базоф^я ТхньоТ цитоплазми зобов'язана щiльному скупченню в нiй великих базофтьних гранул. Удаеться помiтити, що окремi з них проникають у просв^ апендикса. Утiм, це стосуеться не ттьки його, а i слiпоТ та тонкоТ кишок.
Деяк автори вказують, що розвиток лiмфоТдноТ тканини в апендиксi у внутршньоутробний перiод лише злегка намiчений у виглядi появи в його слизовм оболонцi малоТ кiлькостi лiмфоцитiв [8]. Сформован ж лiмфатичнi вузлики з центрами розмноження виникають лише пюля народження, що пов'язуеться з антигенною стимуляцiею з боку мiкрофлори, яка проникае в травний тракт i просв^ апендикса [1].
Висновки
Форма червоподiбного вiдростка на представлених препаратах вщ 11 до 16 тижыв спостерiгаються i у дорослих людей, тому можна вважати, що остання спадково закладаеться ще в ембрюнальний перiод розвитку. У плодiв людини вiд 11 до 16 тижыв зачатки клубовоТ, слiпоТ кишки й апендикса мають подiбну мiкроскопiчну будову. 1х слизова оболонка знаходиться на стадп формування кишкових ворсинок i крипт, у виглядi дрiбних проростань еттел^ в сполучну тканину. Найхарактерыша особливiсть останнiх - це велика ктьюсть у них секретуючих кттин Панета. У внутрiшньоутробному перiодi розвитку травного тракту до настання формування мюцевих механiзмiв адаптивного (специфiчного) iмунiтету, захисну функцiю виконують клiтини Панета, так як вони е джерелом лiзоциму.
Лтература
1. Афанасьев Ю.И. Гистология: [учебник] / Ю.И. Афанасьев, Н.А. Юрина, Е.Ф. Котовский / [под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной]. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : Медицина, 2002. - 744 с.
2. Галеева Э.Н. Характерные особенности становлений топографии ряда органов иммунной системы человека в раннем плодном периоде онтогенеза / Э. Н. Галеева // Вестник новых медицинских технологий. - 2011. - Т. 18, № 2. - С. 489-492.
3. Гораш е.В. Анатомiчнi особливост червоподiбного вщростка в плодовому пер^ онтогенезу людини / [G.B. Гораш, Д.В. Проняев, К.С. Вудвуд, А.В. Найчук] // Молодь та перспективи сучасноТ медичноТ науки: IV мiжнар. наук. конф. студенев та молодих вчених, 5-6 кв^. 2007. : тези доп. - ВЫниця, 2007. - С. 38.
4. Козлов В.О. Особливост будови клубово-слтокишкового вщдшу кишки на етапах ембрiогенезу i раннього плодового перюду / В.О. Козлов, В.А. МущЫЫ, Н I. Нколаев // Вiсник проблем бiологiТ та медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 220-222.
5. Костиленко Ю.П. Метод изготовления гистологических препаратов, равноценных полутонким срезам большой обзорной поверхности, для многоцелевых морфологических исследований / Ю.П. Костиленко, И.В. Бойко, И.И. Старченко. - СПб. : Морфология. - 2007. - № 5. - С. 94-96.
6. Мущишн В.А. До питання визначення вку плода / В.А. Мущиын, А.А. Каграманян, В.1. Перелипн // Мат. мiжнар. конф. студенев i молодих учених. - Дшпропетровськ, 2007. - С. 63.
7. Новицкий В.В. Содержание цинка в клетках панета и предстательной железы при действии хелатирующих и стрессовых факторов / В.В. Новицкий // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2011. - № 8. - С. 140-143.
8. Bruce M. Carlson. Human Embryology and Developmental Biology: [3rd ed.] / Bruce M. Carlson. - Saint Louis: Mosby, 2004. - 218 р.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ АНАТОМИЧЕСКОГО И ГИСТОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА
Гринь В.Г., Дейнега Т.Ф., Тарасенко Я.А., СвЫцицька Н.Л. Ключевые слова: плод, червеобразный отросток, клетки Панета.
В исследовании использован метод тотальной пластинации препаратов аппендикса в эпоксидной смоле Эпон-812 с дальнейшим изготовлением из полученных блоков шлифов, окрашенных метиленовым синим, которые изучены в световом микроскопе. Установлено, что в плодном периоде развития, в формирующихся эпителиальных криптах слизистой оболочки аппендикса преобладающими элементами являются секретирующие клетки Панета.
Summary
CHARACTERISTICS OF ANATOMICAL AND HISTOLOGICAL STRUCTURE OF THE APPENDIX IN HUMAN FETUS Hryn V.G., Deynega T.F., Tarasenko Ja. A., Svintsitska N.L. Key words: fetus, appendix, Paneth cells.
The study is based on the method of total plastination of appendix specimens in epoxy resin Epon-812 with the further manufacture of blocks of thin sections stained with methylene blue, which are
examined by light microscopy. It has been established that in the fetal period secreting Paneth cells are predominant elements in developing epithelial crypts of the appendix mucosa.
