Научная статья на тему 'Формування та становлення гастродуоденального переходу в ембріональному періоді онтогенезу'

Формування та становлення гастродуоденального переходу в ембріональному періоді онтогенезу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
80
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ШЛУНОК / ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИЙ ПЕРЕХіД / ЕМБРіОНИ / ПЕРЕДПЛОДИ / ПЛОДИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Вовк Ю. М., Антонюк О. П.

Закладка гастродуоденального переходу характеризується зміною ходу травної трубки з утворен-ням кута, відкритого вправо і краніально, виникає закладка колового шару м’язової оболонки. У плодів завдя-ки синтопічному впливу діафрагми (стравохідно-шлунковий перехід) та просторовій формі воротаря і росту м’язового замикача (шлунково-дванадцятипалокишковий перехід) утворюється замикальний апарат шлунку. Чітко виявляються складки слизової оболонки, судини підслизового шару гастродуоденального переходу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Формування та становлення гастродуоденального переходу в ембріональному періоді онтогенезу»

DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-253-258 УДК 611.33.342-053.1.31 1Вовк Ю. М., 2Антонюк О. П.

ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В ЕМБРЮНАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ *Хармвський нацiональний медичний унiверситет (м. Хармв) 2ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)

[email protected]

Зв'язок публшацп з плановими науково-до-слщними роботами. Наукове досл1дження е фрагментом м1жкафедральноТ науково-дослщноТ робо-ти кафедри анатоми людини 1мен1 М. Г. Туркевича Вищого державного навчального закладу УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет»: «Особливосп морфогегенезу та топографи систем I орган1в у пре- та постнатальному пер1одах онтогенезу людини». № державноТ реестраци 0115и002769 (2015-2019 рр.).

Вступ. Активне впровадження анте- i перинаталь-ноТ профшактики природжених вад внутр1шн1х орга-шв потребуе сучасних п1дход1в та метод1в дослщжен-ня внутр1шньоутробного пер1оду онтогенезу людини. Ембрюнальний розвиток - надзвичайно складний процес, що в1дбуваеться лише при певному поеднан-н1 внутр1шн1х I зовн1шн1х умов. Кожна наступна стад1я цього процесу причинно випливае з попередньоТ I з умов розвитку, що е на даний момент. Якщо яка-не-будь 1з зовн1шн1х або внутр1шн1х умов, важливих для зд1йснення нормального процесу розвитку, вщсутня, або ж якщо додаеться певний незвичайний зовшш-н1й чинник, здатний вплинути на формування орга-н1в, процес розвитку в1дхиляеться в1д нормального. Розроблена м1крох1рург1чна анатом1я гастродуоде-нального переходу у дорослих, яка дозволяе прово-дити х1рург1чне л1кування [1-3].

УЗД дозволяе виявити вщхилення в1д норми в гастродуоденальному переходу в новонароджених I провести х1рурпчну корекцш. Завдання гастроенте-ролопчноТ морфологи е вивчення його в1кових анато-м1чних особливостей [4,5]. Макром1кроскоп1чна ана-том1я цього сегмента у плод1в та новонароджених описана недостатньо [6-8], тому актуально дослщити розвиток гастродуоденального переходу в перинатальному перюд1 онтогенезу людини.

Мета дослщження: дослщити формування I ста-новлення гастродуоденального переходу в ранньо-му перюд1 онтогенезу людини.

Об'ект I методи дослщження. Досл1дження проведено на 17 зародшв 4,0-14,0 мм т1м'яно-куприково довжини (ТКД), 20 передплодах 14,5-79,0 мм ТКД, 12 плодах 200,0-500,0 мм т1м'яно-п'ятковоТ довжини (ТПД) без ознак патологи травноТ системи людини. Робота виконана з дотриманням основних положены Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицину (в1д 04.04.1997 р.); ГельсшськоТ декла-раци Всесв1тньоТ медичноТ асоц1аци про етичш прин-ципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2008 рр.); наказу МОЗ УкраТни № 690 в1д 23.09.2009 р.

Пкля визначення BiKy об'екта дослщження за-родки фiксували в розчиш нейтрального формалiну протягом 8-10 дiб. Пiсля цього зародки та 3-мкячш передплоди промивали проточною водою протягом 1-2 дiб, залежно вiд Тхшх розмiрiв. Передплоди 18,0 мм ТКД i бiльше пiддавали декальцинаци, для чого Тх занурювали в 7% розчин азотноТ кислоти на 1-3 доби. Для уникнення набряку сполучноТ тканини препарати також помЦали на одну добу в 5% розчин арчано-кислого натрiю. Зневоднення препаралв здiйснювали шляхом проведення Тх через батарею спирлв зроста-ючоТ концентраци (вiд 30° аж до абсолютного спирту включно). Заливали препарати парафшом. Як про-мiжне середовище мiж абсолютним спиртом i парафи ном використовували хлороформ. З парафшових бло-кiв виготовляли сери гiстологiчних зрiзiв завтовшки 10-15 мкм. Зрiзи виготовляли за допомогою санного мiкротома в однш iз трьох взаемноперпендикулярних площин (горизонтальнiй, фронтальнiй i сагiтальнiй), що давало змогу просторово вивчати будову окремих структур та Тхне взаемовщношення. Перед проведен-ням через батарею етилових спирлв деякi препарати забарвлювали борним кармiном, а пiсля виготовлен-ня гiстологiчних зрiзiв Тх дофарбовували на предмет-них скельцях гематоксилшом i еозином. Пiсля заклю-чення препаралв у канадському бальзамi Тх вивчали пщ свiтловим мiкроскопом. Вимiрювали структури окуляр-мiкрометром i мiкро-метричною лшшкою.

Використаний комплекс адекватних морфолопч-них методiв дослiдження, який включае макроско-пiю, виготовлення i мiкроскопiю серш послiдовних гiстологiчних i топографоанатомiчних зрiзiв зародкiв, передплодiв i плодiв людини, рiзних вiкових груп, звичайне i тонке препарування пiд контролем бшо-кулярноТ лупи (МБС-10). Пiсля антропометричних ви-мiрiв i маркерування плодiв, на рiвнi реберних дуг та на рiвнi переднiх пахвових лшш проводили розтин грудноТ i черевноТ порожнин. Препарати промивали проточною водою та фтсували в 5% розчиш нейтрального формалшу протягом 2-х тижшв. Вивчали анатомiчнi взаемовiдношення з сумiжними органами та структурами. В межах найвужчого сегмента гастродуоденального переходу вимiрювали дiаметр воротаря шлунка, воротарного каналу, дiаметр цибу-лини дванадцятипалоТ кишки, довжину воротарного каналу вздовж малоТ кривини, довжина воротарного каналу вздовж великоТ кривини, величина куту шлунку.

Результати дослщження та Тх обговорення. У зародив довжиною 4,5-5,0 мм ТКД закладка шлунка представляе собою асиметрично розширену части-

ну первинноТ кишковоТ трубки вгнутоТ влiво. Стiнка майбутнього шлунка складаеться з двох шарiв - ет-телiю i мезенхiми. Процес формоутворення шлунка зумовлений нерiвномiрнiстю росту його частин та формуванням великоТ i малоТ кривини. Переважае рiст дорсо-жвих вiддiлiв над вентрально-правими, вiдбуваеться нерiвномiрнiсть росту в крашально-ка-удальному напрямку. Воротарна частина вщстае в розвитку порiвняно з формуванням склепiння i тiла шлунка. Первинна закладка ДПК (дванадцятипала кишка) формуеться в результат змши передньоТ та середньоТ частин первинноТ кишки, яка слщуе за шлунком. Стiнка ДПК представлена двома шарами: внутршшм - ендотелiальним i зовнiшнiм -мезенхiми.

У зародшв 6,0-7,0 мм ТКД еттелш клiтин ДПК мае 2-3-рядний характер, що призводить до незначного звуження просв^у великоТ частини кишки.

У зародшв 6,9-7,1 мм ТКД стшка зачатка ДПК кишки складаеться з внутршнього епiтелiального шару та зовшшнього мезенхiми, покритого мезоте-лiем. У цей перюд двошарова епiтелiальна вистилка ДПК добре виражена безпосередньо бтя закладки шлунка, а у шших дiлянках кишки внаслiдок значно-го потовщення утворюеться епiтелiальна "пробка". Еттелш зазнае штенсивноТ пролiферацiТ i стае бага-торядним. Ближче до шлунка (проксимальна дтян-ка) ДПК мае щiлиноподiбний просвiт, а каудальнiше

- заповнена епп^альними клiтинами. Це, мабуть, пов'язано з асинхронним розвитком ендодермаль-ного i мезодермального зачаткiв.

Протягом 5-го тижня внутрiшньоутробного розвитку (зародки 6,0-8,0 мм ТКД) ДПК формуеться з двох частин первинноТ кишки, а саме: крашальна дтянка

- з кшцевого вiдрiзка передньоТ кишки, каудальна - з середньоТ кишки. Межею вважаеться зачаток печш-ки мiж передньою та середньою кишками. Закладка ДПК фiксуеться за допомогою короткоТ вентральноТ брижi, печшково-дванадцятипалоТ зв'язки з загаль-ною жовчною протокою та дорсальною брижею I тдшлунковою залозою.

У зародкiв 8,0-8,5 мм ТКД поздовжнш розмiр закладки шлунку становить 900-930 мкм, а каудальна частина шлунку досягае 390-400 мкм. Морфолопчш змши, як вщбуваються в шлунково-кишковому тракту обумовленi обертанням передартерiального i по-стартерiального сегментiв кишковоТ «петлГ

У зародмв 9,0-9,5 мм ТКД закладка шлунка досягае 1,15-1,22 мм у довжину i змЦуеться каудально, поздовжня вюь закладки шлунку розмЦуеться косо в сагiтальнiй площинi. Крашальш частини шлунка розмiщуються дорсально, а каудальш - вентраль-но. Мала кривина шлунку мае вигляд слабко вгнутоТ дуги, а велика кривина значно вип'ячуеться лiворуч i дорсально. Закладка ГП характеризуеться змiною ходу травноТ трубки з утворенням кута, вiдкритого вправо i кранiально. Порожнина шлунка вкрита чо-тирирядним епiтелiем, ядра якого мають овальну форму i становлять висотою 5-6 мкм. У дiлянцi малоТ кривини шлунку вiдмiчаеться кругова орiентацiя кли тин мезенхiми товщиною 17-20 мкм. Це можна вва-жати за початок утворення зачатка колового шару м'язовоТ оболонки гастродуоденального переходу. Рiст стшки шлунка пов'язаний з асинхроннiстю його диференщювання. Закладка колового шару м'язовоТ

оболонки виникае у дiлянцi малоТ кривини шлунка (зародки 9,0-9,5 мм ТКД).

У зародшв 11,0-12,0 мм ТКД ч^ко проявляеться закладка шлунку, дорсального мезогастрiя з закладкою тдшлунковоТ залози. Чепцева сумка збтьшу-еться i змiщуеться вправо уздовж воротарноТ частини шлунку, утворюючи нижню кишеню. Верхня брижа вiдходить вщ вентральноТ поверхнi стiнки закладки шлунку i розмiщуеться майже сагiтально в крашаль-ному вiддiлi. Довжина брижi коливаеться вiд 295 до 325 мкм, товщина - 35-36 мкм.

У зародшв 12,5-13,0 мм ТКД визначаеться воротарна частина закладки шлунку, частина закладки ДПК, закладка головки тдшлунковоТ залози, нижня кишеня чепцевоТ сумки, вентральна брижа ДПК, закладка сптьноТ жовчноТ протоки в вентральнш брижi, закладка печiнки.

На початку передплодового перюду (передпло-ди 14,5-15,0 мм ТКД) виявляються шлунковi ямочки, формуеться дно шлунку. У дтянщ малоТ кривини виявленi дтянки одно- i дворядного епiтелiю висотою 25-30 мкм. Це е процес початку формування шлункових ямок. Початок формування дна шлунку вщзначаеться у передплодiв 14,5 мм ТКД у ви-глядi вип'ячування бтя стравохщно-шлункового переходу.

У зародкiв 11,5-14,0 мм ТКД порожнина ДПК вщ-сутня в дистальнш частинi, а на рiвнi загальноТ жовчноТ та панкреатичноТ проток спостерiгаеться вакуо-леподiбнi порожнини. У передплодiв 21,0-21,5 мм ТКД просвп" виявляеться майже на всш довжинi ДПК, Тх вiдсутнiсть зберiгаеться тiльки у мюц впадання у ДПК жовчевоТ та панкреатичноТ проток. Наприкшц1 8-го тижня завершуеться процес реканалiзацiТ про-свп-у ДПК.

У передплодiв 14,5-15,0 мм ТКД поздовжнш роз-мiр шлунка зростае i коливаеться в межах 1,5-1,7 мм, а в передплодiв - 19,5-20,5 мм ТКД збтьшуеться до 2,0-2,4 мм. У цей перюд вiдмiчаеться нерiвномiрний рiст шлунка в уах трьох частинах: крашальнш - 0,80,9 мм, середнш - 0,85-0,93 мм, каудальнiй - 0,730,77 мм та 0,95-1,10 мм, 1,47-1,55 мм, 1.05-1,12 мм вщповщно до частин шлунка та вту. Дорсально вщ шлунка розмщуються селезiнка, лiва наднирникова залоза, шдшлункова залоза, а найбiльш медiально

- закладка лiвоТ постшноТ нирки, закладка статевоТ залози, дiлянка лiвого мезонефроса. У цей перюд розвитку починаеться процес реканалiзацiТ ДПК в основному завершуеться у передплодiв довжиною 23,0-24,0 мм ТКД. Утворення вщновленого просв^у ДПК пов'язаний з формуванням закладок ворсинок.

На 7-му тижш розвитку ДПК виражеш вс частини: верхня, низхщна та нижня (формуеться нижнш згин дванадцятипалоТ кишки). Чпжо визначаеться горизонтальна частина шлунка, можна видтити вс1 його частини, ям характернi для дефiнiтного органу. Форма шлунку грушеподiбна, мiшкоподiбна i ретор-топодiбна, що характеризуе iндивiдуальнi особли-востi росту його вiддiлiв. Поздовжнш розмiр шлунка збiльшуеться вiд 1,67-1,72 мм у передплодiв 14,0 мм ТКД до 2,15-2,17 мм у передплодiв 20,0 мм ТКД. Поздовжня вюь шлунка розмЦуеться паралельно сап-тальнiй площинi, а по вщношенню до фронтальноТ

- косо шд кутом, вiдкритого каудально. Дно шлунка розмЦуеться на рiвнi мiж закладками VII-IX грудних

хребщв, нижнiй край воротарноТ частини в^пов^ае закладцi III поперекового хребця.

Наприкшщ зародкового перiоду (13,5-14,0 мм ТКД) петл^ якi розташованi поза черевною порожни-ною, е зачатки майбутньоТ тонкоТ кишки; вони беруть участь у формуванш <^зюлопчноТ» грижК Дiаметр просвiту первинноТ трубки становить 31,5-33 мкм, передньоТ частини - 32-55 мкм; товщина стiнки -130-170 мкм. Кл^ини мезенхiми шлунку мають рiзну орiентацiю, що свщчить про закладку шарiв м'язовоТ оболонки.

На початку передплодового перюду (передплоди 14,5-15,0 мм ТКД) шлунок фасований за допомогою власноТ брижi, в товш^ якоТ визначаеться добре сформована закладка шдшлунковоТ залози. Проявляють-ся тiснi топографоанатомiчнi спiввiдношення мiж мезонефросом, постiйною ниркою, лiвою статевою залозою, наднирником i закладкою шдшлунковоТ залози.

У передплодiв 19,0-20,0 мм ТКД формуеться шд-епп^альна мережа капiлярiв, дiаметром 8,5-11,5 мкм. Ззовш епiтелiального шару розмiщуеться закладка колового шару м'язовоТ оболонки, товщиною 33-46 мкм (рис. 1).

Рис. 1. Саптальний 3pi3. Передплщ 19,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилiном i еозином. Об. 7, ок. 8: 1 - дванадцятипала кишка; 2 - шдшлункова залоза; 3 - сшльна жовчна протока; 4 - протока шдшлунковоТ залози; 5 - печшково-шдшлункова ампула; 6 - великий сосочок дванадцятипалоТ кишки.

У передплодiв 18,5-19,5 мм ТКД виражена горизонтальна частина ГП, що характерно для дефши тивного органу. Ктьшсть шлункових ямочок у цей перюд значно збтьшуеться i поширюеться на вс вщ-дiли шлунка, як прилягають до малоТ кривини. Дно шлунка розмщуеться мiж зачатками VIII-IX грудних хребцiв, а нижня дтянка воротарноТ частини шлунка вщпов^ае зачатку III поперекового хребця. Вен-тральна стiнка шлунка на всш його довжинi торкаеть-ся до лiвоТ долi печiнки, а дтянка малоТ кривини - до хвостатоТ частки. Епiтелiй, який вистеляе порожнину шлунка трьохрядний цилшдричний, висотою 36,041,0 мкм.

У передплода 25,0 мм ТКД формуеться - зачаток сфшктера печшково-шдшлунковоТ ампули (рис. 2).

У передплодiв 23,0-24,0 мм ТКД виразно по-м^ний послiдовний перехiд ДПК у майбутню тонку кишку, що лежить на межi мiж пупковим шльцем i пупковим канатиком.

Рис. 2. Фронтальний зрiз. Передплiд 25,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Об. 7, ок. 8: 1 - дванадцятипала кишка; 2 - шдшлункова залоза; 3 - печшково-шдшлункова ампула; 4 - сшльна жовчна протока; 5 - зачаток сфшктера печшково-шдшлунковоТ ампули.

У мезенхiмi передплодiв 29,0 мм ТКД бтьш чпжо виражена закладка колового шару м'язiв кишкових петель, переважно розташованого в проксимальнш частит пупкового канатика (рис. 3).

Рис. 3. Передплщ 29,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилшом I еозином. Об. 7, ок. 8: 1 - дванадцятипала кишка;

2 - шдшлункова залоза; 3 - сшльна жовчна протока;

4 - печшково-шдшлункова ампула; 5 - великий сосочок дванадцятипалоТ кишки.

У передплодiв 24,0-29,0 мм ТКД виявлено, що стшка зачатка шлунка стикаеться з пупковою веною. Визначено, що мезогастрш е частиною дорсальноТ брижЬ у товш^ якоТ знаходиться сформований зачаток шдшлунковоТ залози. Кл^ини мезенхiми кишкових петель набувають певноТ орiентацiТ й розташову-ються циркулярно, проте тонкий круговий м'язовий шар виражений менш рельефно. Товщина стшки першоТ пе™ становить 90,0-150,0 мкм, другоТ пе™ -130,0 ± 4,2 мкм, третьоТ та четвертоТ кишкових петель - 86,0 ± 2,8 мкм.

У передплодiв 34,0-35,0 мм ТКД ч^ко проявля-еться ДПК, з'еднання сшльноТ жовчноТ протоки з протокою шдшлунковоТ залози, печшково-шдшлункова ампула, шдшлункова залоза (рис. 4).

Рис. 4. Передплщ 34,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилiном i еозином. об.7, ок. 8: 1 - дванадцятипала кишка; 2 - з'еднання спiльноТ жовчноТ протоки з протокою тдшлунковоТ залози; 3 - печшково-шдшлункова ампула; 4 - пiдшлункова залоза.

Рис. 5. Горизонтальний зрiз гастродуоденального переходу 100 мм ТКД (4-й мкяць). Забарвлення гематоксилш та еозин. Мшропрепарат. Об. 10, ок. 7: 1 - слизова оболонка; 2 - м'язова пластинка слизовоТ оболонки; 3 - пiдслизовий шар; 4 - кровоносш судини пiдслизового шару; 5 - коловий шар м'язовоТ оболонки.

Рис. 6. Стравохiдно-шлунковий перехщ. Сагiтальний зрiз. Плiд 185,0 мм ТПД (4-й мiсяць). Забарвлення гематоксилш i еозином. Мiкропрепарат. Об. 7, ок. 8: 1- складка слизовоТ

оболонки стравохщно-шлункового переходу; 2 - судини шдслизового шару.

У передплодiв 54,0-65,0 мм ТКД вщбуваеться закладка кишкових крипт, а дуоденальних залоз - у плодiв 7-го мкяця.

У передплодiв довжиною 65,0-70,0 мм ТКД фор-муються шлунковi залози: спочатку на переднiй i за-днiй стiнках, а згодом у дтянц склепiння i велика кривинi.

У передплодiв 70,0-79,0 мм ТКД дiаметр воротаря шлунка становить 1,9 ± 0,11 мм, воротарного каналу - 2,7 ± 0,12 мм, дiаметр цибулини дванадцятипалоТ

Рис. 7. Гастродуоденальний перехщ. Фронтальний зрiз. Плiд 185,0 мм ТПД (4-й мкяць). Забарвлення гематоксилш-еозином. Мшропрепарат. Об. 7, ок. 8: 1 - шлунок; 2 - цибулина дванадцятипалоТ кишки; 3 - м'яз-замикач воротаря шлунку.

кишки - 2,5 ± 0,10 мм, довжина воротарного каналу вздовж малоТ кривини - 2,5 ± 0,10 мм, довжина воротарного каналу вздовж великоТ кривини - 3,3 ± 0,21 мм, величина кута шлунку - 94,7 ± 0,20о.

Наприкшщ передплодового перю-ду форма воротарноТ частини шлунка набувае цилшдрично'Т i лiйкоподiбноТ форми (12:4 випадкiв), ДПК - пщко-воподiбноТ i V-подiбноТ (5:3 випадшв). Верхня частина ДПК спереду i зверху дотикаеться до правоТ частки печiнки, а також до тта i шийкою жовчного ми хура, знизу i частково ззаду до неТ при-лягае головка шдшлунковоТ залози. Низ-хiдна частина ДПК справа доходить до рiвня ворп- правоТ нирки або нижнього ТТ полюса. Нижня частина щтьно прилягае до задньоТ стiнки черевноТ порожнини i розмiщеними в нш су-динами. Внутрiшня частина гостро- дуоденального переходу майже гладенька, особливо задня стшка. Однак з'являються ледь помп"ш складки слизовоТ оболонки без ч^ких меж мiж воротарною частиною i тiлом шлунка в основному на переднш ТТ стiнцi, тобто в межах майбутньоТ воротарноТ печери.

У плодiв 185,0 мм ТПД (4-й мкяць) чiтко виявля-ються складки слизовоТ оболонки стравохщно-шлун-кового переходу та гастродуоденального переходу, виражен судини пщслизового шару та м'яз-замикач воротаря шлунка (рис. 5-8).

Шлунок здебтьшого веретеноподiбноТ форми, знаходиться в лiвому пiдребер'Т, у верхньому квадрант живота, вище умовноТ пупковоТ лiнiТ. Мала кривина шлунка визначаеться каудальыше гастродуоденального переходу, кутова вирiзка на малiй кривинi не диференцюеться. У шлунку можна розрiз-нити воротарну частину та тшо. Воротарна печера та дно шлунку не диференщюються. Передньою стiнкою шлунок стикаеться з лiвою та квадратною частками печiнки. На цiй стадп розвитку передня стiнка шлунка цшком покрита вiсцеральною поверхнею печiнки. Ти-повим для гастродуоде-нального переходу в перинатальному перiодi е таке стввщношення параметрiв його складових: найбтьший дiаметр мае воротарний канал, менший - цибулина дванадцятипалоТ кишки i найменший - воротар шлунку. 1нтенсившсть зрос-

тання його морфометричних показникiв у перинатальному nep^i найбiльша в 2-му тримес^ внутpiшньоутpобного розвитку.

Висновки

1. У зародшв 9,0-9,5 мм ТКД закладка гастродуоденального переходу характеризуемся змшою ходу травно' трубки з утворенням кута, вщкритого вправо i кpанiально, виникае закладка колового шару м'язово'Т оболонки.

2. У передплодовому пepiодi розвитку утворюеться замикальний апарат шлунка - завдяки синтотчному впливу дiафpагми (стpавохiдно-шлунковий переход) та особливiй пpостоpовiй фоpмi воротаря i росту м'язового замикача (шлунково-дванадцятипалокишко-

вий пepeхiд). Напpикiнцi передплодового перюду дiамeтp воротаря шлунка становить 1,9 ± 0,11 мм, воротарного каналу - 2,7 ± 0,12 мм, дiамeтp цибу-лини дванадцятипалоТ кишки - 2,5 ± 0,10 мм, до-вжина воротарного каналу вздовж мало''' кривини -2,5 ± 0,10 мм, довжина воротарного каналу вздовж велико''' кривини - 3,3 ± 0,21 мм, величина кута шлунку -94,7 ± 0,20°.

Рис. 8. Гастродуоденальний переход. Саптальний 3pi3. Плщ 190 мм ТПД (4-й мкяць). Забарвлення гематоксилином i еозином. Мшропрепарат. Об. 7, ок. 8: 1 -шлунок; 2 - цибулина дванадцятипалоТ кишки; 3 - м'яз-замикач воротаря шлунку.

3. У плодiв спостер^аеться переважання дiамe-тра воротарного каналу над дiамeтpом цибулини дванадцятипало''' кишки, чпжо виявляються складки слизово' оболонки гастродуоденального переходу, виражеш судини пiдслизового шару та м'яз-замикач воротаря шлунку.

Перспективи подальших дослщжень. Вивчен-ня кровоносних, лiмфатичних судин та нервових сплетень гастродуоденального переходу ново-народжених.

flrrepaTypa

1. Zakharash MP, Melnik VM, Poyda AI, Zvernyy LG. Vybor metoda vosstanovleniya nepreryvnosti pishchevaritel'nogo trakta. Khirurgiya. 2002;11:73-9. [in Russian].

2. Kagan I, Kolesnikov LL, Samodelkina TK. Klinicheskaya anatomiya gastroduodenal'nogo perekhoda. Morfologiya. 2003;124(5):34-7. [in Russian].

3. Kolesnikov LL. Sfinternyy apparat cheloveka. SPb.: SpetsLit; 2000. 184 s. [in Russian].

4. Akhtemiychuk YuT, Zavolovich AYu. Anatomicheskiye i gistopatologicheskiye osobennosti gastroduodenal'nogo perekhoda. Klinicheskaya anatomiya i operativnaya khirurgiya. 2005;4(4):71-8. [in Russian].

5. Akhtemiychuk YuT, Lobintseva NA, Zavolovich AYu. Sonograficheskiye parametry piloricheskoy chasti zheludka u novorozhdennykh detey. Materialy dokladov VIII Kongressa Mezhdunarodnoy assotsiatsii morfologov (Eagle, 15 sentyabrya 2006 g.). Morfologiya. 2006;129(4):13-4. [in Russian].

6. Pereda J, Sulz L, Monge JI. The role of the gastrointestinal epithelium as a possible pathway for the transfer of nutrients to the embryo's circulation. Microsc Res Tech. 2015;78(6):500-7.

7. Mitrovic O, Cokic V, Bikic D, Budec M, Vignjevic S, Suboticki T, et al. Ghrelin receptors in human gastrointestinal tract during prenatal and early postnatal. Peptides. 2014;57:1-11.

8. Li M, Wang M, Donovan SM. Early development of the gut microbiome and immune-mediated childhood disorders. Semin Reprod Med. 2014;32(1):74-86.

ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В ЕМБРЮНАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ

Вовк Ю. М., Антонюк О. П.

Резюме. Закладка гастродуоденального переходу характеризуеться змшою ходу травноТ трубки з утворенням кута, вщкритого вправо I крашально, виникае закладка колового шару м'язовоТ оболонки. У плод1в завдяки синтотчному впливу д1афрагми (стравохщно-шлунковий перехщ) та просторовш форм1 воротаря I росту м'язового замикача (шлунково-дванадцятипалокишковий перехщ) утворюеться замикальний апарат шлунку. Ч1тко виявляються складки слизовоТ оболонки, судини тдслизового шару гастродуоденального переходу.

Ключов1 слова: шлунок, гастродуоденальний перехщ, ембр1они, передплоди, плоди.

ФОРМИРОВАНИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДА В ЭМБРИОНАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА

Вовк Ю. Н., Антонюк О. П.

Резюме. Закладка гастродуоденального перехода характеризуется изменением хода пищеварительной трубки с образованием угла, открытого вправо и краниально, возникает закладка кругового слоя мышечной оболочки. У плодов благодаря синтопическому влиянию диафрагмы (пищеводно-желудочный переход) и пространственной форме вратаря и роста мышечного замыкателя (желудочно-двенадцатипалокишечный переход) образуется замыкающий аппарат желудка. Отчетливо проявляются складки слизистой оболочки, сосуды подслизистого слоя гастродуоденального перехода.

Ключевые слова: желудок, гастродуоденальный переход, эмбрионы, предплоды, плоды.

FORMATION AND DEVELOPMENT OF GASTRODUODENAL TRANSITION IN THE EMBRIOLOGICAL PERIOD OF ONTOGENESIS

Vovk Yu. N., Antonyuk O. P.

Abstract. In the germs of 4.5-5.0 mm in length, the TKD stomach is an asymmetrically enlarged part of the primary intestinal tube concave to the left. The wall of the future stomach consists of two layers - epithelial and mesenchymal. The process of forming the stomach is due to the uneven growth of its parts and the formation of large and small curvature. The growth of the dorso-left divisions above the ventral right is dominant, and the uneven growth in the cranial-caudal direction is observed. The gateway is lagging behind in the development compared to the formation of the vault and the body of the stomach. The primary tabulation of the duodenum (duodenal ulcer) is formed as a result of changes in the anterior and middle portions of the primary intestine that follows the stomach. The duodenal wall is presented at the end of the pre-fetal period, the shape of the gastro-intestinal part of the stomach acquires a cylindrical and pancreatic form (12:4 cases), duodenal ulcer - horseshoe-shaped and V-shaped (5:3 cases). The upper part of the duodenum in front and on the top touches the right lobe of the liver, as well as the body and neck of the gall bladder, the head of the pancreas adjoins to the bottom and part of it in the back. The lower part of the duodenum case reaches the level of the gate of the right kidney or its lower pole. The lower part is tightly adjacent to the back wall of the abdominal cavity and vessels placed therein. The inner part of the gas-troduodenal transition is almost smooth, especially the back wall. However, there are barely noticeable folds of the mucous membrane without clear boundaries between the goalie part and the body of the stomach, mainly on the front of the wall, that is, within the limits of the future goalkeeper cave. In the pre-term developmental period, the closure device of the stomach is formed - due to the synthetic effect of the diaphragm (esophagus-gastric transition) and the special spatial form of the goalkeeper and the growth of the muscle lock (gastro-duodenal transition). At the end of the prefetal period, the diameter of the gut gate is 1.9 0.11 mm, the goal-feeding canal is 2.7 ± 0.12 mm, the diameter of the bulb of the duodenum is 2.5 ± 0.10 mm, the length of the goal-feeding canal along the small curviline is 2.5 ± 0,10 mm, the length of the canal channel along the large curvature is 3.3 ± 0.21 mm, the angle of the stomach is 94.7 ± 0.20°. The stomach is mostly spindle-shaped, is located in the left hypochondrium, in the upper quadrant of the abdomen, above the conditional umbilical line. The small curvature of the stomach is determined by the generalized gastroduodenal transition, the angle cut on the small curvature is not differentiated. In the stomach, you can distinguish between the goalie and the body. The gate cavern and the bottom of the stomach are not differentiated. The front wall of the stomach is in contact with the left and square lobes of the liver. At this stage of development, the front wall of the stomach is completely covered with visceral surface of the liver. Typical for gastroduodenal transition in perinatal periarthritis is the following correlation of parameters of its components: the largest diameter has a goal channel, the smaller is the bulb of the duodenum, and the smallest is the gastroenterologist.

Key words: stomach, gastroduodenal transition, embryos, pre-fetal, fetuses.

Рецензент - проф. Блаш С. М.

Стаття надшшла 01.10.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-258-261 УДК 616.36-089.87-06:616-091]-092.9 Гнатюк М. С., Татарчук Л. В.

МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ М'ЯЗОВОТ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОТ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦ1ЙН1Й ПОРТАЛЬН1Й ППЕРТЕНЗП ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет 1мен1 1.Я. Горбачевского МОЗ УкраТни» (м. Терношль)

[email protected]

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iMe^ I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» «Морфолопчш закономiрностi адаптацшних процеав в оргaнiзмi шсля оперативних втручань на органах грудноТ та черевноТ порожнин i хiрургiчних методiв корекцп шсляоперацшних ускладнень» (№ державноТ реестрацп 0117U4003149).

Вступ. Сьогодш у хiрургiчних клштах нерщко ви-конують резекцш печшки, яка здшснюеться при до-брояшсних i злояшсних пухлинах, метастазах, травмах печшки, внутршньопечшковому холанпопаз^ альвеолярному ехшококоз^ трансплантацп печшки [1,2]. Резекщя великих об'емiв печшки може призводити до рiзних ускладнень, в тому чи^ i до портальноТ по-стрезекцшноТ ппертензп, при якш шдвищуеться тиск у ^a^i ворп"ноТ печшковоТ вени, печшкових венах, а також у нижнш порожнистш веш [1,3,4]. Головними

клЫчними ознаками портальноТ ппертензп е розши-рення i повнокров'я ворiтноТ печшковоТ вени, бри-жових вен, варикозне розширення вен стравохода I шлунка, гемороТдальних вен, вен передньоТ черевноТ стшки, шлунково-кишковi кровотеч^ спленомегалiя, асцит. Клубова кишка вщноситься до оргашв, веноз-ний дренаж вщ якоТ здшснюеться через ворону печш-кову вену, де гемодинамiчнi розлади ускладнюються рiзними морфолопчними змшами у судинах та структурах дослщжуваного органа. Необхщно вказати, що особливосп ремоделювання структур м'язовоТ обо-лонки клубовоТ кишки при пострезекцшнш порталь-нш ппертензп вивчеш недостатньо [3].

Мета дослщження - морфометричними методами вивчити особливосп структурноТ перебудови м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки при пострезекцшнш портальнш ппертензп.

Об'ект I методи дослщження. Дослщження проведен на 45 лабораторних бших статевозрших щу-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.