Научная статья на тему 'Клініко-анатомічні особливості епонімічних термінів м’язів-стискачів шлунково-кишкового тракту'

Клініко-анатомічні особливості епонімічних термінів м’язів-стискачів шлунково-кишкового тракту Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
204
85
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
м’язи-замикачі / шлунково-кишковий тракт / епонімічні терміни. / sphincters / gastrointestinal tract / eponym terms

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Наварчук Н. М., Банул Б. Ю., Решетілова Н. Б., Попєлюк О. -М. В., Гузік О. В.

У даній статті здійснено аналіз найбільш поширених визначень «сфінктери травної системи» і спроба визначення цього поняття з позиції взаємозв’язку структури і функції, інтеграція відомостей різних авторів з термінології та класифікації м’язів-замикачів шлунково-кишкового тракту задля адаптації анатомічних понять до клініки, для опрацювання літератури, в якій терміни позначаються лише епонімічно. Замикальні (сфінктерні) апарати в травному каналі є функціонально активними зонами, що мають надзвичайно важливе значення в регуляції пасажу їжі і хімусу. Завдяки їм весь травний тракт розділений на окремі порожнини або частини одного органа, які характеризуються властивими для них клініко-морфологічними особливостями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CLINICAL AND ANATOMICAL PECULIARITIES OF EPONYMIC TERMS OF SPHINCTERS OF THE GASTROINTESTINAL TRACT

Eponyms tradition in medicine. A great number of eponyms is used in morphology of the digestive tract. However, knowledge of these eponyms is important for accurate communication. Eponyms serve to honor persons who have made important discoveries and observations. Acquiring lack of knowledge about these individuals returns us to the science of medicine history. The article describes widespread and rarely used eponyms placed in the digestive system. An author provides biographical sketches about physicians, to honor whom some anatomic entities were named. Eponyms are frequently encountered in the fields of surgery, therapy, and radiology of the digestive tract, and knowledge of these terms is important for proper reporting and communication. Eponyms are means of honoring individuals who have made important contribution to medicine, but use of these terms may fail to convey a precise meaning or definition and may lead to misunderstanding. Besides, more than one person may have contributed to the discovery or description of a structure or disease. In other cases, an eponym might have been incorrectly used and then propagated for years afterward in the medical literature. Eponym, from the Greek, means a person, whether real or fictitious, after whom an item is named or thought to be named. Eponymous terms are used in daily medical practice today, being an integral part of Medicinal, cultural, and historical tradition. Despite all the inconvenience, all those who are not against eponym have the only statement: “medical eponyms will continue to be used because there is a historical sense of their use. They are used nowadays, eponyms are here to stay”. This article analyzes the most common definitions of “sphincters of the digestive system” and an attempt to define this concept from the position of the relations between structure and function, the integration of information from many authors on the terminology and classification of sphincters of the gastrointestinal tract. Sphincter is “a ringlike band of muscle fibers that constricts a passage or closes a natural orifice, called also musculus sphincter. Sphincter apparatuses in the digestive canal by functionally active zones are of great importance in the regulation of the passage of food and chyme. Thanks to them, the entire digestive tract is divided into separate cavities or parts of one organ, which are characterized by their inherent clinical and morphological features.

Текст научной работы на тему «Клініко-анатомічні особливості епонімічних термінів м’язів-стискачів шлунково-кишкового тракту»

УДК: 611.33/.34:611.736

Наварчук Н. М., Банул Б. Ю., Решет'това Н. Б., Попелюк О.-М. В., Гуз'к О. В.

КЛ1Н1К0-АНАТ0М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ЕП0Н1М1ЧНИХ ТЕРМ1Н1В М'Я31В-СТИСКАЧ1В

ШЛУНК0В0-КИШК0В0Г0 ТРАКТУ

ВДН3 УкраГни «Буковинський державний медичний ушверситет»

(м. Чертвщ)

navarchuk.nata@bsmu.edu.ua

Доогмдження е фрагментом планово! науко-во-дослщно''' роботи кафедр анатомп людини ¡м. М.Г. Туркевича, анатомii, топографiчноi анатомii та оперативно! xiрургii ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний унiверситет»: «Особливост1 морфогенезу та топографп органiв i систем в прена-тальному та постнатальному перюдах онтогенезу» (№ держ. реестр. 011U002769).

Вступ. У клiнiчнiй i теоретичнм медичнiй лтера-турi при опис анатомiчниx утворень застосовують поiменно (епонiмiчно) анатомiчну чи топографоа-натомiчну термiнологiю, незважаючи на те, що вона майже вилучена ¡з нин дiючоi Мiжнародноi анатомiч-но'! номенклатури. Дотепер юнують деякi труднощi i неточност у тлумаченнi окремих iменниx термiнiв. Особливу потребу в ix знанн вiдчувають широкi кола студенев, науковцiв та лiкарiв рiзного профтю [9].

Мета дослщження: систематизувати юнуючу вiтчизняну i зарубiжну епонiмiчну морфолопчну тер-мiнологiю, встановити ii зв'язок з офщмними термi-нами м'язiв-стискачiв шлунково-кишкового тракту.

0б'ект i методи дослщження: вивчення та ана-лiз матерiалiв вiтчизняноi та зарубiжноi лтератури.

Результати дослiдження та "Гх обговорення. Термiн «сфiнктерний апарат» набув вже певноi тра-дицiйностi, використовуеться в багатьох роботах в Укра'н та за кордоном. Сфшктеролопя - це наука, яка вивчае структурнi i функцюнальы особливостi сфiнктерiв, сфiнктерниx апара^в, замикальних ме-xанiзмiв i клапанних утворiв певних вiддiлiв травно'! та ¡нших систем людини, що забезпечують ix функ-цiонування в умовах норми i деяких патолопчних процеЫв. Згiдно традицiйного визначення морфо-лопв, сфiнктер - це стовщення циркулярного шару м'язово'! оболонки, жом, який замикае просвiт будь-якого трубчастого органу [1]. Фiзiологи i клшщисти додають, що це - скупчення циркулярно розташова-них м'язових елеменпв стiнки порожнистого органа з наявнютю дилататорних структур, розташованих в перехщнм дiлянцi, що виконуе антирефлюксну функцю i мае функцiональну автономiю[10].

Сфшктер (musculus sphincter, PNA, JNA; грец. Sphinkter, вщ sphingo - мщно стягати, стискати; син. жом) - коловий м'яз, що стискае порожнистий орган або замикае будь-який отвiр.

Клапан (valva, PNA; valvula, BNA, JNA) в анатомп -частина порожнистого орган, яка зазвичай утворена одыею або деюлькома складками його внутршньо'! оболонки; що перешкоджае зворотньому перемi-щенню вмiсту.

Заслiнка (valvula, PNA, BNA, JNA) - загальна назва складок внутршньо! оболонки порожнистого

органа, що виконують роль клапана, який закривае отвiр, через яке порожнина цього утвору сполуча-еться з ¡ншою порожниною [6].

Верхнм сфiнктер стравоходу (син. - рот страво-ходу). Розташований на рiвнi нижнього краю пластинки перснеподiбного хряща [11].

Середнiй сфiнктер стравоходу (син. - сфЫк-тер Гаккера, ктьце Шацького, спiральний м'яз-звужувач). Мiститься мiж середньою i нижньою третинами стравоходу, на вщстаы 31-33 см вщ при-середнix рiзцiв верхньо! щелепи [22,25].

Нижнiй сфЫктер стравоходу (син. стравоxiдно-шлунковий сфЫктер). Розташований у дистальному вiддiлi нижньо! третини стравоходу (черевно! його частини) на вщстаы 38-41 см вщ присереднix рiзцiв верхньо! щелепи або близько 42 см вщ рiвня крил носа. Взаeмодie з дещо далi розташованим страво-xiдно-шлунковим (кардiальним) м'язом-замикачем [18,19].

Стравоxiдно-шлунковий м'яз-замикач (син. кар-дiальний сфiнктер, кардiальна м'язова петля). Роз-мщений у кардiальнiй частиы шлунка у мiсцi переходу стравоходу до шлунка, мае довжину вщ 5 до 12 мм. Ствпрацюе з розташованим проксимальное нижым сфiнктером стравоходу [15,16].

Воротарний м'яз-замикач шлунка (син. гастро-дуоденальний сфшктер, сфiнктер воротаря). Мiс-титься мiж воротарем шлунка i цибулиною дванад-цятипало! кишки (ДПК) [17].

Цибулинно-дванадцятипалокишковий м'яз-замикач (син. постпторичний стискач з м'язовою основою) вщмежовуе цибулину ДПК вiд ¡нших ii вщ-дiлiв [26].

Сфiнктер (комплекс) Оддi складае три м'язи-замикач^ якi розташованi в печiнково-пiдшлунковiй ампули дистальний сфiнктер загально! жовчно! протоки, сфшктер головно! протоки пщшлунково'! зало-зи i загальний сфшктер печшково-пщшлунково'! ам-пули. Вперше був описаний Глюсоном [12].

Дистальний м'яз-замикач загально! жовчно! протоки (син. сфшктер Одд^ сфiнктер Бойдена). Його подтяють на двi вираженi частини: наддванадцяти-палокишкову (панкреатичну) частину, яка розташо-вана перед впадiнням протоки до стшки ДПК, i вну-трiшньостiнкову частину [8].

М'яз-замикач головно! протоки пщшлунково'! за-лози (син. сфшктер Вестфаля Вiрсунговоi протоки). Розташований у мющ злиття головно! протоки пщшлунково'! залози ¡з загальною жовчною протокою в дтянщ печшково-пщшлунково'! ампули, яка вщкри-ваеться на великому сосочку (Фатера) ДПК [22].

Сф\нктер печ\нково-п\дшлунковоУ ампули (син. п\лорус Вестфаля). М'язов\ волокна даного м'яза-замикача ч\тко сконцентрован\ в двох м\сцях, тому е п\дстави под\ляти його на дв\ складов!: сф\нктер основи великого сосочка ДПК \ сф\нктер гирла сосочка.

П\дсосочковий сф\нктер. М\ститься на в\дстан 3-10 см дистальн\ше м\сця впад\ння загальноУ жов-чноУ \ головноУ протоки п\дшлунковоУ залози або на 5-6 см проксимальн\ше дванадцятипало-порожньо-кишкового згину [20].

М'яз-замикач м\хуровоУ жовчноУ протоки (син. сф\нктер Люткенса) - сф\нктер, розташований у шийц\ жовчного м\хура, в м\сц\ II переходу в м\хурову жовчну протоку [23,24].

Сп\ральна складка (син. сп\ральна засл\нка Гей-стера, клапан Хайстера) - сукупн\сть дек\лькох роз-ташованих по сп\рал\ складок м\хуровоУ протоки [2].

Проксимальний м'яз-замикач сп\льноУ жовчноУ' протоки (син. сф\нктер М\р\цц\). Розташований без-посередньо б\ля м\сця злиття сп\льноУ печ\нковоУ та м\хуровоУ жовчних проток у вигляд\ циркулярного пучка гладеньких м'язових волокон [21].

Надсосочковий м'яз-замикач (син. сф\нктер Ка-пандж\). М\ститься близько 2 см проксимальн\ше в\д м\сця злиття загальноУ жовчноУ \ головноУ панкреа-тичноУ проток [3,4].

Передсосочковий м'яз-замикач (син. сф\нктер Окснера) е своер\дним звуженням просв\ту ДПК на 30-50%, завширшки близько 2 см.

П\д сф\нктером Хелл\ розум\ють м'яз-замикач додатковоУ протоки п\дшлунковоУ залози (протока Сантор\н\).

Дванадцятипало- порожньокишковий м'яз-замикач (син. дуоденоеюнальна складка Трейца). Розм\щений безпосередньо перед дванадцятипа-ло-порожньокишковим згином кишки [13].

М'яз-замикач клубовосл\покишковий (син. сф\нктер Варол\уса, \леоцекальний клапан, клапан Тульпа, бауг\н\ева засл\нка) - анатом\чна клапанна структура, яка розд\ляе тонку \ товсту кишки.

Сф\нктер основи червопод\бного в\дростка (син. засл\нка Герлаха) - непост\йна засл\нка п\вм\сяцевоУ' форми, утворена слизовою оболонкою сл\поУ кишки, розташована б\ля гирла червопод\бного в\дростка.

Проксимальний сл\покишкововисх\дний м'яз-замикач (син. сф\нктер Буз\) - м\ститься дистальн\-ше сф\нктера гирла червопод\бного в\дростка.

Дистальний сл\покишкововисх\дний м'яз-замикач (син. сф\нктер Г\рша). Розташований дещо в\ддален\ше д\лянки \нваг\нац\У клубовоУ кишки до порожнини сл\поУ кишки, на меж\ сл\поУ \ висх\дноУ ободовоУ кишок. Сл\д зазначити, що його \снування визнаеться не вс\ма авторами [14].

Правий м'яз-замикач поперечноУ ободовоУ кишки (син. сф\нктер Кеннона-Бьома) - представлений стовщенням циркулярних гладеньких м'яз\в м'язовоУ оболонки поперечноУ ободовоУ кишки в д\-лянц\ УУ печ\нкового згину.

Середн\й м'яз-замикач поперечноУ ободовоУ кишки (син. сф\нктер Хорста) - мае м\сце у середн\й частин\ поперечноУ ободовоУ кишки.

Л\вий (дистальний) м'яз-замикач поперечноУ ободовоУ кишки (син. сф\нктер Кеннона). Наявн\сть сф\нктера Кеннона у людини не е загальновизнаним фактом.

Проксимальний м'яз-замикач низх\дноУ ободовоУ кишки (син. сф\нктер Пайра-Штрауса) - е циркуляр-ним пучком гладеньких волокон з локал\зац\ею дис-тальн\ше селез\нкового згину ободовоУ кишки.

Дистальний м'яз-замикач низх\дноУ ободовоУ кишки (син. сф\нктер Балл\). Локал\зований у м\сц переходу низх\дноУ ободовоУ кишки до сигмопод\б-ноУ кишки. Балл\ вважав, що даний сф\нктер е лише функц\ональним замикачем, оск\льки в ньому не було виявлено м'язових стовщень, проте незаба-ром вони були виявлен\. П\д час ендоскоп\чних до-сл\джень сф\нктер Балл\ визначаеться приблизно в 15% випадк\в, може мати к\льцепод\бну або овальну форму [28].

Серединний м'яз-замикач сигмопод\бноУ кишки (син. сф\нктер Росс\ - Мутье) - це звуження в се-редньому в\дд\л\ сигмопод\бноУ кишки. У цьому м\сц\ м'язов\ стр\чки наближуються, \нод\ наст\ль-ки, що м\ж ними не можна розр\знити циркулярний м'язовий шар кишки. Дистальн\ше звуження м'язов1 стр\чки знову розходяться, \ кишка набувае свого попереднього вигляду. За \снування дол\хосигми це звуження виявлялося завжди, проте воно зм\-щувалося дещо дистальн\ше купола сигмопод\бноУ кишки. Локал\зац\я сф\нктера Росс\-Мутье зале-жить в\д довжини сигмопод\бноУ ободовоУ кишки: при нормосигм\ - на середин\ купола сигмопод\бноУ кишки, при дол\хосигм\- дещо дистальн\ше. Частота виявлення цього сф\нктера при нормосигм\ - 60,5%, при дол\хосигм\ - 100%. В норм\ сигмопод\бну кишку обмежують два пост\йних сф\нктера - дистальний м'яз-замикач низх\дноУ ободовоУ кишки Балл\ \ сигморектальний (О'Берна-Пирогова-Мутье). При дол\хосигм\ вс\ сф\нктери сигмпод\бноУ ободовоУ кишки добре виражен\ \ пост\йно виявляються як при анатом\чних, так \ при ендоскоп\чних досл\дженнях. М\нлив\сть сф\нктера Росс\-Мутье можна пояснити з позиц\й концепц\У М.Д. Лев\на: кожному пост\йному анатом\чному сф\нктеру передуе менш пост\йний анатом\чний утв\р - передсф\нктер, який працюе з п\двищеним навантаженням, створюючи пороговий тиск, необх\дний для в\дкриття пост\йного сф\нкте-ра. В\рог\дно, сф\нктер Росс\-Мутье е передсф\нкте-ром для сф\нктера О'Берна-Пирогова-Мутье [5,27].

Внутр\шн\й сф\нктер прямоУ кишки - е продо-вженням внутр\шнього циркулярного м'язового шару прямоУ кишки. Знизу сф\нктер з'еднуеться з1 шк\рою заднього проходу. Нижня частина внутр\ш-нього сф\нктера охоплюеться м'язовими волокнами зовн\шнього сф\нктера заднього проходу. Сф\нктер весь час перебувае в стан\ максимального скоро-чення, таким чином, е бар'ером для мимов\льного в\дходження калу \ флатуленц\\ \ зумовлюе в\д 80 до 85% базального тонуса заднього проходу. Поява калу в прям\й кишц\ призводить до рефлекторноУ ре-лаксац\У внутр\шнього сф\нктера заднього проходу, в\дбуваеться реал\зац\я так званого ректоанального рефлексу. Регуляц\я тонусу внутр\шнього сф\нкте-ра заднього проходу реал\зуеться трьома механ\з-

мами. Перший, властивий внутршньому сфшктеру заднього прохода, мюгенний тонус контролюеться р1внем екстрацелюлярного кальцю що надходить через канали L-типу. Другий - мейснерове i ауер-бахове нервовi сплетення товстоУ кишки, якi контр-олюють як перистальтику, так i локальнi рефлекси, в тому чиогм i ректоанального рефлексу. Tретiй меха-нiзм, який контролюе внутрiшнiй сфшктер заднього проходу - автономна нервова система, яка викликае скорочення i розслаблення внутршнього сфiнктера за допомогою симпатичних i парасимпатичних пост-ганглюнарних нервових волокон вiдповiдно. У норм1 симпатичний вплив виявляеться домiнуючим щодо

парасимпатичного впливу, що зумовлюе базальний тоычний стан внутрiшнього сфiнктера [7].

Зовншнм (довiльний) сфiнктер прямоУ кишки -ктьцева структура, що складаеться з поперечно-по-смугованоУ мускулатури, що оточуе вiдхiдник.

Висновки. Замикальнi (сфшктеры) апарати в травному каналi е функцiонально активними зонами, що мають надзвичайно важливе значення в ре-гуляцii пасажу iжi i хiмусу. Завдяки Ум весь травний тракт роздтений на окремi порожнини або частини одного органу, як характеризуються властивими для них клшко-морфолопчними особливостями.

^¡TepaTypa

1. Afanasev Yu.I. Gistologiya, tsitologiya i embriologiya: uchebnik / Yu.I. Afanasev, N.A. Yurina, E.F. Kotovskiy [i dr.]; pod red. Yu.I. Afanaseva, N.A. Yurinoy. - 6-e izd., pererab. i dop. - M.: GEOTAR-Media, 2012. - S. 512-534.

2. Akhtemiychuk Yu.T. Istoriya vyvchennya anatomiyi sfinkternoho aparatu pozapechinkovykh zhovchnykh protok lyudyny / Yu.T. Akhtemiychuk, O.V. Tsyhykalo // Tavriys'kyy medyko-biolohichnyy visnyk. - 2008. - T. 11, ch. II. - S. 166-168.

3. Borodach A.V. Morfofunktsionalnyie osobennosti bolshogo duodenalnogo sosochka i sfinktera Oddi / A.V. Borodach // Annalyi hirurgicheskoy gepatologii. - 2001. - T. 6, № 1. - S. 146-151.

4. Briskin B.S. Evolyutsiya vzglyadov na stroenie i funktsiyu zamyikatelnogo mehanizma holedohoduodenalnogo soedineniya / B.S. Briskin, P.V. Ektov, G.P. Titova [i dr.] // Mezhdunarodnyiy meditsinskiy zhurnal. - 2004. - № 1. - S. 95-99.

5. Zherlov G.K. Rezervuarnyie i sfinktermodeliruyuschie tehnologii v hirurgii raka pryamoy kishki / G.K. Zherlov, S.R. Bashirov. — Novosibirsk: Nauka RAN, 2008. — 184 s.

6. Kolesnikov L.L. Sfinkterologiya / L.L. Kolesnikov. — M.: Geotar-Media, 2008. — 151 s.

7. Levin M.D. Anatomiya i fiziologiya anorektalnoy zonyi. Gipoteza uderzhaniya kala i defekatsii / M.D. Levin, V.V. Troyan // Novosti hirurgii (Vitebsk). — 2009. — T. 17, № 2. — S. 105-118.

8. Mahov V.M. Diskineticheskiy sindrom pri patologii biliarnogo trakta / V.M. Mahov, M.B. Gapeeva // Russkiy meditsinskiy zhurnal.

— 2011. — № 17. — Rezhim dostupu do dzherela: http://www.rmj.ru/articles_7788.htm.

9. Toporov G.N. Eponimicheskie terminyi v klinicheskoy anatomii cheloveka : slovar / G.N. Toporov. — Kiev: Vischa shkola, 1988. — 159 s.

10. Shadlinskiy V.B. Morfologicheskie harakteristiki zhelez sfinkternyih zon mochevogo puzyirya v raznyih etapah postnatalnogo ontogeneza / V.B. Shadlinskiy, G.A. Guseynova, N.M. Mamedov // Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal. — 2011. — T. 7, № 2. — S. 357-361.

11. Bertoloni Meli D. Early Modern Experimentation on Live Animals / Meli D. Bertoloni // Journal of the History of Biology. — 2013.

— № 46. — P. 199-226.

12. Bosch A. The sphincter of Oddi / A. Bosch, L.R. Peca // Digestive diseases and sciences. - 2007. - Vol. 52, № 5. - P. 1211-1218.

13. Browning K.N. Plasticity of vagal brainstem circuits in the control of gastrointestinal function / K.N. Browning, R.A. Travagli // Au-ton Neurosci. — 2011. — Vol. 161, № 1-2. — P. 6-13.

14. Cunningham A. The Anatomist anatomis'd: an experimental discipline in Enlightenment Europe / A. Cunningham. — Farnham: Ashgate Publishing Ltd., 2010. — P. 401-405.

15. Kandulski A. Gastroesophageal reflux disease — from reflux episodes to mucosal inflammation / A. Kandulski, P. Malfertheiner // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — Vol. 9, № 1. — P. 15-22.

16. Khajanchee YS. Diagnosis of Type-I hiatal hernia: a comparison of high-resolution manometry and endoscopy / YS. Khajanchee, M.A. Cassera, L.L. Swanstrem, C.M. Dunst // Dis. Esophagus. — 2013. — Jan; 26 (1). — P. 1-6.

17. Kito Yoshihiko The functional role of intramuscular interstitial cells of Cajal in the stomach / Yoshihiko Kito // J. Smoorh Muscle Res. — 2011. — Vol. 47, № 2. — P. 47-53.

18. Kuramoto H. Morphological demonstration of a vagal inhibitory pathway to the lower esophageal sphincter via nitrergic neurons in the rat esophagus / H. Kuramoto, M. Kadowaki, N. Yoshida // Neurogastroenterol Motil. — 2013. — Vol. 25, № 7. — P. 485-494.

19. Kwiatek M.A. Pressure morphology of the relaxed lower esophageal sphincter: the formation and collapse of the phrenic ampulla / M.A. Kwiatek, F. Nicodeme, J.E. Pandolfino, P.J. Kahrilas // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2012. — Vol. 302, № 3. — P. 389-396.

20. Lee YY Measuring movement and location of the gastroesophageal junction: research and clinical implications / YY Lee, J.G. Whiting, E.V. Robertson [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 4. — P. 1-11.

21. Pop C. The functional sphincter of Oddi disorder / C. Pop, A. Purcareanu, M. Purcarea, D. Andronescu // J. Med. Life. — 2008. — Vol. 1, № 2. — P. 118-129.

22. Porzionato A. The Anatomical School of Padua / A. Porzionato, V. Macchi, C. Stecco [et al.] // Anatomical Record (Hoboken). — 2012. — V. 295, № 6. — P. 902-916.

23. Strazzabosco M. Functional Anatomy of Normal Bile Ducts / M. Strazzabosco, L. Fabris // Anatomical record. - 2008. - Vol. 291.

— P. 653-660.

24. Vakili K. Biliary anatomy and embryology / K. Vakili, E.A. Pomfret // Surg. Clin. North. Am. - 2008. - Vol. 88, № 6. - P. 1159-1174.

25. Weber C. Current applications of evolving methodologies in gastroesophageal reflux disease testing / C. Weber, C.S. Davis, P.M. Fisichella // Dig. Liver Dis. — 2011. — Vol. 43, № 5. — P. 353-357.

26. Wu J. Obesity is associated with increased transient lower esophageal sphincter relaxation / J. Wu, L. Mui, C. Cheung // Gastroenterology. — 2007. — Vol. 132. — P. 883-889.

27. Yamada K. Long-term results of intershincteric resection for low rectal cancer / K. Yamada, S. Ogata, Y Saiki // Dis. colon Rectum.

— 2009. — Vol. 52, № 6. — P. 1065-1071.

28. Zutsi M. Ten-year outcome after anal sphincter repair for fecal incontinence / M. Zutsi [et al.] // Dis Colon Rectum. — 2009. —

Vol. 52, № 6. — P. 1089-1094.

УДК 611.33/.34:611.736

КЛ1Н1К0-АНАТ0М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ЕП0Н1М1ЧНИХ ТЕРМ1Н1В М'Я31В-СТИСКАЧ1В ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Наварчук Н. М., Банул Б. Ю., Решетшова Н. Б., Попелюк О.-М. В., Гузш О. В.

Резюме. У данм статт здмснено анал1з найбтьш поширених визначень «сфЫктери травноУ систе-ми» i спроба визначення цього поняття з позицп взаемозв'язку структури i функцп, ¡нтеграц1я вщомостей р1зних авторiв з термiнологii та класифкацп м'язiв-замикачiв шлунково-кишкового тракту задля адаптацп анатомiчних понять до клшки, для опрацювання лiтератури, в яюй термiни позначаються лише епонiмiчно. Замикальн (сфiнктернi) апарати в травному каналi е функцiонально активними зонами, що мають надзви-чайно важливе значення в регуляцп пасажу iжi i хiмусу. Завдяки Ум весь травний тракт роздтений на окрем1 порожнини або частини одного органа, як характеризуються властивими для них клЫко-морфолопчними особливостями.

Ключов1 слова: м'язи-замикачi, шлунково-кишковий тракт, епонiмiчнi термiни.

УДК 611.33/.34:611.736

КЛИНИКО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭПОНИМИЧЕСКИХ ОПРЕДЕЛЕНИЙ СФИНКТЕРОВ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА

Наварчук Н. Н., Банул Б. Ю., Решетилова Н. Б., Попелюк А.-М. В., Гузик А. В.

Резюме. В данной статье проведен анализ наиболее распространенных определений «сфинктеры пищеварительной системы» и попытка определения этого понятия с позиции взаимосвязи структуры и функции, интеграция сведений различных авторов по терминологии и классификации сфинктеров желудочно-кишечного тракта для адаптации анатомических понятий в клинику, для обработки литературы, в которой термины обозначаются только эпонимично. Запирательные (сфинктерные) аппараты в пищеварительном канале являются функционально активными зонами, имеют чрезвычайно важное значение в регуляции пассажа пищи и химуса. Благодаря им весь пищеварительный тракт разделен на отдельные полости или части одного органа, которые характеризуются присущими им клинико-морфологическими особенностями.

Ключевые слова: сфинктеры, желудочно-кишечный тракт, эпонимические термины.

иРС 611.33/.34:611.736

CLINICAL AND ANATOMICAL PECULIARITIES OF EPONYMIC TERMS OF SPHINCTERS OF THE GASTROINTESTINAL TRACT

Navarchuk N. M., Banul B. Yu., Reshetilova N. B., Popelyuk O.-M. V., Guzik O. V.

Abstract. Eponyms tradition in medicine. A great number of eponyms is used in morphology of the digestive tract. However, knowledge of these eponyms is important for accurate communication. Eponyms serve to honor persons who have made important discoveries and observations. Acquiring lack of knowledge about these individuals returns us to the science of medicine history. The article describes widespread and rarely used eponyms placed in the digestive system. An author provides biographical sketches about physicians, to honor whom some anatomic entities were named. Eponyms are frequently encountered in the fields of surgery, therapy, and radiology of the digestive tract, and knowledge of these terms is important for proper reporting and communication.

Eponyms are means of honoring individuals who have made important contribution to medicine, but use of these terms may fail to convey a precise meaning or definition and may lead to misunderstanding. Besides, more than one person may have contributed to the discovery or description of a structure or disease. In other cases, an eponym might have been incorrectly used and then propagated for years afterward in the medical literature. Eponym, from the Greek, means a person, whether real or fictitious, after whom an item is named or thought to be named. Eponymous terms are used in daily medical practice today, being an integral part of Medicinal, cultural, and historical tradition. Despite all the inconvenience, all those who are not against eponym have the only statement: "medical eponyms will continue to be used because there is a historical sense of their use. They are used nowadays, eponyms are here to stay".

This article analyzes the most common definitions of "sphincters of the digestive system" and an attempt to define this concept from the position of the relations between structure and function, the integration of information from many authors on the terminology and classification of sphincters of the gastrointestinal tract. Sphincter is "a ringlike band of muscle fibers that constricts a passage or closes a natural orifice, called also musculus sphincter. Sphincter apparatuses in the digestive canal by functionally active zones are of great importance in the regulation of the passage of food and chyme. Thanks to them, the entire digestive tract is divided into separate cavities or parts of one organ, which are characterized by their inherent clinical and morphological features.

Keywords: sphincters, gastrointestinal tract, eponym terms.

Рецензент — проф. Прон/на О. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Стаття надшшла 08.06.2017 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.