Особливості закладки та органогенезу підшлункової залози людини Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Олмник I. Ю., *Цигикало О. В. УДК 611.37:612.65:616-092.4 Олiйник I. Ю., *Цигикало О. В.

ОСОБЛИВОСТ1 ЗАКЛАДКИ ТА ОРГАНОГЕНЕЗУ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ

ВДНЗ «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi) *ЧНУ iменi Юрiя Федьковича (м. Чершвщ)

olijnyk@list.ru

Досл1дження проведено в рамках виконання фрагменту планово! комплексно! м1жкафедраль-но! НДР кафедри анатом1!, топограф1чно! анатом1! та оперативно! х1рург1!, кафедри анатоми людини 1мен1 М. Г. Туркевича ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний уыверситет» «Особливост1 морфогенезу та топографи систем I орган1в у пре-натальному та постнатальному перюдах онтогенезу людини», номер державно! реестраци 011511002769.

Вступ. Вивчення особливостей закладки, роз-витку та топографоанатом1чних зм1н п1дшлунково! залози (ПЗ) впродовж пренатального перюду онтогенезу людини е актуальним завданням анатом1! [2,9]. Вичерпн знання про особливост1 закладки ПЗ та сум1жних структур, просторово-часов1 змши !х синтоп1! дозволять з'ясувати причини вар1ант1в будови та вроджених аномали ПЗ, серед яких - кюти сп1льно! жовчно! протоки, як1 проявляються розши-ренням внутр1шньо- та позапечшкових жовчних проток, аномал1! злиття протоки п1дшлунково! залози (ППЗ) та сптьно! жовчно! протоки, к1льцепод1бна ПЗ (оточення панкреатичною тканиною низх1дно! частини дванадцятипало! кишки (ДПК)), розд1лена ПЗ (вентральна та дорсальна п1дшлунков1 протоки не зливаються разом) [1,3,11,12]. 1снуе дв1 теор1! ви-никнення к1льцепод1бно! ПЗ. За одн1ею з них, л1вий вентральний зачаток ПЗ збер1гаеться, I тому не вщ-буваеться ротац1я правого вентрального зачатка ПЗ. За шшою теор1ею - правий вентральний зачаток ПЗ видовжуеться та оточуе ДПК. Попри прогалини та суперечливють даних сучасно! науково! лггера-тури щодо особливостей закладки та становлення топографи ПЗ та сум1жних структур у ранньому пер1-од1 онтогенезу людини, з'ясування джерел, особливостей просторово-часових перетворень будови органу сприятиме розробц1 нових та удосконаленню юнуючих метод1в пренатально! д1агностики, проф1-лактики та корекц1! природжених та набутих захво-рювань шлунково-кишкового тракту [4-8,10].

Мета дослщження - з'ясувати особливост1 закладки, хронолог1чну послщовнють становлення будови та топографи пщшлунково! залози в ранньому перюд1 онтогенезу людини.

Об'ект I методи дослщження. Досл1джено 25 сер1й г1столог1чних препарат1в зародк1в 4,013,5 мм т1м'яно-куприково! довжини (ТКД), 30 - пе-редплод1в 14,0-80,0 мм ТКД та 30 - плод1в людини 160,0-500,0 мм т1м'яно-п'ятково! довжини (ТПД) з використанням комплексу метод1в морфолопч-

ного дослщження, який включав антропометрю, морфометр1ю, м1кроскоп1ю, граф1чне та тривим1рне комп'ютерне реконструювання, виготовлення псто-топограф1чних зр1з1в, статистичний анал1з.

Проведен! науков1 досл1дження в1дпов1дають морально-етичним принципам Гельс1нсько! деклара-ц1!, прийнято! Генеральною асамблеею Всесв1тньо! медично! асоц1ац1! (1964-2000 рр.), Конвенц1! Ради бвропи про права людини та бюмедицину (1997 р.), вщповщним положенням ВООЗ, М1жнародно! ради медичних наукових товариств, М1жнародного кодексу медично! етики (1983 р.) та законам Укра!ни.

Результати дослщжень та Ух обговорення. Встановлено, що розвиток ПЗ починаеться слщом за органогенезом печ1нки. Перш1 ознаки закладки ПЗ помггы наприк1нц1 4-го тижня внутршньоутроб-ного розвитку (ВУР) (зародки 4,0-5,5 мм ТКД). Пан-креатичний зачаток являе собою дв1 структури. До-рсальний зачаток ПЗ виникае з дорсально! частини ДПК. Вентральний зачаток ПЗ виникае дещо п1зн1-ше, наприк1нц1 4-го - початку 5-го тижня ВУР, коли в1н разом 1з сп1льною жовчною протокою вщшнуро-вуеться в1д зачатка ДПК (вщ !! задньоб1чно! поверхн справа), при цьому дорсальний зачаток знаходить-ся вище в1д вентрального (рис. 1).

Протока вентрального зачатка ПЗ та сптьна жовчна протока впадають у ДПК сптьним устям. Протоки обох панкреатичних зачатюв на всьому протяз1 мають добре виражений просв1т. Обидва панкреатичн1 зачатки разом 1з сп1льною жовчною протокою та вороною веною оточен! дорсальною брижею. Вентральний зачаток ПЗ спрямований назад вправо I вниз, а дорсальний - назад вл1во та вгору. М1ж ними простягаеться вор1тна вена, яку панкреатичн зачатки щтьно охоплюють з обох бок1в (рис. 2).

Справа вентральний зачаток ПЗ межуе з печш-кою. Попереду вщ обох зачатюв ПЗ простягаеться ДПК, а на р1вн1 дорсального зачатка ПЗ - шлунок (рис. 3). Ротац1я шлунка та ДПК, водночас 1з швид-ким ростом !! л1во! половини, призводять до контакту м1ж вентральним та дорсальним зачатками ПЗ.

Контакт м1ж двома панкреатичними зачатками вщбуваеться на 6-7 тижнях, злиття - на 7-му тижн1 ВУР (рис. 4), завдяки чому вони розм1щуються дорсально, проникають у задню ст1нку ДПК I розташо-вуються в межах дорсально! бриж1.

Вентральний зачаток - це частина головки ПЗ та гачкопод1бний вщросток. Пщшлункова (в1рсунгова)

нк

шш

Рис. 1. Сагiтальний зрiз зародка людини 4,5 мм ТКД (кшець 4-го тижня ВУР). Забарвлення гематоксилiном i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: об. 8х, ок. 10х (А); об. 20х, ок. 7х (Б): 1 - зачаток дванадцятипало'Г кишки; 2 - зачаток печшки; 3 - зачаток жовчного мiхура;

4 - зачаток спшьно'Г жовчно'Г протоки;

5 - зачаток ворггноТ печшково'Г вени; 6 - вентральний зачаток пщшлунково'Г залози.

Рис. 2. Горизонтальний зрiз зародка людини 5,5 мм ТКД (кiнець 4-го тижня). Забарвлення гематоксилшом i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: об. 8х, ок. 7х:

1 - дорсальна аорта; 2 - зачатки мезонефричних проток; 3 - зачатки парамезонефричних проток; 4 - зачаток спшьно'Г жовчно'Г протоки; 5 - зачаток печшки; 6 - дорсальний зачаток пщшлунково'Г залози.

протока формуеться з протока вентрального зачатка ПЗ i нижньоТ час-тини протока дорсального зачатка ПЗ та утво-рюе головну пщшлункову протоку. Проксимальна частина дорсальноТ пщ-шлунковоТ протоки по-внютю облтеруеться або залишаеться у виглядi невеликого каналу - до-датковоТ пщшлунковоТ протоки (санторiнiевоТ протоки). Головна ППЗ разом iз спiльною жов-чною протокою вщкри-ваються в ДПК у мющ великого сосочка (рис. 5), а устя додатковоТ пщшлунковоТ' протоки (якщо така юнуе) - у мiсцi малого сосочка. У випадках порушення процесу злит-тя протокових систем ПЗ може утворюватись Тхне подвоення.

Якщо спшьна жовчна i вентральна пщшлункова протоки виявляються щiльно прилеглими одна до одно'Т або формують мiж собою бiльш гострий кут, ыж зазвичай, сполучення вентральноТ пiдшлунковоТ та нижньоТ частини спiльноТ жовчноТ проток може бути досить довгим. Природжен вади панкреато-бiлiарного сполучення зумовлен ембрiогенезом дуоденальноТ атрезiТ. Порушення процеав вакуол^ зацiТ може спричинити роздшену атретичну жовчну протоку в мющ У-подiбного сполучення ППЗ з жов-чними протоками. У цьому випадку сполучення мiж жовчною протокою та ППЗ розмщуеться впритул або поперечно до медiальноУ стiнки нижньоТ сальни-ковоТ сумки, викликаючи дуоденальну перетинчас-ту обструкцiю. Внаслiдок цього ППЗ розмщуеться не знизу вщ верхньоТ сумки, а справа i спереду вщ неТ. Помiрнi пошкодження вакуолiзацiТ також мо-жуть спричиняти стеноз у мюц^ де ППЗ з'еднуеться з жовчними протоками Т-подiбно, призводячи пан-креато-бiлiарне сполучення до помiрного розши-рення спiльноТ жовчноТ протоки (рис. 6).

Звужений сегмент нижче кюти жовчноТ протоки складаеться з панкреатичноТ протоки у випадках з роздшьним типом атрезп та спiльноТ жовчноТ протоки у випадках iз стенотичним типом атрезп (рис. 7).

На 4 мiкропрепаратах (13,3%) плодiв людини ви-явлена ектопiя тканини ПЗ у стЫц ДПК навколо спть-ноТ жовчноТ протоки та ППЗ (рис. 8). Додаткових проток ПЗ, як дренують ТТ часточки в ДПК, на даних препаратах ми не виявили. Вважаемо, що спостере-ження ектопп тканини ПЗ у пщслизову основу кишки могло бути спричинене порушенням процесiв мiгра-цп мезенхiмних клiтин зачаткiв ПЗ пщ час ротацiТ киш-ковоТ трубки наприюнц 6-го тижня ВУР.

Висновки

1. Джерелами закладки ПЗ е дорсальний пан-креатичний зачаток, який виникае з дорсальноТ

ш£ЯВ

№Я5В

Рис. 3. Фронтальний зр1з зародка людини 11,0 мм ТКД (6-й тиждень ВУР). Забарвлення гематоксилшом I еозином. М1-крофотограф1я. Зб.: об. 8х, ок. 7х: 1 — печшка; 2 — шлунок; 3 — дванадцятипала кишка; 4 — вентральний зачаток шдшлунковоТ залози; 5 — дорсальний зачаток шдшлунковоТ залози; 6 — сшльна жовчна протока; 7 — верхш судини бриж1; 8 — пупкова вена; 9 — м1хурова протока; 10 — печ1нково-дванадцятипалокишкова зв'язка.

Рис. 4. Тривим1рна комп'ютерна реконструк-ц1я орган1в верхнього поверху черевноТ порож-нини передплода людини 15,0 мм ТКД (7-й тиждень ВУР). Права передньонижня проекц1я. Зб. 10х :

1 — печшка; 2 — жовчний м1хур та м1хурова протока; 3 — дванадцятипала кишка; 4 — стравохщ; 5 — шлунок; 6 — печшкова вена; 7 — шдшлункова залоза.

1

Рис. 5. Граф1чна реконструкц1я органокомплексу верхнього поверху черевноТ порожнини передплода 25,0 мм ТКД (8-й тиждень ВУР). Фронтальна проекц1я. Зб. 8х : 1 — печшка; 2 — шлунок; 3 — дванадцятипала кишка; 4 — жовчний

м1хур; 5 — м1хурова протока; 6 — сшльна жовчна протока; 7 — печ1нков1 протоки та структури печшково-дванадцятипало-кишковоГ зв'язки; 8 — п1дшлункова залоза; 9 — протока шдшлунковоТ залози; 10 — додаткова протока шдшлунковоТ залози;11 — зачаток печшково-шдшлунковоТ ампули.

Рис. 6. Фронтальний зр1з зародка людини

13,5 мм ТКД (кшець 6-го тижня ВУР). Забарвлення гематоксилшом I еозином. М1крофотограф1я. Зб.: об. 8х, ок. 4х: 1 — ворггна печшкова вена; 2 — пупкова вена; 3 — шлунок; 4 — загальна печшкова протока; 5 — сшльна жовчна протока;

6 —вентральнийIдорсальний зачатки шдшлунковоТ залози;

7 — зачаток великого сосочка дванадцятипалоГ кишки;

8 — дванадцятипала кишка; - печшково-дванадцятипалокишкова зв'язка; 10 — печшково-шлункова зв'язка; 11 — печшка.

9

частини передньо! кишки (зачатка ДПК) наприк1нц1 4-го тижня ВУР, та вентральний, який виявлений на початку 5-го тижня ВУР у мюц1, де зачаток сптьно! жовчно! протоки вщшнуровуеться справа вщ за-дньоб1чно! поверхн передньо! кишки.

2. Контакт м1ж двома панкреатичними зачатками вщбуваеться на 6-7 тижнях, злиття - на 7-му тижн1 ВУР.

3. Порушення переб1гу процес1в вакуол1заци може спричинити роздтену атретичну жовчну про-

току в мюц1 У-под1бного сполучення ППЗ з жовчними протоками або р1зн1 форми стенозу проток.

4. Ектоп1я тканини ПЗ у ст1нц1 ДПК виявлена у 13,3% плод1в людини.

Перспективи подальших досл1джень Вважаемо перспективним подальше досл1джен-ня просторово-часово! динам1ки синтоп1! та осо-бливостей просторово! будови структур ПЗ у прена-тальному онтогенез!.

Рис. 7. Тривимiрна комп'ютерна реконструкцiя серГГ сагiтальних 3pi3iB органокомплексу верхнього поверху черевно'Г порожнини 4-мiсячного плода жшочо'Г CTaTi (165,0 мм ТПД). А — передньо-права проекщя; Б — права бiчна проекцiя: 1 — жовчний мiхур; 2 — лшка жовчного мiхура; 3 — мiхурова протока та жовчномiхурова артерiя; 4 — лiва печiнкова протока; 5 — права печшкова протока та власна печшкова артерiя; 6 — сшльна жовчна протока;

7 — протока шдшлунково'Г залози; 8 — дванадцятипала кишка; 9 — поперечна ободова кишка; 10 — верхш брижовi судини; 11 — загальна печшкова артерiя; 12 — ворггна печiнкова вена; 13 — пупкова вена.

Рис. 8. Горизонтальний зрiз передплода 48,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: об. 8х, ок. 7х: 1 — великий сосочок дванадцятипалоГ кишки; 2 — шдслизовий прошарок дванадцятипалоГ кишки; 3 — м'яз-замикач ампули; 4 — м'язова оболонка дванадцятипалоГ кишки; 5 — просвк печшково-шдшлунково'Г ампули; 6 — сшльна жовчна протока; 7 — шдшлункова залоза; 8 — ектошя шдшлунково'Г залози у стшку дванадцятипалоГ кишки; 9 — слизова оболонка дванадцятипалоГ кишки.

Л^ература

1. Молдавская А. А. Топографо-анатомические взаимоотношения развивающейся поджелудочной железы со смежными орга-

нами / А. А. Молдавская, А. В. Савищев // Фундаментальные исследования. - 2011. - № 3. - С. 99-101.

2. Олмник I. Ю. Науковi тенденцп, спрямоваш на розширення обсягу ембрюлопчних до^джень пщшлунково'!' залози людини /

I. Ю. Олмник, О. В. Цигикало, Л. П. Лаврiв // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2015. - Вип. 4, том 2 (125). - С. 40-46.

3. Савищев А. В. Стадии и этапы формирования поджелудочной железы человека / А. В. Савищев // Фундаментальные ис-

следования. - 2010. - № 9. - C. 97-104.

4. A 3D reconstruction of pancreas development in the human embryos during embryonic period (Carnegie stages 15-23) / M. Radi,

R. Gaubert, R. Cristol-Gaubert [et al.] // Surg. Radiol. Anat. - 2010. - № 32. - P. 11-15.

5. Contribution to the 3D computer assisted reconstruction of pancreatic buds in the rat embryos / J. Gaubert, R. Cristol-Gaubert,

M. Radi [et al.] // Surg. Radiol. Anat. - 2009. - № 31. - P. 31-33.

6. Embryology for surgeons: the embryological basis for the treatment of congenital anomalies / J. E. Skandalakis, S. W. Gray, R. Rick-

etts [et al.]. - Baltimore: Williams and Wilkins, 1994. - P. 396-404.

7. Fetal topographical anatomy of the pancreatic head and duodenum with special reference to courses of the pancreaticoduodenal

arteries / Z. W. Jin, H. C. Yu, B. H. Cho [et al.] // Yonsei Med. J. - 2010. - № 51. - P. 398-406.

8. Histogenesis Of Pancreatic Acini In 50 Human Fetuses / T. V. Ramani, Susheelamma, D. Saritha [et al.] // Histogenesis Of Pancreatic

Acini In 50 Human Fetuses // International Journal Of Medical Science And Clinical Inventions. - 2015. - Vol. 2, № 6. - P. 963-968.

9. Human pancreas development / R. E. Jennings, A. A. Berry, J. P. Strutt [et al.] // Development. - 2015. - № 142. - P. 3126-3137.

10. The pancreaticodudenal arteries in human foetal development / E. Krakowiak-Sarnowska, P. Flisinfski, M. Szpinda [et al.] // Folia Morphol. (Warsz.) - 2004. - № 63. - P. 281-284.

11. Three-dimensional reconstruction of the ventral and dorsal pancreas: a new insight into anatomy and embryonic development / T. Uchida, T. Takada, B. J. Ammori [et al.] // J. Hepatobiliary Pancreat. Surg. - 1999. - № 6. - P. 176-180.

12. Topographical anatomy of Spiegel's lobe and its adjacent organs in mid-term fetuses: its implication on the development of the lesser sac and adult morphology of the upper abdomen / S. E. Hwang, B. H. Cho, I. Hirai [et al.] // Clin. Anat. - 2010. - № 23. -P. 712-719.

УДК 611.37:612.65:616-092.4

ОСОБЛИВОСТ1 ЗАКЛАДКИ ТА ОРГАНОГЕНЕЗУ П1ДШЛУНКОВОТ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ

Олшник I. Ю., Цигикало О. В.

Резюме. На 85 об'ектах (зародках, передплодах та плодах людини) з використанням комплексу мето-дiв морфолопчного доотдження з'ясовано особливост закладки, хронолопчно! послщовност становлення будови та топографи пщшлунково! залози в ранньому перiодi онтогенезу людини. Першм ознаки закладки пщшлунково! залози виявлено наприкш^ 4-го тижня внутршньоутробного розвитку. Панкреатичний зачаток являе собою двi структури: дорсальний зачаток, що виникае з дорсально! частини дванадцятипало! кишки

(ДПК) та вентральний зачаток, що виникае дещо пiзнiше, наприкiнцi 4-го - початку 5-го тижыв розвитку, як вiдшнурування вiд право! задньобiчноI поверхнi зачатка ДПК. Контакт ммж двома панкреатичними зачатками вщбуваеться на 6-7 тижнях, злиття - на 7-му тижн розвитку. Пщшлункова протока формуеться з протоки вентрального зачатка пщшлунково! залози та нижньо! частини протоки дорсального зачатка пщшлунково! залози. Порушення перебiгу процесiв вакуолiзацiI може спричинити роздiлену атретичну жовчну протоку або рiзнi форми стенозу проток. Ектотя тканини пiдшлунковоI залози у стшц дванадцятипало! кишки ви-явлена в 13,3% плодiв людини.

Ключовi слова: пiдшлункова залоза, пренатальний онтогенез, природжен вади, людина.

УДК 611.37:612.65:616-092.4

ОСОБЕННОСТИ ЗАКЛАДКИ И ОРГАНОГЕНЕЗА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЧЕЛОВЕКА

Олийнык И. Ю., Цигикало А. В.

Резюме. На 85 объектах (зародыши, предплоды и плоды человека) с использованием комплекса методов морфологического исследования установлено особенности закладки, хронологической последовательности становления строения и топографии поджелудочной железы в раннем периоде онтогенеза человека. Первые признаки закладки поджелудочной железы установлены в конце 4-й недели внутриутробного развития. Панкреатический зачаток представляет собой две структуры: дорсальный зачаток, возникающий из дорсальной части двенадцатиперстной кишки (ДПК), и вентральный зачаток, возникающий несколько позже, в конце 4-й - начале 5-й недели развития, как отшнуровка от правой заднебоковой поверхности зачатка ДПК. Контакт между двумя панкреатическими зачатками происходит на 6-7 неделях, слияние -на 7-й неделе развития. Поджелудочный проток формируется из протока вентрального зачатка поджелудочной железы и нижней части протока дорсального зачатка поджелудочной железы. Нарушение течения процессов вакуолизации может привести к формированию разделенного атретического желчного протока или различным формам стеноза протоков. Эктопия ткани поджелудочной железы в стенке двенадцатиперстной кишки обнаружена в 13,3% плодов человека.

Ключевые слова: поджелудочная железа, пренатальный онтогенез, врожденные пороки, человек.

UDC 611.37:612.65:616-092.4

PECULIARITIES OF ANLAGE AND ORGANOGENESIS OF HUMAN PANCREAS

Oliinyk I. Yu., Tsyhykalo O. V.

Abstract. Introduction. The comprehensive knowledge of the peculiarities of anlage pancreas and adjacent structures, spatial and temporal changes of their syntopy permites determine the causes of anatomical variability and congenital anomalies of the pancreas, among them - choledochal cysts, anomalous pancreaticobiliary junction, annular pancreas, pancreas divisum.

The aim of the study was clarify the characteristics of anlage and chronological sequence of formation of structure and topography of pancreas at an early period of human ontogenesis.

The methods. The 25 series of histological specimens of embryos measuring 4,0 to 13,5 mm parietal-coccygeal length (PCL), 30 - the prefetuses measuring 14,0 to 80,0 мм PCL and human fetuses measuring 160,0 to 500,0 mm parieto-calcaneal length studied using complex of morphological methods, which included antropometry, morphometry, microscopy, graphical and three-dimensional computer reconstruction, histotopohraphical plastination, statistical analysis.

The results. It has been established that the first signs of pancreatic anlage appears on 4 weeks of intrauterine development (embryos 4,0-5,5 mm PCL). Pancreatic germ consists of two structures. Dorsal pancreatic bud arises from dorsal part of the duodenum. Ventral pancreatic bud occurs later, in the end of 4th - beginning of 5th week of intrauterine development, when together with common bile duct grows from the duodenal germ on its postero-right surface. Rotation of the stomach and duodenum, while the rapid growth of its left half, resulting in contact between the ventral and dorsal pancreatic buds. The contact between the two pancreatic primordia realizes on 6th -7th weeks, fusion - on the 7th week of intrauterine development, so that they are placed dorsally, penetrating into the back of the duodenum and located within the dorsal mesentery. Pancreatic duct (Wirsung's) is formed from the duct of ventral pancreatic bud and bottom of the duct of dorsal pancreatic bud, forms the main pancreas duct. Proximal part of dorsal pancreatic duct become fully obliterated or remains as a small channel - additional pancreatic duct (Santorini's duct). The violation of processes of vacuolization may cause the divided atretic bile duct in place of Y-like junction of pancreatic duct and bile ducts or different forms of duct stenosis. Ectopic pancreatic tissue in the wall of the duodenum was found in 13,3% of fetuses.

Conclusions. 1. The sources of pancreatic anlage is dorsal pancreatic primordium, which arises from the antero-dorsal part of the primitive gut (duodenum germ) at the end of the 4th week and ventral one that is detected at an beginning of 5th week of intrauterine development. 2. The contact between pancreatic primordia realizes on 6th -7th weeks, and mergers on 7 weeks of intrauterine development. 3. May cause the divided atretic bile duct in place of Y-like junction of pancreatic duct and bile ducts or different forms of duct stenosis. 4. Ectopic pancreatic tissue in the wall of the duodenum was found in 13,3% of fetuses.

Keywords: pancreas, prenatal ontogenesis, congenital malformations, human.

Рецензент - проф. Б/лаш С. М.

Стаття надшшла 18.01.2016 року