Научная статья на тему 'Органогенез та особливості топографії шлунка в ранньому періоді онтогенезу людини'

Органогенез та особливості топографії шлунка в ранньому періоді онтогенезу людини Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
526
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
шлунок / стравохідно-шлунковий перехід / шлунково-дванадцятипалокишковий перехід / пренатальний період онтогенезу / розвиток / плід / stomach / esophageal-gastric junction / gastroduodenal junction / prenatal period of ontogenesis / prenatal development / fetus

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Антонюк О. П., Цигикало О. В.

Встановлено, що закладка шлунка відбувається на 4-му тижні розвитку у вигляді веретеноподібного розширення дистальної частини передньої кишки. З 5-го тижня розвитку починається зміна форми зачатка шлунка, внаслідок чого відбувається ротація органа вліво, і вже на 8-му тижні воротарна частина шлунка рухається вправо і вгору, а кардіальна – переміщується вліво і дещо вниз. У передплодовому періоді розвитку утворюється замикальний апарат шлунка – завдяки синтопічному впливу діафрагми (стравохідно-шлунковий перехід) та особливій просторовій формі воротаря і росту м’язового замикача (шлунководванадцятипалокишковий перехід). В об’єктів жіночої статі вікова динаміка скелетотопії воротаря шлунка має асиметричний характер стосовно типу статури: різке зменшення рівня відбувається в 7-місячних плодів з найменшими коефіцієнтами конституції та у 9-місячних плодів з найбільшими коефіцієнтами конституції, а періоди інтенсивного підвищення рівня тривають впродовж 8-го місяця в плодів з найменшими коефіцієнтами соматотипу та протягом 9-10-го місяців у об’єктів з найбільшими коефіцієнтами соматотипу. Ці періоди інтенсивних просторових змін топографії шлунково-дванадцятипалокишкового переходу можна вважати часом появи варіантів їх будови та можливого виникнення природжених вад.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ORGANOGENESIS AND TOPOGRAPHICAL PECULIARITIES OF THE STOMACH AT AN EARLY PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS

The study of the peculiarities of anlage, development, topographic-anatomical changes of stomach during the prenatal period of human ontogenesis is an actual assignment of anatomy. Comprehensive knowledge of the specifics of stomach organogenesis and mutual structures, spatial and temporal changes of its syntopy will find out the reasons of anatomical variability, congenital malformations and acquired diseases of the gastrointestinal tract, including atresia and stenosis, diaphragmatic hernia, heteroplasia of pancreatic tissue, focal aplasia of muscle layer of the stomach and so on. The aim of the study was to clarify the characteristics of anlage and chronological sequence of formation of structure and topography of stomach at an early period of human ontogenesis. The methods. The 25 series of histological specimens of embryos measuring 4,0 to 13,5 mm parietal-coccygeal length (PCL), 30 – the prefetuses measuring 14,0 to 80,0 мм PCL, human fetuses measuring 160,0 to 500,0 mm parieto-calcaneal length and 25 newborns studied using complex of morphological methods, which included antropometry, morphometry, microscopy, graphical and three-dimensional computer reconstruction, histotopohraphical plastination and statistical analysis. The results. It has been established that the formation of stomach starts at the beginning of the 4th week of development as a fusiform enlargement of distal foregut. On the 5th week of development rotation of the stomach rudiment to the left begins. The process of gut rotation resulting the change in the organ’s shape. At the 8th week of intrauterine development the pyloric part of the stomach moves to the right and up, and cardiac part of the organ moves left and slightly down. In the prefetal period of ontogenesis the locking device of stomach is formed due to syntopic influence of the diaphragm (esophageal-gastric junction), special spatial form of the pylorus and growth of sphincter muscle (gastro-duodenal junction). The multivariate regression analysis of correlation of age, gender and morphometry of stomach demonstrated that female age dynamics of skeletopy of pyloric part of the organ tends to asymmetry in relation to body type: a sharp reduction traced in 7-month-old fetuses with the lowest coefficients of constitution and 9-month-old fetuses with the largest coefficients of constitution. The periods of intensive raising of age-speciphic dynamics continues during the 8th month in fetuses whith the lowest coefficients of somatotype and during 9th and 10th month of prenatal life in fetuses with the largest coefficients of somatotype. Conclusions. In the prefetal period of ontogenesis the locking device of stomach is formed due to syntopic influence of the diaphragm (esophageal-gastric junction), special spatial form of the pylorus and growth of sphincteric muscle (gastro-duodenal junction). The periods of intense spatial changes of topography of gastroduodenal junction (7th, 9th and 10th months of prenatal development) can be considered as a time of appearance of anatomical variants of its structure and the feasibility of occurrence of congenital anomalies.

Текст научной работы на тему «Органогенез та особливості топографії шлунка в ранньому періоді онтогенезу людини»

© Антонюк О. П., Цигикало О. В.

УДК 611.329.0139

Антонюк О. П., Цигикало О. В.

ОРГАНОГЕНЕЗ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ТОПОГРАФЙ" ШЛУНКА В РАННЬОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чершвщ)

Зв'язок з науковими темами I планами. НДР

«Особливостi морфогенезу та топографи орга-нiв i систем в пренатальному та постнатальному перюдах онтогенезу» № державно! реестраци -0115и002769.

Вступ. Вивчення особливостей закладки, роз-витку, топографо-анатомiчних змш шлунка впро-довж пренатального перюду онтогенезу людини залишаеться актуальним завданням анатоми. Ви-черпнi знання про особливостi закладки шлунка та сумiжних структур, просторово-часовi змiни !х син-топiI дозволять з'ясувати причини варiантiв будо-ви, природжених аномалiй та набутих захворювань органiв шлунково-кишкового тракту, серед яких -атрезп та стенози воротаря, дiафрагмальнi грижi, ге-тероплазiя тканини пiдшлунковоI залози, вогнищева аплазiя м'язово! оболонки шлунка тощо [2,3,5,6,7]. Попри прогалини та суперечливють даних сучасно! науково! лiтератури щодо особливостей закладки та становлення топографи шлунка в ранньому перiодi онтогенезу людини, з'ясування особливостей варг антно!, статево!, вково! просторово-часово! будови органу сприятиме розробц нових та удосконаленню iснуючих методiв пренатально! дiагностики, профг лактики та корекцi! природжених та набутих захворювань шлунково-кишкового тракту [1,4].

Мета дослщження - з'ясувати особливост закладки, хронолопчну послщовнють становлення будови та топографи шлунка в ранньому перiодi онтогенезу людини.

Об'ект I методи дослщження. Дос^джено 25 серiй гiстологiчних препаратiв зародкiв 4,013,5 мм ™'яно-куприково! довжини (ТКД), 30 серм мiкропрепаратiв передплодiв 14,0-80,0 мм ТКД, 30 макропрепара^в плодiв людини 160,0-500,0 мм ™'яно-п'ятково! довжини (ТПД) та 25 новонародже-них з використанням комплексу методiв морфоло-гiчного дослщження, який включав антропометрiю, морфометрiю, мiкроскопiю, графiчне та тривимiрне комп'ютерне реконструювання, виготовлення псто-топографiчних зрiзiв, статистичний аналiз.

Коефiцiент конституцiйного типу (К1) обчислю-вали за методикою Шевкуненко В. Н. и др. (1935), Лаврова Т. Ф. (1979) (1).

К1 = мiжреброва вдстань / /мiжостьова вдстань х 100; (1)

[email protected]

Результати дослщження та Ух обговорення.

Встановлено, що шлунок бере початок з невеликого веретеноподiбного розширення дистально! частини передньо! кишки наприюнщ 4-го тижня внутршньо-утробного розвитку (рис. 1).

У цей вковий перiод трубка первинно! кишки зна-ходиться в примiтивнiй брижi, яка розмщена в сап-тальнiй площин ембрiона, i дiлить !! на вентральний та дорсальний вщдши. Вентральний вдцш первинно! брижi, в якому мютяться зачатки печiнки, поза-печiнкових жовчних проток та пщшлунково! залози, формуе зачаток малого сальника (шлунково-печш-кову зв'язку та розмщену нижче, у виглядi вiльного краю - печЫково-дванадцятипалокишкову зв'язку) (рис. 2).

На початку 5-го тижня розвитку шлунковий вдцш первинно! кишки починае розширятися та сплющу-ватися. Стравохщний кiнець передньо! кишки, роз-мщений мiж трахеальним вiдростком та зачатком

Рис. 1. Граф1чна реконструкц1я за сер1ею саг1тальних зр1з1в зародка людини 4,5 мм ТКД (юнець 4-го тижня). Зб. х30:

1 — серце; 2 — зачаток нижньоГ щелепи; 3 — зачаток хребетного стовпа; 4 — передня кишка (зачаток шлунка);

5 — зачаток легень;

6 — зачаток печшки;

7 — зачаток жовчного м1хура та вентральноГ шдшлунково'Г залози; 8 — зачаток вор1тно'Г печшково'Г вени; 9 — мезенх1ма поперечноГ перегородки; 10 — зачаток головного мозку.

Рис. 2. Горизонтальний зрiз зародка людини 5,5 мм ТКД (кшець 4-го тижня). Забарвлення гематоксилiном i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: об. 8х, ок. 7х: 1 - передш кардинальнi вени; 2 - дорсальна аорта; 3 - кишкова трубка; 4 - зачаток печiнки; 5 - порожнина целома;

6 - дорсальний вщдш первинноТ брижi;

7 - вентральний вiддiл первинноТ брижк

Рис. 3. Горизонтальний зрiз зародка людини 6,0 мм ТКД (початок 5-го тижня). Забарвлення гематоксилшом i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: об. 8х, ок. 7х: 1 - дорсальна аорта; 2 - зачатки мезонефричних проток; 3 - зачатки парамезонефричних проток; 4 - зачаток спшьноУ жовчноТ протоки;

5 - дорсальний вщдш первинноТ бриж^

6 - вентральний вщдш первинноТ брижi.

шлунка, видовжуеться, завдяки чому наприкiнцi 7-го тижня внутршньоутробного розвитку у взаемо-вiдношеннях органiв помiтнi риси деф^тивноУ будо-ви. Задня стiнка шлунка росте швидше, нiж передня, внаслщок чого формуються мала та велика кривини органа. Нерiвномiрне зростання частин шлунка при-зводить до повороту задньоУ поверхнi органа влiво (за годинниковою стрiлкою на 90е) навколо поздо-вжньоУ вiсi зародка (рис. 3). Заднм мезогастрiй ви-пинаеться влiво, внаслiдок чого за шлунком утворю-еться простiр, даючи початок розвитку сальниковоУ сумки та великого сальника.

На 7-му тижш розвитку велика кривина шлунка (ембрюнальна дорзальна стшка органа) повернута вправо, а мала кривина (ембрюнальна вентральна стшка органа) - влiво. В цей же час формуеться се-лезшка, яка змщуеться влiво завдяки збтьшенню та синтопiчного впливу сальниковоУ сумки (рис. 4). На 8-му тижш внутршньоутробного розвитку хвос-това, або воротарна, частина шлунка рухаеться вправо i вгору, в той час як головна, або серцева, частина органа перемщуеться влiво i дещо вниз (рис. 5).

Процес ротацiУ шлунка призводить до формуван-ня пiдковоподiбноУ форми дванадцятипалоУ кишки.

Сальниковий отвiр обмежений спереду шлунко-во-дванадцятипалокишковою зв'язкою, ззаду - ниж-

Рис. 4. Тривимiрна комп'ютерна реконструкцiя органiв верхнього поверху черевноТ порожнини передплода

людини 15,0 мм ТКД (7-й тиждень). Права передньонижня проекщя. Зб. 8х: 1 - печшка; 2 - стравохщ; 3 - шлунок; 4 - проксимальна частина дванадцятипалоТ кишки; 5 - жовчний мiхур та мiхурова протока; 6 - печшкова вена.

Рис. 5. Тривим1рна комп'ютерна реконструкц1я серГГ фронтальних зр1з1в органокомплексу верхнього поверху черевноГ порожнини передплода людини 21,0 мм ТКД (початок 8-го тижня).

Вигляд ззаду. Зб. 20х: 1 — печшка; 2 — шлунок; 3 — стравох1д; 4 — п1дшлункова залоза; 5 — жовчний м1хур;

6 — м1хурова протока; 7 — загальна печшкова протока;

8 — власна печшкова артер1я;

9 — л1ва печшкова протока.

ньою порожнистою веною та стшкою тулуба. Проксимальна частина сальниково! сумки ззаду i збоку зростаеться з парiентальною очеревиною. Зачаток пщшлунково! залози на заднiй поверхн сумки пе-ретинае косо аорту та лiву нирку (рис. 6). Хвют пщ-шлунково! залози стикаеться з воротами селезЫки, а селезiнковi кровоноснi судини проходять вздовж його верхнього краю. Верхнм кiнець селезшки вщ-дiляеться вiд мiсця сполучення стравоходу та шлун-ка коротким в^^зком заднього мезогастрiя. Пiсля сполучення сальниково! сумки та заднього краю се-лезЫки iз парiетальною очеревиною задньо! стiнки черевно! порожнини, вщбуваеться злиття страво-хщно-селезшково! дiлянки задньо! бриж^ яка фiксуе дно шлунка ззаду. Дистальний в^^зок сальниково! сумки вкривае кишку. Обидвi стiнки сумки зростають-ся, утворивши великий сальник, який розмщуеться над поперечною ободовою кишкою.

Паралельно з перюдом органогенезу оргаыв шлунково-кишкового тракту, вiдбуваються проце-си формування дiафрагми мiж майбутыми грудною та черевною порожнинам и живота. Зачатком дiафрагми е поперечна перетинка, яка наприкшц 4-го тижня внутршньоутробного розвитку просте-жуеться у виглядi дiлянки мезенхiми мiж порож-ниною перикарда зверху та вщкритим передым вiдрiзком первинно! кишки знизу. Сполучення мiж порожнинами тiла ззаду та з боюв до 8-го тижня розвитку закриваеться мембранами, як сполучають по-перечну перегородку та середостшня. Формування м'язового шару дiафрагми вiдбуваеться внаслiдок змiщення внутрiшнього м'язового шару грудно! порожнини в процес !! росту. Заднi групи м'язiв утво-рюють нiжки дiафрагми, а боковi - крайовi дтянки

Рис. 6. Тривимiрна комп'ютерна реконструкщя серГГ горизонтальних 3pi3iB органокомплексу верхнього поверху черевноГ порожнини 11-тижневого передплода людини (58,0 мм ТКД).

Передньоверхня проекщя. Зб. 7х: 1 — печшка; 2 — жовчний мiхур; 3 — сшльна жовчна протока; 4 — шлунок;

5 — дванадцятипала кишка; 6 — поперечна ободова кишка; 7 — аорта; 8 — пупкова вена; 9 — ворона печшкова вена;

10 — надниркова залоза; 11 — права нирка;

12 — хребтовий стовп.

дiафрагмальних M^3iB. У 4-мюячних плодiв людини дiафрагма набувае дефЫггивних рис будови. Особ-ливост синтопи дiафрагми та стравохщно-шлун-кового сегмента слугуе попередженню рефлюксу шлункового вмюту у стравохiд (рис. 7).

На початку плодового перюду на мiкро-, макро-скопiчних препаратах та реконструк^ях чiтко про-стежуеться особлива просторова форма сегменту мiж шлунком та дванадцятипалою кишкою (рис. 8). Його особлива конф^ра^я попереджае повернен-ня кишкового вмюту в шлунок завдяки розвиненому циркулярному м'язовому шару - м'язу-затискачу воротаря. Тюы синтотчы кореляцп шлунково-два-надцятипалокишкового сегмента i3 сумiжними структурами (рис. 9) (верхнi брижовi судини, поперечна ободова та слта кишки тощо) можуть спри-чинити пiлоростеноз. Природжений гiпертрофiчний пторостеноз може виникнути внаслiдок гiпертрофiI м'язових пучюв воротаря.

Для встановлення анатомо-топографiчних пе-редумов можливого виникнення природжено! па-тологiI шлунково-дванадцятипало-кишкового переходу, дослщжено скелетотопiю воротаря шлунка та проведений регресивний аналiз динамiки II змш в залежностi вiд типу конституцмно1 будови у плодiв та новонароджених в залежностi вiд статг

У 4-6-мiсячних плодiв (II триместр розвитку) воротар шлунка розмщуеться переважно на рiвнi XI грудного хребця, але дiапазон анатомiчноI мшли-вост його скелетотопiI значно бiльший у плодiв чо-ловiчоI статi: вш коливаеться в межах X-XII грудних хреб^в, тодi як у плодiв жiночоI статi - вiд нижньо'| третини тiла X грудного хребця до промiжку мiж XI та XII грудними хребцями. Воротар шлунка в 7-10-мг сячних плодiв (III триместр розвитку) чоловiчоI статi

Рис. 7. Тривимiрна комп'ютерна реконструкщя серп фронтальних зрiзiв органокомплексу верхнього поверху черевноГ порожнини 5-мiсячного плода людини (220,0 мм ТПД).

Задня проекщя. Зб. 5,5х: 1 — стравохiд; 2 — кардiальний вщдш шлунка; 3 — дно шлунка; 4 — велика кривина шлунка;

5 — мала кривина шлунка; 6 — воротар шлунка; 7 — дванадцятипала кишка; 8 — дiафрагма; 9 — права нижня дiафрагмальна артерiя.

розм1щуеться переважно на р1вн1 верхнього краю XII грудного хребця, у плод1в жшочо! стат1 - на р1вн1 нижнього краю тша XII грудного хребця. Д1апазон анатом1чноТ м1нливост1 його скелетотопи однаковий у плод1в обох статей (коливаеться у межах середини тш XI та XII грудних хребц1в), але у плод1в чолов1чоТ стат1 простежуеться б1льша к1льк1сть крайн1х вар1-ант1в - в1д пром1жку м1ж IX та X грудними хребцями I до р1вня тша II поперекового хребця.

Воротар шлунка у новонароджених чолов1чоТ стат1 розм1щуеться переважно на р1вн1 середини т1ла XI грудного хребця, у плод1в жшочо! стат1 - на р1вн1 верхньо! третини тша XI грудного хребця. Д1апа-зон анатом1чно! м1нливост1 його скелетотопи бшь-ший у новонароджених жшочо! стат1: коливаеться у межах середини тша XI грудного хребця - нижньо! третини X грудного хребця. М1ж тим, у новонароджених чолов1чо! стат1 спостер1гаеться б1льша кшькють крайн1х форм анатом1чно! м1нливост1: у 4 випад-ках (25%) воротар шлунка скелетотоп1чно нижчий за середшй показник майже на висоту тша хребця -досягае р1вня середини тша XII грудного хребця.

Для з'ясування змш скелетотопи дшянок ПЖП у вковм динам1ц1 залежно вщ типу конституци та стат1, проведений багатофакторний регрес1йний анал1з. Анал1з просторово-часових змш скелетотопи воротаря шлунка засвщчив р1зну типову та статеву динам1ку (рис. 10). На початку II триместру розви-тку в об'ект1в чолов1чо! стат1 скелетотоп1я воротаря

Рис. 8. Гiстотопографiчний зрiз шлунка та сумiжних структур 4-мiсячного плода людини (220,0 мм ТПД). Фронтальна проекщя. Макрофото. Зб. 4,0х: 1 — шлунок; 2 — стравохiд; 3 — дiафрагма; 4 — воротар; 5 — м'яз-замикач воротаря; 6 — дванадцятипала кишка; 7 — поперечна ободова кишка; 8 — печiнково-дванадцятипалокишкова зв'язка; 9 — печшка; 10 — верхня брижова вена.

О

Рис. 9. Тривимiрна комп'ютерна реконструкщя серп фронтальних зрiзiв шлунка та сумiжних структур 4-мiсячного плода людини (185,0 мм ТПД). Полiхромна ш'екщя кровоносних судин.

Передня проекцiя. Зб. 6,0х: 1 — стравохщ; 2 — шлунок; 3 — дiафрагма; 4 — нижнi дiафрагмальнi артерп; 5 — воротар шлунка;

6 — дванадцятипала кишка;

7 — спiльна жовчна протока;

8 — розгалуження вор^но'Г печшково'Г вени; 9 — черевний стовбур; 10 — ворiтна печiнкова вена; 11 — висхiдна ободова кишка.

Склеротошя воротаря шлунка (чоловича стать) Склеротошя воротаря шлунка (жiноча стать)

Рис. 10. Багатофакторний регресшний аналiз взаeмовiдношення скелетотопп воротаря шлунка,

соматотипу та в^ в плодiв людини.

шлунка нижча в плодiв з крайыми коефiцieнтами конституцií, тодi як у плодiв жiночоí статi - не зале-жить вiд тта будови.

З 5-го мiсяця розвитку в плодiв чоловiчоí статi з крайыми показниками коефiцieнтами конститу-цп простежуеться рiзке пiдвищення рiвня воротаря шлунка, а наприюнц 7-го мюяця - рiзке його змен-шення, найбiльш виражене у об'ектiв з середыми показниками статури наприкiнцi 8-го мюяця розвитку. 1нтенсивне пщвищення скелетотопiчного рiвня воротаря шлунка вщбуваеться в 9-мiсячних плодiв, причому в об'ек^в з найменшими коефiцiентами конституцп ця тенденцiя продовжуеться до наро-дження, а в об'ектiв з найбтьшими та найменшими коефiцiентами - знижуеться перед народженням.

В об'ек^в жiночоí статi вiкова динамiка скеле-тотопií воротаря шлунка мае асиметричний характер стосовно типу статури: рiзке зменшення рiвня вiдбуваеться в 7-мюячних плодiв з найменшими коефМентами конституцií та у 9-мiсячних плодiв з найбiльшими коефiцiентами конституцií, а перюди iнтенсивного пiдвищення рiвня тривають впродовж 8-го мiсяця в плодiв з найменшими коефiцiентами соматотипу та протягом 9-10-го мюя^в у об'ек^в з найбiльшими коефiцiентами соматотипу. Ц перю-ди iнтенсивних просторових змш топографií шлун-ково-дванадцятипалокишкового переходу можна вважати часом появи варiантiв |'х будови та можли-вого виникнення природжених вад.

Висновки

1. Закладка шлунка виявлена у 4-тижневих за-родюв у виглядi веретеноподiбного розширення дистальноí частини передньоí кишки.

2. З 5-го тижня розвитку починаеться змша форми зачатка шлунка, внаслщок чого вщбуваеться рота^я органа влiво, i вже на 8-му тижн воротарна частина шлунка рухаеться вправо i вгору, а кардiаль-на - перемiщуеться влiво i дещо вниз.

3. У передплодовому перiодi розвитку утворю-еться замикальний апарат шлунка - завдяки синто-тчному впливу дiафрагми (стравохiдно-шлунковий перехщ) та особливiй просторовiй формi воротаря i росту м'язового замикача (шлунково-дванадцяти-палокишковий перехiд).

4. Багатофакторний регресмний аналiз взаемо-вiдношення скелетотопií воротаря шлунка, соматотипу та в^ у плодiв та новонароджених людини довiв, що в об'ектiв жшочо!' статi вiкова динамiка скелетотопií воротаря шлунка мае асиметричний характер стосовно типу статури: рiзке зменшення рiвня вщбуваеться в 7-мюячних плодiв з найменшими коефМентами конституцií та у 9-мюячних плодiв з найбтьшими коефМентами конституцií, а перiоди штенсивного пiдвищення рiвня тривають впродовж 8-го мюяця в плодiв з найменшими коефМентами соматотипу та протягом 9-10-го мюя^в у об'ектiв з найбтьшими коефМентами соматотипу. Цi перю-ди штенсивних просторових змiн топографií шлун-ково-дванадцятипалокишкового переходу можна вважати часом появи варiантiв íх будови та можли-вого виникнення природжених вад.

Перспектива подальших дослiджень

З'ясувати особливост закладки, хронолопч-ну послiдовнiсть становлення будови та топогра-фií клубово-слтокишкового переходу в ранньому перiодi онтогенезу людини.

Л^ература

1. Врожденные пороки развития желудочно-кишечного тракта как совместная проблема детских хирургов и педиатров /

И. Ю. Карпова, В. В. Паршиков, А. С. Железнов [и др.] // Медицинский альманах. - 2010. - №. 4. - С. 208-210.

2. Колесников Л. Л. Сфинктерология / Л. Л. Колесников. - М.: ГЭОТАР. - Медиа, 2008. - 152 с.

3. Товкач Ю. В. Анатомiчнi особливост стравохщно-шлункового переходу в неонатальному перiодi онтогенезу людини /

Ю. В. Товкач // Вюник морфологи. - 2007. - С. 114-116.

4. Fetal gastric size in normal and abnormal pregnancies / M. Sase, H. Asada, M. Okuda [et al.] // Ultrasound Obstet. Gynecol. -

2002. - Vol. 19, № 5. - P. 467-470.

5. Morphogenesis and Three Dimensional Movement of the Stomach During the Human Embryonic Period / N. Kaigai, A. Nako,

S. Yamada [et al.] // The Anatomical Record. - 2014. - Т. 297. - №. 5. - С. 791-797.

6. Schoenwolf G. C. Development of the gastrointestinal tract. Larsen's human embryology / G. C. Schoenwolf. - Churchill Livingstone/

Elsevier, 2009. - P. 435-477.

7. Uwabe C. Imaging of a large collection of human embryo using a super-parallel MR microscope / C. Uwabe, K. Shiota //

Magn. Reson. Med. Sci. - 2007. - № 6. - P. 139-146.

УДК 611.329.0139

ОРГАНОГЕНЕЗ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ТОПОГРАФП ШЛУНКА В РАННЬОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮ-ДИНИ

Антонюк О. П., Цигикало О. В.

Резюме. Встановлено, що закладка шлунка вщбуваеться на 4-му тижн розвитку у виглядi веретенопо-дiбного розширення дистальноI частини передньо)' кишки. З 5-го тижня розвитку починаеться змша форми зачатка шлунка, внаслщок чого вщбуваеться рота^я органа влiво, i вже на 8-му тижн воротарна частина шлунка рухаеться вправо i вгору, а кардiальна - перемщуеться влiво i дещо вниз. У передплодовому перiодi розвитку утворюеться замикальний апарат шлунка - завдяки синтотчному впливу дiафрагми (стравохщ-но-шлунковий перехщ) та особливм просторов^ формi воротаря i росту м'язового замикача (шлунково-дванадцятипалокишковий перехщ). В об'ек^в жiночоI стат вкова динамка скелетотопп воротаря шлунка мае асиметричний характер стосовно типу статури: рiзке зменшення рiвня вщбуваеться в 7-мюячних плодiв з найменшими коефщентами конституцп та у 9-мюячних плодiв з найбтьшими коефщентами конституций а перюди Ытенсивного пщвищення рiвня тривають впродовж 8-го мюяця в плодiв з найменшими коефщен-тами соматотипу та протягом 9-10-го мюя^в у об'ектiв з найбтьшими коефщентами соматотипу. Цi перюди Ытенсивних просторових змiн топографи шлунково-дванадцятипалокишкового переходу можна вважати часом появи варiантiв Iх будови та можливого виникнення природжених вад.

Ключовi слова: шлунок, стравохiдно-шлунковий перехiд, шлунково-дванадцятипалокишковий перехiд, пренатальний перiод онтогенезу, розвиток, плщ.

УДК 611.329.0139

ОРГАНОГЕНЕЗ И ОСОБЕННОСТИ ТОПОГРАФИИ ЖЕЛУДКА В РАННЕМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА

Антонюк О. П., Цигикало О. В.

Резюме. Установлено, что закладка желудка происходит на 4-й неделе развития в виде веретенообразного расширения дистальной части передней кишки. С 5-й недели развития начинается изменение формы зачатка желудка, в результате чего происходит ротация органа влево, и уже на 8-й неделе часть привратника желудка движется вправо и вверх, а кардиальная - перемещается влево и несколько вниз. В предпло-довом периоде развития образуется замыкающий аппарат желудка - благодаря синтопическому влиянию диафрагмы (пищеводно-желудочный переход) и особой пространственной форме привратника желудка и росту мышечного замыкателя (желудочно-двенадцатипалокишечный переход). У объектов женского пола возрастная динамика скелетотопии привратника желудка имеет асимметричный характер по отношению типа телосложения: резкое снижение уровня происходит у 7-месячных плодов с наименьшими коэффициентами конституции и у 9-месячных плодов с наибольшими коэффициентами конституции, а периоды интенсивного повышения уровня продолжаются в течение 8-го месяца у плодов с наименьшими коэффициентами соматотипа и в течение 9-10-го месяцев у объектов с наибольшими коэффициентами соматотипа. Эти периоды интенсивных пространственных изменений топографии желудочно-двенадцатипалокишеч-ного перехода можно считать временем появления вариантов их строения и возможного возникновения врожденных пороков.

Ключевые слова: желудок, пищеводно-желудочный переход, желудочно-двенадцатипалокишечный переход, пренатальный период онтогенеза, развитие, плод.

UDC 611.329.0139

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ORGANOGENESIS AND TOPOGRAPHICAL PECULIARITIES OF THE STOMACH AT AN EARLY PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS

Antoniuk O. P., Tsyhykalo А. V.

Abstract. The study of the peculiarities of anlage, development, topographic-anatomical changes of stomach during the prenatal period of human ontogenesis is an actual assignment of anatomy. Comprehensive knowledge

of the specifics of stomach organogenesis and mutual structures, spatial and temporal changes of its syntopy will find out the reasons of anatomical variability, congenital malformations and acquired diseases of the gastrointestinal tract, including atresia and stenosis, diaphragmatic hernia, heteroplasia of pancreatic tissue, focal aplasia of muscle layer of the stomach and so on.

The aim of the study was to clarify the characteristics of anlage and chronological sequence of formation of structure and topography of stomach at an early period of human ontogenesis.

The methods. The 25 series of histological specimens of embryos measuring 4,0 to 13,5 mm parietal-coccygeal length (PCL), 30 - the prefetuses measuring 14,0 to 80,0 мм PCL, human fetuses measuring 160,0 to 500,0 mm parieto-calcaneal length and 25 newborns studied using complex of morphological methods, which included antro-pometry, morphometry, microscopy, graphical and three-dimensional computer reconstruction, histotopohraphical plastination and statistical analysis.

The results. It has been established that the formation of stomach starts at the beginning of the 4th week of development as a fusiform enlargement of distal foregut. On the 5th week of development rotation of the stomach rudiment to the left begins. The process of gut rotation resulting the change in the organ's shape. At the 8th week of intrauterine development the pyloric part of the stomach moves to the right and up, and cardiac part of the organ moves left and slightly down. In the prefetal period of ontogenesis the locking device of stomach is formed due to syntopic influence of the diaphragm (esophageal-gastric junction), special spatial form of the pylorus and growth of sphincter muscle (gastro-duodenal junction). The multivariate regression analysis of correlation of age, gender and morphometry of stomach demonstrated that female age dynamics of skeletopy of pyloric part of the organ tends to asymmetry in relation to body type: a sharp reduction traced in 7-month-old fetuses with the lowest coefficients of constitution and 9-month-old fetuses with the largest coefficients of constitution. The periods of intensive raising of age-speciphic dynamics continues during the 8th month in fetuses whith the lowest coefficients of somatotype and during 9th and 10th month of prenatal life in fetuses with the largest coefficients of somatotype.

Conclusions. In the prefetal period of ontogenesis the locking device of stomach is formed due to syntopic influence of the diaphragm (esophageal-gastric junction), special spatial form of the pylorus and growth of sphincteric muscle (gastro-duodenal junction). The periods of intense spatial changes of topography of gastroduodenal junction (7th, 9th and 10th months of prenatal development) can be considered as a time of appearance of anatomical variants of its structure and the feasibility of occurrence of congenital anomalies.

Keywords: stomach, esophageal-gastric junction, gastroduodenal junction, prenatal period of ontogenesis, prenatal development, fetus.

Рецензент - проф. Б/лаш С. М.

Стаття надшшла 06.02.2016 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.